Рішення № 90583085, 20.07.2020, Нетішинський міський суд Хмельницької області

Провадження № 2-о/679/15/2020

Справа № 679/523/20

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 липня 2020 року м.Нетішин

Нетішинський міський суд Хмельницької області в складі:

головуючого судді Базарника Б.І.,

за участю секретаря судового засідання Дмітрієвої О.В.,

заявника ОСОБА_1 ,

представника заявника ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Нетішин цивільну справу №679/523/20 окремого провадження за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: Нетішинська міська рада про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, -

ВСТАНОВИВ:

У квітні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, де заінтересованою особою є Нетішинська міська рада.

Заяву обґрунтовує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер рідний батько ОСОБА_1 - ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 від 14.01.2006 року.

Зазначає, що факт родинних відносин підтверджується свідоцтвом про народження НОМЕР_2 від 10.09.1960 року.

Вказує, що 06.09.2018 року заявник звернуся до Нетішинської державної нотаріальної контори з приводу оформлення спадщини після смерті батька, проте листом від 06.09.2018 року № 367/01-16 йому було роз`яснено, що згідно статті 1270 Цивільного кодексу України для прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , необхідно було у строк шість місяців з часу відкриття спадщини (дня смерті) подати заяву про прийняття спадщини в нотаріальну контору. Якщо спадкоємець протягом встановленого строку не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. Також роз`яснено, що за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Так, згідно довідки № 1507 від 13.02.2018 року, виданої виконавчим комітетом Нетішинської міської ради, на день смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 . Крім нього за цією адресою зареєстрованих осіб не значиться. Проте фактично у будинку за адресою АДРЕСА_1 померлий ОСОБА_3 постійно проживав однією сім`єю разом зі своїм сином та його сім`єю, хоча зареєстрованим місцем проживання ОСОБА_1 була адреса: АДРЕСА_2 , де він прописаний з 7 квітня 1992 року.

Заявник проживав у батьківському будинку з часу народження, а після одруження у 1983 році з ОСОБА_4 , проживав також зі своєю дружиною.

Стверджує, що вказані обставини можуть бути підтверджені показаннями свідків, а саме дружиною - ОСОБА_5 та сестрою заявника ОСОБА_6 .

Враховуючи наведене та оскільки після смерті батька заявника залишилось спадкове майно, а саме: земельні ділянки загальною площею 2,22 та, право власності на які за спадкодавцем підтверджується державним актом на право власності на земельну ділянку серії ХМ № 004366 від 09.09.2003 року, то заявнику для реалізації свого права на спадкування необхідно встановити факт постійного проживання разом з ОСОБА_3 на дату смерті.

В судовому засіданні заявник та його представник подану заяву підтримали. Заявник зазначив, що постійно проживав за адресою: АДРЕСА_1 разом із померлим - ОСОБА_3 .

Представник заінтересованої особи Нетішинської міської ради, будучи належним чином повідомленим про час і місце розгляду справи до суду не з`явився, надав суду заяву про розгляд справи за його відсутності.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши сторони, суд приходить до висновку, що заява підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що відповідно до копії свідоцтва про смерть серії НОМЕР_3 , ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , про відділом реєстрації актів цивільного стану Нетішинського міського управління юстиції Хмельницької області зроблено відповідний актовий запис №8 (а.с.8).

Відповідно до відповіді завідувача державної нотаріальної контори Мельника А.П. від 06.09.2018 року №367/01-16 ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину після смерті ОСОБА_3 , оскільки неможливо встановити факт прийняття ОСОБА_1 спадщини відповідно до ст.1268 Цивільного кодексу України (а.с.10).

Згідно з інформаційної довідки зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право н спадщину), спадкова справа після смерті ОСОБА_3 , не відкривалась (а.с.28,29).

Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_5 підтвердила, що заявник дійсно постійно проживав з ОСОБА_3 . Також вказала, що з 1983 року, тобто з моменту її одруження із заявником вона та їхня сім`я проживала разом із батьком ОСОБА_1 до смерті ОСОБА_3 . Вказала, що на даний час також там проживають.

Надаючи правову оцінку відносинам, що склались, суд враховує наступне.

Відповідно до ч.1ст.1221 ЦК Українимісцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця.

Із роз`яснень викладених у п.п. 2, 23 Постанови ПленумуВерховного СудуУкраїни «Про судову практику у справах спадкування» №7 від 30.05.2008 року, слідує, що виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися в суд про встановлення цих фактів. Зокрема, у такому порядку суди повинні розглядати заяви про встановлення факту постійного проживання із спадкодавцем на час відкриття спадщини. Якщо постійне проживання особи зі спадкодавцем на час відкриття спадщини не підтверджено відповідними документами, у зв`язку з цим нотаріус відмовив особі в оформленні спадщини, спадкоємець має право звернутись в суд з заявою про встановлення факту постійного проживання з спадкодавцем на час відкриття спадщини.

З огляду на те, що в складі спадщини наявне нерухоме майно, у силу вимог ч.1ст.1299 ЦК України спадкоємці зобов`язані зареєструвати право на спадщину в органах, які здійснюють державну реєстрацію нерухомого майна, для цього заявнику необхідно отримати свідоцтво про право на спадщину. Так як такі документи у заявника відсутні, то він звернувся до суду із заявою про встановлення факту постійного проживання з спадкодавцем на час відкриття спадщини, маючи за мету оформлення та видачу нотаріусом свідоцтва про право на спадщину.

Відповідно до п.п. 3, 5 ст.1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом зі спадкодавцем під час відкриття спадщини вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого ст. 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Відповідно до п. 211 «Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України», затвердженої наказом Міністра Юстиції України №20/5 від 03 березня 2004 року - доказом постійного проживання разом зі спадкодавцем можуть бути: довідка житлово-експлуатаційної організації, правління житлово-будівельного кооперативу, відповідного органу місцевого самоврядування про те, що спадкоємець безпосередньо перед смертю спадкодавця проживав разом зі спадкодавцем; копія рішення суду, що набрало законної сили, про встановлення факту своєчасного прийняття спадщини; реєстраційний запис у паспорті спадкоємця або в будинковій книзі, який свідчить про те, що спадкоємець постійно проживав разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, та інші документи, що підтверджують факт постійного проживання разом зі спадкодавцем.

Згідно з п. 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування», якщо постійне проживання особи зі спадкодавцем на час відкриття спадщини не підтверджено відповідними документами, у зв`язку з чим нотаріус відмовив особі в оформленні спадщини, спадкоємець має право звернутися в суд із заявою про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, а не про встановлення факту прийняття спадщини.

Відповідно до частини 2 статті 1220 ЦК України часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, із якого вона оголошується померлою.

Відповідно до п.5 ч.2 ст.293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Частина перша ст.315 ЦПК України містить перелік фактів, які можуть бути встановлені судом.

Оскільки встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем матиме юридичні наслідки, встановлення вказаного юридичного факту не суперечить закону та не порушує прав інших осіб, заява ОСОБА_1 є обґрунтованою, що підтверджено дослідженими у справі доказами, а тому підлягає задоволенню.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 4, 76, 293, 294, 315, 319, 352, 354, 355, -ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа: Нетішинська міська рада про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини - задовольнити.

Встановити факт постійного проживання ОСОБА_1 разом із спадкодавцем, ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , на час відкриття спадщини за адресою: АДРЕСА_1 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Хмельницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Відповідно до п. 3 розділу ХІІ Прикінцевих положень ЦПК України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки апеляційного оскарження продовжуються на період дії такого карантину.

Повний текст судового рішення складено 24.07.2020 року.

Сторони у справі №679/523/20:

Заявник: ОСОБА_1 (адреса місця реєстрації проживання: АДРЕСА_3 , адреса фактичного місця проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 );

Заінтересована особа: Нетішинська міська рада (адреса місцезнаходження: вул.Шевченка, 1, м.Нетішин, Хмельницька обл., 30100, код ЄДРПОУ 05399231).

Суддя Б.І. Базарник