Ухвала суду № 90579943, 24.07.2020, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

24 липня 2020 року Справа 160/6332/20

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Бондар М.В., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до відповідача-1: Прокуратури Дніпропетровської області, відповідача-2: Першої кадрової комісії з атестації прокурорів регіональних прокуратур, відповідача-3: Офісу Генерального прокурора про визнання протиправними та скасування рішення і наказу, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку, -

ВСТАНОВИВ:

10.06.2020 року ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до відповідача-1: Прокуратури Дніпропетровської області, відповідача-2: Другої кадрової комісії з атестації прокурорів регіональних прокуратур Офісу Генерального прокурора України, в якому позивач просить:

- визнати протиправним і скасувати рішення першої кадрової комісії Офісу Генерального прокурора України від 02 квітня 2020 року № 110 "Про неуспішне проходження прокурором атестації за результатами складання іспиту у формі анонімного тестування з використанням комп`ютерної техніки з метою виявлення рівня знань та умінь у застосуванні закону, відповідності здійснювати повноваження прокурора";

- визнати протиправним і скасувати наказ прокурора Дніпропетровської області від 30.04.2020 року №416к про звільнення ОСОБА_1 з посади прокурора відділу області;

- поновити ОСОБА_1 на посаді прокурора відділу нагляду за додержанням законів при провадженні досудового слідства та підтриманням державного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів у кримінальному провадженні та координації правоохоронної діяльності прокуратури Дніпропетровської області, або на рівнозначній посаді з 14 травня 2020 року зарахувавши час вимушеного прогулу у загальний строк служби в органах прокуратури України;

- стягнути з прокуратури Дніпропетровської області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу, починаючи з 14.05.2020 року по дату винесення судового рішення.

Ухвалою суду від 12.06.2020 року вказану позовну заяву залишено без руху.

Ухвалою суду від 06.07.2020 року позивачу продовжено строк для усунення недоліків позовної заяви.

24.07.2020 року до суду від ОСОБА_1 на виконання ухвали від 06.07.2020 року щодо усунення недоліків надійшов лист, до якого долучено змінений титульний аркуш позовної заяви, змінені сторінки 21 та 22 позовної заяви та надано пояснення щодо строку звернення з позовними вимогами про визнання протиправним та скасування наказу від 30.04.2020 року №416к.

Аналізуючі надані документи суд зазначає, що в зміненому титульному аркуші - Лист №1 позовної заяви позивачем зазначено відповідачем-3: Офіс Генерального прокурора, а позовні вимоги в зміненому аркуші 22 позовної заяви заявлено до Генерального прокурора Руслана Рябошапки.

Отже, позивачем не виконано вимоги ухвали суду від 06.07.2020 року щодо надання уточненої позовної заяви з визначенням належного відповідача (відповідачів) у справі та пред`явленням позовних вимог до належного відповідача (відповідачів).

Згідно з пунктом 4 частини 5 статті 160 Кодексу адміністративного суду України в позовній заяві зазначаються зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.

За наведених обставин, позивач має усунути недоліки позовної заяви шляхом надання до суду уточненої позовної заяви з визначенням належного відповідача (відповідачів) у справі та пред`явленням позовних вимог до належного відповідача (відповідачів).

Також, в аркуші 22 позивачем внесено зміни до прохальної частини позову. Так у вимозі №3 позивач просить: «визнати протиправним і скасувати наказ Генерального прокурора Руслана Рябошапки №221 від 3 жовтня 2019 року, про атестацію діючих прокурорів регіональних (обласних) прокуратур».

Оскаржуваний наказ №221 було винесено 03.10.2019 року, проте позивач звернувся до суду з цією вимогою лише 24.07.2020 року, тобто з порушенням строку звернення до суду. В тексті позовної заяви відсутня інформація про причини порушення строку звернення до суду з цією позовною вимогою.

Таким чином, позивачем порушено строк для оскарження наказу Генерального прокурора Руслана Рябошапки №221 від 03.10.2019 року, не надано заяву про поновлення строку з доказами на підтвердження поважності причин його пропуску.

Згідно з частиною 1 статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Відповідно до частини 6 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Відповідно до частин 1, 2 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених стаття 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Приписами статті 121 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду. Про поновлення або продовження процесуального строку, відмову у поновленні або продовженні процесуального строку суд постановляє ухвалу, яка не пізніше наступного дня з дня її постановлення надсилається особі, яка звернулася із відповідною заявою.

Таким чином, з метою забезпечення права позивача на доступу до суду, суд приходить до висновку про необхідність продовження строку для усунення недоліків позовної заяви шляхом надання до суду:

- уточненої позовної заяви з визначенням належного відповідача (відповідачів) у справі та пред`явленням позовних вимог до належного відповідача (відповідачів);

- обґрунтованої заяви про поновлення строку звернення до суду, з доказами поважності причин пропуску відповідного строку.

Керуючись статтями 121, 169 КАС України, суддя, -

УХВАЛИВ:

Продовжити ОСОБА_1 строк для усунення недоліків позовної заяви.

Недоліки позовної заяви мають бути усунуті протягом п`яти днів з дня отримання позивачем копії ухвали.

Недоліки позовної заяви можуть бути усунуті шляхом надання до суду:

- уточненої позовної заяви з визначенням належного відповідача (відповідачів) у справі та пред`явленням позовних вимог до належного відповідача (відповідачів);

- обґрунтованої заяви про поновлення строку звернення до суду, з доказами поважності причин пропуску відповідного строку.

Копію ухвали про продовження процесуального строку невідкладно направити на адресу позивача.

Роз`яснити позивачу, що позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк. Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Ухвала набирає законної сили відповідно до статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та оскарженню не підлягає.

Суддя М.В. Бондар