Ухвала суду № 90582323, 22.07.2020, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 У Х В А Л А

22 липня 2020 року м. Київ № 640/1215/19

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Федорчука А.Б., розглянувши заяву про ухвалення додаткового судового рішення в адміністративній справі

за позовом ОСОБА_1 (

АДРЕСА_1 )

до Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві (04053,

м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, 16)

про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії,-

В С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернувся ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач) з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві (далі - відповідач), в якому просить:

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві щодо зменшення основного розміру ОСОБА_1 під час її попередніх перерахунків з 2014 року, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №103 з 90 % від відповідних сум грошового забезпечення до 70 % від відповідних сум грошового забезпечення та бездіяльність щодо неврахування відповідних складових грошового утримання при перерахунку пенсії;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в місті Києві здійснити з 01 січня 2018 року перерахунок пенсії за вислугу років ОСОБА_1 , виходячи з 90 % від відповідних сум грошового забезпечення та сплатити недоплачену суму пенсії з 01 квітня 2014 року;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в місті Києві здійснити з 01 січня 2018 року перерахунок пенсії за вислугу років ОСОБА_1 з урахуванням: посадового окладу, окладу за військове звання, процентної надбавки за вислугу років, доплати за роботу з таємними виробами та носіями 15 %, надбавки за інформаційно-аналітичне забезпечення 50 %, надбавки за особливо важливі завдання 100%, премії 112% від відповідних сум грошового забезпечення та сплатити недоплачену суму пенсії з 01 січня 2018 року.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 січня 2020 року адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено частково, зокрема, визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві щодо зменшення основного розміру ОСОБА_1 під час її попередніх перерахунків з 2014 року, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №103 з 90 % від відповідних сум грошового забезпечення до 70 % від відповідних сум грошового забезпечення; зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в місті Києві здійснити з 01 січня 2018 року перерахунок та виплату пенсії за вислугу років ОСОБА_1 , виходячи з 90 % від відповідних сум грошового забезпечення.

Позивач звернувся до суду із заявою про ухвалення додаткового судового рішення, у якій просить: вийти за межі позовних вимог та зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в місті Києві здійснити з 01 квітня 2014 року по 31 грудня 2017 року перерахунок та виплату пенсії за вислугу років ОСОБА_1 , виходячи з 90 % від відповідних сум грошового забезпечення з врахуванням проведених виплат.

Вказана заява обґрунтована тим, що судом не визначено спосіб виконання судового рішення та відновлення порушеного права позивача на отримання пенсії з розрахунку 90 % з 01 квітня 2014 року до 31 грудня 2017 року.

Вирішуючи питання про ухвалення додаткового рішення у даній справі, суд виходив з наступного.

Відповідно до статті 252 Кодексу адміністративного судочинства України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо:

1) щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення;

2) суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення;

3) судом не вирішено питання про судові витрати.

Заяву про ухвалення додаткового судового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання судового рішення.

Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може розглянути питання ухвалення додаткового судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Наведений перелік підстав, за яких може бути постановлене додаткове рішення, є вичерпним.

Таким чином, Кодексом адміністративного судочинства України передбачено, що процесуальний інститут додаткового судового рішення, яким вирішуються окремі правові вимоги, котрі не вирішені основним рішенням, та за умови, якщо з приводу позовних вимог досліджувались докази (для рішень) або вирішені не всі клопотання (для ухвал). Крім того, додаткове судове рішення може прийматися, якщо судом при ухваленні основного судового рішення не визначено способу його виконання, або не вирішено питання про судові витрати.

Таким чином, додаткове судове рішення є засобом усунення недоліків основного рішення, яким вирішено спір по суті позовних вимог, за результатами розгляду справи по суті.

Крім того, спосіб виконання судового рішення - це спосіб реалізації та здійснення способу захисту порушеного права. Під зміною способу виконання рішення суду необхідно розуміти прийняття судом нових заходів для реалізації рішення в разі неможливості його виконання у спосіб, раніше встановлений.

Для встановлення чи зміни способу виконання судового рішення необхідним є з`ясування питання чи не призведе встановлення чи зміна способу виконання рішення до зміни первісно обраного позивачем способу захисту своїх прав та інтересів, оскільки встановлюючи чи змінюючи спосіб виконання основного судового рішення, суд не може змінювати рішення по суті.

Суд звертає увагу позивача, що позовні вимоги у даній справі задоволено частково, а у задоволенні позову в частині щодо зобов`язання відповідача здійснити перерахунок та виплату пенсії позивачу з певної дати та провести виплату різниці між фактично отриманим та перерахованим розміром пенсії відмовлено, про що було зазначено у мотивувальній частині рішення суду.

Водночас, позивач вважає, що суд повинен прийняти додаткове судове рішення, яким абзац третій резолютивної частини рішення фактично доповнити новим змістом.

Однак, така вимога позивача не є способом виконання судового рішення, а її задоволення призведе до зміни первісно обраного позивачем способу захисту своїх прав та інтересів, наслідком чого стане зміна самого судового рішення та відповідно резолютивної частини рішення.

Крім того, суд звертає увагу, що сам позивач зазначає про необхідність суду вийти за межі позовних вимог, тобто у первісній позовній заяві позивач просив здійснити перерахунок пенсії з 01 січня 2018 року.

З урахуванням зазначеного, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для прийняття додаткового судового рішення у справі, з огляду на що у задоволенні заяви про ухвалення додаткового судового рішення необхідно відмовити.

Відповідно до ч. 4 статті 252 Кодексу адміністративного судочинства України про відмову в ухваленні додаткового рішення суд постановляє ухвалу.

Керуючись ст.ст. 241-243, 248, 252 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення в адміністративній справі №640/1215/19 відмовити.

Ухвала суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до ст. 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Суддя А.Б. Федорчук