Рішення № 90581485, 16.07.2020, Тернопільський окружний адміністративний суд

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 500/1240/20

16 липня 2020 рокум.Тернопіль

Тернопільський окружний адміністративний суд, у складі:

головуючої судді Дерех Н.В.

за участю:

секретаря судового засідання Заблоцька І.І.

представника позивача Котис В.Я.

представників відповідача Банадига Ю.Ф., Нечай І.Є.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Тернопільського обласного центру медико-соціальної експертизи про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (надалі, позивач) звернувся до Тернопільського окружного адміністративного суду з позовом до Тернопільського обласного центру медико-соціальної експертизи (надалі, відповідач), в якому просив визнати протиправною бездіяльність Тернопільського обласного центру медико-соціальної експертизи щодо ненадання ОСОБА_1 довідки за формою 158/о про результати визначення у застрахованої особи ступеня втрати професійної працездатності у відсотках; зобов`язати Тернопільський обласний центр медико-соціальної експертизи визнати 70% в результаті захворювання, що сталося при виконанні ним службових обов`язків по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, зобов`язати Тернопільський обласний центр медико-соціальної експертизи видати ОСОБА_1 довідку за формою 158/о про результати визначення у застрахованої особи ступеня втрати працездатності у відсотках, заповнену відповідно до Інструкції щодо заповнення форми первинної облікової документації №158/0 "Довідка про результати визначення у застрахованої особи ступеня втрати професійної працездатності у відсотках", затвердженої Наказом МОЗ України №577 від 30.07.2012.

Позов обґрунтований тим, що позивач вважає бездіяльність Тернопільського обласного центру медико-соціальної експертизи щодо не надання позивачу довідки за формою 158/о про результати визначення у застрахованої особи ступеня втрати професійної працездатності у відсотках протиправною. Вказав, що дана довідка потрібна позивачу для оформлення та призначення останньому одноразової грошової допомоги відповідно до п. 7 Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затвердженого постановою КМ України від 21.10.2015р. № 850. Вважає, що позивачем подано всі необхідні документи на виконання п.16 Положення про порядок, умови та критерії встановлення інвалідності, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 03.12.2009 №1317, при цьому, позивач не відноситься до категорії осіб, які постраждали від нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання. У зв`язку із наведеними обставинами, просить позов задовольнити повністю.

Ухвалою суду від 01.06.2020 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження в даній справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомлення (викликом) сторін. Судове засідання у справі призначено на 24.06.2020 о 11:00 год. Даною ухвалою відповідачу встановлено 15-денний строк з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі для подання відзиву на позовну заяву.

У строк, встановлений судом представник відповідача подав до суду відзив на позовну заяву, в якій зазначив, що позивач звільнений з органів внутрішніх справ 26.12.2006 та отримує пенсію за віком понад 10 років, і при звільненні будь-яких захворювань, пов`язаних із службою в органах міліції у нього не було. Представник відповідача зазначив, що Свідоцтва про хворобу, Постанов військово-лікарських комісій, направлення кадрового апарату УМВС України в Тернопільській області, медичної документації медичної служби УМВС України Тернопільської області на МСЕК не надходило. На думку представника відповідача, рішення про ступінь втрати працездатності особи повинно бути встановлено в період проходження служби, або не пізніше, ніж через три місяці після звільнення у запас. Виходячи з наведеного, вважає, що позовні вимоги є безпідставними, позивачу визначено 70% втрати працездатності та ІІ групу інвалідності довічно, а тому просив у задоволенні позову відмовити повністю.

24.06.2020 у відкритому судовому засіданні відкладено розгляд справи до 15.07.2020 о 10:00 год.

Представник позивача подав до суду відповідь на відзив, в якій зазначив, що форма №158/о заповнюється щодо хворих, які підлягають державному обов`язковому особистому страхуванню у разі втрати ними працездатності в результаті поранення (контузії, травми або каліцтва), захворювання, що сталися при виконанні службових обов`язків. Вважає, що причинний зв`язок інвалідності позивача з виконанням службових обов`язків, встановлено самим відповідачем, що підтверджується довідкою до акта огляду МСЕК №1 від 03.10.2019 №48056, зокрема, в пункті 9 довідки відповідачем зазначено, що "захворювання пов`язане з виконанням службових обов`язків по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС". Представник позивача зазначив, що всупереч своїй позиції про неможливість визначення ступеня втрати працездатності, відповідачем за результатами повторного огляду позивача, оформленого актом огляду № 65/2 від 14.08.2019р., встановлено як групу інвалідності з її причинним зв`язком, так і ступінь втрати професійної працездатності у відсотках - 70%. Також, на думку представника позивача, в даному випадку, Експертний висновок Львівської регіональної міжвідомчої експертної комісії №23355 від 25.07.2019р., підтверджує той факт, що захворювання позивача пов`язане з виконанням службових обов`язків по ліквідації наслідку Чорнобильській АЕС.

Представник відповідача подав до суду заперечення на позовну заяву, в яких зазначив, що відповідно до діючих нормативних актів по особистому зверненню хворі у МСЕК не оглядаються, а лише за направленням на МСЕК лікарсько-консультативних комісій медичних закладів за місцем проживання чи лікування хворих. Вказав, що позивач був звільнений з органів внутрішніх справ за віком, тобто, звільнявся не за станом здоров`я, і свідоцтво про хворобу не складалося. Отже, вважає, що дії обласної МСЕК №1 стосовно визначення відсотків втрати професійної працездатності, групи та причини інвалідності ОСОБА_1 є обґрунтованими відповідно до діючих нормативно - правових актів.

15.07.2020 у відкритому судовому засіданні оголошено перерву до 16.07.2020 о 09:00 год.

16.07.2020 представник позивача у відкритому судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив позов задовольнити повністю з мотивів, наведених у позовній заяві, відповіді на відзив.

Представники відповідача у відкритому судовому засіданні проти позову заперечили, просили відмовити в його задоволенні з мотивів, наведених у відзиві на позов, запереченнях.

Судом встановлено, у відповідності до Наказу Управління Міністерства внутрішніх справ України в Тернопільській області від 26.12.2006 №285о/с "По особовому складу", позивача звільнено з органів внутрішніх справ України у відставку Збройних Сил України за ст.65 п."А" (за віком).

В період з 01.08.1988 по 01.11.1988 приймав участь в ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС в зоні відчуження у м. Чорнобилі.

Позивач має статус учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1988 році категорія 1, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_1 .

Також, позивач є особою з інвалідністю ІІ групи і має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни, осіб з інвалідністю внаслідок війни, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_2 .

Експертним висновком Львівської регіональної міжвідомчої експертної комісії по встановленню причинного зв`язку хвороб, що призвели до інвалідності та смерті з дією іонізуючого випромінювання та інших шкідливих чинників внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС від 25.07.2019 року № 23355, встановлено причинний зв`язок хвороб, що призвели до інвалідності, а саме: «Захворювання пов`язане з виконанням службових обов`язків по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС». Така ж інформація кореспондується зі змістом довідки до акта огляду медико - соціальною експертною комісією серії 12 ААБ №480561.

У відповідності до Постанови №22 медичної (військово-лікарської) комісії ДУ "Територіальне медичне об`єднання МВС України", діагноз і постанова медичної (військово-лікарської) комісії про причинний зв`язок захворювання (поранення, травми, контузії, каліцтва), зазначено - так, пов`язано з виконанням службових обов`язків з ліквідації наслідків на ЧАЕС.

Згідно довідки про результати визначення ступеня втрати працездатності у відсотках, потреби у наданні медичної та соціальної допомоги серії АБ №0050491, позивачу встановлено 70% ступеня втрати працездатності.

Позивач звернувся до Головного лікаря, головного експерта Тернопільського обласного центру Медико-соціальної експертизи із запитом на публічну інформацію, в якому просив надати відповідно до Закону України "Про доступ до публічної інформації", в якому просив надати наступну інформацію: Підстави проведення експертизи 03.10.2019 року і заповнення форми первинної облікової документації № 158-1/0 «Про результати визначення ступеня втрати професійної працездатності у відсотках, потреби у наданні медичної та соціальної допомоги», яка заповнюється для хворого, який застрахований від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності; причини ненадання довідки за формою № 158/0 « Довідка про результати визначення у застрахованої особи ступеня втрати професійної працездатності у відсотках», яка заповнюється щодо хворих, які підлягають державному обов`язковому особистому страхуванню у разі втрати ними працездатності в результаті поранення (контузії, травми або каліцтва), захворювання, що сталися при виконанні службових обов`язків; підстави у відмові проведення експертизи за направленням Ліквідаційної комісії УМВС України в Тернопільській області.

Листом Тернопільського обласного центру медико-соціальної експертизи №80 від 18.03.2020 позивача повідомлено про те, що відповідно до Наказу МОЗ України № 420 від 05.06.2012 визначено 70% втрати працездатності. Стосовно визначення відсотків втрати працездатності застрахованим особам, які підлягають державному обов`язковому особистому страхуванню, то відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України № 1 МСЕК визначають відсотки втрати працездатності на підставі документів: направлення на МСЕК, яке оформляють ВЛК закладів за місцем проживання, чи лікування хворих; свідоцтва про хворобу, виданого Військово-лікарською комісією (ВЛК); Направлення кадрового апарату служби УМВСУ в області. Також, в даному листі зазначено, що відповідно до діючих нормативних актів відсотки втрати працездатності колишнім співробітникам служби органів внутрішніх справ визначаються лише за направленням кадрового апарату УМВСУ в області, при звільненні із служби. Крім того, вказано, що у висновку Центральної МСЕК МОЗ України № 56-13/19-571 від 03.09.2019р. стосовно визначення відсотків втрати працездатності колишнім співробітникам служби УМВСУ в області надано роз`яснення, що для розгляду даного питання необхідне направлення кадрового апарату УМВСУ, а не ліквідаційної комісії.

Вважаючи таку бездіяльність відповідача протиправною, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Суд зазначає, що відповідно до частини другої статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про реабілітацію осіб з інвалідністю в Україні" від 06.10.2005 №2961-IV медико-соціальна експертиза - це визначення на основі комплексного обстеження усіх систем організму конкретної особи міри втрати здоров`я, ступеня обмеження її життєдіяльності, викликаного стійким розладом функцій організму, групи інвалідності, причини і часу її настання, а також рекомендацій щодо можливих для особи за станом здоров`я видів трудової діяльності та умов праці, потреби у сторонньому догляді, відповідних видів санаторно-курортного лікування і соціального захисту для найповнішого відновлення усіх функцій життєдіяльності особи.

Постановою Кабінету Міністрів України № 1317 від 03.12.2009 р. затверджено Положення про медико-соціальну експертизу та Положення про порядок, умови та критерії встановлення інвалідності.

Зазначеним Положенням визначається процедура проведення медико-соціальної експертизи хворим, що досягли повноліття, потерпілим від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, інвалідам з метою виявлення ступеня обмеження життєдіяльності, причини, часу настання, групи інвалідності, а також компенсаторно-адаптаційних можливостей особи, реалізація яких сприяє медичній, психолого-педагогічній, професійній, трудовій, фізкультурно-спортивній, фізичній, соціальній та психологічній реабілітації. (п. 1 Положення про МСЕК)

Медико-соціальна експертиза проводиться особам, що звертаються для встановлення інвалідності, за направленням лікувально-профілактичного закладу охорони здоров`я після проведення діагностичних, лікувальних і реабілітаційних заходів за наявності відомостей, що підтверджують стійке порушення функцій організму, обумовлених захворюваннями, наслідками травм чи вродженими вадами, які спричиняють обмеження життєдіяльності (пункт 3 Положення про МСЕК).

Пунктами 3, 4 Положення про порядок, умови та критерії встановлення інвалідності передбачено, медико-соціальна експертиза проводиться з метою встановлення інвалідності хворим, що досягли повноліття, потерпілим від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, особам з інвалідністю (далі - особи, що звертаються для встановлення інвалідності) за направленням відповідного лікувально-профілактичного закладу охорони здоров`я після проведення діагностичних, лікувальних і реабілітаційних заходів за наявності документів, що підтверджують стійке порушення функцій організму, обумовлене захворюваннями, наслідками травм або вродженими вадами, які спричиняють обмеження нормальної життєдіяльності особи. Лікарсько-консультативна комісія лікувального профілактичного закладу охорони здоров`я направляє осіб, що звертаються для встановлення інвалідності, на огляд комісії за формою, затвердженою МОЗ.

Згідно пункту 16 Положення про МСЕК передбачено, що голова лікарсько-консультативної комісії лікувально-профілактичного закладу охорони здоров`я представляє хворого, що досяг повноліття, потерпілого від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, який направляється на комісію вперше, документи цієї особи у разі заочного проведення медико-соціальної експертизи. Для вирішення соціальних питань і створення з урахуванням ступеня втрати життєдіяльності та професії потерпілого спеціальних умов для виконання роботи запрошується представник власника підприємства, установи та організації, де працює хворий, що досяг повноліття, потерпілий від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, або представник уповноваженого ним органу та профспілкового комітету.

Також, відповідно до пунктів 1, 2, 3, 4 Інструкції щодо заповнення форми первинної облікової документації №158/o «Довідка про результати визначення у застрахованої особи ступеня втрати професійної працездатності у відсотках», затвердженої Наказом Міністерства охорони здоров`я України №577 від 30.07.2012 (Зареєстровано у Міністерстві юстиції України 5 вересня 2012 р. за № 1514/21826), ця Інструкція визначає порядок заповнення форми первинної облікової документації «Довідка про результати визначення у застрахованої особи ступеня втрати професійної працездатності у відсотках» (далі - форма № 158/о). Форма № 158/о заповнюється щодо хворих, які підлягають державному обов`язковому особистому страхуванню у разі втрати ними працездатності в результаті поранення (контузії, травми або каліцтва), захворювання, що сталися при виконанні службових обов`язків. Форма № 158/о ведеться у Кримській республіканській, обласних, центральних міських у містах Києві та Севастополі, міських, міжрайонних та районних МСЕК. У формі № 158/о зазначається кожний хворий, який звернувся до МСЕК для визначення ступеня втрати працездатності в результаті поранення (контузії, травми або каліцтва) чи інвалідності, що настала внаслідок виконання службових обов`язків. Форма № 158/о складається з двох частин: одна видається страхувальнику, друга видається застрахованій особі.

Тобто, довідка форми №158/о являється єдиним документом, що складається з двох ідентичних по змісту частин: одна видається страхувальнику, друга видається застрахованій особі.

При цьому, суд вважає, що особи по особистому зверненні у МСЕК не оглядаються, а лише за направленням на МСЕК лікарсько-консультативних комісій медичних закладів за місцем проживання чи лікування хворих.

Як вбачається з матеріалів справи, Державною установою "Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по Тернопільській області від 08.07.2020 №33/40-585 повідомлено Голову МСЕК №2 МОЗ України Тернопільського ОЦ МСЕК про те, що за період з 2019-2020 ЛКК лікарні (з поліклінікою) ДУ "ТМО МВС України по Тернопільській області" не обстежувала та не оформляла направлення (форма 088/о) на огляд у МСЕК колишньому співробітнику служби МВС ОСОБА_1 , 1961 р.н., жителю с.Мізюринці Шумського району.

При цьому, при прийнятті рішення по суті суд приймає до уваги твердження сторони відповідача про те що - довідки про результати визначення у застрахованої особи ступеню втрати професійної працездатності у відсотках (ф № 158/о) видаються співробітникам УМВСУ області за наявності таких документів: Свідоцтва про хворобу, виданого військово-лікарською комісією (ВЛК), направлення кадрового апарату УМВС в Тернопільській області; направлення на МСЕК медичної служби УМВС Тернопільської області. Така інформація кореспондується зі змістом Постанови Кабінету Міністрів України №1317.

Крім того, позивач був звільнений з органів внутрішніх справ не за станом здоров`я, а за віком, як про це зазначено в Наказі Управління МВС України в Тернопільській області № 258 о/с від 26.12.2006. При цьому, ступінь втрати працездатності застрахованим особам встановлюється у період проходження служби або не пізніше, ніж через три місяці після звільнення зі служби, про що в матеріалах даної справи відсутні належні докази.

Отже, суд вважає, що позивачем не дотримано процедури, що передує отриманню довідки форми № 158/о.

Водночас, відповідно до статті 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Завданням адміністративного судочинства згідно з частиною першою статті 2 КАС є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб`єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Статтею 6 КАС встановлено право на судовий захист і передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Конституційний Суд України, вирішуючи питання, порушені в конституційному зверненні і конституційному поданні щодо тлумачення частини другої статті 55 Конституції України, в Рішенні від 14 грудня 2011 року № 19-рп/2011 зазначив, що права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави (частина друга статті 3 Конституції України). Для здійснення такої діяльності органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові і службові особи наділені публічною владою, тобто мають реальну можливість на підставі повноважень, встановлених Конституцією і законами України, приймати рішення чи вчиняти певні дії. Особа, стосовно якої суб`єкт владних повноважень прийняв рішення, вчинив дію чи допустив бездіяльність, має право на захист.

Отже, обов`язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб`єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду. Порушення має бути реальним, стосуватися (зачіпати) індивідуально виражені права чи інтереси особи, яка стверджує про їх порушення.

Встановлене статтею 55 Конституції України й конкретизоване у звичайних законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб стверджувальне порушення було реальним.

Як слідує з матеріалів даної справи, позивач звернувся до відповідача із запитом на публічну інформацію, в свою чергу останній надав відповідь. При цьому, суд вважає, що така відповідь не є відмовою у розумінні статті 6 КАС України.

У сукупності наведених обставин, суд дійшов переконання, що у задоволенні позовних вимог про визнання протиправною бездіяльності Тернопільського обласного центру медико-соціальної експертизи щодо ненадання ОСОБА_1 довідки за формою 158/о про результати визначення у застрахованої особи ступеня втрати професійної працездатності у відсотках, зобов`язання Тернопільського обласного центру медико-соціальної експертизи видати ОСОБА_1 довідку за формою 158/о про результати визначення у застрахованої особи ступеня втрати працездатності у відсотках, заповнену відповідно до Інструкції щодо заповнення форми первинної облікової документації №158/0 "Довідка про результати визначення у застрахованої особи ступеня втрати професійної працездатності у відсотках", затвердженої Наказом МОЗ України №577 від 30.07.2012, слід відмовити.

Щодо позовної вимоги зобов`язати Тернопільський обласний центр медико-соціальної експертизи визнати за 70% в результаті захворювання, що сталося при виконанні ним службових обов`язків по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, суд зазначає, що доданими до позовної заяви документами зроблено висновок про причинно- наслідковий зв`язок між захворюванням позивача та виконанням ним службових обов`язків по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС.

Крім того, суд зазначає, що вирішення питань стану здоров`я інваліда, визначення ступеня обмеження його життєдіяльності та встановлення групи інвалідності може бути предметом розгляду в адміністративному суді лише з огляду на дотримання передбаченої процедури вирішення вказаних питань, тоді як по суті питання про стан здоров`я позивача та наявність чи відсутність у нього нестійких, оборотних змін та порушень функцій організму, встановлення причинного зв`язку захворювання може бути предметом розгляду спеціалізованих медичних закладів, висновки яких суд приймає в якості доказів по справі.

З наведених мотивів, дана позовна вимога до задоволення не підлягає.

Частиною другою статті 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Відповідно до статті 17 Закону України “Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини” суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини, сформовану в пункті 58 рішення у справі “Серявін та інші проти України” від 10.05.2011: згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі “Руїс Торіха проти Іспанії” (Ruiz Torija v. Spain) № 303-A, пункт 29).

Відповідно до частини першої та другої статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку, що у задоволенні позову слід відмовити повністю. Оскільки суд дійшов висновку, що у задоволенні позову слід відмовити повністю, сплачений судовий збір до стягнення з відповідача не підлягає.

Керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Тернопільського обласного центру медико-соціальної експертизи про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії - відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Тернопільський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 21 липня 2020 року.

Реквізити учасників справи:

позивач - ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , ІПН: НОМЕР_3 );

відповідач - Тернопільський обласний центр медико-соціальної експертизи (місце знаходження: вул. Князя Острозького, 6, м.Тернопіль,46006, ЄДРПОУ: 03327204)

Головуюча суддя Дерех Н.В.