Ухвала суду № 90581935, 23.07.2020, Черкаський окружний адміністративний суд

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

23 липня 2020 року справа № 580/2749/20

м. Черкаси

Суддя Черкаського окружного адміністративного суду Кульчицький С.О., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Дорошкевич Віри Леонідівни (02002, м. Київ, вул. Окіпної Раїси, 4-А, офіс 71-А) про визнання дій протиправними та скасування постанови,

ВСТАНОВИВ:

До Черкаського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 (далі — позивач) з позовом до приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Дорошкевич Віри Леонідівни (м. Київ) (далі – відповідач), в якому просить:

- визнати протиправними дії відповідача щодо винесення постанови про відкриття виконавчого провадження № 61679391 від 01.04.2020;

- скасувати постанову про відкриття виконавчого провадження № 61679391 від 01.04.2020.

Відповідно до ст. 168 Кодексу адміністративного судочинства України (далі — КАС України) позов пред`являється до адміністративного суду шляхом подання позовної заяви.

Згідно з п.3 ч.1 ст.171 КАС України, суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161 цього Кодексу.

Ознайомившись з позовною заявою, суддя встановив, що вона не відповідає вимогам статті 160, 161 КАС України.

Відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 160 КАС України в позовній заяві зазначаються: повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові — для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв`язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти;

Згідно із ст. 3 Закону України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні" від 11.12.2003 документи, до яких вносяться відомості про місце проживання, - паспорт громадянина України, тимчасове посвідчення громадянина України, посвідка на постійне проживання, посвідка на тимчасове проживання, посвідчення біженця, посвідчення особи, яка потребує додаткового захисту, посвідчення особи, якій надано тимчасовий захист.

Абзацом 2 п. 9 Правил реєстрації місця проживання, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 02.03.2016 №207, відомості про реєстрацію/зняття з реєстрації місця проживання вносяться до паспорта громадянина України: у формі картки (зразка 2015 року) - шляхом внесення інформації до безконтактного електронного носія, який імплантовано у такий паспорт, у разі наявності робочих станцій та підключення органу реєстрації до Єдиного державного демографічного реєстру (далі - Реєстр). У разі непідключення органу реєстрації до Реєстру особі видається довідка про реєстрацію або зняття з реєстрації місця проживання, а внесення інформації до безконтактного електронного носія здійснюється територіальним підрозділом ДМС на підставі такої довідки.

У позовній заяві позивачем зазначено, що його місце проживання зареєстроване за адресою: АДРЕСА_2 . На підтвердження чого надано витяг з Єдиного державного демографічного реєстру станом на 30.08.2017.

Проте, в матеріалах, доданих до позовної заяви відсутня інформація на підтвердження місця проживання або перебування позивача станом на день звернення до суду з даним позовом, що позбавляє суд можливості визначити територіальну підсудність цієї справи (з урахуванням того, що відповідач перебуває у м. Київ).

Відповідно до ч. 10 ст. 6 вказаного Закону України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні" від 11.12.2003, реєстрація місця проживання здійснюється тільки за однією адресою. У разі якщо особа проживає у двох і більше місцях, вона здійснює реєстрацію місця проживання за однією з цих адрес за власним вибором. За адресою зареєстрованого місця проживання з особою ведеться офіційне листування та вручення офіційної кореспонденції.

Отже, фактичне місце проживання особи може відрізнятися від зареєстрованого у встановленому законом порядку.

Як вбачається з опису вкладення та конверта, в якому надійшла позовна заява, відправлення здійснено позивачем з м. Полтава, про що свідчить відбиток штемпеля ПАТ “Укрпошта”- Полтава 4.

Відповідно до ч. 3 ст. 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Звертаючись до суду, позивач не додав до позовної заяви документ про сплату судового збору, однак подав клопотання про відстрочення сплати судового збору або звільнення від сплати судового зобору.

Так, дослідивши вказане клопотання, суддя вважає клопотання позивача про відстрочення сплати судового збору або звільнення від сплати судового зобору таким, що не підлягає до задоволення з наступних підстав.

Згідно з ч. 1 ст. 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Згідно з частиною 2 статті 132 КАС України, розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначаються Законом України “Про судовий збір” від 08.07.2011 № 3674-VI (далі — Закон № 3674-VI), з подальшими змінами та доповненнями.

Згідно зі ст. 2 Закону № 3674-VI, платниками судового збору є громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи – підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене цим Законом.

Частиною 2 ст. 8 Закону № 3674-VI передбачено, що суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 8 Закону № 3674-VI враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі, якщо розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік.

На підтвердження матеріального стану позивачем надано до суду довідку від 09.04.2020 № Д1-В7/30-562, видану АТ “Райффайзен Бакн Аваль”, згідно з якою на картковому рахунку № НОМЕР_1 станом на 09.04.2020 залишок коштів складає 29,67 грн. Інших доказів на підтвердження того, що майновий стан позивача перешкоджає сплаті судового збору в установленому законом порядку й розмірі, а саме: довідки про доходи; довідки про склад сім`ї, наявність на утриманні непрацездатних членів сім`ї; банківські документи про відсутність на рахунках коштів; довідки податкового органу, позивач суду не надав та не назвав.

Абзацами 2, 4 підп. 1 п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України від 08.07.2011 №3674-VI «Про судовий збір» (далі – Закон №3674-VI) встановлено, що за подання до адміністративного суду позову майнового характеру, який подано фізичною особою, судовий збір справляється у розмірі 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а немайнового - 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» встановлено прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2020 року розміром 2102 грн.

На підставі ч. 3 ст. 6 Закону №3674-VI за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.

Даний позов містить одну вимогу немайнового характеру, а тому позивачу належить сплатити судовий збір у сумі 840 грн 80 коп. Належним доказом сплати судового збору є лише оригінал документу.

Належними реквізитами для сплати судового збору з 01.01.2020 є: Отримувач коштів УК у м.Черкасах/Черкаси/22030101; Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 38031150; Банк отримувача Казначейство України (ЕАП); Код банку отримувача (МФО) 899998; Рахунок отримувача UA418999980313121206084023002; Код класифікації доходів бюджету 22030101; Призначення платежу “*;101;_____(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків – фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом ______ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Черкаський окружний адміністративний суд (назва суду, де розглядається справа)”.

Згідно з ч. 1 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Враховуючи викладене, суддя встановив, що позовна заява не відповідає вимогам статтей 160, 161 КАС України, що має наслідком на підставі ч.1 ст.169 КАС України залишення позовної заяви без руху.

Керуючись статтями 5, 8, 133, 159, 160, 161, 168, 169, 241, 293, 294, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Дорошкевич Віри Леонідівни про визнання дій протиправними та скасування постанови – залишити без руху.

Надати позивачу для усунення вказаних вище недоліків позовної заяви строк тривалістю десять днів з дня отримання копії даної ухвали.

У разі невиконання вимог, зазначених в ухвалі, позовна заява буде повернута позивачу.

Копію ухвали надіслати позивачу.

Відповідно до ч. 2 ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства України ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання, набирає законної сили з моменту її підписання суддею та згідно ст. 294 Кодексу адміністративного судочинства України оскарженню не підлягає.

Суддя С.О. Кульчицький