Ухвала суду № 90582330, 22.07.2020, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 УХВАЛА

22 липня 2020 року м. Київ № 640/15858/20

Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Пащенко К.С., за участю секретаря судового засідання Легейди Я.А., розглянувши у письмовому провадженні заяву про забезпечення позову, викладену у мотивувальній частині позовної заяви, у адміністративній справі за позовом

ОСОБА_1

до Святошинського районного відділу Державної виконавчої служби міста Києва Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції м. Києва

про визнання постанови протиправною та її скасування,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 ) (далі - позивач або ОСОБА_1 ) звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Святошинського районного відділ ДВС у місті Києві ЦМУМЮ (м. Київ) (адреса: 03148, м. Київ, вул. Гната Юри, буд. 9, ідентифікаційний код 34999049) (надалі - відповідача або ДВС), в якому просить суд:

- визнати протиправною та скасувати постанову про відкриття виконавчого провадження від 19.06.2020 ВП № 62370935;

- визнати протиправною та скасувати постанову про стягнення виконавчого збору від 16.06.2020 ВП № 58157939;

- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо не зняття арешту з майна боржника ВП № 58157939 та скасувати постанову про накладення арешту на майно боржника від 24.01.2019 ВП № 58157939.

Мотивуючи позовні вимоги позивач зазначає, що не погоджується з оскаржуваною постановою та вважає, що старшим державним виконавцем Святошинського районного відділу Державної виконавчої служби міста Києва Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції м. Києва Огібеніним Л.І. під час прийняття оскаржуваної постанови про стягнення з позивача виконавчого збору, порушено вимоги чинного законодавства, а тому наявні правові підстави для її скасування.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 21.07.2020 (суддя Пащенко К.С.) відкрито провадження у адміністративній справі № 640/15858/20, постановлено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні без виклику учасників справи та проведення судового засідання.

Разом з позовом ОСОБА_1 одночасно подано заяву про забезпечення адміністративного позову, у якій останній просить суд забезпечити позов шляхом зупинення дії оскаржуваних постанов:

про відкриття виконавчого провадження від 19.06.2020 ВП № 62370935;

про стягнення виконавчого збору від 16.06.2020 ВП № 58157939;

про накладення арешту на майно боржника від 24.01.2019 ВП № 58157939.

Відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 20.07.2020, клопотання про забезпечення позову внесено до системи автоматизованого розподілу та передано судді Пащенку К.С.

Вирішуючи по суті подану позивачем заяву, проаналізувавши наведені в заяві обставини та наявні у матеріалах справи докази, суд зазначає про таке.

Відповідно до статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України (в ухвалі скорочено - КАС України), суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову (частина перша). Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Виходячи з аналізу вказаної норми, підставою для вжиття заходів забезпечення позову можуть стати такі обставини:

1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду;

2) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду;

3) очевидність ознак протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень;

4) очевидність порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

При цьому, позов, згідно з ч. 1 ст. 151 КАС України, може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 3) встановленням обов`язку відповідача вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Таким чином, суд повинен у кожному випадку, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи є хоча б одна з названих обставин, і оцінити, чи не може застосуванням заходів забезпечення позову бути завдано ще більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.

Забезпечення адміністративного позову - це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, до вирішення адміністративної справи по суті позовних вимог, визначених Кодексом адміністративного судочинства України, заходів щодо створення можливості реального виконання у майбутньому постанови суду, якщо її буде прийнято на користь позивача.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд надає оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення адміністративного суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Вказаний інститут є елементом права на судовий захист і спрямований на те, щоб не допустити незворотності певних наслідків відповідних дій щодо відновлення порушеного права.

Крім того, вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені, у зв`язку із застосуванням відповідних заходів. Також, суд має враховувати співрозмірність вимог клопотання про забезпечення позову заявленим позовним вимогам та обставинам справи.

Як слідує із позову, публічно-правовий спір між сторонами існує, за переконанням Заявника, за обставин прийняття оскаржуваних рішень з порушенням норм та вимог чинного законодавства України.

Виходячи з наведених у заяві фактичних обставин, суд відмічає, що правомірність та оцінка спірних рішень, процедурні питання дотримання їх прийняття підлягають з`ясуванню під час розгляду справи по суті про таке оскарження та буде дана судом за результатами розгляду справи.

Окремо варто наголосити, що на момент розгляду заяви, судом не виявлено очевидності ознак протиправності оспорюваних рішень.

Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

У відповідності до ч. 1 ст. 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Виходячи з наведеного, з огляду на те, що Заявником у заяві не доведено, в контексті ст. 150 КАС України, наявність обставин, що можуть слугувати підставами для вжиття заходів забезпечення позову, зважаючи, що станом на момент розгляду заяви, судом не виявлено очевидності ознак протиправності рішень, з урахуванням того, що до поданої заяви не надано відповідних достатніх та беззаперечних доказів, а судом не виявлено фактів існування, на час прийняття даного судового рішення, очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам та інтересам ОСОБА_1 до прийняття у справі судового рішення, або неможливості захисту таких прав та інтересів без вжиття заходів забезпечення позову, або необхідності докладання значних зусиль та витрат для відновлення таких прав та інтересів при виконанні у майбутньому судового рішення, якщо його буде прийнято на користь позивача, суд вважає, що заява є необґрунтованою, а тому відсутніми є підстави для її задоволення.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 150, 151, 154, 241-243, 248, 256 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову, викладеній у мотивувальній частині позовної заяви.

Ухвалу про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову, відповідно до ч. 8 ст. 154 КАС України, може бути оскаржено.

Суддя К.С. Пащенко