Рішення № 90581153, 24.07.2020, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № №420/549/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 липня 2020 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Марина П.П.

розглянувши за правилами загального позовного провадження в порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області та Відділу з питань призначення та перерахунків пенсій №19 Управління застосування пенсійного законодавства Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії

ВСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області та Відділу з питань призначення та перерахунків пенсій №19 Управління застосування пенсійного законодавства Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, в якій позивач просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення Відділу з питань призначення та перерахунків пенсій №19 Управління застосування пенсійного законодавства Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області від 24 липня 2019 року №18 про відмову в призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2, відповідно до Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” у зв`язку з відсутністю необхідного пільгового стажу роботи;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” з 15 березня 2019 року, зарахувавши до пільгового стажу період його роботи на посаді газозварника в Ремонтно-будівельному управлінні №9 Одеського містрембудтресту з 10.06.1988 року по 01.08.2001 року.

Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що 24.07.2019 року рішенням № 18 Відділу з питань призначення та перерахунків пенсій № 19 Управління застосування пенсійного законодавства Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області «про відмову в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2, відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування»», мені відмовлено в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах у зв`язку з відсутністю необхідного пільгового стажу роботи (12 років 6 місяців). Згідно даного Рішення до пільгового стажу не зараховані періоди з 10.06.1988 р. по 01.08.2001 р., оскільки позивачем не надано довідки, які уточнюють особливий характер робіт, що передбачено пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінетом Міністрів України від 12.08.1993 р. № 637. Листом від 02.09.2019 року за № 2038/Л-11 на звернення ОСОБА_1 щодо відмови в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області повідомило позивача, що йому відмовлено в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах у зв`язку з відсутністю відповідної уточнюючої довідки про пільговий стаж роботи.

Позивач вважає, що рішення Відділу з питань призначення та перерахунків пенсій № 19 Управління застосування пенсійного законодавства Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області від 24.07.2019 року № 18 «про відмову в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2, відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», яким позивачу відмовлено в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах у зв`язку з відсутністю необхідного пільгового стажу роботи (12 років 6 місяців), порушує законні права та інтереси позивача, має бути визнаним незаконним та скасованим, у зв`язку з тим, що надання уточнюючої довідки підприємства, установи або організації необхідне лише у двох випадках: за відсутності трудової книжки як такої або необхідних записів у ній, які визначають право на пільгове пенсійне забезпечення. Оскільки основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка, позивач вважає, що за її наявності відсутня необхідність додатково підтверджувати вказаний вище пільговий стаж уточнюючими довідками.

Відповідачем 05.03.2020 року надано до суду відзив на позов (а.с.64-69), в якому представник відповідача зазначає, що проти позовних вимог заперечує та вважає їх необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню. В підтвердження своїх заперечень представник відповідача зазначає, що Відділ з питань призначення та перерахунків пенсій №19 Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області не є самостійним суб`єктом владних повноважень, а є лише структурним підрозділом Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області з правом підпису та окремою печаткою, вважаємо, що належним відповідачем по справі є саме Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області. необхідними умовами для виникнення в особи права на пенсійне забезпечення на пільгових умовах відповідно до ст.114 Закону №1058-ІУ - встановлення факту перебування особи на посаді або виконання нею робіт, що містяться у Списку № 2, зайнятість повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, наявність стажу роботи на зазначених роботах, а також документальне підтвердження зайнятості працівника за відповідною професією за результатами атестації умов праці, яке полягає у наявності результатів атестації відповідного робочого місця за умовами праці. Підтвердження права на пільгове забезпечення здійснюється на підставі записів у трудових книжках працівників та уточнюючих довідок, виданих підприємствами на підставі первинних документів про характер виконуваної роботи та умови праці, а також про безпосередню зайнятість протягом повного робочого дня на роботах, що дають право на пільгове пенсійне забезпечення та підтвердження спеціального трудового стажу за даними, наявними в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Також представник відповідача вказує, що ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , 25.04.2019 звернувся до Головного управління із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п.2 ч.2 ст.114 Закону України від 09.07.2003 № 1058-ІV „Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”, за результатом розгляду якої Головним управлінням винесено Рішення від 24.07.2019 № 18 про відмову в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2, оскільки відсутній необхідний пільговий стаж роботи 12 років 6 місяців. До пільгового стажу не зарахований період роботи з 10.06.1988 по 01.08.2001, у зв`язку з відсутністю відповідної уточнюючої довідки про підтвердження пільгового стажу роботи, що передбачено п.20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії або відповідних записів у ній, затвердженого постановою КМУ від 12.08.1993 №637.

Згідно з актом пошуку Головного управління від 26.06.2019 № 160 немає можливості витребувати вищезазначену довідку з Міського ремонтно-будівельного управління № 9 Держміськрембудтрест (код ЄДРПОУ 0331660), у зв`язку з відсутністю підприємства за юридичною адресою: м. Одеса, площа Тираспольська, буд.18. Фактичне місцезнаходження підприємства невідомо.

Враховуючи вищевикладене дії Головного управління щодо винесення рішення про відмову позивачу у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2 від 24 липня 2019 року № 18, на переконання представника відповідача, не можуть вважатись протиправними, оскільки такі дії здійснювались на виконання норм закону.

Крім того, представник відповідача вказує, що згідно із пенсійним законодавством України прийняття рішень про призначення (перерахунок) або про відмову в призначенні (перерахунку) пенсії відноситься виключно до компетенції Пенсійного фонду.

Позивач не скористався своїм правом подання відповіді на відзив.

Ухвалою суду від 17.02.2020 року відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Ухвалою суду від 09.04.2020 року розгляд даної адміністративної справи вирішено проводити в порядку загального позовного провадження. Розгляд справи розпочато спочатку - зі стадії відкриття провадження у справі.

Автоматизованою системою справу №420/549/20 після повторного розподілу за розпорядженням №75 від 02.06.2020 року призначено головуючому судді Марину П.П.

Ухвалою суду від 09.06.2020 року прийняти до провадження справу №420/549/20суддею Мариним П.П. розгляд справи розпочато спочатку в порядку загального позовного провадження.

13.07.2020 року закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду на 22 липня 2020 року 11.30.

Представник позивача до судового засідання, призначеного на 22.07.2020 року не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином та своєчасно, відповідно до вимог КАС України. Надав до канцелярії суду заяву (вх.№28503/20 від 22.07.2020 року) про розгляд справи в порядку письмового провадження за відсутності позивача та представника позивача. (а.с. 165).

Представник відповідача до судового засідання, призначеного на 22.07.2020 року не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином та своєчасно, відповідно до вимог КАС України. Надав до канцелярії суду заяву (вх.№27716/20 від 16.07.2020 року) про розгляд справи без участі представника відповідача. (а.с. 164).

У зв`язку з відсутністю потреби заслухання свідка чи експерта, судом, керуючись положеннями ч.9 ст.205 КАС України, прийнято рішення про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Вивчивши матеріали справи, дослідивши обставини та факти, якими обґрунтовувалися вимоги, перевіривши їх доказами, суд встановив наступні факти та обставини.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , 25.04.2019 року звернувся до Головного Управління Пенсійного фонду України в Одеській області із заявою про призначення пенсії на пільгових умовах – за Списком №2 до якої додав довідку про присвоєння ідентифікаційного номеру, документ про місце проживання (реєстрації) особи, заяву про призначення/перерахунок пенсії, паспорт, трудова книжка або документ про стаж, військовий квиток, диплом про навчання, довідки з архівів №840-Л-11.1-21 від 25.03.19, Л-799 від 24.04.19, Л-1021 від 12.04.19, довідку ГУ Статистики №03.2-14/114-19 від 15.04.2019 (а.с.80-82).

За результатом розгляду заяви позивача та доданих документів Головним Управлінням ПФУ в Одеській області 24.07.2019 року за №18 прийнято рішення про відмову в призначенні пенсії на пільгових умовах за СП №2 згідно із ст.114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (а.с. 13-14).

В оскаржуваному рішенні відповідачем зазначено, що в призначенні пенсії за віком па пільгових умовах відмовлено, оскільки відсутній необхідний пільговий стаж 12 років 6 місяців. До пільгового стажу не зараховані періоди з 10.06.1988 по 01.08.2001, оскільки не надано довідки, які уточнюють особливий характер робіт, що передбачено п. 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії або відповідних записів у ній, затвердженого постановою КМУ від 12.08.1993 № 637.

На звернення позивача щодо відмови в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах, листом №2038/Л-11 від 02.09.2019 року Головне управління повідомило позивача, що в призначенні пенсії на пільгових умовах відмовлено у зв`язку з відсутністю відповідної уточнюючої довідки про пільговий стаж роботи. (а.с. 15)

Судом досліджено трудову книжку позивача (а.с.16-19), в якій зазначено наступне:

З 01.09.1979 по 16.07.1982 навчання в ПТУ-6 (диплом НОМЕР_1 )

1. 14.09.1982 прийнятий на роботу слюсарем-сантехником 2 розряду (наказ №66-к від 16.09.82 року)

2. 01.03.1983 присвоєно 3 розряд слюсаря-сантехника та газозворювальника (наказ №16 від 02.03.83 року)

3. 01.04.1984 присвоєно 4 розряд газозворювальника (наказ №59-к від 03.04.84 року)

6. 05.05.1986 звільнений п.3 ст. 36 КЗППУССР – призив на дійсну службу (наказ №86 від 5.05.1986 року)

5. проходив дійсну службу з 14.05.86 року по 25.04.88 року (військовий квиток НО №5300721 від 14.04.86 року)

6. 10.06.1988 прийнятий газозварювальником четвертого розряду на підприємство РБУ№9 Одеського міськрембудтреста (наказ №95-к від 07.06.1988)

7. 20.11.1995 при атестації робочих місць за умовами праці підтверджено право на пільгову пенсію (наказ №08 від 20.11.1995)

8. 01.10.1996 присвоєно п`ятий розряд газозварювальника (наказ №84-к від 01.10.1996)

9. 01.08.2001 звільнений у зв`язку з ліквідацією підприємства п.1 ст. 40 КЗПП України (наказ №10-к від 31.07.2001)

10. 27.02.04 прийнятий на посаду робітника з обслуговування будинку міського притулку №2 (наказ №24 від 27.02.2004 року)

11. 05.05.04 звільнений з посади робітника з обслуговування будівлі міського притулку №2 за власним бажанням ст. 38 КЗПП України (наказ №70 від 05.05.04)

12.01.02.2008 КП ЖКС «Фонтанський». Прийнятий на посаду газозварювальника 5 розряду на ділянку №15 (наказ №59 від 01.02.2008 року)

13. 15.11.2011 переведений на ділянку №1 на посаду електрогазозварювальника 4 розряду (наказ №875 від 14.11.11 року)

14. 31.03.2016 Звільнений за угодою сторін відповідно до п. 1 ст. 36 КЗПП України (наказ №161 від 31.03.2016 року)

Центр зайнятості Суворовського району м. Одеси

15. 26.05.2016 розпочато виплату ДБ відповідно до ст.23 п.1 ЗУ «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» (наказ НТ160526 від 26.05.2016 року)

16. 19.02.2017 припинено виплату ДБ відповідно до ст.31 п.1 ЗУ «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» (наказ НТ170220 від 20.02.2017 року)

КУ «Міська клінічна лікарня №11

17. 04.12.2017 прийнятий монтажником сантехробіт техчастини (наказ №780к від 01.12.17 року).

Суд зазначає, що в трудовій книжці міститься запис, що при атестації робочих місць за умовами праці підтверджено право пільгової пенсії (наказ №58 від 20.11.1995 року).

Також, в матеріалах справи міститься висновок про якість атестації робочих місць за умовами праці №678, відповідно до якого атестація робочих місць проведена постійно діючою комісією у відповідності до наказу по управлінню від 18.09.95 року №49 на робочих місцях газозварювальника, електрогазозварювальника, занятого на різці та ручній зварці майстра, прораба. За матеріалами атестації рекомендовано видати наказ по підприємству з затвердженням переліку професій, яким підтверджено право на пільгове пенсійне забезпечення, виписки з наказу внести в трудові книжки працівників та подати до відповідних органів соціального захисту. (а.с. 99-101).

Крім того, як вбачається з довідки Пенсійного фонду України про індивідуальні відомості про застраховану особу ОСОБА_1 , в період з 1998 року по 2001 рік страхувальником МРБУ-9 МІСЬРЕМБУДТРЕСТУ за застраховану особу ОСОБА_1 сплачувались страхові внески та нараховувалась заробітна платня (а.с. 103-106)

Позивач вважає дії Головного Управління ПФУ в Одеській області щодо відмови у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах та Рішення Головного Управління Пенсійного фонду України в Одеській області про відмову в призначенні пенсії на пільгових умовах за СП №2 від 24 липня 2019 року №18 протиправними, а тому звернувся до суду з вказаним позовом.

Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Положеннями ст.46 Конституції України передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

В свою чергу в п.6 ч.1 ст.92 Конституції України зазначено, що основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.

Згідно з ч.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики України. Пенсійний фонд України у своїй діяльності керується Конституцією України та законами України, актами Президента України та Кабінету Міністрів України, наказами Міністерства соціальної політики України, іншими актами законодавства України, а також дорученнями Президента України та Міністра.

Пенсійний фонд України у своїй діяльності керується Конституцією України та Законами України, указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, іншими актами законодавства.

Відповідно до пунктів 1, 2, 3 Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.07.2014 N 280 Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики, що реалізує державну політику з питань пенсійного забезпечення та ведення обліку осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню.

Основними завданнями Пенсійного фонду України є: реалізація державної політики з питань пенсійного забезпечення та ведення обліку осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню; внесення пропозицій Міністрові соціальної політики щодо забезпечення формування державної політики із зазначених питань; виконання інших завдань, визначених законом.

Відповідно до ст. 58 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" пенсійний фонд є органом, який здійснює керівництво та управління солідарною системою, провадить збір, акумуляцію та облік страхових внесків, призначає пенсії та підготовляє документи для її виплати, забезпечує своєчасне і в повному обсязі фінансування та виплату пенсій, допомоги на поховання, здійснює контроль за цільовим використанням коштів Пенсійного фонду, вирішує питання, пов`язані з веденням обліку пенсійних активів застрахованих осіб на накопичувальних пенсійних рахунках, здійснює адміністративне управління Накопичувальним фондом та інші функції, передбачені цим Законом і статутом Пенсійного фонду.

Згідно ст. 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п. 3 постанови Кабінету Міністрів України від 12.08.93 N 637 "Про затвердження Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній" за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Згідно ч.3 ст.44 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію. На такі перевірки не поширюється дія положень законодавства про здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.

Аналіз наведених норм свідчить про те, що основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. Проте, якщо у трудовій книжці не зазначені відомості про умови праці та характер виконуваної роботи, то для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.

Проте, з наявної матеріалах справи копії трудової книжки, чітко зазначені відомості про місце роботи, посада, яку обіймав позивач, а саме – газозварювальник, а також відомості, внесені на підставі наказу №08 від 20.11.1995, що при атестації робочих місць за умовами праці підтверджено право на пільгову пенсію.

Таким чином, записи в трудовій книжці містять всі необхідні відомості, що визначають право ОСОБА_1 на пільгове пенсійне забезпечення.

Відповідно до частини 3 статті 44 Закону України від 09.07.2003 № 1058 "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію. На такі перевірки не поширюється дія положень законодавства про здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.

Відповідачем вказано, що ним не може бути зарахований період роботи з 10.06.1988 року по 01.08.2001 року до пільгового стажу за Списком № 2 у зв`язку з тим, що не надано довідки, які уточнюють особливий характер робіт, що передбачено п.20 Порядку №637 від 12.08.1993 року.

Суд зазначає, що на підставі частини 3 статті 44 Закону України від 09.07.2003 № 1058 "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" Пенсійним фондом може бути проведення перевірка дотримання вимог законодавства у сфері загальнообов`язкового державного пенсійного страхування з питання достовірності документів поданих для призначення (перерахунку) пенсій.

На підтвердження правомірності дій Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, представником відповідача до суду наданий акт пошуку №160 від 26.06.2019 року, відповідно до якого в результаті перевірки встановлено, що Міське ремонтно-будівельне управління №9 Держміськрембудтресту за адресою: 65045, м.Одеса, площа Тираспольська, буд. 18 не знаходиться. Фактичне місцезнаходження підприємства невідома.

Також, представником відповідача надана службова записка від 26.06.2019 року №36/1, в якій зазначено, що Управління контрольно-перевірочної роботи на лист від 06.05.2019 №5034/04 (вик. Ющенко) повідомляє, що провести зустрічну перевірку довідки про заробітну плату гр. ОСОБА_1 , який працював в Міському ремонтно-будівельному управлінні № 9 Держміськрембудтресту (код ЄДРПОУ 03331660) немає можливості, у зв`язку з відсутністю підприємства за юридичною адресою (акт пошуку від 26.06.2019 № 160). Згідно бази ЦС ОССВ підприємство зареєстровано в ПФУ 30.12.1996, звіти не надавало. Додатково повідомлено, що згідно бази даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань підприємство не значиться. Документи даного підприємства до Департаменту архівної справи та діловодства Одеської міської ради на зберігання не надходили.

При цьому представником відповідача не надано жодних доказів на підтвердження того, що управлінням вчинялись будь-які дії щодо встановлення місцязнаходження документів Ремонтно-будівельного управління № 9 Одеського міськрембудтресту, враховуючи наявну інформацію про ліквідацію підприємства.

Між тим, позивачем надані довідки Департаменту архівної справи та діловодства Одеської міської ради №840-Л-11.1-21 від 25.03.2019 року, Департаменту міського господарства Одеської міської ради № Л-1021 від 12.04.2019 року, Державного архіву Одеської області Одеської обласної державної адміністрації № Л-799 від 24.04.2019 року, з яких вбачається, що документи з особового складу Ремонтно-будівельного управління № 9 Одеського міськрембудтресту за на зберігання до архіву не надходили (а.с. 22-24).

Згідно довідки Головного управління статистики в Одеській області від 15.04.2019 року № б/н «Про відомості з ЄДРПОУ» станом на 15.04.2019 року у базі даних Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України по території Одеської області значиться Міське ремонтно-будівельне управління № 9 Держміськрембудтресту (Код ЄДРПОУ: 03331660, Місце знаходження юридичної особи: 65045, м. Одеса, Центральний район, площа Тираспольська, буд. 18, дата та номер останньої реєстраційної дії - 23.04.1998, №584).

Враховуючи викладене, суд зазначає, що неможливість здійснення відповідачем зустрічної звірки не може бути підставою для відмови позивачу в зарахуванні пільгового стажу за умови трудової книжки з відповідними записами, як основного документу для підтвердження пільгового стажу.

Крім того, слід врахувати, що звільнення ОСОБА_1 в 2001 році з посади газозварювальника в МРБУ-9 МІСЬКРЕМБУДТРЕСТУ відбулось у зв`язку з ліквідацією підприємства, а тому доводи відповідача щодо неможливості здійснення зустрічної звірки у 2019 року у зв`язку з відсутністю підприємства за місцем реєстрації є необґрунтованим.

Разом з тим, трудовою книжкою та висновком Головного державного експерту області по умовам праці, доведено пільговий характер роботи позивача, відомостей щодо його звільнення у цей період трудова книжка не містить, відомості про надання позивачу безоплатних відпусток або документів, що в цей період він не працював в матеріалах справи відсутні.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що у Пенсійного органу були відсутні підстави для не зарахування до пільгового періоду роботи позивача період з 10.06.1988 року по 01.08.2001 року.

Відповідно до розрахунку страхового стажу ОСОБА_1 , розрахованого відповідачем, загальний стаж складає – 31 рік, 11 місяць, 14 днів. Страховий стаж з 01.06.1988 року по 01.08.2001 року складає 13 років 1 місяць та 22 дні, що перевищує необхідний стаж 12 років 6 місяців для призначення пенсії на пільгових умовах.

Таким чином, за наявності у позивача права на призначення пенсії на пільгових умовах за Списком № 2, рішення Головного УПФ України в Одеській області від 24.07.2019 року № 18 є протиправним та підлягає скасуванню.

Верховний Суд у постанові від 25.04.2019 у справі №336/6112/16-а (ЄДРСР 81478427) зазначив, що суд бере до уваги, що обставини, що належали встановленню судами у даній справі і доказуванню, значно віддалені у часі, враховує ступінь вини позивача у відсутності повного об`єму необхідних для реалізації його прав документів та повноти записів у наявних підтверджуючих пільговий стаж документах, з огляду на те, що обов`язок належного оформлення таких документів покладається не на працівника, а на роботодавця чи інших уповноважених осіб.

Також, суд враховує висновки Верховного Суду викладені в постанові від 28.02.2018 року у справі №234/13910/17 та у постанові від 25.04.2019 у справі №336/6112/16-а

Щодо позовної вимоги зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” з 15 березня 2019 року, зарахувавши до пільгового стажу період його роботи на посаді газозварника в Ремонтно-будівельному управлінні №9 Одеського містрембудтресту з 10.06.1988 року по 01.08.2001 року, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини 1 статті 58 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» Пенсійний фонд є органом, який здійснює керівництво та управління солідарною системою, провадить збір, акумуляцію та облік страхових внесків, призначає пенсії та підготовляє документи для її виплати, забезпечує своєчасне і в повному обсязі фінансування та виплату пенсій, допомоги на поховання, здійснює контроль за цільовим використанням коштів Пенсійного фонду, вирішує питання, пов`язані з веденням обліку пенсійних активів застрахованих осіб на накопичувальних пенсійних рахунках, здійснює адміністративне управління Накопичувальним фондом та інші функції, передбачені цим Законом і статутом Пенсійного фонду.

Прийняття рішення про призначення пенсії на пільгових умовах належить до повноважень відповідача.

Відповідно до Рекомендації Комітету Ради Європи №R(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом 11.03.1980 на 316-й нараді, під дискреційним повноваженням варто розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду - тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі Pedersen and Baadsgaard проти Данії від 17.12.2004, № 49017/99 зазначено, що здійснюючи наглядову юрисдикцію, суд, не ставлячи своїм завданням підміняти компетентні національні органи, перевіряє, чи відповідають рішення національних держаних органів, що їх винесли з використанням свого дискреційного права, положенням Конвенції та Протоколів до неї.

Під дискреційним повноваженням варто розуміти компетенцію суб`єкта владних повноважень на прийняття самостійного рішення у межах, визначених законодавством, та з урахуванням принципу верховенства права.

Відповідно до частини 2 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Суд з метою ефективного захисту прав, свобод, інтересів позивача дійшов висновку про необхідність зобов`язання відповідача повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії на пільгових умовах з урахуванням висновків, викладених у рішенні.

Крім того, суд вважає необґрунтованими доводи відповідача – Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області стосовно того, що Відділу з питань призначення та перерахунків пенсій №19 Управління застосування пенсійного законодавства Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, оскільки Відділ є структурним підрозділом Головного управління та не може виступати самостійним відповідачем, оскільки відповідно до п.7 ч.1 ст. 4 Кодексу адміністративного судочинства України суб`єктом владних повноважень є орган державної влади (у тому числі без статусу юридичної особи), орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.

Згідно з ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до ст.90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Оцінивши кожен доказ, який є у справі щодо його належності, допустимості, достовірності та їх достатності і взаємного зв`язку у сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд вважає позов таким, що підлягає частковому задоволенню.

Відповідно до ч.ч.1-3 ст.242 КАСУ, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Решта доводів та заперечень учасників справи висновків суду по суті позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі “Руїс Торіха проти Іспанії” від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

Відповідно до частини 3 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України у випадку часткового задоволення позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. Суд не включає до складу судових витрат, що належать розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Враховуючи, що у матеріалах справи наявні докази, що підтверджують понесені позивачем, адміністративний позов якого задоволено частково, витрати на сплату судового збору у сумі 840,80 грн квитанція від 24.01.2020 № 53199 (а.с.11), суд дійшов висновку про необхідність стягнення за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача судових витрат із сплати судового збору у сумі 840,80 грн.

Керуючись ст.ст. 2, 3, 5, 6, 8, 9, 14, 21, 22, 139, 241, 242-246, 250, 255, 295, КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області та Відділу з питань призначення та перерахунків пенсій №19 Управління застосування пенсійного законодавства Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії – задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Відділу з питань призначення та перерахунків пенсій №19 Управління застосування пенсійного законодавства Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області від 24 липня 2019 року №18 про відмову в призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2, відповідно до Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” у зв`язку з відсутністю необхідного пільгового стажу роботи.

Зобов`язати Головне Управління Пенсійного фонду України в Одеській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії на пільгових умовах за Списком №2 з рахуванням висновків суд наведених у рішенні.

В задоволенні решти позовних вимог – відмовити.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду, або розгляд справи проводився в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Відповідно до п.15.5 ч.І Перехідних положень КАС України апеляційна скарга подається до або через відповідні суди, а матеріали справи витребуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Позивач: ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 );

Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області (код ЄДРПОУ 20987385, 65107, вул.Канатна, 83, м.Одеса).

Відповідач: Відділу з питань призначення та перерахунків пенсій №19 Управління застосування пенсійного законодавства Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (код ЄДРПОУ 20987385, 65025, м.Одеса, пр. Добровольського, 125)

Суддя П.П. Марин

.