Рішення № 90585356, 23.07.2020, Харківський районний суд Харківської області

Справа № 635/8749/19

Провадження № 2 /635/1709/2020

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 липня 2020 року сел. Покотилівка Харківського району Харківської області

Харківський районний суд Харківської області у складі:

головуючого судді Березовської І.В.,

секретар судових засідань Калягіна М.П.,

учасники справи:

позивач – ОСОБА_1 ,

відповідач – Мереф`янська міська рада Харківського району Харківської області,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Мереф`янської міської ради Харківського району Харківської області про встановлення факту, що має юридичне значення та визнання права власності на житловий будинок в порядку спадкування за законом, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_2 пред`явила до суду позов шляхом подання позовної заяви до Мереф`янської міської ради Харківського району Харківської області, яким просить встановити факт, що заповіт від імені ОСОБА_3 , який посвідчений нотаріусом Мереф`янської державної нотаріальної контори 02 серпня 1962 року за реєстровим № 2765, належав ОСОБА_4 ; визнати за нею право власності на житловий будинок літ «А-1» загальною площею 56, 60 кв. м, житловою площею 29, 10 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 (колишня АДРЕСА_2 ) в порядку спадкування за законом після смерті сестри ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

В обґрунтування позовних вимог посилалась на те, що житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 (колишня АДРЕСА_2 ) був зареєстрований на праві власності в 1/2 частині за ОСОБА_3 на підставі свідоцтва про право власності від 21 грудня 1966 року б/н, виданого виконкомом Утківської селищної ради Харківського району,та в 1/2 частині за ОСОБА_5 на підставі свідоцтва про право власності від 21 грудня 1966 року б/н, виданого виконкомом Утківської селищної ради Харківського району. ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 склала заповіт, яким заповіла належну їй 1/2 частину житлового будинку онучці ОСОБА_5 , але в заповіті прізвище та ім`я спадкодавця при перекладі з російської на українську мову помилково вказане як « ОСОБА_3 », у зв`язку з чим виникла необхідність встановити той факт, що вказаний заповіт складений ОСОБА_4 .

ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_4 померла. На момент смерті бабусі ОСОБА_4 її онука ОСОБА_5 була зареєстрована разом з нею та мешкала з нею однією родиною. ОСОБА_5 користувалася житловим будинком, земельною ділянкою, речами, а тому прийняла спадщину після смерті бабусі в порядку спадкування за заповітом. ОСОБА_5 з заявою про прийняття спадщини за заповітом до Першої Держаної нотаріальної контори Харківської області після смерті ОСОБА_4 не зверталася, свідоцтво про право на спадщину не отримувала. Після прийняття спадщини після смерті бабусі, ОСОБА_5 будинок за адресою: АДРЕСА_1 (колишня АДРЕСА_2 ) став належати в цілому. ОСОБА_5 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 . Позивач є єдиною спадкоємицею після смерті сестри ОСОБА_5 , оскільки їх матір ОСОБА_6 померла ІНФОРМАЦІЯ_4 , єдиний син ОСОБА_5 - ОСОБА_7 помер ІНФОРМАЦІЯ_5 . Позивач зазначає, що у встановлені законом строки звернулася до приватного нотаріуса Харківського районного нотаріального округу Полякової Л. О. із заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_5 , проте постановою нотаріуса позивачу було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину на житловий будинок, тому що є розбіжності в написанні прізвища, ім`я бабусі ОСОБА_4 в заповіті та свідоцтві про смерть, а також відсутні правовстановлюючі документи на житловий будинок.

Ухвалою Харківського районного суду Харківської області від 05 грудня 2019 року провадження по справі відкрито в порядку загального позовного провадження, призначено проведення підготовчого засідання.

Ухвалою Харківського районного суду Харківської області від 20 грудня 2019 року задоволено клопотання про витребування доказів.

Ухвалою Харківського районного суду Харківської області від 08 квітня 2020 року підготовче провадження у цивільній справі закрито, справу призначено до судового розгляду у відкритому судовому засіданні з повідомленням учасників справи.

Позивач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явилась, надала до суду заяву, в якій позовні вимоги підтримала у повному обсязі та просила справу розглядати за її відсутності.

Представник відповідача - до Мереф`янської міської ради Харківського району Харківської області у судове засідання не з`явився, надав до суду заяву про розгляд справи за відсутністю представника за наявними у справі матеріалами.

Враховуючи, що в судове засідання не з`явились всі учасники справи, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Суд, дослідивши надані сторонами докази у їх сукупності, встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини, що виникли між сторонами.

Згідно довідки № 418, виданої 23 жовтня 2019 року Комунальним підприємством «Харківське районне бюро технічної інвентаризації», житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 (колишня АДРЕСА_2 ) був зареєстрований на праві власності: в 1/2 частині за ОСОБА_3 на підставі свідоцтва про право власності від 21 грудня 1966 року б/н, виданого виконкомом Утківської селищної ради Харківського району, та в 1/2 частині за ОСОБА_5 на підставі свідоцтва про право власності від 21 грудня 1966 року б/н, виданого виконкомом Утківської селищної ради Харківського району.

Відповідно до матеріалів технічної інвентаризації станом на 23 січня 2019 року на земельній ділянці за вказаною адресою знаходяться: житловий будинок літ «А-1» загальною площею 56, 60 кв. м, житловою площею 29, 10 кв. м, сарай «В», погріб « В», огорожа №1, 2. 3, 4, колодязь «К».

Згідно свідоцтва про смерть НОМЕР_1 , виданого 19 березня 1966 року Виконавчим комітетом Утківської селищної ради Харківського району Харківської області, ОСОБА_4 померла ІНФОРМАЦІЯ_3 .

За життя ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4 склала заповіт, посвідчений нотаріусом Мереф`янської державної нотаріальної контори, реєстровий номер 2765, яким належну їй 1/2 частину домоволодіння, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , заповіла своєї онучці ОСОБА_5 .

Як вбачається з вищезазначеного заповіту, прізвище, ім`я по батькові спадкодавця в заповіті зазначено як ОСОБА_3 .

Відповідно до ст. 534 ЦК УРСР 1963 року кожен громадянин може залишити за заповітом усе своє майно або частину його (не виключаючи предметів звичайної домашньої обстановки і вжитку) однієї або кільком особам як тим, що входять, так і тим,що не входять до кола спадкоємців за законом, а також державі або окремим державним, кооперативним та іншим громадським організаціям.

За ст. 548 ЦК УРСР 1963 року для прийняття спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв. Прийнята спадщина визнається належної спадкоємцеві з моменту відкриття спадщини.

За ст. 549 ЦК УРСР 1963 року визнається,що спадкоємець прийняв спадщину: 1) якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном;) якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини. Зазначені в цій стаття дії повинні бути вчиненні протягом шести місяців з дня відкриття спадщини.

Судом встановлено, що ОСОБА_5 після смерті бабусі ОСОБА_4 із заявою про прийняття спадщини за заповітом до нотаріальної контори не зверталася, спадкова справа не заводилась, що підтверджується інформацією Харківського обласного державного нотаріального архіву за № 767/01-21 від 16 березня 2020 року.

Водночас, ОСОБА_5 прийняла спадщину після смерті бабусі ОСОБА_4 шляхом фактичного вступу в управління та володіння майном.

Так, з акту виконавчого комітету Мереф`янської міської ради № 90 від 06 липня 2020 року вбачається, що згідно книги погосподарського обліку № 0016-1 домогосподарство за адресою: АДРЕСА_1 ( АДРЕСА_3 АДРЕСА_2 ), з 02 квітня 1966року обліковується за ОСОБА_5 . Цим же актом підтверджується, що ОСОБА_5 проживала разом зі своєю бабусею ОСОБА_4 до дня її смерті ІНФОРМАЦІЯ_3 за адресою: АДРЕСА_1 (колишня АДРЕСА_2 ), вони вели спільне господарство, ОСОБА_5 поховала бабусю за власні кошти.

Факт прийняття спадщини ОСОБА_5 також підтверджується копією книги погосподарського обліку № 0016-1,з якої вбачається, що ОСОБА_5 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 (колишня АДРЕСА_2 ), з 02 квітня 1966 року.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 померла, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2 , виданим 07 травня 2018 року Виконавчим комітетом Мереф`янської міської ради Харківського району Харківської області.

Єдиною спадкоємицею після смерті ОСОБА_5 є її сестра ОСОБА_1 , оскільки їх матір ОСОБА_6 померла ІНФОРМАЦІЯ_4 , що підтверджується свідоцтвом про смерть НОМЕР_3 , виданим Утківською селищною радою, а єдиний син спадкодавця - ОСОБА_7 помер ІНФОРМАЦІЯ_5 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_4 , виданим 11 червня 2010 Утківською селищною радою Харківського району Харківської області.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 в шестимісячний строк з дня смерті ОСОБА_5 звернулась до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини.

Постановою приватного нотаріуса Харківського районного державної нотаріального округу Харківської області Полякової Л.О. про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 31 липня 2019 року позивачу відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті її сестри ОСОБА_5 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка була зареєстрована на день смерті в АДРЕСА_1 (колишня АДРЕСА_2 ), з тих підстав, що існують розбіжності в написанні прізвища та ім`я заповідача ОСОБА_4 в заповіті, посвідченим 02 серпня 1962 року Мереф`янською районною державною нотаріальною конторою Харківської області за р.№ 2765 ( ОСОБА_3 ) та в свідоцтві про її смерть, а також у зв`язку відсутністю правовстановлюючих документів на житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 (колишня АДРЕСА_2 ).

Суд, на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин та досліджених в судовому засіданні наданих доказів, прийшов до висновку про задоволення позовних вимог, виходячи з наступних підстав.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 315 ЦПК України, суд розглядає справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім`ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті.

За ч. 2 ст. 315 ЦПК України у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Як вбачається з наданих до суду документів, прізвище, ім`я та по батькові заповідача є ОСОБА_4 .

Отже, судом встановлено, що вищевказаний заповіт від імені ОСОБА_3 , який посвідчений нотаріусом Мереф`янської державної нотаріальної контори 02 серпня 1962 року за реєстровим № 2765, складений ОСОБА_4 , а помилкове зазначення у цьому документі її прізвища « ОСОБА_8 » та ім`я « ОСОБА_9 », в тому числі з огляду на особливості перекладу прізвища, ім`я та по батькові з російської на українську мови, є очевидним.

Відповідно до ч. 1 ст. 1222 ЦК України, спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.

Згідно ст. 1223 ЦК України, право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

Статтею 1258 ЦК передбачено, що спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу.

Цивільним Кодексом передбачена черговість спадкоємців за законом, відповідно до якої у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки (ст. 1261 ЦК України), у другу чергу право на спадкування за законом мають рідні брати та сестри спадкодавця, його баба та дід як з боку батька, так і з боку матері (ст. 1262 ЦК України), у третю чергу право на спадкування за законом мають рідні дядько та тітка спадкодавця (ст. 1263 ЦК України), у четверту чергу право на спадкування за законом мають особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім`єю не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини (ст. 1264 ЦК України), у п`яту чергу право на спадкування за законом мають інші родичі спадкодавця до шостого ступеня споріднення включно, причому родичі ближчого ступеня споріднення усувають від права спадкування родичів подальшого ступеня споріднення. Ступінь споріднення визначається за числом народжень, що віддаляють родича від спадкодавця. Народження самого спадкодавця не входить до цього числа. У п`яту чергу право на спадкування за законом одержують утриманці спадкодавця, які не були членами його сім`ї. Утриманцем вважається неповнолітня або непрацездатна особа, яка не була членом сім`ї спадкодавця, але не менш як п`ять років одержувала від нього матеріальну допомогу, що була для неї єдиним або основним джерелом засобів до існування (ст. 1265 ЦК України).

Згідно ст. 1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно до ст. 1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно ч. 1 ст. 1273 ЦК України, спадкоємець за заповітом або за законом може відмовитися від прийняття спадщини протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 3 ст. 1268 ЦК України, спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого ст. 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

За ч.1 ст. 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.

За змістом ст. 1270 ЦК України, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Судом встановлено, що після смерті ОСОБА_5 відкрилася спадщина, яка складається з житлового будинку літ «А-1» загальною площею 56, 60 кв. м, житловою площею 29, 10 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 ( АДРЕСА_3 АДРЕСА_2 ).

Позивач ОСОБА_1 є єдиною спадкоємицею після смерті ОСОБА_5 , у встановлений ст. 1270 ЦК України шестимісячний строк з дня смерті спадкодавця звернулася до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини після смерті сестри.

Зазначені обставини підтверджуються інформацією приватного нотаріуса Харківського районного нотаріального округу Харківської області Полякової Л.О. №1/02-14 від 02 січня 2020 року, з якої вбачається, що із заявою про прийняття спадщини після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 , яка мешкала на день смерті в АДРЕСА_1 (колишня АДРЕСА_2 ), ІНФОРМАЦІЯ_6 звернулась сестра спадкодавиці ОСОБА_1 . Інші заяви про прийняття спадщини не надходили, свідоцтва про право на спадщину не видавались. Зазначені дані також підтверджуються Інформаційною довідкою зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) №58924144 від 02 січня 2020 року та Інформаційною довідкою зі Спадкового реєстру (заповіти/спадкові договори) №58924142 від 02 січня 2020 року.

Умовою для переходу в порядку спадкування права власності на об`єкти нерухомості, в тому числі житловий будинок, інші споруди, земельну ділянку є набуття спадкодавцем зазначеного права у встановленому законодавством України порядку.

Відповідно до ст. 67 Закону України «Про нотаріат», свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою всіх спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, встановленому цивільним законодавством.

Якщо нотаріусом обґрунтовано відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину, виникає цивільно-правовий спір, що підлягає розглядові у позовному провадженні.

Визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку, в тому числі й у випадку визначення судом за позовом спадкоємця додаткового строку для прийняття спадщини.

Судом встановлено, що позивач є спадкоємцем другої черги, інші спадкоємці відсутні, у встановлений ст. 1270 ЦК України строк звернулась до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини після смерті сестри ОСОБА_5 , а тому суд вважає позовні вимоги позивача обґрунтованими та такими,що підлягають задоволенню.

За вказаних обставин, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 12, 81, 263-265, 315 ЦПК України, суд, -

в и р і ш и в:

Позов ОСОБА_1 до Мереф`янської міської ради Харківського району Харківської області про встановлення факту, що має юридичне значення та визнання права власності на житловий будинок в порядку спадкування за законом - задовольнити повністю.

Встановити факт, що заповіт від імені ОСОБА_3 , який посвідчений нотаріусом Мереф`янської державної нотаріальної контори 02 серпня 1962 року за реєстровим № 2765, складений ОСОБА_4 .

Визнати за ОСОБА_1 право власності на житловий будинок літ «А-1» загальною площею 56, 60 кв. м, житловою площею 29, 10 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 ( АДРЕСА_3 АДРЕСА_2 ) в порядку спадкування за законом після смерті сестри ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Рішення може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення або з дня складення повного судового рішення у разі оголошення вступної та резолютивної частини рішення або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи. Строк на апеляційне оскарження продовжується на строк дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, з метою запобігання поширенню короновірусної хвороби (COVID-19).

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Харківський районний суд Харківської області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач – ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , паспорт громадянина України серії НОМЕР_5 , виданий 22 грудня 1998 року Харківським РВ УМВС України в Харківській області, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_6 , місце проживання: АДРЕСА_4 .

Відповідач – Мереф`янська міська рада Харківського району Харківської області, код ЄДРПОУ 04058692, місцезнаходження: Харківська область, Харківський район, м. Мерефа, вул. Дніпровська, 213.

Повне рішення складено 23 липня 2020 року.

Суддя І.В. Березовська