Рішення № 90578988, 24.07.2020, Богодухівський районний суд Харківської області

Справа №-613/361/20 Провадження №-2-а/613/14/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 липня 2020 року. Богодухівський районний суд Харківської області у складі:

головуючого судді – Уварової Ю.В.,

за участі секретаря – Макушинської О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу №613/361/20, провадження № 2-а/613/14/20 за позовом ОСОБА_1 до головного спеціаліста – інспектора з паркування відділу контролю за паркуванням інспекції з питань контролю за паркуванням Дніпровської міської ради Бердика Владислава Юрійовича, Інспекції з питань контролю за паркуванням Дніпровської міської ради про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до головного спеціаліста – інспектора з паркування відділу контролю за паркуванням інспекції з питань контролю за паркуванням Дніпровської міської ради Бердика В.Ю., Інспекції з питань контролю за паркуванням Дніпровської міської ради, в якому просить визнати дії відповідача протиправними та скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення серії РАП № 260424932 до повідомлення серії ІД № 00097730 від 19 березня 2020 року по справі про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення за ч. 1 ст. 152-1 КУпАП у виді штрафу в розмірі 300 грн., звільнити його від відповідальності на підставі ст. 279-3 КУпАП та закрити провадження у справі.

Свої вимоги позивач мотивує тим, що 27 березня 2020 року йому поштою надійшла постанова серії РАП № 260424932 до повідомлення серії ІД № 00097730 від 19 березня 2020 року, у якій зазначено, що, 12 лютого 2020 року об 11 год. 2 хв. транспортним засобом ВАЗ 21093 р.н. НОМЕР_1 здійснено користування майданчиком для платного паркування, що знаходиться за адресою Д1061 пл. Троїцька (вул. Червона) в районі Свято – Троїцького Собору м. Дніпро, з неоплатою вартості послуг з користування майданчиком для платного паркування транспортних засобів більш як за 10 хвилин користування майданчиком для платного паркування, чим порушено вимоги абз. 2 п. 26 Правил паркування транспортних засобів, затверджених постановою Кабінету міністрів України від 03 грудня 2009 року № 1342. На підставі цієї постанови відповідачем притягнуто ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 152-1 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 300 грн.

З вказаною постановою позивач не згоден, вважає її незаконною, а дії відповідача протиправними. Вважає, що юридична відповідальність особи має індивідуальний характер, відповідно до рішення Конституційного суду України по справі № 1-34/2010 від 22.12.2010 р. та положень Конституції України, яка має найвищу юридичну силу, неможливо притягувати до адміністративної відповідальності особу, за вчинення адміністративного правопорушення, яке вона не скоювала, та вина якою не доведена. В оскаржуваній постанові, за визначенням відповідача користування майданчиком здійснив саме автомобіль, та відповідачем не визначено під чиїм саме керуванням перебував транспортний засіб.

Позивач не погоджується з вказаною постановою, оскільки відповідно до Правил паркування транспортних засобів обов`язки виникають саме у користувача, а ОСОБА_1 не є користувачем транспортного засобу тому, що з 21 травня 2014 року він не керує транспортним засобом ВАЗ 21093 р.н. НОМЕР_1 , не розпоряджається ним та не експлуатує його.

ОСОБА_1 зазначив, що 21 травня 2014 року ним надано нотаріально засвідчене доручення ОСОБА_2 на здійснення управління, керування, володіння, розпорядження вказаним автомобілем, що підтверджується витягом про реєстрацію в Єдиному реєстрі довіреностей. З реєстру вбачається що 21 травня 2014 року за р№ 1-925 державним нотаріусом Богодухівської державної нотаріальної контори Куксою Н.П. посвідчено довіреність, видану ОСОБА_1 ОСОБА_2 на майно: автомобіль ВАЗ 21093 р.н. НОМЕР_1 , строк дії довіреності до 21 травня 2024 року. На теперішній час довіреність дійсна. Оригінал довіреності знаходиться у ОСОБА_3 .

Крім того, факт передачі у користування від ОСОБА_1 до ОСОБА_3 автомобіля ВАЗ 21093 р.н. НОМЕР_1 , підтверджується письмовою розпискою самого ОСОБА_2 .

Позивач не заперечує, що він є власником транспортного засобу ВАЗ 21093 р.н. НОМЕР_1 , але повноваження щодо керування, розпорядження, користування, експлуатації вказаного транспортного засобу передано ОСОБА_2 , тому і обов`язки, що дотримання ПДР при керуванні ТЗ несе саме ОСОБА_4 . Тобто на момент вчинення правопорушення, транспортним засобом керував саме ОСОБА_4 та автомобіль перебував саме у його користуванні. Вважає, що притягнення особи до адміністративної відповідальності, можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.

З урахуванням вищевикладеного ОСОБА_1 просить визнати дії відповідача протиправними, скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення серія РАП №260424932 до повідомлення серія Щ №00097730 від 19 березня 2020 року за ч. 1ст. 152-1 КУпАП та звільнити його від відповідальності, на підставі ст. 279-3 КУпАП.

Ухвалою Богодухівського районного суду Харківської області від 31 березня 2020 року позовну заяву ОСОБА_1 до головного спеціаліста – інспектора з паркування відділу контролю за паркуванням інспекції з питань контролю за паркуванням Дніпровської міської ради Бердика В.Ю. про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення було прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, визначено розгляд справи проводити за правилами загального позовного провадження. Відповідачу запропоновано подати відзив в строк 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження та позивачу встановлено п`ятиденний строк з дня отримання відзиву для подання відповіді на відзив.

Ухвалою Богодухівського районного суду Харківської області від 20 травня 2020 року залучено до участі у справі у якості співвідповідача Інспекцію з питань контролю за паркуванням Дніпровської міської ради та запропоновано подати відзив на позов.

Відповідач - головний спеціаліст – інспектор з паркування відділу контролю за паркуванням інспекції з питань контролю за паркуванням Дніпровської міської ради Бердик В.Ю. надав відзив на позов, у якому просив відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 . Вважає позовні вимоги необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню. Зазначив, що 12 лютого 2020 року ним було виявлено адміністративне правопорушення, яке передбачено ч. 1 ст. 152-1 КУпАП: порушення правил паркування транспортних засобів, а саме неоплата вартості послуг користування майданчиком для платного паркування транспортним засобом ВАЗ 21093 н.з. НОМЕР_1 (далі - транспортний засіб) за адресою: м. Дніпро, пл. Троїцька (вул. Червона), в районі Свято-Троїцького собору.

У відповідності до положень ст. 142 КУпАП, ним було здійснено фотофіксацію обставин порушення правил паркування в режимі фотозйомки, шляхом створення зображень транспортного засобу в момент вчинення правопорушення, на яких було зафіксовано; 1) дату порушення 12.02.2020 р.; 2) місце розташування транспортного засобу та майданчика для платного паркування по відношенню до нерухомого об`єкта: пл. Троїцька (вул. Червона), в районі Свято-Троїцького собору; 3) Географічні координати: 48.463062N 35.044574Е; 4) час вчинення порушення: з 10:37 (10 год. 37 хв.) по 11:02 (11 год. 02 хв.). При досліджені фотознімків (зображень) транспортного засобу в момент вчинення правопорушення, можливо чітко встановити, що транспортний засіб ВАЗ 21093 н.з. НОМЕР_1 знаходиться в однаковому місці на майданчику для платного паркування, розташування транспортного засобу на зображеннях — однакове (тобто не змінювалось, зокрема відносно нерухомих об`єктів), що свідчить про постійне знаходження транспортного засобу на майданчику 12.02.2020 з 10:37 (10 год. 37 хв.) по 11:02 (11 год. 02 хв.). Отже, вважає, що вказані фотознімки є належними та достатніми доказами, які дають можливість здійснення всебічного, повного та об`єктивного з`ясування обставин справи у відповідності до ст. 245 КУпАП та підтверджують безперервне отримання позивачем послуг з користування платним майданчиком для паркування, шляхом розміщення транспортного засобу на майданчику для платного паркування 12.02.2020 р. з 10:37 год. по 11:02 год. (більше 10 хв.), однак без здійснення оплати вартості послуг.

Враховуючи, що було проведено фотофіксацію обставин порушення правил паркування в режимі фотозйомки та через відсутність технічних можливостей встановити особу, зазначену у частині першій статті 142 КУпАП на місці вчинення правопорушення (яка є суб`єктом правопорушення), інспектором у повній відповідності до ст. 279-1 КУпАП було розмішено повідомлення про притягнення до адміністративної відповідальності серія ІД №00097730 (надалі - Повідомлення) на лобовому склі транспортного ВАЗ 21093 номерний знак НОМЕР_1 .

Після встановлення відповідальної особи (а саме фізична особа, за якою зареєстрований транспортний засіб є ОСОБА_1 ), вищезазначеного правопорушення, відповідно до положень ч.1 ст. 279-1 КУпАП, інспектором було негайно винесено постанову про накладення адміністративного стягнення серія РАП №260424932 від 19.03.2020 року згідно до ч. 5 ст. 279-1, ст. ст. 283, 284 КУпАП - без участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Вважає свої дії правомірними та такими, що повністю відповідають вимогам законодавства.

Зазначив, що внесення до Реєстру відомостей про належного користувача, якого визначив безпосередньо власник транспортного засобу, здійснюється у сервісному центрі МВС у присутності власника транспортного засобу (його представника за довіреністю) та належного користувача (п.21 Порядку). Тобто, обов`язок внести відомості про належного користувача транспортного засобу покладений безпосередньо на власника транспортного засобу, а саме позивача,

Отже, суб`єктом правопорушення правил паркування (яке зафіксовано в режимі фотозйомки) є особа, що передбачена у ч. 1 ст. 14-2 КУпАП, а саме це фізична особа, за якою зареєстровано транспортний засіб, тобто — позивач, що підтверджується копією результатів аналітичного пошуку ТЗ по «НАІС ДДАІ» МВС України від 19.03.2020 (Єдиного державного реєстру транспортних засобів), які отримано інспектором у відповідності до положень ст. 279-1 КУпАП.

Звернув увагу, що згідно за результатами аналітичного пошуку до Єдиного державного реєстру транспортних засобів дані про ОСОБА_2 - як належного користувача транспортного засобу ВАЗ 21093 номерний знак НОМЕР_1 — не внесені.

В свою чергу, надана позивачем копія витягу про реєстрацію в Єдиному реєстрі довіреностей Ж26821347від 21.05.2014 р. ніяким чином не підтверджує факту внесення та наявність даних про належного користувача транспортного засобу ВАЗ 21093 номерний знак НОМЕР_1 до Єдиного державного реєстру транспортних засобів, адже внесення таких даний здійснюється виключного у порядку, що визначений постановою КМУ від 14 листопада 2018 р. № 1197 (а саме шляхом звернення до МВС).

Враховуючи вищевикладене, доводи позивача, що відповідальною особою за правопорушенням є саме належний користувач є безпідставними, адже до Єдиного державного реєстру транспортних засобів дані про належного користувача - не внесено, у зв`язку з чим відповідальною особою є особа, за якою зареєстровано транспортний засіб НОМЕР_1 , а саме - позивач.

Також вказав, що відповідно до примітки ст. 152-1 КУпАП передбачено: суб`єктом правопорушення правил паркування транспортних засобів (яке зафіксовано в режимі фотозйомки) може бути особа, яка керувала транспортним засобом у момент вчинення правопорушення виключно при внесені змін до постанови з підстав, що передбачені абзацом третім частини першої статті 279-3 КУпАП. Однак жодна особа не зверталась до інспектора та/або інспекції із заявою про визнання зазначеного факту адміністративного правопорушення та надання згоди на притягнення до адміністративної відповідальності. а тому підстави для застосування ст. 279-3 КУпАП - відсутні.

Враховуючи вищезазначене, позивач, як власник транспортного засобу ВАЗ 21093 н.з. НОМЕР_1 , наділений правом володіння, користування та розпорядженням, повинен неухильно дотримуватися п.26 Правил №1342, а саме поставити транспортний засіб на місце для паркування відповідно до дорожньої розмітки та дорожніх знаків, а також з дотриманням вимог цих Правил і Правил дорожнього руху та сплатити вартість послуг з користування майданчиками для платного паркування. Нотаріально посвідчена довіреність на право користування транспортним засобом надана іншій фізичній особі, не позбавляє власника транспортного засобу права користування (керування) транспортним засобом, який належить йому.

Вважає, що позивачем не надано жодного належного та допустимого доказу, що в день вчинення адміністративного правопорушення, він не здійснював керуванням транспортним засобом ВАЗ 21093 н.з. НОМЕР_1 , та не спростовується факт здійснення паркування транспортного засобу на майданчику для платного паркування без здійснення оплати. Звернув увагу, що позивачем до адміністративного позову надано розписку гр. ОСОБА_3 від 21.05.2014 року. Однак вважає, що розписка це документ, який підтверджує боргове зобов`язання сторін та повинна містити умови отримання позичальником в борг із зобов`язанням його повернення і дати отримання коштів (Постанова Верховного Суду від 08.07.2019 у справі №524/4946/16-ц). Таким чином, надана розписка жодним чином не підтверджує факту, що зазначений громадянин є належним користувачем транспортного засобу ВАЗ 21093 н.з. НОМЕР_1 , а також, що відомості про гр. ОСОБА_3 , як належного користувача, внесені до Єдиного державного реєстру транспортних засобів.

Зазначив, що, у відповідача відсутній обов`язок здійснювати перевірку та з`ясовувати, хто є належним користувачем автомобіля під час вчинення адміністративного правопорушення за даними Єдиного держаного реєстру довіреностей, оскільки це не передбачено вимогами законодавства.

Враховуючи вищевикладене, інспектор вказав, що жодна особа не зверталась до нього чи до інспекції з питань контролю за паркуванням Дніпровської міської ради із заявою про визнання факту вчинення адміністративного правопорушення та надання згоди на притягнення до адміністративної відповідальності за постановою РАП №260424932 від 19.03.2020 р. з наданням документу (квитанції) про сплату відповідного штрафу. Тобто, відсутні правові підстави для звільнення від адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , оскільки жодна з умов для звільнення від адміністративної відповідальності в порядку ст. 279-3 КУпАП не була виконана. На підставі вищевикладеного, вважає, що його дії відповідають вимогам закону, постанова про накладення адміністративного стягнення серія РАЛ №260424932 від 19.03.2020 р. є правомірною, у зв`язку з чим просив відмовити у задоволенні позову.

Позивач ОСОБА_1 подав до суду заяву, в якій просив розглядати справу за його відсутності, на задоволенні позовних вимог наполягав. Зазначив, що не надаватиме відповідь на відзив.

Відповідач – головний спеціаліст - інспектор з паркування відділу контролю за паркуванням інспекції з питань контролю за паркуванням Дніпровської міської ради Бердик В.Ю. в судове засідання не з`явився, про день час та місце проведення підготовчого засідання повідомлявся. У наданому відзиві на позов, просив розглядати справу за його відсутності.

Представник відповідача – Інспекції з питань контролю за паркуванням Дніпровської міської ради в судове засідання не з`явився, про день час та місце проведення підготовчого засідання повідомлявся, причину неявки суду не повідомив. Надав відзив на адміністративний позов, який є аналогічним за змістом з відзивом наданим відповідачем - головним спеціалістом - інспектором з паркування відділу контролю за паркуванням інспекції з питань контролю за паркуванням Дніпровської міської ради Бердиком В.Ю. Просив відмовити у задоволенні позову.

Відповідно до ч. 3 ст. 205 КАС України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши письмові докази, приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позову, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 251 КУпАП передбачено, що доказами у справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку орган (посадова) особа встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема, протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, а також іншими документами.

Відповідно до ч. ч. 1 2, 3 ст. 279-1 КУпАП, у разі якщо адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху зафіксовано в автоматичному режимі або якщо порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів зафіксовано в режимі фотозйомки (відеозапису), посадова особа уповноваженого підрозділу Національної поліції або інспектор з паркування за даними Єдиного державного реєстру транспортних засобів, а також у разі необхідності - за даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань встановлює відповідальну особу, зазначену у частині першій статті 14-2 цього Кодексу. За запитом посадових осіб уповноважених підрозділів Національної поліції, інспекторів з паркування у письмовій або електронній формі (у тому числі за умови ідентифікації цих посадових осіб за допомогою електронного цифрового підпису) відповідні органи (підрозділи) Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства юстиції України зобов`язані надавати відомості про належного користувача транспортного засобу, фізичну особу, керівника юридичної особи, за якою зареєстровано транспортний засіб, особу, яка виконує повноваження керівника такої юридичної особи, з обов`язковим дотриманням Закону України "Про захист персональних даних". Якщо адміністративне правопорушення, передбачене частинами першою, третьою та шостою статті 122 (в частині порушення правил зупинки, стоянки), частинами першою, другою та восьмою статті 152-1 цього Кодексу, зафіксовано в режимі фотозйомки (відеозапису), посадова особа уповноваженого підрозділу Національної поліції або інспектор з паркування зобов`язані розмістити на лобовому склі транспортного засобу копію постанови про притягнення до адміністративної відповідальності (якщо технічні можливості дозволяють встановити відповідальну особу, зазначену у частині першій статті 14-2 цього Кодексу, на місці вчинення правопорушення) або повідомлення про притягнення до адміністративної відповідальності (якщо технічні можливості не дозволяють встановити відповідальну особу, зазначену у частині першій статті 14-2 цього Кодексу, на місці вчинення правопорушення).

Відповідно до ч. 1 ст. 14-2 КУпАП, адміністративну відповідальність за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі, або за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису) (за допомогою технічних засобів, що дають змогу здійснювати фотозйомку або відеозапис та функціонують згідно із законодавством про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах), несе відповідальна особа - фізична особа або керівник юридичної особи, за якою зареєстровано транспортний засіб, а в разі якщо до Єдиного державного реєстру транспортних засобів внесено відомості про належного користувача відповідного транспортного засобу, - належний користувач транспортного засобу, а якщо в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань відсутні на момент запиту відомості про керівника юридичної особи, за якою зареєстрований транспортний засіб, - особа, яка виконує повноваження керівника такої юридичної особи.

Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Як вбачається з постанови про накладення адміністративного стягнення серії РАП № 260424932 до повідомлення серії ІД № 00097730 від 19 березня 2020 року, яка знаходиться в матеріалах справи /а.с 8/, ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 152-1 КУпАП та накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 300 грн. В тексті постанови зазначено обставини правопорушення, а саме, що 12 лютого 2020 року об 11 год. 2 хв. транспортним засобом ВАЗ 21093 р.н. НОМЕР_1 здійснено користування майданчиком для платного паркування, що знаходиться за адресою Д1061 пл. Троїцька (вул. Червона) в районі Свято – Троїцького Собору м. Дніпро, з неоплатою вартості послуг з користування майданчиком для платного паркування транспортних засобів більш як за 10 хвилин користування майданчиком для платного паркування, чим порушено вимоги абз. 2 п. 26 Правил паркування транспортних засобів, затверджених постановою Кабінету міністрів України від 03 грудня 2009 року № 1342.

Згідно з ч. 1 ст. 152-1 КУпАП порушення правил паркування транспортних засобів, у тому числі неоплата вартості послуг з користування майданчиком для платного паркування за кожну добу користування, - тягне за собою накладення штрафу в двадцятикратному розмірі від вартості однієї години послуги з користування тим майданчиком для платного паркування транспортних засобів, на якому знаходиться транспортний засіб у момент порушення.

Відповідно до статті 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно зі статтею 10 КУпАП, адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.

Адміністративне правопорушення визнається вчиненим з необережності, коли особа, яка його вчинила, передбачала можливість настання шкідливих наслідків своєї дії чи бездіяльності, але легковажно розраховувала на їх відвернення або не передбачала можливості настання таких наслідків, хоч повинна була і могла їх передбачити (стаття 11 КУпАП).

Оцінюючи склад адміністративного правопорушення, виходячи із загальної теорії права, то склад адміністративного правопорушення - це передбачена нормами права сукупність об`єктивних і суб`єктивних ознак, за наявності яких те чи інше діяння можна кваліфікувати як адміністративне правопорушення.

У свою чергу склад адміністративного правопорушення складається з об`єкту; об`єктивної сторони; суб`єкту; та суб`єктивної сторони. Отже для наявності складу адміністративного правопорушення та як наслідок самого порушення необхідна наявність всіх його складових.

Об`єкт адміністративного правопорушення - це сукупність суспільних відносин, що охороняються правовими нормами, тобто фактично це наявність правової норми яка забороняє здійснювати певні дії та передбачає відповідальність у випадку недотримання вимог цієї норми.

Об`єктивна ж сторона адміністративного правопорушення полягає у дії чи бездіяльності, що заборонені правовими нормами.

Суб`єктом правопорушення може бути конкретна фізична особа.

Суб`єктивна сторона адміністративного правопорушення охоплює вину, мотив і мету поведінки правопорушника. Адміністративне правопорушення може бути вчинене як умисно, так і з необережності.

У силу статті 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.

Таким чином, притягнути до адміністративної відповідальності можна лише ту особу, яка вчинила дії, що підпадають під ознаки адміністративного правопорушення та яка є або може бути суб`єктом адміністративного правопорушення.

При цьому, саме адміністративне правопорушення може існувати лише за наявності всіх перелічених складових, що у сукупності становлять склад адміністративного правопорушення.

Одним із перелічених складових зокрема, є і наявність суб`єкта адміністративного правопорушення.

Тобто існування такої складової як суб`єкт правопорушення можливе лише за наявності причинного зв`язку між об`єктивною стороною правопорушення та конкретною особою (вчинення саме конкретною особою дій, що мають ознаки правопорушення).

Для того щоб притягнути конкретну особу (позивача) до адміністративної відповідальності необхідно встановити, що саме вона вчинила зазначені в постанові відповідача дії, тобто, що саме позивач керував зазначеним транспортним засобом та саме він допустив адміністративне порушення, що і стало підставою для винесення оскаржуваної постанови.

Так, інспектором з паркування відділу контролю за паркуванням інспекції з питань контролю за паркуванням Дніпровської міської ради зазначено, що жодна особа не зверталась до нього чи до інспекції з питань контролю за паркуванням Дніпровської міської ради із заявою про визнання факту вчинення адміністративного правопорушення та надання згоди на притягнення до адміністративної відповідальності за постановою РАП №260424932 від 19.03.2020 р. з наданням документу (квитанції) про сплату відповідного штрафу.

Однак суду надано копію квитанції № 0.0.1615592008.1 від 14.02.2020 року про сплату ОСОБА_2 штрафу у сумі 300 гривень за порушення паркування /а.с. 15/. Ця квитанція в сукупності з іншими документами - копією Витягу про реєстрацію в Єдиному державному реєстрі довіреностей, а саме про посвідчення довіреності ОСОБА_1 на ОСОБА_2 щодо майна – автомобіля ВАЗ 21093 р.н. НОМЕР_1 , реєстраційний номер № НОМЕР_2 від 21.05.2014 року строком до 21.05.2024 року /а.с 13/ та розпискою ОСОБА_2 від 21.05.2014 року про отримання у користування вказаний автомобіль /а.с. 14/ підтверджують позовні вимоги позивача.

Посилання відповідача на Постанову Верховного Суду щодо визначення поняття «розписка» суд вважає недоречним, оскільки ця Постанова стосується абсолютно інших правовідносин, а поняття розписки визначене в ній стосується саме «боргової розписки», як документу, що прирівнюється до договору позики. Саме ж по собі поняття «розписка» є значно ширшим.

Також слід зазначити, що в силу принципу презумпції невинуватості, діючого в адміністративному праві, всі сумніви у винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.

Згідно з п. 3 ч. 3 ст. 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право, зокрема, скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

Отже, виходячи з вищевикладеного, суд приходить до висновку про те, що наявні всі правові підстави для задоволення позову ОСОБА_1 та скасування постанови про притягнення його до адміністративної відповідальності із закриттям справи про адміністративне правопорушення у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення в діях позивача.

Керуючись ст.ст. 2, 3, 72, 77, 229, 241, 242, 243, 286 КАС України, ст.ст. 126, 222, 247, 251, 256, 258, 268 КУпАП, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 – задовольнити.

Скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення серії РАП № 260424932 до повідомлення серії ІД № 00097730 від 19 березня 2020 року, винесену головним спеціалістом – інспектором з паркування відділу контролю за паркуванням інспекції з питань контролю за паркуванням Дніпровської міської ради Бердика Владислава Юрійовича, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 152-1 КУпАП, провадження у справі про адміністративне правопорушення закрити.

Рішення може бути оскаржено шляхом подачі апеляційної скарги через Богодухівський районний суд Харківської області до Другого апеляційного адміністративного суду протягом 10 днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.

Позивач: ОСОБА_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 .

Відповідач: головний спеціаліст – інспектор з паркування відділу контролю за паркуванням інспекції з питань контролю за паркуванням Дніпровської міської ради Бердик Владислав Юрійович, за адресою: м. Дніпро, вул. Дмитра Яворницького, 75.

Відповідач: Інспекція з питань контролю за паркуванням Дніпровської міської ради, за адресою: м. Дніпро, вул. Дмитра Яворницького, 75, код ЄДРПОУ 42403446.

Повне судове рішення складено 24 липня 2020 року.

Суддя