Вирок № 90578951, 23.07.2020, Генічеський районний суд Херсонської області

Справа № 653/899/20

Провадження № 1-кп/653/454/20

ВИРОК

іменем України

23 липня 2020 року

Генічеський районний суд Херсонської області в складі:

головуючого судді Берлімової Ю.Г.

за участю секретаря Волвенко А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Генічеськ матеріали кримінального провадження № 12020230140000244 від 28 лютого 2020 року за обвинуваченням

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, українки та мешканки АДРЕСА_1 , освіта середня, незаміжньої, пенсіонерки, на утриманні одна неповнолітня дитина, раніше не судимої,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України,

за участю прокурора Славської А.В.

обвинуваченої ОСОБА_1

потерпілої ОСОБА_2 ,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , 28 лютого 2020 року правомірно перебуваючи за адресою: АДРЕСА_1 , на ґрунті триваючої сварки, діючи умисно, з метою завдання тілесних ушкоджень, вдарила декілька разів ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_3 в область обличчя, в результаті своїх насильницьких дій, які виразились в ударі, завдала потерпілій ОСОБА_2 фізичного болю та тілесні ушкодження у вигляді: садно на тлі синця, лівої половини обличчя, що згідно висновку судового експерту № 37/Г від 02 березня 2020 року відноситься до легких тілесних ушкоджень.

Потерпілою ОСОБА_2 поданий цивільний позов про відшкодування їй спричиненої моральної шкоди в розмірі 20000 гривень, оскільки обвинувачена своїми незаконними діями спричинила їй фізичного болю, внаслідок чого вона перенесла моральні та фізичні страждання.

Обвинувачена ОСОБА_1 в судовому засіданні вину не визнала, пояснила, що 28 лютого 2020 року вона перебувала вдома у своїх батьків, які проживають навпроти її будинку по АДРЕСА_2 . Потерпіла, в стані алкогольного сп`яніння, підійшла до її доньки і попросила позвати її, щоб поговорити, донька сказала, що мати ні з ким розмовляти не буде. Після цього ОСОБА_3 зайшла у двір її батьків та вломилася у будинок, почали пред`являти претензії. Вона почала її виганяти, але потерпіла не реагувала, продовжувала сваритися. Вона виштовхала її у двір, декілька разів штовхнула, один раз ударила по спині. По обличчю вона її не била. Потім прийшов її чоловік та забрав її додому.

Незважаючи на те, що обвинуваченою ОСОБА_1 вина в інкримінованому кримінальному правопорушенні не визнається в повному обсязі, суд вважає, що її вина повністю доведена сукупністю доказів, досліджених в судовому засіданні.

Потерпіла ОСОБА_2 в судовому засіданні пояснила, що у них з обвинуваченою давні неприязні стосунки. 28 лютого 2020 року вона побачила доньку обвинуваченої та попросила позвати мати, щоб поспілкуватися, на що остання їй відмовила. Вона зайшла у двір, де живуть батьки обвинуваченої. Почала звати, обвинувачена вискочила з будинку та почала її бити. Нанесла три удари кулаком в ліву сторону обличчя. Прийшов чоловік та забрав її додому. При призначенні покарання поклалася на розсуд суду, цивільний позов просила задовольнити в повному обсязі.

Свідок ОСОБА_4 в судовому засіданні пояснив, що є співмешканцем потерпілої ОСОБА_5 28 лютого 2020 року перебував вдома по АДРЕСА_3 , почув крики, вискочив на вулицю та побачив дружину у сусідів та обвинувачену, яка дружину штовхала. Він забіг у двір, у дружини обличчя в крові, забрав її додому. Потім на обличчі на лівій стороні: шоці та виску проступили синці.

Вина обвинуваченої також підтверджується наступними письмовими доказами дослідженими в судовому засіданні.

- витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань (кримінальне провадження № 12020230140000224) від 28 лютого 2020 року, відповідно до якого 28 лютого 2020 року за адресою: Генічеський район, село Плавське, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , були нанесені тілесні ушкодження;

- рапортом ст. інсп. Генічеського ВП ГУНП в Херсонській області від 28 лютого 2020 року, згідно якого 28 лютого 2020 року о 14:37 надійшло повідомлення зі служби 102 про те, що 28 лютого 2020 року о 14:37 за адресою: Генічеський район, село Плавське, вулиця Плавська, 15, відбулась сварка між сусідами, нібито заявниця викрала у сусідів металеві вироби. Заявниці сусідка роздряпала обличчя;

- протоколом прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію від 28 лютого 2020 року, згідно якого, ОСОБА_2 заявила, що ОСОБА_6 28 лютого 2020 року нанесла їй тілесні ушкодження у вигляді подряпин лівої щоки та удару в ліву шоку кулаком;

- постановою про призначення судово-медичної експертизи від 02 березня 2020 року, відповідно до якої призначено судово-медичну експертизу щодо тілесних ушкоджень нанесених ОСОБА_2 ;

- висновком експерта № 37/Г від 04 березня 2020 року, відповідно до якого садна на тлі синця лівої половини обличчя утворилися від дії тупих предметів, можливо, рук 28 лютого 2020 року і відносяться до легких тілесних ушкоджень. Дані тілесні ушкодження могли утворитися при обставинах вказаних ОСОБА_2 під час проведення слідчого експерименту;

- протоколом слідчого експерименту від 02 березня 2020 року (з фототаблицею) відповідно до якого потерпіла ОСОБА_2 показала на статисті, як 28 лютого 2020 року ОСОБА_7 наносила їй тілесні ушкодження;

- протоколом проведення слідчого експерименту (з фототаблицею) від 28 березня 2020 року, відповідно до якого ОСОБА_6 пояснила та показала як 28 лютого 2020 року вона стояла та розмовляла з ОСОБА_2 , в ході цієї розмови виник конфлікт, та вона почала її виштовхувати та декілька разів правою рукою зверху вниз нанесла удари (механізм нанесення ударів показала на статисті)

Проаналізувавши всі досліджені докази в їх сукупності, суд вважає, що вина ОСОБА_1 у скоєнні кримінального правопорушення повністю доведена, а її дії слід кваліфікувати за ч. 1 ст. 125 КК України, як умисне легке тілесне ушкодження.

Не визнання вини обвинуваченою суд розцінює як не розуміння незаконності своїх дій внаслідок тривалих неприязних стосунків із потерпілою.

Її пояснення спростовуються дослідженими в судовому засіданні доказами, а саме: показами потерпілої, свідка ОСОБА_4 та висновком судово-медичної експертизи.

Також, в судовому засіданні була допитана свідок захисту ОСОБА_8 , яка є донькою обвинуваченої, яка підтвердила покази обвинуваченої та наполягала на тому, що потерпіла сама спровокувала сварку та матір по обличчю її не била, лише виштовхувала з будинку та двору.

З приводу показів свідка в частині провокування сварки потерпілої з її матір`ю, суд приймає до уваги.

Стосовно показів свідка з приводу нанесення ударів обвинуваченій по обличчю потерпілої, суд, оцінює критично, оскільки вона є донькою потерпілої і намагається її захистити, що спростовується іншими доказами дослідженими під час судового розгляду.

Оцінюючи вищенаведені докази, суд доходить висновку про їх достовірність, приймаючи до уваги, що вони є логічними і послідовними, доповнюють один одного, узгоджуються між собою та іншими зібраними у кримінальному провадженні доказами, сукупність яких досліджена в судовому засіданні.

При призначенні покарання обвинуваченій ОСОБА_1 суд бере до уваги ступінь тяжкості вчиненого, що згідно ст. 12 КК України є кримінальним проступком, характер суспільної небезпеки скоєного нею кримінального правопорушення, особу винної, яка за місцем проживання характеризується позитивно, є багатодітною матір`ю, одна виховує неповнолітню дитину, на її утриманні також перебуває батько 1938 р.н., на обліку у лікаря психіатра та нарколога не перебуває, пенсіонерки, раніше не судимої.

Обставиною, що пом`якшують покарання відповідно до ч. 1 ст. 66 КК України, суд вважає перебування на утриманні однієї неповнолітньої дитини та батька похилого віку, те що обвинувачена сама пенсіонерка, а також неправомірну поведінку потерпілої, яка сама прийшла у чужий двір та спровокувала сварку.

Обставин, що обтяжують покарання відповідно до ч. 1 ст. 67 КК України, судом не встановлено.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, суд вважає, що ОСОБА_1 слід призначити покарання у виді штрафу, вважаючи, що таке покарання буде достатнім для недопущення подібних дій обвинуваченою в майбутньому.

Стосовно цивільного позову щодо відшкодування моральної шкоди потерпілій в розмірі 20000 гривень, то суд вважає такий розмір завищеним, оскільки вимоги фактично зводяться до матеріальних витрат, які нібито потерпіла понесла в зв`язку з вищевикладеними подіями. В частині фізичного болю, який потерпіла зазнала, то суд вважає що в цій частині цивільний позов знайшов своє підтвердження в судовому засіданні, та користь потерпілої необхідно стягнути моральну шкоду в розмірі 1000 гривень. Такий розмір суд вважає достатньої компенсацією отриманих потерпілою моральних страждань.

Запобіжний захід відносно обвинуваченого не обирався.

Судових витрат та речових доказів по справі не має.

Керуючись ст. ст. 129, 369, 373, 374, 376 КПК України, суд -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_1 визнати винною у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, призначивши їй покарання у вигляді штрафу у розмірі 30 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що складає 510 (п`ятсот десять) гривень, який стягнути на користь держави: р/р UA628999980313090106000021112; код ЄДРПОУ 37934859; МФО 899998; Назва отримувача коштів: УК у Генічес р-ні/Генічес р-н/21081100; Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); Код класифікації доходів бюджету: 21081100; Найменування коду класифікації доходів бюджету: Адміністративні штрафи та інші санкції.

Запобіжний захід відносно ОСОБА_1 не обирати.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_5 моральну шкоду в розмірі 1000 (одна тисяча) гривень.

Вирок може бути оскаржений до Херсонського апеляційного суду через Генічеський районний суд Херсонської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя Генічеського районного суду Ю. Г. Берлімова