Рішення № 90585485, 08.07.2020, Основ'янський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Червонозаводський районний суд м. Харкова)

Справа № 641/2528/18

№ провадження 2/646/174/2020

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08.07.2020 м.Харків

Червонозаводський районний суд м.Харкова у складі:

головуючого судді – Шелест І.М.,

секретар судового засідання – Саламаха В.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Харкові в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк», треті особи: приватний нотаріус Чернігівського міського нотаріального округу Чернігівської області Завалієв Артем Анатолійович, Міжрайонний відділ Державної виконавчої служби по Основ`янському та Слобідському районах у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків) про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась до Комінтернівського районного суду м.Харкова з позовом до ПАТ КБ «Приватбанк», треті особи: приватний нотаріус Чернігівського міського нотаріального округу Чернігівської області Завалієв Артем Анатолійович, Міжрайонний відділ Державної виконавчої служби по Основ`янському та Слобідському районах у місті Харкові Головного територіального управління юстиції в Харківській області, в якому просила визнати виконавчий напис приватного нотаріуса Чернігівського міського нотаріального округу Чернігівської області Завалієва Артема Анатолійовича, вчинений 08 липня 2017 року, зареєстрований в реєстрі за № 6114, про стягнення з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства Комерційного банку «Приватбанк» невиплачених в строк відповідно до умов Кредитного договору від 13 жовтня 2008 року та Розрахунку заборгованості за договором станом на 31 травня 2017 року грошових коштів у сумі 43 970 гривень 07 копійок, таким, що не підлягає виконанню.

В обґрунтування вимог посилається на те, що з відповіді Міжрайонного відділу Державної виконавчої служби по Основ`янському та Слобідському районах у місті Харкові на адвокатський запит Дем`яненко Л.М. їй стало відомо, що 31 січня 2018 року державним виконавцем було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження з виконання виконавчого напису приватного нотаріуса Чернігівського міського нотаріального округу про стягнення з неї на користь ПАТ КБ «Приватбанк» невиплачених в строк відповідно до умов Кредитного договору від 13 жовтня 2008 року та розрахунку заборгованості за договором станом на 31 травня 2017 року грошових коштів у сумі 43 970 гривень 07 копійок, строк за який здійснюється стягнення з 13 жовтня 2008 року по 31 травня 2017 року. Позивач не погоджується з нарахованою сумою заборгованості, зазначає, що письмову вимогу про її погашення не отримувала, у зв`язку з чим не могла її оскаржити, що виконавчий напис здійснений поза межами трирічного строку позовної давності, що виключає безспірність заборгованості.

Ухвалою Комінтернівського районного суду м.Харкова від 25 квітня 2018 року цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк», треті особи: приватний нотаріус Чернігівського міського нотаріального округу Чернігівської області Завалієв Артем Анатолійович, Міжрайонний відділ Державної виконавчої служби по Основ`янському та Слобідському районах міста Харкова Головного територіального управління юстиції в Харківській області про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, було передано за підсудністю до Червонозаводського районного суду м.Харкова.

Ухвалою Комінтернівського районного суду м.Харкова від 25 квітня 2018 року заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк», треті особи: приватний нотаріус Чернігівського міського нотаріального округу Чернігівської області Завалієв Артем Анатолійович, Міжрайонний відділ Державної виконавчої служби по Основ`янському та Слобідському районах міста Харкова Головного територіального управління юстиції в Харківській області про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, було передано за підсудністю до Червонозаводського районного суду м.Харкова.

Ухвалою Червонозаводського районного суду м.Харкова від суду від 21 червня 2018 року було прийнято до розгляду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк», треті особи: приватний нотаріус Чернігівського міського нотаріального округу Чернігівської області Завалієв Артем Анатолійович, Міжрайонний відділ Державної виконавчої служби по Основ`янському та Слобідському районах міста Харкова Головного територіального управління юстиції в Харківській області про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, відкрито провадження у справі, розгляд справи ухвалено здійснювати у порядку загального позовного провадження та призначено проведення підготовчого засідання.

Ухвалою Червонозаводського районного суду м.Харкова від суду від 26 вересня 2018 року задоволено заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову та зобов`язано Міжрайонний відділ державної виконавчої служби по Основ`янському та Слобожанському районах міста Харкова ГТУЮ у Харківській області зупинити стягнення з виконання виконавчого напису №6114, виданого 08.07.2017 року приватним нотаріусом Чернігівського міського нотаріального округу Завалієвим А.А., про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» невиплачених у строк, відповідно до умов кредитного договору від 13.10.2008 року та розрахунку заборгованості за договором станом на 13.05.2017 року грошових коштів у сумі 43 970,07 гривень за виконавчим провадженням № 55679914.

Ухвалою Червонозаводського районного суду м.Харкова від суду від 04 березня 2019 року підготовче провадження закрито, справу призначено до судового розгляду.

17 квітня 2020 року від представника АТ КБ «ПриватБанк» - Крилової О.Л., яка діє на підставі довіреності №832-К-Н-О від 04 березня 2019 року, до канцелярії суду надійшли пояснення щодо позовної заяви, в яких відповідач заперечує проти позову, вказує, що 13 жовтня 2008 року ОСОБА_1 звернулась до ЗАТ КБ «ПриватБанк» з метою отримання банківських послуг, нею була підписана анкета позичальника б/н від 13 жовтня 2008 року про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг, згідно з якої ОСОБА_1 виявила бажання отримувати послуги банка, у тому числі щодо кредитування карткового рахунку з кредитним лімітом у розмірі 15000 гривень, підписанням вказаної анкети-заяви ОСОБА_1 підтвердила свою згоду на те, що анкета-заява разом з наданими їй для ознайомлення Умовами та Правилами надання банківських послуг, Тарифами Банку складають між нею та банком Договір про надання банківських послуг, що було засвідчено особистим підписом клієнта. Отже ОСОБА_1 прийняла на себе зобов`язання як позичальника виконувати умови договору щодо повернення кредиту, сплати відсотків та неустойки у разі порушення грошового зобов`язання. 13 жовтня 2008 року ОСОБА_1 отримала кредитну картку № НОМЕР_1 . 08 липня 2017 року приватним нотаріусом Чернігівського міського нотаріального округу Завалієвим А.А. було вчинено виконавчий напис №6114, яким з ОСОБА_1 стягнуто на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» заборгованість за договором від 13 жовтня 2008 року. Вказує, що зміст позовної заяви та додані до неї докази не спростовують ні факту заборгованості, ні розміру боргу, зазначеного у виконавчому написі. Зазначає, що виконавчий напис вчинений відповідно до положень ст.ст.87, 88 Закону України «Про нотаріат» та містить усю необхідно інформацію, передбачену Порядком вчинення нотаріальних дій нотаріусами. Вказує, що згідно з умовами договору від 13 жовтня 2008 року строк дії кредитного ліміту співпадає зі строком дії картки № НОМЕР_2 , після закінчення терміну дії якої 20 жовтня 2010 року банком було здійснено перевипуск нової кредитної карти № НОМЕР_3 зі строком дії до 09/14. Факт отримання ОСОБА_1 нової картки підтверджується випискою з карткового рахунку, з якого вбачається, що після жовтня 2010 року ОСОБА_1 користувалась кредитними коштами, що свідчить про автоматичну пролонгацію укладеного між сторонами кредитного договору від 13 жовтня 2008 року, тому виконавчий напис нотаріуса був вчинений у межах строку, передбаченого ст.88 Закону України «Про нотаріат».

30 червня 2020 року від представника позивача - адвокат Шустової В.Ю., яка на діє на підставі довіреності від 16 січня 2020 року надійшла відповідь на пояснення відповідача, у вона яких не погоджується з аргументами відповідача, вказує, що позивачу був відкритий рахунок 13 жовтня 2008 року, проте з копії заяви-анкети на отримання кредитної картки, наданої відповідачем, вбачається, що вона подана 22 жовтня 2008 року, тобто вже після відкриття рахунку. Відповідач на підтвердження своїх доводів не надав Умови та Правила надання банківських послуг, а також Тарифи Банку, на які нібито погодилась ОСОБА_1 при підписанні анкети-заяви. Згідно з наданою відповідачем роздруківкою виписки руху коштів за кредитною картою № НОМЕР_1 , 22 жовтня 2008 року по карті встановлено кредитний ліміт 15 000 гривень, перша операція - списання коштів з карти відбулась 24 жовтня 2008 року, остання операція по карті, яка здійснена саме позивачем, проведена 15 жовтня 2010 року - поповнення карткового рахунку на 100 гривень. Після 15 жовтня 2010 року ОСОБА_1 не здійснювала жодних операцій за кредитною картою № НОМЕР_1 . За час користування кредитною картою № НОМЕР_1 з 24 жовтня 2008 року по 31 жовтня 2010 року відповідачем щомісячно нараховувався процент за користування кредитним лімітом, загальний розмір нарахованих відсотків станом на 31 жовтня 2010 року складає 6 050,81 гривень, що підтверджується наданою відповідачем роздруківкою банківських операцій, проведених за банківською картою № НОМЕР_1 . Також, протягом терміну дії кредитної карти (2 роки) позивачу було нараховано не передбачену в заяві - анкеті «издательскую» комісію в загальній сумі 2 372,27 гривні. Згідно з випискою щодо руху коштів, наданою відповідачем, станом на час закінчення строку дії кредитної карти 31 жовтня 2010 року від`ємний баланс кредитної карти № НОМЕР_1 складає 9 160,16 гривень. Однак до приватного нотаріусу банк звернувся з заявою щодо вчинення виконавчого напису для стягнення боргу за кредитним договором в загальній сумі 43 970,07 грн., з яких, зокрема заборгованість за тілом кредиту складає 15 519,98 гривень, заборгованість за відсотками складає 22 413,95 гривень. Позивач не погоджується із сумою заборгованості за кредитною картою, строк дії якої закінчився 31 жовтня 2010 року, яка зросла з 9 160,16 гривень до 43 970,07 гривень, у тому числі за тілом кредиту до 15 519,98 гривень, оскільки відповідачем не надано доказів укладання додаткової угоди до договору кредитування від 13 жовтня 2008 року № б/н або іншого кредитного договору та отримання за ним кредитних коштів, тому збільшення заборгованості за тілом кредиту у період після жовтня 2010 року є безпідставним. Кредитна карта № НОМЕР_1 була видана строком на два роки з терміном дії до жовтня 2010 року, отже право вимоги у банку з повернення заборгованості настає з наступного дня після закінчення строку дії карти, тобто з 23 жовтня 2010 року, проте після спливу строку погашення заборгованості та картки банк жодного разу не звертався до ОСОБА_1 з вимогою погасити заборгованість, перевипуск карти та продовження її дії відповідно до Умов та Правил надання банківських послуг не здійснювались, ОСОБА_1 нових кредитних карт не отримувала, грошові кошти на кредитну карту № НОМЕР_1 після 22 жовтня 2010 року не зараховувались, на момент звернення банку до приватного нотаріуса з заявою щодо вчинення виконавчого напису минуло більше 6 років з дня виникнення у банка права вимоги щодо стягнення суми боргу, що свідчить про сплив строку позовної давності на час вчинення приватним нотаріусом виконавчого напису. Позивач вказує, що надані приватному нотаріусу документи, зокрема, засвідчена виписка з рахунку боржника не відповідає вимогам, встановленим пунктом 2 Переліку документів №1172, адже не містить конкретної суми заборгованості та строків її погашення. Крім того, надані банком приватному нотаріусу докази нібито направлення 26 червня 2017 року на адресу ОСОБА_1 письмової вимоги про усунення порушень за кредитним договором № б/н від 13 жовтня 2008 року не може бути визнано належним доказом повідомлення ОСОБА_1 про наявність заборгованості адже згідно з копією Списку згрупованих поштових відправлень, який міститься в матеріалах справи, під номером 2 міститься інформація про направлення ОСОБА_1 письмової вимоги та в графі 9 «№ відправлення(ШК)» зазначено штрих-код Укрпошти № НОМЕР_4 , за яким Укрпоштою прийнято вказану письмову вимогу до відправлення ОСОБА_1 , цей штрих-код не є дійсним, оскільки містить більше 13 символів -14 символів. Крім того, до матеріалів справи відповідачем не надано повідомлення про вручення Укрпоштою вказаного поштового відправлення безпосередньо ОСОБА_1 або її довіреній особі.

Позивач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явилась, про місце, день та час судового розгляду справи була повідомлена своєчасно та належним чином, заяв про відкладення розгляду справи до суду не подавала.

Представник позивача – адвокат Шустова В.Ю., яка на діє на підставі довіреності від 16 січня 2020 року, у судове засідання не з`явилась, надала до канцелярії суду заяву про розгляд справи без її участі, в якій просила позовні вимоги задовольнити повністю.

Представник відповідача – Акціонерного товариства Комерційний Банк «ПриватБанк» Крилова О.Л., яка діє на підстав довіреності №832-К-Н-О від 04 березня 2019 року, у судове засідання не з`явилась, у своїх поясненнях щодо позовної заяви просила розглянути справу без участі представника відповідача.

Третя особа - приватний нотаріус Чернігівського міського нотаріального округу Чернігівської області Завалієв А.А. у судове засідання не з`явився, надав до суду заяву про розгляд справи без його участі.

Третя особа - Міжрайонний відділ Державної виконавчої служби по Основ`янському та Слобідському районах у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків) у судове засідання не з`явилась, до канцелярії суду надійшла зава за підписом провідного спеціаліста Міжрайонного відділу Державної виконавчої служби по Основ`янському та Слобідському районах у місті Харкові Гасанової Г.А. про розгляд справи без участі представника третьої особи.

Враховуючи, що у судове засідання не з`явились всі учасники справи, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Суд, дослідивши доводи учасників справи, надані сторонами докази у їх сукупності, встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що 13 жовтня 2008 року на підставі заяви ОСОБА_1 ЗАТ КБ «ПриватБанк» було відкрито рахунок у гривні та видано кредитну карту «Універсальна» № НОМЕР_1 з кредитним лімітом на суму 15 000 гривень зі строком дії карти до 10/10. Відповідно до заяви базова процентна ставка за кредитним лімітом на момент підписання договору складає 2,5 % у місяць з розрахунку 360 днів на рік, строк дії кредитного ліміту співпадає зі строком дії платіжної картки. Зі змісту заяви слідує, що ОСОБА_1 ознайомилась та згодна з Умовами та Правилами надання банківських послуг, Правилами надання послуг (виконання робіт), Тарифами банку, що були надані їй для ознайомлення у письмовому вигляді, а також погоджується, що вказана заява разом з Пам`яткою клієнта, Умовами та Правилами надання банківських послуг, а також Тарифами складає між нею та банком Договір про надання банківських послуг.

Згідно зі Статутом акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк», затвердженого постановою КМУ від 05 червня 2019 року № 594 в редакції постанови КМУ від 14 серпня 2019 року №712 рішенням загальних зборів акціонерів від 30 квітня 2009 року було змінено тип Банку на публічне акціонерне товариство та його найменування на публічне акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк»; наказом Мінфіну від 21 травня 2018 року №519 (рішенням єдиного акціонера Банку) було змінено тип Банку на приватне та його найменування на акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк».

08 липня 2017 року приватним нотаріусом Чернігівського міського нотаріального округу Завалієвим А.А. вчинено виконавчий напис, зареєстрований в реєстрі за №6114, яким задоволено вимоги ПАТ КБ «Приватбанк» у розмірі заборгованості, що виникла внаслідок невиконання ОСОБА_1 умов кредитного договору від 13 жовтня 2008 року, в загальному розмірі – 43 970, 07 гривень.

Зі змісту виконавчого напису вбачається, що приватним нотаріусом Чернігівського міського нотаріального округу Завалієвим А.А. на підставі ст.34 ч.1 п. 19, ст. ст. 87, 88, 89 Закону України «Про нотаріат», п.2 «Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №1172 від 29 червня 1999 року «Про затвердження переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» в редакції від 10 грудня 2014 року, на підставі Постанови Кабінету Міністрів України №662 від 26 листопада 2014 року «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів», стягнуто з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства Комерційного банку «Приватбанк», що є правонаступником Закритого акціонерного товариства Комерційного банку «ПриватБанк» невиплачені в строк відповідно до умов кредитного договору від 13 жовтня 2018 року та Розрахунку заборгованості за договором станом на 31 травня 2017 року грошові кошти у сумі 43 970,07 гривень, з урахуванням заборгованості за тілом кредиту у розмірі 15 519,98 гривень, заборгованості за відсотками у розмірі 22 413,95 гривень, заборгованості з комісії та пені у розмірі 3 466,14 гривень, заборгованості по штрафам (фіксована частина) у розмірі 500, 00 гривень, заборгованості по штрафам (відсоток від суми заборгованості) у розмірі 2 070 гривень, стягнення здійснюється за період з 13 жовтня 2008 року по 31 травня 2017 року.

Для вчинення виконавчого напису нотаріусу надано документи: заява стягувача про вчинення виконавчого напису від 28 червня 2017 року, розрахунок заборгованості за договором №б/н від 13 жотвня 2008 року; письмова вимога про усунення порушень за кредитним договором № б/н від 13 жовтня 2008 року. адресована ОСОБА_1 ; заява ОСОБА_1 б/н, підписаною позивачкою та представником ПАТ КБ «Приватбанк» 22 жовтня 2008 року; список згрупованих поштових відправлень від 24 червня 2017 року та квитанція про оплату відправлень від 26 червня 2017 року, опис цінного листа на ім`я ОСОБА_1 ; виписка та витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо ПАТ КБ «Приватбанк»; довіреність, видана ПАТ КБ «Приватбанк» на ім`я ОСОБА_2 , видана 13 січня 2017 року, копія паспорта представника ПАТ КБ «Приватбанк» Балашова О.В., інформаційна довідка з Єдиного реєстру спеціальних бланків нотаріалних документів та скорочений витяг з Єдиного реєстру довіреностей.

31 січня 2018 року старшим державним виконавцем Міжрайонного відділу Державної виконавчої служби по Основ`янському та Слобідському районах міста Харкова Головного територіального управління юстиції в Харківській області Осмоловською Т.О. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №55679914 на підставі виконавчого напису №6114, виданого 08 липня 2017 року приватним нотаріусом Чернігівського міського нотаріального округу Завалієвим А.А. про стягнення боргу з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «ПривтБанк» у розмірі 43 970,07 гривень.

Відповідно до копії супровідного листа, копія постанови про відкриття виконавчого провадження направлена на адресу ОСОБА_1 31 січня 2018 року за вих.№ 6204, поштове відправлення повернуте з відміткою -за закінченням строку зберігання.

09 лютого 2018 року старшим державним виконавцем Міжрайонного відділу Державної виконавчої служби по Основ`янському та Слобідському районах міста Харкова Головного територіального управління юстиції в Харківській області Осмоловською Т.О. винесено постанову про звернення стягнення на заробітну плату, стипендію та інші доходи боржника ОСОБА_1 .

Відповідно до копії супровідного листа, копія постанови про звернення стягнення направлена на адресу ОСОБА_1 09 лютого 2018 року за вих.№ 7286, відомості про отримання відсутні.

Відповідно до наказу Міністерства юстиції Українивід 16 жовтня 2019 року №3173/5 Про утворення міжрегіональних територіальних органів Міністерства юстиції України Головне територіальне управління юстиції в Харківській області ліквідовано та утворено Східне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м.Харків).

Позивач вважає, що вчиняючи виконавчий напис, нотаріус не перевірив факту наявності чи відсутності спору щодо заборгованості, розрахунок розміру невиконаних зобов`язань за кредитним договором, суми боргу за тілом кредиту, відсотків за користування кредитом та пені у виконавчому документі, не врахував думку та позицію позивача, вважає, що вказана у написі сума заборгованості на відповідає дійсній сумі боргу, крім того, звернувся з вимогою про стягнення суми заборгованості поза межами трирічного строку.

Суд, на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин та досліджених в судовому засіданні доказів, прийшов до висновку про задоволення позовних вимог, виходячи з таких підстав.

За загальним правилом статей 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес в один із способів, визначених частиною першою статті 16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.

Відповідно до статті 18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.

Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування встановлюється Законом України «Про нотаріат» та іншими актами законодавства України (частина перша статті 39 Закону України «Про нотаріат»). Таким актом є, зокрема Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджений наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5 (далі - Порядок вчинення нотаріальних дій).

Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія (пункт 19 статті 34 Закону України «Про нотаріат»). Правовому регулюванню процедури вчинення нотаріусами виконавчих написів присвячена Глава 14 Закону України «Про нотаріат» та Глава 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій.

Так, згідно зі статтею 87 Закону України «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Статтею 88 Закону України «Про нотаріат» визначено умови вчинення виконавчих написів. Відповідно до приписів цієї статті Закону нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

Порядок вчинення нотаріальних дій містить такі самі правила та умови вчинення виконавчого напису (пункти 1, 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій).

Згідно з підпунктом 2.1 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій для вчинення виконавчого напису стягувачем або його уповноваженим представником нотаріусу подається заява, у якій, зокрема, мають бути зазначені: відомості про найменування і місце проживання або місцезнаходження стягувача та боржника; дата і місце народження боржника - фізичної особи, місце його роботи; номери рахунків у банках, кредитних установах, код за ЄДРПОУ для юридичної особи; строк, за який має провадитися стягнення; інформація щодо суми, яка підлягає стягненню, або предметів, що підлягатимуть витребуванню, включаючи пеню, штрафи, проценти тощо. Заява може містити також іншу інформацію, необхідну для вчинення виконавчого напису.

Крім того, підпунктами 3.2, 3.5 пункту 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій визначено, що безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172 (далі - Перелік документів). При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у вказаному Переліку документів. При цьому Перелік документів не передбачає інших умов вчинення виконавчих написів нотаріусами ніж ті, які зазначені в Законі України «Про нотаріат» та Порядку вчинення нотаріальних дій.

З огляду на вищевикладене, суд констатує, що вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія, яка полягає в посвідченні права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. При цьому нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов`язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло в стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису - надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов`язання боржником.

Отже, відповідне право стягувача, за захистом якого він звернувся до нотаріуса, повинно існувати на момент звернення. Так само на момент звернення стягувача до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису повинна існувати й, крім того, також бути безспірною, заборгованість або інша відповідальність боржника перед стягувачем.

Безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника - це обов`язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису (стаття 88 Закону України «Про нотаріат»). Однак характер правового регулювання цього питання дає підстави для висновку про те, що безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками - наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.

Захист прав боржника у процесі вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається у спосіб, передбачений підпунктом 2.3 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій, - вчинення виконавчого напису в разі порушення основного зобов`язання та (або) умов іпотечного договору здійснюється нотаріусом після спливу тридцяти днів з моменту надісланих іпотекодержателем повідомлень - письмової вимоги про усунення порушень іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця. Натомість нотаріус вирішує питання про вчинення виконавчого напису на підставі документів, наданих лише однією стороною, стягувачем, і не зобов`язаний запитувати та одержувати пояснення боржника з приводу заборгованості для підтвердження чи спростування її безспірності.

Отже, вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно з відповідним Переліком є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Однак сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого.

З урахуванням приписів статей 15, 16, 18 ЦК України, статей 50, 87, 88 Закону України «Про нотаріат» захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, у судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури його вчинення, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами у повному обсязі чи в їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчиненням виконавчого напису.

Згідно з вимогами ч.4 ст.263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

При вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, суд не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів. Для правильного застосування положень статей 87,88 Закону України «Про нотаріат» у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника в повному обсязі й установити та зазначити в рішенні, чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто, чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.

Даний висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 березня 2019 року у справі №137/1666/16-ц, який суд вважає за необхідним застосувати при розгляді даної справи.

Судом встановлено, що в оскарженому виконавчому написі нотаріуса зазначено, що стягнення здійснюється за період з 13 жовтня 2008 року по 31 травня 2017 року.

Так, з наявного в матеріалах справи Розрахунку заборгованості за Кредитним договором № б/н від 13 жовтня 2008 року, на підставі якого приватним нотаріусом вчинено оскаржуваний виконавчий напис, вбачається, що АТ КБ «ПриватБанк» нараховано заборгованість за період із 13 жовтня 2008 року по 31 травня 2017 року із нарахуванням відсотків, передбаченими умовами Кредитного договору.

Відповідно до заяви ОСОБА_1 , яка разом з Пам`яткою клієнта, Умовами та Правилами надання банківських послуг, а також Тарифами складає між нею та банком Договір про надання банківських послуг, ЗАТ КБ «ПриватБанк» було відкрито рахунок у гривні та видано кредитну карту «Універсальна» № НОМЕР_1 з кредитним лімітом на суму 15000 гривень зі строком дії карти до 10/10, базова процентна ставка за кредитним лімітом на момент підписання договору складає 2,5 % у місяць з розрахунку 360 днів на рік, строк дії кредитного ліміту співпадає зі строком дії платіжної картки.

Представник відповідача обґрунтовуючи наявну у ОСОБА_1 заборгованість у наданих суду поясненнях вказує на те, що після закінчення терміну дії кредитної картки «Універсальна» № НОМЕР_1 20 жовтня 2010 року банком було здійснено перевипуск нової кредитної карти № НОМЕР_3 зі строком дії до 09/14. Факт отримання ОСОБА_1 нової картки підтверджується випискою з карткового рахунку, з якого вбачається, що після жовтня 2010 року ОСОБА_1 користувалась кредитними коштами, що свідчить про автоматичну пролонгацію укладеного між сторонами кредитного договору від 13 жовтня 2008 року, отже банк правомірно звернувся до нотаріуса за виконавчим написом у межах трирічного строку з моменту права виникнення вимоги про стягнення заборгованості.

Однак, суд не може погодитися з твердженням представника відповідача з огляду на таке.

Поняття «строк виконання зобов`язання» і «термін виконання зобов`язання» охарактеризовані у статті 530 ЦК України. Згідно з приписами її частини першої, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

З огляду на викладене строк (термін) виконання зобов`язання може збігатися зі строком договору, а може бути відмінним від нього, зокрема коли сторони погодили строк (термін) виконання ними зобов`язання за договором і визначили строк останнього, зазначивши, що він діє до повного виконання вказаного зобов`язання.

Відповідно до ч.2 ст.77 ЦПК України предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно з ч.7 ст.81 ЦПК України суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених ЦПК України.

Згідно з п. 4 ч. 5 ст. 12 ЦПК України суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість, сприяє учасникам судового процесу у реалізації ними прав, передбачених ЦПК.

Відтак, суд обмежений доказами, що додані до матеріалів цивільної справи.

Укладаючи кредитний договір № б/н від 13 жовтня 2008 року, сторони визначили строк дії договору, який збігається зі строком дії кредитної картки № НОМЕР_1 , а саме – до 10/10. Жодних застережень щодо автоматичної пролонгації строку дії вказаного договору шляхом перевипуску нової кредитної картки та її користуванням у договорі не зазначено.

Крім того, у переліку документів, наданих банком нотаріусу разом із заявою про вчинення виконавчого напису, ані Пам`ятки клієнта, ані Умов та Правил надання банківських послуг, а також Тарифів, що разом із заявою ОСОБА_1 ві 22 жовтня 2008 року складаєють кредитний договір, які могли містить умови щодо автоматичної пролонгації кредитного договору, не значиться.

В якості доказу отримання позивачем нової кредитної картки № НОМЕР_3 зі строком дії до 09/14 відповідач надав суду лише довідку про надання кредитної картки, жодних доказів про отримання вказної картки позивачем суду не надано, тому суд не вважає вказану довідку належним та достатнім доказом.

Крім того, банком надано виписку з рахунку ОСОБА_1 саме за номером карти НОМЕР_1 , з якого також вбачається, що після 15 жовтня 2010 року позивачем жодних транзакцій, які би свідчили про користування вказаним рахунком, не здійснено, у зв`язку з чим суд також відхиляє доводи відповідача про автоматичну пролонгацію договору шляхом продовження користування позивачем кредитною карткою після спливу строку її дії.

З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що виконавчий напис було вчинено без дотримання вимог ст. 88 Закону України «Про нотаріат» поза межами трирічного строку з дня виникнення права вимоги.

Також судом встановлено, що позивач не погоджується із нарахованою сумою заборгованості, що виключає безспірність заборгованості.

За змістом статті 526, частини першої статті 530, статті 610 та частини першої статті 612 ЦК України для належного виконання зобов`язання необхідно дотримувати визначені у договорі строки (терміни), зокрема щодо сплати процентів, а прострочення виконання зобов`язання є його порушенням.

Відповідно до частини першої статті 1048 та частини першої статті 1054 ЦК України кредитодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми кредиту, розмір і порядок одержання яких встановлюються договором.

Отже, припис абзацу 2 частини першої статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування.

Після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється. Права та інтереси кредитодавця в охоронних правовідносинах забезпечуються частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Така правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду у справі №444/9519/12 від 28 березня 2018 року.

З врахуванням наведеного заборгованість, яка нарахована після спливу визначеного договором строку кредитування, також не відповідає вимогам ч.1 ст. 1048 та ч.2 ст. 1050 ЦК України.

Отже, нарахована сума заборгованості за кредитним договором за період з 13 жовтня 2008 року по 31 травня 2017 року на загальну суму 43 970,07 гривень, яка пропонується до стягнення у виконавчому написі, у будь-якому разі не може вважатися безспірною.

Окрім того, як вбачається з наданої нотаріусу банком для вчинення виконавчого напису заяви 28 червня 2017 року, вона не містить умов кредитного договору (умов кредитування), в тому числі таких, як строк погашення кредиту, наявності штрафних санкцій за невиконання позичальником своїх зобов`язань та їх розмір.

Серед копій документів, на підставі яких вчинено виконавчий напис, Умови та правила надання банківських послуг і Тарифи банку відсутні.

Як вбачається з оскаржуваного виконавчого напису, до нього включено також штрафи у розмірі 500 гривень та у розмірі 2 070 гривень.

Відповідно до п.6.2 глави 16 розділу II Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, неустойка (штраф, пеня) включається до виконавчого напису, якщо це передбачено умовами договору.

Однак в заяві ОСОБА_1 від 22 жовтня 2008 року, яка була надана нотаріусу для вчинення виконавчого напису, не передбачено будь-якої неустойки (штрафу, пені).

Як вбачається з матеріалів справи, 26 червня 2017 року позивачці банком була направлена письмова вимога про усунення порушень, в якій останній встановлено строк для сплати заборгованості 5 календарних днів з дати відправлення письмової вимоги. При цьому на підтвердження направлення вказаної вимоги боржнику банком було надано приватному нотаріусу засвідчену копію вимоги, квитанцію про надання послуг поштового зв`язку про направлення вимоги ОСОБА_1 на вказану в кредитному договорі адресу, список згрупованих поштових відправлень, а також опис вкладення цінного листа, тому тому суд не приймає до уваги доводи представника позивача про неналежне повідомлення позивача у зв`язку з невірним зазначенням штрих коду Укрпошти.

Вказана позиція суду узгодужується з правовоми висновками, зробленими Великою Палатою Верховного суду у постанові від 02 липня 2029 року у справі № 916/3006/17.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що у даному випадку нотаріус при вчиненні оспорюваного виконавчого напису не переконався належним чином у безспірності розміру сум, що підлягають стягненню за виконавчим написом, а також строку, у межах якого стягувач має право на зверння з вимогою, чим порушив норми Закону України «Про нотаріат» та Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, тому позовні вимоги ОСОБА_1 про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

У відповідності до вимог ст.88 ЦПК України підлягають до стягнення з відповідача понесені позивачем та документально підтверджені судові витрати по справі у розмірі 704, 80 гривні судового збору, сплаченого при подачі позову.

Керуючись ст.ст.4, 10, 76-81, 141, 263-265, ЦПК України, ст ст.87, 88, 89 Закону України «Про нотаріат», суд,

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк», треті особи: приватний нотаріус Чернігівського міського нотаріального округу Чернігівської області Завалієв Артем Анатолійович, Міжрайонний відділ Державної виконавчої служби по Основ`янському та Слобідському районах у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків) про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, - задовольнити.

Визнати виконавчий напис приватного нотаріуса Чернігівського міського нотаріального округу Чернігівської області Завалієва Артема Анатолійовича, вчинений 08 липня 2017 року, зареєстрований в реєстрі за № 6114, про стягнення з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства Комерційного банку «Приватбанк» невиплачених в строк відповідно до умов Кредитного договору від 13 жовтня 2008 року та Розрахунку заборгованості за договором станом на 31 травня 2017 року грошових коштів у сумі 43 970 гривень 07 копійок , таким, що не підлягає виконанню.

Стягнути з Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 704 (сімсот чотири) гривні 80 копійок.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до Харківського апеляційного суду.

Відповідно до вимог п.15 Перехідних положень ЦПК України(в редакції з 15.12.2017) до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через Червонозаводський районний суд м.Харкова, а матеріали справи витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Відомості щодо учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_5 , місце проживання (перебування): АДРЕСА_1 .

Відповідач: Акціонерне товариство Комерційний банк «Приватбанк», код ЄДРПОУ 14360570, місцезнаходження: 01001, м.Київ, вул.Грушевського, буд.1-Д.

Третя особа: приватний нотатріус Чернігівського міського нотаріального округу Чернігівської області Завалієв Артем Анатолійович, місцезнаходження: 14000, м.Чернігів, пр-т Миру, буд.55.

Третя особа: Міжрайонний відділ Державної виконавчої служби по Основ`янському та Слобідському районах у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків), код ЄДРПОУ 41430683, місцезнаходження: 61001, м.Харків, майдан Захисників України, 7/8, 7 поверх.

Повний текст рішення складений 20.07.2020 року.

Суддя І.М. Шелест