Ухвала суду № 90585396, 22.07.2020, Харківський районний суд Харківської області

УХВАЛА

Справа № 635/8284/19

Провадження № 1-кс/635/983/2020

22 липня 2020 року смт. Покотилівка

Харківський районний суд Харківської області у складі:

слідчого судді - Савченка Д.М.,

секретар судового засідання - Письменна В.М.,

за участю прокурора - Паніна І.П.,

захисника підозрюваного - адвоката Овчіннікова Ю.В.,

підозрюваного - ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Покотилівка Харківського району Харківської області клопотання старшого слідчого СВ Харківського ВП ГУНП в Харківській області Романчука І.О., погоджене з прокурором Харківської місцевої прокуратури №6 Харківської області Паніним І.П., по кримінальному провадженню № 12015220430000899 від 12.03.2015 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст. 190, ч.2 ст.364-1, ч.1 ст.366 КК України, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Куп`янськ Куп`янського району Харківської області, громадянина України, працюючого головою правління СТ Мереф`янське, з вищою освітою, раніше не судимого, зареєстрованого та фактично мешкаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,-

ВСТАНОВИВ:

19 червня 2019 року до Харківського районного суду Харківської області надійшло клопотання старшого слідчого СВ Харківського ВП ГУНП в Харківській області Романчука І.О. за матеріалами досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12015220430000899 від 12 березня 2015 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст. 190, ч. 2 ст. 364-1, ч. 1 ст. 366 КК України, про надання дозволу на затримання з метою приводу підозрюваного ОСОБА_1 для участі у розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Ухвалою слідчого судді Харківського районного суду Харківської області від 19 червня 2020 року зазначене клопотання задоволено.

Надано дозвіл на затримання підозрюваного ОСОБА_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_2 , з метою його приводу для участі в розгляді клопотання про застосування відносно нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Разом з клопотанням про дозвіл на затримання підозрюваного ОСОБА_1 до суду надійшло клопотання слідчого СВ Харківського ВП ГУНП України в Харківській області Романчука І.О., погоджене з прокурором Харківської місцевої прокуратури №6 Харківської області Паніним І.П., по кримінальному провадженню № 12015220430000899 від 12.03.2015 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.190, ч.2 ст.364-1, ч.1 ст.366 КК України, про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 .

В обґрунтування клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою слідчий зазначив, що досудовим розслідуванням встановлено, що згідно наказу №86 к від 12 листопада 2007 року ОСОБА_1 призначений на посаду директора «Мереф`янський міський ринок» Підприємство Харківської облспоживспілки, відповідно до укладеного контракту з директором підприємства Харківської облспоживспілки (ринку) «Мереф`янський міський ринок» терміном дії з 22.10.2011 по 22.10.2012 був наділений організаційно-розпорядчими й адміністративно-господарчими функціями, тобто був службовою особою. ОСОБА_1 , будучи належним чином обізнаним із своїми правами та обов`язками визначеними контрактом, а також особливостями діяльності підприємства, маючи умисел направлений на отримання повноважень щодо розпорядження майном «Мереф`янський міський ринок» підприємство Харківської облспоживспілки та усвідомлюючи, що отримати зазначені повноваження він може лише на підставі рішення загальних зборів засновників (учасників) підприємства з дотриманням вимог ст. 15 Закону України «Про кооперацію» та п.п. 6.1, 6.3. 6.8, 6.10, 6.11, 6.14.5, 7.1 статуту підприємства, достовірно розуміючи, що бажане ним рішення засновниками (учасниками) підприємства прийнято не буде на початку 2012 року вирішив вчинити підроблення рішення загальних зборів засновників (учасників) підприємства. У подальшому протягом квітня-травня 2012 року, більш точної дати та часу слідством не встановлено, продовжуючи реалізацію злочинного умислу, спрямованого на отримання повноважень щодо розпорядження майном зазначеного підприємства ОСОБА_1 підробив офіційний документ – протокол загальних зборів учасників «Мереф`янський міський ринок» підприємство Харківської облспоживспілки без номеру, датований 25.04.2012, в який вніс завідомо неправдиві відомості щодо уповноваження себе на укладання договорів купівлі-продажу нерухомого майна та земельної ділянки «Мереф`янський міський ринок» підприємство Харківської облспоживспілки та встановив порядок розрахунків за майно з відстрочкою протягом 24 місяців з моменту укладення договорів. У подальшому 23.05.2012 ОСОБА_2 під час оформлення договорів купівлі продажу майна та земельної ділянки «Мереф`янський міський ринок» Підприємство Харківської облспоживспілки видав приватному нотаріусу Харківського нотаріального округу ОСОБА_3 , завідомо неправдиві офіційні документи, а саме протокол загальних зборів учасників «Мереф`янський міський ринок» Підприємство Харківської облспоживспілки щодо уповноваження директора «Мереф`янський міський ринок» ОСОБА_1 на укладання договорів купівлі – продажу майна підприємства та підроблений лист реєстрації учасників загальних зборів датовані 25.04.2012.

Крім цього, під час досудового розслідування встановлено, що згідно наказу №86 к від 12 листопада 2007 року ОСОБА_1 призначений на посаду директора «Мереф`янський міський ринок» Підприємство Харківської облспоживспілки, відповідно до укладеного контракту з директором підприємства Харківської облспоживспілки (ринку) «Мереф`янський міський ринок» терміном дії з 22.10.2011 по 22.10.2012 був наділений організаційно-розпорядчими й адміністративно-господарчими функціями тобто був службовою особою юридичної особи приватного права. Будучи належним чином обізнаним із цілями, завданнями підприємства, своїми правами та обов`язками визначеними контрактом, а також особливостями діяльності підприємства, на початку 2012 року, більш точної дати та часу слідством не встановлено, ОСОБА_1 вирішив отримати неправомірну вигоду для себе та інших осіб шляхом продажу майна очолюваного ним підприємства. З метою реалізації корисливого умислу ОСОБА_1 протягом квітня-травня 2012 року, більш точної дати та часу слідством не встановлено, вчинив службове підроблення шляхом виготовлення протокол загальних зборів учасників «Мереф`янський міський ринок» підприємство Харківської облспоживспілки без номеру, датований 25.04.2012, яким надав собі повноваження щодо укладання договорів купівлі-продажу нерухомого майна та земельної ділянки очолюваного ним підприємства. Поряд з цим, останнім з метою реалізації умислу замовлено та в подальшому отримано звіт про оцінку майна «Мереф`янський міський ринок» Харківської облспоживспілки згідно договору №799 -2/з від 29.03.2012. Реалізуючи свій злочинний умисел ОСОБА_1 , діючи всупереч інтересам очолюваного ним підприємства, розуміючи подальшу неспроможність підприємства здійснювати господарську діяльність, зловживаючи службовими повноваженням отриманими внаслідок підроблення протоколу загальних зборів учасників «Мереф`янський міський ринок» підприємство Харківської облспоживспілки уклав договори купівлі – продажу майна та земельної ділянки підприємства з ТОВ «Мереф`янський технікс плюс», які 23.05.2012 засвідчені приватним нотаріусом Харківського нотаріального округу Павловою О.О. Згідно зазначених договорів купівлі продажу майна та земельної ділянки ОСОБА_1 передав у власність ТОВ «Мереф`янський технікс плюс» наступне майно:

- будівлі критого павільйону А-1, загальною площею 785,9 кв.м., з будівлями Н сміттєзбірник, У - вбиральня, що знаходиться за адресою: Харківська область, Харківський район, м. Мерефа, вул. Савченка (Савченко), 22ж (зареєстровано в реєстрі за №887);

- будівлі холодильника, А-1, загальною площею 29,3 кв.м., що знаходиться за адресою: Харківська область, Харківський район, м. Мерефа, вул. Савченка (Савченко), 22б (зареєстровано в реєстрі за № 875);

- будівлі контори ринку А-1, загальною площею 104,1 кв.м., що знаходиться за адресою: Харківська область, Харківський район, м. Мерефа, вул. Савченка (Савченко), 22а (зареєстровано в реєстрі за № 872);

- нежитлової будівлі: магазину Сільгоспродукт, А-1, загальною площею 148,10 кв. м, що знаходиться за адресою: Харківська область, Харківський район, м. Мерефа, вул. Савченка (Савченко), 22г (зареєстровано в реєстрі за № 881);

- будівлі гаражу А-1, загальною площею 62,8 кв.м., що знаходиться за адресою: Харківська область, Харківський район, м. Мерефа, вул. Савченка (Савченко), 22е (зареєстровано в реєстрі за № 884);

- будівлі нафтолавки А-1, загальною площею 28,6 кв.м., що знаходиться за адресою: Харківська область, Харківський район, м. Мерефа, вул. Савченка (Савченко), 22й, (зареєстровано в реєстрі за № 893);

- складське приміщення А-1, загальною площею 52,9 кв.м., що знаходиться за адресою: Харківська область, Харківський район, м. Мерефа, вул. Савченка (Савченко), 22з (зареєстровано в реєстрі за № 890);

- будівлі м`ясного магазину А-1, загальною площею 109,8 кв.м., що знаходиться за адресою: Харківська область, Харківський район, м. Мерефа, вул. Савченка (Савченко), 22в (зареєстровано в реєстрі за № 878);

- земельну ділянку площею 1,5250 га, під кадастровим № 6325110700:00:084:0009, цільове призначення: для будівництва та обслуговування будівель ринкової інфраструктури, що знаходиться за адресою: Харківська область, Харківський район, м. Мерефа, вул. Савченко, №22 (зареєстровано в реєстрі за № 869).

В результаті злочинних дій директора «Мереф`янський міський ринок» Підприємство Харківської облспоживспілки ОСОБА_1 , які виразились у зловживанні повноваженнями службовою особою юридичної особи приватного права було проведено незаконне відчуження майна та земельної ділянки загальна вартість яких згідно звітів про експертну грошову оцінку станом на 29.03.2012 склала 1323952 грн.

16.06.2020 ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 364-1, ч. 1 ст. 366 КК України шляхом направлення повідомлення про підозру за останнім відомим місцем його проживання та прописки за адресою: АДРЕСА_1 . При цьому, на адресу ОСОБА_1 16.05.2020, 05.06.2020, 15.06.2020 направлено повістки про виклик для забезпечення його участі у проведенні слідчих (розшукових) та процесуальних діях. ОСОБА_1 для проведення слідчих (розшукових) та процесуальних дій на повістки не з`явився, про причини своєї неявки не повідомив.

У зв`язку з викладеним слідчій вважає, що ОСОБА_1 , опинившись на свободі, має можливість переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні, впливаючи на поведінку свідків вчинення кримінального правопорушення, перешкоджати встановленню інших свідків кримінальних правопорушень, знищити, сховати або спотворити документи, що мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, у зв`язку із чим він може вчинити дії, передбачені п.п.1,2,3 ч.1 ст.177 КПК України.

Вказані обставини унеможливлюють запобігання зазначеним ризикам, шляхом застосування більш м`яких запобіжних заходів.

Прокурор у судовому засіданні підтримав клопотання про застосування до підозрюваного ОСОБА_1 запобіжного заходу у виді тримання під вартою та просив задовольнити його з підстав, викладених у клопотанні.

Підозрюваний ОСОБА_1 у судовому засіданні заперечував проти заявленого клопотання слідчого, зазначив, що 21 липня 2020 року від своєї дружини під час телефонної розмови дізнався, що знаходиться у розшуку, про те, що наявна ухвала суду на його затримання, та стороною обвинувачення заявлене клопотання про обрання відносно нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, у зв`язку з чим добровільно прибув до суду для участі у розгляді клопотання про обрання у відношенні нього запобіжного заходу. Зазначив, що з 12 червня 2020 року по 22 липня 2020 року перебував у щорічній відпустці, під час якої за місцем реєстрації не проживав, у зв`язку з чим жодних документів від органів прокуратури не отримував. Намірів переховуватись від органів досудового розслідування та суду не має.

Захисник підозрюваного - адвокат Овчінніков Ю.В. заперечував проти задоволення клопотання прокурора, зазначив, що йому та його підзахисному стало відомо, що 19.06.2020 року слідчий звернувся з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Про існування такого клопотання дружині підзахисного повідомили 21 липня 2020 року, тому ОСОБА_1 з`явився до суду. Підозрюваний не намагався переховуватися та перешкоджати слідству, він перебував у відпустці. Жодних викликів сторона захисту не отримувала. Підозра ґрунтується на показах свідків, які є між собою родичами або бізнес партнерами. Клопотання є необґрунтованим, а ризики, зазначені слідчим, відсутні.

Зазначив, що оригінал протоколу зборів учасників «Мереф`янський міський ринок» підприємство Харківської облспожиспілки від 25.04.2012 року відсутній у органів досудового слідства, у суді, він не був об`єктом дослідження. Не доведено факт того, що підписи є підробленими. Додані документи та пояснення свідків вказують, що вони були відсутні, але це необхідно перевірити під час досудового розслідування, проте є не співпадіння прізвищ слідчого та посад, перебування свідків, які між собою дружні. На відчуження вказаного майна дозвіл надавався, однак про це більш детального може пояснити підозрюваний. Вчиняти вплив на свідків ОСОБА_1 не може, оскільки втратив посаду ще у 2012 році. Підзахисний має на меті перевірку всіх обставин справі, провину не визнає, оскільки вважає, що орган досудового розслідування провів не повну перевірку. ОСОБА_1 одружений, має постійне місце проживання, офіційні доходи, має повнолітню доньку, яка навчається на заочній формі навчання та похилого віку матір. Тримання під вартою є винятковою формою запобіжного заходу, ризики слідчим не доведені, тому просив застосувати більш м`який запобіжний захід у вигляді не цілодобового домашнього арешту або особисте зобов`язання.

Заслухавши прокурора, захисника, пояснення підозрюваного, дослідивши клопотання та докази, якими воно обґрунтовується, слідчий суддя приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що в провадженні СВ Харківського ВП ГУНП в Харківській області перебувають матеріали досудового розслідування, відомості за якими 12 березня 2015 року були внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12015220430000899 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст. 190, ч.2 ст. 364-1, ч.1 ст. 366 КК України.

16 червня 2020 року ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 364-1, ч.1 ст. 366 КК України шляхом направлення повідомлення про підозру за останнім відомим місцем його проживання та прописки за адресою: АДРЕСА_1 .

Органом досудового розслідування ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.364-1 КК України — зловживання повноваженнями службовою особою юридичної особи приватного права незалежно від організаційно – правової форми, що спричинило тяжкі наслідки та у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.366 КК України — складання, видача службовою особою завідомо неправдивих офіційних документів.

Обґрунтованість підозри ОСОБА_1 підтверджується наданими слідчому судді доказами, а саме: протоколом загальних зборів учасників «Мереф`янський міський ринок» підприємство Харківської облспоживспілки без номеру від 25.04.2012, договорами купівлі – продажу майна та земельної ділянки підприємства з ТОВ «Мереф`янський технікс плюс» від 23.05.2012, засвідчені приватним нотаріусом Харківського нотаріального округу Павловою О.О.; звітом про оцінку майна «Мереф`янський міський ринок» Харківської облспоживспілки згідно договору №799 -2/з від 29.03.2012; протоколом допиту свідка ОСОБА_4 від 28.03.2019; довідкою з Управління СБ України в Харківській області від 25.04.2012; повісткою про виклик ОСОБА_5 на 25.04.2012; довідкою спеціаліста ОСОБА_6 з питання визначення суми грошових коштів, що було отримано «Мереф`янський міський ринок» підприємство Харківської облспожиспілки в результаті реалізації ТОВ «Мереф`янський технікс плюс» нерухомого майна від 12.06.2020; наказ № 86 к від 12.11.2007 про призначення на посаду ОСОБА_1 . директором «Мереф`янський міський ринок» підприємство Харківської облспожиспілки; контракт «Мереф`янський міський ринок» підприємство Харківської облспожиспілки терміном дії з 22.10.2011 по 22.10.2012.

Якщо виходити з поняття «обґрунтована підозра», приведеного в п. 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», то обґрунтована підозра означає, що існують факти і інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 раніше не судимий, має постійне місце проживання, офіційно працевлаштований на посаді голови правління Споживчого товариства «Мереф`янське», де зарекомендував себе з позитивної сторони, на обліку у лікаря нарколога та психіатра не перебуває, одружений, має дочку – ОСОБА_7 та матір похилого віку, тобто має міцні соціальні зв`язки.

Згідно з розпорядженням від 09 червня 2020 року №1-к голови правління Споживчого товариства «Мереф`янське» ОСОБА_1 надано основну щорічну відпустку терміном на 41 календарний день з 12 червня 2020 року по 22 липня 2020 рік за період роботи з 01 серпня 2018 року по 01 серпня 2019 рік, 24 календарних дня та з 01 серпня 2019 року по 15 квітня 2020 рік, 17 календарних днів.

Частиною першою статті 29 Конституції України передбачено, що ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше, як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.

За ч. 1 ст. 177 КПК України, метою і підставою застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є запобігання спробам підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється особа.

Положенням ч. 2 ст. 177 КПК України визначено, що підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

Вичерпний перелік підстав застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою визначено у ч. 2 ст. 183 КПК України та розширеному тлумаченню не підлягає.

Конституційний Суд України неодноразово вказував на те, що право на свободу та особисту недоторканність не є абсолютним і може бути обмежене, але тільки на підставах та в порядку, які визначені в законі (абзац шостий підпункту 3.3 пункту 3 мотивувальної частини Рішення від 11 жовтня 2011 року № 10-рп/2011). Обмеження конституційного права на свободу та особисту недоторканність має здійснюватися з дотриманням конституційних гарантій захисту прав і свобод людини і громадянина.

Відповідно до пункту 1статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий розгляд його справи незалежним і безстороннім судом, визначеним законом.

Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ у Листі від 04 квітня 2013 року № 511-550/0/4-13 «Про деякі питання порядку застосування запобіжних заходів під час досудового розслідування та судового провадження відповідно до Кримінального процесуального кодексу України» (далі-Лист ВССУ) наголосив на тому, що вирішуючи питання про застосування, продовження, зміну або скасування запобіжного заходу при розгляді відповідних клопотань, слідчий суддя, суд щоразу зобов`язаний:

-здійснювати повноваження із судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні під час досудового розслідування і судового розгляду, діяти відповідно до вимог кримінального процесуального закону;

- пам`ятати, що критерії для обрання того чи іншого запобіжного заходу передбачені у ч. 1 ст. 194 КПК, а тому слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування запобіжного заходу, якщо за результатами розгляду клопотання встановить: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 КПК, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні; 4) перевіряти наявність підстав і мети застосування запобіжного заходу у кримінальному провадженні, встановлювати обґрунтованість таких підстав з огляду на фактичні дані, установлені конкретні обставини кримінального провадження; 5) враховувати, що запобіжні заходи у кримінальному провадженні обмежують права особи на свободу та особисту недоторканність, гарантовані ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод 1950 року, а тому можуть бути застосовані тільки за наявності законної мети та підстав, визначених КПК, з урахуванням відповідної практики Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ). Зважати, що тримання під вартою є винятковим видом запобіжного заходу та застосовується лише у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе відвернути ризики, зазначені у ст. 177 КПК.

При розгляді клопотання про обрання або ж продовження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обов`язково має бути розглянуто можливість застосування інших (альтернативних) запобіжних заходів (правова позиція, викладена у п. 80 рішення ЄСПЛ від 10 лютого 2011 року у справі "Харченко проти України").

Слідчий суддя, суд, вирішуючи питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 КПК, на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі відповідно до ст. 178 КПК:1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення. У такий спосіб встановленню підлягає обґрунтованість підозри органу досудового розслідування про вчинення кримінального правопорушення підозрюваним, обвинуваченим; 2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується 3) вік (неповнолітня особа, особа похилого віку)та стан здоров`я (наявність тяжких хвороб, інвалідності, нездатність самостійно пересуватися) підозрюваного, обвинуваченого; 4) міцність соціальних зв`язків підозрюваного, обвинуваченого у місці його постійного проживання, в тому числі наявність у нього родини й утриманців. Необхідно з`ясувати сімейний стан цієї особи, стан здоров`я членів його сім`ї, кількість та вік дітей, строк фактичного проживання у цій місцевості тощо; 5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; 6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого. При врахуванні цієї обставини слідчий суддя, суд зобов`язаний проаналізувати матеріали сторін кримінального провадження, об`єктивно оцінити надані характеристики підозрюваному, обвинуваченому з місця роботи, навчання, проживання; дані, що свідчать про перебування підозрюваного, обвинуваченого на обліку у наркологічному, психоневрологічному диспансері, тощо;7) майновий стан підозрюваного. Слід встановити наявність належного цій особі нерухомого майна у місцевості проживання та інших місцевостях, транспортних засобів, грошових банківських вкладів, їх розмір (за наявності відомостей, наданих стороною захисту); 8) наявність судимостей у підозрюваного, 9) дотримання підозрюваним, умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.

Загальною декларацією прав людини (статті 3, 9) та Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод, яка, відповідно до вимог ч. 1 ст. 9 Конституції України, ратифікована Законом від 17.07.1997 року «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів №2, 4, 7 та 11 Конвенції» і є частиною національного законодавства України (стаття 5), визначено, що кожна людина має право на свободу та особисту недоторканість і ніхто не може зазнавати безпідставного арешту, затримання або вигнання.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, зокрема, у справі «Луценко проти України» у остаточному рішенні від 19 листопада 2012 року у пункті 62 зазначено: «Суд наголошує, що стаття 5 Конвенції гарантує основоположне право на свободу та недоторканність, яке є найважливішим у «демократичному суспільстві» у розумінні Конвенції. Кожен має право на захист цього права, що означає не бути позбавленим свободи або мати гарантії від продовження позбавлення свободи, крім випадків, коли таке позбавлення відбувалось за умов, встановлених у пункті 1 статті 5 Конвенції. Цей перелік винятків, встановлений у вищезазначеному положенні, є вичерпним і лише вузьке тлумачення цих винятків відповідає цілям цього положення, а саме гарантувати, що нікого не буде свавільно позбавлено свободи (рішення від 14 жовтня 2010 року у справі «Хайредінов проти України» №38717/04, пункт 26, з подальшими посиланнями). Будь-яке свавільне тримання під вартою не може відповідати пункту 1 статті 5 Конвенції. У цьому контексті термін «свавільність» розуміється ширше, ніж лише невідповідність національному законодавству. Як наслідок, законне позбавлення свободи за національним законодавством усе одно може бути свавільним і, таким чином, може порушувати Конвенцію, зокрема, коли збоку державних органів мала місце недобросовісність або введення в оману(рішення від 09 липня 2009 року у справі «Моорен проти Німеччини», заява№11364/03, пункти 72, 77 та 78, з подальшими посиланнями), або коли таке позбавлення свободи не було необхідним за конкретних обставин (рішення від 27 лютого 2007 року у справі «Нештак проти Словаччини», заява № 65559/01, пункт 74)».

Слідчий суддя, оцінивши в сукупності всі обставини, у тому числі відповідно до ст.178 КПК України, а саме: тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_1 у разі визнання його винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 364-1, ч.1 ст. 366 КК України, його вік та стан здоров`я; міцність соціальних зв`язків у місці його постійного проживання, а саме те, що він одружений, має постійне місце проживання; офіційно працює, за місцем роботи характеризується позитивно, те, що він раніше не судимий, а тому приходить до обґрунтованого висновку про недоведеність прокурором наявності всіх обставин, передбачених частиною першою статті 194 КПК України.

Прокурором та слідчим, окрім того, не підтверджено можливість ОСОБА_1 переховуватися від органів досудового розслідування та суду, оскільки не було надано доказів, що до нього раніше застосовувались запобіжні заходи, умови яких він порушував. Крім того, слідчим у клопотанні зазначено, що на адресу ОСОБА_1 неодноразово надсилались повістки про виклик для забезпечення його участі у проведенні слідчих дій, останній не з`являвся, причини неявки не повідомляв. Однак в матеріалах справі відсутні будь-які докази на підтвердження того, що ОСОБА_1 , у встановленому законом порядку, отримував зазначені виклики.

Отже, відсутні підстави вважати, що відносно ОСОБА_1 дієвим буде лише запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

При цьому слідчий суддя на даному етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, оцінювати докази з точки зору їх достатності та допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінальних правопорушень.

Слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів повинен визначити лише причетність особи до вчинення кримінальних правопорушень вірогідною та достатньою для застосування щодо особи обмежувальних заходів.

Відповідно до вимог ч.4ст.194 КПК України, якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м`який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов`язки, передбачені частиною п`ятою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.

Таким чином, враховуючи дані, що характеризують особу підозрюваного, ступінь ризиків, які існують у кримінальному провадженні та недоведеність прокурором, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не здатний запобігти вказаним ризикам, слідчий суддя вважає, що необхідно відмовити в застосуванні щодо ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та застосувати щодо нього альтернативний запобіжний захід, а саме: домашній арешт з покладенням обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.

Такий запобіжний захід є співмірним з існуючими ризиками, відповідає особі підозрюваного та тяжкості пред`явленої йому підозри, може забезпечити виконання підозрюваним процесуальних обов`язків та унеможливить незаконно впливати на свідків в даному кримінальному провадженні.

Керуючись ст.ст. 176, 177, 178, 183, 184, 193, 194, 195, 196, 197, 206, 309 КПК України, слідчий суддя,-

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні клопотання старшого слідчого СВ Харківського ВП ГУНП в Харківській області Романчука І.О., погодженого з прокурором Харківської місцевої прокуратури №6 Харківської області Паніним І.П., по кримінальному провадженню № 12015220430000899 від 12.03.2015 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст. 190, ч.2 ст.364-1, ч.1 ст.366 КК України, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , -відмовити.

Застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , запобіжний захід у вигляді домашнього арешту строком до 16 серпня 2020 року, заборонивши йому залишати житло без дозволу слідчого, прокурора або суду, розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , у період з 22:00 години до 06:00 години наступної доби.

Відповідно до ст. 194 ч.5 КПК України покласти на підозрюваного ОСОБА_1 обов`язок прибувати до слідчого, прокурора та суду за першою вимогою; невідкладно повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання.

Роз`яснити підозрюваному, що відповідно до ст. 181 КПК України працівники органу Національної поліції з метою контролю за його поведінкою мають право з`являтися в житло, під арештом в якому він перебуває, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов`язаних із виконанням покладених на нього зобов`язань.

Ухвалу про обрання відносно ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту передати для виконання до Шевченківського ВП ГУ НП в Харківській області.

Ознайомити підозрюваного ОСОБА_1 під розпис з ухвалою про обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту.

На ухвалу слідчого судді може бути подана апеляційна скарга протягом п`яти днів з дня її оголошення до Харківського апеляційного суду.

Повний текст ухвали оголошено 24.07.2020 року.

Слідчий суддя Д.М. Савченко