Рішення № 90580386, 23.07.2020, Закарпатський окружний адміністративний суд

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 липня 2020 року м. Ужгород№ 260/2263/20 Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Рейті С.І.

при секретарі судового засідання Петрус К.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Закарпатській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі – позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду із позовом до Головного управління ДПС у Закарпатській області (далі – відповідач, ГУ ДПС у Закарпатській області), яким просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Закарпатській області від 29.05.2020 року за № 0000853202 про застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 60000,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачем до 01.04.2020 року проводилась підприємницька діяльність з реалізації пального на підставі ліцензії на право здійснення торгівлі пальним із використанням реєстратора розрахункових операцій, зареєстрованим акцизним складом в єдиному реєстрі та реєстрацією акцизних накладних. Враховуючи, що з 01.04.2020 року акцизний склад повинен бути обладнаний рівнемірами-лічильниками, ОСОБА_1 було здійснено замовлення на закупівлю та встановлення даних рівнемірів (рахунок на суму 122262,00 грн. від 16.01.2020 року, оплачений 17.03.2020 року). Разом з тим, оскільки виробник з країни Італії, враховуючи поширення вірусу та закриття кордонів, рівнеміри не були вчасно доставлені в Україну. Так як станом на 01.04.2020 року на резервуарах рівнеміри не було встановлено, з 01.04.2020 року позивачем призупинено підприємницьку діяльність, реалізація пального з того часу не проводилась, про що свідчать залишки пального, які на 01.04.2020 року по 06.05.2020 року ідентичні. У поданій звітності за квітень вказано, що обсяг реалізації пального за місяць дорівнює нулю. Станом на 21.05.2020 року постачальником довезено і встановлено рівнеміри, довідка про розпорядника акцизного складу пального, акцизні склади пального, розташовані на них резервуари пального, витратоміри та рівнеміри – подана, витратоміри-лічильники та рівнеміри-лічильники рівня пального у резервуарі зареєстровані в Єдиному державному реєстрі.

Враховуючи викладене, вважає протиправним застосування штрафної (фінансової) санкції за не обладнання трьох резервуарів для зберігання пального рівнемірами-лічильниками пального, відповідно, оскаржене податкове повідомлення-рішення - протиправним.

Ухвалою судді від 23.06.2020 року відкрито провадження у адміністративній справі та призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін, запропоновано відповідачеві надати відзив на позовну заяву.

17.07.2020 року до суду надійшов відзив ГУ ДПС у Закарпатській області, згідно якого, вважає позовну заяву безпідставною, необгрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню, зокрема, з огляду на те, що ФОП ОСОБА_1 було порушено вимоги пп.230.1.2 п.230.1 ст. 230 ПК України в частині не обладнання резервуарів рівнемірами-лічильниками пального та пп.230.1.3 п.230.1 ст. 230 ПК України, в частині не забезпечення подання електронної звітності до органів ДПС, що встановлено вході проведення фактичної перевірки господарської одиниці - АЗС.

Враховуючи виявлені порушення податкового законодавства, ГУ ДПС у Закарпатській області прийнято спірне податкове повідомлення-рішення, яким до позивача застосовано штрафні (фінансові) санкції в сумі 60000,00 грн., за не обладнання трьох резервуарів рівнемірами-лічильниками.

Згідно ч. 5 ст. 262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

Як встановлено судом та підтверджено наявними в матеріалах справи доказами, на підставі наказу ГУ ДПС у Закарпатській області від 04.05.2020 року № 467, направлень за №№ 845/32-01, № 846/32-01, № 847/32-01 від 06.05.2020 року та на підставі пп.80.2.5 п.80.2 ст. 80 Податкового кодексу України (далі – ПК України), працівниками ГУ ДПС у Закарпатській області 06.05.2020 року проведено фактичну перевірку господарської одиниці – АЗС (за адресою: Хустський район, с. Крайниково, б/н) суб`єкта господарської діяльності ФОП ОСОБА_1 , за наслідками якої було складено акт перевірки № 0245/07/16/32/1912821534 від 07.05.2020 року.

В ході перевірки встановлено порушення позивачем пп.230.1.2 п.230.1 ст. 230 ПК України в частині не обладнання резервуарів рівнемірами-лічильниками пального та пп.230.1.3 п.230.1 ст. 230 ПК України, в частині не забезпечення подання електронної звітності до органів ДПС.

За наслідками проведеної перевірки та виявлених порушень ГУ ДПС у Закарпатській області винесено податкове повідомлення-рішення від 29.05.2020 року за № 0000853202 про застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 60000,00 грн.

Вказане податкове повідомлення-рішення оскаржене позивачем в судовому порядку.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України) завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб`єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. Згідно ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Спірні правовідносини виникли між сторонами з приводу неправомірного, на думку позивача, винесення податкового повідомлення-рішення, відповідно до якого, до позивача застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 60000,00 грн.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначають вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються положеннями ПК України.

Так, пп. 14.1.6. п. 14.1 ст. 14 ПК України визначено, що акцизний склад – це спеціально обладнані приміщення на обмеженій території (далі - приміщення), розташовані на митній території України, де під контролем постійних представників контролюючого органу розпорядник акцизного складу провадить свою господарську діяльність шляхом вироблення, оброблення (перероблення), змішування, розливу, пакування, фасування, зберігання, одержання чи видачі спирту етилового, горілки та лікеро-горілчаних виробів, а також приміщення, розташовані на митній території України, де розпорядник акцизного складу провадить свою господарську діяльність шляхом вироблення, оброблення (перероблення), змішування, навантаження-розвантаження, зберігання пального (крім скрапленого газу природного, бензолу, метанолу), за винятком приміщень для навантаження-розвантаження, зберігання пального виключно для потреб власного споживання пального розпорядником акцизного складу.

В свою чергу, пп. 14.1.224 п. 14.1 ст. 14 ПК України встановлено, що розпорядник акцизного складу – це суб`єкт господарювання, який одержав ліцензію на право виробництва спирту етилового, алкогольних напоїв, зареєстрований платником акцизного податку, або який здійснює виробництво, оброблення (перероблення), змішування, навантаження-розвантаження, зберігання пального (крім скрапленого газу природного, бензолу, метанолу), крім суб`єктів господарювання, які використовують приміщення, розташовані на митній території України, для навантаження-розвантаження, зберігання пального виключно для потреб власного споживання пального.

Відповідно до представленої для перевірки ОСОБА_1 ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним № 07150314201900165 від 01.07.2019 року терміном дії з 01.07.2019 року по 01.07.2020 року, останній здійснює роздрібну торгівлю пальним за адресою: Хустський район, с. Крайниково, б/н.

Пунктом 230.1. ст. 230 ПК України визначено, що акцизні склади утворюються з метою підвищення ефективності роботи із запобігання та боротьби з незаконним виробництвом і обігом спирту етилового, горілки та лікеро-горілчаних виробів, пального, посилення контролю за повнотою та своєчасністю надходжень до бюджету акцизного податку.

Акцизні склади, на території яких здійснюється виробництво, оброблення (перероблення), змішування, навантаження-розвантаження, зберігання пального, повинні бути обладнані витратомірами-лічильниками та рівнемірами-лічильниками рівня таких товарів (продукції) у резервуарі (далі - рівнемір-лічильник), які зареєстровані в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників рівня пального у резервуарі.

Відпуск пального без наявності витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників забороняється.

За змістом п. 12 підрозділу 5 розділу XX ПК України, норми п.230.1 ст. 230 цього Кодексу щодо обладнання акцизних складів, на території яких здійснюється виробництво, оброблення (перероблення), змішування, навантаження-розвантаження, зберігання пального, витратомірами-лічильниками та рівнемірами-лічильниками застосовуються з 1 січня 2017 року.

Відповідно до вимог ст. 230 ПК України, постановою Кабінету Міністрів України від 22.11.2017 N 891 затверджено Порядок ведення Єдиного державного реєстру витратомірів-лічильників і рівнемірів-лічильників рівня пального у резервуарі, передачі облікових даних з них електронними засобами зв`язку (далі - Порядок).

Резервуар - законодавчо регульований засіб вимірювальної техніки у вигляді стаціонарної споруди або ємності, який призначений для здійснення операцій з обігу пального та його зберігання та для якого встановлена залежність його місткості від абсолютної висоти рівня пального в резервуарі, що оформлено у вигляді градуювальної таблиці (пп. 3 п. 2 Порядку).

Відповідно до пп. 4 п. 2 Порядку обіг пального - будь-які операції, що передбачають: фізичне отримання розпорядником акцизного складу пального з переходом права власності чи без переходу права власності на пальне (операції з виробництва, придбання, комісії, доручення, відповідального зберігання та інші операції); фізичний відпуск (відвантаження) розпорядником акцизного складу пального з переходом права власності чи без переходу права власності на пальне (операції з реалізації, комісії, доручення, відповідального зберігання та інші операції).

Враховуючи норми п. 22 підрозд. 5 розд. XX ПК України та відповідно до п. 12 підрозд. 5 розд. XX ПК України, розпорядники акцизних складів відповідно до вимог цього Кодексу зобов`язані обладнати акцизні склади витратомірами-лічильниками та/або рівнемірами-лічильниками та зареєструвати їх в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників рівня пального у резервуарі в такі строки:

1) акцизний склад, де розташовано резервуари, загальна місткість яка перевищує 20000 куб. метрів, - не пізніше 01.07.2019;

2) акцизний склад, де розташовано резервуари, загальна місткість яких перевищує 1000 куб. метрів, але не перевищує 20000 куб. метрів, - не пізніше 01.10.2019;

3) акцизний склад, де розташовано резервуари, загальна місткість яких не перевищує 1000 куб. метрів, - не пізніше 01.01.2020.

Тобто при визначенні загальної місткості розташованих на акцизному складі резервуарів беруться до уваги стаціонарні споруди або ємності, які призначені для здійснення операцій, що передбачають фізичне отримання розпорядником акцизного складу пального чи/або фізичний відпуск (відвантаження) розпорядником акцизного складу пального з переходом права власності чи без переходу права власності на пальне та його зберігання, при цьому акцизні склади, на території яких здійснюється виробництпо, оброблення (перероблення), змішування, розлив, навантаження-розвантаження, зберігання, реалізація пального, повинні бути обладнані витратомірами-лічильниками на кожному місці відпуску пального наливом з акцизного складу, розташованому на акцизному складі, та рівнемірами-лічильниками на кожному введеному в експлуатацію стаціонарному резервуарі, розташованому на акцизному складі.

Як вбачається із акту перевірки, для здійснення господарської діяльності на АЗС за адресою: Хустський район, с. Крайниково, б/н, позивач використовує три паливнороздавальних колонки (витратоміри), які належним чином повірено, про що внесено відповідний запис у формулярі по експлуатації та ремонту паливнороздавальної колонки. Для зберігання пального позивач використовує чотири резервуари. На дату складання акту залишки пального наявні у трьох резервуарах: А-92 – 3898,4 л., А-95 – 4332,08 л., ДП – 5236,66 л. Залишки пального відповідають даним Х-звіту.

Проведеною перевіркою встановлено не обладнання трьох резервуарів (в яких наявні залишки пального) рівномірами пального. До перевірки не надано жодних документів щодо встановлення та повірки таких рівномірів.

ФОП ОСОБА_1 надано пояснення до акту перевірки, зі змісту яких вбачається, що останній купив від ОСОБА_2 рівноміри на суму 122262,00 грн. і оплатив 17.03.2020 року, підвів інтернет до резервуарів, але на сьогоднішній день рівноміри не встановлені, та поставник обіцяє, що в найближчий час такі будуть встановлені.

При цьому, акт перевірки підписано позивачем без зауважень.

Пунктом 128 прим. 1.1 ст. 128 прим. 1 ПК України, передбачено, зокрема, що необладнання та/або відсутність реєстрації в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників рівня пального у резервуарі рівнеміра-лічильника на введеному в експлуатацію резервуарі, розташованому на акцизному складі, та/або витратоміра-лічильника на місці відпуску пального наливом з акцизного складу, розташованого на акцизному складі, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 20000 грн. за кожний необладнаний резервуар та/або незареєстрований рівнемір-лічильник, а також за кожне необладнане місце відпуску пального наливом з акцизного складу, та/або незареєстрований витратомір-лічильник.

Отже, враховуючи викладене вище, резервуари, які використовуються для здійснення операцій з обігу пального та його зберігання, загальна місткість яких не перевищує 1000 куб. метрів, з 01.01.2020 року, повинні бути обладнані витратомірами-лічильниками та рівнемірами-лічильниками, які зареєстровані в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників рівня пального у резервуарі (п. 230.1 ст. 230 Кодексу).

Норми статті 1281 Кодексу застосовуватимуться:

1) з 01 липня 2019 року - до розпорядника акцизного складу, на акцизному складі якого розташовано резервуари, загальна місткість яких перевищує 20000 куб. метрів;

2) з 01 жовтня 2019 року - до розпорядника акцизного складу, на акцизному складі якого розташовано резервуари, загальна місткість яких перевищує 1000 куб. метрів, але не перевищує 20000 куб. метрів;

3) з 01 січня 2020 року - до розпорядника акцизного складу, на акцизному складі якого розташовано резервуари, загальна місткість яких не перевищує 1000 куб. метрів (п. 18 підрозділ 5 розділ XX Кодексу).

Таким чином, враховуючи обов`язок позивача обладнати резервуари, які використовуються для здійснення операцій з обігу пального та його зберігання витратомірами-лічильниками та рівнемірами-лічильниками, які зареєстровані в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників рівня пального у резервуарі станом на 01.01.2020 року, та встановленим перевіркою фактом їх відсутності станом на 06.05.2020 року, суд дійшов висновку про правомірне застосування штрафних (фінансових) санкцій за відповідне порушення податкового законодавства.

Разом з тим, в якості обґрунтування своїх доводів, позивач вказує, що акцизний склад повинен бути обладнаний рівнемірами-лічильниками з 01.04.2020 року, враховуючи неможливість їх поставки з іншої країни у зв`язку з запровадження в Україні карантинних заходів - висновки відповідача він вважає необґрунтованими.

Суд не погоджується із такими доводами позивача з огляду на те, що вони спростовуються нормами ПК України, зокрема:

Так, як уже зазначено раніше, нормами ПК України визначено обов`язок обладнати акцизний склад витратомірами-лічильниками та/або рівнемірами-лічильниками та зареєструвати їх в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників рівня пального у резервуарі, в даному випадку, у строк не пізніше 01.01.2020 року (п. 22 підрозд. 5 розд. XX ПК України та відповідно до п. 12 підрозд. 5 розд. XX ПК України).

За загальним правилом, що випливає з принципу змагальності, кожна сторона повинна подати докази на підтвердження обставин, на які вона посилається, або на спростування обставин, про які стверджує інша сторона. Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. Згідно ч. 1 ст. 72 КАС України, доказами у справі є будь – які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. При цьому, враховуючи принципи адміністративного судочинства та з огляду на положення ч. 2 ст. 77 КАС України, обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача – суб`єкта владних повноважень, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Відповідачем доведено правомірність оскарженого податкового повідомлення–рішення, доводи позову про його скасування не відповідають вимогам закону та обставинам справи, які підтверджено належними та допустимими доказами, в зв`язку з чим в задоволенні позову слід відмовити.

Згідно ст. 139 КАС України та в зв`язку з відсутністю понесених судових витрат відповідача, судові витрати не стягуються та за рахунок бюджету не компенсуються.

Керуючись ст. ст. 5, 19, 77, 243, 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –

ВИРІШИВ:

1. У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління ДПС у Закарпатській області (Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Волошина, буд. 52 код 43143065) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - відмовити.

2. Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 255 КАС України, та може бути оскаржено до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Закарпатський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня проголошення, а в разі проголошення в судовому засіданні вступної та резолютивної частини рішення - протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя С.І. Рейті