Рішення № 90580483, 24.07.2020, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

24 липня 2020 року Справа № 280/6447/19 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі судді Бойченко Ю.П., розглянувши за правилами спрощеного, в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом Головного управління ДПС у Запорізькій області

до ОСОБА_1

про стягнення коштів за податковим боргом,

ВСТАНОВИВ:

До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Головного управління ДПС у Запорізькій області (далі – позивач) до ОСОБА_1 (далі – відповідач), в якій позивач просить суд стягнути з відповідача податковий борг з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, у розмірі 83 532,41 грн.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що за відповідачем обліковується заборгованість, яка виникла в результаті несплати донарахованих контролюючим органом штрафних санкцій. Позивачем вживалися заходи щодо стягнення податкової заборгованості у встановленому законодавством порядку, проте борг відповідачем не сплачено, а тому він підлягає примусовому стягненню у судовому порядку. На підставі викладеного, просить стягнути з відповідача податковий борг в загальній сумі 83 532,41 грн.

За правилами частини 3 статті 171 КАС України, якщо відповідачем у позовній заяві, щодо якої відсутні підстави для залишення її без руху, повернення чи відмови у відкритті провадження у справі, вказана фізична особа, яка не є підприємцем, суддя не пізніше двох днів з дня надходження позовної заяви до суду звертається до відповідного органу реєстрації місця перебування та місця проживання особи щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) такої фізичної особи.

ГУ ДПС у Запорізькій області у позовній заяві зазначено місце проживання відповідача: АДРЕСА_1 .

Згідно відповіді УДМС у Запорізькій області (вх. від 10.01.2020) відповідач був зареєстрований у м. Мелітополі, проте у 2013 році знятий з реєстрації за рішенням суду. Інформація є актуальною станом на 04.04.2016, після чого повноваження з реєстрації місця проживання делеговані органам місцевого самоврядування.

Згідно відповіді Костянтинівської сільської ради Мелітопольського району (вх. від 28.01.2020) ОСОБА_1 у 2002 році вибув у м. Мелітополь.

Згідно відповіді виконавчого комітету Мелітопольської міської ради Запорізької області (вх. від 19.02.2020) у 2013 році відповідача знято з реєстрації місця проживання за рішенням суду; за відомостями Реєстру територіальної громади місце проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , не зареєстровано у м. Мелітополі.

Ухвалою суду від 24.02.2020 відкрито провадження в адміністративній справі №280/6447/19; ухвалено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи; відповідача повідомлено про розгляд справи шляхом публікації оголошення на офіційному веб-порталі судової влади України.

Відповідач відзиву на позов не направив.

Частиною другою статті 175 КАС України встановлено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Позивачем пред`явлено вимогу, яка згідно пункту 10 частини шостої статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України) належить до справ незначної складності та підлягає розгляду за правилами спрощеного позовного провадження.

Частиною п`ятою статті 262 КАС України встановлено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Враховуючи приписи ч. 5 ст. 262 КАС України справа розглядалася за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд звертає увагу на наступне.

Відповідно до даних довідки про заборгованість, за відповідачем рахується податкова заборгованість з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості, у розмірі 83 532,41 грн., яка виникла на підставі наступного.

Так, відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта, за ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) зареєстровано об`єкт нежитлової нерухомості, а саме будівлю загальною площею 1601,7 кв.м., розташовану за адресою: АДРЕСА_2 .

На підставі вказаної інформації, відповідно до положень пп. 266.7.1 п. 266.7 ст. 266 Податкового кодексу України, згідно яких обчислення суми податку з об`єкта/об`єктів житлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника такої нерухомості, Головним управлінням ДФС у Запорізькій області винесено податкові повідомлення-рішення:

від 18.10.2018 №00498582-5607-0832, яким відповідачу визначено суму податкового зобов`язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості за 2015 рік у розмірі 975,43 грн.;

від 18.10.2018 №00498581-5607-0832, яким відповідачу визначено суму податкового зобов`язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості за 2016 рік у розмірі 11 035,71 грн.;

від 18.10.2018 №0049858-5607-0832, яким відповідачу визначено суму податкового зобов`язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості за 2017 рік у розмірі 33 059,09 грн.;

від 23.05.2019 №0021094-5607-0832, яким відповідачу визначено суму податкового зобов`язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості за 2018 рік у розмірі 38 462,18 грн.

Вказані податкові повідомлення-рішення направлено засобами поштового зв`язку на адресу: 72391, Запорізька область, Мелітопольський район, с. Костянтинівка, вул. Одинця, 277, на підтвердження чого позивачем надано копії рекомендованих повідомлень про вручення поштового відправлення, на який міститься підпис невстановленої особи про їх одержання.

Підпунктом 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VІ (далі - ПК України) передбачено обов`язок платників податків сплачувати податки та збори у строки та в розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Згідно з п. 58.1 ст. 58 Податкового кодексу України у разі коли сума грошового зобов`язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян), або у разі коли за результатами перевірки контролюючий орган встановлює факт невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, або зменшує розмір задекларованого від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованого платником податків відповідно до розділу V цього Кодексу, такий контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення.

Відповідно до п. 57.3 ст. 57 ПК України платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Слід зазначити, що відповідно до п. 58.3 ст. 58 Податкового кодексу України податкове повідомлення-рішення вважається належним чином врученим платнику податків (крім фізичних осіб), якщо його надіслано у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

Податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) фізичній особі, якщо його вручено їй особисто чи її представникові, надіслано на адресу за місцем проживання або останнього відомого місцезнаходження фізичної особи з повідомленням про вручення або у порядку, визначеному пунктом 42.4 статті 42 цього Кодексу. У такому самому порядку надсилаються податкові вимоги та рішення про результати розгляду скарг.

У разі коли пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення або податкові вимоги, або рішення про результати розгляду скарги через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб, їх відмову прийняти податкове повідомлення-рішення або податкову вимогу, або рішення про результати розгляду скарги, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога, або рішення про результати розгляду скарги вважаються врученими платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.

Пунктом 42.2 ст. 42 ПК України передбачено, що документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).

Абзацем другим пункту 45.1 статті 45 ПК України визначено, що податковою адресою платника податків - фізичної особи визнається місце її проживання, за яким вона береться на облік як платник податків у контролюючому органі.

Матеріали справи містять відповідь Костянтинівської сільської ради Мелітопольського району від 23.01.2020 №86, надану на запит суду, відповідно до якої ОСОБА_1 у 2002 році вибув у м. Мелітополь.

Згідно відповіді виконавчого комітету Мелітопольської міської ради Запорізької області від 12.02.2020 №533/02-34-5, у 2013 році відповідача знято з реєстрації місця проживання за рішенням суду; за відомостями Реєстру територіальної громади місце проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , не зареєстровано у м. Мелітополі.

Отже, жодного належного та достовірного доказу, що відповідач на момент направлення вищезазначених податкових повідомлень-рішень був зареєстрований та проживав за адресою: АДРЕСА_1 , до суду не надано.

Враховуючи вказані обставини, суд вважає недоведеним факт узгодження визначених податковим органом податкових зобов`язань, та, відповідно, набуття такими зобов`язаннями статусу податкового боргу. При цьому, надання контролюючим органом копій рекомендованих повідомлень про вручення, на яких міститься підпис невстановленої особи, не можна вважати доказом вручення податкових повідомлень-рішень, оскільки останні направлялися на адресу: 72391, Запорізька область, Мелітопольський район, с. Костянтинівка, вул. Одинця, 277, а доказів щодо реєстрації відповідача за даною адресою до суду не надано. За таких обставин, підстави стверджувати, що підписи на рекомендованих повідомленнях належать саме ОСОБА_1 , у суду відсутні.

Також необхідно звернути увагу і на те, що контролюючий орган 27.02.2019 сформував податкову вимогу форми «Ф» №4785-56 на суму 45 070,23 грн., яку направив на ім`я відповідача за адрсою: АДРЕСА_3 . Доказів, що відповідач зареєстрований та проживав за вказаною адресою, до суду також не надано.

Як встановлено ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Враховуючи наведене, позовні вимоги ГУ ДПС у Запорізькій області є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.

Розподіл судових витрат не здійснюється у зв`язку із відмовою у задоволенні позову та на підставі ст. 139 КАС України.

Керуючись статтями 243-246, 250 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовної заяви Головного управління ДПС у Запорізькій області до ОСОБА_1 про стягнення коштів за податковим боргом – відмовити.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення виготовлено та підписано 24.07.2020.

Суддя Ю.П. Бойченко