Рішення № 90581853, 23.07.2020, Хмельницький окружний адміністративний суд

Справа № 560/304/20

РІШЕННЯ

іменем України

23 липня 2020 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Козачок І.С.

за участю:секретаря судового засідання Данилюк К.Б. представника позивача Борсука В.А. розглянувши адміністративну справу за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Хмельницької міської ради про визнання протиправним та скасування рішення № 9 від 09.01.2020 року,

ВСТАНОВИВ:

СУТЬ СПОРУ.

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до виконавчого комітету Хмельницької міської ради про визнання протиправним та скасування рішення виконавчого комітету Хмельницької міської ради №9 від 09.01.2020.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що спірним рішенням передбачене проведення демонтажу належної їй тимчасової споруди - лавки автопричіпа розміром 8 м. кв., яка знаходилась у парку відпочинку імені М.Чекмана у м. Хмельницькому. Вважає, що рішення прийняте безпідставно та з порушенням відповідачем вимог чинного законодавства.

ОСОБА_1 зазначає, що у тексті оскаржуваного рішення не вказана конкретна підстава або причина його прийняття, зокрема посилання на будь-які порушення, допущені позивачкою. Проект рішення, зі слів позивача, не був оприлюднений до дати розгляду питання на засіданні виконавчого комітету міської ради, що суперечить вимогам Закону України "Про доступ до публічної інформації. Зазначає, що належна їй тимчасова споруда була розміщена у парку на законних підставах, якими є відповідні дозвільні документи, і будь - яких незаконних споруд вона самовільно не встановлювала.

Також ОСОБА_1 покликається на те, що вона неодноразово зверталась до комунального підприємства, з яким був укладений договір про пайову участь в утриманні об`єкта благоустрою, а також до міського голови та відповідного структурного підрозділу міськвиконкому про продовження строку дії паспорта прив`язки тимчасової споруди, на що отримувала відмову. Вважає, що законом не передбачене отримання погодження балансоутримувача майна для подальшого продовження підприємцю строку дії паспорта прив`язки тимчасової споруди.

У позові позивач також покликається на те, що демонтаж ТС 10.01.2020 року проведений невідомим їй комунальним підприємством, і під час демонтажу було пошкоджено саму тимчасову споруду і майно позивачки, яке у ній знаходилось.

Відтак, ОСОБА_1 вважає, що суб`єкт влади прийняв незаконне рішення, яким порушив баланс суспільних та приватних інтересів, зважаючи на що просить позов задоволити шляхом скасування спірного рішення.

Розгляд справи призначений за клопотанням позивача в порядку спрощеного позовного провадження з участю сторін в судовому засіданні.

ПОЗИЦІЯ ВІДПОВІДАЧА.

Виконавчий комітет Хмельницької міської ради подав відзив, де у задоволенні позову просить відмовити. Посилається на те, що підставою прийняття рішення є закінчення строку дії паспорта прив`язки тимчасової споруди та строку дії договору про пайову участь в утриманні об`єкта благоустрою, про що і зазначається у рішенні. Так як вказані самостійні підстави прийняття рішення повністю відповідають вимогам закону та підзаконним актам, рішення є правомірним.

Покликається на те, що відповідно до умов договору № 08/Т про пайову участь в утриманні об`єкта благоустрою від 01.04.2019 року з урахуванням додаткової угоди, строк дії договору встановлювався до 31 жовтня 2019 року, після чого позивач була зобов`язана за власний рахунок демонтувати тимчасову споруду протягом 10 днів з дати припинення дії договору. У пункті 6.3. договору передбачається, що він міг бути продовженим за відсутності письмового повідомлення однією зі сторін про його розірвання. Таке повідомлення було надіслане ОСОБА_1 іншою стороною договору за місяць до закінчення строку його дії. У подальшому позивачу неодноразово повідомлялось про те, що договір та строк дії паспорта прив`язки не будуть поновлюватись (продовжуватись).

У листопаді 2019 року уповноваженою комісією з виїздом на місце розташування тимчасової споруди був складений акт її обстеження і встановлена відсутність діючих дозвільних документів на цей об`єкт. Зважаючи на це, на підставі Порядку демонтажу тимчасових споруд були складені відповідні акт та вимога про добровільний демонтаж тимчасової споруди ( надалі по тексту також ТС), які були доведені до відома позивачки, а також здійснена фотофіксація об`єкта. Матеріали комісії, відповідні оголошення а також проект рішення міськвиконкому про демонтаж ТС були своєчасно оприлюднені на сайті міської ради. Оскільки позивач не провела демонтаж об`єкта власними силами, спірним рішенням було передбачене проведення демонтажу ТС силами залученого комунального підприємства, що і було зроблено у подальшому. Зважаючи на це, відповідач вважає рішення законним та просить у позові відмовити.

СУДОВИЙ РОЗГЛЯД.

Розгляд справи відкладався за клопотаннями сторін та у зв`язку з епідеміологічною ситуацією. Суд також додатково витребував докази у Виконавчого комітету Хмельницької міської ради, які відповідач надав.

В судовому засіданні 23.07.20020 року представник позивача позов підтримав.

Додатково до обставин, зазначених у позові, пояснив, що у спірному рішенні не визначена назва конкретного комунального підприємства, якому доручалось проведення демонтажу тимчасової споруди, а позивачці особисто не вручалась вимога про демонтаж. Також вказує на те, що у проекті рішення про демонтаж зазначається інша дата, визначена для його проведення - до 31 грудня 2019 року, а положення про демонтаж взагалі є незаконним ( посилається на рішення Верховного Суду у іншій справі) Крім цього, представник позивача вважає, що спірне рішення стало наслідком активної позиції позивачки, яка поряд з іншими підприємцями захищала свої права в судовому порядку від порушень зі сторони міської влади.

Представник відповідача в судове засідання 23.07.20020 року не з`явився, подавши клопотання про відкладення розгляду справи. У повторному відкладенні розгляду справи було відмовлено, відтак суд вирішив розглядати справу без участі представника відповідача, належним чином повідомленого про розгляд справи.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши обставини справи та перевіривши їх доказами, суд встановив наступне.

ВСТАНОВЛЕНІ ОБСТАВИНИ, ЗАКОНОДАВСТВО ТА ПРАВОВА ОЦІНКА.

Позивач ОСОБА_1 зареєстрована фізичною особою-підприємцем і з 2015 року здійснює підприємницьку діяльність у парку відпочинку імені М.Чекмана у м. Хмельницькому.

09.01.2020 року відповідачем прийняте оскаржуване рішення, яким передбачене проведення демонтажу належної позивачу тимчасової споруди за адресою АДРЕСА_1 на території парку культури і відпочинку імені М. Чекмана у м. Хмельницькому, площею згідно паспорта прив`язки 8,0 кв.м, термін дії якого та договору про пайову участь в утриманні об`єкта благоустрою закінчились. Виконання демонтажу доручене комунальному підприємству у присутності визначених уповноважених осіб у строк до 10.01.2020 року.

Оцінюючи доводи сторін, суд виходить з такого.

Як вбачається зі змісту позову та доводів представника позивача, озвучених під час судового засідання, підставами звернення до суду про протиправність вказаного рішення є те, що:

1. у рішенні не зазначені конкретні підстави його прийняття,

2. проект рішення не оприлюднений відповідно до Закону України "Про доступ до публічної інформації",

3. порушені вимоги щодо повідомлення позивачки про здійснення демонтажу,

4. мали місце окремі недоліки форми рішення,

5. рішення обумовлене дискримінацією позивача через її принципову позицію.

А) Стосовно підстав прийняття рішення.

Судом встановлено, що у спірному рішенні зазначається конкретна підстава його прийняття: закінчення терміну дії паспорта прив`язки та строку дії договору про пайову участь в утриманні об`єкта благоустрою ( абзац 1 резолютивної частини рішення).

Пунктом 7 ч. а) ст. 30 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" передбачено, що до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать, зокрема, повноваження щодо організації благоустрою населених пунктів, залучення на договірних засадах з цією метою коштів, трудових і матеріально-технічних ресурсів підприємств, установ та організацій незалежно від форм власності, а також населення; здійснення контролю за станом благоустрою населених пунктів, організації озеленення, охорони зелених насаджень і водойм, створення місць відпочинку громадян.

Як передбачено пунктом 2.30. Порядку розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України 21.10.2011 N 244, у разі закінчення строку дії паспорта прив`язки, самовільного встановлення ТС така ТС підлягає демонтажу.

Рішенням Хмельницької міської ради від 21.09.2016 року № 55 ( з подальшими змінами і доповненнями ) затверджений Порядок демонтажу тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності та тимчасових конструкцій ( далі також Порядок), яким визначені повноваження виконавчого комітету міської ради щодо прийняття рішень про демонтаж тимчасових споруд.

Пунктом 2.3. вказаного Порядку передбачається, що демонтажу на підставі рішення виконавчого комітету підлягають, у тому числі, тимчасові споруди, термін дії паспорта прив`язки щодо яких закінчився, а також ті, щодо яких закінчився термін дії укладених договорів щодо розміщення ТС.

Спірне рішення прийняте відповідачем також з урахуванням клопотань комунального підприємства "Парки і сквери м. Хмельницького" від 11.11.2019 року та інших документів, якими послідовно задокументовані дії уповноважених осіб, які передували прийняттю спірного рішення.

Судом встановлено, що відповідно до договору про пайову участь в утриманні об`єкта благоустрою від 01.04.2019 року №08/Т (а. с. 24- 25), укладеного між комунальним підприємством "Парки і сквери м. Хмельницького" (виконавець) та ФОП ОСОБА_1 (замовник), позивач оплачувала пайову участь в утриманні парку відпочинку імені М. Чекмана, на території якого розміщувались належні їй тимчасові споруди, у тому числі лавка - автопричіп площею 8,00 кв. м.

Відповідно до умов договору з урахуванням додаткової угоди № 1 від 14.06.2019 року (а.с.26), строк дії договору встановлювався до 31 жовтня 2019 року.

У пункті 7.2 Договору сторони погодили підстави припинення дії договору, серед яких: закінчення строку, на який його було укладено, закінчення строку дії паспорта прив`язки тимчасової споруди торговельного, побутового , соціально-культурного чи іншого призначення, розташованого на території об`єкта благоустрою.

Зі змісту пункту 6.3. договору випливає, що він міг бути продовженим на той самий строк за відсутності письмового повідомлення однією зі Сторін про його розірвання або необхідність його перегляду за місяць до закінчення строку його дії.

Пунктом 7.4 договору встановлено, що протягом 10 календарних днів з дня припинення дії договору замовник зобов`язаний за власний рахунок демонтувати тимчасову споруду та привести об`єкт благоустрою в належний стан.

Як видно з матеріалів справи, 20 вересня 2019 року, тобто за місяць до закінчення строку дії договору ( 31.10.20219 року) комунальне підприємство "Парки і сквери м. Хмельницького" (виконавець) надіслало позивачці заяву за № 211/2 (а. с. 68), де на підставі п. 6.3 Договору повідомило, що продовження строку дії договору здійснюватись не буде, та Договір вважається розірваним з 01.11.2019 року.

Зазначене повідомлення було отримане позивачем 25.09.2019 року, про що свідчить копія рекомендованого повідомлення про вручення листа ( а. с. 68 зворот) Таким чином, ОСОБА_1 було відомо про те, що інша сторона договору не бажає продовжувати договірні відносини, що узгоджувалось з погодженими сторонами умовами договору ( пункт 6.3.)

Як вбачається з паспорта прив`язки ТС, копія якого є у справі (а.с. 33) строк його дії був продовжений до 30 червня 2019 року і після цього не продовжувався.

30.09.2019 року та у подальшому позивач зверталась до КП "Парки і сквери м. Хмельницького" з заявами про продовження строку дії паспорта прив`язки ТС. Разом з тим, як вбачається з відповідей, які надавались на ці звернення (а.с.69), строк дії договору та паспорта прив`язки продовжений ( поновлений) не був.

Отже, як вбачається з вищевказаного, іншою стороною договору про пайову участь в утриманні об`єкта благоустрою КП "Парки і сквери м. Хмельницького" було дотримано процедуру припинення договірних відносин, передбачену вищезгаданим договором від 01.04.2019 року ( з додатковою угодою)

З огляду на те, що постійний користувач об`єкта благоустрою (парку) уповноважений самостійно реалізовувати право на продовження або не продовження договірних відносин, які стосуються об`єкта благоустрою, покликання позивачки на порушення її прав непродовженням строку дії договору /паспорта прив`язки ТС суд вважає необґрунтованим.

Слід звернути увагу на пункт 7.4 договору, яким встановлено, що протягом 10 календарних днів з дня припинення дії договору замовник зобов`язаний за власний рахунок демонтувати тимчасову споруду та привести об`єкт благоустрою в належний стан.

Оскільки КП "Парки і сквери м. Хмельницького" своєчасно повідомило ОСОБА_1 про те, що строк дії договору а також паспорта прив`язки продовжуватись не буде, що відповідало умовам договору, вона була зобов`язана виконати вищевказаний пункт договору, тобто провести своєчасний добровільний демонтаж належної їй тимчасової споруди.

Водночас покликання на наявність судових спорів, отримання дозволів та інші обставини, які виходять за межі погоджених сторонами договору положень, значення для предмету позову не мають. Враховуючи загальний правовий принцип стосовно того, що зобов`язання повинні виконуватись належним чином, позивач не звільнялась від обов`язку добровільно виконати покладену на неї частину зобов`язань, що також не перешкоджало їй оскаржувати у разі необхідності рішення відповідача, подавати додаткові документи та вчиняти інші дії, передбачені законом.

Таким чином, суд приходить до висновку про те, що у спірному рішенні вказана конкретна і чітка підстава його прийняття, яка відповідає вимогам закону та підзаконних актів.

Судом встановлено, що позивачеві неодноразово надавалась можливість та достатній час для самостійного виконання умов договору, який вона добровільно підписала та з положеннями якого погодилась.

Покликання ж позивачки на порушення її права самим фактом небажання продовжувати договірні відносини, що є дискримінацією її як підприємця і помстою, суд сприймає критично, оскільки оцінка таких доводів по суті виходить за межі предмету спору і не впливає на законність рішення.

Б) Стосовно питань процедури прийняття рішення.

Відповідно до п. 3.2 Порядку демонтажу тимчасових споруд у випадку виявлення встановлення ТС, яка підпадає під демонтаж відповідно до п. 2.3 Порядку, складається протокол про адміністративне правопорушення та власнику ТС вручається вимога щодо добровільного демонтажу ТС в термін до 3 днів. Якщо власника ТС неможливо встановити, а також якщо суб`єкт господарювання відмовляється від підписання протоколу про адміністративне правопорушення, складається відповідний акт у 2 примірниках, один з яких з вимогою про добровільний демонтаж і зазначенням наслідків її невиконання, наклеюється на ТС та здійснюється фото фіксація (пункт 3.3. Порядку) Вимога щодо знесення такої ТС з її фото фіксацією та зазначенням її місця розташування із зазначенням наслідків невиконання вимоги оприлюднюється шляхом опублікування на сайті Хмельницької міської ради. Після закінчення 10-тиденного терміну після оприлюднення вищевказаного оголошення, якщо власника не виявлено, або якщо власник відмовився самостійно звільнити об`єкт благоустрою, готується проект рішення виконавчого комітету про демонтаж ТС/ТК. Зміст прийнятого рішення виконавчого комітету про демонтаж ТС/ТК оприлюднюється на сайті міської ради.

Судом встановлено, що 11 листопада 2019 року комунальне підприємство "Парки і сквери м. Хмельницького", яке є постійним користувачем та балансоутримувачем об`єкта благоустрою (парку) звернулось до міської ради про внесення на розгляд виконавчого комітету ради пропозиції щодо демонтажу тимчасових споруд, що встановлені без дозвільних документів на території парку ім. М. Чекмана ( листи № 252 та 252/1), у тому числі щодо ТС, яка належала позивачці.

12 листопада 2019 року уповноваженою комісією з виїздом на місце розташування тимчасової споруди, належної ОСОБА_1 , було проведене обстеження ТС та встановлено, що строк дії паспорта прив`язки ТС та договору про пайову участь в утриманні об`єкта благоустрою закінчився 31 жовтня 2019 року. На момент обстеження споруда була зачинена, власник відсутній.

Комісією складена вимога власнику ТС самостійно демонтувати тимчасову споруду до 15 листопада 2019 року (а.с.76) Оскільки позивач була відсутня за місцем проведення обстеження, зазначені акт та вимогу було прикріплено на фасаді ТС, про що здійснено фотофіксацію ( а. с 77,78), а оголошення з відповідними фотоматеріалами були розміщені на сайті міської ради ( скріншоти а. с. 79-81)

Про обізнаність позивача з результатами обстеження ТС та вимогою провести демонтаж свідчить наявна у справі заява ОСОБА_1 (а.с. 75) від 14.11.2019 року, де вона повідомляє про те, що з вимогою ознайомлена, подала заяву для продовження строку дії паспорта прив`язки ТС та позов до суду, відтак просить не проводити дії, які будуть спрямовані на демонтаж тимчасової споруди.

На думку суду, дії, вчинені уповноваженими особами в частині документування факту порушення (виявлення не демонтованої тимчасової споруди у місці її розташування без чинних дозвільних документів (паспорта прив`язки ТС та договору про пайову участь в утриманні об`єкта благоустрою, оскільки строк дії останніх закінчився) відповідали вищенаведеним вимогам Порядку демонтажу.

Як вбачається зі змісту норм Порядку, вказана процедура фіксування порушення встановлена насамперед для того, щоб надати особі можливість самостійно виконати приписи закону, звільнивши об`єкт благоустрою від тимчасової споруди, яка у певний момент часу може вважатись такою, що розміщена незаконно. Для цього Порядком передбачений ряд дій з метою документування порушення, оформлення відповідної вимоги та інших документів, їх оприлюднення для своєчасного ознайомлення з ними власників ТС.

Судом встановлено, що вищезазначені положення Порядку, які стосуються оформлення факту розміщення тимчасової споруди позивача без дозвільних документів були дотримані.

Покликання ОСОБА_1 на те, що їй особисто не була вручена вимога, яка натомість була прикріплена до ТС з відповідною фото фіксацією, суд сприймає критично, оскільки позивач була обізнана зі змістом вимоги, про що повідомила у поданій 14.11. 2019 заяві.

У даному випадку права позивача жодним чином не були обмежені, оскільки не встановивши власника ТС на місці обстеження, комісія вчинила усі необхідні та визначені Порядком дії для інформування власника ТС про наявну ситуацію: склала акт та вимогу про самостійний демонтаж ТС, прикріпила їх до ТС позивачки, здійснила фото фіксацію ТС з вказаними документами, оприлюднила фотоматеріали на сайті міської ради.

Як вбачається з правової позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від 25 січня 2019 року по справі №826/382/18, будь-які процедурні порушення, пов`язані із самим процесом оформлення результатів діяльності суб`єктів владних повноважень по фіксації недотримання суб`єктом приватного права вимог законодавства оцінюється судом з урахуванням всіх обставин справи та необхідністю досягненням балансу між інтересами особи правопорушника та публічними інтересами. Зазначене особливо стосується фіксації порушень з боку суб`єктів приватного права у публічній сфері, зокрема, питань безпеки довкілля, благоустрою населених пунктів, розпорядження комунальною та державною власністю, запобігання виникнення техногенних катастроф тощо. Такі формальні неточності не можуть бути, за загальним правилом, самостійною підставою для скасування по суті правомірних рішень суб`єктів владних повноважень, спрямованих на забезпечення законності та захист публічних інтересів.

З огляду на це, суд також відхиляє покликання позивача на незазначення у рішенні назви конкретного комунального підприємства, якому доручено провести демонтаж. Вказана обставина не впливає на законність та обґрунтованість підстав та мотивів прийняття рішення, які були наведені вище, а стосується процедурних питань подальшої його реалізації.

В) Стосовно питання оприлюднення проекту рішення.

У зв`язку з тим, що позивач не провела демонтаж ТС власними силами, на сайті міської ради був оприлюднений проект рішення міськвиконкому про демонтаж тимчасової споруди для здійснення підприємницької діяльності.

Відповідно до ч. 3. ст. 15 Закону України "Про доступ до публічної інформації" проекти нормативно-правових актів, рішень органів місцевого самоврядування, розроблені відповідними розпорядниками, оприлюднюються ними не пізніш як за 20 робочих днів до дати їх розгляду з метою прийняття.

Як вбачається з письмових доказів, відповідач 03.12.2019 року, тобто своєчасно ( за 20 робочих днів до дати їх розгляду з метою прийняття) опублікував на сайті міської ради проект рішення про демонтаж тимчасової споруди позивача (а. с. 82), що спростовує доводи позивача про те, що такий проект не був оприлюднений.

Покликання представника позивача на те, що у проекті рішення була зазначена інша дата демонтажу - до 31 грудня 2019 року, а не до 10 січня 2020 року суд відхиляє, оскільки саме ця обставина ніяк не порушує права позивачки, а навпаки фактично покращила її становище, оскільки збільшився проміжок часу, протягом якого вона могла самостійно виконати вимоги щодо добровільного демонтажу тимчасової споруди відповідно до умов договору.

Зважаючи на це, суд не погоджується з доводами позивача в цій частині, оскільки відповідач довів дотримання ним вимог ст. 15 Закону України "Про доступ до публічної інформації".

Г) Стосовно інших доводів.

Що стосується озвучених стороною позивача в судовому засіданні доводів щодо фактичного виконання рішення про демонтаж, яке відбулось 10.01.2020 року, зокрема нанесеної шкоди її майну, суд виходить з того, що оцінка законності дії відповідних осіб стосовно реалізації рішення не охоплюється предметом розгляду цієї справи, відтак не впливає на його законність.

Позивач у даному випадку не позбавлена права у передбаченому законом порядку оскаржити дії відповідних осіб, пов`язані з фактичним демонтажем ТС, заявити вимоги про компенсацію нанесених збитків, якщо такі мали місце, а також оскаржити подальші акти відповідача чи інших осіб, які обумовлені рішенням, яке є предметом розгляду у цій справі. У той же час, такі обставини не стосуються предмету спору у цій справі, відтак не враховуються судом.

Суд приходить до висновку, що відповідач довів правомірність та обґрунтованість спірного рішення, наявність законних підстав його прийняття, дотримання встановленої процедури його підготовки та розгляду, зважаючи на що позов не є обґрунтованим, відтак задоволенню не підлягає.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

у задоволенні адміністративного позову - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складене 24 липня 2020 року

Позивач:Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 НОМЕР_1 ) Відповідач:Виконавчий комітет Хмельницької міської ради (вул. Гагаріна, 3,Хмельницький,Хмельницька область,29001 04060772)

Головуючий суддя І.С. Козачок