Рішення № 90581071, 24.07.2020, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/5916/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 липня 2020 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Свиди Л.І.

розглянувши в порядку письмового провадження справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправним рішення, зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

До суду звернувся ОСОБА_1 з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправним рішення Центрального об`єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Одесі №1547 від 11 квітня 2019 року про відмову у перерахуванні та виплаті позивачу щомісячного довічного грошового утримання судді Одеського апеляційного суду у відставці в залежності від мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня календарного року, зобов`язання відповідача перерахувати та сплатити позивачу щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці на підставі довідки Одеського апеляційного суду від 20 березня 2019 року №99 про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з 4 грудня 2018 року, виходячи з розміру 110573,10 грн., який складається з посадового окладу в сумі 61429,50 грн. та доплати за вислугу років в сумі 49143,60 грн., з урахуванням раніше виплачених сум щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, без обмеження граничного розміру щомісячного довічного грошового утримання, зобов`язання відповідача перерахувати та сплатити позивачу щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці на підставі довідки Одеського апеляційного суду від 20 березня 2019 року №98 про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з 1 січня 2019 року, виходячи з розміру 123938,10 грн., який складається з посадового окладу в сумі 68854,50 грн. та доплати за вислугу років в сумі 55083,60 грн., з урахуванням раніше виплачених сум щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, без обмеження граничного розміру щомісячного довічного грошового утримання.

За цією позовною заявою відкрито спрощене позовне провадження у відповідності до ст. 12 КАС України та наданий відповідачу строк для подання до суду відзиву на цю заяву, позивачу - відповіді на відзив.

Ухвалою суду від 14.11.2019 року зупинено провадження у цій справі до набрання законної сили рішенням Конституційного суду України у справі за конституційними скаргами ОСОБА_2 та ОСОБА_3 щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень п. 3, 9 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 06 грудня 2016 року №1774-VIII зі змінами.

Протокольною ухвалою суду від 23.06.2020 року поновлено провадження у цій справі.

Протокольною ухвалою суду від 23.06.2020 року суд перейшов до розгляду цієї справи в порядку загального позовного провадження.

Протокольною ухвалою суду від 23.06.2020 року прийнято до розгляду уточнену позовну заяву в якій позивач просить визнати протиправним рішення Центрального об`єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Одесі №1547 від 11 квітня 2019 року про відмову у перерахуванні та виплаті йому щомісячного довічного грошового утримання судді Одеського апеляційного суду у відставці в залежності від мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня календарного року, зобов`язати відповідача перерахувати та сплатити позивачу щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці з 4 грудня 2018 року по 31 грудня 2018 року, виходячи з розміру мінімальної заробітної плати за 2018 рік (3723 грн. на місяць) з урахуванням раніше виплачених сум щомісячного грошового утримання судді у відставці, без обмеження граничного розміру щомісячного довічного грошового утримання, зобов`язати відповідача перерахувати та сплатити позивачу щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці з 1 січня 2019 року по 31 грудня 2019 року, виходячи з розміру мінімальної заробітної плати за 2019 рік (4173 грн. на місяць) з урахуванням раніше виплачених сум щомісячного грошового утримання судді у відставці, без обмеження граничного розміру щомісячного довічного грошового утримання, визнати протиправним рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області №2411 від 12.03.2020 року про відмову у перерахунку позивачу довічного грошового утримання суддів у відставці відповідно до Закону України «Про судоустрій та статус суддів», зобов`язати відповідача перерахувати та сплатити позивачу щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці з 1 січня 2020 року виходячи з розміру 236475 грн., який складається з посадового окладу в сумі 131375 грн. та доплати за вислугу років в сумі 105100 грн. (на підставі довідки Одеського апеляційного суду №06-21/257/2020 від 10.03.2020 року про суддівську винагороду для обчислення щомісячного грошового утримання судді у відставці), з урахуванням раніше виплачених сум щомісячного грошового утримання судді у відставці, без обмеження граничного розміру щомісячного довічного грошового утримання, зобов`язати відповідача автоматично проводити перерахунок та сплату позивачу щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, у разі збільшення суддівської винагороди.

Позивач в судове засідання не з`явився, надіслав заяву про розгляд справи в порядку письмово провадження. Позов обґрунтований позивачем тим, що Апеляційний суд Одеської області видав позивачу довідки про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання за 2018, 2019, 2020 роки, однак відповідачем протиправно відмовлено у проведенні перерахунку довічного грошового утримання позивача.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився. З відзиву на позовну заяву (аркуші справи 55-56) вбачається, що відповідач позов не визнає, зазначає, що оскільки позивач не пройшов кваліфікаційне оцінювання та не відпрацював три роки суддею на відповідній посаді, як це передбачено п. п. 22 і 25 розд. XІІ «Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про судоустрій і статус суддів» №1402-VIІІ від 02.06.2016 року, підстави для проведення перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з урахуванням суддівської винагороди судді, який пройшов кваліфікаційне оцінювання, відсутні.

Згідно з ч. 9 ст. 205 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Враховуючи вищевикладені приписи КАС України суд прийшов до висновку про можливість продовження розгляду справи в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов ОСОБА_1 підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Одеській області та з 16 жовтня 2016 року отримує щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці в розмірі 90 % суддівської винагороди, призначеної відповідно до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 07.07.2010 року №2453-VI, в редакції, чинній на час виходу у відставку.

Відповідно до листа Державної судової адміністрації України № 10-3758/19 від 18.02.2019 року «Про надсилання листа Міністерства соціальної політики від 04.02.2019 року №2230/0/2-19/54» звернуто увагу голів місцевих та апеляційних судів, голів ліквідаційних апеляційних судів, начальників територіальних управлінь Державної судової адміністрації України, що при видачі довідок суддям у відставці для перерахунку щомісячного довічного грошового утримання необхідно керуватись не штатним розписом, а вимогами Законів України від 07.07.2010 року №2453-VІ, від 02.06.2016 року №1402-VІІ «Про судоустрій і статус суддів» та рішенням Конституційного Суду України від 04.12.2018 року №11-р/2018 (аркуш справи 18).

Апеляційним судом Одеської області 20 березня 2019 року видана нова довідка про суддівську винагороду для обчислення щомісячного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 №99 від 20.03.2019 року про те, що станом на 04 грудня 2018 року його суддівська винагорода, яка враховується при призначенні/перерахунку щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці складає 115692,23 грн., з них: посадовий оклад 61429,50 грн., доплата за вислугу років 49143,60 грн., матеріальна допомога на оздоровлення відповідно до ст. 136 Закону України «Про статус суддів» 5119, 13 грн. (аркуш справи 20).

Також, Апеляційним судом Одеської області 20 березня 2019 року видано нову довідку про суддівську винагороду для обчислення щомісячного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 №98 від 20.03.2019 року про те, що станом на 01 січня 2019 року його суддівська винагорода, яка враховується при призначенні/перерахунку щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці складає 129675,98 грн., з них: посадовий оклад 68854,50 грн., доплата за вислугу років 55083,60 грн., матеріальна допомога на оздоровлення відповідно до ст. 136 Закону України «Про статус суддів» 5737,88 грн. (аркуш справи 19).

ОСОБА_1 звернувся до Центрального об`єднаного Управління Пенсійного фонду в м. Одесі із заявою про перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці на підставі довідок Апеляційного суду Одеської області №98, №99 від 20.03.2019 року (аркуш справи 21).

Однак, рішенням Центрального об`єднаного Управління Пенсійного фонду в м. Одесі від 11 квітня 2019 року №1547 позивачу відмовлено у перерахунку довічного грошового утримання судді у відставці, у зв`язку із тим, що позивач не пройшов кваліфікаційне оцінювання та не відпрацював три роки суддею на відповідній посаді, як це передбачено п. п. 22 і 25 розд. XІІ «Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про судоустрій і статус суддів» №1402-VIІІ від 02.06.2016 року, підстави для проведення перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з урахуванням суддівської винагороди судді, який пройшов кваліфікаційне оцінювання, відсутні (аркуш справи 22).

Крім того, Апеляційним судом Одеської області 10 березня 2020 року видано нову довідку про суддівську винагороду для обчислення щомісячного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 №06-21/257/2020 від 10.03.2020 року про те, що станом на 01 січня 2020 року його суддівська винагорода, яка враховується при призначенні/перерахунку щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці складає 236457 грн., з них: посадовий оклад 131375 грн., доплата за вислугу років 105100 грн. (аркуш справи 84).

ОСОБА_1 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області із заявою про перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці на підставі довідки Апеляційного суду Одеської області №06-21/257/2020 від 10.03.2020 року.

Однак, рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області від 12 березня 2020 року №2411 позивачу відмовлено у перерахунку довічного грошового утримання суддів у відставці відповідно до Закону України «Про судоустрій та статус суддів», у зв`язку із тим, що згідно з абз. 1 п. 25 Закону №1402-VIІІ право на отримання щомісячного довічного грошового утримання у розмірі, визначеному цим законом має суддя, який призначений на посаду судді за результатами конкурсу, проведеного після набрання чинності цим Законом та працював на посаді судді щонайменше три роки з дня прийняття щодо нього відповідного рішення за результатами такого конкурсу. ГУ ПФУ а Одеській області зазначено, що рішенням Конституційного Суду України від 18.02.2020 року по справі №1-15/2018 (4086/16) вказаний пункт визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), але на даний час відсутній порядок проведення перерахунку довічного грошового утримання суддів у відставці з врахуванням Рішенням Конституційного Суду України (аркуш справи 85).

Позивач вважає безпідставною відмову йому у перерахунку довічного грошового утримання суддів у відставці за 2018-2020 роки, а тому звернувся до суду з цим позовом.

Відповідно до ст. 19, 126 130 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Держава забезпечує фінансування та належні умови для функціонування судів і діяльності суддів. У Державному бюджеті України окремо визначаються видатки на утримання судів з урахуванням пропозицій Вищої ради правосуддя. Розмір винагороди судді встановлюється законом про судоустрій.

Незалежність і недоторканість суддів гарантується Конституцією і законами України.

Однією з гарантій забезпечення незалежності суддів є надання їм за рахунок держави матеріального і соціального захисту, до яких, зокрема, відноситься і щомісячне довічне грошове утримання суддів у відставці.

Як зазначив Конституційний Суд України у своєму рішенні №8-рп/2005 від 11 жовтня 2005 року, право судді, який перебуває у відставці, на пенсійне або щомісячне довічне грошове утримання є гарантією незалежності працюючих суддів. Щомісячне довічне грошове утримання - це особлива форма соціального забезпечення суддів, зміст якої полягає у гарантованій державою щомісячній звільненій від сплати податків грошовій виплаті, що слугує забезпеченню їх належного матеріального утримання, в тому числі після звільнення від виконання обов`язків судді. Надання судді матеріального захисту є гарантією забезпечення його незалежності. Разом з тим, будь-яке зниження рівня гарантій незалежності суддів суперечить конституційній вимозі неухильного забезпечення незалежного правосуддя.

В рішенні Конституційного Суду України від 03 червня 2013 року № 3-рп/2013 зазначено, що конституційний статус судді передбачає достатнє матеріальне забезпечення судді як під час здійснення ним своїх повноважень (суддівська винагорода), так і в майбутньому у зв`язку із досягненням пенсійного віку (пенсія) чи внаслідок припинення повноважень і набуття статусу судді у відставці (щомісячне довічне грошове утримання).

Конституційний Суд України в Рішенні від 08.06.2016 № 4-рп/2016 визначив, що при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу визначених Конституцією України гарантій незалежності суддів.

Щомісячне довічне грошове утримання є особливою формою матеріального забезпечення судді, полягає у гарантованій державою щомісячній грошовій виплаті, що слугує забезпеченню належного матеріального утримання судді після звільнення від виконання обов`язків (відставки), а також життєвого рівня, гідного його статусу.

Відповідно до ч. 4 ст. 142 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» №1402-VIII від 02 червня 2016 року, у разі зміни розміру складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, здійснюється перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання.

Тобто, довічне грошове утримання судді у відставці залежить від грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді. У разі зміни грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді, здійснюється перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання.

Відповідно до положень ч. 1, 3, 4, 10 ст. 133 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 07.07.2010 року №2453-VI суддівська винагорода регулюється цим Законом, Законом України «Про Конституційний Суд України» та не може визначатися іншими нормативно-правовими актами.

Посадовий оклад судді місцевого суду встановлюється в розмірі 10 мінімальних заробітних плат. Посадові оклади інших суддів встановлюються пропорційно до посадового окладу судді місцевого суду з коефіцієнтом, зокрема, судді апеляційного суду - 1,1. Суддя, який не здійснює правосуддя (крім випадків тимчасової непрацездатності, перебування судді у щорічній оплачуваній відпустці), не має право на отримання доплат до посадового окладу.

При цьому, абз. 2 п. 3 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 06.12.2016 № 1774-VІІІ, мінімальна заробітна плата після набрання чинності цим Законом не застосовується як розрахункова величина для визначення посадових окладів та заробітної плати працівників та інших виплат. До внесення змін до законів України щодо незастосування мінімальної заробітної плати як розрахункової величини вона застосовується у розмірі прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня календарного року, починаючи з 1 січня 2017 року.

Разом з цим, Конституційним Судом України 04.12.2018 року ухвалено рішення №11-р/2018, яким визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), положення частини третьої статті 133 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 7 липня 2010 року №2453-VI у редакції Закону України «Про забезпечення права на справедливий суд» від 12 лютого 2015 року №192-VIII. Це положення підлягає застосуванню у його первинній редакції, а саме: «Посадовий оклад судді місцевого суду встановлюється у розмірі 15 мінімальних заробітних плат, визначених законом, що запроваджується поетапно: з 1 січня 2011 року - 6 мінімальних заробітних плат; з 1 січня 2012 року - 8 мінімальних заробітних плат; з 1 січня 2013 року - 10 мінімальних заробітних плат; з 1 січня 2014 року - 12 мінімальних заробітних плат; з 1 січня 2015 року - 15 мінімальних заробітних плат».

Також, визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), положення частини десятої статті 133 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 7 липня 2010 року №2453-VI у редакції Закону України «Про забезпечення права на справедливий суд» від 12 лютого 2015 року №192-VIII, за яким «суддя, який не здійснює правосуддя (крім випадків тимчасової непрацездатності, перебування судді у щорічній оплачуваній відпустці), не має права на отримання доплат до посадового окладу», для цілей застосування окремих положень Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 2 червня 2016 року №1402-VIII зі змінами.

В частині третій резолютивної частини рішення також вказано, що Положення частин третьої, десятої статті 133 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 7 липня 2010 року №2453-VІ у редакції Закону України «Про забезпечення права на справедливий суд» від 12 лютого 2015 року №192-VІII, які визнані неконституційними пунктами 1, 2 резолютивної частини цього Рішення, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.

Рішення Конституційного Суду України є обов`язковим, остаточним та таким, що не може бути оскаржено, а положення, які визнані неконституційними втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення, тобто, 04.12.2018 року

Зазначене є підставою для проведення перерахунку раніше призначеного щомісячного грошового утримання суддям у відставці.

При цьому, згідно Висновків Верховного Суду у рішенні від 16 червня 2020 року у зразковій справі №620/1116/20, набрання чинності рішенням Конституційного Суду України, яким визнаються неконституційними відповідні норми законодавства, тягне за собою виникнення, зміну чи припинення прав та обов`язків суб`єктів правовідносин до яких застосовуються (застосовувалися) положення законодавства, яке згодом було визнано неконституційним. Відтак, такі правовідносини безпосередньо пов`язуються з дією закону. Тобто, якщо це один день (втрата чинності повністю чи в окремій частині закону за рішенням Конституційного Суду України з дня його ухвалення), то цей строк закінчується о 24 години 00 хвилини цього дня. Відповідно, з 00 годин 00 хвилин наступного дня, з дати ухвалення відповідного рішення Конституційного Суду України, до правовідносин, що регулюється таким законодавством застосовується норма, що відповідає Конституції України, вступила у силу і діє.

Таким чином, у зв`язку з прийняттям Конституційним Судом України Рішення від 04.12.2018 року №11-р/2018 позивач набув право на перерахунок щомісячного грошового утримання судді у відставці з наступного дня.

Таким чином, Центральним об`єднаним УПФУ в м. Одесі протиправно відмовлено ОСОБА_1 у проведенні перерахунку довічного грошового утримання судді у відставці на підставі довідки Одеського апеляційного суду №99 від 20 березня 2019 року з моменту ухвалення рішення Конституційним Судом України що суперечить вимогам законодавства України та звужує гарантії незалежності суддів.

Слід зазначити, що у 2018 році мінімальна заробітна плата з 1 січня становила 3723 грн. відповідно до ст. 8 Закону України «Про Державний бюджет України на 2018 рік», а ст. 8 Закону України «Про Державний бюджет України на 2019 рік» встановлено з 1 січня мінімальна заробітна плата – 4173 грн.

Таким чином, перерахунок щомісячного довічного грошового утримання з 01.01.2019 року згідно довідки Одеського апеляційного суду №98 від 20 березня 2019 року обумовлений підвищенням суддівської винагороди через зростання мінімальної заробітної плати з 1 січня 2019 року.

Враховуючи викладені обставини Центральним об`єднаним УПФУ в м. Одесі (яке припинено 10.09.2019 року) протиправно відмовлено ОСОБА_1 у проведенні перерахунку довічного грошового утримання судді у відставці на підставі довідок Одеського апеляційного суду №98, №99 від 20 березня 2019 року.

Посилання відповідача на те, що позивач не пройшов кваліфікаційне оцінювання та не відпрацював три роки суддею на відповідній посаді, як це передбачено п. п. 22 і 25 розд. XІІ «Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про судоустрій і статус суддів» №1402-VIІІ від 02.06.2016 року, а тому не має права на перерахунок довічного грошового утримання судді у відставці, є безпідставними з огляду на наступне.

Відповідно до п. 2 Розділу XІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про судоустрій і статус суддів» №1402-VIІІ від 02.06.2016 року з дня набрання чинності цим Законом Закон України «Про судоустрій і статус суддів» визнається таким, що втратив чинність, крім положень, зазначених у пунктах 7, 23, 25, 36 цього розділу.

Тобто, до проходження кваліфікаційного оцінювання суддя отримує суддівську винагороду, визначену відповідно до положень Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 7 липня 2010 року №2453-VІ, тобто, виходячи, в даному випадку, з 15 мінімальних заробітних плат та коефіцієнту 1,1, що і зазначено в довідках, виданих позивачу 20 березня 2019 року.

Враховуючи зазначені обставини, суд приходить до висновку про протиправність рішення Центрального об`єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Одесі №1547 від 11 квітня 2019 року про відмову у перерахуванні та виплаті позивачу щомісячного довічного грошового утримання судді Одеського апеляційного суду у відставці в залежності від мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня календарного року.

Таким чином, у суду є підстави для часткового задоволення позову ОСОБА_1 в частині зобов`язання відповідача перерахувати та сплатити позивачу щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці з 5 грудня 2018 року по 31 грудня 2018 року, виходячи з розміру мінімальної заробітної плати за 2018 рік (3723 грн. на місяць) з урахуванням раніше виплачених сум щомісячного грошового утримання судді у відставці, зобов`язання відповідача перерахувати та сплатити позивачу щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці з 1 січня 2019 року по 31 грудня 2019 року, виходячи з розміру мінімальної заробітної плати за 2019 рік (4173 грн. на місяць) з урахуванням раніше виплачених сум щомісячного грошового утримання судді у відставці.

Щодо відмови позивачу у проведенні перерахунку довічного грошового утримання суддів у відставці відповідно до Закону України «Про судоустрій та статус суддів» рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області від 12 березня 2020 року №2411 у зв`язку із відсутністю порядку проведення перерахунку довічного грошового утримання суддів у відставці, суд звертає увагу на наступне.

Відповідно до положень п. 2 Розділу XІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про судоустрій і статус суддів» №1402-VIІІ від 02.06.2016 року з дня набрання чинності цим Законом Закон України «Про судоустрій і статус суддів» визнається таким, що втратив чинність, крім положень, зазначених, зокрема, у пункті 25 цього розділу.

Відповідно п. 25 Розділу XІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про судоустрій і статус суддів» №1402-VIІІ від 02.06.2016 року, право на отримання щомісячного довічного грошового утримання у розмірі, визначеному цим Законом, має суддя, який за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердив відповідність займаній посаді (здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді) або призначений на посаду судді за результатами конкурсу, проведеного після набрання чинності цим Законом, та працював на посаді судді щонайменше три роки з дня прийняття щодо нього відповідного рішення за результатами такого кваліфікаційного оцінювання або конкурсу.

В інших випадках, коли суддя іде у відставку після набрання чинності цим Законом, розмір щомісячного довічного грошового утримання становить 80 відсотків суддівської винагороди, обчисленої відповідно до положень Закону України «Про судоустрій і статус суддів». За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки грошового утримання судді, але не може бути більшим ніж 90 відсотків суддівської винагороди судді, обчисленої відповідно до зазначеного Закону.

Однак, Рішенням Конституційного Суду України від 18.02.2020 року № 2-р/2020 положення пункту 25 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №1402-VIII визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними).

Мотивуючи дане Рішення у цій частині Конституційний Суд України зазначив, що право судді на відставку є конституційною гарантією незалежності суддів (пункт 4 частини шостої статті 126 Конституції України).

Відставка судді є особливою формою звільнення його з посади за власним бажанням та обумовлена наявністю в особи відповідного стажу роботи на посаді судді; наслідком відставки є, зокрема, припинення суддею своїх повноважень з одночасним збереженням за ним звання судді і гарантій недоторканності, а також набуттям прав на виплату вихідної допомоги та отримання пенсії або щомісячного довічного грошового утримання (абзац четвертий підпункту 3.1 пункту 3 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 19.11.2013 року № 10-рп/2013).

Визначені Конституцією та законами України гарантії незалежності суддів є невід`ємним елементом їх статусу, поширюються на всіх суддів України та є необхідною умовою здійснення правосуддя неупередженим, безстороннім і справедливим судом; такими гарантіями є надання їм за рахунок держави матеріального забезпечення (суддівська винагорода, пенсія, щомісячне довічне грошове утримання тощо) та надання їм у майбутньому статусу судді у відставці; право судді у відставці на пенсійне або щомісячне довічне грошове утримання є гарантією належного здійснення правосуддя і незалежності працюючих суддів та дає підстави висувати до суддів високі вимоги, зберігати довіру до їх компетентності і неупередженості; щомісячне довічне грошове утримання судді спрямоване на забезпечення гідного його статусу життєвого рівня, оскільки суддя обмежений у праві заробляти додаткові матеріальні блага, зокрема обіймати будь-які інші оплачувані посади, виконувати іншу оплачувану роботу; конституційний принцип незалежності суддів означає, в тому числі, конституційно обумовлений імператив охорони матеріального забезпечення суддів від його скасування чи зниження досягнутого рівня без відповідної компенсації як гарантію недопущення впливу або втручання у здійснення правосуддя; конституційний статус судді передбачає достатнє матеріальне забезпечення судді як під час здійснення ним своїх повноважень (суддівська винагорода), так і в майбутньому у зв`язку з досягненням пенсійного віку (пенсія) чи внаслідок припинення повноважень і набуття статусу судді у відставці (щомісячне довічне грошове утримання); статус судді та його елементи, зокрема матеріальне забезпечення судді після припинення його повноважень, є не особистим привілеєм, а засобом забезпечення незалежності працюючих суддів і надається для гарантування верховенства права та в інтересах осіб, які звертаються до суду та очікують неупередженого правосуддя (абзаци п`ятий, шостий підпункту 2.2 пункту 2 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 03.06.2013 року № 3-рп/2013).

Розмір щомісячного довічного грошового утримання суддів, які не проходили оцінювання за критеріями компетентності, професійної етики або доброчесності та вийшли у відставку, відрізняється від розміру щомісячного довічного грошового утримання суддів, які вийдуть у відставку після успішного проходження такого оцінювання.

Отже, судді, які вже перебувають у відставці та досягли шістдесятип`ятирічного віку, з об`єктивних причин не мають можливості пройти кваліфікаційне оцінювання на відповідність займаній посаді і пропрацювати після цього три роки, що є обов`язковою умовою для отримання щомісячного довічного грошового утримання у розмірі, визначеному Законом № 1402-VIII.

Щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці має бути співмірним із суддівською винагородою, яку отримує повноважний суддя. У разі збільшення розміру такої винагороди перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці має здійснюватися автоматично. Встановлення різних підходів до порядку обчислення розміру щомісячного довічного грошового утримання суддів порушує статус суддів та гарантії їх незалежності.

З урахуванням наведеного, Конституційний Суд України дійшов висновку, що запровадження згідно із положеннями пункту 25 розділу ХІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 1402-VIII різних підходів до порядку обчислення розміру щомісячного довічного грошового утримання суддів, які виходять у відставку, суперечить положенням частини першої статті 126 Основного Закону України щодо гарантування незалежності суддів Конституцією і законами України.

Згідно пункту 3 Рішення Конституційного Суду України №2-р/2020 від 18.02.2020 року положення Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 2 червня 2016 року №1402-VIII зі змінами, визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.

Відповідно до частини другої статті 152 Конституції України закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.

Таким чином, згадані вище положення пункту 25 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 1402-VIII втратили чинність з 18.02.2020 року.

Як наслідок, після 18.02.2020 року на порядок обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці поширюються положення статті 142 Закону № 1402-VIII, в силу приписів частини четвертої якої суддя у відставці має право на перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання у разі зміни розміру складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді.

Тобто, право на перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці позивач набув з 19.02.2020 року (в рахуванням Висновків Верховного Суду у рішенні від 16 червня 2020 року у зразковій справі №620/1116/20 щодо дати початку дії норм законодавства в разі визнання положень закону неконституційними).

Таким чином, позивач має право на перерахунок довічного грошового утримання судді у відставці на підставі довідки Одеського апеляційного суду №06-21/257/2020 від 10 березня 2020 року про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з 19.02.2020, а посилання відповідача на відсутність порядку проведення перерахунку довічного грошового утримання суддів у відставці з урахуванням рішення Конституційного Суду України від 18.02.2020 року № 2-р/2020, є безпідставним.

Враховуючи викладене, рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області від 12.03.2020 року №2411 є протиправним та відповідач має бути зобов`язаний судом перерахувати та сплатити позивачу щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці з 19 лютого 2020 року на підставі довідки Одеського апеляційного суду №06-21/257/2029 від 10.03.2020 року про суддівську винагороду для обчислення щомісячного грошового утримання судді у відставці, з урахуванням раніше виплачених сум щомісячного грошового утримання судді у відставці.

При цьому, позовні вимоги в цій частині суд задовольняє частково, виходячи з дати здійснення перерахунку 19.02.2020 року.

Крім того, суд не вбачає підстав для задоволення вимог позивача в частині зобов`язання відповідача після перерахунку щомісячного грошового утримання судді у відставці виплатити його без обмеження граничного розміру щомісячного довічного грошового утримання, а також автоматично проводити перерахунок та сплату позивачу щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, у разі збільшення суддівської винагороди, оскільки суд захищає порушене право, в даному випадку буде мати місце вирішення справи на майбутнє.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Згідно з ч. 1 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Враховуючи вищезазначене та оцінюючи надані докази в сукупності, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 обґрунтовані, відповідають вимогам законодавства та підлягають задоволенню в частині визнання протиправними оскаржуваних рішень та зобов`язання відповідача перерахувати та сплатити позивачу щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці з 5 грудня 2018 року по 31 грудня 2018 року, виходячи з розміру мінімальної заробітної плати за 2018 рік, з урахуванням раніше виплачених сум щомісячного грошового утримання судді у відставці, перерахувати та сплатити позивачу щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці з 1 січня 2019 року по 31 грудня 2019 року, виходячи з розміру мінімальної заробітної плати за 2019 рік з урахуванням раніше виплачених сум щомісячного грошового утримання судді у відставці, перерахувати та сплатити позивачу щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці з 19.02.2020 року на підставі довідки Одеського апеляційного суду №06-21/257/2020 від 10.03.2020 року про суддівську винагороду для обчислення щомісячного грошового утримання судді у відставці, з урахуванням раніше виплачених сум щомісячного грошового утримання судді у відставці, а в іншій частині позов задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. ст. 6, 14, 90, 243-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (вул. Канатна, 83, м. Одеса, 65012, код ЄДРПОУ 20987385) про визнання протиправним рішення Центрального об`єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Одесі №1547 від 11 квітня 2019 року про відмову у перерахуванні та виплаті ОСОБА_1 щомісячного довічного грошового утримання судді Одеського апеляційного суду у відставці в залежності від мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня календарного року, зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області перерахувати та сплатити ОСОБА_1 щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці з 4 грудня 2018 року по 31 грудня 2018 року, виходячи з розміру мінімальної заробітної плати за 2018 рік (3723 грн. на місяць) з урахуванням раніше виплачених сум щомісячного грошового утримання судді у відставці, без обмеження граничного розміру щомісячного довічного грошового утримання, зобов`язання відповідача перерахувати та сплатити позивачу щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці з 1 січня 2019 року по 31 грудня 2019 року, виходячи з розміру мінімальної заробітної плати за 2019 рік (4173 грн. на місяць) з урахуванням раніше виплачених сум щомісячного грошового утримання судді у відставці, без обмеження граничного розміру щомісячного довічного грошового утримання, визнання протиправним рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області №2411 від 12.03.2020 року про відмову у перерахунку позивачу довічного грошового утримання суддів у відставці відповідно до Закону України «Про судоустрій та статус суддів», зобов`язання відповідача перерахувати та сплатити позивачу щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці з 1 січня 2020 року виходячи з розміру 236475 грн., який складається з посадового окладу в сумі 131375 грн. та доплати за вислугу років в сумі 105100 грн. (на підставі довідки Одеського апеляційного суду №06-21/257/2020 від 10.03.2020 року про суддівську винагороду для обчислення щомісячного грошового утримання судді у відставці), з урахуванням раніше виплачених сум щомісячного грошового утримання судді у відставці, без обмеження граничного розміру щомісячного довічного грошового утримання, зобов`язання відповідача автоматично проводити перерахунок та сплату позивачу щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, у разі збільшення суддівської винагороди – задовольнити частково.

Визнати протиправним рішення Центрального об`єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Одесі №1547 від 11 квітня 2019 року.

Визнати протиправним рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області №2411 від 12.03.2020 року.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області перерахувати та сплатити ОСОБА_1 щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці з 5 грудня 2018 року по 31 грудня 2018 року, виходячи з розміру мінімальної заробітної плати за 2018 рік (3723 грн. на місяць) з урахуванням раніше виплачених сум щомісячного грошового утримання судді у відставці.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області перерахувати та сплатити ОСОБА_1 щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці з 1 січня 2019 року по 31 грудня 2019 року, виходячи з розміру мінімальної заробітної плати за 2019 рік (4173 грн. на місяць) з урахуванням раніше виплачених сум щомісячного грошового утримання судді у відставці.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області перерахувати та сплатити ОСОБА_1 щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці з 19 лютого 2020 року на підставі довідки Одеського апеляційного суду №06-21/257/2020 від 10.03.2020 року про суддівську винагороду для обчислення щомісячного грошового утримання судді у відставці, з урахуванням раніше виплачених сум щомісячного грошового утримання судді у відставці.

В задоволенні іншої частини позовних вимог ОСОБА_1 – відмовити.

Рішення суду набирає законної сили в порядку та строки, встановлені ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення суду може бути оскаржено в порядку та строки, встановлені ст. 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Л.І. Свида

.