Ухвала суду № 90576291, 24.07.2020, Первомайський міськрайонний суд Миколаївської області

Справа №473/2513/13-к

Провадження № 1-кп/484/360/20

Кримінальне провадження: №12013160190000150

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.07.2020 року Первомайський міськрайонний суд Миколаївської області в колегіальному складі:

головуючого - судді Закревського В.І.

суддів - Маржиної Т.В., Фортуни Т.Ю.,

запасного судді - Медведєвої Н.А.,

секретар судового засідання - Фартушняк Ю.М.,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в м.Первомайську в кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12013160190000150, відносно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Некрасовка, Советського району, АРК, з середньою професійно-технічною освітою, неодруженого, непрацюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше в силу ст. 89 КК України не судимого,

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця м. Вознесенськ Миколаївської області, з середньою освітою, одруженого, непрацюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимого 17.03.2008 року Вознесенським міськрайонним судом Миколаївської області за ч. 3 ст. 185 КК України до 4 років позбавлення волі,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 185, п.п. 6, 12 ч. 2 ст. 115, ч. 4 ст. 187 КК України, -

за участю сторін кримінального провадження:

прокурора – Харазяна С.Р.,

захисників - адвоката Голубенко Р.С., адвоката Соколіка В.Д.,

обвинувачених - ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,

у відсутність потерпілих - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

В С Т А Н О В И В:

В провадженні суду перебуває кримінальне провадження №12013160190000150 за обвинуваченням ОСОБА_1 , ОСОБА_2 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 185, п.п. 6, 12 ч. 2 ст. 115, ч. 4 ст. 187 КК України.

Ухвалою суду від 16.07.2020 року підготовче судове засідання у дистанційному режимі відеоконференції під час трансляції з Вознесенським міськрайонним судом Миколаївської області відкладено на 22.07.2020 року на 13.00 год.

Під час підготовчого судового засідання захисник обвинуваченого ОСОБА_2 адвокат Голубенко Р.С., якого підтримав обвинувачений Жирик В.В., заявив клопотання про повернення обвинувального акту прокурору, мотивуючи тим, що обвинувальний акт не відповідає вимогам Закону, зокрема так як обвинувальний акт має містити виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) Закону України про кримінальну відповідальність з формулюванням обвинувачення, він не містить формулювання обвинувачення, а в ньому лише зазначено про обгрунтоване повідомлення про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 185, п.п. 6, 12 ч. 2 ст. 115, ч. 4 ст. 187 КК України, та анкетні відомості потерпілого не відображають його місце проживання на даний час. Крім того, захисник Голубенко Р.С. в клопотання звернув увагу суду про фактичне невиконання ухвали Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 09.08.2019 року у справі №473/2513/13-к провадження № 1-кп/484/364/19 про повернення вказаного обвинувального акту прокурору та неусунення його недоліків.

Захисник обвинуваченого ОСОБА_1 адвокат Соколік В.Д., якого підтримав обвинувачений Домащенко М.Г., також заявив клопотання про повернення обвинувального акту прокурору, мотивуючи тим, що обвинувальний акт і реєстр матеріалів досудового розслідування не відповідають вимогам ст. 291 КПК України, оскільки до обвинувального акта та додатків до нього, які передаються до суду, не внесені письмові роз`яснення прокурора обвинуваченому про можливість, особливості і правові наслідки розгляду кримінального провадження судом присяжних.

Потерпілі - ОСОБА_3 та ОСОБА_4 в підготовче судове засідання не з`явились, про дату, місце та час розгляду кримінального провадження в підготовчому судовому засіданні повідомлені належним чином, причини неявки суду не повідомили, заяв та інших клопотань від потерпілих до суду не надходили.

Прокурор просив призначити справу до судового розгляду, посилаючись на те, що обвинувальний акт відповідає вимогам закону, при його затвердженні прокурором дотримано вимог закону, відсутні підстави для закриття кримінального провадження, направлення справи на розгляд до іншого суду тощо. Також просив відмовити в задоволенні клопотань захисників обвинувачених про повернення обвинувального акту прокурору, оскільки відсутні підстави для його повернення. Так, на виконання ухвали Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 09.08.2019 року у справі №473/2513/13-к провадження № 1-кп/484/364/19, якою було повернуто прокурору обвинувальний акт в кримінальному провадженні №12013160190000150 з підстав його невідповідності ст. 291 КПК України, всі недоліки були усунуті, і його знову було направлено до суду для розгляду та прийняття рішення по вказаному кримінальному провадженню.

Ознайомившись з обвинувальним актом, доданими до нього документами, заслухавши думку учасників судового провадження, колегія суддів дійшла до висновку, що в задоволенні клопотання захисника ОСОБА_1 адвоката Соколіка В.Д. про повернення обвинувального акту прокурору необхідно відмовити за його необгрунтованістю, оскільки відповідно до ч. 4 ст. 291 КПК до обвинувального акту, окрім реєстру матеріалів досудового розслідування, додані також і письмові роз`яснення прокурора обвинуваченим про можливість, особливості і правові наслідки розгляду кримінального провадження судом присяжних.

Клопотання захисника ОСОБА_2 адвоката Голубенка Р.С. про повернення обвинувального акту прокурору підлягає частковому задоволенню, оскільки обвинувальний акт відповідно до вимог п.3 ч.2 ст. 291 КПК України містить анкетні відомості потерпілих ОСОБА_3 та ОСОБА_4 (прізвище, ім`я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство). Отже, в цій частині клопотання необхідно відмовити.

Суд погоджується з позицією захисника Голубенка Р.С., висловленою в клопотанні, що обвинувальний акт у даному кримінальному провадженні не містить формулювання обвинувачення, в ньому лише зазначено про обгрунтоване повідомлення про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 185, п.п. 6, 12 ч. 2 ст. 115, ч. 4 ст. 187 КК України.

З цих підстав, обвинувальний акт у даному кримінальному провадженні вже повертався прокурору на підставі ухвали Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 09.08.2019 року у справі №473/2513/13-к провадження № 1-кп/484/364/19, яка не була оскаржена та набрала законної сили 19.08.2019 року. Недоліки обвинувального акту в частині формулювання обвинувачення, а не лише зазначення про обгрунтоване повідомлення про підозру, викладені в зазначеній ухвалі суду так і не були виконані в цій частині прокурором.

Крім того, суд вважає, що обвинувальний акт дійсно не відповідає вимогам закону, однак за інших обставин, ніж зазначені захисником.

Так, відповідно до ч. 4 ст. 110, п.3 ч.2 ст. 283, ст. 291 КПК України обвинувальний акт є підсумковим процесуальним документом досудового розслідування, за допомогою якого здійснюється функція обвинувачення та в якому викладається його сутність і підстави, дається юридична оцінка та кваліфікація дій підозрюваного (обвинуваченого), визначаються межі судового розгляду.

Відповідно до вимог п.3 ч.3 ст. 314 КПК України суд має право повернути обвинувальний акт прокурору, якщо він не відповідає вимогам кримінального процесуального закону, тобто за наявності таких порушень вимог процесуального закону, які перешкоджають призначенню справи до судового розгляду.

Отже, повернення обвинувального акту прокурору передбачає не формальну невідповідність обвинувального акту вимогам закону, а наявність в ньому таких недоліків, які перешкоджають суду призначити судовий розгляд.

Відповідно до ч. 2, 4 ст. 291 КПК України обвинувальний акт, крім іншого, має містити виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення.

Відповідно до ч.3 ст. 26 КПК України суд у кримінальному провадженні вирішує лише ті питання, що винесені на його розгляд сторонами та віднесені до його повноважень КПК України.

Відповідно до ч.1 ст. 337 КПК України судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акту.

Статтею 348 КПК України визначено, що після оголошення обвинувального акту прокурором суд повинен роз`яснити обвинуваченому суть обвинувачення. Це означає, що обвинувачення має бути чітким і зрозумілим перш за все суду.

Крім того, при вирішенні справи у разі визнання особи винуватою відповідно до п.2 ч.3 ст. 374 КПК України суд повинен у мотивувальній частині вироку обов`язково зазначити формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним, із зазначенням місця, часу, способу вчинення та наслідків кримінального правопорушення, форми вини і мотивів кримінального правопорушення; статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність, що передбачає відповідальність за кримінальне правопорушення. винним у вчиненні якого визнається обвинувачений. При цьому суд не вправі вийти за межі обвинувачення, пред`явленого прокурором.

Згідно до ч.2 ст. 368 КПК України якщо особа обвинувачується у вчиненні декількох злочинів або декількох кримінальних проступків, суд вирішує питання, зазначені у п.п. 1-8 ч.1 ст. 368 КПК України окремо за кожним правопорушенням.

Згідно до ч.3 ст. 373 КПК України обвинувальний вирок не може ґрунтуватися на припущеннях.

У наданому суду обвинувальному акті обвинувачення викладене таким чином, що не дозволить суду дотриматись зазначених вище вимог кримінального процесуального закону щодо роз`яснення обвинувачення, меж судового розгляду і прийняття рішення щодо кожного епізоду обвинувачення окремо.

Так, в обвинувальному акті вчинені ОСОБА_1 та ОСОБА_2 дії, які становлять зміст обвинувачення, викладені суцільно і в подальшому кваліфіковані за двома статтями Кримінального кодексу. Тобто прокурором в обвинувальному акті не конкретизовано, які саме дії ОСОБА_1 та ОСОБА_2 склад якого кримінального правопорушення (злочину або проступку) становлять.

За принципом диспозитивності суд розглядає справу в межах пред`явленого обвинувачення. Суд повинен прийняти рішення щодо наявності або відсутності складу по кожному правопорушенню окремо. Натомість, викладене таким чином обвинувачення позбавляє суд можливості вирішити справу відповідно до вимог процесуального закону, адже суд не вправі самостійно визначати, які саме дії з числа наведених в обвинувальному акті становлять склад того чи іншого правопорушення.

Це також позбавить суд можливості, в разі такої необхідності, вирішити питання про виділення матеріалів; закриття провадження; а також можливості виправдати або засудити особу за певними конкретними епізодами.

Відсутність конкретизації діянь та їх кваліфікації позбавляє суд можливості також визначити, за якими епізодами та за яких фактичних обставин особи є потерпілими; якими саме діями і яку шкоду кожному з них завдано.

Викладене в обвинувальному акті обвинувачення позбавлене юридичної визначеності і унеможливлює розгляд справи, оскільки одразу ставить під сумнів об`єктивність такого розгляду. Воно не дає можливості співставити конкретні дії ОСОБА_1 та ОСОБА_2 з юридичною складовою кримінальних правопорушень, тобто обвинувачення не сформульоване за епізодами, а формулювання обвинувачення є виключним правом прокурора (сторони обвинувачення). Така функція не належить до повноважень суду.

Викладене вище перешкоджає вирішенню всіх питань, пов`язаних з підготовкою кримінального провадження до судового розгляду та проведенню судового розгляду, та є підставою для повернення обвинувального акту прокуророві.

Суд вважає неможливим розглядати кримінальну справу за наданим обвинувальним актом, оскільки в ньому наявні настільки суттєві і очевидні порушення кримінально процесуального закону, що роблять передбачуваним рішення суду в наданій справі. Розгляд справи в даному випадку суперечитиме засадам судочинства, адже не забезпечить захисту прав а ні обвинувачених, а ні потерпілих.

Відповідно до вимог п.3 ч.3 ст. 314 КПК України, суд має право повернути обвинувальний акт прокурору, якщо він не відповідає вимогам кримінального процесуального закону, тобто за наявності таких порушень вимог процесуального закону, які перешкоджають призначенню справи до судового розгляду.

Отже, даний обвинувальний акт та додатки до нього містять такі недоліки, які перешкоджають суду призначити дане кримінальне провадження до судового розгляду.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 291, 314, 369-372 КПК України, суд,-

П О С ТА Н О В И В:

Клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_2 адвоката Голубенко Р.С. про повернення обвинувального акту прокурору задовольнити частково.

В задоволенні клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_1 адвоката Соколіка В.Д. про повернення обвинувального акту прокурору відмовити.

Обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12013160190000150 відносно ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , обвинувачених у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 185, п.п. 6, 12 ч. 2 ст. 115, ч. 4 ст. 187 КК України, з додатками до нього - повернути прокурору.

Повний текст ухвали проголошено 24.07.2020 року о 09.00 годині.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги до Миколаївського апеляційного суду через Первомайський міськрайонний суд Миколаївської області протягом семи днів з дня її оголошення.

Головуючий: В.І.Закревський

Судді: Т.В. Маржина

Т.Ю. Фортуна