Ухвала суду № 90579885, 23.07.2020, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

23 липня 2020 року Справа №160/6323/19

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Ніколайчук С.В., розглянувши в місті Дніпрі в порядку письмового провадження заяву про відвід судді Дніпропетровського окружного адміністративного суду ОСОБА_3 у справі № 160/6323/19 за позовом ОСОБА_1 до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Дніпропетровської області, Ради адвокатів Дніпропетровської області, Недержавної некомерційної професійної організації "Національна асоціація адвокатів України", Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, третя особа на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору адвокатське об`єднання "Всеукраїнська спілка адвокатів" про визнання дій протиправними, скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії та стягнення шкоди,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Дніпропетровської області, Ради адвокатів Дніпропетровської області, Недержавної некомерційної професійної організації "Національна асоціація адвокатів України", Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, третя особа, на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору адвокатське об`єднання "Всеукраїнська спілка адвокатів". В позовній заяві, з урахуванням зміненої позовної заяви від 22.10.2019 року (а.с.150-177 т.3), яка прийнята судом до розгляду (а.с.224 т.3) позивач просить:

1) визнати протиправними дії Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Дніпропетровської області щодо прийняття рішення №6/ДПП-19 від 16.05.2019 року про порушення дисциплінарної справи відносно адвоката ОСОБА_1 ;

2) скасувати рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Дніпропетровської області №6/ДПП-19 від 16.05.2019 року про порушення дисциплінарної справи відносно адвоката ОСОБА_1 ;

3) визнати протиправними дії Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури щодо прийняття рішення №9 (римське)-004/2019 від 04.09.2019 року про залишення без задоволення скарги адвоката ОСОБА_1;

4) скасувати рішення Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури щодо прийняття рішення №9 (римське)-004/2019 від 04.09.2019 року про залишення без задоволення скарги адвоката ОСОБА_1;

5) визнати протиправними дії Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Дніпропетровської області, Ради адвокатів Дніпропетровської області, Недержавної некомерційної професійної організації "Національна асоціація адвокатів України" у відношенні ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 , щодо:

- неналежних утворення, організацію, перевірки відомостей про дисциплінарний проступок адвоката, розгляду дисциплінарної справи, складання, оформлення, оголошення, вручення, оприлюднення, внесення до Єдиного реєстру адвокатів України, виконання Рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Дніпропетровської області №6/ДПР-19 від 13.06.2019 року про позбавлення адвоката ОСОБА_1 права на заняття адвокатською діяльністю;

- неналежного виконання рішення суду від 16.07.2019 року, по справі №160/6323/19, що підлягає негайному виконанню, про зупинення дії Рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Дніпропетровської області №6/ДПР-19 від 13.06.2019 року про позбавлення адвоката ОСОБА_1 права на заняття адвокатською діяльністю;

6) визнати протиправними дії Ради адвокатів Дніпропетровської області, Недержавної некомерційної професійної організації "Національна асоціація адвокатів України" у відношенні ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 , щодо неналежного ведення Єдиного реєстру адвокатів України щодо адвоката ОСОБА_1;

7) скасувати Рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Дніпропетровської області №6/ДПР-19 від 13.06.2019 року про позбавлення адвоката ОСОБА_1 права на заняття адвокатською діяльністю;

8) зобов`язати Раду адвокатів Дніпропетровської області, Недержавну некомерційну професійну організацію "Національна асоціація адвокатів України" негайно внести до Єдиного реєстру адвокатів України щодо адвоката ОСОБА_1 слідуючі зміни:

- інформацію з розділу "Інформація про зупинення або припинення права на заняття адвокатською діяльністю" видалити;

- доповнити розділ "Адреса робочого місця та номери засобів зв`язку" слідуючим записом: "телефони: НОМЕР_2 , НОМЕР_3 ";

9) стягнути солідарно з Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Дніпропетровської області, Ради адвокатів Дніпропетровської області, Недержавної некомерційної професійної організації "Національна асоціація адвокатів України", Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури на користь ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 :

- збитки в сумі 335561 (триста тридцять п`ять тисяч п`ятсот шістдесят одна) гривня 00 копійок;

- моральну шкоду в сумі 500000 (п`ятсот тисяч) гривень 00 копійок;

всього на загальну суму = 835561 (вісімсот тридцять п`ять тисяч п`ятсот шістдесят одна) гривня 00 копійок.

Ухвалою суду від 16.07.2019 року відкрито загальне позовне провадження у справі, залучено в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача, адвокатське об`єднання "Всеукраїнська спілка адвокатів" (а.с.127-128 т.1).

Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26.06.2020р. адміністративну справу №160/6323/19 було розподілено судді ОСОБА_3

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06 липня 2020 року справу № 160/6323/19 прийнято до провадження та призначено підготовче засідання на 15.07.2020 року.

14.07.2020 року позивачем подано на адресу суду заяву про відвід судді Дніпропетровського окружного адміністративного суду ОСОБА_3 у справі № 160/6323/19, де позивач просить:

- заяву про відвід оголосити ОСОБА_2 у судовому засіданні у повному обсязі та приєднати до матеріалів справи;

- дослідити у судовому засіданні всі без винятку відео- аудіо- та інші матеріали, на які зроблено посилання у даній справі;

- призначити у нарадчій кімнаті судово-психологічну експертизу судді ОСОБА_3,, оголосити перерву у розгляді відводу;

- вислухати пояснення судді ОСОБА_3 з приводу заявленого відводу;

- за результатом судово-психологічної експертизи задовольнити відвід судді ОСОБА_3

В обґрунтування заявленого клопотання зазначено, що в ухвалі про забезпечення позову від 08.07.2020 року суддею Дніпропетровського окружного адміністративного суду ОСОБА_3 не зазначено відповідачів згідно з редакцією позовних вимог від 22.12.2019 року.

Також в ухвалі про забезпечення позову від 08.07.2020 року відсутній аналіз аргументів заяви про забезпечення позову, в частині клопотання про дослідження документів, що суперечить п. 3 ч. 2 ст. 246 КАС України.

Позовні вимоги у позовній заяві від 22.12.2019 пред`явлено до Третього апеляційного адміністративного суду, який будучи судом апеляційної інстанції, у подальшому, змушений буде давати оцінку своїм же діям, розгляд даного спору будь-яким суддею Дніпропетровського окружного адміністративного суду буде упередженим. У зв`язку з чим, викладене відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 36 КАС України викликає сумнів у неупередженості та об`єктивності суду та відповідно є підставою для відводу судді Дніпропетровського окружного адміністративного суду ОСОБА_3

Також, клопотання обґрунтовано тим, що дії судді ОСОБА_3 пояснюються матеріальною залежністю від одного учасника справи - Ради адвокатів Дніпропетровської області, оскільки, на думку заявника, останній забезпечує фінансування судді ОСОБА_3 під виглядом оплати лекцій онлайн-заходів у період квітень-травень 2020 року Ради адвокатів Дніпропетровської області спільно з регіональним представництвом Молодіжного комітету НААУ "UNBA NextGen" у Дніпропетровській області.

Крім того, позивачем у заяві зазначено, що для неупередженого аналізу зазначеного у заяві, для з`ясування обставин, що мають значення для розгляду, даного відводу, необхідні спеціальні знання, для чого, на думку заявника, слід призначити та провести судово-психіатричну експертизу судді ОСОБА_3

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду ОСОБА_3 з 13.07.2020 року по 22.07.2020 року перебувала у відпустці, тому розгляд клопотання про відвід здійснюється у перший робочий день після відпустки 23.07.2020 року.

Стосовно клопотання позивача про розгляд клопотання про відвід судді в судовому засіданні суд зазначає наступне.

Згідно з ч. 8 ст. 40 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, якому передано на вирішення заяву про відвід, вирішує питання про відвід в порядку письмового провадження. За ініціативою суду питання про відвід може вирішуватися у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неявка учасників справи у судове засідання, в якому вирішується питання про відвід, не перешкоджає розгляду судом питання про відвід.

Наказом № 129-од від 29.05.2020 року «Про послаблення карантинних заходів в Дніпропетровському окружному адміністративному суді» передбачено, зокрема, обмежити вхід до приміщень суду (холів), розташованих за адресами: вул. Ак. Янгеля, 4 та вул. Ак. Чекмарьова, 5, відвідувачів суду у кількості не більше однієї особи (крім працівників суду); суддям і працівникам апарату суду при найменших ознаках захворювання вжити заходів щодо самоізоляції, звернутися до відповідної установи охорони здоров`я та проінформувати про це керівництво суду.

Наказом № 207 від 22.07.2020 року «Щодо внесення змін до наказу № 129-од від 29.05.2020 року «Про послаблення карантинних заходів в Дніпропетровському окружному адміністративному суді» передбачено «2.9 Надати працівникам апарату суду можливість за погодженням з суддею (секретарі судових засідань та помічники суддів) або керівника апарату суду (інші працівники апарату суду) виконання віддаленої роботи, а саме виконання завдань за посадою за межами адміністративних будівель суду в режимі реального часу».

У зв`язку із ситуацією, що склалась у Дніпропетровському окружному адміністративному суді станом на 23.07.2020 року, а саме: виявлення у працівників апарату суду підтвердженого позитивного результату тесту на вірус COVID-19, суд вважає за доцільне для забезпечення життя та здоров`я участників справи, розглянути дане клопотання в порядку письмового провадження.

Суд, дослідивши подану позивачем заяву про відвід судді Дніпропетровського окружного адміністративного суду ОСОБА_3 по суті, вважає за необхідне зазначити наступне.

За змістом Кодексу адміністративного судочинства України, процесуальною гарантією забезпечення безсторонності та об`єктивності суду є право відводу (самовідводу). Підстави для відводу (самовідводу) судді наведені у статті 36 ККАС України.

Відповідно до ч. 1 ст. 36 КАС України суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу):

1) якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі;

2) якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи;

3) якщо він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;

4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді;

5) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу.

Відповідно до ч.ч. 1-3 ст. 39 КАС України за наявності підстав, зазначених у статтях 36-38 цього Кодексу, суддя, секретар судового засідання, експерт, спеціаліст, перекладач зобов`язані заявити самовідвід.

За цими самими підставами їм може бути заявлено відвід учасниками справи.

Відвід (самовідвід) повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження. Заявляти відвід (самовідвід) після цього дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу.

Відповідно до ч. 4 ст. 40 Кодексу адміністративного судочинства України якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 31 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.

Якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу.

Аналіз вказаних норм свідчить про те, що Кодексом адміністративного судочинства України чітко визначені підстави для відводу (самовідводу) судді, при цьому також визначено порядок здійснення такого відводу (самовідводу).

З урахуванням того, що судове засідання у справі № 160/6323/19 призначено на 15.07.2020 року, а клопотання про відвід судді подано позивачем 14.07.2020 року, суд розглядає дане клопотання, як таке, що надійшло пізніше ніж за три робочі дні до судового засідання.

Надаючи оцінку обґрунтованості доводів про наявність правових підстав для відводу головуючого судді ОСОБА_3 суд зазначає, що заявлений відвід обумовлений виключно незгодою позивача з процесуальними діями та рішенням судді, а саме з ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08.07.2020, якою відмовлено позивачу у задоволенні заяви про забезпечення позову.

Однак, суд звертає увагу на те, що ч. 4 ст. 36 Кодексу адміністративного судочинства України чітко передбачено, що незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Головна мета відводу - гарантування безсторонності, зокрема, щоб запобігти упередженості судді під час розгляду справи, оскільки сторони можуть побоюватись , що суддя є небезстороннім, але вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими.

Частиною 1 статті 129 Конституції України встановлено, що суддя, здійснюючи правосуддя, є незалежним та керується верховенством права.

Суд звертає увагу на те, що стандарт безсторонності ґрунтується, насамперед, на тому, що судді мають розглядати справи на основі фактів та згідно з законом, без жодних обмежень, неналежного впливу, спонукання, тиску, погроз чи втручань, прямих чи непрямих, з будь-чийого боку або з будь-якої причини. Також неупередженість стосується способу мислення або ставлення суду до питань і сторін у конкретній справі. Тож слово "неупереджений" передбачає виключення (усунення) розумних та обґрунтованих сумнівів щодо упередженості судді, як реальної, так і суб`єктивної.

Варто зауважити, що жодна норма національного права не визначає зміст нормативної конструкції "неупередженість" ("безсторонність") судді", а тому під час з`ясування основних критеріїв неупередженості суд касаційної інстанції вважає за потрібне керуватися джерелами міжнародного права, зокрема принципами, сформульованими у практиці Європейського суду з прав людини.

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини обґрунтованість підстав для надання висновку щодо безсторонності суду для мети пункту 1 статті 6 Конвенції має встановлюватися згідно з:

(і) "об`єктивним критерієм", який передбачає, що встановлення наявності упередженості суду (суддів) має бути визначено окремо від поведінки судді, тобто має бути з`ясовано, чи є очевидні факти, що можуть поставити під сумнів його безсторонність. Своєю чергою вирішальне значення має саме наявність відповідних обставин, підтверджених належними та допустимими доказами, які свідчать про обґрунтованість сумніву в неупередженості суду, а позиція зацікавленої сторони є важливою, але не вирішальною;

(іі) "суб`єктивним критерієм", який вимагає оцінки реальних дій окремого судді під час розгляду конкретної справи і тільки після встановлення фактів у поведінці судді, які можна кваліфікувати як прояв упередженості, можливо поставити під сумнів його безсторонність. Тому особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів іншого.

Отже, для підтвердження порушення (або можливого порушення) суддею принципу неупередженості, заявнику потрібно довести наявність відповідних зазначених вище суб`єктивних та/або об`єктивних елементів стандарту неупередженості (зокрема, але не винятково, йдеться про такі ознаки як особисте переконання та поведінка конкретного судді, що вказують на його безпосередню зацікавленість у результатах розв`язання справи, неналежне забезпечення конкретним судом та його складом, визначеним для розгляду справи, дотримання процесуальних прав і свобод сторін та осіб, які беруть участь у справі тощо).

Водночас, як вказано в Бангалорських принципах поведінки судді від 19 травня 2006 року, схвалених Резолюцією Економічної та Соціальної Ради ООН 27 липня 2006 року № 2006/23, об`єктивність судді є потрібною умовою для належного виконання ним своїх обов`язків. Вона проявляється не тільки у змісті ухваленого рішення, а й в усіх процесуальних діях, що супроводжують його ухвалення.

Сприйняття об`єктивності визначається за допомогою критерію "розумного спостерігача". У разі, коли є підстави передбачати, що суддя є необ`єктивним (з різних причин) - це дискредитує суспільну довіру до судової влади. Тому суддя мусить уникати будь-яких дій, які дають підставу передбачати, що на його рішення можуть вплинути сторонні чинники, зокрема такі як зацікавленість у розв`язанні конкретної справи. З огляду на це навіть прояви неупередженості мають значення.

З урахуванням викладеного та з метою уникнення сумнівів в об`єктивності та неупередженості судді, що може поставити під сумнів вирішення справи, для забезпечення довіри до суду та балансу прав усіх учасників процесу, суд вважає за необхідне задоволити заяву позивача про відвід судді Дніпропетровського окружного адміністративного суду від ОСОБА_3 з підстав передбачених п. 4 ч. 1 ст. 36 Кодексу адміністративного судочинства України.

Згідно з ч. 3 ст. 40 КАС України питання про відвід судді вирішується судом, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.

У разі задоволення відводу (самовідводу) судді, який розглядає справу одноособово, адміністративна справа розглядається в тому самому адміністративному суді іншим суддею, який визначається в порядку, встановленому частиною першою статті 31 цього Кодексу (ч. 1 ст. 41 КАС України).

Стосовно клопотання про призначення судді ОСОБА_3 судово-психологічної експертизи суд вважає за необхідне роз`яснити, що положеннями Кодексу адміністративного судочинства України не передбачено розгляд таких клопотань. Питання стосовно призначення судді будь-яких експертиз є компетенцією виключно Вищої кваліфікаційної комісії суддів або Вищої ради правосуддя.

Керуючись ст.ст. 36, 39, 40, 41, 236, 243, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Заяву позивача про відвід головуючого судді Дніпропетровського окружного адміністративного суду ОСОБА_3 у адміністративній справі № 160/6323/19 - задоволити.

Передати адміністративну справу № 160/6323/19 для визначення іншого судді в порядку, встановленому частиною першою статті 31 КАС України.

Ухвала суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та не оскаржується. Заперечення на ухвалу може включаться до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя С.В. Ніколайчук