Рішення № 90583014, 23.07.2020, Кам'янець-Подільський міськрайонний суд Хмельницької області

Справа № 676/2217/20

Номер провадження 2-а/676/76/20

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 липня 2020 року Кам`янець - Подільський міськрайонний суд

Хмельницької області

в складі: головуючого судді Вдовичинського А.В.,

секретаря судового засідання Мазуркевич О.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Кам`янець-Подільський адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до інспектора роти № 1 батальйону № 1 Управління патрульної поліції в Чернівецькій області Маковей Сергія Івановича про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до інспектора роти № 1 батальйону № 1 Управління патрульної поліції в Чернівецькій області Маковей С.І. про накладення адміністративного стягнення. В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що 09.01.2020 р. о 15 год. 35 хв. на трасі НОЗ інспектором 1 батальйону 1 роти УПП ь Чернівецькій області лейтенантом поліції Маковеєм С.І. стосовно нього винесено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі серії ЕАК №1955887. Позивач вказує, що про існування постанови дізнався з постанови державного виконавця по місцю своєї роботи 28.04.2020 р. Позивач вважає оскаржувану постанову такою, що підлягає скасуванню оскільки: в постанові не зазначено місце розгляду справи та місце скоєння адміністративного правопорушення, зазначено тільки автодорога Н03 без жодної ідентифікації її кілометра чи іншої прив`язки до місцевості; у постанові фактично не вказано у чому полягає адміністративне правопорушення та якими нормативно-правовими актами встановлено обов`язки водія, виконання яких вимагали працівники патрульної поліції; в постанові не вказано перевезення якого саме небезпечного вантажу здійснював він, які саме правила порушив при перевезенні небезпечних вантажів, у чому вони полягали і якими нормами передбачено обов`язковість свідоцтва про допущення транспортного засобу до перевезення небезпечного вантажу, а також встановлення табличок, які позначають тип небезпечного вантажу; постанова не містить жодного посилання на норми матеріального права щодо їх порушення, так само як і не містить викладення фактичних обставин порушення і в чому вони виразились; диспозиція ст. 132-1 КУнАП є бланкетною нормою права, яка містить посилання на спеціальний нормативний акт, тому при порушенні вказаної статті у постанові про притягнення до адміністративної відповідальності має бути зазначено спеціальний нормативний акт, що регулює дорожнє перевезення небезпечних вантажів, конкретні вимоги якого порушила особа, притягнута до адміністративної відповідальності; оскаржувана постанова не відповідає вимогам ст. 283 КУпАП, п. 5 Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої Наказам МВС України від 07.11.2015 року №1395; зі змісту оскаржуваної постанови не можливо визначити належність вантажу, який перевозився ним на транспортному засобі КАМАЗ 53215, д.н.з. НОМЕР_1 , до категорії небезпечних, оскільки в постанові не зазначено ідентифікаційних ознак, та найменування вантажу, згідно переліку, визначеному в Додатках №2 та №3 до Правил перевезення небезпечних вантажів, затвердженими наказом Міністерства транспорту та зв' язку України №1430 від 25.11.2008 р., що виключає наявність в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 132-1 КУпАП. Позивач просить суд: визнати причини пропуску поважними та поновити строк на оскарження постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕАК №1955887 від 09.01.2020 року; скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕАК №1955887 від 09.01.2020 року, винесену інспектором роти №1 батальйону №1 Управління патрульної поліції в Чернівецькій області Департаменту патрульної поліції лейтенанта поліції Маковея С.І. відносно нього за ст. 132-1 ч.І КУпАП, та справу про адміністративне правопорушення - закрити. Представник позивача подав суду заяву про розгляд справи без його участі, просить позов задовольнити.

Відповідач в судове засідання не з`явився, причини неявки суду не повідомив, відзив на позову суду не подав. Суд вважає за можливе розгляд справи провести без його участі на підставі наявних в справі доказів.

Технічна фіксація не здійснюється відповідно до ч.4 ст. 229 КАС України. Вивчивши матеріали справи, суд встановив наступне.

09.01.2020 р. о 15 год. 35 хв. на трасі НОЗ інспектором 1 батальйону 1 роти УПП ь Чернівецькій області лейтенантом поліції Маковеєм С.І. стосовно позивача винесено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі серії ЕАК №1955887. Відповідно до змісту зазначеної постанови ОСОБА_1 09.01.2020 р. о 15.35 год. НО3 км, керуючи транспортним засобом КАМАЗ 53215, н.з. НОМЕР_1 , під час перевірки документів у водія як суб`єкта перевезення небезпечних вантажів, водій відмовився пред`явити свідоцтва про допущення тз до перевезення небезпечного вантажу, відсутня табличка яка позначає тип небезпеки вантажу. Вказаною постановою позивача притягнуто до адміністративною відповідальністю за ч.1 ст. 132 прим.1 КУпАП до штрафу в розмірі 510 грн.

Із вказаною постановою позивач ознайомився в ДВС після направлення її на примусове виконання, виконавче провадження відкрито 11.03.2020 р. Із копії оскаржуваної постанови видно, що вона не містить відпису позивача, в тому вимоги позивача поновити строки на оскарження підлягають до задоволення.

Відповідно до ч.1 ст. 131 прим.1 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність водіїв транспортних засобів за порушення правил дорожнього перевезення небезпечних вантажів, правил проїзду великогабаритних і великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями або залізничними переїздами у вигляді штрафу у розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до приписів ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі показань свідків, письмових, речових та електронних доказів, висновків експертів. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Таким чином, в адміністративному процесі, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень тягар доказування правомірності своїх рішень, дій чи бездіяльності покладається на відповідача - суб`єкта владних повноважень, який повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, що можуть бути використані як докази у справі.

Відповідачем не надано суду жодних доказів у підтвердження правомірності прийняття оскаржуваної постанови та факту вчинення позивачем адміністративного правопорушення, не міститься посилання на докази також і в оскаржуваній постанові. Суд також враховує, що працівником поліції в оскаржуваній постанові не зазначено порушення яких саме правил вчинив позивач оскільки ч.1 ст. 131 прим.1 КУпАП є бланкетною нормою, не містить вказана постанова і опис місця вчинення правопорушення так як наявне тільки посилання на номер автотраси без зазначення населеного пункту або км автодороги. Суд критично оцінює наданий представником ДПП управління ПП в Чернівецькій області відзив на позов оскільки відповідачем по справі є інспектор роти ДПС Маковей С.І. Крім цього суд враховує, що представником ДПП управління ПП в Чернівецькій області не надано суду доказів вини позивача, із змісту відповіді від 18.06.2020 р.(а.с.41) видно, що вони відсутні за спливом часу оскільки відеозапис зберігається впродовж 3 місяців.

Згідно ч. 3 ст. 62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях, а усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Частиною 1 ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" визначено, що українські суди при вирішенні справ застосовують Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

У своєму рішенні від 10 лютого 1995 року, у справі "Алене де Рібермон проти Франції" Європейський Суд з прав людини зазначив, що сфера застосування принципу презумпції невинуватості є значно ширшою: він обов`язковий не лише для кримінального суду, який вирішує питання про обґрунтованість обвинувачення, а й для всіх інших суспільних відносин.

У відповідності до правового висновку Верховного Суду України, викладеного у постанові від 11 жовтня 2016 року по справі №816/4340/14, визначальним принципом здійснення правосуддя в адміністративних справах є принцип офіційного з`ясування всіх обставин у справі й обов`язок суб`єкта владних повноважень доказувати правомірність своїх дій чи рішень.

При цьому, суд вважає за потрібне наголосити на необхідності дотримуватися позиції, вказаної у рішенні Європейського суду з прав людини, яку він висловив у пункті 53 рішення у справі "Федорченко та Лозенко проти України", відповідно до якої суд при оцінці доказів керується критерієм доведення "поза розумним сумнівом".

В силу принципу презумпції невинуватості, діючого в адміністративному праві, всі сумніви у винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.

З врахуванням наведеного, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача підлягають до задоволення в повному обсязі.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 14, 131.1 ч.1, 222, 247, 251, 268 КУпАП, ст.ст.2-14,72-77,122,241-250, 268, 286 КАС України, суд,

ухвалив:

позов задоволити.

Скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕАК №1955887 від 09.01.2020 року, винесену інспектором роти №1 батальйону №1 Управління патрульної поліції в Чернівецькій області Департаменту патрульної поліції лейтенанта поліції Маковея С.І. відносно ОСОБА_1 за ст. 132-1 ч.1 КУпАП якою накладено штраф в розмірі 510,00 грн.,а справу закрити за відсутності складу адміністративного правопорушення.

Рішення може бути оскаржено сторонами в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня його складення через Кам`янець-Подільський міськрайонний суд до Сьомого адміністративного апеляційного суду.

Повне судове рішення виготовлено 23.07.2020 р.

Суддя Кам`янець-Подільського міськрайонного суду Вдовичинський А.В