Ухвала суду № 90581242, 24.07.2020, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/6246/20

УХВАЛА

24 липня 2020 року Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Левчук О.А., розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі заяву товариства з обмеженою відповідальністю "УКРДЕБТ ПЛЮС", заінтересовані особи - ОСОБА_1, публічне акціонерне товариство "Дельта Банк", Другий Київський відділ державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про заміну сторони виконавчого провадження, -

В С Т А Н О В И В:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшла заява товариства з обмеженою відповідальністю "УКРДЕБТ ПЛЮС", заінтересовані особи - ОСОБА_1, публічне акціонерне товариство "Дельта Банк", Другий Київський відділ державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про заміну стягувача у виконавчому провадженні з примусового виконання виконавчого напису нотаріуса № 461 від 04.03.2013 року з публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" на його правонаступника товариство з обмеженою відповідальністю "УКРДЕБТ ПЛЮС" у зв`язку з переходом прав кредитора, відповідно до договору відступлення прав вимоги № 2244/К/1 від 13.05.2020 року.

Заявник, товариство з обмеженою відповідальністю "УКРДЕБТ ПЛЮС", звертаючись до суду в порядку статті 379 КАС України, в обґрунтування заяви вказує, що в провадженні Другого Київського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) на виконанні перебуває виконавче провадження № 54723848 про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором на користь ПАТ «Дельта Банк». 04.03.2013 року приватним нотаріусом Паракудою І.В. вчинено виконавчий напис № 461 щодо стягнення коштів для задоволення кредиторських вимог. 13.05.2020 між ПАТ «Дельта Банк» та товариством з обмеженою відповідальністю "УКРДЕБТ ПЛЮС" укладено договір про відступлення прав вимоги № 2244/К/1, відповідно до умов якого ТОВ "УКРДЕБТ ПЛЮС" набуло статусу нового кредитора та отримало право грошової вимоги по відношенню до осіб, які являлись боржниками ПАТ «Дельта Банк».

Ухвалою суду від 16 липня 2020 року прийнято до розгляду заяву товариства з обмеженою відповідальністю "УКРДЕБТ ПЛЮС", заінтересовані особи - ОСОБА_1, публічне акціонерне товариство "Дельта Банк", Другий Київський відділ державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про заміну сторони виконавчого провадження та призначено судове засідання.

До судового засідання учасники процесу не з`явились, про дату, час та місце розгляду заяви повідомлялись відповідно до вимог КАС України. Від представника заявника надій клопотання про розгляд заяви за його відсутності.

Згідно ч. 9 ст. 205 КАС України заява розглянута в порядку письмового провадження.

Вивчивши матеріали справи, суд встановив наступне.

17 листопада 2006 року між акціонерним комерційним інноваційним банком «УкрСиббанк» та ОСОБА_1 укладено договір про надання споживчого кредиту № 1983-08 ПОУ П (а.с. 5-9).

04 січня 2020 року Другим Київським відділом державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) винесено постанову про прийняття виконавчого провадження № 54723848 з примусового виконання виконавчого напису № 461, виданого 04.03.2013 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Дельта Банк» коштів у розмірі 742554,96 грн. (а.с. 13).

13 травня 2020 року між Публічним акціонерним товариством «Дельта банк» та товариством з обмеженою відповідальністю "УКРДЕБТ ПЛЮС" укладено договір про відступлення прав вимоги № 2244/К/1, зокрема щодо договору № 1983-08 ПОУ П (а.с. 10-12).

Так, процесуальні питання, пов`язані з виконанням судових рішень в адміністративних справах врегульовані розділом IV КАС України.

Відповідно до ч. 1, 4 ст. 379 КАС України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження за поданням державного виконавця або за заявою заінтересованої особи суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, замінює сторону виконавчого провадження її правонаступником. Положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження.

Таким чином, для застосування приписів статті 379 КАС України необхідним умовами є вибуття сторони виконавчого провадження; подання державного виконавця або заяви заінтересованої особи; суд, який розглядав справу як суд першої інстанції.

Тобто, приписи статті 379 КАС України застосовуються для заміни сторони у виконавчому провадженні по справам, рішення по яким приймав суд, а частина 4 ст. 379 КАС України застосовується по справам, які розглянув суд, але у разі виникнення питання про заміну боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження.

Відповідно до ст. 1 ЗУ «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно ст. 3 ЗУ «Про виконавче провадження» відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів: 1) виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України; 1-1) судові накази; 2) ухвал, постанов судів у цивільних, господарських, адміністративних справах, справах про адміністративні правопорушення, кримінальних провадженнях у випадках, передбачених законом; 3) виконавчих написів нотаріусів; 4) посвідчень комісій по трудових спорах, що видаються на підставі відповідних рішень таких комісій; 5) постанов державних виконавців про стягнення виконавчого збору, постанов державних виконавців чи приватних виконавців про стягнення витрат виконавчого провадження, про накладення штрафу, постанов приватних виконавців про стягнення основної винагороди; 6) постанов органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення у випадках, передбачених законом; 7) рішень інших державних органів та рішень Національного банку України, які законом визнані виконавчими документами; 8) рішень Європейського суду з прав людини з урахуванням особливостей, передбачених Законом України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", а також рішень інших міжнародних юрисдикційних органів у випадках, передбачених міжнародним договором України; 9) рішень (постанов) суб`єктів державного фінансового моніторингу (їх уповноважених посадових осіб), якщо їх виконання за законом покладено на органи та осіб, які здійснюють примусове виконання рішень.

Таким чином, примусовому виконанню підлягають не лише рішення суду, а й інші рішення відповідних органів, в тому числі виконавчі написи нотаріусів.

Як вбачається з матеріалів справи, заявник, товариство з обмеженою відповідальністю "УКРДЕБТ ПЛЮС", звернувся до суду та просить замінити стягувача у виконавчому провадженні з виконання виконавчого напису приватного нотаріуса Паракуда Ірини Вікторівни № 461 від 04.03.2013 року, відповідно до приписів статті 379 КАС України.

Відповідно до ст. 15 ЗУ «Про виконавче провадження» сторонами виконавчого провадження є стягувач і боржник. Стягувачем є фізична або юридична особа чи держава, на користь чи в інтересах яких видано виконавчий документ. Боржником є визначена виконавчим документом фізична або юридична особа, держава, на яких покладається обов`язок щодо виконання рішення. У разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов`язковими тією мірою, якою вони були б обов`язковими для сторони, яку правонаступник замінив.

Таким чином, приписами ЗУ «Про виконавче провадження» визначено порядок здійснення заміни сторони виконавчого провадження незалежно від того, за яким виконавчим документом було відкрите виконавче провадження.

В той же час, в постанові Великої Палати Верховного Суду від 20.09.2018 року по справі № 324/1018/17 зазначено, що необхідно розрізняти випадки звернення до суду зі скаргою в порядку судового контролю за виконанням судових рішень (рішень, ухвал, постанов судів різних юрисдикцій) та в порядку оскарження рішень, дій чи бездіяльності органів державної виконавчої служби при виконанні рішень інших органів (постанов, наказів, ухвал та інших документів), які є виконавчими документами і підлягають примусовому виконанню відповідно до статті 3 Закону № 1404-VIII.

Згідно із частиною п`ятою статті 15 Закону № 1404-VIII у разі вибуття однієї зі сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов`язковими тією мірою, якою вони були б обов`язковими для сторони, яку правонаступник замінив.

При вирішенні питання про заміну сторони у виконавчому провадженні необхідно зважати, що ЦПК України, Господарський процесуальний кодекс України та КАС України мають розділи «Судовий контроль за виконанням судових рішень», у яких передбачено розгляд заяв про заміну сторони у виконавчому провадженні, відкритому на виконання відповідного судового рішення.

Також, в постанові від 20.09.2018 року по справі № 324/1018/17 Велика Палата Верховного Суду вказує, що при визначенні юрисдикційності справи за заявою про заміну сторони виконавчого провадження, скаргою на рішення, дії чи бездіяльність органу державної виконавчої служби, приватного виконавця необхідно встановити, на підставі яких виконавчих документів здійснюється виконавче провадження. Якщо виконавче провадження відкрито і примусове виконання здійснюється державною виконавчою службою на підставі документів, передбачених у пунктах 1, 11, 2 частини першої статті 3 Закону № 1404-VIII, тобто на підставі виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України, а також судових наказів; ухвал, постанов судів у цивільних, господарських, адміністративних справах, справах про адміністративні правопорушення, кримінальних провадженнях у випадках, передбачених законом, то заяви та скарги розглядаються судом, який видав рішення, що перебуває на примусовому виконанні.

При цьому, Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 20.09.2018 року по справі № 324/1018/17 зазначено, що якщо примусове виконання здійснюється на підставі документів, виданих іншими органами, - такі заяви та скарги учасників виконавчого провадження розглядають у порядку, передбаченому статтею 181 КАС України (у редакції, чинній на час звернення до суду) чи статтею 287 цього Кодексу (у редакції від 03 жовтня 2017 року).

За таких підстав, враховуючи позицію Великої Палати Верховного Суду викладену в постанові від 20.09.2018 року по справі № 324/1018/17, товариство з обмеженою відповідальністю "УКРДЕБТ ПЛЮС", мало звернутися до суду із заявою в порядку статті 287 КАС України, а не в порядку статті 379 КАС України.

За таких підстав, суд дійшов висновку, що заявником обрано невірний спосіб захисту своїх порушених прав, а тому заява товариства з обмеженою відповідальністю "УКРДЕБТ ПЛЮС" про заміну стягувача у виконавчому провадженні є необґрунтованою та задоволенню не підлягає.

Керуючись ч. 9 ст. 205, ст. ст. 243, 248, 379 КАС України, ч. 5 ст. 15 ЗУ «Про виконавче провадження», суд, -

У Х В А Л И В:

Відмовити в задоволенні заяви товариства з обмеженою відповідальністю "УКРДЕБТ ПЛЮС", заінтересовані особи - ОСОБА_1, публічне акціонерне товариство "Дельта Банк", Другий Київський відділ державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про заміну стягувача у виконавчому провадженні з примусового виконання виконавчого напису нотаріуса № 461 від 04.03.2013 року з публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" на його правонаступника товариство з обмеженою відповідальністю "УКРДЕБТ ПЛЮС" у зв`язку з переходом прав кредитора, відповідно до договору відступлення прав вимоги № 2244/К/1 від 13.05.2020 року.

Ухвалу може бути оскаржено в порядку та в строки встановлені ст.ст. 295, 297 КАС України, з урахуванням особливостей, встановлених п. 3 Розділу VI «Прикінцеві положення» КАС України, п. 15.5 Розділу VII Перехідних Положень КАС України.

Ухвала набирає законної сили в порядку передбаченому статтею 256 КАС України.

Суддя О.А. Левчук