Ухвала суду № 90575992, 24.07.2020, Заводський районний суд м. Миколаєва

Справа № 487/3742/20

Провадження № 2/487/1834/20

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.07.2020 року Заводський районний суд міста Миколаєва у складі: головуючого судді - Нікітіна Д.Г., при секретарі - Оцабера М.С., розглянувши заяву представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Донець Андрія Миколайовича про забезпечення позову, -

ВСТАНОВИВ:

03.07.2020 року, до суду звернувся представник позивача ОСОБА_1 - адвоката Донець Андрія Миколайовича до суду з позовною заявою в якій просить: стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 заборгованість за позикою у розмірі 179154,07 гривень, з яких заборгованість за позикою 124045,38 гривень, проценти - 16160,12 гривень, 3% річних - 11092,52 гривень, інфляційні - 27855,85 гривень. Крім того просив суд стягнути судові витрати у розмірі 6420,40 гривень та судовий збір 1794,17 гривень.

Представником позивача ОСОБА_1 - адвоката Донець Андрія Миколайовича було подано заяву про забезпечення позову, в якій просить: до набрання законної сили рішенням суду у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором позики накласти арешт на частку ОСОБА_2 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 , у розмірі 100 відсотків статутного капіталу товариства з обмеженою відповідальністю «КОНВЕЄРМАШ МИКОЛАЇВ» (ідентифікаційний код юридичної особи 40999099) та заборонити державним реєстраторам вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо відчуження таких корпоративних прав. Крім того просить суд, до набрання законної сили рішенням суду у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором позики заборонити органам державної реєстрації, державним реєстраторам, у тому числі особам, які виконують функції державного реєстратора, нотаріусам, та іншим органам чи особам, які виконують функції державної реєстрації, Міністерству юстиції України та його територіальним підрозділам, вчиняти будь-які реєстраційні дії, в тому числі, але не виключно: проводити реєстрацію та перереєстрацію майнових прав та внесення змін до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань стосовно Товариства з обмеженою відповідальністю «КОНВЕЄРМАШ МИКОЛАЇВ» (54001, Миколаївська обл.., місто Миколаїв, вул. Садова, буд. ЗВ; ідентифікаційний код юридичної особи: 40999099).

Вивчивши матеріали справи, заяву про забезпечення позову, суд приходить до наступного.

Забезпечення позову - це заходи цивільного процесуального припинення дій, які можуть утруднити виконання майбутнього рішення суду чи зробити його виконання неможливим.

Інститут забезпечення позову являє собою сукупність встановлених законом заходів, що вживаються судом за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, якщо у них існують побоювання, що виконання ухваленого у справі рішення виявиться у майбутньому утрудненим чи неможливим.

Отже, умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може утруднити або унеможливити виконання рішення по суті позовних вимог.

Згідно вимог ч. 1, ч. 2 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову; забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Частиною 3 статті 150 ЦПК України встановлено, що заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Види забезпечення визначені ч. 1 ст. 150 ЦПК України.

Як убачається з роз`яснень, викладених у п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 2 грудня 2006 року "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову", при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, та інтересів сторін та інших учасників судового процесу.

Суд приходить до переконання, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися в тому, що між сторонами виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась з такою заявою, позовним вимогам.

При встановленні зазначеної відповідності необхідно враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів. Наприклад, обмеження можливості господарюючого суб`єкта користуватися та розпоряджатися власним майном іноді призводить до незворотних наслідків.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має враховувати наскільки конкретний захід, який пропонується вжити, пов`язаний з предметом позову, наскільки він співмірний позовній вимозі, і яким чином цей захід фактично реалізує мету його вжиття.

Як вбачається з позовної заяви, позивач просить стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 заборгованість за позикою у розмірі 179154,07 гривень, з яких заборгованість за позикою 124045,38 гривень, проценти - 16160,12 гривень, 3% річних - 11092,52 гривень, інфляційні - 27855,85 гривень. Крім того просив суд стягнути судові витрати у розмірі 6420,40 гривень та судовий збір 1794,17 гривень.

Крім того, заява про забезпечення позову не містить належних обґрунтувань стосовно того, яким саме чином майно, належне ТОВ «КОНВЕЄРМАШ МИКОЛАЇВ» стосується предмета позову та суті позовних вимог про стягнення заборгованості та судових витрат.

Зазначені товариства, організації та підприємства спірного договору позики не укладали, за виконання його умов поручителями не виступали та не є сторонами цього цивільно-правового спору.

Згідно з частиною сьомою статті 319 ЦК України діяльність власника може бути обмежена чи припинена або власника може бути зобов`язано допустити до користування його майном інших осіб у випадках і в порядку, встановлених законом.

Суд приходить до переконання, що вжиті заходи до забезпечення позову (арешт) унеможливлюють використання товариствами, організаціями та підприємствами, які не є учасниками спору між позивачем та відповідачами у повному обсязі свого майна, що фактично призведе до втручання у їх підприємницьку діяльність.

З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку, що заява про забезпечення позову, задоволенню не підлягає.

Керуючись статтями 150,153 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви представника позивача представник позивача ОСОБА_1 - адвоката Донець Андрія Миколайовича про забезпечення позову - відмовити.

Апеляційна скарга на судове рішення може бути подана протягом п`ятнадцяти днів з дня його проголошення до Миколаївського апеляційного суду.

Судове рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. У відповідності з п. 15.5 Розділу ХІІІ Перехідних Положень Цивільного процесуального кодексу України в новій редакції, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Заводський районний суд міста Миколаєва або в порядку статті 355 ЦПК України безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду. З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua.

Суддя Д.Г. Нікітін