Вирок № 90575310, 24.07.2020, Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області

Справа № 473/2336/20

Номер провадження1-кп/473/281/2020

ЄРДР № 12020155190000002.

Категорія: ч.1 ст.309 КК України.

ВИРОК

іменем України

"24" липня 2020 р. місто Вознесенськ

Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області у складі головуючого судді Дробинського О.Е.,

за участю секретаря судового засідання Данилевич Т.О.,

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Вознесенську в режимі відеоконференції під час трансляції із адміністративної будівлі Державної установи «Вознесенська виправна колонія №72», яка розташована за адресою: Миколаївська область, місто Вознесенськ, вулиця Київська, 300 кримінальне провадження по обвинуваченню:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця села Григорівка Комінтернівського району Одеської області, громадянина України, освіта професійна технічна, сімейний стан – не одружений, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , фактично відбуває покарання в виді позбавлення волі в Державній установі «Вознесенська виправна колонія №72» за адресою: Миколаївська область, місто Вознесенськ, вулиця Київська, 300, засудженого 25 травня 2017 року Суворовським районним судом міста Одеси за ч.2 ст.153 КК України до 06 років позбавлення волі,

в скоєнні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.309 КК України,

Учасники судового провадження:

прокурор Путій Є.В.,

захисник адвокат Сторчак О.В.,

обвинувачений ОСОБА_2 ,

В С Т А Н О В И В:

Формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним:

Обвинувачений ОСОБА_2 з 05 липня 2019 року відбуває основне покарання у вигляді позбавлення волі у Державній установі «Вознесенська виправна колонія №72» /надалі – Вознесенська ВК №72/, яка розташована за адресою: Миколаївська область, місто Вознесенськ, вулиця Київська, 300, за вироком Суворовського районного суду міста Одеси від 25 травня 2017 року, яким його засуджено за ч.2 ст.153 КК України до 06 років позбавлення волі.

02 липня 2020 року біля 15 годин 20 хвилин обвинувачений ОСОБА_2 перебував у житловій зоні Державної установи «Вознесенська ВК №72», яка розташована за адресою: Миколаївська область, місто Вознесенськ, вулиця Київська, 300, де біля пожежного баку мив руки. Біля даного пожежного баку знаходиться смітник, в якому обвинувачений ОСОБА_2 розгледів пакунок з невідомим вмістом.

Взявши даний пакунок до рук, обвинувачений ОСОБА_2 побачив, що це були полімерний та паперовий пакунки, які були змотані між собою гумовою резинкою.

Розгорнувши вказані пакунки, обвинувачений ОСОБА_2 відчув різкий запах канабісу.

В подальшому обвинувачений ОСОБА_2 з метою власного вживання, поклав дані згортки до своєї кишені та почав зберігати наркотичний засіб – канабіс для власного вживання без мети збуту.

02 липня 2020 року біля 15 годин 30 хвилин обвинувачений ОСОБА_2 , перебуваючи в житловій зоні Державної установи «Вознесенська ВК №72» побачив начальника оперативної частини ОСОБА_3 , після чого почав нервувати та поводитись викликаючи. Внаслідок чого, начальник оперативної частини підійшов до обвинуваченого ОСОБА_2 та почав проводити неповний особистий обшук, під час якого виявив у обвинуваченого ОСОБА_2 вищевказані згортки, в середині яких знаходився наркотичний засіб – канабіс, що стало підставою для виклику до Державної установи «Вознесенська ВК №72» слідчо – оперативної групи Вознесенського ВП ГУНП в Миколаївській області.

02 липня 2020 року в період часу з 17 годин 00 хвилин до 17 годин 52 хвилин, під час огляду обвинуваченого ОСОБА_2 , проведеного в приміщенні службового кабінету начальника оперативної частини Вознесенської ВК №72 – ОСОБА_3 , працівниками поліції були вилучені паперовий згорток та полімерний згорток, в яких знаходилась речовина рослинного походження, яка є особливо небезпечним наркотичним засобом, обіг якого заборонено – канабісом, маса якого в перерахунку на суху речовину становить – 43,97 грамів, який обвинувачений ОСОБА_2 незаконно придбав та зберігав для власного вживання без мети збуту.

Позиція обвинуваченого ОСОБА_2 .

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 визнав себе винним повністю, та підтвердив факт скоєння ним цього кримінального проступку, при викладених вище обставинах. Він визнає, що своїми діями вчинив кримінальний проступок та щиро розкаюється в скоєному.

Стаття Закону України про кримінальну відповідальність, що передбачає відповідальність за кримінальний проступок, винним у вчиненні якого визнається обвинувачений ОСОБА_2 .

Умисні дії обвинуваченого ОСОБА_2 вірно кваліфіковані за ч.1 ст.309 КК України, як незаконне придбання та зберігання наркотичних засобів, без мети збуту.

Мотиви призначення покарання та ухвалення інших рішень щодо питань, які вирішуються судом при ухваленні вироку і положення закону, якими керувався суд.

17 липня 2020 року між прокурором Вознесенської місцевої прокуратури Путій Є.В., якому згідно із ст. 37 КПК України надані повноваження прокурора у кримінальному провадженні та обвинуваченим ОСОБА_2 , з участю захисника адвоката Сторчак О.В., на підставі ст.ст. 468, 469, 472, 473 КПК України, була укладена угода про визнання винуватості, яка відповідає вимогам п.2 ч.1 ст.468, ч.4 ст.469, ст.472 КПК України.

Відповідно до угоди про визнання винуватості, обвинувачений ОСОБА_2 в судовому засіданні повністю визнав свою вину у вчиненні даного кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.309 КК України.

Цією угодою визначено покарання обвинуваченому ОСОБА_2 за ч.1 ст.309 КК України в виді обмеження волі строком на 01 /один/ рік.

Згідно ухвали Апеляційного суду Одеської області /провадження №11-кп/785/207/18/ від 17 квітня 2018 року обвинуваченому ОСОБА_2 зараховано строк попереднього ув`язнення з 25 травня 2017 року по день набрання вироком законної сили, тобто до 17 квітня 2018 року включно, а саме: 10 місяців 22 дні, за правлами ч.5 ст.72 КК України, з розрахунку, що один день попереднього ув`язнення відповідає двом дням позбавлення волі, на підставі Закону України №838 – VІІІ від 26 листопада 2015 року «Про внесення зміни до Кримінального кодексу України щодо удосконалення порядку зарахування судом строку попереднього ув`язнення у строк покарання», і таким чином дата 03 липня 2022 року є кінцем строку основного покарання обвинуваченому ОСОБА_2 за вироком Суворовського районного суду міста Одеси від 25 травня 2017 року.

На підставі ч.1 ст.71 КК України, за сукупністю вироків частково приєднати невідбуту частину основного покарання за вироком Суворовського районного суду міста Одеси від 25 травня 2017 року та остаточно обвинуваченому ОСОБА_2 призначити покарання в виді 02 /двох/ років 03 /трьох/ місяців позбавлення волі.

Крім того угодою встановлені наслідки її укладання і затвердження, відповідно до вимог ст.473 КПК України та наслідки її невиконання.

Судом з`ясовано, що обвинувачений ОСОБА_2 цілком розуміє права, визначені ч.4 ст.474 КПК України, наслідки укладання та затвердження даної угоди, передбачені ч.2 ст.473 КПК України.

Суд переконався, що укладення угоди між сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій, або будь – яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді. Крім того судом встановлено, що умови даної угоди відповідають вимогам КПК України та КК України, і тому вона може бути затверджена судом. На умовах цієї угоди може бути ухвалений вирок, оскільки правова кваліфікація кримінального проступку, вчиненого обвинуваченим ОСОБА_2 вірно надана за ч.1 ст.309 КК України.

Умови цієї угоди відповідають інтересам суспільства, не порушують права свободи та інтереси сторін, або інших осіб, укладення угоди було добровільним, очевидна можливість виконання обвинуваченим ОСОБА_2 взятих на себе зобов`язань, наявність у нього фактичних підстав для визнання винуватості.

Сторони погоджуються на призначення обвинуваченому ОСОБА_2 покарання на підставі угоди про визнання винуватості від 17 липня 2020 року.

В судовому засіданні учасники процесу просили суд затвердити угоду про винуватість на визначених в ній умовах.

Враховуючи вищевикладене, оскільки умови угоди про визнання винуватості між прокурором Вознесенської місцевої прокуратури Путій Є.В., обвинуваченим ОСОБА_2 та його захисником Сторчак О.В., її форма та зміст відповідають вимогам КПК України та КК України, суд приходить до висновку про наявність всіх правових підстав для затвердження цієї угоди.

Суд, призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_2 враховує ступінь тяжкості скоєного ним кримінального правопорушення, яке відповідно до ст.12 КК України є кримінальним проступком.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає за можливе призначити основне покарання обвинуваченому ОСОБА_2 відповідно до визначеного угодою про визнання винуватості.

Питання про речові докази підлягають вирішенню відповідно до ст.100 КПК України.

Відповідно до ч.2 ст.124 КПК України у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 373, 374, 475 та главою 35 КПК України, суд

У Х В А Л И В :

Затвердити угоду про винуватість, укладену 17 липня 2020 року між прокурором Вознесенської місцевої прокуратури Путій Євгеном Валерійовичем та обвинуваченим ОСОБА_2 , з участю захисника ОСОБА_4 .

ОСОБА_2 визнати винним в скоєнні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.309 КК України та призначити йому покарання в виді 01 /одного/ року обмеження волі.

Відповідно до ч.1 ст.71, п.п. б/ п.1 ч.1 ст.72 КК України до призначеного покарання, частково приєднати невідбуту частину основного покарання за вироком Суворовського районного суду міста Одеси від 25 травня 2017 року та остаточно до відбування покарання ОСОБА_2 призначити 02 /два/ роки 03 /три/ місяці позбавлення волі.

Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_2 до набрання вироком законної сили обрати в виді тримування під вартою в Державній установі «Миколаївський СІЗО», обчислюючи строк відбування основного покарання з 24 липня 2020 року.

Речовий доказ за кримінальним провадженням: канабіс маса якого в перерахунку на суху речовину становить 43,97 грамів, який переданий на збереження до камери зберігання речових доказів Вознесенського ВП ГУНП в Миколаївській області – знищити.

Судові витрати, які документально підтверджені в судовому засіданні, стягнути з обвинуваченого ОСОБА_2 на користь держави в особі Вознесенської міської ОТГ, р/р: UA128999980313090106000014446, код отримувача ЄДРПОУ: 38037770, банк отримувача: Казначейство України /ЕАП/, МФО банку: 899998, код класифікації доходів бюджету: 21081100: - 817 /вісімсот сімнадцять/ гривень 25 копійок за проведення судової хімічної експертизи матеріалів, речовин та виробів з дослідження наркотичних засобів. /висновок судового експерта №1402 від 13 липня 2020 року.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Апеляційні скарги на вирок можуть бути подані з підстав, передбачених ч.4 ст.394 КПК України до Миколаївського апеляційного суду через Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області протягом 30 /тридцяти/ днів з дня проголошення вироку, а засудженим в той же строк, з моменту вручення йому копії вироку.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Суддя: О. Е. Дробинський