Вирок № 90576161, 23.07.2020, Лисичанський міський суд Луганської області

у.н. 415/6829/17

н.п. 1-кп/415/93/20

ВИРОК

Іменем України

23 липня 2020 року м. Лисичанськ

Лисичанський міський суд Луганської області у складі:

головуючого судді Шевченко О.В.

секретаря судового засідання Кузьменко А.О.

номер кримінального провадження, внесеного 17.09.2017 до Єдиного реєстру досудових розслідувань 12017130240001965

про обвинувачення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Гукова Ростовської області, РФ, громадянина України, з професійно-технічною освітою, неодруженого, непрацюючого, відповідно до ст. 89 КК України не судимого, інвалідом не являється, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України,

за участю:

прокурора Бєлоусова Д.О.

захисника Стародубцевої Л.О.

обвинуваченого ОСОБА_1 ,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні зазначене кримінальне провадження,

УСТАНОВИВ

17 вересня 2017 року, приблизно о 04 годині, обвинувачений ОСОБА_1 , знаходячись за місцем свого мешкання за адресою: АДРЕСА_1 , вживав спиртні напої разом з потерпілим ОСОБА_2 .. У цей час, під час спілкування між обвинуваченим ОСОБА_1 та потерпілим ОСОБА_2 на ґрунті раптово виниклих неприязних стосунків виникла сварка, в ході якої обвинувачений ОСОБА_1 вигнав зі своєї квартири потерпілого ОСОБА_2 на сходовий майданчик під`їзду вказаного будинку. Після цього обвинувачений ОСОБА_1 , перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння, керуючись раптово виниклим умислом на заподіяння тяжких тілесних ушкоджень потерпілому ОСОБА_2 , взяв на кухні своєї квартири кухонний ніж та прослідував на сходовий майданчик між 2 та 3 поверхами під`їзду №2 зазначеного будинку, де завдав потерпілому ОСОБА_2 удар ножем в область живота, спричинивши йому проникаюче колото-різане поранення черевної стінки з ушкодженням великого сальника, тонкої кишки, брижі, яке ускладнилося крововиливом в черевну порожнину 500 мл, що відноситься до категорії тяжких тілесних ушкоджень, за ознакою небезпечності для життя в момент заподіяння, згідно висновку судово-медичного експерта № 202 від 12.10.2017. Далі обвинувачений ОСОБА_1 залишивши потерпілого ОСОБА_2 на сходовому майданчику вказаного під`їзду, повернувся до своєї квартири.

Таким чином, ОСОБА_1 своїми умисними протиправними діями вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 121 КК України, а саме умисне тяжке тілесне ушкодження, тобто тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння.

23.07.2020 між прокурором Лисичанської місцевої прокуратури Бєлоусовим Д.О., якому на підставі ст. 37 КПК України, надані повноваження прокурора в даному кримінальному провадженні та обвинуваченим ОСОБА_1 , за участю захисника Стародубцевої Л.О., на підставі ст. ст. 468, 469, 470, 472 КПК України, у відповідності до доданої потерпілим ОСОБА_2 письмової згоди прокурору на укладення ним угоди, укладено угоду про визнання винуватості.

Згідно змісту угоди, яка скріплена підписами сторін, обвинувачений повністю визнав себе винуватим в інкримінованому йому злочину та зобов`язався беззастережно визнати обвинувачення в повному обсязі. Сторони досягли відповідних домовленостей, погоджуючись на призначенні обвинуваченому ОСОБА_1 покарання за ч. 1 ст. 121 КК України у виді 5 (п`яти) років позбавлення волі, із звільненням на підставі ст. 75 КК України, від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком, який визначить суд. В угоді зазначені наслідки укладення та затвердження угоди про визнання винуватості, передбачені ст. 473 КПК України та наслідки невиконання угоди, встановленні ст. 476 КПК України.

Заслухавши доводи обвинуваченого, думку прокурора і захисника, дослідивши матеріали кримінального провадження і надану потерпілим ОСОБА_2 письмову згоду прокурору на укладення ним угоди, перевіривши умови укладання угоди про визнання винуватості, роз`яснивши та з`ясувавши у обвинуваченого про повне розуміння ним його процесуальних прав, добровільності та відсутності будь-яких обставин, які примусили його погодитися на підписання угоди про визнання винуватості, характеру висунутого ОСОБА_1 обвинувачення, виду і розміру покарання та наслідки постановлення вироку на підставі угоди про визнання винуватості, суд дійшов висновку про те, що у даному кримінальному провадженні можливо затвердити надану угоду про визнання винуватості з наступних підстав.

Згідно п. 1 ч. 3 ст. 314 КПК України, при прийнятті рішення у підготовчому судовому засіданні суд має право, зокрема, затвердити угоду.

Відповідно до ч. 4 ст. 469 КПК України, угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена щодо кримінальних проступків, злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам. Укладення угоди про визнання винуватості у кримінальному провадженні щодо уповноваженої особи юридичної особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, у зв`язку з яким здійснюється провадження щодо юридичної особи, а також у кримінальному провадженні щодо кримінальних правопорушень, внаслідок яких шкода завдана державним чи суспільним інтересам або правам та інтересам окремих осіб, у яких беруть участь потерпілий або потерпілі, не допускається, крім випадків надання всіма потерпілими письмової згоди прокурору на укладення ними угоди.

На підставі об`єктивно з`ясованих обставин, суд дійшов висновку, що мало місце діяння, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_1 , а його дії органом досудового розслідування обґрунтовано кваліфіковані за ч. 1 ст.121 КК України, як умисне тяжке тілесне ушкодження, тобто умисне тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння. Вищевказане кримінальне провадження, відповідно до положень ст. 12 КК України, відноситься до категорії тяжких злочинів.

При цьому суд з`ясував, що обвинувачений цілком розуміє права, визначені п. 1 ч. 4 ст. 474 КПК України, наслідки укладення та затвердження угоди, передбачені ст. 476 КПК України, характер обвинувачення, вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом.

Судом встановлено, що ініціювання, порядок укладення та зміст угоди про визнання винуватості від 23 липня 2020 року між прокурором Лисичанської місцевої прокуратури Бєлоусовим Д.О. та обвинуваченим ОСОБА_1 , відповідає вимогам ст. ст. 469, 472 КПК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 475 КПК України, якщо суд переконається, що угода може бути затверджена, він ухвалює вирок, яким затверджує угоду і призначає узгоджену сторонами міру покарання.

Суд переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді. Також суд встановив, що умови даної угоди не суперечать вимогам кримінального та кримінального процесуального законодавства України, не порушують права, свободи та інтереси сторін чи інших осіб. Потерпілий ОСОБА_2 надав письмову згоду прокурору на укладення вказаної угоди. Узгоджена міра покарання, визначена в межах, передбачених санкцією ч. 1 ст. 121 КК України, що відповідає загальним засадам призначення покарання, зазначених ст. 65 КК України, ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про можливість затвердження угоди про визнання винуватості між прокурором та обвинуваченим, за участю захисника і призначення обвинуваченому узгодженого сторонами покарання.

Вирішуючи питання про заявлений прокурором Лисичанської місцевої прокуратури Луганської області Немитих М.І. в інтересах держави в особі Комунального некомерційного підприємства Лисичанської міської ради Луганської області «Лисичанська багатопрофільна лікарня», цивільний позов про стягнення коштів, витрачених на лікування особи, яка потерпіла від злочину, а саме ОСОБА_2 , у розмірі 2946 гривень 90 копійок, суд приходить до наступного.

Відповідно до ч. 3 ст. 128 КПК України, цивільний позов в інтересах держави пред`являється прокурором. Цивільний позов може бути поданий прокурором у випадках, встановлених законом, також в інтересах громадян, які через фізичний чи матеріальний стан, неповноліття, похилий вік, недієздатність або обмежену дієздатність неспроможні самостійно захистити свої права.

Згідно ч. 1 ст. 1206 ЦК України, особа яка вчинила злочин, зобов`язана відшкодувати витрати закладові охорони здоров`я на лікування потерпілого від цього злочину, крім випадку завдання шкоди при перевищенні меж необхідної оборони або у стані сильного душевного хвилювання, що виникло раптово внаслідок насильства або тяжкої образи з боку потерпілого.

Обвинувачений ОСОБА_1 у судовому засіданні заявлений цивільний позов прокурора визнав у повному обсязі.

На підставі викладеного, цивільний позов прокурора підлягає задоволенню у повному обсязі.

Цивільний позов у встановленому законом порядку потерпілим ОСОБА_2 не пред`явлено, що не позбавляє права останнього, відповідно до ч. 7 ст. 128 КПК України, звернутися до суду з відповідним позовом у порядку цивільного судочинства.

Підстав для застосування відносно ОСОБА_1 запобіжного заходу, до набрання вироком законної сили, суд не вбачає. Зарахувати у строк відбутого покарання ОСОБА_1 термін попереднього ув`язнення обвинуваченого у межах даного кримінального провадження, з моменту затримання останнього, тобто з 17.09.2017 по 16.04.2019 включно.

Процесуальні витрати у кримінальному провадженні відсутні.

Питання щодо речових доказів вирішується судом, відповідно до ст. 100 КПК України.

Керуючись ст. ст. 373, 374, 474, 475 КПК України, суд

УХВАЛИВ

Угоду від 23 липня 2020 року про визнання винуватості, укладену між прокурором Лисичанської місцевої прокуратури Бєлоусовим Д.О. та обвинуваченим ОСОБА_1 , за участю захисника Стародубцевої Л.О. - затвердити.

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні кримінального првопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, і призначити йому узгоджене сторонами угоди покарання у виді позбавлення волі строком на 5 (п`ять) років.

На підставі ст. 75 КК України, звільнити ОСОБА_1 від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком на 3 (три) роки.

Відповідно до ч.1 ст. 76 КК України, покласти на ОСОБА_1 наступні обов`язки:

- періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу пробації;

- повідомляти уповноважений орган пробації про зміну місця проживання.

Запобіжний захід ОСОБА_1 , до набрання вироком законної сили, не обирати. Зарахувати у строк відбутого покарання ОСОБА_1 термін попереднього ув`язнення обвинуваченого у межах даного кримінального провадження, з моменту затримання останнього, тобто з 17.09.2017 по 16.04.2019 включно.

Цивільний позов прокурора Лисичанської місцевої прокуратури Луганської області в інтересах держави в особі Комунального некомерційного підприємства Лисичанської міської ради Луганської області «Лисичанська багатопрофільна лікарня» про стягнення коштів, витрачених на лікування особи, яка потерпіла від злочину, а саме ОСОБА_2 до обвинуваченого ОСОБА_1 – задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Комунального некомерційного підприємства Лисичанської міської ради Луганської області «Лисичанська багатопрофільна лікарня» суму витрат на лікування потерпілого від злочину, а саме ОСОБА_2 у розмірі 2946 (дві тисячі дев`ятсот сорок шість) гривень 90 (дев`яносто) копійок.

Речові докази, відповідно до постанови слідчого СВ Лисичанського ВП ГУНП в Луганській області від 04 жовтня 2017 року, а саме:

- фрагмент простирадла, футболку, ніж, зразки крові, які знаходяться на зберіганні у камері речових доказів Лисичанського ВП ГУНП в Луганській області – знищити;

- кепку, яка знаходиться у потерпілого ОСОБА_2 – повернути власнику ОСОБА_2 ..

Відповідно до ст. 532 КПК України, вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Цей вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку виключно з підстав, визначених у ч.4 ст.394 КПК України, протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги до Апеляційного суду Луганської області через Лисичанський міський суд Луганської області.

Копію вироку негайно після проголошення вручити прокурору, обвинуваченому в порядку, передбаченому ст. 376 КПК України.

Суддя О.В. Шевченко