Ухвала суду № 90585642, 21.07.2020, Смілянський міськрайонний суд Черкаської області

Справа № 703/1895/19

1-кп/703/235/20

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 липня 2020 року м.Сміла

Смілянський міськрайонний суд Черкаської області у складі

головуючого-судді Кирилюк Н.А.

з секретарем судового засідання Римським Д.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання про застосування примусових заходів медичного характеру у провадженні № 12019250230000343 від 07.03.2019 р. щодо

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Хацьки Черкаського району Черкаської області, громадянина України, українця, не одруженого, не працюючого, на утриманні неповнолітніх дітей не має, з середньою освітою, без постійного місця проживання, знаходиться у Дніпровській філії «Спеціалізований заклад з надання психіатричної допомоги» Державної установи «Центр психічного здоров`я і моніторингу наркотиків та алкоголю міністерства охорони здоров`я України»

підозрюваного у вчиненні суспільно-небезпечного діяння, передбаченого ч.1 ст.115 КК України

за участю

прокурора Красіна В.С.,

законного представника ОСОБА_2 ,

захисника-адвоката Кочеткова Г.О.,

особи, щодо якої розглядається клопотання ОСОБА_1

встановив:

до суду надійшло клопотання начальника ВРЗСПЖЗО СВ Смілянсього ВП ГУНП в Черкаській області Мартинюк О.В., погодженого прокурором Смілянської місцевої прокуратури Красіним В.О. відповідно до якого ОСОБА_1 підозрюється у тому, що він 05.03.2019 року близько 14 години, перебуваючи у нежитловому приміщенні будинку в АДРЕСА_1 , під час сварки зі своїм знайомим ОСОБА_3 , що виникла на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин після спільного вживання спиртних напоїв, умисно, з метою заподіяння смерті наніс невстановлену кількість не менше 2-3 ударів руками та 3-5 ударів палицею по голові, тулубу та кінцівкам ОСОБА_3 , заподіявши йому тілесні ушкодження у вигляді відкритої черепно-мозкової травми, а саме перелому кісток основи і склепіння черепа, субдуральної гематоми над випуклими частинами обох півкуль головного мозку, забиття мозкової тканини на лівій і правій скроневій частках головного мозку, субарахоїдальних крововиливів на випуклій поверхні обох лобних, скроневих і тім`яних часток головного мозку, кровотечі із ніздрів та лівого слухового отвору, суцільного крововиливу на внутрішній поверхні м`яких тканин лівої скронево-тім`яно-потиличної області крововиливів на внутрішній поверхні м`яких тканин в області проекції правої скроневої кістки та на лобі справа, просякнення кров`ю обох скроневих м`язів, суцільного синця в лівій скроневій м`язів, суцільного синця в лівій скронево-тім`яно-потиличній області голови, суцільного синця на передній і задній поверхні лівої вушної раковини із раною у її верхній третині, садна області лівої брови, суцільного синця на верхньому повіці лівого ока із раною на своїй поверхні, суцільного синця на повіках правого ока, садна на правій щоці (ближче до носу) крововиливу на слизовій оболонці верхньої губи справа, суцільного крововиливу на слизовій оболонці нижньої губи, синця лівого плеча поодинових синців обох передпліч, суцільного синця на тильній поверхні правої кисті, суцільного синця нижньої третини лівого стегна, суцільного синця лівого колінного суглобу, садна правої гомілки, які відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень за ознакою небезпеки для життя, в наслідок чого ОСОБА_3 помер.

З урахуванням зібраних по кримінальному провадженню доказів, ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 115 КК України, як умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині.

Під час судового розгляду клопотання було досліджено докази, заявлені прокурором.

Потерпілий ОСОБА_4 відмовився давати показання у судовому засіданні.

Свідок ОСОБА_5 , допитаний у судовому засіданні вказав, що не був безпосереднім свідком завдання ударів ОСОБА_3 , однак вказував, що не пам`ятав у який конкретно день був присутній при огляді його трупа, його запросив до цього приміщення дільничій ОСОБА_6 . Вказував, що в одному з приміщень недалеко від місця, де знайшли труп перебував у стані сильного алкогольного сп`яніння ОСОБА_1 , який щось пояснював, однак що конкретно не пам`ятав. Вказував, що приміщення, в якому був знайдений труп ОСОБА_7 , було місцем перебування осіб без постійного місця проживання. Повідомив, що ОСОБА_8 , після вживання алкогольних напоїв становився агресивним, ОСОБА_7 , навпаки, був спокійної людиною.

У судовому засіданні був допитаний судово-медичний експерт ОСОБА_9 , який повідомив, що був присутній під час огляду трупа ОСОБА_3 та пояснив, що вказаний у висновку експерта час настання смерті у 72 години є приблизним, оскільки це залежить від стану самого трупа. Вказаний час зазначено після огляду трупних плям. Сам труп у експертній установі він оглядав 13.03.2019 року з 08 до 12 год., в результаті чого і був зазначений вказаний час.

Вказав, що коли він оглядав труп на місці події то приблизний час смерті становив від 24 до 30 год., оскільки трупне заклякання було сильно проявлене. Точний час настання смерті, згідно методик, які використовуються під час виконання ним експертиз, встановити неможливо.

Можливість того, що ОСОБА_7 після нанесення йому тілесних ушкоджень міг жити навіть протягом 2-3 годин не виключається. Час настання смерті визначається під час проведення гістології шматочків з різних ділянок тіла та в подальшому в сукупності визначається час настання смерті.

Зазначив, що питання про те, чи міг потерпілий рухатися після нанесення тілесних ушкоджень на дослідження експерта не ставилося. Однак, відповідь на таке питання могла бути надана.

Вказав також, що причиною смерті потерпілого була черепно-мозкова травма, ступінь якої визначається в сукупності всіх нанесених тілесних ушкоджень. Вказувалося, що експерту не ставилося питання щодо кількості ударів, завданих потерпілому, однак, згідно висновку експеризи та згідно зовнішнього огляду, могло буто завдано не менше шести ударів, однак більша їх кількість не виключається, оскільки, наприклад, нанесення удару в ніс провокувало і удар у брову, так само як удар в щелепу супроводжувався забоєм губ.

Зазначив також, що з наявними у потерпілого ушкодженнями, боротьба або самооборона також не виключається.

Прокурором на підтвердження підозри ОСОБА_1 надано письмові докази:

-з протоколу огляду місця події від 07.03.2019 року з фототаблицею вбачається, що за адресою: АДРЕСА_1 було виявлено труп ОСОБА_7 з тілеснимм ушкодженнями. Крім того, з місця події було вилучено предмет схожий на ніж загальною довжиною близько 10 см, частини нігтьових пластин з правої та лівої руки трупа, мікронакладення з обох рук, вирізку з матраца зі слідами речовини бурого кольору, наволочку зі слідами речовини бурого кольору, палицю, дві банки, дві тарілки, палицю зі слідами бурого кольору, частину палиці (а.с.178-190 т.№ 1);

- відповідно до висновку експерта від 22.04.2019р., яка проводилася з 13 березня по 20 квітня 2019 року, смерть ОСОБА_3 настала внаслідок відкритої черепно-мозкової травми, що супроводжувалася переломами кісток основи і склепіння черепа із забиттям речовини головного мозку і підоболонковою кровотечею та отягатилася набряком із набубнявінням речовини головного мозку. Ступінь прояву трупних явищ дозволяє думати про те, що із моменту смерті до моменту дослідження трупа в моргу пройшло більше 72 години.

При судово-медичному дослідженні трупа було виявлено наступні ушкодження:

- відкрита черепно-мозкова травма, а саме перелом кісток основи і склепіння черепа, субдуральна гематома над випуклими частинами обох півкуль головного мозку, забиття мозкової тканини на лівій і правій скроневій частках головного мозку, субарахоїдальних крововиливів на випуклій поверхні обох лобних, скроневих і тім`яних часток головного мозку, кровотечі із ніздрів та лівого слухового отвору, суцільного крововиливу на внутрішній поверхні м`яких тканин лівої скронево-тім`яно-потиличної області крововиливів на внутрішній поверхні м`яких тканин в області проекції правої скроневої кістки та на лобі справа, просякнення кров`ю обох скроневих м`язів, суцільного синця в лівій скроневій м`язів, суцільного синця в лівій скронево-тім`яно-потиличній області голови, суцільного синця на передній і задній поверхні лівої вушної раковини із раною у її верхній третині, садна області лівої брови, суцільного синця на верхньому повіці лівого ока із раною на своїй поверхні, суцільного синця на повіках правого ока, садна на правій щоці (ближче до носу) крововиливу на слизовій оболонці верхньої губи справа, суцільного крововиливу на слизовій оболонці нижньої губи - дані ушкодження виникли від дії твердого тупого предмета, прижиттєві, по давнині спричинення, враховуючи дані судово-гістологічної експертизи, можуть відповідати проміжку часу наближеному до 120-180 хвилин перед моментом смерті, мають ознаку тяжкого тілесного ушкодження, а саме небезпека для життя. Смерть ОСОБА_7 стоїть у прямому причинному зв`язку із даними ушкодженнями.

- синець лівого плеча, поодинокі синці обох передпліч, суцільний синець на тильній поверхні правої кисті, суцільний синець на тильній поверхні лівої кисті із садном на своїй поверхні, суцільний синець нижньої третини лівого стегна, суцільний синець лівого колінного суглобу, садно правої гомілки. Дані ушкодження виникли від дії твердого предмету, прижиттєві, по давнині спричинення , враховуючи їх морфологічні ознаки, можуть відповідати проміжку часу до доби перед моментом смерті, мають ознаки, приміняюючи їх до живих людей, легкого тілесного ушкодження.

В крові виявлено етиловий спирт, концентрація якого, примінюючи до живих людей, відповідає тяжкому ступеню алкогольного сп`яніння.

На ділянках тіла, а саме: верхні та нижні кінцівки, які, як правило, зазвичай підставляються під удари або ними наносяться, за умови боротьби чи самооборони, виявлено тілесні ушкодження, що зазначені у підсумковій частині висновку (пункт Б пункту 2,5).

Тілесні ушкодження, які виявлені при дослідженні трупа гр. ОСОБА_3 не несуть в собі достовірних морфологічних ознак, за якими можно судити про положення його тіла під час їх спричинення. (а.с.190-192, т.№ 1).

Відповідно до висновку експерта № 7/3 від 06.07.2019 року, проведено імунолічне дослідження, згідно якого встановлено, що речовина бурого кольору, виявлена на уламку дерев`яної палиці (об`єкт № 1), що містився у картонній коробці, є кров`ю людини. Кров, виявлена на уламку дерев`яної палиці (об`єкт № 1), може походити від потерпілого ОСОБА_3 . (а.с.211-215 т.№ 1).

Як вбачається з висновку експерта № 7/4 від 22.05.2019р. про проведення імунологічногого дослідення встановлено, що речовина бурого кольору на вирізі з матрацу та на наволочці є кров`ю людини. Дана кров може походити від потерпілого ОСОБА_3 . (а.с.218-224 т.№ 1).

Висновок експерта № 7/2 від 26.06.2019 року про проведення імунологічних досліджень містить висновки, шо кров людини, виявлена на синіх джинсових штанах (об`єкти №№ 5,6,8,9) та правому кросівку (об`єкт № 11), що були вилучені у ОСОБА_1 при його затриманні (а.с.34-38, т. № 2) може походити від потерпілого ОСОБА_3 або іншої особи з групою крові B (ІІІ) з супутним антигеном Н ізосерологічної системи АВ0 ( а.с. 40-49, т.№ 2).

Відповідно до висновку судово-психіатричного експерта № 123 від 19.04.2019 року комісія лікарів-психіатрів прийшла до висновку про наявність у ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на період часу, до якого відноситься скоєннія інкримінованого йому правопорушення проявів хронічного психічного захворювання у формі шизофренії параноїдної форми з епізодичним перебігом і стабільним дефектом та легкої розумової відсталості на рівні легкої дебільності, через що на вказаний період часу він не міг усвідомлювати свої дії і керувати ними. На теперішній час ОСОБА_1 через вказані прояви хронічного психічного захворювання у формі шизофренії параноїдної форми з епізодичним перебігом і стабільним дефектом та легкої розумової відсталості на рівні легкої дебільності не може усвідомлювати свої дії і керувати ними, не може правильно сприймати обставини, що мають значення по справі, не може самостійно приймати участь при проведенні слідчих дій і при розгляді справи у суді, і за своїм психічним станом через відмічені в клінічній картині актуальні галюцинаторні, психоподібні розлади із схильністю до проявів агресії, що становить активний тип суспільної небезпеки і може привести до скоєння ОСОБА_1 суспільно-небезпечних дій, він потребує госпіталізації до закладу з наданням психіатричної допомоги із суворим типом нагляду і лікування в примусовому порядку (а.с.166-172, т. № 1).

Також, прокурором було надано у якості доказу DVD-R диск білого кольору з написом "TITANUM", на якому знаходиться відеофайл " НОМЕР_1 " на якому міститься запис, на якому ОСОБА_1 відповідає на запитання чоловіка, що говорить за кадром. На вказаному відеофайлі ОСОБА_1 вказує, ща задавав удари чоловіку за ім`я ОСОБА_10 , відразу кулаком, потім товстим дрючком з берези, мабуть рази три. Бачив чи не бачив кров не пам`ятає, потім пішов. ОСОБА_10 ще розмовляв, залишився з ОСОБА_11 . Повернувся він, а він уже в крові. Вказував, що по голові не бив, ще пару раз по тілу вдарив. Потім прийшов, лице все в крові.(а.с.200-202, т.№ 1).

Під час судового розгляду було допитано дільничого інспектора Біленка, який виявив труп ОСОБА_3 та неподалеку знайшов ОСОБА_1 та записав розмову з ним, яка вказана вище.

У судовому засіданні прокурором було оголошено протокол допиту ОСОБА_12 , який був єдиним свідком сторони обвинувачення та був допитаний під час досудового розслідування, не був доставлений для допиту у судове засідання з огляду на те, що згідно з інформацією, наданої прокурором він помер 06.02.2020р. відповідно до листа Смілянського відділу ДРАЦС Центрального міжрегіонального управління юстиції (м.Київ).

Прокурор вказував, що фактичні обставини скоєнного ОСОБА_1 було сформульовано лише на підставі саме його показань, пояснюючи, що він особисто його допитував разом з начальником СВ Смілянського ВП ГУНП у Черкаській області та вважав, що вказані докази мають бути прийняті судом. Також вказував, що сукупністю досліджених доказів доведена обґрунтованість підозри ОСОБА_8 у вчиненні суспільно-небезпечного діяння, який потребує примусового лікування враховуючи наявність у нього хворобливого стану психіки.

Суд, вислухавши учасників судового розгляду та дослідивши письмові докази вважає, що прокурором не доведено, що суспільно-небезпечне діяння вчинено ОСОБА_1 .

Відповідно до Конституції України, вимог кримінального процесуального законодавства кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визначаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Відповідно до ст.2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Кримінальне провадження щодо застосування примусових заходів медичного характеру здійснюється відповідно до особливого порядку, передбаченого главою 39 КПК України.

Під час постановлення ухвали про застосування примусових заходів медичного характеру суд з`ясовує чи мало місце суспільно небезпечне діяння, чи вчинене це суспільно небезпечне діяння, чи вчинила ця особа суспільне небезпечне діяння у стані неосудності.

Стаття 512 КПК України передбачає, що судовий розгляд клопотання про застосування примусових заходів медичного характеру проводиться за загальними правилами цього кодексу та завершується постановленням ухвали про застосування примусових заходів медичного характеру або про відмову в їх застосуванні.

Відповідно до ст.91 КПК України, доказуванню підлягають подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини). Доказування полягає у збиранні, перевірці та оцінці доказів з метою встановлення обставин, що мають значення для кримінального провадження. Обов`язок доказування обставин, передбачених ст.91 цього Кодексу, покладається на слідчого, прокурора.

Фактично суду надано письмові докази, які підтверджують факт насильницької смерті ОСОБА_3 (протокол огляду місця події, протокол огляду трупа, висновок судового медичного експерта), письмові докази, що речі, на яких перебував труп ОСОБА_3 містять саме його кров, палиця, яка також була вилучена з місця події також містить його кров та на речах, які були вдягнені на ОСОБА_1 міститься кров, що може належити Роговику та іншій особі з подібною формулою крові.

Оцінка доказів здійснюється судом за внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюючи кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення. Жоден доказ не має наперед встановленої сили.

Частина 4 ст.255 КПК України передбачає, що суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 цього Кодексу. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них.

Частина 1 ст. 97 КПК України доказами є також показаннями з чужих слів є висловлювання, здійснене в усній, письмовій або іншій формі, щодо певного факту, яке ґрунтується на поясненні іншої особи.

Частина 7 вищевказаної статті визначено, що у будь-якому разі не можуть бути визнані допустимим доказом показання з чужих слів, якщо вони даються слідчим, прокурором, співробітником оперативного підрозділу або іншою особою стосовно пояснень осіб, наданих слідчому, прокурору або співробітнику оперативного підрозділу під час здійснення ними кримінального провадження.

Таким чином, в огляду на вищевикладене, суд не приймає у якості доказів показання дільничого інспектора ОСОБА_6 , так як він надавав показання з чужих слів, а саме зі слів самого підозрюваного, які він здобув до огляду місця події. Крім того, суд враховує, що це показання, які надавалися особою, яка відповідно до висновку експертів не могла усвідомлювати свої дії і керувати ними.

Не приймаються у якості доказів, що підтверджує обґрунтованість підозри і показання ОСОБА_13 , який також, як і попередній свідок не бачив безпосередньо, як ОСОБА_8 наносив удари ОСОБА_7 , а був запрошений дільничим, також вказував, що підозрюваний був у неадекватному стані та висловлювався незрозуміло.

Суд вважає, що можливо, ОСОБА_1 і наносив удари ОСОБА_7 , можливо і палицею, можливо і руками, ногами, так як на його одежі була знайдена кров, яка могла належати ОСОБА_7 , однак, при яких обставинах вона туди потрапила, можливо лише припускати.

Суд не приймає у якості доказу письмові пояснення ОСОБА_12 , які прокурором були оголошені у судовому засіданні, так як може обґрунтовувати своє рішення, лише показаннями, які безпосередньо сприймав відповідно до правил ст.255 КПК України.

Суд вказує, що незрозуміло з яких причин слідчим, який проводив досудове розслідування не було використано права на допит особи під час досудового розслідування відповідно до правил ст. 225 КПК України, враховуючи, що єдиний свідок ОСОБА_12 був особою без постійного місця проживання.

Суд також враховує, що судовий розгляд вказаного провадження тривав більше року, всього проведено 22 судових засідань, лише на під час 17 судового засідання прокурор вказав, що єдиний свідок, який був присутній під час нанесення ОСОБА_8 тілесних ушкоджень ОСОБА_7 помер.

Відповідно до ст.22 КПК України, кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом.

Суд, зберігаючи об`єктивність на неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків.

Стаття 10 КПК України передбачає, що особи з розумовими вадами під час кримінального провадження користуються додатковими гарантіями.

Суд вказує, що судовий розгляд щодо вказаної категорії осіб є особливим з огляду на наявність певних відмінностей їх психічного стану від загальної частини населення. Вади інтелектуального рівня вказаних осіб, наявність неодноразового лікування у медичних закладах, перебування у місці знаходження трупу іншої людини не в момент вчинення суспільно-небезпечного діяння, а через декілька днів після смерті, не може бути виправданням формального підходу до процедури збирання доказів.

Суд вважає, що органом досудового розслідування, не було використано всіх наданих кримінально-процесуальним законом можливостей щодо повного та об`єктивного збирання всіх доказів, не забезпечено дієвого розслідування, а тому порушено завдання кримінального провадження.

Кримінально-процесуальний закон вказує, що слідчий та прокурор, є вільними при виконанні своїх обов`язків та самостійно визначають обсяг доказів, якими вони будуть доводити провину підозрюваного у судовому засіданні, однак у даному кримінальному провадженні їх недостатньо для підтвердження тих обставин, які вказані у клопотанні.

Не провівши допита єдиного свідка обвинувачення під час досудового розслідування слідчим суддею з огляду на те, що його місцеперебування постійно може змінюватися, непроведення з ним слідчого експеримента з метою детального фіксування його показань та у подальшому непризначення судово-медичного експертизи, щоб встановити причинно-наслідковий зв`язок між нанесеними ударами та настанням смерті, відсутність таких клопотань під час судового розгляду, на думку суду, вказує на безвідповідальне та формальне ставлення сторони обвинувачення до своїх професійних обов`язків.

Відповідно до ч.3 ст.513 КПК України, встановивши, що суспільне небезпечне діяння не було вчинено, а також якщо не доведено, що ця особа вчинила суспільно небезпечне діяння, суд постановляє ухвалу про відмову в застосуванні примусових заходів медичного характеру та закриває кримінальне провадження.

Не зважаючи на думку законного представника та захисника, які не заперечували проти задоволення клопотання, враховуючи, що відповідно 370 КПК України судове рішення має бути законним, обґрунтованим та вмотивованим, а судовий розгляд справедливим, суд відмовляє у задоволенні клопотання, так як прокурором не доведено, що ОСОБА_1 вчинив суспільно-небезпечне діяння, передбачене ч.1 ст.115 КК України за обставинами, що вказані у ньому, та не вбачає законних підстав для продовження йому запобіжного заходу.

Керуючись ст.ст.7-29 КПК України, главами 28, 39 КПК, України

ухвалив:

У задоволенні клопотання начальника ВРЗСПЖЗО СВ Смілянського ВП ГУНП в Черкаській області Мартинюк О.В., погодженого з прокурором Смілянської місцевої прокуратури Красіним В.О. про застосування примусових заходів медичного характеру щодо ОСОБА_1 за вчинення суспільно-небезпечного діяння, передбаченого ч.1 ст. 115 КК України – відмовити, кримінальне провадження – закрити.

Звільнити негайно ОСОБА_1 з Дніпровської філії «Спеціалізований заклад з надання психіатричної допомоги» Державної установи «Центр психічного здоров`я і моніторингу наркотиків та алкоголю Міністерства охорони здоров`я України".

Речові докази: одяг ОСОБА_3 , одяг ОСОБА_1 , уламки палиці, виріз з матраца з плямою речовини, мікронакладення з рук трупа, зразки нігтів з рук трупа, наволочку з плямою речовини бурого кольору, посуд, ніж, які знаходяться на зберіганні у Смілянському ВП ГУНП в Черкаській області – знищити.

Диск з відеозаписом - залишити в матеріалах кримінального провадження.

Судові витрати на проведення судових експертиз прийняти на рахунок держави.

Ухвала може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду через Смілянський міськрайонний суд Черкаської області протягом 30 днів з дня її проголошення шляхом подання апеляційної скарги.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо її не оскаржено, а у разі оскарження - після розгляду скарги апеляційним судом.

Повний текст ухвали проголошений 24 липня 2020 року.

Головуючий Н.А.Кирилюк