Ухвала суду № 90581933, 23.07.2020, Черкаський окружний адміністративний суд

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

23 липня 2020 року справа № 580/2712/20

м. Черкаси

Суддя Черкаського окружного адміністративного суду Кульчицький С.О., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до державного виконавця Тальнівського районного відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Прокопенко Людмили Іванівни про визнання протиправним та скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

До Черкаського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 (далі — позивач) з позовом до державного виконавця Тальнівського районного відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Прокопенко Людмили Іванівни (далі — відповідач), в якому просить:

- визнати протиправною та скасувати постанову державного виконавця Тальнівського районного відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Прокопенко Людмили Іванівни про відкриття виконавчого провадження №62505663 від 08.07.2020;

- зобов`язати відповідача повернути прострочену до виконання постанову зацікавленій особі — Тальнівському районному суду Черкаської області.

Згідно з п.3 ч.1 ст.171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161 цього Кодексу.

Дослідивши позовну заяву та додані до неї документів суддя встановив, що позовна заява не відповідає вимогам ст. 160, 161 КАС України.

Частиною 2 статті 160 КАС України унормовано, що позовна заява подається в письмовій формі позивачем або особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

Відповідно до ч. 1 ст. 43 КАС України здатність мати процесуальні права та обов`язки в адміністративному судочинстві (адміністративна процесуальна правоздатність) визнається за громадянами України, іноземцями, особами без громадянства, органами державної влади, іншими державними органами, органами влади Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування, їх посадовими і службовими особами, підприємствами, установами, організаціями (юридичними особами).

Адміністративна процесуальна правоздатність - абстрактна умова володіння всіма процесуальними правами і обов`язками, яка передбачає можливість конкретної особи стати суб`єктом конкретних процесуальних правовідносин, стати персоніфікованим носієм прав і обов`язків, передбачених законом для даного суб`єкта і даних правовідносин. Тому особою, що бере участь у справі, можуть бути лише особи, які володіють процесуальною правоздатністю.

Для особистої участі в адміністративній справі недостатньо володіти лише правоздатністю, необхідна ще й адміністративна процесуальна дієздатність, тобто здатність особисто здійснювати процесуальні права та виконувати свої обов`язки в суді.

Згідно з ч. 2 ст. 43 КАС України здатність особисто здійснювати свої адміністративні процесуальні права та обов`язки, у тому числі доручати ведення справи представникові (адміністративна процесуальна дієздатність), належить фізичним особам, які досягли повноліття і не визнані судом недієздатними, а також фізичним особам до досягнення цього віку у спорах з приводу публічно-правових відносин, у яких вони відповідно до законодавства можуть самостійно брати участь.

Таким чином, змістом адміністративної процесуальної дієздатності є здатність особисто здійснювати процесуальні права та обов`язки, яка породжує відповідні юридичні наслідки. Вона визнається за фізичними особами, які досягли повноліття.

Положеннями ст. 34 Цивільного кодексу України, серед іншого, передбачено, що особа вважається повнолітньою, якщо вона досягнула вісімнадцяти років.

Відповідно до ч. 1 ст. 21 Закону України "Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус" від 20.11.2012 №5492-VІ (далі - Закон №5492) паспорт громадянина України є документом, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України.

Відтак належним доказом наявності у ОСОБА_1 адміністративної процесуальної правосуб`єктності є саме паспорт громадянина України.

Відповідно до пунктів 2, 11 частини 5 статті 160 КАС України в позовній заяві зазначаються: повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв`язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти, власне письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

У позовній заяві без зазначення номера від 17.06.2020 в порушення вищевказаних норм статті 160 КАС України позивачем не зазначено: реєстраційного номеру облікової картки платника податків за його наявності або номеру і серії паспорта позивача, реєстраційного номеру облікової картки платника податків за його наявності або номеру і серії паспорта відповідача, офіційну електронну адресу або адресу електронної пошти позивача та відповідача, а також власного письмового підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав, а також не зазначено про підстави звільнення від сплати судового збору.

Одночасно суддя звертає увагу, що відповідно до ч. 3 ст. 287 КАС України належним відповідачем у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби є відповідний орган державної виконавчої служби.

Окрім того, згідно з пунктом 4 частини 5 статті 160 КАС України в позовній заяві зазначається зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.

Однак, в порушення вищевказаної норми статті 160 КАС України, позивач в позовній заяві не викладає обставини щодо позовних вимог про визнання дій відповідача незаконними та зобов`язання відповідача вчинити дії та не зазначає правових норм, відповідно до яких порушені його права.

Відповідно до частини 3 статті 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначаються Законом України “Про судовий збір” від 08.07.2011 № 3674-VI.

Відповідно до пункту 8 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються особи з інвалідністю внаслідок Другої світової війни та сім`ї воїнів (партизанів), які загинули чи пропали безвісти, і прирівняні до них у встановленому порядку особи.

Звертаючись до суду, позивач не додав до позовної заяви документ про сплату судового збору, однак надав посвідчення Серія НОМЕР_1 від 06.04.2016, згідно з яким позивач є інвалідом 3 групи і має право на пільги встановлені законодавством України для ветеранів війни — інвалідів війни.

Разом з цим, за змістом статті 5 Закону України «Про судовий збір» пільг щодо сплати судового збору для інвалідів 3 групи, ветеранів війни - інвалідів війни не встановлено.

Аналогічний правовий висновок міститься в ухвалі Верховного Суду від 09.07.2020 у справі № 640/15623/19.

Частиною 2 статті 4 Закону України “Про судовий збір” визначено, що за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру фізичною особою розмір ставки судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру фізичною особою розмір ставки судового збору становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб

Статтею 7 Закону України “Про Державний бюджет України на 2020 рік” від 14.11.2019 №294-ІХ встановлено розмір прожитковий мінімум на одну особу для працездатних осіб на 2020 рік, а саме у місячному розмірі з 1 січня – 2102 гривень.

Даний позов містить одну вимогу немайнового характеру, а тому позивачу належить сплатити судовий збір у сумі 840 грн 80 коп. (2 102 грн 00 коп. х 0,4).

Належними реквізитами для сплати судового збору з 01.01.2020 є: Отримувач коштів УК у м.Черкасах/Черкаси/22030101; Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 38031150; Банк отримувача Казначейство України (ЕАП); Код банку отримувача (МФО) 899998; Рахунок отримувача UA418999980313121206084023002; Код класифікації доходів бюджету 22030101; Призначення платежу “*;101;_____(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків – фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом ______ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Черкаський окружний адміністративний суд (назва суду, де розглядається справа)”.

Частиною 4 ст. 161 КАС України визначено, що позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Відповідно до ч.1 ст. 94 КАС України письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Згідно з ч. ч. 2, 4, 5 ст. 94 КАС України письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.

Однак, додані до позовної заяви копії документів не завірені належним чином всупереч вимогам ч.ч. 4, 5 ст. 94 КАС України.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст.171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).

Згідно з частинами 1, 2 статті 287 Кодексу адміністративного судочинства України учасники виконавчого провадження мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби порушено їхні права, свободи чи інтереси. Позовну заяву може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів.

За змістом позовної заяви позивач оскаржує правомірність винесеної державним виконавцем Тальнівського районного відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Прокопенко Людмили Іванівни постанови про відкриття виконавчого провадження №62505663 від 08.07.2020.

Однак з позовної заяви та доданих до неї документів неможливо встановити момент коли позивач дізнався або повинен був дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів оскаржуваною постановою про відкриття виконавчого провадження №62505663 від 08.07.2020, з урахуванням того, що позов датовано 17.06.2020.

Згідно з ч. 6 ст. 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов?язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Позивач не надав заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду, доказів поважності причин пропуску строку звернення до суду не вказав.

Згідно з ч. 1 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Враховуючи викладене, суддя встановив, що позовна заява не відповідає вимогам ст. 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України, що має наслідком на підставі ч.1 ст.169 Кодексу адміністративного судочинства України залишення позовної заяви без руху.

Керуючись статтями 5, 8, 94, 133, 159, 160, 161, 168, 169, 241, 287, 293, 294, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до державного виконавця Тальнівського районного відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Прокопенко Людмили Іванівни про визнання протиправним та скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії – залишити без руху.

Надати позивачеві для усунення вказаних вище недоліків позовної заяви строк тривалістю десять днів з дня отримання копії даної ухвали.

У разі невиконання вимог, зазначених в ухвалі, позовна заява буде повернута позивачеві.

Копію ухвали надіслати позивачу.

Відповідно до ч. 2 ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства України ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання, набирає законної сили з моменту її підписання суддею та згідно ст. 294 Кодексу адміністративного судочинства України оскарженню не підлягає.

Суддя С.О. Кульчицький