Рішення № 90580478, 24.07.2020, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

24 липня 2020 року (14 год. 45 хв.)Справа № 280/2414/20 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Калашник Ю.В., розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) до Головного управління ДФС у Запорізькій області (69107, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 166, код ЄДРПОУ 39396146) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Запорізького окружного адміністративного суду із позовною заявою до Головного управління ДФС у Запорізькій області, в якій, з урахуванням уточненої позовної заяви просить суд: визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 16.05.2019 № № 0015818-4907-0827, 0015819-4907-0827, 0015820-4907-0827

На обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що у листопаді 2019 року позивачем у «Електронному кабінеті платника податків» були виявлені три податкові повідомлення-рішення, прийняті Головним управлінням ДФС у Запорізькій області про сплату податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за 2018 рік, а саме: від 16.05.2019 № 0015818-4907-0827 на суму 2083,46 грн.; від 16.05.2019 № 0015819-4907-0827 на суму 2337,85 грн.; від 16.05.2019 № 0015820-4907-0827 на суму 5217,54 грн. Вказані податкові повідомлення-рішення позивачем поштою не отримувалися, через те, що в них невірно зазначено місце його реєстрації: м. Запоріжжя, вул. Реконструктивна, буд. 61, хоча, фактично, позивач зареєстрований та проживає за іншою адресою: АДРЕСА_1 . Зазначені податкові повідомлення-рішення стосуються трьох об`єктів нерухомого майна, які у 2018 році перебували у власності позивача, а саме: будівлі кафе-бару з більярдною (літ. А2), за адресою: АДРЕСА_2 область, місто Запоріжжя, вулиця Чарівна, будинок 46-Б, загальною площею 91,9 кв.м.; будівлі Інтернет-клубу літ. А, за адресою: АДРЕСА_2 область, місто Запоріжжя, проспект Ювілейний, будинок АДРЕСА_3 , загальною площею 81,9 кв.м.; житлового будинку за адресою: АДРЕСА_4 , загальною площею: 205,1 кв.м. При цьому, суми податку щодо усіх вищезазначених об`єктів нерухомості розраховано контролюючим органом, виходячи із ставки, встановленої для об`єктів житлової нерухомості, хоча два з цих об`єктів, а саме: будівля кафе-бару з більярдною (літ. А2), за адресою: місто Запоріжжя, вулиця Чарівна, будинок 46-Б та будівля Інтернет-клубу літ. А, за адресою: місто Запоріжжя, проспект Ювілейний, будинок 26 г, є об`єктами нежитлової нерухомості. У зв`язку із неправильним визначенням категорії цих об`єктів нерухомого майна до позивача було неправильно застосовано пільгу зі сплати податку, передбачену абзацом б) підпункту 266.4.1 пункту 266.4 статті 266 ПК України (щодо жилого будинку за адресою: м. Запоріжжя, вул. Літакова/Снайперська, буд. 28/36), та, відповідно, неправомірно завищено суми податку за усіма вищезазначеними об`єктами нерухомості. Позивач 06.11.2019 звернувся до ГУ ДПС у Запорізькій області, яке на даний час здійснює функції відповідача у спірних правовідносинах, із заявою, у якій просив провести з ним звірку даних щодо зазначених об`єктів нерухомого майна, на підставі якої провести перерахунок, визначеної суми податку. Однак, відповіді на своє звернення позивач не отримав, звірка даних з ним проведена не була і перерахунок суми податку не проведений, тобто у добровільному порядку відновити порушені права позивача контролюючий орган відмовляється, у зв`язку з чим позивач змушений звернутися до адміністративного суду.

Ухвалою суду від 12.05.2020 відкрито загальне позовне провадження та призначено підготовче засідання на 15.06.2020.

28.05.2020 до суду від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву (вх. №24744), в якому представник відповідача позовні вимоги не визнає, зокрема зазначає, що за даними АІС «Податковий блок» підсистеми «Реєстрація ПП. Об`єкти нерухомого майна» та Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, громадянин ОСОБА_1 є власником об`єктів нерухомого майна, розташованих за адресами: будівля, Інтернет-клуб літ.А, загальною площею 81,9 м2: м. АДРЕСА_3 »; будівля, кафе-бар з більярдною (літ.А2), загальною площею 91,90 м2: м. Запоріжжя, вул. Чарівна буд. АДРЕСА_5 «б»; будинок, загальною площею 205,10 м2: м. Запоріжжя, вул. Літакова/Снайперська буд. 28/36. Олександрівським управлінням у м. Запоріжжі ГУ ДФС у Запорізькій області громадянину Чайці ОСОБА_2 сформовані податкові повідомлення - рішення по податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за 2018 рік № 0015818-4907-0827 від 16.05.2019 на суму 2083,46 грн.; № 0015819-4907-0827 від 16.05.2019 на суму 2337,85 грн. та № 0015820-4907-0827 від 16.05.2019 на суму 5217,54 грн., які були відправлені рекомендованим листом з повідомленням про вручення за місцем реєстрації платника: м. Запоріжжя вул. Реконструктивна, буд.61. Лист повернуто поштовим відділенням 04.08.2019 з відміткою «за закінченням терміну зберігання». Громадянин ОСОБА_1 листом від 04.11.2019 (вх.№8857/ФОП від 05.11.2019), звернувся до ГУ ДПС у Запорізькій області яким повідомив, що (мовою оригіналу: «...з невідомої мені причини, податкові повідомлення - рішення про визначення мені суми податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за 2018 рік на мою податкову адресу: м. Запоріжжя, вул. Літакова/Снайперська б. 28/36, мені не надсилалися та, відповідно врученими мені не були. У зв`язку з вищевикладеним, прошу, у разі винесення контролюючи органом щодо мене таких податкових повідомлень - рішень з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за 2018 рік, надіслати (вручити) мені їх в установленому порядку». До зазначеного листа не було додано жодного документу для проведення звірки по об`єктах оподаткування (договори купівлі - продажу об`єктів, витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, тощо). Листом від 02.12.2019 №18498/10/08-01-49-05 Олександрівським управлінням у м. Запоріжжі ГУ ДПС у Запорізькій області платнику надіслано відповідь, в якій зазначено, що згідно підпункту 266.7.3 пункту 266.7 статті 266 Податкового кодексу, платники податку мають право звернутися з письмовою заявою до контролюючого органу за місцем реєстрації для проведення звірки даних щодо об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності платника податку; розміру загальної площі об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності платника податку; право на користування пільгою із сплати податку; розміру ставки податку. Відповідь та завірені належним чином копії податкових повідомлень - рішень по податку на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки за 2018 рік були відправлені за адресою, яку у своєму листі вказав платник податку, а саме: м. Запоріжжя, вул. Літакова/Снайперська буд. 28/36, рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Лист повернуто поштовим відділенням від 15.01.2020 з відміткою «за закінченням терміну зберігання» Станом на 26.05.2020 платником податку ОСОБА_1 до Олександрівського управління у м. Запоріжжя ГУ ДПС у Запорізькій області заяву за ф.№ 5-ДР про зміну податкової адреси не надано. Отже, з огляду на вище викладене, податкові повідомлення - рішення по податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за 2018 рік № 0015818-4907-0827 від 16.05.2019 на суму 2083,46 грн.; № 0015819-4907-0827 від 16.05.2019 на суму 2337,85 грн. та №0015820-4907-0827 від 16.05.2019 на суму 5217,54 грн., сформовані Олександрівським управлінням у м. Запоріжжі ГУ ДФС у Запорізькій області є такими, що відповідають вимогам чинного законодавства. У зв`язку з чим просив у задоволенні позову відмовити.

15.06.2020 розгляд справи відкладено до 06.07.2020.

06.07.2020 у підготовчому засіданні оголошено перерву до 21.07.2020.

21.07.2020 д суду від представника відповідача надійшло клопотання (вх. № 33120) про розгляд справи у порядку письмового провадження.

Протокольною ухвалою суду від 21.07.2020 закрито підготовче провадження та призначено судовий розгляд справи по суті на 21.07.2020.

21.07.2020 у судовому засіданні, за клопотанням представника позивача, та наявністю відповідного клопотання представника відповідача, судом ухвалено здійснювати подальший розгляд справи у порядку письмового провадження.

Згідно з частиною четвертою статті 229 КАС України, при розгляді справи в порядку письмового провадження фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Згідно з ч. 4 с. 243 КАС України, судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.

Відповідно до ч. 2 ст. 193 КАС України, суд розглядає справу по суті протягом тридцяти днів з дня початку розгляду справи по суті.

Суд, оцінивши повідомлені обставини та наявні у справі докази у їх сукупності, встановив наявність достатніх підстав для прийняття законного та обґрунтованого рішення у справі.

Розглянувши матеріали справи, судом встановлені наступні обставини.

Головним управлінням ДФС у Запорізькій області прийняті податкові повідомлення-рішення, яким позивачу визначені податкові зобов`язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за 2018 рік, а саме:

- від 16.05.2019 № 0015818-4907-0827 на суму 2083,46 грн.;

- від 16.05.2019 № 0015819-4907-0827 на суму 2337,85 грн.;

- від 16.05.2019 № 0015820-4907-0827 на суму 5217,54 грн.

Зазначені податкові повідомлення-рішення стосуються трьох об`єктів нерухомого майна, які у 2018 році перебували у власності позивача, а саме:

- будівлі кафе-бару з більярдною (літ. А2), за адресою: АДРЕСА_2 область, місто Запоріжжя, вулиця Чарівна, будинок 46-Б, загальною площею 91,9 кв.м.;

- будівлі Інтернет-клубу літ. А, за адресою: АДРЕСА_2 , АДРЕСА_3 , загальною площею 81,9 кв.м.;

- житлового будинку за адресою: АДРЕСА_4 , загальною площею: 205,1 кв.м.

Не погоджуючись із вказаними податковими повідомленнями-рішеннями, позивач звернувся до суду із позовом про їх скасування.

Суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню через наступне.

Відповідно до підпункту 266.1.1 пункту 266.1 статті 266 Податкового кодексу України (надалі – ПК України) платниками податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.

Згідно з підпунктом 266.2.1 пункту 266.1 статті 266 ПК України, об`єктом оподаткування є об`єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка.

Відповідно до підпунктів 266.3.1, 266.3.2 пункту 266.3 статті 266 ПК України, базою оподаткування є загальна площа об`єкта житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його часток.

База оподаткування об`єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, які перебувають у власності фізичних осіб, обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що безоплатно надаються органами державної реєстрації прав на нерухоме майно та/або на підставі оригіналів відповідних документів платника податків, зокрема документів на право власності.

Відповідно до підпункту 266.4.1 пункту 266.4 статті 266 ПК України база оподаткування об`єкта/об`єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності фізичної особи - платника податку, зменшується:

а) для квартири/квартир незалежно від їх кількості - на 60 кв. метрів;

б) для житлового будинку/будинків незалежно від їх кількості - на 120 кв. метрів;

в) для різних типів об`єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток (у разі одночасного перебування у власності платника податку квартири/квартир та житлового будинку/будинків, у тому числі їх часток), - на 180 кв. метрів.

Таке зменшення надається один раз за кожний базовий податковий (звітний) період (рік).

Згідно з підпунктом 266.5.1 пункту 266.5 статті 266 ПК України, ставки податку для об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, встановлюються за рішенням сільської, селищної, міської ради або ради об`єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, залежно від місця розташування (зональності) та типів таких об`єктів нерухомості у розмірі, що не перевищує 1,5 відсотка розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 квадратний метр бази оподаткування.

Відповідно до Положення про податок на майно (в частині податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки), затвердженого рішенням Запорізької міської ради від 28.01.2015 № 5 (в редакції, яка була чинною на момент виникнення спірних правовідносин) (надалі – Положення про податок на майно) ставка податку для об`єктів житлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, становить 1 % розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 кв. метр бази оподаткування, за винятком об`єктів житлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, для яких встановлюється нульова ставка податку, а саме:

- квартири/квартир, загальна площа яких не перевищує 120 кв. метрів;

- будинку/будинків, загальна площа яких не перевищує 250 кв. метрів;

- різних типів об`єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток (у разі одночасного перебування у власності платника податку квартири /квартир та житлового будинку/будинків, у тому числі їх часток, загальна площа яких не перевищує 370 кв. метрів).

Крім того, згідно з Положенням про податок на майно база оподаткування об`єкта/об`єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності фізичної особи платника податку, зменшується:

а) для квартири/квартир незалежно від їх кількості на 60 кв. метрів;

б) для житлового будинку/будинків незалежно від їх кількості – на 120 кв. метрів;

в) для різних типів об`єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток (у разі одночасного перебування у власності платника податку квартири /квартир та житлового будинку / будинків, в тому числі їх часток), - на 180 кв. метрів.

Таке зменшення надається один раз за кожний базовий податковий (звітний) період (рік).

Ставка податку для об`єктів нежитлової нерухомості (окрім спеціально зазначених у Положенні про податок на майно), що перебувають у власності фізичних і юридичних осіб, становить 0,25 % розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового року), за 1 кв. метр бази оподаткування.

Станом на 01 січня 2018 року мінімальна заробітна плата в Україні складала 3723 грн. Таким чином, ставки податку на майно, відмінне від земельної ділянки, у м. Запоріжжі у 2018 році становили 37,23 грн. (1 % мінімальної зарплати) за 1 кв. метр житлової нерухомості та 9,31 грн. (0,25 % мінімальної зарплати) за 1 кв. метр нежитлової нерухомості.

Загальна сума податкових зобов`язань, визначена відповідачем позивачеві оскаржуваними податковими повідомленнями-рішеннями складає 9638,85 грн. (ППР від 16.05.2019 № 0015818-4907-0827 на суму 2083,46 грн. + ППР від 16.05.2019 № 0015819-4907-0827 на суму 2337,85 грн. + ППР від 16.05.2019 № 0015820-4907-0827 на суму 5217,54 грн.).

При цьому, загальна площа об`єктів нерухомого майна, належних позивачеві, щодо яких були складені оскаржувані податкові повідомлення-рішення складає 378,9 кв.м. (91,9 +81,9 + 205,1).

У разі застосування до зазначеної загальної площі об`єктів нерухомого майна, належних позивачеві, пільги, передбаченої підпунктом б) підпункту 266.4.1 пункту 266.4 статті 266 ПК України та Положенням про податок на майно для житлового будинку у розмірі 120 кв. метрів (378,9 кв.м. – 120 кв.м.) та множення отриманої суми (258,9 кв.м.) на ставку податку, передбачену для об`єктів житлової нерухомості (37,23 грн.) отримуємо суму 9638,85 грн., яка дорівнює загальній сумі податку, визначеній відповідачем у оскаржуваних податкових повідомленнях-рішеннях.

У зв`язку з цим, суд погоджується з твердження позивача про те, що суми податку щодо всіх трьох вищезазначених об`єктів нерухомості було розраховано контролюючим органом, виходячи з ставки податку, встановленої для об`єктів житлової нерухомості. Зазначена обставина не заперечується і самим відповідачем.

Однак, як свідчать надані позивачем до матеріалів справи документи: договір купівлі-продажу нежитлової будівлі № 667 від 09.10.2006, договір купівлі-продажу нежитлової будівлі № 516 від 07.09.2006; технічний паспорт будівлі по вул. Чарівна, 46 б у м. Запоріжжі, технічний паспорт будівлі по пр. Ювілейному, 26 г у м. Запоріжжі, свідоцтво від 09.11.2009 про право власності на нерухоме майно - житловий будинок за адресою: АДРЕСА_4 , лише один з трьох зазначених об`єктів нерухомості, належних позивачеві, а саме: житловий будинок за адресою: АДРЕСА_4 , загальною площею: 205,1 кв.м. – є об`єктом житлової нерухомості.

Два ж інших об`єкти, а саме: будівля кафе-бару з більярдною (літ. А2), за адресою: АДРЕСА_6 Запоріжжя, вулиця Чарівна, будинок 46-Б, загальною площею 91,9 кв.м.; будівля Інтернет-клубу літ. А, за адресою: АДРЕСА_3 г, загальною площею 81,9 кв.м. - є об`єктами нежитлової нерухомості.

У зв`язку із неправильним визначенням відповідачем категорії цих двох об`єктів нерухомого майна, до належного позивачеві жилого будинку (площею 205,1 кв.м.) адресою: АДРЕСА_7 . Запоріжжя, АДРЕСА_4 не було застосовано нульову ставку податку, передбачену Положенням про податок на майно для будинків площа яких не перевищує 250 кв. метрів, а також застосовано завищену ставку (37,23 грн. замість 9,31 грн. за 1 кв.м.) щодо належних позивачеві двох об`єктів нежитлової нерухомості.

З огляду на зазначене, суд вважає, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення були винесені контролюючим органом щодо позивача помилково та всупереч вимогам закону.

Відповідно до підпункту 266.7.3 пункту 266.7 статті 266 ПК України, платники податку мають право звернутися з письмовою заявою до контролюючого органу за місцем проживання (реєстрації) для проведення звірки даних щодо: об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності платника податку; розміру загальної площі об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності платника податку; права на користування пільгою із сплати податку; розміру ставки податку; нарахованої суми податку.

У разі виявлення розбіжностей між даними контролюючих органів та даними, підтвердженими платником податку на підставі оригіналів відповідних документів, зокрема документів на право власності, контролюючий орган за місцем проживання (реєстрації) платника податку проводить перерахунок суми податку і надсилає (вручає) йому нове податкове повідомлення-рішення. Попереднє податкове повідомлення-рішення вважається скасованим (відкликаним).

Як свідчать матеріали справи, позивач, на підставі вищезазначеної норми ПК України, 06.11.2019 звернувся до ГУ ДПС у Запорізькій області, яке на даний час здійснює функції відповідача у спірних правовідносинах, із заявою, у якій просив провести звірку даних щодо зазначених об`єктів нерухомого майна, на підставі якої провести перерахунок, визначеної суми податку.

Однак, доказів проведення з позивачем такої звірки і проведення перерахунку визначених позивачеві сум податку відповідач суду не надав.

Суд погоджується з твердженням позивача про те, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення порушують його майнові права, оскільки безпідставно завищують його податкові зобов`язання.

Таким чином, на переконання суду, позовні вимоги про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень відповідача від 16.05.2019 №№0015818-4907-0827, 0015819-4907-0827, 0015820-4907-0827 є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною другою статті 2 КАС України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частинами першою та другою статті 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

Відповідно до частин першої, другої статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд, відповідно до статті 90 КАС України, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Отже, виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що відповідач, як суб`єкт владних повноважень, не надав суду доказів, які спростовували б доводи позивача, а відтак, не довів правомірності свого рішення, а тому заявлені позивачем вимоги є такими, що підлягають задоволенню.

Щодо стягнення судових витрат, суд зазначає наступне.

З матеріалів адміністративної справи судом встановлено, що позивачем у зв`язку із розглядом даної адміністративної справи понесено судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 840,00 грн. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 1500 грн.

Частиною 1 ст. 132 КАС України встановлено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Також, частинами 1 та 2 ст.16 КАС України встановлено, що учасники справи мають право користуватися правничою допомогою.

Представництво в суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до вимог ст.134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

З метою отримання професійної правничої допомоги, позивачем укладено договір про надання правничої допомоги б/н від 29.03.2020 з адвокатом ОСОБА_3 , предметом якого є в тому числі складання заяв, скарг та інших документів правового характеру.

Згідно з актом передачі-приймання наданих послуг від 01.04.2020 та рахунком-фактурою від 01.04.2020 № 01/04/20 позивач отримав від адвоката правничу допомогу, яка полягала підготовці адміністративного позову до Запорізького окружного адміністративного суду про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень ГУ ДФС у Запорізькій області від 16.05.2019 № 0015818-4907-0827; № 0015819-4907-0827; № 0015820-4907-0827, вартість якої склала 1500 грн.

Надані адвокатом послуги оплачені позивачем у повному обсязі, що підтверджується квитанцією № 0.0.1669193057.1 від 06.04.2020.

Враховуючи характер справи та обсяг виконаних адвокатом робіт суд вважає розмір витрат на оплату його послуг співмірним та розумним.

Таким чином вимоги позивача щодо стягнення судових витрат є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до приписів частини першої статті 139 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст.ст.9, 139, 243-246 КАС України, суд,

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) до Головного управління ДФС у Запорізькій області (69107, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 166, код ЄДРПОУ 39396146) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, – задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати прийняті Головним управлінням ДФС у Запорізькій області податкові повідомлення-рішення форми «Ф» від 16.05.2019 №0015818-4907-0827; від 16.05.2019 № 0015819-4907-0827; від 16.05.2019 № 0015820-4907-0827.

Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Запорізькій області судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 840,00 грн. (вісімсот сорок гривень 00 копійок) та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 1500,00 грн. (одна тисяча п`ятсот гривень 00 копійок).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його (її) проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення у повному обсязі складено та підписано 24.07.2020.

Суддя Ю.В. Калашник