Вирок № 90576165, 24.06.2020, Лисичанський міський суд Луганської області

415/6434/19

1-КП/415/420/20

ВИРОК

Іменем України

24.06.20 року місто Лисичанськ

Лисичанський міський суд Луганської області у складі:

головуючого судді Грибанової Л.О.,

за участю секретаря Кайданович Л.В.,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в приміщенні Лисичанського міського суду Луганської області Угоду про визнання винуватості між прокурором Відділу прокуратури Луганської області Федоренком С.В. та підозрюваним ОСОБА_1 , укладену 30 липня 2019 року, за письмовою згодою потерпілого ОСОБА_2 , під час досудового розслідування кримінального провадження, зареєстрованого в ЄРДР за №12019130240001247 від 09 липня 2019 року, за обвинуваченням:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Красний Луч Луганської області, громадянина України, з базовою загальною середньою освітою, не працюючого, не одруженого, не судимого, зареєстрованого у АДРЕСА_1 , проживаючого у АДРЕСА_2 ,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.186 ч.2 КК України, –

за участю сторін кримінального провадження та учасників судового провадження:

прокурора Гоянець Ю.М.,

захисника Гаврилюка Р.А.,

потерпілого ОСОБА_2 ,

обвинуваченого ОСОБА_1 ,

встановив:

Відповідно до обвинувального акту – 09 липня 2019 року, приблизно о 03 годині, більш точніший час не встановлено, обвинувачений ОСОБА_1 , маючи умисел на відкрите викрадення чужого майна (грабіж), підійшовши, в районі будинку АДРЕСА_3 , до потерпілого ОСОБА_2 , умисно, зірвавши прикраси з шиї, шляхом ривку, відкрито викрав – золотий ланцюг «585»-проби, вагою 20,82 грама, плетіння «Бісмарк», золотий хрестик «585»-проби, вагою 13,63 грама, срібний ланцюг «925»-проби, вагою 7,19 грама, плетіння «Якірне», срібний хрестик «925»-проби, вагою 5,43 грама, та, завдавши – 3 удари кулаками рук в область голови та тулуба, від яких останній впав, спричинивши тілесні ушкодження у вигляді – забою м`яких тканин, підшкірної гематоми нижньої повіки правого ока, забою, садна слизової верхньої губи, різаного садна лівої завушної області, забою, садна лівого ліктьового суглоба, які, відповідно до висновку судово-медичної експертизи за №114 від 26 липня 2019 року, за ступенем тяжкістю, як в сукупності, так і окремо, відносяться до легких тілесних ушкоджень, що є насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров`я потерпілого, а також, майнову шкоду на загальну суму, відповідно до висновку судової товарознавчої експертизи за №19/113/9-1/832е від 29 липня 2019 року, 41699 гривень 37 копійок.

Таким чином, обвинувачений ОСОБА_1 вчинив злочин, передбачений ст.186 ч.2 КК України, а саме, – відкрите викрадення чужого майна (грабіж), поєднане з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров`я потерпілого.

У судове засідання надана Угода про визнання винуватості, укладена 30 липня 2019 року між прокурором Відділу прокуратури Луганської області Федоренком С.В. та підозрюваним ОСОБА_1 , за письмовою згодою потерпілого ОСОБА_2 , на підставі ст.468-ст.470, ст.472 КПК України, досягнута під час провадження досудового розслідування, відповідно до умов якої –

прокурор Відділу прокуратури Луганської області Федоренком С.В. та підозрюваний ОСОБА_1 дійшли згоди щодо правової кваліфікації дій останнього за ст.186 ч.2 КК України, і підозрюваний ОСОБА_1 повністю визнає себе винуватим у вчиненні зазначеного злочину, тобто, у – відкритому викраденні чужого майна (грабіжу), поєднаному з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров`я потерпілого,

сторони досягли відповідних домовленостей, погоджуючись на призначенні підозрюваному ОСОБА_1 покарання за ст.186 ч.2 КК України – у виді позбавлення волі строком на 5 років, із застосуванням положень ст.75 КК України, – зі звільненням від відбування покарання з випробуванням.

На підставі ст.469 КПК України – угода про визнання винуватості, у кримінальному провадженні, відповідно до положень ст.468 КПК України, може бути укладена між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим, за ініціативою прокурора або підозрюваного чи обвинуваченого, у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам, і може ініціюватися в будь-який момент після повідомлення особі про підозру до виходу суду до нарадчої кімнати для ухвалення вироку, при цьому, укладання угоди про визнання винуватості у кримінальному провадженні щодо кримінальних правопорушень, внаслідок яких шкода завдана державним чи суспільним інтересам або правам та інтересам окремих осіб, у яких беруть участь потерпілий або потерпілі, не допускається, крім випадків надання всіма потерпілими письмової згоди прокурору на укладення ними угоди.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 пояснив, що він повністю визнає свою провину у вчиненні злочину, передбаченого ст.186 ч.2 КК України, при обставинах, зазначених в обвинувальному акті та Угоді про визнання винуватості, вказавши, що час та місце скоєння ним інкримінованого органом досудового розслідування кримінального правопорушення, а саме, відкритого викрадення майна потерпілого ОСОБА_2 – золотого ланцюжка з хрестиком та срібного ланцюжка з хрестиком, в районі будинку АДРЕСА_3 , підійшовши до потерпілого ОСОБА_2 , скориставшись перебуванням останнього у стані алкогольного сп`яніння, і, в подальшому, зірвавши прикраси з шиї, не очікувано, шляхом ривку, та, завдавши декілька ударів кулаками рук в область голови та тулуба, від яких потерпілий ОСОБА_2 впав, – вивтікав, на початку липня 2019 року, в нічний час, – викладені вірно, вказані обставини відповідають подіям, що відбувалися в дійсності, і він їх в повному обсязі підтверджує. Нанесення потерпілому ОСОБА_2 ударів, кількість яких він достеменно вказати не може, у зв`язку зі сплиненням певного часу з моменту інкримінованих подій, а також, виявлені, в подальшому, у останнього тілесні ушкодження, які, відповідно до висновку судово-медичної експертизи, відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень, та їх локалізація, – визнає, як утворені саме від його дій. У скоєному – щиро розкаявся, перепрошуючи за свої дії, мотивуючи останні терміновою необхідністю в грошових коштах на утримання родини, та заключивши відповідну Угоду про визнання винуватості, при цьому, він цілком розуміє надані йому законом права, наслідки укладення та затвердження вказаної Угоди, визначені у ст.473 КПК України, – щодо обмеження права оскарження вироку згідно з положеннями ст.394 і ст.424 КПК України, і щодо відмови від здійснення прав, передбачених ст.474 ч.4 п.1 КПК України, а саме, права на судовий розгляд, під час якого прокурор зобов`язаний довести кожну обставину інкримінованого кримінального правопорушення, права на виклик і на допит у судовому засіданні свідків, права заявлення клопотань, права надання суду своїх доказів, а також, характер пред`явленого обвинувачення, відповідно до якого він визнає себе винуватим, вид покарання, і інші заходи, які можливо будуть застосовані до нього у разі затвердження зазначеної Угоди судом, в тому числі, і наслідки невиконання вказаної Угоди, визначені у ст.476 КПК України, підтримавши надану Угоду та наполягаючи на затвердженні останньої. Завдана потерпілому ОСОБА_2 майнова шкода – відшкодована повністю: частково – шляхом повернення викраденого, частково – грошима.

У судовому засіданні потерпілий ОСОБА_2 підтвердив надання ним письмової згоди прокуророві на укладення Угоди про визнання винуватості, а саме, Угоди про визнання винуватості, укладеної 30 липня 2019 року між прокурором Відділу прокуратури Луганської області Федоренком С.В. та підозрюваним у зазначеному кримінальному провадженні ОСОБА_1 , на підставі ст.468-ст.470, ст.472 КПК України, досягнутої під час досудового розслідування, підтримавши надану Угоду в повному обсязі, наполягаючи на затвердженні останньої, та, розуміючи наслідки ухвалення вироку на підставі зазначеної Угоди судом.

З матеріалів кримінального провадження відносно ОСОБА_1 , за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.186 ч.2 КК України, вбачається, що дії обвинуваченого ОСОБА_1 органами досудового розслідування вірно і обґрунтовано кваліфіковано, як – вчинення злочину, передбаченого ст.186 ч.2 КК України, а саме, – відкрите викрадення чужого майна (грабіж), поєднане з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров`я потерпілого, – який, відповідно до положень ст.12 КК України, відноситься до категорії тяжких кримінальних правопорушень, при цьому, обвинувачений ОСОБА_1 свою провину у скоєному – визнав в повному обсязі.

У судовому засіданні встановлено, що укладення Угоди про визнання винуватості від 30 липня 2019 року між прокурором Відділу прокуратури Луганської області Федоренком С.В. та підозрюваним у зазначеному кримінальному провадженні ОСОБА_1 , на підставі ст.468-ст.470, ст.472 КПК України, – є добровільним, тобто, не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії, будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в Угоді.

Ініціювання, порядок укладення та зміст Угоди про визнання винуватості від 30 липня 2019 року між прокурором Відділу прокуратури Луганської області Федоренком С.В. та підозрюваним у зазначеному кримінальному провадженні ОСОБА_1 – відповідають вимогам ст.469, ст.472 КПК України.

Умови Угоди про визнання винуватості від 30 липня 2019 року між прокурором Відділу прокуратури Луганської області Федоренком С.В. та підозрюваним у зазначеному кримінальному провадженні ОСОБА_1 – не суперечать вимогам кримінального та кримінального процесуального законодавства, вид та строк покарання, узгоджені між сторонами кримінального провадження, – вирахувано в межах санкції ст.186 ч.2 КК України, та, у відповідності до положень ст.63 КК України, застосування покарання – у виді позбавлення волі, строком на 5 років, зі звільненням від відбування покарання з випробуванням, на підставі ст.75 КК України, – відповідає вимогам діючого Кримінального Кодексу України та визначено, з урахуванням положень ст.65 КК України, – щодо ступеню тяжкості вчиненого злочину, особи винного та обставин, що пом`якшують і обтяжують покарання, зокрема, обвинувачений ОСОБА_1 – не працює, однак, має постійне місце проживання і у побуті за місцем мешкання – характеризується позитивно, має на утриманні дітей неповнолітнього віку – синів: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.129), ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с.130), ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (а.с.131), ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_5 (а.с.133), і доньок: ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с.132) та ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_6 (а.с.134), вперше притягається до кримінальної відповідальності та є – не судимим (а.с.125-126), вчинив злочин, який, відповідно до положень ст.12 КК України, відноситься до категорії тяжких кримінальних правопорушень (а.с.136-139), у судовому засіданні – в повному обсязі визнав свою провину, у скоєному – щиро розкаявся та вибачався за вчинене, активно сприяв розкриттю злочину (а.с.75-77,78-86), повністю відшкодував завдану кримінальним правопорушенням майнову шкоду (а.с.115-116,119), – і що, в цілому, на переконання суду, буде необхідним та достатнім для досягнення мети виправлення обвинуваченого ОСОБА_1 та попередження нових злочинів, оскільки, покарання, відповідно до положень ст.50 КК України, має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також, запобігання вчиненню нових злочинів, як засудженими, так і іншими особами.

За таких обставин, суд, вислухавши пояснення обвинуваченого ОСОБА_1 , який у судовому засіданні наполягав на затвердженні Угоди, вислухавши думку захисника обвинуваченого ОСОБА_1 – адвоката Гаврилюка Р.А., який підтримав позицію свого підзахисного щодо затвердження Угоди, з урахуванням думки потерпілого ОСОБА_2 , який підтримав зміст Угоди, наполягаючи на затвердженні останньої, погоджуючись з думкою прокурора Гоянець Ю.М., який вважав, що Угода про визнання винуватості від 30 липня 2019 року може бути затверджена судом, проаналізувавши надані у судове засідання матеріали та перевіривши Угоду на відповідність вимогам матеріального та процесуального права, – дійшов до висновку щодо можливості затвердження Угоди про визнання винуватості від 30 липня 2019 року між прокурором Відділу прокуратури Луганської області Федоренком С.В. та підозрюваним у зазначеному кримінальному провадженні ОСОБА_1 , і, відповідно, призначення обвинуваченому узгодженого між сторонами покарання, з покладенням обов`язків, передбачених ст.76 ч.1 п.1, ст.76 ч.1 п.2 КК України, оскільки, – інкриміноване в провину обвинуваченому ОСОБА_1 кримінальне правопорушення, відповідно до положень ст.12 КК України, відноситься до категорії тяжких злочинів, потерпілий ОСОБА_2 , попередньо надавши прокуророві письмову згоду на укладення Угоди, підтримав останню під час судового засідання, і підстав для відмови в затвердженні Угоди про визнання винуватості від 30 липня 2019 року між прокурором Відділу прокуратури Луганської області Федоренком С.В. та підозрюваним у зазначеному кримінальному провадженні ОСОБА_1 , передбачених ст.474 ч.7 КПК України, – не вбачається.

Крім того, враховуючи, що строк дії запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, застосованого до обвинуваченого ОСОБА_1 , відповідно до Ухвали слідчого судді Лисичанського міського суду Луганської області «Про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту» від 16 липня 2019 року (а.с.91), – сплинув 16 вересня 2019 року, і, питання про продовження строку дії зазначеного запобіжного заходу учасниками даного кримінального провадження – не порушувалось, запобіжний захід – у вигляді домашнього арешту, застосований до обвинуваченого ОСОБА_1 , згідно положень ст.181, ст.194 КПК України, припинив свою дію, і, відповідно, вважається скасованим.

Підстав щодо застосування запобіжного заходу у відношенні обвинуваченого ОСОБА_1 – суд не вбачає, і зазначене питання учасниками даного кримінального провадження – не ставилось.

Процесуальні витрати у справі – у сумі 785 гривень 05 копійок (а.с.100), пов`язані із залученням експертів, під час проведення судової товарознавчої експертизи за №19/113/9-1/832е від 29 липня 2019 року (а.с.101-104), у зв`язку з необхідністю встановлення заподіяної потерпілому ОСОБА_2 майнової шкоди, в рамках досудового розслідування кримінального провадження стосовно обвинуваченого ОСОБА_1 , за ознаками складу злочину, передбаченого ст.186 ч.2 КК України, – підлягають стягненню з обвинуваченого ОСОБА_1 в дохід держави (отримувач – УК у місті Лисичанську (місто Лисичанськ) 24060300, код ЄДРПОУ – 37800278, банк – Казначейство України (ЕАП), МФО – 899998, рахунок – 31112115012051, код класифікації доходів бюджету – 24060300).

Цивільний позов у встановленому законом порядку потерпілим ОСОБА_2 – не заявлений, що не позбавляє останнього права звернутися до суду з відповідним позовом у порядку цивільного судочинства.

Речові докази у справі: золотий ланцюг «585»-проби, вагою 20,82 грама, плетіння «Бісмарк», золотий хрестик «585»-проби, вагою 13,63 грама, срібний хрестик «925»-проби, вагою 5,43 грама, що знаходяться на зберіганні у потерпілого ОСОБА_2 (а.с.105,117-118,119), – підлягають поверненню потерпілому ОСОБА_2 .

За таких обставин, з урахуванням викладеного, керуючись ст.373-ст.376, ст.394, ст.472, ст.474-ст.475 КПК України, суд –

ухвалив:

Угоду про визнання винуватості, укладену 30 липня 2019 року між прокурором Відділу прокуратури Луганської області Федоренком С.В. та підозрюваним ОСОБА_1 , за письмовою згодою потерпілого ОСОБА_2 , у кримінальному провадженні, зареєстрованому в ЄРДР за №12019130240001247 від 09 липня 2019 року, за ознаками складу злочину, передбаченого ст.186 ч.2 КК України, – затвердити.

ОСОБА_1 – визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.186 ч.2 КК України, та призначити йому узгоджене сторонами покарання – у виді позбавлення волі на строк 5 (п`ять) років.

На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування призначеного покарання з випробуванням строком на 2 (два) роки.

Відповідно до ст.76 КК України покласти на ОСОБА_1 наступні обов`язки:

періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації,

повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання.

Запобіжний захід у відношенні обвинуваченого ОСОБА_1 , до набуття вироком законної сили, – не застосовувати.

Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави (отримувач – УК у місті Лисичанську (місто Лисичанськ) 24060300, код ЄДРПОУ – 37800278, банк – Казначейство України (ЕАП), МФО – 899998, рахунок – 31112115012051, код класифікації доходів бюджету – 24060300) – 785 (сімсот вісімдесят п`ять) гривень 05 копійок за проведення судової товарознавчої експертизи за №19/113/9-1/832е від 29 липня 2019 року.

Речові докази у справі: золотий ланцюг «585»-проби, вагою 20,82 грама, плетіння «Бісмарк», золотий хрестик «585»-проби, вагою 13,63 грама, срібний хрестик «925»-проби, вагою 5,43 грама, що знаходяться на зберіганні у потерпілого ОСОБА_2 , – повернути потерпілому ОСОБА_2 .

Вирок може бути оскаржений обвинуваченим ОСОБА_1 і прокурором, виключно з підстав, передбачених ст.394 ч.4 КПК України, до Луганського Апеляційного суду через Лисичанський міський суд Луганської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого ст.395 КПК України, якщо таку скаргу не буде подано.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду.

Копію вироку суду негайно, після його проголошення, вручити обвинуваченому та прокуророві.

Суддя: