Рішення № 90580569, 24.07.2020, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 липня 2020 року м. Київ Справа № 320/4399/19

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Харченко С.В., розглянувши за правилами загального позовного провадження в порядку письмового провадження адміністративну справуза позовомОСОБА_1 доГоловного управління Національної поліції у Київській областіпровизнання дій протиправними, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Національної поліції у Київській області, в якому просить суд:

- визнати протиправними дії відповідача, що виявились у скасуванні акта про нещасний випадок від 19.04.2017 № 14, яким визнано, що нещасний випадок, який трапився 18.08.2016 з сином позивача – ОСОБА_2 – є таким, що трапився в період проходження ним служби в органах внутрішніх справ і пов`язаний з виконанням службових обов`язків;

- зобов`язати відповідача скласти акт за формою Н-1*, в якому зазначити, що нещасний випадок, який трапився 18.08.2016 з сином позивача – ОСОБА_2 – є таким, що трапився в період проходження ним служби в органах внутрішніх справ при виконанні службових обов`язків.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що комісією Головного управління Національної поліції у Київській області, всупереч положенням Порядку розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій, що сталися в органах і підрозділах системи МВС України, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 27.12.2002 № 1346, прийнято акт від 21.04.2017 № 15 про нещасний випадок невиробничого характеру форми НТ* та акт розслідування нещасного випадку, що стався 18.08.2016 приблизно о 16 год. 00 хв., форми Н-5* від 21.04.2017, якими за результатами додаткового спеціального розслідування спростовано висновки попередніх актів розслідування про смертельне травмування сина позивача - ОСОБА_2 - в період проходження служби під час виконання службових обов`язків.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 19.08.2019 відкрито провадження в адміністративній справі № 320/4399/19 та призначено дату, час та місце підготовчого засідання.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 28.11.2019 продовжено строк проведення підготовчого провадження, відкладено підготовче засідання на підставі пункту 1 частини другої статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України та призначено дату, час та місце наступного підготовчого засідання.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 26.12.2019 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

Судове засідання, призначене на 11.02.2020, відкладено судом на підставі пункту 1 частини другої статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України (протокольна ухвала Київського окружного адміністративного суду від 11.02.2020).

У судове засідання, призначене на 26.03.2020, сторони (їх представники) не з`явились, були своєчасно та належним чином повідомлені про дату, час та місце судового розгляду справи по суті шляхом надсилання тексту повістки телефонограмою (позивачу) та електронною поштою (відповідачу) у відповідності до приписів статей 124, 126 та 129 Кодексу адміністративного судочинства України.

Матеріали справи містять клопотання представника позивача про розгляд справи за його відсутності.

У свою чергу причини неявки представника відповідача у судове засідання суду невідомі. Письмових клопотань про розгляд справи за його відсутності або про відкладення судового засідання із повідомленням причин неявки від представника відповідача до суду не надходило.

В силу приписів пункту 1 частини третьої статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника), належним чином повідомленого про судове засідання, без поважних причин або без повідомлення причин неявки, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи.

Частиною дев`ятою цієї статті передбачено, що у разі, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Беручи до уваги ту обставину, що про дату, час та місце судового розгляду справи по суті учасники справи повідомлені належним чином, однак у судове засідання не з`явились, зважаючи на відсутність підстав для відкладення судового розгляду, передбачених статтею 205 Кодексу адміністративного судочинства України, судом прийнято рішення про розгляд справи в порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами та доказами (протокольна ухвала Київського окружного адміністративного суду від 26.03.2020).

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

ОСОБА_1 та ОСОБА_3 є батьками померлого сина - ОСОБА_2 , який з 29.11.2013 проходив службу в органах внутрішніх справ.

Вказані обставини не заперечуються відповідачем та підтверджуються наявними у матеріалах справи копіями свідоцтва про народження від 18.02.1986 серії НОМЕР_1 ; свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 , виданого 20.08.2016 Переяслав-Хмельницьким міськрайонним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Київській області (а.с. 5, 6) та відомостями, що містяться в актах розслідування.

З матеріалів адміністративної справи вбачається, що син позивача - дільничний офіцер поліції сектору превенції Переяслав-Хмельницького відділення поліції Головного управління Національної поліції в Київській області лейтенант поліції Штепа Артем Миколайович - наказом Переслав-Хмельницького відділення поліції Головного управління Національної поліції в Київській області від 22.02.2016 № 50 був закріплений за дільницею № 9.

18.08.2016 ОСОБА_2 здійснював перекриття дільниці іншої посадової особи органів внутрішніх справ, у зв`язку з чим близько 16 год. 00 хв. відправився на територію обслуговування № 8 з метою виконання своїх службових обов`язків.

У цей же день близько 16 год. 20 хв., рухаючись на службовому автомобілі марки "ВАЗ 2107", номерний знак НОМЕР_3 (на синьому фоні) по вул. Новокиївське шосе, м. Переяслав-Хмельницький у напряму мікрорайону "Підварки", на ділянці звуження дороги з невідомих причин лейтенант поліції ОСОБА_2 здійснив заїзд на бордюр, розташований на узбіччі дороги з правого боку, в результаті чого зіткнувся з електроопорою та отримав тілесні ушкодження, не сумісні з життям.

За результатами проведеного у період з 24.10.2016 по 28.10.2016 спеціального розслідування нещасного випадку, комісією Головного управління Національної поліції в Київській області складено акт розслідування нещасного випадку, що стався 18.08.2016 приблизно 16 год. 00 хв., від 28.10.2016 форми Н-5* та акт від 28.10.2016 № 62 про нещасний випадок форми Н-1*, відповідно до яких старший лейтенант поліції ОСОБА_2 отримав смертельне травмування в період проходження служби при виконанні службових обов`язків.

У період з 18.04.2017 по 21.04.2017 комісією Головного управління Національної поліції в Київській області проведено додаткові спеціальні розслідування наведеного вище нещасного випадку, за результатами якого складено різні за змістом акти, а саме:

1) акт розслідування нещасного випадку, що стався 18.08.2016 приблизно 16 год. 00 хв., від 19.04.2017 форми Н-5* та акт від 19.04.2017 № 14 про нещасний випадок форми Н-1* (смертельне травмування сина позивача сталось в період проходження служби при виконанні службових обов`язків);

2) акт розслідування нещасного випадку, що стався 18.08.2016 приблизно 16 год. 00 хв., від 21.04.2017 форми Н-5* та акт від 21.04.2017 № 15 про нещасний випадок невиробничого характеру НТ* (смертельне травмування сина позивача сталось в період проходження служби і не пов`язане з виконанням службових обов`язків, а також скасовано усі попередні акти спеціального розслідування).

Крім того, у травні 2019 року відповідач, розглянувши заяву матері ОСОБА_2 , листом від 15.05.2019 № Ш-538, повідомив, що комісією Головного управління Національної поліції в Київській області було проведено дорозслідування нещасного випадку, що трапився з її сином, та прийнято рішення, що його смертельне травмування не пов`язане з виконанням службових обов`язків та, як наслідок, скасовано попередні акти розслідування.

Не погоджуючись з діями відповідача, що виявились у скасуванні акта про нещасний випадок від 19.04.2017 № 14, яким визнано, що нещасний випадок, який трапився 18.08.2016 з сином позивача – ОСОБА_2 – є таким, що трапився в період проходження ним служби в органах внутрішніх справ і пов`язаний з виконанням службових обов`язків, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

З метою врегулювання питань, пов`язаних з розслідуванням та веденням обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій, що сталися в органах і підрозділах внутрішніх справ України, розроблено Порядок розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій, що сталися в органах і підрозділах системи МВС України, який затверджено наказом Міністерства внутрішніх справ України від 27.12.2002 № 1346 (далі - Порядок № 1346).

В силу приписів пункту 1.3 розділу 3 цього Порядку розслідування нещасних випадків (в тому числі поранень), що сталися з особами рядового та начальницького складу органів внутрішніх справ, військовослужбовцями Національної гвардії України, курсантами (слухачами) навчальних закладів системи МВС України, проводиться з урахуванням цього Порядку.

Відповідно до пункту 2.1 розділу 2 Порядку № 1346 розслідуванню підлягають раптові погіршення стану здоров`я, поранення, травми, у тому числі отримані внаслідок тілесних ушкоджень, заподіяних іншою особою, гострі професійні захворювання і гострі професійні та інші отруєння, теплові удари, опіки, обмороження, утоплення, ураження електричним струмом, блискавкою та іонізуючим випромінюванням, інші ушкодження, отримані внаслідок аварій, пожеж, стихійного лиха (землетруси, зсуви, повені, урагани та інші надзвичайні події), контакту з тваринами, комахами та іншими представниками фауни і флори, що призвели до втрати працівником працездатності на один робочий день чи більше або до необхідності переведення потерпілого на іншу (легшу) роботу терміном не менш як на один робочий день, а також випадки смерті в підрозділі (далі - нещасні випадки).

Положеннями пунктів 2.2 та 2.4 розділу 2 Порядку № 1346 передбачено, що за результатами розслідування складаються акти за формою Н-1* (додаток 1) і беруться на облік нещасні випадки (у тому числі поранення), які сталися з працівниками в період проходження служби при виконанні службових обов`язків.

Якщо за висновками роботи комісії з розслідування прийнято рішення, що про нещасний випадок не повинен складатися акт за формою Н-1*, тобто нещасний випадок не пов`язаний з виконанням службових обов`язків, про такий нещасний випадок складається акт за формою НТ* (додаток 2).

Комісія з розслідування визнає, що "нещасний випадок трапився при виконанні службових обов`язків", якщо він трапився в період проходження служби, зокрема, під час: проїзду на роботу чи з роботи на транспортному засобі, що належить підрозділу, або іншому транспортному засобі відповідно до укладеного договору; прямування працівника до об`єкта (між об`єктами) обслуговування за затвердженими маршрутами (пункт 3.9 розділу 9 Порядку № 1346).

При цьому пунктом 3.11 розділу 3 вказаного Порядку встановлений виключний перелік підстав, за яких Комісія з розслідування визнає, що "нещасний випадок трапився в період проходження служби і не пов`язаний з виконанням службових обов`язків", а саме:

1) за обставин, які не підпадають під дію пунктів 3.9, 3.10 цього розділу і не пов`язані з виконанням службових обов`язків;

2) унаслідок дій, учинених у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп`яніння, а також унаслідок дії алкоголю, наркотичних або інших отруйних речовин (асфіксія, інсульт, зупинка серця тощо) за наявності медичного висновку, якщо це не викликано застосуванням цих речовин із службовою метою або порушення вимог безпеки щодо їх зберігання і транспортування або якщо потерпілий, який перебував у стані алкогольного чи наркотичного сп`яніння, був відсторонений від служби (роботи) згідно з установленим порядком;

3) під час скоєння злочинів або інших правопорушень, якщо ці дії підтверджені рішенням суду;

4) у разі природної смерті або самогубства, за винятком випадків, зазначених у пункті 3.10 цього розділу, що підтверджено висновками судово-медичної експертизи та органів досудового розслідування;

5) унаслідок порушення потерпілим службової (трудової) дисципліни.

Розділом 4 цього Порядку врегульовано питання спеціального розслідування випадків загибелі працівників.

Так, згідно з положеннями пункту 4.3 розділу 4 Порядку № 1346 спеціальне розслідування групового нещасного випадку, нещасного випадку зі смертельним наслідком, випадку зникнення працівника підрозділу організовує наказом (розпорядженням) керівник органу, до сфери управління якого належить цей підрозділ.

Відповідно до положень пункту 4.6 розділу 4 Порядку № 1346 за результатами розслідування складається акт спеціального розслідування за формою Н-5* (додаток 4), а також оформляються інші матеріали, передбачені пунктом 4.13 цього Порядку, у тому числі карта обліку професійного захворювання (отруєння) на кожного потерпілого, якщо нещасний випадок пов`язаний з гострим професійним захворюванням (отруєнням).

В акті спеціального розслідування нещасного випадку, який стався внаслідок аварії, зазначаються категорія аварії та розмір заподіяної під час цієї аварії матеріальної шкоди.

Акт спеціального розслідування підписується головою і всіма членами комісії із спеціального розслідування. У разі незгоди зі змістом акта член комісії у письмовій формі викладає свою окрему думку.

Акт за формою Н-1* (НТ*) на кожного потерпілого складається відповідно до акта спеціального розслідування у двох примірниках, підписується головою та членами комісії із спеціального розслідування і затверджується керівником вищого підрозділу протягом доби після одержання цих документів.

При цьому пунктом 4.5 розділу 4 Порядку № 1346 встановлено, що спеціальне розслідування нещасних випадків (у тому числі поранень) проводиться протягом не більше 10 робочих днів. У разі необхідності встановлений термін може бути продовжений керівником органу, який призначив розслідування.

У разі розходження думок членів комісії із спеціального розслідування керівник органу, який її призначив, розглядає разом з членами комісії матеріали розслідування і може призначити нове розслідування. Рішення про складання акта за формою Н-1* (НТ*) і взяття нещасного випадку (у тому числі поранення) на облік може прийняти керівництво відділу державного нагляду за охороною праці Департаменту матеріального забезпечення МВС (пункт 4.7 розділу 4 Порядку № 1346).

Таким чином, Порядком № 1346 передбачена чітка процедура для визнання нещасного випадку таким, що стався в період проходження служби при виконанні службових обов`язків, у тому числі, встановлено виключний перелік документів, які підлягають складанню за результатами службового розслідування, а також строки його проведення та продовження.

При цьому єдиною підставою, за наявності якої керівник органу має право призначити нове розслідування нещасного випадку, є розходження думок членів комісії зі спеціального розслідування.

Згідно зі статтею 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Як вже зазначалось судом вище, 18.18.2016 близько 16 год. 00 хв. дільничний офіцер поліції сектору превенції Переяслав-Хмельницького відділення поліції Головного управління Національної поліції в Київській області лейтенант поліції ОСОБА_2 , рухаючись на службовому автомобілі марки "ВАЗ 2107", номерний знак 1071 (на синьому фоні) по вул. Новокиївське шосе, м. Переяслав-Хмельницький у напряму мікрорайону "Підварки", на ділянці звуження дроги з невідомих причин здійснив заїзд на бордюр, розташований на узбіччі дороги з правого боку, в результаті чого отримав тілесні ушкодження, не сумісні з життям, та помер на місці події.

Аналогічні відомості містяться у постанові прокуратури Київської області від 17.10.2016, якою закрито кримінальне провадження № 42016111100000262 від 18.08.2016 у зв`язку з відсутністю у діях складу злочину, передбаченого частиною першою статті 286 Кримінального кодексу України.

Крім того, під час службового розслідування комісією встановлено, що син позивача - лейтенант поліції ОСОБА_2 - в стані алкогольного сп`яніння не перебував.

За наведених обставин, за результатами проведеного у період з 24.10.2016 по 28.10.2016 спеціального розслідування нещасного випадку, комісією Головного управління Національної поліції в Київській області складено акт розслідування нещасного випадку, що стався 18.08.2016 приблизно 16 год. 00 хв., від 28.10.2016 форми Н-5* та акт від 28.10.2016 № 62 про нещасний випадок форми Н-1*, відповідно до яких старший лейтенант поліції ОСОБА_2 отримав смертельне травмування в період проходження служби при виконанні службових обов`язків.

Як вбачається з даних наведених вище актів, при прийнятті відповідного висновку комісія Головного управління Національної поліції в Київській області керувалась наступними матеріалами: копією спецповідомлення; наказом Головного управління Національної поліції в Київській області від 18.04.2016 № 681 спеціального розслідування обставин нещасного випадку; копією висновку службового розслідування (акт Н-1*); схемою дорожньо-транспортної пригоди; протоколом огляду місця події; поясненнями ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ; копією довідки про смерть ОСОБА_2 ; копією постанови прокуратури Київської області.

У квітні 2017 року комісією Головного управління Національної поліції в Київській області у період з 18.04.2017 по 21.04.2017 повторно проведено спеціальне розслідування наведеного вище нещасного випадку, за результатами якого складено різні за змістом акти, а саме:

1) акт розслідування нещасного випадку, що стався 18.08.2016 приблизно 16 год. 00 хв., від 19.04.2017 форми Н-5* та акт від 19.04.2017 № 14 про нещасний випадок форми Н-1* (смертельне травмування сина позивача сталось в період проходження служби при виконанні службових обов`язків);

2) акт розслідування нещасного випадку, що стався 18.08.2016 приблизно 16 год. 00 хв., від 21.04.2017 форми Н-5* та акт від 21.04.2017 № 15 про нещасний випадок невиробничого характеру НТ* (смертельне травмування сина позивача сталось в період проходження служби і не пов`язане з виконанням службових обов`язків).

При цьому обставин, які б вказували на розходження думок комісії Головного управління Національної поліції в Київській області, що стало підставою для проведення нового спеціального розслідування нещасного випадку (у період з 18.04.2017 по 21.04.2017), в актах форми Н-5* та форми Н-1* від 28.10.2016 не наведено.

Крім того, в акті розслідування нещасного випадку, що стався 18.08.2016 приблизно 16 год. 00 хв., від 21.04.2017 форми Н-5* та акті від 21.04.2017 № 15 про нещасний випадок невиробничого характеру НТ* відсутні посилання на підстави, за яких комісія з розслідування визнає, що нещасний випадок трапився в період проходження служби і не пов`язаний з виконанням службових обов`язків, виключний перелік яких визначено пунктом 3.11 розділу 3 Порядку № 1346.

Суд також звертає увагу на те, що матеріали, якими комісія Головного управління Національної поліції в Київській області керувалась, приймаючи акти у період з 18.04.2017 по 21.04.2017, які містять протилежні за змістом висновки, є повністю аналогічними тим, що розглядались нею вперше (у період з 24.10.2016 по 28.10.2016).

Згідно із частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Отже, права та обов`язки суб`єктів владних повноважень та порядок їх реалізації чітко визначені Конституцією та законами України, вихід за межі яких особам, уповноваженим на виконання функцій держави, здійснювати заборонено.

Таким чином, за відсутності визначеної чинним законодавством процедури, яка б передбачала право відповідача на повторне проведення вже завершеного службового розслідування, посадові особи Головного управління Національної поліції в Київській області, провівши у квітні 2017 року нове спеціальне розслідування нещасного випадку смерті сина позивача, діяли не на підставі, не у спосіб та не у відповідності до положень Порядку № 1346.

За наведених обставин суд дійшов висновку, що дії відповідача, що виявились у скасуванні акта про нещасний випадок від 19.04.2017 № 14, яким визнано, що нещасний випадок, який трапився 18.08.2016 з сином позивача – ОСОБА_2 – є таким, що трапився в період проходження ним служби в органах внутрішніх справ і пов`язаний з виконанням службових обов`язків, є протиправними.

При цьому з огляду на те, що наслідком відповідної активної поведінки відповідача у процесі проведення спеціального службового розслідування є акти від 21.04.2017 форми НТ* та Н-5*, керуючись положеннями частини другої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, з метою ефективного правого захисту прав та інтересів позивача, суд вважає за необхідне визнати протиправними та скасувати акт від 21.04.2017 № 15 про нещасний випадок невиробничого характеру форми НТ* та акт розслідування нещасного випадку, що стався 18.08.2016 приблизно о 16 год. 00 хв., форми Н-5* від 21.04.2017.

Крім того, суд звертає увагу відповідача на положення частин п`ятої, шостої статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до яких відзив подається в строк, встановлений судом, який не може бути меншим п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. Суд має встановити такий строк подання відзиву, який дасть змогу відповідачу підготувати його та відповідні докази, а іншим учасникам справи - отримати відзив до початку першого підготовчого засідання у справі.

У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 19.08.2019 відповідачу запропоновано протягом п`ятнадцяти днів з дня одержання її копії подати суду відзив на позовну заяву разом з доказами, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача, якщо такі докази не надані позивачем.

Цим же судовим рішенням відповідача на виконання вимог частини дев`ятої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України повідомлено про наявність у суді матеріалів – копії позовної заяви та доданих до неї документів, які підлягають врученню йому безпосередньо в приміщенні суду.

Судом встановлено, що копію наведеної вище ухвали отримано представником відповідача 04.09.2019, що підтверджується наявним у матеріалах справи повідомленням про вручення рекомендованого поштового відправлення (а.с. 47). Крім того, копію позовної заяви разом з доданими до неї матеріалами вручено представнику відповідача в приміщенні суду, про що свідчить розписка представника відповідача про їх отримання (а.с. 68).

Водночас відзив на позовну заяву подано відповідачем 06.01.2020.

Враховуючи ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, доводи представника відповідача, викладені у відзиві на позовну заяву, судом до уваги не приймаються.

Стосовно позовних вимог про зобов`язання відповідача скласти акт за формою Н-1*, суд враховує наступне.

Відповідно до частини першої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Задоволенню в адміністративному процесі підлягають лише ті вимоги, які поновлюють порушене право особи в публічно-правових відносинах.

Як вже зазначалось судом вище, за змістом актів спеціального розслідування від 28.10.2016 та 19.04.2017, скасованих в подальшому актом розслідування нещасного випадку форми Н-5* від 21.04.2017, син позивача отримав смертельне травмування в період проходження служби при виконанні службових обов`язків.

Таким чином, скасування судом акта форми Н-5* від 21.04.2017 автоматично відновлює дію попередніх актів, а відтак є достатнім та належним способом захисту порушених прав позивача у сфері публічно-правових відносин з відповідачем.

Враховуючи викладене, у задоволенні позовних вимог в частині зобов`язання відповідача скласти акт за формою Н-1*, в якому зазначити, що нещасний випадок, який трапився 18.08.2016 з сином позивача – ОСОБА_2 – є таким, що трапився в період проходження ним служби в органах внутрішніх справ при виконанні службових обов`язків, суд вважає за необхідне відмовити.

За наведених обставин, виходячи з системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є такими, що підлягають задоволенню частково.

Відповідно до частини третьої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Оскільки позивач в силу приписів статті 5 Закону України "Про судовий збір" від 08.07.2011 № 3674-VI звільнений від сплати судового збору, а доказів понесення сторонами інших витрат, пов`язаних з розглядом справи, суду не надано, судові витрати розподілу та стягненню зі сторін не підлягають.

Керуючись статтями 9, 14, 72-77, 90, 139, 143, 194, 205, 242-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

1.Адміністративний позов задовольнити частково.

2.Визнати протиправними дії Головного управління Національної поліції у Київській області (ідентифікаційний код: 40108616, місцезнаходження: м. Київ, вул. Володимирська. 15), що виявились у скасуванні акта про нещасний випадок від 19.04.2017 № 14, яким визнано, що нещасний випадок, який трапився 18.08.2016 з сином ОСОБА_1 – ОСОБА_2 – є таким, що трапився в період проходження ОСОБА_2 служби в органах внутрішніх справ і пов`язаний з виконанням службових обов`язків.

3.Визнати протиправними та скасувати акт комісії Головного управління Національної поліції у Київській області від 21.04.2017 № 15 про нещасний випадок невиробничого характеру форми НТ* та акт комісії Головного управління Національної поліції у Київській області розслідування нещасного випадку, що стався 18.08.2016 приблизно о 16 год. 00 хв., форми Н-5* від 21.04.2017.

4.У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано в установлені строки.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII “Перехідні положення” Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги на рішення суду першої інстанції подаються учасниками справи через Київський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його складання.

Суддя Харченко С.В.