Рішення № 90580980, 24.07.2020, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/4278/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 липня 2020 року м. Одеса

Суддя Одеського окружного адміністративного суду Токмілова Л.М., розглянувши в письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (адреса: 65107, м. Одеса, вул. Канатна, 83, код ЄДРПОУ 20987385) про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

21.05.2020 року до Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, у якому з урахуванням уточненої позовної заява позивач просить суд:

- визнати протиправними дії Головного Управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо відмови в перерахунку, ОСОБА_1 , довічного грошового утримання починаючи з лютого 2020 року,

- зобов`язати Головне Управління Пенсійного фонду України в Одеській області провести перерахунок ОСОБА_1 довічного грошового утримання судді у відставці з лютого 2020 року згідно довідки ДСА України в Одеській області № 5-766/20/3 від 17 березня 2020 року, виходячи з 90% суддівської винагороди, яка складає 126120,00 гривень.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що з листопада 2006 року згідно постанови Верховної Ради України від 2 листопада 2006 року №310-У позивач набув статусу судді у відставці Приморського районного суду міста Одеси. На цій підставі позивачу призначено довічне грошове утримання. В лютому 2020 року позивач звернувся до Приморського відділу обслуговування громадян Управління Пенсійного фонду України в Одеській області із заявою про перерахунок довічного грошового утримання з 01.01.2020 року, враховуючи суддівську грошову винагороду діючого судді - 100896 гривень та надав довідку ДСА в Одеській області про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з лютого 2020 року. Проте позивачу не здійснено перерахунок довічного утримання с 1 лютого 2020 року. Письмового рішення про відмову в перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці позивач не отримував. Вважаючи дії відповідача, щодо не проведення перерахунку довічного грошового утримання судді у відставці протиправними, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Ухвалою суду від 25.05.2020 року відкрито провадження по справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

12.06.2020 року за вх. № 22578/20 від Головного управління ПФУ в Одеській області надійшов відзив на позовну заяву, в обгрунтування якого зазначено, що рішенням від 02.03.2020 року Головним управлінням повідомлено позивачу про неможливість здійснення перерахунку довічного грошового утримання судді у відставці. Відповідач зазначає, що відповідно до Закону України «Про судоустрій та статус суддів» від 02.06.2016р. № 1402- VIII, право на отримання щомісячного довічного грошового утримання у розмірі, встановленому цим Законом, має суддя, який за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердив відповідність займаній посаді (здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді) або призначений на посаду судді за результатами конкурсу, проведеного після набрання чинності цим Законом, та працював на посаді щонайменше 3 роки з дня прийняття щодо нього відповідного рішення за результатами такого кваліфікаційного оцінювання або конкурсу. Відповідач вказав, що перерахунок щомісячного довічного утримання судді у відставці, який не проходив кваліфікаційне оцінювання, не призначався на посаду судді за результатами конкурсу, проведеного після набрання чинності Законом №1402, не пропрацював на посаді судді щонайменше три роки з дня прийняття щодо нього відповідного рішення за результатами такого кваліфікаційного оцінювання або конкурсу, провадиться за зверненням, що надходять після 18.02.2020 року. Відповідач зазначив, що перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді можливий лише за умови збільшення суддівської винагороди судді після 18.02.2020 року. Проте, у зв`язку з тим, що підвищення суддівської винагороди судді після 18.02.2020 року не відбулося, правові підстави для перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці відсутні.

У зв`язку з тим, що позивач не відпрацював три роки суддею на відповідній посаді, як це передбачено пп. 22 і 25 розд. XII “Прикінцеві та перехідні положення ” Закону України “Про судоустрій і статус суддів” №1402-УІІІ від 02.06.2016р. та не пройшов кваліфікаційне оцінювання, підстави для проведення перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з урахуванням суддівської винагороди на посаді судді, який пройшов кваліфікаційне оцінювання, відсутні.

17.06.2020 року за вх.. № 2324420 року від позивача надійшла відповідь на відзив в якій позивач підтримав позицію викладену в позовній заяві та просив задовольнити позовні вимоги.

Розглянувши матеріали справи, всебічно та повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши надані учасниками судового процесу докази в їх сукупності, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституція України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

03.11.2006 року ОСОБА_1 набув статусу судді у відставці Приморського районного суду міста Одеси.

28.02.2020 року ОСОБА_1 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області із заявою № 2040 про перерахунок довічного грошового утримання судді у відставці. Разом із заявою до Пенсійного фонду надано довідку ТУ ДСА в Одеській області від № 5-560/20 від 27.02.2020 року про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці (а.с.11).

Порядком подання документів для призначення (перерахунку) і виплати щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці органами Пенсійного фонду України, затвердженим постановою правління ПФУ від 25.01.2008 року № 3-1, (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України 20.03.2017 № 5-1) зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 12 березня 2008 р. за № 200/14891 (далі - Порядок), визначено умови та підстави для призначення (перерахунку) і виплати щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці.

Відповідно до п.1 розділу ІІ Порядку, заява про перерахунок щомісячного довічного утримання та довідка про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці (додаток 2) (далі - довідка про суддівську винагороду) або довідка про винагороду судді Конституційного Суду України для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді Конституційного Суду України у відставці (додаток 3) (далі - довідка про винагороду судді КСУ) подається до органів, що призначають щомісячне довічне утримання.

Пунктом 2 розділу III Порядку передбачено, що до заяви про перерахунок щомісячного довічного утримання додається довідка про суддівську винагороду (довідка про винагороду судді КСУ) працюючого судді за відповідною посадою станом на дату, з якої відбулось підвищення розміру суддівської винагороди.

Отже, особа вправі подати органам, що призначають щомісячне довічне утримання, додаткові документи, які дають право на підвищення грошового утримання

Системний аналіз зазначених норм права дозволяє дійти висновку, що підставою для вчинення дій, спрямованих на перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, може бути як відповідна заява особи так і додані до неї документи.

Згідно з п.3-4 розділу ІV Порядку, не пізніше 10 днів після надходження заяви з необхідними для призначення щомісячного довічного утримання документами або надання додаткових документів орган, що призначає щомісячне довічне утримання, розглядає подані документи та приймає рішення про призначення щомісячного довічного утримання або відмову в його призначенні відповідно до пункту 5 розділу І цього Порядку.

Орган, що призначає щомісячне довічне утримання, не пізніше 10 днів після винесення рішення інформує особу про призначення щомісячного довічного утримання із зазначенням його розміру або про відмову в призначенні щомісячного довічного утримання із зазначенням причин відмови та порядку його оскарження.

Процедура оскарження таких рішень територіального органу Пенсійного фонду визначена Порядком розгляду скарг на рішення органів Пенсійного фонду України щодо пенсійного забезпечення, затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України 12.10.2007 року N 18-6, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 02 листопада 2007 року за N 1241/14508 (далі Порядок).

Пунктом 1 Порядку встановлено, що цей Порядок визначає процедуру подання та розгляду скарг на рішення про призначення, перерахунок, відмову в призначенні, перерахунку, переведенні з одного виду пенсії на інший, виплаті пенсій (далі - рішення), прийняті головними управліннями Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, управліннями Пенсійного фонду України у районах, містах, районах у містах, а також у містах та районах (далі - органи, що призначають пенсії).

Згідно п.2 Порядку, у разі, якщо громадянин вважає, що орган, що призначає пенсію, прийняв рішення, що суперечить законодавству про пенсійне забезпечення або виходить за межі його компетенції, встановленої законом, громадянин має право оскаржити таке рішення у органі Пенсійного фонду України вищого рівня.

Відповідно до п.3 Порядку, скарга на рішення органу, що призначає пенсії, подається громадянином особисто або законним представником відповідно до законодавства або представником, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально (далі - заявник). Подання скарги відповідно до цього Порядку не позбавляє заявника права звернутися до суду відповідно до чинного законодавства.

Отже, згідно вказаних норм Закону № 2262-ХІІ та Порядку, пенсійний орган по заяві позивача про перерахунок пенсії зобов`язаний був прийняти відповідне рішення, яке у разі відмови в перерахунку пенсії могло бути оскаржено до вищих органів Пенсійного фонду України або до суду.

Однак, як вбачається з матеріалів справи, Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області відповідне рішення по заяві позивача, який просив прийняти рішення про перерахунок пенсії, не приймало.

Таким чином, підставою для повідомлення про відмову у перерахунку пенсії може бути виключно рішення, прийняте з цього питання.

Суд зазначає, що саме така правова позиція висловлена в постанові Верховного Суду України від 22.04.2014 року у справі № 21-484а13.

Отже, виключно рішеннями територіального органу Пенсійного фонду вирішуються питання щодо призначення (перерахунку) або про відмову в призначенні (перерахунку) пенсії і саме такі рішенням територіального органу Пенсійного фонду породжують певні правові наслідки для заявників і мають обов`язковий характер.

Обов`язковою ознакою рішень, дій суб`єкта владних повноважень, які можуть бути оскаржені до суду, є те, що вони безпосередньо породжують певні правові наслідки для суб`єктів відповідних правовідносин і мають обов`язковий характер.

Суд зазначає, що саме рішення відповідача про відмову безпосередньо породжує для позивача певні правові наслідки і має обов`язковий характер.

Однак, з урахуванням вимог ст.9 КАС України, суд вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог та зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області розглянути заяву позивача про перерахунок пенсії від 28.02.2020 року та прийняти відповідне рішення.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу, а суд згідно ст. 90 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно з абз. 2 ч. 4 ст. 245 КАС України, у випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Відповідно до ч. 1-3 ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 143 Кодексу адміністративного судочинства України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Відповідно до вимог частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

З огляду на зазначене та згідно із ст.139 КАС України судові витрати ОСОБА_1 в загальній сумі 840,80 грн., сплачені згідно квитанції №ПН2274 від 20.05.2020 року підлягають стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ПФУ в Одеській області.

Керуючись статтями 9, 12, 139, 242, 246, 250, 251, 255, 295, 297 КАС України, суд,-

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії – задовольнити частково.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області розглянути заяву ОСОБА_1 про перерахунок пенсії від 28.02.2020 року та прийняти відповідне рішення.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) судові витрати за сплату судового збору у розмірі 840 (вісімсот сорок гривень) грн. 80 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (адреса: 65107, м. Одеса, вул. Канатна, 83, код ЄДРПОУ 20987385).

Рішення суду набирає законної сили, відповідно ст.255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в порядку та у строки, встановлені ст.295, ст.297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Пунктом 15.5 розділу VII «Перехідні положення» КАС України від 03 жовтня 2017 року визначено, що до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи зберігаються порядок подачі апеляційних скарг та направлення їх до суду апеляційної інстанції, встановлені Кодексом адміністративного судочинства України від 06 липня 2005 року.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.

Суддя Токмілова Л.М.

.