Ухвала суду № 90580443, 21.07.2020, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

З ПИТАНЬ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ АДМІНІСТРАТИВНОГО ПОЗОВУ

21 липня 2020 рокуСправа № 280/3661/20 м.Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Сіпаки А.В., при секретарі судового засідання Гопки Л.І.,

за участю сторін:

представника заявника – Чмут С.В.

представника відповідача 1 – Стешенка В.Є.

представника відповідача 2 – не прибув

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі

за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 )

до Прокуратури Запорізької області (вул. Олександра Матросова, буд. 29-А, м.Запоріжжя, 69057, код ЄДРПОУ 02909973),

до Офісу Генерального прокурора (вул. Різницька, буд. 13/15, м. Київ, 01011, код ЄДРПОУ 00034051)

про визнання протиправними та скасування рішення, наказу,

ВСТАНОВИВ:

До Запорізького окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 (далі - позивач) до Прокуратури Запорізької області (далі – відповідач 1), до Офісу Генерального прокурора (далі – відповідач 2), в якому позивач просить суд: визнати протиправним та скасувати рішення другої кадрової комісії про неуспішне проходження прокурором відділу з підтримання публічного обвинувачення в суді прокуратури Запорізької області Стоматовою Вікторією Петрівною атестації за ре зультатами складання іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички; визнати протиправним та скасувати наказ прокурора Запорізької області №739 к від 29.04.2020 про звільнення ОСОБА_1 з посади прокурора відділу з підтримання публічного обвинувачення в суді прокуратури Запорізької області та органів прокуратури на підставі пункту 9 частини першої статті 51 Закону України “Про про куратуру” у перший робочий день після закінчення відпустки для догляду за дитиною до досяг нення нею трирічного віку або до фактичного виходу працівника.

Ухвалою від 02.06.2020 було відкрито загальне позовне провадження в адміністративній справі та призначено підготовче засідання на 14.07.2020.

Ухвалою від 02.06.2020 витребувано від Офісу Генерального прокурора належним чином засвідчені копії документів.

14 липня 2020 року на адресу суду надійшла заява позивача про забезпечення позову, в якій вона просить забезпечити її позов шляхом: заборони Прокуратурі Запорізької області вчиняти дії щодо звільнення ОСОБА_1 з органів прокуратури на підставі п. 9 ч. 1 ст. 51 Закону України «Про прокуратуру»; зупинити дію наказу прокурора Запорізької області № 739 К від 29.04.2020 про звільнення ОСОБА_1 з посади прокурора відділу з підтримання публічного обвинувачення в суді прокуратури Запорізької області та органів прокуратури на підставі пункту 9 частини першої статті 51 Закону України “Про про куратуру” у перший робочий день після закінчення відпустки для догляду за дитиною до досяг нення нею трирічного віку або до фактичного виходу працівника.

Подана заява обгрунтована тим, що починаючи з 16.04.2018 позивач перебуває у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, строк якої спливає 08.08.2020. У звязку з цим має побоювання стосовно того, що позовна заява не буде розглянута до моменту закінчення строку перебування у відпустці для догляду за дитиною (08.08.2020), у звязку з чим після її завершення на виконання оскаржуваного наказу прокурора Запорізької області № 739К від 29.04.2020 її фактично буде звільнено з посади у перший робочий день після закінчення відпустки для догляду за дитиною, що призведе до порушення трудових прав, зокрема позбавить засобів до існування. Невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи навіть унеможливити виконання рішення суду та ефективний захист і поновлення порушених прав і інтересів, за захистом яких позивач звернулася. Просить заяву задовольнити.

В підготовчому судовому засіданні представник позивача подану заяву підтримав та просив її задовольнити.

Представник відповідача 1 в підготовчому судовому засіданні проти задоволення заяви про забезпечення позову заперечив та просив у її задоволенні відмовити.

Представник відповідача 2 в підготовче судове засідання не зявився, про дату, час та місце слухання справи був повідомлений належним чином.

Розглянувши наявні матеріали справи, дослідивши і оцінивши надані докази в їх сукупності, суд з`ясував наступне.

Відповідно до положень ч. 1, ч. 2 ст. 150 Кодексу адміністративного судочинства України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:

1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або

2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Згідно ч. 1 ст. 151 Кодексу адміністративного судочинства України, позов може бути забезпечено:

1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта;

2) забороною відповідачу вчиняти певні дії;

3) виключено;

4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору;

5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Тобто, вжиття заходів забезпечення позову, які передбачені ч. 1 ст. 151 Кодексу адміністративного судочинства України можливі лише за наявності обставин, що визначені ч. 2 ст. 150 Кодексу адміністративного судочинства України.

Забезпечення адміністративного позову - це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, до вирішення адміністративної справи по суті позовних вимог, визначених КАС України заходів щодо створення можливості реального виконання у майбутньому постанови суду, якщо її буде прийнято на користь позивача.

Необхідно зазначити, що при вирішенні питання про вжиття заходів забезпечення позову суд повинен здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності їх вжиття з урахуванням: розумності, обґрунтованості та адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову та його предметом; ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду у разі невжиття заходів забезпечення позову; запобігання порушенню охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками судового процесу, у разі вжиття заходів забезпечення позову.

За своєю суттю інститут забезпечення в адміністративному судочинстві є інститутом попереднього судового захисту. Метою його запровадження є гарантування виконання рішення суду у випадку задоволення позову за існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення у справі. Доведення наявності зазначених підстав або принаймні однієї з них, з точки зору процесуального закону, є необхідною передумовою для вжиття судом заходів до забезпечення позову у разі їх вжиття за клопотанням позивача.

Із вищенаведеного випливає, що, вирішуючи питання про вжиття заходів забезпечення позову, суд має пересвідчитись, що надані докази та доводи позивача на даному етапі переконливо свідчать про наявність підстав для забезпечення позову.

Як вказано вище, заявник просить забезпечити позов, шляхом заборони Прокуратурі Запорізької області вчиняти дії щодо звільнення ОСОБА_1 з органів прокуратури на підставі п. 9 ч. 1 ст. 51 Закону України «Про прокуратуру» та зупинити дію наказу прокурора Запорізької області № 739 К від 29.04.2020 про звільнення ОСОБА_1 з посади прокурора відділу з підтримання публічного обвинувачення в суді прокуратури Запорізької області та органів прокуратури на підставі пункту 9 частини першої статті 51 Закону України “Про про куратуру” у перший робочий день після закінчення відпустки для догляду за дитиною до досяг нення нею трирічного віку або до фактичного виходу працівника.

Необхідність вжиття заходів забезпечення позову обґрунтовано існуванням очевидних ознак протиправності оскаржуваного рішення та існуванням обставин, що ускладнять чи унеможливлять виконання рішення суду.

Вирішуючи подану позивачем заяву про вжиття заходів забезпечення позову, суд виходить з наступного.

25 вересня 2019 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури» №113-IX (далі - Закон №113-ІХ), яким запроваджено реформування системи органів прокуратури.

Прийняття вказаного Закону спрямовано на запровадження першочергових і тимчасових заходів, пов`язаних передусім із кадровим перезавантаженням органів прокуратури шляхом атестації чинних прокурорів, а також надання можливості всім доброчесним кандидатам, які мають належні теоретичні знання та практичні навивки, на конкурсних засадах зайняти посаду прокурора у будь-якому органі прокуратури. Основною метою законопроекту є створення передумов для побудови системи прокуратури, діяльність якої базується на засадах ефективності, професійності, незалежності та відповідальності.

Зокрема, згідно з пункту 6 розділу II «Прикінцеві і перехідні положення» Закону № 113-ІХ з дня набрання чинності цим Законом усі прокурори Генеральної прокуратури України, регіональних прокуратур, місцевих прокуратур, військових прокуратур вважаються такими, що персонально попереджені у належному порядку про можливе майбутнє звільнення з посади на підставі пункту 9 частини першої статті 51 Закону України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2010 року № 1697.

За приписами пункту 7 розділу II «Прикінцеві і перехідні положення» Закону № 113-ІХ прокурори та слідчі органів прокуратури, які на день набрання чинності цим Законом займають посади прокурорів і слідчих у Генеральній прокуратурі України, регіональних прокуратурах, місцевих прокуратурах, військових прокуратурах, можуть бути переведені на посаду прокурора в Офісі Генерального прокурора, обласних прокуратурах, окружних прокуратурах лише у разі успішного проходження ними атестації, яка проводиться у порядку, передбаченому цим розділом.

Пунктом дев`ятим розділу II «Прикінцеві і перехідні положення» Закону № 113-ІХ передбачено, що атестація здійснюється згідно з Порядком проходження прокурорами атестації, який затверджується Генеральним прокурором.

Так, Порядок проходження прокурорами атестації, затверджено наказом Генерального прокурора 03 жовтня 2019 року № 221 (далі - Порядок).

Відповідно до вказаного Порядку атестація прокурорів - це встановлена розділом II «Прикінцеві і перехідні положення» Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури" (далі - Закон) та цим Порядком процедура надання оцінки професійній компетентності, професійній етиці та доброчесності прокурорів Генеральної прокуратури України, регіональних прокуратур, місцевих прокуратур і військових прокуратур.

Проведення атестації прокурорів та слідчих регіональних прокуратур, військових прокуратур регіонів (на правах регіональних) забезпечують кадрові комісії Офісу Генерального прокурора, а прокурорів та слідчих місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих) - кадрові комісії обласних прокуратур.

Відповідно до п. 6 вказаного Порядку атестація включає такі етапи:

1) складання іспиту у формі анонімного тестування з використанням комп`ютерної техніки з метою виявлення рівня знань та умінь у застосуванні закону, відповідності здійснювати повноваження прокурора;

2) складання іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп`ютерної техніки;

3) проведення співбесіди з метою виявлення відповідності прокурора вимогам професійної компетентності, професійної етики та доброчесності. Для оцінки рівня володіння практичними уміннями та навичками прокурори виконують письмове практичне завдання.

Аналогічні норми містяться і в Законі № 113-ІХ, відповідно до п. 13 розділу II «Прикінцеві і перехідні положення» якого передбачено, що атестація прокурорів включає такі етапи:

1) складення іспиту у формі анонімного письмового тестування або у формі анонімного тестування з використанням комп`ютерної техніки з метою виявлення рівня знань та умінь у застосуванні закону, відповідності здійснювати повноваження прокурора. Результати анонімного тестування оприлюднюються кадровою комісією на офіційному вебсайті Генеральної прокуратури України або Офісу Генерального прокурора не пізніше ніж за 24 години до проведення співбесіди;

2) проведення співбесіди з метою виявлення відповідності прокурора вимогам професійної компетентності, професійної етики та доброчесності. Для оцінки рівня володіння практичними уміннями та навичками прокурори виконують письмове практичне завдання.

Атестація може включати інші етапи, непроходження яких може бути підставою для ухвалення кадровою комісією рішення про неуспішне проходження атестації прокурором. Перелік таких етапів визначається у Порядку проходження прокурорами атестації, який затверджує Генеральний прокурор.

Пунктом 16 розділу II «Прикінцеві і перехідні положення» Закону № 113-ІХ передбачено, що за результатами складення прокурором іспиту відповідна кадрова комісія ухвалює рішення щодо допуску прокурора до проведення співбесіди. Якщо прокурор за результатами складення іспиту набрав меншу кількість балів, ніж прохідний бал, встановлений згідно з Порядком проходження прокурорами атестації, це є підставою для недопущення прокурора до етапу співбесіди і ухвалення кадровою комісією рішення про неуспішне проходження атестації таким прокурором.

Відповідно до п. 17 та п. 7, 8 Порядку кадрові комісії за результатами атестації прокурора ухвалюють одне із таких рішень: рішення про успішне проходження прокурором атестації або рішення про неуспішне проходження прокурором атестації.

Кадрові комісії за результатами атестації подають Генеральному прокурору інформацію щодо прокурорів, які успішно пройшли атестацію, а також щодо прокурорів, які неуспішно пройшли атестацію.

Повторне проходження одним і тим самим прокурором атестації або одного з її етапів забороняється.

Якщо складання відповідного іспиту було перервано чи не відбулося з технічних або інших причин, незалежних від членів комісії та прокурора, комісія призначає новий час (дату) складання відповідного іспиту для прокурора.

Суд звертає увагу, що відповідно до п. 19 розділу II «Прикінцеві і перехідні положення» Закону № 113-ІХ прокурори, які на день набрання чинності цим Законом займають посади у Генеральній прокуратурі України, регіональних прокуратурах, місцевих прокуратурах, військових прокуратурах, звільняються Генеральним прокурором, керівником регіональної (обласної) прокуратури з посади прокурора на підставі пункту 9 частини першої статті 51 Закону України "Про прокуратуру" за умови настання однієї із наступних підстав:

1) неподання прокурором Генеральної прокуратури України, регіональної прокуратури, місцевої прокуратури, військової прокуратури у встановлений строк заяви до Генерального прокурора про переведення до Офісу Генерального прокурора, обласної прокуратури, окружної прокуратури та про намір у зв`язку із цим пройти атестацію;

2) рішення кадрової комісії про неуспішне проходження атестації прокурором Генеральної прокуратури України, регіональної прокуратури, місцевої прокуратури, військової прокуратури;

3) в Офісі Генерального прокурора, обласних прокуратурах, окружних прокуратурах відсутні вакантні посади, на які може бути здійснено переведення прокурора Генеральної прокуратури України, регіональної прокуратури, місцевої прокуратури, військової прокуратури, який успішно пройшов атестацію;

4) ненадання прокурором Генеральної прокуратури України, регіональної прокуратури, місцевої прокуратури, військової прокуратури, у разі успішного проходження ним атестації, згоди протягом трьох робочих днів на переведення на запропоновану йому посаду в Офісі Генерального прокурора, обласній прокуратурі, окружній прокуратурі.

Таким чином, вказане вище свідчить про те, що у разі прийняття відповідною кадровою комісією рішення неуспішне проходження атестації прокурором Генеральної прокуратури України, регіональної прокуратури, місцевої прокуратури, військової прокуратури, останній підлягає звільненню на підставі пункту 9 частини першої статті 51 Закону України "Про прокуратуру".

Суд зазначає, що ОСОБА_2 , станом на час звернення до суду займає посаду прокурора відділу з підтримання публічного обвинувачення в суді прокуратури Запорізької області, на яку була призначена наказом прокурора Запорізької області від 09.01.2020 року № 36к.

Як вбачається з матеріалів справи позивачем успішно було складено іспит у формі анонімного тестування з використанням комп`ютерної техніки з метою виявлення рівня знань та умінь у застосуванні закону, відповідності здійснювати повноваження прокурора.

Разом з тим за наслідками складання іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп`ютерної техніки ОСОБА_1 , відповідно до додатку № 2 до протоколу № 5 другої кадрової комісії з атестації прокурорів регіональних прокуратур від 09.04.2020 набрала 87 балів, що є менше прохідного балу для успішного складання іспиту (93), та її не допущено до проходження наступного етапу атестації.

Вказане рішення ОСОБА_1 та наказ про її звільнення оскаржено до суду та є предметом розгляду даної справи.

Вирішуючи заяву позивача про забезпечення позову, судом встановлено, що відповідно до підпункту 2 пункту 19 розділу Прикінцеві та перехідні положення Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури" від 19.09.2019 №113-IX прокурори, які на день набрання чинності цим Законом займають посади у Генеральній прокуратурі України, регіональних прокуратурах, місцевих прокуратурах, військових прокуратурах, звільняються Генеральним прокурором, керівником регіональної (обласної) прокуратури з посади прокурора на підставі пункту 9 частини першої статті 51 Закону України "Про прокуратуру" за умови настання однієї із наступних підстав: рішення кадрової комісії про неуспішне проходження атестації прокурором Генеральної прокуратури України, регіональної прокуратури, місцевої прокуратури, військової прокуратури.

Другою кадровою комісією з атестації прокурорів регіональних прокуратур, створеною наказом Генерального прокурора від 07.02.2020 № 78, прийнято рішення № 293 від 09.04.2020 про неуспішне проходження ОСОБА_3 атестації за результатами складення іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп`ютерної техніки.

Тобто, у прокурора Запорізької області відповідно оскаржуваного рішення № 293 на підставі пункту 9 частини 1 статті 51 Закону України "Про прокуратуру" виник обов`язок звільнити позивача із органів прокуратури.

Як встановлено з матеріалів справи на підставі рішення другої кадрової комісії № 293 від 09.04.2020 (що є предметом оскарження у даній справі) про неуспішне проходження позивачем атестації, відповідно пункту 9 частини 1 статті 51 Закону України "Про прокуратуру" прокуратурою Запорізької області прийнято наказ від 29.04.2020 №739к про звільнення позивача із займаної посади у перший робочий день після закінчення відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку або до фактичного виходу працівника.

Тобто, під час розгляду заяви позивача про необхідність забезпечення позову шляхом зупинення дії наказу прокуратури Запорізької області від 29.04.2020 №739к, судом встановлено, що з 08.08.2020 позивач буде звільнений із займаної посади із органів прокуратури на підставі вказаного наказу.

Тобто на час подачі позову та вирішення заяви про його забезпечення оскаржуване рішення щодо позивача реалізовано не було, а звільнення його з займаної посади унеможливить виконання судового рішення (у разі задоволення позову)

Аналізуючи положення вказаних вимог Кодексу адміністративного судочинства України, а також враховуючи, що відповідно наказу прокуратури Черкаської області від 29.04.2020 №739к позивача буде звільнено із займаної посади із органів прокуратури, що свідчить про можливість заподіяння шкоди правам та інтересам позивача, а також може значно ускладнити виконання рішення, ухваленого судом за результатами розгляду позову в адміністративній справі, суд приходить до висновку, що у разі відмови у забезпеченні позову, фактично буде не можливо виконати рішення суду, в разі його задоволення.

При розгляді даної заяви встановлено, що позивачем доведено обставини існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди його правам та інтересам до ухвалення рішення в адміністративній справі, а також те, що захист цих прав та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів. Заява про забезпечення позову містить мотиви та підстави, передбачені ст.150 КАС України, які є обов`язковими для постановлення ухвали про забезпечення позову.

Встановлення визначених заходів забезпечення позову до вирішення судом спору у даній справі відповідають предмету заявленого позову, та водночас вжиття таких заходів не зумовлює фактичного вирішення спору по суті, не зумовлює надання оцінки спору про право, а направлені тільки на збереження існуючого становища до розгляду спору по суті та прийняття судового рішення у справі.

Щодо вимоги позивача щодо заборони Прокуратурі Запорізької області вчиняти дії щодо звільнення ОСОБА_1 з органів прокуратури на підставі п. 9 ч. 1 ст. 51 Закону України «Про прокуратуру», - до набрання законної сили рішенням у даній справі, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до п. 19 розділу II "Прикінцеві і перехідні положення" Закону № 113-ІХ прокурори, які на день набрання чинності цим Законом займають посади у Генеральній прокуратурі України, регіональних прокуратурах, місцевих прокуратурах, військових прокуратурах, звільняються Генеральним прокурором, керівником регіональної (обласної) прокуратури з посади прокурора на підставі пункту 9 частини першої статті 51 Закону України "Про прокуратуру" за умови настання однієї із наступних підстав:

1) неподання прокурором Генеральної прокуратури України, регіональної прокуратури, місцевої прокуратури, військової прокуратури у встановлений строк заяви до Генерального прокурора про переведення до Офісу Генерального прокурора, обласної прокуратури, окружної прокуратури та про намір у зв`язку із цим пройти атестацію;

2) рішення кадрової комісії про неуспішне проходження атестації прокурором Генеральної прокуратури України, регіональної прокуратури, місцевої прокуратури, військової прокуратури;

3) в Офісі Генерального прокурора, обласних прокуратурах, окружних прокуратурах відсутні вакантні посади, на які може бути здійснено переведення прокурора Генеральної прокуратури України, регіональної прокуратури, місцевої прокуратури, військової прокуратури, який успішно пройшов атестацію;

4) ненадання прокурором Генеральної прокуратури України, регіональної прокуратури, місцевої прокуратури, військової прокуратури, у разі успішного проходження ним атестації, згоди протягом трьох робочих днів на переведення на запропоновану йому посаду в Офісі Генерального прокурора, обласній прокуратурі, окружній прокуратурі.

Тобто, фактично підставою для звільнення ОСОБА_1 має бути чинне, у тому числі і не зупинене, рішення кадрової комісії про неуспішне проходження атестації прокурором.

З огляду на те, що суд, при розгляді даного клопотання, дійшов висновку про наявність підстав для зупинення дії наказу прокурора Запорізької області № 739 К від 29.04.2020 про звільнення ОСОБА_1 з посади прокурора відділу з підтримання публічного обвинувачення в суді прокуратури Запорізької області та органів прокуратури на підставі пункту 9 частини першої статті 51 Закону України “Про прокуратуру” у перший робочий день після закінчення відпустки для догляду за дитиною до досяг нення нею трирічного віку або до фактичного виходу працівника, то вказана обставина виключає можливість його реалізації шляхом звільнення ОСОБА_1 із займаної посади.

Положеннями статті 156 КАС України передбачено, що ухвала суду про забезпечення позову має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом. Така ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження. Примірник ухвали про забезпечення позову негайно надсилається заявнику, всім особам, яких стосуються заходи забезпечення позову і яких суд може ідентифікувати, а також, залежно від виду вжитих заходів, направляється судом для негайного виконання державним та іншим органам для вжиття відповідних заходів. Особи, винні в невиконанні ухвали про забезпечення позову, несуть відповідальність, встановлену законом.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.150-154, 241-243, 248 КАС України, суд,

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову – задовольнити частково.

Вжити заходи забезпечення позову шляхом зупинення дії наказу прокуратури Запорізької області № 739к від 29.04.2020 про звільнення ОСОБА_1 з посади прокурора відділу з підт римання публічного обвинувачення в суді прокуратури Запорізької області та органів прокура тури на підставі пункту 9 частини першої статті 51 Закону України “Про прокуратуру” у перший робочий день після закінчення відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку або до фактичного виходу працівника, до набрання законної сили рішенням суду у даній справі.

В іншій частині вимог заяви – відмовити.

Ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.

Ухвалу про забезпечення позову може бути оскаржено. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня підписання ухвали суддею. До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається до Третього апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд.

Суддя А.В. Сіпака