Рішення № 90581007, 23.07.2020, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/3414/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 липня 2020 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді Бойко О.Я.,

за участі:

секретаря судового засідання Белінського Г.В.,

представника відповідача Малишенка А.В. за довіреністю,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Катран» до Головного управління Державної податкової служби у Вінницькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення рішення (форма «С») від 28.12.2019 р. за №0000794001,- вирішив у задоволенні адміністративного позову відмовити.

І. Суть спору

21.04.2020 р. позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Катран», звернулося до Одеського окружного адміністративного суду з позовом до відповідача, Головного управління Державної податкової служби у Вінницькій області, в якому просило:

(1) визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення (форма «С») ГУ ДПС у Вінницькій області від 28.12.2019 р. за №0000794001 про застосування суми штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) та/або пені, у тому числі за порушення строку розрахунку у сфері зовнішньоекономічної діяльності на суму 250 000,00 грн (двісті п`ятдесят тисяч грн.) за платежами Адмін. штрафи та інші санкції (надх. Коштів за справлянням яких закріп. За ГУ ДПС - рай).

ІІ. Аргументи сторін

(а) Позиція Позивача

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначив наступне.

02.08.2019 року посадовими особами ГУ ДПС у Вінницькій області було проведено фактичну перевірку АЗС, що належить Товариству з обмеженою відповідальністю “КАТРАН”, розташованої за адресою: Вінницька область, Теплицький район, смт. Теплик, вул. Коцюбинського, 7 на підставі статті 80 Податкового кодексу України з питань додержання суб`єктами господарювання вимог, встановлених законодавством України, які є обов`язковими до виконання при здійснені оптової і роздрібної торгівлі алкогольними напоями та/або тютюновими виробами, пальним.

За результатами перевірки ГУ ДПС у Вінницькій області складено Акт перевірки №150/40/32935905 від 02.08.2019 року.

Перевіркою встановлено порушення вимоги ст.17 Закону України “Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального”, а саме: здійснення роздрібної торгівлі пальним без наявності ліцензії.

13.09.2019 року ГУ ДПС у Вінницькій області прийняло Рішення про застосування фінансових санкцій за № 150/40/32935905, в якому зазначено: “п.1 ... застосувати до ТОВ “КАТРАН” фінансові санкції у вигляді штрафу в розмірі 250000,00 грн. (двісті п`ятдесят тисяч грн.)

Позивач отримав Рішення 22.10.2019 року (поштою).

Позивач не погодився з зазначеним Рішенням та відповідно до ст.56 ПК України оскаржив таке рішення до Державної податкової служби України.

Скарга Позивача від 04.11.2019 року зареєстрована в ДПС України за вхідним № 10246/6 від 08.11.2019 року.

26.12.2019 року ДПС України прийняла Рішення №14635/6/99-00-08-05-05 “Про результати розгляду скарги” (отримано поштою - 18.01.2020 р.), в якому зазначила наступне: “... що рішення про застосування фінансових санкцій від 13.09.2019 року № 150/40/32935905 винесено... за формою, визначеною Порядком застосування фінансових санкцій, передбачених статтею 17 Закону № 481, затверджених Постановою КМУ від 02.06.2003 № 790... Тобто, Постановою КМУ від 02.06.2003 № 790 не визначений Порядок застосування фінансових санкцій за роздрібну торгівлю пальним без наявності ліцензії”.

Враховуючи зазначений у Рішенні від 26.12.2019 року висновок, ДПС України скасовує Рішення ГУ ДПС у Вінницькій області від 13.09.2019 року за № 150/40/32935905, а скаргу ТОВ “КАТРАН” - частково задовольняє.

Також, у зазначеному Рішенні від 26.12.2019 року, ДПС України зазначає: “З урахуванням наявних обставин справи, ГУ ДПС у Вінницькій області належить винести нове податкове повідомлення-рішення на підставі акта перевірки з урахуванням вимог Кодексу та цього рішення”.

28.12.2019 року ГУ ДПС у Вінницькій області прийняло нове податкове повідомлення-рішення (форма “С”) за № 0000794001, в якому зазначено: “про застосування суми штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) та/або пені, у тому числі за порушення строку розрахунку у сфері зовнішньоекономічної діяльності на суму 250000,00 грн. (двісті п`ятдесят тисяч грн.) за платежем Адмін. штрафи та інші санкції (надх. коштів, контроль за справлянням яких закріп. за ГУ ДПС-рай)”.

Позивач отримав нове податкове повідомлення-рішення від 28.12.2019 року – 18.01.2020 року (поштою).

Позивач не погодився з зазначеним податковим повідомлення-рішенням від 28.12.2019 року та відповідно до ст.56 ПК України оскаржив таке рішення до Державної податкової служби України.

Скарга Позивача від 31.01.2020 року №24/20 зареєстрована в ДПС України за вхідним № 4913/6 від 04.02.2020 року.

У поданій скарзі від 31.01.2020 року позивач окремо зазначив на неправомірність форми прийняття податкового повідомлення-рішення, яка не відповідає змісту порушення та звернута увага ДПС України, що відповідно статті 61 Конституції України ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.

20.02.2020 року ДПС України прийняла Рішення №6458/6/99-00-08-05-06-06 “Про залишення скарги без розгляду” (отримано поштою - 06.04.2020 р.), яким залишила скаргу позивача без розгляду з тих мотивів, що платником подавались до контролюючого органу скарги з цього ж самого питання.

Позивач вважає, що при винесенні оскаржуваних рішень контролюючий орган порушив вимоги законодавства, а тому його рішення є незаконними, а отже підлягають скасуванню.

Представник позивача в судове засідання не з`явився про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином та завчасно.

(б) Позиція Відповідача

Представник відповідача в судовому засіданні у задоволенні позову просив відмовити з підстав викладених у відзиві.

В обґрунтування відзиву представник відповідача зазначив, що перевіркою встановлено що на підставі даних звітів з фіскальною пам`яті за 01.07.2019 р. № 1303 і за 02.07.2019 р. №1304 та даних АІС «Податковий блок» встановлено здійснення роздрібної торгівлі пальним за АЗС 01.07.2019 р. 02.07.2019 р. без наявності відповідної ліцензії.

За наслідками фактичної перевірки, складено акт, яким встановлено порушення позивачем ст. 15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв , тютюнових виробів та пального», а саме реалізацію в період з 01.07.2019 р. та 02.07.2019 р. пального без наявності ліцензії.

За розглядом акта фактичної перевірки ГУ ДПС у Вінницькій області рішенням від 13.09.2019 року № 150/40/32935905 застосовано до ТОВ “КАТРАН” фінансову санкцію в розмірі 250000 гривень за роздрібну торгівлю пальним без наявності ліцензії.

Позивач подав скаргу до ДПС України на рішення ГУ ДПС у Вінницькій області від 13.09.2019 р. №150/40/32935905.

Згідно з рішенням ДПС України про результати розгляду скарг від 26.12.2019 р. №14635/6/99-00-08-05-05 скасовано рішення ГУ ДПС у Вінницькій області від 13.09.2019 р. №150/40/32935905 та за зобовязано ГУ ДПС у Вінницькій області винести нове повідомлення – рішення форми «С» на підставі акту перевірки.

28.12.2019 р. ГУ ДФС у Вінницькій області винесено податкове повідомлення – рішення форми «С» №0000794001.

(в) Відповідь на відзив

05.05.2020 р. від представника позивача надійшла відповідь на відзив, в якій він зазначив, що відповідач зробив висновок без наведення обґрунтувань, доказів та документів.

Також представник позивача зазначив, що діяльність ТОВ «Катран» пов`язана з роздрібної торгівлі пальним, що здійснюється на підставі ліцензії (ліцензування державою запроваджено з 01.07.2019 р.).

(г) Заперечення на відповідь на відзив

12.06.2020 р. від представника відповідача надійшла відповідь на відзив, в якій він зазначив, що на підставі акту фактичної перевірки було встановлено порушення, а саме продаж пального без наявної ліцензії.

Та на підставі даних фіскального чека (звіту з фіскальної пам`яті скороченого) 01.07.2019 р. №1303, 02.07.2019 р. №1304 та даних АІС «Податковий блок» було встановлено реалізацію пального (бензин А-92,, ДП Євро 5) на загальну суму 18048,90 грн.

Крім того посилання позивача, що ТОВ «Катран» було позбавлено права щодо своєчасного з 01.07.2020 р. отримання одразу по всім 45 АЗС ліцензії не ґрунтується на нормах чинного законодавства.

ІІІ. Процедура та рух справи

27.04.2020 р. ухвалою Одеський окружний адміністративний суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження за правилами загального позовного провадження.

30.06.2020 р. ухвалою суду занесеною до протоколу судового засідання, закрито підготовче судове засідання та призначено судове засідання для розгляду справи по суті на 21.07.2020 р.

ІV. Обставини справи встановлені судом та докази на їх підтвердження

02.08.2019 року посадовими особами ГУ ДПС у Вінницькій області було проведено фактичну перевірку АЗС, що належить Товариству з обмеженою відповідальністю “КАТРАН”, розташованої за адресою: Вінницька область, Теплицький район, смт. Теплик, вул. Коцюбинського, 7 на підставі статті 80 Податкового кодексу України з питань додержання суб`єктами господарювання вимог, встановлених законодавством України, які є обов`язковими до виконання при здійснені оптової і роздрібної торгівлі алкогольними напоями та/або тютюновими виробами, пальним.

За результатами перевірки ГУ ДПС у Вінницькій області складено Акт перевірки №150/40/32935905 від 02.08.2019 року.

Перевіркою встановлено порушення вимоги ст.17 Закону України “Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального”, а саме: здійснення роздрібної торгівлі пальним без наявності ліцензії.

13.09.2019 року ГУ ДПС у Вінницькій області прийняло Рішення про застосування фінансових санкцій за № 150/40/32935905, в якому зазначено: “п.1 ... застосувати до ТОВ “КАТРАН” фінансові санкції у вигляді штрафу в розмірі 250000,00 грн. (двісті п`ятдесят тисяч грн.)

Позивач не погодився з зазначеним Рішенням та відповідно до ст.56 ПК України оскаржив таке рішення до Державної податкової служби України.

Скарга Позивача від 04.11.2019 року зареєстрована в ДПС України за вхідним № 10246/6 від 08.11.2019 року.

26.12.2019 року ДПС України прийняла Рішення №14635/6/99-00-08-05-05 “Про результати розгляду скарги” (отримано поштою - 18.01.2020 р.), в якому зазначила наступне: “... що рішення про застосування фінансових санкцій від 13.09.2019 року № 150/40/32935905 винесено... за формою, визначеною Порядком застосування фінансових санкцій, передбачених статтею 17 Закону № 481, затверджених Постановою КМУ від 02.06.2003 № 790... Тобто, Постановою КМУ від 02.06.2003 № 790 не визначений Порядок застосування фінансових санкцій за роздрібну торгівлю пальним без наявності ліцензії”.

Враховуючи зазначений у Рішенні від 26.12.2019 року висновок, ДПС України скасовує Рішення ГУ ДПС у Вінницькій області від 13.09.2019 року за № 150/40/32935905, а скаргу ТОВ “КАТРАН” - частково задовольняє.

Також, у зазначеному Рішенні від 26.12.2019 року, ДПС України зазначає: “З урахуванням наявних обставин справи, ГУ ДПС у Вінницькій області належить винести нове податкове повідомлення-рішення на підставі акта перевірки з урахуванням вимог Кодексу та цього рішення”.

28.12.2019 року ГУ ДПС у Вінницькій області прийняло нове податкове повідомлення-рішення (форма “С”) за № 0000794001, в якому зазначено: “про застосування суми штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) та/або пені, у тому числі за порушення строку розрахунку у сфері зовнішньоекономічної діяльності на суму 250000,00 грн. (двісті п`ятдесят тисяч грн.) за платежем Адмін. штрафи та інші санкції (надх. коштів, контроль за справлянням яких закріп. за ГУ ДПС-рай)”.

Позивач не погодився з зазначеним податковим повідомлення-рішенням від 28.12.2019 року та відповідно до ст.56 ПК України оскаржив таке рішення до Державної податкової служби України.

Скарга Позивача від 31.01.2020 року №24/20 зареєстрована в ДПС України за вхідним № 4913/6 від 04.02.2020 року.

У поданій скарзі від 31.01.2020 року позивач окремо зазначив на неправомірність форми прийняття податкового повідомлення-рішення, яка не відповідає змісту порушення та звернута увага ДПС України, що відповідно статті 61 Конституції України ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.

20.02.2020 року ДПС України прийняла Рішення №6458/6/99-00-08-05-06-06 “Про залишення скарги без розгляду” (отримано поштою - 06.04.2020 р.), яким залишила скаргу позивача без розгляду з тих мотивів, що платником подавались до контролюючого органу скарги з цього ж самого питання.

V. Джерела права та висновки суду

Статтею 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до пп.54.3.3 п.54.3 ст.54 Податкового кодексу України контролюючий орган зобов`язаний самостійно визначити суму грошових зобов`язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо: згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов`язань з окремого податку або збору, застосування штрафних (фінансових) санкцій та пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган.

Згідно з п.75.1 ст.75 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Відповідно до пп.75.1.3 п.75.1 ст.75 Податкового кодексу України фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об`єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).

Згідно з п.80.1 ст.80 Податкового кодексу України фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи).

Відповідно до пп.80.2.5 п.80.2 ст.80 Податкового кодексу України фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з таких підстав: у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів та цільового використання спирту платниками податків, обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального.

Згідно з п.80.5 ст.80 Податкового кодексу України допуск посадових осіб контролюючих органів до проведення фактичної перевірки здійснюється згідно із статтею 81 цього Кодексу.

Відповідно до п.80.7 ст.80 Податкового кодексу України фактична перевірка проводиться двома і більше посадовими особами контролюючого органу у присутності посадових осіб суб`єкта господарювання або його представника та/або особи, що фактично здійснює розрахункові операції.

Згідно з п.п.80.9-80.10 ст.80 Податкового кодексу України строки проведення фактичної перевірки встановлені статтею 82 цього Кодексу. Порядок оформлення результатів фактичної перевірки встановлено статтею 86 цього Кодексу.

Відповідно до п.86.1 ст.86 Податкового кодексу України результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.

Згідно з п.86.5 ст.86 Податкового кодексу України акт (довідка) про результати фактичних перевірок, визначених статтею 80 цього Кодексу, складається у двох примірниках, підписується посадовими особами контролюючих органів, які проводили перевірку, реєструється не пізніше наступного робочого дня після закінчення перевірки. Акт (довідка) про результати зазначених перевірок підписується особою, яка здійснювала розрахункові операції, платником податків та його законними представниками (у разі наявності). Підписання акта (довідки) таких перевірок особою, яка здійснювала розрахункові операції, платником податків та/або його представниками та посадовими особами контролюючого органу, які проводили перевірку, здійснюється за місцем проведення перевірки або у приміщенні контролюючого органу. У разі відмови платника податків, його законних представників або особи, яка здійснювала розрахункові операції, від підписання акта (довідки), посадовими особами контролюючого органу складається акт, що засвідчує факт такої відмови. Один примірник акта або довідки про результати перевірки не пізніше наступного робочого дня після його складення реєструється в журналі реєстрації актів контролюючого органу і не пізніше наступного дня після його реєстрації вручається або надсилається платнику податків, його законному представнику або особі, яка здійснювала розрахункові операції. У разі відмови платника податків або його законних представників від отримання примірника акта (довідки) перевірки чи неможливості його вручення платнику податків або його законним представникам чи особі, яка здійснювала розрахункові операції з будь-яких причин, такий акт або довідка надсилається платнику податків у порядку, визначеному статтею 58 цього Кодексу для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень. У зазначених в цьому абзаці випадках контролюючим органом складається відповідний акт або робиться позначка в акті або довідці про результати перевірки.

Відповідно до п.86.6 ст.86 Податкового кодексу України відмова платника податків або його законних представників чи особи, яка здійснювала розрахункові операції, від підписання акта перевірки або отримання його примірника не звільняє платника податків від обов`язку сплатити визначені контролюючим органом за результатами перевірки грошові зобов`язання.

Згідно з п.86.8 ст.86 Податкового кодексу України податкове повідомлення-рішення приймається керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків, його представнику або особі, яка здійснювала розрахункові операції, акта перевірки у порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу, для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень, а за наявності заперечень посадових осіб платника податків до акта перевірки та/або додаткових документів, поданих у порядку, визначеному пунктом 44.7 статті 44 цього Кодексу, приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки та/або додаткових документів - протягом трьох робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень та/або додаткових документів і надання (надсилання) письмової відповіді платнику податків.

Суд зазначає, що в матеріалах справи наявна ліцензія на право роздрібної торгівлі пальним №02180314201900242 яку отримав позивач Головного управління ДФС у Вінницькій області термін дії з 03.07.2019 року до 03.07.2024 року на АЗС, розташовану за адресою: Вінницька область, Теплицький район, смт. Теплик, вул. Коцюбинського, буд.7 (а.с.51-52).

Під час фактичної перевірки відповідач встановив, що позивач за період з 01.07.2019 року по 02.07.2019 року здійснював на АЗС реалізацію пального без отримання відповідної ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним.

Так, на підставі даних фіскального чека (звіту з фіскальної пам`яті скороченого) 01.07.2019 р. №1303, 02.07.2019 р. №1304 та даних АІС «Податковий блок» було встановлено реалізацію пального (бензин А-92,, ДП Євро 5) на загальну суму 18048,90 грн.

Законом України “Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо покращення адміністрування та перегляду ставок окремих податків і зборів” від 23 листопада 2018 року № 2628-VІІІ внесено зміни зокрема до Закону України “Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального”, згідно яких з 01.07.2019 року суб`єкти господарювання для провадження діяльності із роздрібної торгівлі пальним мають отримати відповідну ліцензію. Суб`єкти господарювання отримують ліцензію на право роздрібної торгівлі пальним на кожне місце роздрібної торгівлі пальним. Річна плата за ліцензію на право роздрібної торгівлі пальним становить 2000 гривень на кожне місце роздрібної торгівлі пальним.

Відповідно до пп.14.1.212 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України реалізація пального або спирту етилового для цілей розділу VI цього Кодексу - будь-які операції з фізичної передачі (відпуску, відвантаження) пального або спирту етилового з переходом права власності на таке пальне або спирт етиловий чи без такого переходу, за плату (компенсацію) чи без такої плати на митній території України з акцизного складу/акцизного складу пересувного: до акцизного складу; до акцизного складу пересувного; для власного споживання чи промислової переробки; будь-яким іншим особам.

Згідно з положеннями ст.1 Закону України “Про державне регулювання виробництва та обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального” місце роздрібної торгівлі пальним - місце (територія), на якому розташовані споруди та/або обладнання, та/або ємності, що використовуються для роздрібної торгівлі та/або зберігання пального на праві власності або користування; роздрібна торгівля пальним - діяльність із придбання або отримання та подальшого продажу або відпуску пального із зміною або без зміни його фізико-хімічних характеристик з автозаправної станції/автогазозаправної станції/газонаповнювальної станції/газонаповнювального пункту та інших місць роздрібної торгівлі через паливороздавальні колонки та/або оливороздавальні колонки; ліцензія (спеціальний дозвіл) - документ державного зразка, який засвідчує право суб`єкта господарювання на провадження одного із зазначених у цьому Законі видів діяльності протягом визначеного строку.

Відповідно до положень ст.15 Закону України “Про державне регулювання виробництва та обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального” річна плата за ліцензію на право роздрібної торгівлі пальним становить 2000 гривень на кожне місце роздрібної торгівлі пальним. Плата за ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним справляється щорічно і зараховується до місцевих бюджетів згідно із законодавством. Ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним видаються уповноваженими Кабінетом Міністрів України органами виконавчої влади за місцем торгівлі суб`єкта господарювання терміном на п`ять років. Суб`єкти господарювання отримують ліцензію на право роздрібної торгівлі пальним на кожне місце роздрібної торгівлі пальним. Після видачі/призупинення/анулювання ліцензії на право оптової або роздрібної торгівлі пальним або на зберігання пального центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, вносить відповідні відомості до Єдиного реєстру ліцензіатів та місць обігу пального не пізніше наступного робочого дня з дня видачі/призупинення/анулювання відповідної ліцензії. Ліцензія або рішення про відмову в її видачі видається заявнику не пізніше 10 календарних днів (щодо пального - не пізніше 20 календарних днів) з дня одержання зазначених у цьому Законі документів. У рішенні про відмову у видачі ліцензії повинна бути вказана підстава для відмови з посиланням на відповідні норми законодавства.

Згідно з ч.1 ст.17 Закону України “Про державне регулювання виробництва та обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального” за порушення норм цього Закону щодо виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим та зерновим дистилятом, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, дистилятом виноградним спиртовим, спиртом-сирцем плодовим, біоетанолом, алкогольними напоями та тютюновими виробами, пальним та зберігання пального посадові особи і громадяни притягаються до відповідальності згідно з чинним законодавством.

Відповідно до ч.2 ст.17 Закону України “Про державне регулювання виробництва та обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального” до суб`єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі: роздрібної торгівлі пальним без наявності ліцензії - 250000 гривень.

Таким чином, суд робить висновок, що відповідача правомірно застосувало до позивача штрафні санкції за порушення законодавства у сфері виробництва та обігу алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального у розмірі 250000 грн.

Посилання позивача на порушення, на його думку, порядку розгляду скарги на податкове повідомлення-рішення, як на підставу для його скасування, суд вважає необґрунтованими та безпідставними, оскільки предметом розгляду адміністративної справи є податкове повідомлення рішення Головного управління ДПС у Вінницькій області, а не рішення Державної податкової служби України про залишення скарги без розгляду.

Суд зазначає, що на підставі акту фактичної перевірки було встановлено порушення, а саме продаж пального без наявної ліцензії, рішенням ДПС України рішення від 13.09.2019 року № 150/40/32935905 про застосування штрафної санкції було скасовано у зв`язку з тим, що постановою Кабінету Міністрів України від 02.06.2003 року № 790 “Про затвердження Порядку застосування фінансових санкцій, передбачених статтею 17 Закону України “Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів” не визначений порядок його винесення.

Таким чином, скасовано рішення з підстав не вірного формального його оформлення відповідачем за результатами акту перевірки, однак саме порушення, а саме продаж пального без ліцензії, - не скасовано.

До позивача застосовано штрафну санкцію за продаж пального без відповідної на те ліцензії та оформлено відповідним податковим повідомленням-рішенням від 28.12.2019 року № 0000794001 з урахуванням рішення ДПС України та норм Податкового кодексу України.

Крім того, Державна податкова служба України при розгляді скарг платників податків керується нормами Податкового кодексу України та Порядком оформлення подання скарг платниками податків та їх розгляду контролюючими органами, який затверджений Наказом Міністерства фінансів України від 21.10.2015 року № 916 та зареєстрований в Міністерстві юстиції України 23.12.2015 року за № 1617/28062, відповідно до п.4 Розділу 8 якого контролюючий орган залишає скаргу без розгляду повністю або частково у разі, якщо платником податків до контролюючого органу раніше було подано скаргу з цього самого питання.

Згідно з п.1 Розділу 2 Порядку надіслання контролюючими органами податкових повідомлень-рішень платникам податків, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України 28.12.2015 року № 1204 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22.01.2016 року за № 124/28254, контролюючий орган визначає суму нарахування (зменшення) грошових, податкових зобов`язань, зменшення (збільшення) суми податкових зобов`язань та/або податкового кредиту та/або зменшення бюджетного відшкодування з податку на додану вартість та/або зменшення від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість, що передбачені Кодексом або іншим законодавством, і складає податкове повідомлення-рішення у випадках, якщо: 1) платник податків не подає в установлені строки податкову (митну) декларацію, а при здійсненні заходів податкового контролю встановлено факти здійснення платником податків діяльності, що призвела до виникнення об`єктів оподаткування, наявність показників, які підлягають декларуванню відповідно до вимог Кодексу, та наявність діючих (у тому числі призупинених) ліцензій на право здійснення діяльності з підакцизною продукцією, яка підлягає ліцензуванню згідно із законодавством; 2) дані перевірок результатів діяльності платника податків, крім електронної перевірки, свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов`язань, податкового кредиту, суми бюджетного відшкодування та/або завищення від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, що заявлені у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках; 3) згідно із законодавством з питань державної митної справи, податковим та іншим законодавством відповідальним за нарахування сум податкових зобов`язань з окремого податку або збору, застосування штрафних (фінансових) санкцій та пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган; 4) дані перевірок щодо утримання податків у джерела виплати, в тому числі податкового агента, свідчать про порушення правил нарахування, утримання та сплати до відповідних бюджетів податків і зборів, передбачених Кодексом, у тому числі податку на доходи фізичних осіб, таким податковим агентом; 5) результати митного контролю, отримані після закінчення процедури митного оформлення та випуску товарів, свідчать про заниження або завищення податкових зобов`язань, визначених платником податків у митних деклараціях; 6) в інших випадках, коли надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення передбачено законом.

Відповідно до п.2 Розділу 2 Порядку надіслання контролюючими органами податкових повідомлень-рішень платникам податків, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України 28.12.2015 року № 1204 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22.01.2016 року за № 124/28254, у випадках, зазначених у пункті 1 цього розділу, відповідний структурний підрозділ контролюючого органу складає податкове повідомлення-рішення за такими формами: “С” - у разі застосування штрафної (фінансової) санкції (штрафу) та/або пені за порушення норм іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, в тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності (додаток 10).

Згідно з пп.14.1.157 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України податкове повідомлення-рішення - письмове повідомлення контролюючого органу (рішення) про обов`язок платника податків сплатити суму грошового зобов`язання, визначену контролюючим органом у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законодавчими актами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, або внести відповідні зміни до податкової звітності.

Верховний Суд в постанові від 09.11.2018 року по справі № 263/15749/16-а зазначив: змістовні колізії - це колізії, що виникають внаслідок часткового збігу обсягів регулювання правовідносин різними нормами права, обумовлені специфікою суспільних відносин та пов`язані з поділом норм права на загальні, спеціальні та виняткові.

Відповідно до ч.5 ст.242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

З огляду на матеріали справи, суд встановив, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 28.12.2019 року № 0000794001 відповідає встановленій формі та змісту, які визначені діючим законодавством (а.с.19).

Крім того, посилання позивача, що ТОВ “КАТРАН” було позбавлено права щодо своєчасного з 01.07.2020 року отримання одразу по всім 45 АЗС ліцензій не ґрунтуються на законі.

Під час розгляду справи ТОВ “КАТРАН” не надало до суду доказів про вчинення відповідних дій до 01.07.2019 року з метою отримання ліцензії для провадження діяльності із роздрібної торгівлі пальним з 01.07.2019 року на АЗС, що розташована за адресою: Вінницька область, Теплицький район, смт. Теплик, вул. Коцюбинського, 7

Таким чином, оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 28.12.2019 року № 0000794001 прийняте відповідачем у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, в зв`язку з чим заявлені позивачем позовні вимоги не належать до задоволення.

Згідно з ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Згідно з ч.1 ст.90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

У процесі розгляду справи не встановлено інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин.

Керуючись ст. ст. 2, 139, 243-246 КАС України суд,

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову відмовити.

Відповідно до статті 255 КАС України рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно з частиною першою статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на постанову суду подається протягом тридцяти днів. Оскільки в судовому засіданні суд оголосив вступну та резолютивну частини рішення, зазначений строк обчислюється з дня складання повного тексту рішення.

Апеляційна скарга подається учасниками справи відповідно до п.15.5 ч.1 розділу VІІ «Перехідні положення» КАС України через Одеський окружний адміністративний суд до П`ятого апеляційного адміністративного суду.

Позивач – ТОВ «Катран» (код ЄДРПОУ 32935905); адреса: 67622, Одеська обл., Біляївський район, с. Березань, 35-й км шосе Одеса-Кишинів.

Відповідач – Головне управління ДПС у Вінницькій області (код ЄДРПОУ 43142454); адреса: 21028, м. Вінниця, Хмельницьке шосе,7

Повний текст рішення складений 23 липня 2020 року.

Суддя Бойко О.Я.

.