Рішення № 90581891, 24.07.2020, Хмельницький окружний адміністративний суд

Справа № 560/3385/20

РІШЕННЯ

іменем України

24 липня 2020 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Петричковича А.І. розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом від 30.06.2020, в якому просить: 1) визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Хмельницькій області щодо зменшення позивачу із 11.07.2017 розміру суддівської винагороди, яка враховується при перерахунку щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці, із 90% до 80%; 2) зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Хмельницькій області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 з 11.07.2017 щомісячного довічного грошового утримання, виходячи із 90% суддівської винагороди, яка враховується при перерахунку щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці, з урахуванням проведених виплат.

В обґрунтування позовних вимог вказує, що йому було призначено із 11.07.2017 щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці у розмірі 80% суддівської винагороди із урахуванням лише стажу на посаді судді. Фактично відмовлено у врахуванні до стажу роботи, що дає право на відставку судді та призначення щомісячного довічного грошового утримання судді - 1 рік 11 місяців 2 дні служби у Радянській армії (29.06.1986-01.06.1988), 2 роки 5 місяців навчання в Українській юридичній академії, м. Харків (половина періоду 01.09.1988 - 30.06.1993), 10 місяців 17 днів роботи на посаді помічника прокурора, стажиста прокуратури Деражнянського району, 1 рік 10 місяці 16 днів на посаді помічника прокурора Деражнянського району, 1 рік 13 днів на посаді старшого помічника прокурора Деражнянського району, 1 рік 3 місяці 12 днів на посаді прокурора цивільно- судового відділу прокуратури Хмельницької області, 4 місяці 26 днів на посаді прокурора відділу представництва інтересів громадян і держави в судах прокуратури Хмельницької області. Наявний стаж надає право на встановлення щомісячного довічного грошового у розмірі 90 відсотків (80%+2%*7) суддівської винагороди судді обчисленої відповідно до абзацу 2 пункту 25 розділу XII Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 30.09.2016 із змінами, внесеними згідно із Законом №1774-VIII від 06.12.2016 та в редакції Закону №1798-VIII від 21.12.2016, а не 80 відсотків, як це встановлено відповідачем.

Відповідно до ухвали від 07.07.2020, суд відкрив спрощене провадження без повідомлення учасників справи.

23.07.2020 до суду поступив відзив на позовну заяву, в якому відповідач зазначає, що для обчислення щомісячного довічного грошового утримання зараховується лише стаж роботи на посаді судді, період проходження військової служби, навчання у навчальному закладі, період роботи на посаді стажистом прокурора та період роботи на посаді помічника прокурора, до стажу роботи на посаді судді не зараховується. Таким чином, оскільки стаж роботи позивача на посаді судді становить 17 років 09 місяців 12 днів, позовна вимога ОСОБА_1 щодо здійснення перерахунку щомісячного довічного грошового утримання виходячи з 90% суддівської винагороди судді є безпідставною. Також просив провести розгляд справи в судовому засіданні з викликом (повідомленням) сторін.

Ухвалою від 23.07.2020 відмовлено в задоволенні клопотання відповідача про розгляд справи в судовому засіданні з викликом (повідомленням) сторін.

З`ясувавши обставини, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог, так і заперечень, та оцінивши докази, суд прийшов до таких висновків, враховуючи наступне.

Відповідно до протоколу 54 від 13.07.2017 позивачу призначено довічне грошове утримання судді у відставці з 11.07.2017. Заг. процент розрах. утримання від заробітку 80. стаж судді 17 років 9 місяців 12 днів. Загальний стаж (повний) 30 років 11 місяців 4 дні (арк. спр. 38).

На час призначення позивачу щомісячного довічного грошового утримання (13.07.2017) діяв Закон України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 №1402-VIII (далі - Закон №1402-VIII).

Відповідно до п. 25 Розділу XII Прикінцеві та перехідні положення Закону №1402-VIII, право на отримання щомісячного довічного грошового утримання у розмірі, визначеному цим Законом, має суддя, який за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердив відповідність займаній посаді (здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді) або призначений на посаду судді за результатами конкурсу, проведеного після набрання чинності цим Законом, та працював на посаді судді щонайменше три роки з дня прийняття щодо нього відповідного рішення за результатами такого кваліфікаційного оцінювання або конкурсу. В інших випадках, коли суддя іде у відставку після набрання чинності цим Законом, розмір щомісячного довічного грошового утримання становить 80 відсотків суддівської винагороди, обчисленої відповідно до положень Закону України "Про судоустрій і статус суддів" (Відомості Верховної Ради України, 2010 р., NN 41 - 45, ст. 529; 2015 р., NN 18 - 20, ст. 132 із наступними змінами). За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки грошового утримання судді, але не може бути більшим ніж 90 відсотків суддівської винагороди судді, обчисленої відповідно до зазначеного Закону.

Згідно з абз. 4 п. 34 Розділу XII Прикінцеві та перехідні положення Закону №1402-VIII, судді, призначені чи обрані на посаду до набрання чинності цим Законом, зберігають визначення стажу роботи на посаді судді відповідно до законодавства, що діяло на день їх призначення (обрання).

За правилами ч. 1 ст. 120 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 07.07.2010 №2453-VI, суддя, який має стаж роботи на посаді судді не менше двадцяти років, що визначається статтею 135 цього Закону, має право подати заяву про відставку.

Згідно з ч. 1 ст. 135 Закону №2453-VI, до стажу роботи на посаді судді зараховується робота на посаді: судді судів України, арбітра (судді) арбітражних судів України, державного арбітра колишнього Державного арбітражу України, арбітра відомчих арбітражів України; члена Вищої ради юстиції, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України; судді у судах та арбітрів у державному і відомчому арбітражах колишнього СРСР та республік, що входили до його складу.

Водночас, відповідно до п. 11 Перехідних положень Закону №2453-VI, в редакції чинній до 28.03.2015, судді, призначені чи обрані на посаду до набрання чинності цим Законом, зберігають визначення стажу роботи на посаді судді відповідно до законодавства, що діяло на день набрання чинності цим Законом.

До набрання чинності Законом №2453-VI, зазначені правовідносини регулювались Законом України від 15.12.1992 №2862-ХІІ «Про статус суддів» (далі - Закон №2862-ХІІ).

Відповідно до ч. 1 ст. 43 Закону №2862-ХІІ, кожен суддя за умови, що він працював на посаді судді не менше 20 років, має право на відставку, тобто на звільнення його від виконання обов`язків за власним бажанням або у зв`язку з закінченням строку повноважень.

Абзацом 2 ч. 4 ст. 43 Закону №2862-ХІІ передбачено, що до стажу роботи, що дає право на відставку судді та отримання щомісячного довічного грошового утримання, крім роботи на посадах суддів судів України, державних арбітрів, арбітрів відомчих арбітражів України, зараховується також час роботи на посадах суддів і арбітрів у судах та державному і відомчому арбітражі колишнього СРСР та республік, що раніше входили до складу СРСР, час роботи на посадах, безпосередньо пов`язаних з керівництвом та контролем за діяльністю судів у Верховному Суді України, в обласних судах, Київському і Севастопольському міських судах, Міністерстві юстиції України та підвідомчих йому органах на місцях, за діяльністю арбітражів у Державному арбітражі України, Вищому арбітражному суді України, а також на посадах прокурорів і слідчих за умови наявності у всіх зазначених осіб стажу роботи на посаді судді не менше 10 років.

Згідно з п. 3-1 постанови Кабінету Міністрів України від 03.09.2005 №865 «Про оплату праці та щомісячне грошове утримання суддів», до стажу роботи, що дає судді право на відставку та одержання щомісячного грошового утримання, за умови роботи на посаді судді не менш як 10 років, зараховується, крім стажу трудової діяльності, визначеного законом, половина строку навчання за денною формою у вищих юридичних навчальних закладах, на юридичних факультетах вищих навчальних закладів та календарний період проходження строкової військової служби.

Оскільки стаж роботи позивача на посаді судді становив більше 10 років, до стажу роботи, який дає судді право на відставку, враховується також половина строку навчання у вищих юридичних навчальних закладах та період проходження строкової військової служби.

Отже, до загального стажу роботи позивача, який дає право на відставку належить враховувати, крім роботи на посаді судді календарний період проходження строкової служби (1 рік 11 місяців 2 дні за період з 29.06.1986 по 01.06.1988) та половину строку навчання за денною формою у вищому юридичному навчальному закладі (2 роки 5 місяців - половина періоду з 01.09.1988 по 30.06.1993).

Разом з тим, станом на час роботи позивача в органах прокуратури діяв Закон України «Про прокуратуру» від 05.11.1991 №1789-ХІІ, відповідно до статті 56 якого, в редакції Закону України «Про внесення змін і доповнень до Закону України «Про прокуратуру» від 26.11.1993 №3662-XII, під поняттям «прокурор» у статті 8, частині четвертій статті 9, частинах першій, другій, третій статті 12, частині першій статті 20, статтях 34, 35, 36, 44, 45, частинах першій, четвертій і шостій статті 46, частині першій статті 461, частині першій статті 47, статтях 48, 49, 50, 501, частині п`ятій статті 52 і статті 55 цього Закону слід розуміти: Генеральний прокурор України та його заступники, підпорядковані прокурори та їх заступники, старші помічники і помічники прокурора, начальники управлінь і відділів, їх заступники, старші прокурори і прокурори управлінь і відділів, які діють у межах своєї компетенції.

Таким чином, час роботи позивача на посадах помічника прокурора, старшого помічника прокурора, прокурора, підлягає зарахуванню до стажу роботи судді (5 років 6 місяців за період з 02.08.1993 по 01.02.1999).

За таких обставин, до загального стажу роботи позивача, який дає право на відставку належить враховувати, крім роботи на посаді судді (17 років 9 місяців 12 днів), календарний період проходження строкової служби (1 рік 11 місяців 2 дні), половину строку навчання за денною формою у вищому юридичному навчальному закладі (2 роки 5 місяців) та роботу на посадах помічника прокурора, старшого помічника прокурора, прокурора (5 років 6 місяців), загалом 27 років 7 місяців 14 днів.

Таким чином, не включення до відповідного стажу роботи на посаді судді, зокрема, періоду проходження строкової військової служби, половини строку навчання за денною формою у вищому юридичному навчальному закладі та роботи на посадах прокурорів і врахування відповідачем для встановлення (визначення) розміру щомісячного довічного грошового утримання лише періоду роботи на посаді судді є неправомірним.

Враховуючи викладене, стаж роботи позивача на посаді судді, до якого зараховується зазначений вище стаж, дає йому право на відставку та отримання щомісячного довічного грошового утримання у розмірі 90% (80% + 2%*7) від суддівської винагороди (грошового утримання) судді, який працює на відповідній посаді.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 28.11.2019 у справі №589/4735/16-а, від 28.11.2019 у справі №607/5454/17, від 28.11.2019 у справі №127/27830/16-а, від 20.11.2019 у справі №308/5911/17, від 13 травня 2020 року у справі № 242/1890/17 (адміністративне провадження № К/9901/29641/18).

Згідно з ч. 5 ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин, суд враховує висновки, щодо застосування норм права, викладених у постановах Верховного Суду.

Таким чином, суд, з урахуванням вказаних правових позицій Верховного Суду дійшов висновку, що позивач довів позовні вимоги, а суб`єкт владних повноважень, який заперечує проти позову, не довів, що діяв у межах закону при обчисленні щомісячного довічного грошового утримання позивача виходячи з розміру 80% суддівської винагороди, що підтверджено доказами, перевіреними в суді, тому позов задовольняється частково.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивачем сплачено 1681,60 грн судового збору за подання позовної заяви, тому такі витрати слід присудити на його користь.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Хмельницькій області щодо обчислення ОСОБА_1 щомісячного довічного грошового утримання виходячи з розміру 80% суддівської винагороди.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 з 11.07.2017 щомісячного довічного грошового утримання, виходячи з 90% суддівської винагороди, яка враховується при перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, з урахуванням проведених виплат.

Стягнути на користь ОСОБА_1 судові витрати в розмірі 1681,60 (одна тисяча шістсот вісімдесят одна гривня шістдесят копійок) гривень за рахунок асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складене 24 липня 2020 року

Позивач:ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 ) Відповідач:Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області (вул. Герцена, 10, м. Хмельницький, Хмельницька область, 29000 , код ЄДРПОУ - 21318350)

Головуючий суддя А.І. Петричкович