Вирок № 90577766, 24.07.2020, Крюківський районний суд м. Кременчука

Провадження № 1-кп/537/194/2020

Справа № 537/2200/20

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24.07.2020 Крюківський районний суд міста Кременчука Полтавської області в складі головуючого судді Дядечко І.І., за участі секретаря Яворської А.Г., прокурора Журавльова Ю.О., обвинуваченого ОСОБА_1 , потерпілого ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Кременчуці Полтавської області кримінальне провадження № 12020170110000648 від 24.04.2020 за обвинуваченням

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Свердловськ Луганської області, громадянина України, з середньою освітою, не працюючого, не одруженого, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого

у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України;

встановив:

Обвинувачений ОСОБА_1 заподіяв умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження, яке не є небезпечним для життя і не потягло за собою наслідків, передбачених у статті 121 КПК України, але таке, що спричинило тривалий розлад здоров`я потерпілого ОСОБА_2 за таких обставин.

21.04.2020 в обідній час ОСОБА_1 перебуваючи за місцем мешкання за адресою: АДРЕСА_2 , почув, що хтось з вулиці стукає по металевому підвіконню. Виглянувши у вікно побачив ОСОБА_2 , який про щось кричав та продовжував стукати по підвіконню та вікнах. У цей час ОСОБА_1 взяв зі столу на кухні пластикову пляшку, у якій знаходилася рідина «Кислотний електроліт» та відчинивши вікно в кімнаті, вилив частину вмісту на ОСОБА_2 , для того щоб останній заспокоївся. В результаті вказаних дій ОСОБА_1 спричинив ОСОБА_2 , згідно висновку судово-медичної експертизи № 321 від 17.06.2020 тілесні ушкодження у вигляді: хімічних опіків обличчя, шиї, рук, живота, лівого стегна ІІАБ ст. S=4% (ІІБ ст. S=0,2%), які утворилися від дії хімічної речовини, і за ступенем тяжкості відносяться до тілесних ушкоджень середнього ступеню, які викликали довготривалий розлад здоров`я.

Обвинувачений ОСОБА_1 в судовому засіданні свою вину у вчиненні встановленого судом злочину визнав частково, а саме факт того, що він облив потерпілого кислотою не заперечував, але вважає, що дана рідини не могла спричинити такі ушкодження. Пояснив, що 21 квітня 2020 року о 12 год.30 хв. до нього додому прийшов ОСОБА_3 тримаючи в руках биту. Він почав стукати битою по підвіконню, кричати, ображати його та погрожувати. В подальшому він битою два рази вдарив по віку, що знаходиться в залі, в результаті чого воно тріснуло. Проте він не заспокоївся і побіг до вікна, що знаходиться на кухні та розбив його. ОСОБА_1 побачив, що в нього на столі стоїть «електроліт», який він придбав на ринку для того щоб використовувати у господарстві, а саме прочищати каналізаційні труби та виварювати посуд. Для того, щоб заспокоїти ОСОБА_2 та з метою захисту свого майна від пошкодження, він узяв даний електроліт та відчинивши вікно в залі, плеснув ним на потерпілого, ОСОБА_2 ще трішки посварився та пішов з битою в сторону вул. Шевченка. В подальшому ОСОБА_2 приходив до нього ще декілька разів, стукав у вікно. Останній раз приходив о 21 год. 30 хв. з якимось чоловіком, вони постукали йому у вікно, він відчинив, в той час ОСОБА_2 на нього замахнувся пляшкою горілки, тоді він зачинив вікно та викликав поліцію. Коли приїхали працівники поліції ОСОБА_2 вже не було.

Потерпілий ОСОБА_2 суду пояснив, що ОСОБА_1 він знає досить давно, майже сім років. ОСОБА_1 раніше ніде не працював, ОСОБА_2 постійно купував йому продукти харчування. 21.04.2020 він прийшов до ОСОБА_1 в гості, де вони сиділи відпочивали. Потім він згадав, що забув взяти ОСОБА_1 цигарки та чай, та пішов додому за ними. Між другим та третім поверхом його наздогнав ОСОБА_1 та почав його звинувачувати у крадіжці якоїсь речі, дістав гирю, якою вдарив його два – три рази та почав тікати, він побіг його наздоганяти. Підбігши до вікна квартири ОСОБА_1 , він постукав у вікно два – три рази. ОСОБА_1 відчинив вікно та вилив на нього речовину, яка роз`їла йому штани. Від більш серйозних опіків його врятувала курточка. 24 квітня 2020 року він звернувся до лікарні, де лікувався від опіків у стаціонарному відділені місяць.

Вина обвинуваченого ОСОБА_1 в скоєнні інкримінованого йому злочину, передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України, а також фактичні обставини скоєного, підтверджується матеріалами, зібраними під час досудового розслідування провадження, дослідженими безпосередньо в судовому засіданні, відповідно до ст. 23 КПК України, а саме:

-протоколом огляду від 24.04.2020 з фотозображеннями, а саме відкритою ділянки території поряд із будинком АДРЕСА_2 , згідно якого в ході огляду потерпілий ОСОБА_2 вказав на два вікна із дерев`яною рамою, синього кольору, що виходять в напрямку проїзної частини вулиці, як на вікна ОСОБА_1 , який також підтвердив, що вказані вікна ведуть до його квартири АДРЕСА_3 . В ході огляду вікон виявлено, що в нижній правій частині центральної секції вікна № 1 (ліворуч) наявне пошкодження у вигляді розбитого скла, під вікном № 2 наявні скляні осколки різних форм і розмірів. В ході огляду ОСОБА_1 вказав, що саме ОСОБА_2 21.04.2020 пошкодив центральну секцію вікна № 1 та повністю розбив скло правої секції вікна № 2. ОСОБА_2 вказав на ліву секцію вікна № 1 та повідомив, що саме вказане вікно відкрив 21.04.2020 ОСОБА_1 та із вказано вікна вилив йому в обличчя невідому речовину. ОСОБА_1 також це підтвердив. В ході огляду квартири АДРЕСА_3 на кухонному столі виявлено пляшку пластикову прозору з голубим відтінком та чорною кришкою із невідомою прозорою рідиною близько на три сантиметри від дна. На пляшці наявна паперова етикетка з написом «Електроліт кислотний», виробництва «Avto Master» ТОВ «НЕОХІМ». В ході огляду ОСОБА_1 вказав на дану пляшку та повідомив, що саме із вказаної пляшки він вилив частину речовини на ОСОБА_2 ;

-протоколом огляду від 24.04.2020 з фотозображеннями, згідно якого оглянуто приміщення ВП № 1 Кременчуцького ВП ГУНП в Полтавській області за адресою: м. Кременчук вул. І.Приходька, 69-б, в якому знаходиться потерпілий ОСОБА_2 . Під час огляду встановлено, що ОСОБА_2 добровільно видав працівникам поліції свою футболку в котрій він перебував 21.04.2020 поряд з будинком за адресою: АДРЕСА_2 . На даній футболкі наявні пошкодження у вигляді випалених дірок, невизначеної форми, діаметром близько 0,5 см.;

-висновком експерта Кременчуцького міжрайонного відділення судово-медичних експертиз № 321 від 27.04.2020, згідно якого у потерпілого ОСОБА_2 виявлені тілесні ушкодження у вигляді: синця навколо лівого ока, який утворився від дії тупого предмету, можливо і при ударі рукою сторонньої людини, і по ступеню тяжкості відноситься до легких тілесних ушкоджень; хімічних опіків обличчя, шиї, рук, живота, лівого стегна ІІАБ ст. S=4% (ІІБ ст. S=0,2%), які утворилися від дії хімічної речовини, можливо у вказаний строк і при вказаних обставинах в постанові і підекспертним, і за ступенем тяжкості відносяться до тілесних ушкоджень середнього ступеню, які викликали довготривалий розлад здоров`я; дані тілесні ушкодження не могли утворитися при падінні тіла; враховуючи розташування даних тілесних ушкоджень, слід вважати, що потерпілий був обернений до травмуючи предметів передньою частиною тіла;

-постановою про визнання та приєднання до справи речових доказів від 24.04.2020, згідно якої визнано та приєднано до справи в якості речових доказів чоловічу футболку, темно-синього кольору, пляшку пластикову прозору з написом «Avto Master», електроліт кислотний;

-протоколом проведення слідчого експерименту від 17.06.2020 з фотозображеннями, за участі потерпілого ОСОБА_2 , який розповів про обставини заподіяння йому тілесних ушкоджень ОСОБА_1 , вказавши, що 21.04.2020 він після сварки з ОСОБА_1 , постукав по металевому підвіконню його квартири, після чого ОСОБА_1 відкривши вікно щось на нього вилив;

-висновком експерта Кременчуцького міжрайонного відділення судово-медичних експертиз № 491 від 23.06.2020, згідно якого вбачається, що покази потерпілого ОСОБА_2 дані ним під час проведення слідчого експерименту по механізму, локалізації, кількості, часу нанесення йому тілесних ушкоджень можуть відповідати даним судово-медичної експертизи на його ім`я;

-постановою про визнання та приєднання до справи речових доказів від 26.06.2020, згідно якої визнано та приєднано до справи в якості речових доказів пляшку пластикову прозору з написом «Avto Master», в полімерному сейф-пакеті 4173500;

-висновком експерта Полтавського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру № 1447 від 25.06.2020, згідно якого надана на дослідження рідина містить сульфатну кислоту, відсотковий вміст сульфатної кислоти складає 36,1%;

-протоколом проведення слідчого експерименту від 23.06.2020 з фотозображеннями, за участі підозрюваного ОСОБА_1 , який розповів, що 21.04.2020 до нього додому прийшов ОСОБА_2 та почав стукати битою по підвіконню, кричати та ображати його, розбив вікно. ОСОБА_1 взяв з столу «електроліт», який він придбав на ринку для того щоб використовувати у господарстві та відчинивши вікно в залі, вилив частину рідини на потерпілого ОСОБА_2 , який стояв на відстані близько двох метрів від фасаду будівлі, рідина попала потерпілому на груди та руки;

-висновком експерта Кременчуцького міжрайонного відділення судово-медичних експертиз № 505 від 26.06.2020, згідно якого вбачається, що покази підозрюваного ОСОБА_1 дані ним під час проведення слідчого експерименту по локалізації, механізму нанесення тілесних ушкоджень ОСОБА_2 можуть відповідати даним судово-медичної експертизи.

Оцінивши зібрані по справі докази відповідно до положень ст. 94 КПК України: кожен доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття процесуального рішення, суд дійшов висновку, що стороною обвинувачення доведено винуватість ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого злочину при викладених у вироку обставинах.

Дії ОСОБА_1 вірно кваліфіковані за ч. 1 ст. 122 КК України, як умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження, тобто умисне ушкодження, яке не є небезпечним для життя і не потягло за собою наслідків, передбачених у статті 121 цього Кодексу, але таке, що спричинило тривалий розлад здоров`я.

Вирішуючи питання про призначення покарання ОСОБА_1 , суд виходить із встановленої ст. 50 КК України мети покарання, якою є не лише кара, а й виправлення особи і запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень, що заснована на вимогах виваженості та справедливості. При цьому суд враховує визначені ст. 65 КК України загальні засади призначення покарання, ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного, обставини, що обтяжують та пом`якшують покарання.

Така позиція відповідає практиці Європейського суду з прав людини, яка відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» при розгляді справ застосовується як джерело, зокрема у справі «Скоппола проти Італії» від 17 вересня 2009 року (заява №10249/03), де зазначено, що складовим елементом принципу верховенства права є очікування від суду застосування до кожного злочинця такого покарання, яке законодавець вважає пропорційним.

Обставини, які в силу ст. 66 КК України пом`якшують покарання ОСОБА_1 є щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину.

Обставин, які в силу ст. 67 КК України обтяжують покарання ОСОБА_1 не встановлено.

Визначаючи міру покарання ОСОБА_1 , суд враховує ступінь та характер суспільної небезпеки вчиненого, те, що злочин відноситься до категорії нетяжких злочинів, особу обвинуваченого, а також те, що ОСОБА_1 раніше не судимий, не одружений, не працює, не має на утриманні малолітніх та неповнолітніх дітей, за місцем проживання характеризується, як особа скарги на яку не надходили, на обліку у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебуває.

Згідно досудової доповіді наданої Крюківським РВ філії Державної установи «Центр пробації» в Полтавській області від 23.07.2020 за вих. № 25/14/3188-20, враховуючи інформацію, що характеризує особистість обвинуваченого, історію кримінального правопорушення вчиненого ОСОБА_1 , на думку органу пробації виправлення особи без позбавлення волі або обмеження волі на певний строк можливе та не становить високої небезпеки для суспільства.

Враховуючи сукупність наведених обставин справи, тяжкість кримінального правопорушення та його наслідки у виді шкоди здоров`ю потерпілого, відсутність обставин, що обтяжують покарання, обставини, що пом`якшують покарання, позицію потерпілого, приймаючи до уваги дані про особу винного, який вчинив злочин вперше, щиро розкаявся у вчиненому, характеризується позитивно, суд дійшов висновку про можливість призначення особі покарання у межах санкції ч. 1 ст. 122 КК України у виді позбавлення волі строком на один рік та вважає, що виправлення ОСОБА_1 можливе без ізоляції від суспільства та відбування покарання. З урахуванням наведеного, суд вважає за можливе звільнити ОСОБА_1 від відбування покарання у виді позбавлення волі з випробуванням відповідно до положень ст. 75 КК України.

Прокурор Кременчуцької місцевої прокуратури Журавльов Ю.О. в інтересах держави в особі Департаменту фінансів виконавчого комітету Кременчуцької міської ради звернувся із позовом до ОСОБА_1 про відшкодування витрат на стаціонарне лікування потерпілого від кримінального правопорушення.

В обґрунтування заявлених вимог позивач вказує, що потерпілий від даного злочину ОСОБА_2 в період з 08.05.2020 по 05.06.2020 знаходився на стаціонарному лікуванні в опіковому відділенні КНП Кременчуцької районної ради «Кременчуцька центральна районна лікарня», в зв`язку з чим на його лікування були затрачені кошти місцевого бюджету в розмірі 12 759,60 грн, які згідно положень ст. 1206 ЦК України підлягають стягненню з ОСОБА_1 , як особи, яка вчинила кримінальне правопорушення.

Вказані позовні вимоги обвинувачений ОСОБА_1 визнав повністю

Із листа та розрахунку КНП Кременчуцької районної ради «Кременчуцька центральна районна лікарня» №01-21/1428 від 30.06.2020 судом встановлено, що потерпілий від злочину ОСОБА_2 в період з 08.05.2020 по 05.06.2020 знаходився на стаціонарному лікуванні в опіковому відділенні КНП Кременчуцької районної ради «Кременчуцька центральна районна лікарня». Розмір витрат закладу охорони здоров`я на лікування потерпілого становить 12 759,60 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 1206 ЦК України особа, яка вчинила злочин, зобов`язана відшкодувати витрати закладу охорони здоров`я на лікування потерпілого від цього злочину.

Частина третя ст. 1206 ЦК України передбачає, якщо лікування проводилось закладом охорони здоров`я, що є у державній власності чи власності територіальної громади, кошти на відшкодування витрат на лікування зараховуються до відповідного бюджету.

Відповідно до п. 2 Порядку обчислення розміру фактичних витрат закладу охорони здоров`я на стаціонарне лікування потерпілого від злочинного діяння та зарахування стягнення з винних осіб коштів до відповідного бюджету і їх використання, затвердженого постановою КМУ №545 від 16.07.1993 сума коштів, яка підлягає відшкодуванню, визначається закладом охорони здоров`я, в якому перебував на лікуванні потерпілий, виходячи з кількості ліжко-днів, проведених ним в стаціонарі, та вартості витрат на його лікування в день. Кількість ліжко-днів визначається на підставі медичної картки стаціонарного хворого (форма 003/у) або інших документів, які підтверджують дату госпіталізації та виписки хворого із стаціонара лікувального закладу. Визначення суми витрат на лікування потерпілого за одинліжко-день провадиться виходячи з фактичної кількості ліжко-днів і загальної суми фактичних витрат за місяць (в якому проводилось лікування) на утримання лікувального закладу, за винятком витрат на капітальні вкладення, капітальний ремонт і придбання інвентаря та обладнання.

З урахуванням наведених обставин суд дійшов висновку про необхідність задоволення позовних вимог прокурора в повному об`ємі.

Відповідно до ч. 2 ст. 124 КПК України у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта.

Враховуючи викладене з обвинуваченого ОСОБА_1 на користь держави необхідно стягнути 980,70 грн витрачених на проведення судово-хімічної експертизи.

Питання про речові докази необхідно вирішити у відповідності до ст. 100 КПК України.

Керуючись статтями 373 – 375 КПК України, суд,

ухвалив:

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України і призначити покарання у виді позбавлення волі на строк 1 (один) рік.

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_1 від відбування покарання звільнити з випробуванням з іспитовим строком один рік та з покладенням відповідно до ст. 76 КК України обов`язків :

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи;

-- періодично з`являтись для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації.

До набрання вироком законної сили застосувати до ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання, зобов`язавши повідомляти суд про зміну місця проживання, не виїжджати на постійне проживання за межі України без дозволу суду, з`являтись на першу вимогу суду.

Позов прокурора Кременчуцької місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Департаменту фінансів виконавчого комітету Кременчуцької міської ради звернувся із позовом до ОСОБА_1 про відшкодування витрат на стаціонарне лікування потерпілого від кримінального правопорушення - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави в особі Департаменту фінансів виконавчого комітету Кременчуцької міської ради (отримувач – УК в м. Кременчуці, код платежу: 24060300, ЄДРПОУ 37965850, р/р НОМЕР_1 , МФО 899998 ГУДКСУ в Полтавській області) 12 759 грн 60 коп. (дванадцять тисяч сімсот п`ятдесят дев`ять грн. 60 коп.).

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави 980 грн 70 коп. (дев`ятсот вісімдесят грн 70 коп.) витрачених на проведення судово-хімічної експертизи.

Речові докази – чоловічу футболку, темно-синього кольору – повернути потерпілому ОСОБА_2 ; пляшку пластикову прозору з написом «Avto Master», електроліт кислотний – знищити.

Вирок може бути оскаржений до Полтавського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення, шляхом подання апеляційної скарги, яка подається через Крюківський районний суд м. Кременчука Полтавської області.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Подання апеляційної скарги на вирок зупиняє набрання ним законної сили.

У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. Судові рішення суду апеляційної інстанції набирають законної сили з моменту їх проголошення.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Копію вироку негайно вручити обвинуваченому, прокурору та потерпілому.

Обвинуваченому роз`яснити його право ознайомитися із журналом судового засідання і подати на нього письмові зауваження.

Суддя: І.І.Дядечко