Вирок № 90574693, 24.07.2020, Сихівський районний суд м. Львова

Справа № 464/1070/20

пр.№ 1-кп/464/228/20

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24.07.2020 року м.Львів

Сихівський районний суд м.Львова

головуючий суддя Тімченко О.В.

секретар судового засідання Мерза Д.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Львові кримінальне провадження № 464/1070/20, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 06.02.20. за № 12020140070000223 та 27.02.20. за № 12020140070000355, відносно

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ., уродженки , мешканки та зареєстрованої по АДРЕСА_1 , українки, громадянки України, з вищою освітою, неодруженої, не працюючої, судимості не має, -

обвинуваченої у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.185, ч.2 ст.15, ч.2 ст.185 КК України,

де сторонами виступають з боку:

обвинувачення - прокурор Давидович І.М.;

захисту - обвинувачена ОСОБА_1

учасник провадження - представник потерпілого ПП «МЕРЕЖА-СЕРВІС ЛЬВІВ» Шолок І.М. (подав заяву про розгляд кримінального провадження у його відсутності із незапереченням в порядку ч.3 ст.349 КПК України та проханням задоволити цивільний позов у його відсутності), -

з участю прокурора та обвинуваченої, -

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 27 січня 2020 року о 21.31 год. в приміщенні торгової зали магазину «Близенько» по вул.Дністерській,1 «а» в м.Львові, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, з корисливих мотивів, шляхом вільного доступу, таємно викрала з торгових стелажів майно потерпілого ПП «МЕРЕЖА-СЕРВІС ЛЬВІВ», а саме: пачку печива «Орео м*ята» вагою 154 г вартістю 25,80 грн, плитку чорного шоколаду «Світоч» зі смаком терамісу вагою 85 г вартістю 16,80 грн, пачку цукерок «Фереро Роше Т 16» вагою 200 г вартістю 101,25 грн, пачку горіхової суміші «Вінвей лісова» вагою 100 г вартістю 33,50 грн, пачку цукатів манго «Вінвей сушений» вагою 100 г вартістю 23,94 грн, пачку меленої кави «Лаваца Кюаліті Оро» вагою 250 г вартістю 87 грн, шматок твердого сиру «Серпс Королівський 45 %» вагою 400 г вартістю 66,80 грн, пачку апельсинового соку «Сандора» 0,95 л вартістю 24,50 грн, дві пачки корму для котів з риби в ніжному соусі «Мяу» вагою 100 г вартістю 5,15 грн за пачку, а всього майна на загальну суму 389,89 грн, чим заподіяла потерпілому матеріальну шкоду на вказану суму, яке заховала у свою сумку чорного кольору на правому плечі та, не оплативши за товар, оминувши каси магазину і не проходячи через них, покинула приміщення магазину «Близенько» через вхідні двері з викраденим товаром, яким у подальшому розпорядилась на власний розсуд.

Відтак, ОСОБА_1 вчинила таємне викрадення чужого майна (крадіжку), тобто кримінальний проступок, передбачений ч.1 ст.185 КК України.

Крім того вона ж 26 лютого 2020 року о 16.40 год. з торгових стелажів торгової зали магазину «Близенько» по вул.Дунайська,7 в м.Львові, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, з корисливих мотивів, шляхом вільного доступу, повторно таємно викрала майно ПП «МЕРЕЖА-СЕРВІС ЛЬВІВ», а саме: пляшку напою (настоянка) «Бехеровка» 0,5 л вартістю 171,7 грн, пачку цукерок «Фереро Роше Астучіо» вагою 100 г вартістю 58,65 грн, які заховала у свою сумку коричневого кольору, що знаходилась на її правому плечі, після чого викрала дві пачки корму для котів зі смаком кролика та телятини в ніжному соусі «Мяу» вагою 100 г вартістю 5,15 грн за пачку, які заховала в ліву кишеню своєї куртки. У подальшому, не оплативши за вказаний товар і оминувши каси (не проходячи повз них), ОСОБА_1 намагалась покинути приміщення магазину з викраденим товаром, вийшовши через вхідні двері, однак свого злочинного умислу до кінця не довела з причин, що не залежали від її волі, оскільки була зупинена працівниками магазину «Близенько». Своїми протиправними діями обвинувачена спричинила ПП «МЕРЕЖА-СЕРВІС ЛЬВІВ» матеріальну шкоду на загальну суму 240,65 грн.

Таким чином, ОСОБА_1 вчинила закінчений замах на таємне викрадення чужого майна (крадіжку), повторно, тобто злочин, передбачений ч.2 ст.15, ч.2 ст.185 КК України.

У судовому засіданні обвинувачена свою вину у вчиненні інкримінованих кримінальних правопорушень визнала повністю та дала суду показання, аналогічні фабулі обвинувачення. Ствердила, що за місцем реєстрації проживає сама з котом. Мати померла, з батьком не спілкується (інші відомості надавати суду відмовилась щодо наявності соціальних зв*язків). Зазначила, що тривалий час не працює, т.я. не має роботи, яка б її задовільняла морально і цікавила. Крадіжки з магазинів вчиняла свідомо через паніку (в чому така полягала не пояснила) і голод. Зазначила, що розкаюється у вчиненному, що залишилось лише на словах. Цивільний позов визнає повністю, грошей на відшкодування заподіяної шкоди не має. До суду не з*являлась, будучи обізнаною про судові засідання, т.я. не вважала за потрібне, адже мала більш важливі особисті справи, зокрема й жебракування.

Представник потерпілого ПП «МЕРЕЖА-СЕРВІС ЛЬВІВ» ОСОБА_2 у судове засідання не з*явився, подав заяви про розгляд кримінального провадження у його відсутності із незапереченням в порядку ч.3 ст.349 КПК України та з проханням задоволити цивільний позов у його відсутності.

З огляду на те, що обвинувачена свою вину у вчиненні кримінальних правопорушень визнала, фактичні обставини справи ніким з учасників судового провадження не оспорюються з урахуванням поданих заяв, а тому суд вважає за недоцільне дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, та розглядає справу в порядку, визначеному ч.3 ст.349 КПК України.

Оскільки обвинувачена повністю визнала свою вину, дала суду визнавальні показання, інші докази не досліджувалися, суд дійшов висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні вказаних кримінального проступку за ч.1 ст.185 КК України та злочину за ч.2 ст.15, ч.2 ст.185 КК України є повністю доведеною, а тому повинна за такі дії нести кримінальну відповідальність та підлягає покаранню.

Відтак дії ОСОБА_1 вірно кваліфіковано за ч.1 ст.185 КК України, т.я. вона вчинила таємне викрадення чужого майна (крадіжку).

Її ж дії вірно кваліфіковано за ч.2 ст.15, ч.2 ст.185 КК України, т.я. вона вчинила закінчений замах на таємне викрадення чужого майна (крадіжку), повторно.

При визначенні міри покарання суд враховує приписи ч.2 ст.50 КК України, за якими покарання має на меті не тільки кару і виправлення засудженого, а й запобігання вчиненню нових злочинів як самим засудженим, так і іншими особами.

Отже, визначаючи вид і міру покарання обвинуваченій на підставі ст.ст.65-67 КК України, суд враховує ступінь тяжкості та характер вчиненого, вчинення обвинуваченою кримінального проступку та злочину, який згідно із ст.12 КК України, є нетяжким проти власності; особу обвинуваченої, яка судимості не має (проте у Франківському районному суді м.Львова відносно неї на розгляді перебуває кримінальне провадження № 465/777/20); її молодий вік, є неодруженою, тривалий час не працює; не має на утриманні осіб (не повідомила суд про наявність родини чи підтримання з нею зв*язків), що свідчить про відсутність стійких соціальних зв`язків; хронічними захворюваннями не страждає; під наглядом в психоневрологічному чи наркологічному диспансерах не перебуває; згідно з наданою характеристикою стороною обвинувачення за місцем проживання скарг на ОСОБА_1 не надходило; пом`якшуючою вину обставиною як щире каяття, як зазначено органом досудового розслідування в обвинувальному акті, судом під час судового слідства не встановлено: так, обвинувачена визнала свою вину у вчиненні кримінальних правопорушень, однак ні жалю, ні каяття суд не побачив і не почув ані в поведінці останньої, ані по інтонації голосу, ані по виразу обличчя; зверхню та зухвалу поведінку обвинуваченої під час підготовчого провадження та судового слідства як до сторони обвинувачення, так і до суду; її неналежну процесуальну поведінку (неявки до суду (як зазначила, не вважала за потрібне, т.я. мала більш важливіші особисті справи, зокрема і жебракування), у зв*язку з чим до обвинуваченої застосовувався привід та остання оголошувалась в розшук)); невідшкодування і, навіть невжиття нею таких заходів, заподіяної потерпілому шкоди; обтяжуючої вину обставини судом не встановлено; приймаючи до відома досудову доповідь з інформацією про соціально-психологічну характеристику обвинуваченої, за якою ризик вчинення нею повторного кримінального правопорушення та небезпеки для суспільства оцінюються як середні; - відповідно до принципу індивідуалізації покарання, суд, керуючись принципом справедливості, визнає за неможливе досягти мети попередження злочинів та виправлення ОСОБА_1 без ізоляції від суспільства та дійшов висновку про необхідність призначення їй з огляду на все це у своїй сукупності покарання - арешт (з урахуванням вимог частин 1 та 3 ст.60 КК України та ст.68 КК України), адже таке буде покликане запобігти можливому вчиненню обвинуваченою злочинів у майбутньому і сприятиме її виправленню та перевихованню з усвідомленням суспільної небезпечності діянь, в мінімальних межах санкції статей, за якими кваліфіковано її дії:

-за ч.1 ст.185 КК України - арешт на строк один місяць;

та

-за ч.2 ст.15, ч.2 ст.185 КК України - арешт на строк три місяці.

На підставі ст.70 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно обвинуваченій слід визначити покарання арешт на строк три місяці.

Правових підстав для призначення обвинуваченій покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої для такого виду покарання, тобто на підставі ст.69 КК України, чи застосування ст.75 КК України, враховуючи перелічені вище конкретні обставини у їх сукупності та дані про особу винної, її ставлення до вчиненного та неналежну процесуальну поведінку під час судового провадження, суд не знаходить.

Так описані вище дані про особу обвинуваченої та визнання нею вини дають лише підстави для призначення покарання у вигляді арешту у мінімальних його межах, передбачених санкціями відповідних статей, а не застосування ст.69 КК України.

Застосування інституту умовного звільнення (ст.75 КК України) до призначеного обвинуваченій покарання не сприятиме меті покарання та не буде достатнім для виправлення обвинуваченої і попередження вчинення нею нових злочинів.

Отже суд дійшов висновку про неможливість виправлення обвинуваченої без її тримання в умовах ізоляції.

Щодо цивільного позову, заявленого у даному кримінальному провадженні представником потерпілого ПП «МЕРЕЖА-СЕРВІС ЛЬВІВ» ОСОБА_2 , то суд дійшов наступного. Згідно з ч.2 ст.127 КПК України шкода, завдана кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням, може бути стягнута судовим рішенням за результатами розгляду цивільного позову в кримінальному провадженні. Так представником потерпілого ПП «МЕРЕЖА-СЕРВІС ЛЬВІВ» ОСОБА_2 в порядку, визначеному ст.128 КПК України, пред*явлено цивільний позов до обвинуваченої ОСОБА_1 про стягнення матеріальної (майнової) шкоди в розмірі 389,89 грн. Відповідно до ч.1 ст.1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Під час розгляду кримінального провадження доведено вину обвинуваченої ОСОБА_1 у вчиненні кримінального проступку відносно майна потерпілого-цивільного позивача, а відтак і у заподіянні останньою шкоди на заявлену у позові суму, що визнано і обвинуваченою в повному обсязі. Частиною 1 статті 129 КПК України передбачено, що ухвалюючи обвинувальний вирок, суд залежно від доведеності підстав і розміру позову задовольняє цивільний позов повністю або частково чи відмовляє в ньому. Тому з урахуванням наведених вище підстав і мотивів, а також поданих представником потерпілого-цивільного позивача заяв, заявлений цивільний позов підлягає задоволенню повністю шляхом стягнення з обвинуваченої в користь ПП «МЕРЕЖА-СЕРВІС ЛЬВІВ» 389,89 грн матеріальної шкоди.

Ухвалюючи вирок, суд відповідно до ст.368 КПК України зобов*язаний вирішити питання щодо того, що належить вчинити з майном, на яке накладено арешт, речовими доказами і документами; на кого мають бути покладені процесуальні витрати і в якому розмірі; як вчинити із заходами забезпечення кримінального провадження.

Речові докази: два ДВД-Р диски із записами кримінальних правопорушень (постанови слідчого СВ Сихівського відділу поліції ГУ НП у Львівській області від 10 та 27 лютого 2020 року про визнання речовими доказами), які долучені до матеріалів кримінального провадження, слід залишити при матеріалах провадження; пляшку настоянки «Бехеровка» (постанова слідчого СВ Сихівського ВП ГУ НП у Львівській області від 27.02.20.), яка передана на зберігання представнику потерпілого відповідно до розписки, - слід залишити по приналежності.

Процесуальні витрати по справі відсутні.

Оскільки під час підготовчого провадження, як і в подальшому під час розгляду справи, клопотань про обрання запобіжного заходу обвинуваченій не надходило та такий не застосовувався, відсутні підстави для обрання ОСОБА_1 запобіжного заходу.

Керуючись ст.ст.368-371, 373-374, 532 КПК України,

у х в а л и в :

ОСОБА_1 визнати винуватою у пред`явленому обвинуваченні, передбаченому ч.1 ст.185, ч.2 ст.15, ч.2 ст.185 КК України, та призначити їй покарання:

за ч.1 ст.185 КК України - арешт на строк один місяць;

за ч.2 ст.15, ч.2 ст.185 КК України - арешт на строк три місяці.

На підставі ч.1 ст.70 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначити ОСОБА_1 покарання арешт на строк три місяці.

Строк відбування покарання ОСОБА_1 рахувати з часу набрання вироком законної сили та фактичного звернення його до виконання.

Цивільний позов ПП «Мережа-Сервіс Львів» задоволити. Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , АДРЕСА_1 ) на користь ПП «Мережа-Сервіс Львів» (код ЄДРПОУ 33617918) 389 гривень 89 копійок заподіяної матеріальної шкоди.

Речові докази:

- два ДВД-Р диски із записами кримінальних правопорушень (постанови слідчого СВ Сихівського відділу поліції ГУ НП у Львівській області від 10 та 27 лютого 2020 року про визнання речовими доказами), які долучені до матеріалів кримінального провадження, - залишити при матеріалах провадження;

- пляшку настоянки «Бехеровка» (постанова слідчого СВ Сихівського ВП ГУ НП у Львівській області від 27.02.20.), яка передана на зберігання представнику потерпілого відповідно до розписки, - залишити ПП «Мережа-Сервіс Львів».

Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст.394 КПК України, до Львівського апеляційного суду через Сихівський районний суд м.Львова протягом 30 днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення апеляційним судом.

Копію вироку після його проголошення негайно вручити обвинуваченому та прокурору, інші учасники судового провадження копію вироку мають право отримати в суді.

Головуючий суддя О.В.Тімченко