Ухвала суду № 90584852, 23.07.2020, Слобідський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Комінтернівський районний суд м. Харкова)

Комінтернівський районний суд м.Харкова

Провадження № 2-з/641/65/2020 Справа № 641/5560/20

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 липня 2020 рокуКомінтернівський районний суд м. Харкова у складі: головуючого - судді Маньковської О.О., розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову, -

ВСТАНОВИВ:

До суду надійшла заява ОСОБА_1 про забезпечення позову одночасно з пред`явленням позову ОСОБА_1 до приватного виконавця Попляка Володимира Володимировича, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа: Державне підприємство «СЕТАМ» про визнання права власності на майно та звільнення майна з-під арешту.

В обґрунтування заяви про забезпечення позову, позивач ОСОБА_1 вказала, що нею подано позовну заяву про визнання права власності на Ѕ квартири, що перебуває в спільній сумісній власності подружжя та звільнення Ѕ квартири з-під арешту за адресою: АДРЕСА_1 , при цьому вказала, що зазначена квартира, за спільні кошти під час перебування в шлюбі, була придбана її чоловіком за договором купівлі-продажу від 31.03.1998 року, посвідченого приватним нотаріусом ХМНО Лубковою О.В. та зареєстровано в реєстрі за № 88. Зазначила, що на теперішній час вказана квартира виставлена на торги на сайті ДП «СЕТАМ» за заявою приватного виконавця Попляка В.В., яким накладений арешт на всю спірну квартиру в рамках виконання виконавчого провадження. Таким чином, враховуючи, порушене право власності на частину спірної квартири, позивач вважала за необхідне вжити заходи забезпечення позову за її позовної заявою та до набрання рішенням суду законної сили заборонити (зупинити) реалізацію майна: однокімнатної квартири за адресою: АДРЕСА_1 , в тому числі, заборонити (зупинити) реалізацію в порядку, передбаченому Порядком реалізації арештованого майна, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 29.09.2016 № 2831/5, арештованого майна – номер лоту: 432278: найменування лоту: «Однокімнатна квартира загальною площею 31.0 кв.м., за адресою: АДРЕСА_2 , АДРЕСА_3 »; дата проведення торгів 03.08.2020 р., місцезнаходження майна: АДРЕСА_2 ,к.в 14; організатор торгів: Державне підприємство «СЕТАМ» (ідентифікаційний код: 39958500); до набрання рішенням законної сили по справі заборонити відповідачу по справі, приватному виконавцю ОСОБА_4 та організатору торгів ДП «СЕТАМ» (ідентифікаційний код: 39958500) вчиняти дії, направлені на відчуження спірної квартири за адресою: АДРЕСА_1 .

Суд, розглянувши заяву про забезпечення позову, дослідивши докази, надані позивачем, дійшов наступного.

Так, згідно з ч. 1 до 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Відповідно ч. 2 до 149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, та і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 152 ЦПК України Заява про забезпечення позову подається одночасно з пред`явленням позову - до суду, до якого подається позовна заява, за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом.

Положеннями п. 5 ч. 1 та ч. 3 ст. 150 ЦПК України, визначено, що позов може бути забезпечено зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту. Заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути розмірними із заявленими позивачем вимогами.

Пунктом 4 постанови № 9 від 22.12.2006 року Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» роз`яснено, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Постановою ВСУ від 25.05.2016 року, у справі № 6-605цс16, зазначено, що забезпечення позову є обмеженням суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника). Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого перебуває справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Таким чином, обґрунтованою підставою для забезпечення позову має бути існування очевидної загрози порушення законних прав та інтересів позивача у справі в разі невжиття заходів забезпечення позову. Відповідно, звертаючись із заявою про забезпечення позову, особа має довести належність їй таких прав та те, що невжиття заходів забезпечення позову призведе до ускладнення чи неможливості виконання майбутнього рішення суду, при цьому існування загрози порушення прав позивача повинне мати очевидний та об`єктивний характер.

Як вбачається з поданої заяви, позивачем не обґрунтувано, в чому полягають об`єктивні ризики невиконання чи ускладнення виконання можливого рішення суду у справі про визнання права власності на майно з огляду на те, що, як вказує сама позивач, вона була обізнана про боргові зобов`язання її чоловіка перед відповідачем у справі - ОСОБА_3 , а отже, позивач усвідомлювала ризики невиконання її чоловіком зобов`язань в разі їх невиконання перед боржником ОСОБА_3 , зокрема можливість примусової реалізації спірної квартири на виконання рішення суду про стягнення суми боргу у розмірі 230332,50 грн.

З огляду на вищенаведене, враховуючи, інтереси не тільки позивача, та інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів, враховуюче тривале невиконання боржником рішення Фрунзенського районного суду м.Харкова від 20.04.2011 у справі №2-106/11 про стягнення з ОСОБА_2 огли на користь ОСОБА_3 заборгованості на загальну суму 230332,50 грн., що перебуває на примусовому виконанні у приватного виконавця Попляк В.В. та, враховуючи те, що зупинення реалізації арештованого нерухомого майна порушує права стягувача ОСОБА_3 , який зазначений відповідачем у позовній заяві, тому суд приходить до висновку про відмову в задоволенні заяви про забезпечення позову.

Керуючись ст. ст. 149-153 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

В задоволенні заяви позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до апеляційного суду Харківської області через Комінтернівський районний суд м. Харкова шляхом подачі апеляційної скарги в п`ятнадцятиденний строк з дня її проголошення. Учасник справи, якому ухвала не була вручена в день її проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом 15 днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя -О. О. Маньковська