Рішення № 90574387, 23.01.2020, Пустомитівський районний суд Львівської області

Справа № 450/1155/19 Провадження № 2/450/335/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" січня 2020 р. Пустомитівський районний суд Львівської області у складі:

головуючого - судді Данилів Є.О.

при секретарі Ориняк Н.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Пустомити цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Пустомитівської міської ради Пустомитівського району Львівської області, третя особа яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору ОСОБА_2 , третя особа, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору ОСОБА_3 ,

про (предмет позову): визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН - НОМЕР_1 в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , право власності на 1/ 2 частку житлового будинку за адресою АДРЕСА_1 , та на 1/ 2 частку житлового будинку в порядку спадкування за законом за адресою АДРЕСА_1

за позовом третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору ОСОБА_3 до відповідача Пустомитівської міської ради Пустомитівського району Львівської області, третя особа яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору ОСОБА_1 , третя особа яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору ОСОБА_2 ,

про (предмет позову): визнати за ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ІПН - НОМЕР_2 в порядку спадкування за законом після смерті матері ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4 , право власності на 1/ 2 частку житлового будинку за адресою АДРЕСА_1 ,

підстава позовів: позивач ОСОБА_1 є спадкоємцем за заповітом після смерті ОСОБА_4 який помер ІНФОРМАЦІЯ_5 , а позивач ОСОБА_3 є спадкоємцем за законом після смерті ОСОБА_5 яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4 . На момент смерті ОСОБА_4 та ОСОБА_5 позивачі постійно проживали разом з ними у АДРЕСА_1 . У позасудовому порядку позивачі не мають можливості здійснити спадкування, оскільки правовстановлюючі документи на спадкове майно втрачені.

Позиція відповідача: представником відповідача подана суду письмова заява про розгляд справи без її участі, при вирішення спору відповідач проти задоволення позову не заперечує.

Позиція третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору ОСОБА_2 : згідно відзиву на первинну позовну заяву та позовну заяву третьої особи вважають заявлені позовні вимоги як позивача - ОСОБА_1 , так і третьої особи - ОСОБА_3 не обґрунтованими та безпідставними, оскільки жодного доказу фактичного прийняття в управління житлового будинку по АДРЕСА_2 даними особами не надано. Позивач та третя особа ОСОБА_3 , вказуючи, що вони прийняли спадщину шляхом фактичного вступу в управління та володіння спадковим майном, діють недобросовісно, оскільки, підміняють поняття спільного проживання на момент смерті зі спадкодавцем та фактичного прийняття спадщини після смерті спадкодавця, що має різні правові наслідки.

Заяви та клопотання сторін, процесуальні дії у справі.

05.04.2019 р. ухвала суду про відкриття провадження у справі, 22.04.2019 р. позовна заява третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги про визнання права власності в порядку спадкування; 05.08.2019 р. відзив на первинну позовну заяву та позовну заяву третьої особи; 23.05.2019 року клопотання третьої особи яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору ОСОБА_3 про розгляд справи у її відсутності; 23.05.2019 року клопотання позивача про розгляд справи у її відсутності; 23.05.2019 року заява представника відповідача про розгляд справи у її відсутності; 24.05.2019 року заява позивача про витребування доказів; 05.08.2019 року клопотання позивача ОСОБА_1 про перенесення судового засідання.

Встановлені судом фактичні обставини та оцінка суду.

З копії свідоцтва про смерть повторно серія НОМЕР_3 від 02.03.2013 року, виданого відділом державної реєстрації актів цивільного стану Пустомитівського районного управління юстиції у Львівської області вбачається, що ІНФОРМАЦІЯ_5 помер ОСОБА_4 . В день смерті ОСОБА_4 , згідно ст. 525 ЦК України 1963 року, відкрилась спадщина, в склад якої окрім іншого увійшов житловий будинок та господарські будівлі, що знаходяться в АДРЕСА_1 , що підтверджується копією реєстраційного посвідчення № 854 від 12.06.1990 року виданого Львівським міжміським бюро технічної інвентаризації.

Відповідно до технічного паспорта від 02.04.2019 року, виданого товариством з обмеженою відповідальністю технічним бюро «Фаємур», житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , складається із А-1 - житлового будинку, загальною площею 86,7 кв. м., житловою площею 64,1 кв.м., господарських будівель і споруд, а саме: а- східці, Б- сарай, №1 - ворота, №2 - огорожа.

З копії заповіту від 30.11.1990 року, посвідченого 30.11.1990 року державним нотаріусом Пустомитівської державної нотаріальної контори Дмитерко М.І. зареєстровано в реєстрі 4334, слідує, що ОСОБА_4 склав заповіт, за яким належний йому на праві особистої власності житловий будинок та господарські будівлі, що знаходяться в АДРЕСА_1 заповів своїм внукам ОСОБА_6 (свідоцтво про народження серії НОМЕР_4 від 15.12.1972 року) та ОСОБА_2 (згідно копії паспорта громадянина НОМЕР_5 виданим Пустомитівським РВ УМВС України у Львівській області від 18.06.2004 року) по половині кожному. Заповіт не змінено та не скасовано.

Згідно приписів ст. 548 Цивільного кодексу України 1963 року для придбання спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв. Прийнята спадщина визнається належною спадкоємцеві з моменту відкриття спадщини. Відповідно до п. 1 ч.1 ст. 549 Цивільного кодексу України 1963 року, котрий діяв на момент відкриття спадщини, визнається, що спадкоємець прийняв спадщину, якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном.

Зазначені в цій статті дії повинні бути вчинені протягом шести місяців з дня відкриття спадщини. Згідно п. 113 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України від 14 червня 1994 року свідоцтво про право на спадщину видається спадкоємцям, що прийняли спадщину, тобто таким, які фактично вступили в управління або володіння спадковим майном чи подали заяву в державну нотаріальну контору про прийняття спадщини (ст. 549 Цивільного кодексу). Доказом вступу в управління чи володіння спадковим майном можуть бути: довідка житлово-експлуатаційної організації, правління житлово-будівельного кооперативу, виконавчого комітету місцевої Ради народних депутатів чи відповідної місцевої державної адміністрації про те, що спадкоємець безпосередньо перед смертю спадкодавця проживав разом з ним, або про те, що спадкоємцем було взято майно спадкодавця; довідка державної податкової служби, страховика чи іншого органу про те, що спадкоємцем після відкриття спадщини сплачувались податки або страхові платежі по обов`язковому страхуванню, квитанція про сплату податку, страхового платежу; копія рішення суду, що набрало законної сили, про встановлення факту своєчасного прийняття спадщини; запис у паспорті спадкоємця або в будинковій книзі, який свідчить про те, що спадкоємець був постійно прописаний в спадковому будинку (квартирі) в період шести місяців після смерті спадкодавця, та інші документи, що підтверджують факт вступу спадкоємця в управління чи володіння спадковим майном. Доказом вступу в управління чи володіння спадковим майном може бути наявність у спадкоємців ощадної книжки, іменних цінних паперів, квитанції про здані в ломбард речі, свідоцтва про реєстрацію (технічного паспорта, реєстраційного талону) на автотранспортний засіб чи іншу самохідну машину або механізм, державного акта на право приватної власності на землю та інших документів, виданих відповідними органами на ім`я спадкодавця на майно, користування яким можливе лише після належного оформлення прав на нього.

Ці документи приймаються державним нотаріусом з урахуванням у кожному випадку всіх конкретних обставин і при відсутності заперечень з боку інших спадкоємців.

Згідно довідки № 02-08/591 від 05.06.2018 року, виданої виконавчим комітетом Пустомитівської міської ради Пустомитівського району Львівської області та письмових пояснень сусідів ОСОБА_7 та ОСОБА_8 позивач ОСОБА_9 на момент смерті спадкодавця - ОСОБА_4 проживала разом з ним за адресою: АДРЕСА_1 .

Зазначені вище обставини підтверджують той факт, що ОСОБА_9

фактично вступила в управління або володіння спадковим майном, та відповідно, прийняла спадщину в розмірі 1/ 2 спадкового майна за заповітом, не зважаючи на те, що з 18.11.1993 року була зареєстрованою за адресою: АДРЕСА_3 , що не суперечить факту фактичного проживання із спадкодавцем.

Судом встановлено, що спадкоємець за заповітом ОСОБА_2 спадщину після смерті ОСОБА_4 не прийняв, оскільки відповідно до ст. 549 ЦК України 1963 року, не вчинив жодних дій, що свідчать про прийняття спадщини. Відповідно до ч. 2 ст. 553 ЦК України 1963 року вважається, що відмовився від спадщини також той спадкоємець, який не вчинив жодної з дій, що свідчать про прийняття спадщини.

Апеляційний суд Львівської області постановою від 05.06.2018 року розглядаючи справу № 450/411/16-ц за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_9 , ОСОБА_3 , третьої особи Державного нотаріуса Пустомитівської державної нотаріальної контори Львівської області про визнання права власності вказав, що позивачу слід було б протягом шестимісячного строку після смерті дідуся або подати заяву до державної нотаріальної контори про прийняття спадщини (в особі його батьків) або фактично вступити в управління та володіння спадковим майном. Вказаного позивачем зроблено не було, про що ним самим та його представником стверджено. Вказують, що цього він не зробив в силу малолітства та неналежного захисту його прав його батьками та незнання про заповіт дідуся, про який він дізнався лише після смерті його батька. Відповідно ОСОБА_2 вважається таким, що спадщини не прийняв.

З копії свідоцтва про смерть повторно серія НОМЕР_6 від 02.03.2013 року, виданого відділом державної реєстрації актів цивільного стану Пустомитівського районного управління юстиції у Львівської області вбачається, що ІНФОРМАЦІЯ_4 померла ОСОБА_5 .

В день смерті ОСОБА_5 , згідно ст. 525 ЦК України 1963 року, відкрилась спадщина, в склад якої окрім іншого увійшло право на спадщину, а саме 1/ 2 житлового будинку та господарських будівель, що знаходяться в АДРЕСА_1 , яку вона прийняла після смерті чоловіка ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_5 (свідоцтво про смерть повторно серія НОМЕР_3 від 02.03.2013 року). Наявність спадкового майна копією реєстраційного посвідчення № 854 від 12.06.1990 року виданого Львівським міжміським бюро технічної інвентиризації.

ОСОБА_5 за час свого життя своїми майновими правами на випадок смерті не розпорядилася, тому спадкування після її смерті здійснюється за законом почергово, відповідно до статті 529 ЦК України 1963 року.

Відповідно до ч. 1 ст. 529 ЦК України 1963 року, до спадкоємців першої черги увійшла дочка спадкодавця, ОСОБА_10 (свідоцтво про народження серії НОМЕР_7 від 30.11.1960 року) та син спадкодавця ОСОБА_11 . Відомості про існування спадкоємця ОСОБА_11 в матеріалах справи відсутні. Однак дії для прийняття спадщини вчинила лише ОСОБА_3 . Прізвище « ОСОБА_3 » змінено на « ОСОБА_3 » внаслідок укладення шлюбу з ОСОБА_14 (свідоцтво про укладення шлюбу серії НОМЕР_8 від 29.08.1970 року).

Згідно приписів ст. 548 Цивільного кодексу України 1963 року, для придбання спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв. Прийнята спадщина визнається належною спадкоємцеві з моменту відкриття спадщини. Відповідно до п. 1 ч.1 ст. 549 Цивільного кодексу України 1963 року, котрий діяв на момент відкриття спадщини, визнається, що спадкоємець прийняв спадщину, якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном.

Згідно п. 113 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України від 14 червня 1994 року (далі Інструкція) свідоцтво про право на спадщину видається спадкоємцям, що прийняли спадщину, тобто таким, які фактично вступили в управління або володіння спадковим майном чи подали заяву в державну нотаріальну контору про прийняття спадщини (ст. 549 Цивільного кодексу). Доказом вступу в управління чи володіння спадковим майном можуть бути, крім іншого, довідка житлово-експлуатаційної організації, правління житлово-будівельного кооперативу, виконавчого комітету місцевої Ради народних депутатів чи відповідної місцевої державної адміністрації про те, що спадкоємець безпосередньо перед смертю спадкодавця проживав разом з ним, або про те, що спадкоємцем було взято майно спадкодавця.

Згідно довідки № 1072 від 16.04.2019 року, виданої виконавчим комітетом Пустомитівської міської ради, ОСОБА_5 проживала та була зареєстрована до дня своєї смерті за адресою: АДРЕСА_1 та разом з нею проживала її донька - ОСОБА_3 без реєстрації. Вказане місце проживання та реєстрації ОСОБА_5 також підтверджується копією будинкової книги для прописки громадян, проживаючих в будинку АДРЕСА_1 та письмовими поясненнями сусідів: ОСОБА_7 та ОСОБА_8 .

Згідно копії спадкової справи № 301/2008 на спадкодавця ОСОБА_5 , яка знаходиться в матеріалах справи № 450/411/16-ц, встановлено, що єдиним спадкоємцем після смерті останньої, що прийняла спадщину була ОСОБА_3 , відповідно до свідоцтва про право на спадщину за законом від 04.04.2008 року, яке не скасовано та ніким не оскаржено.

Тобто, фактично після смерті ОСОБА_4 , утриманням спадкового майна останнього, а саме житлового будинку за адресою АДРЕСА_1 , здійснювали його внучка ОСОБА_1 , дружина ОСОБА_5 разом з дочкою ОСОБА_3 .

Зважаючи на те, що ОСОБА_3 є спадкоємцем за законом після смерті ОСОБА_5 , яка на момент смерті спадкодавця проживала з останньою, продовжила управляти спадковим майном та про свою відмову від права на спадкування не заявляла - вона вважається такою, що фактично прийняла спадщину після смерті спадкодавця у відповідності до ст. 549 ЦК України 1963 року та набула право власності на вказане майно.

Суд звернув увагу на таке:

згідно Довідки № 1072 від 16.04.2019 року, видана виконавчим комітетом Пустомитівської міської ради, ОСОБА_5 проживала і була зареєстрована до дня своєї смерті (померла ІНФОРМАЦІЯ_4 ) за адресою: АДРЕСА_1 . Разом з нею проживала дочка - ОСОБА_3 - 1950 р.н. без реєстрації.

Згідно Довідки № 1604 від 19.03.2008 року, видана виконавчим комітетом Пустомитівської міської ради /така довідка в матеріалах спадкової справи№ 301/2008 на спадкодавця ОСОБА_5 у справі 450/411/16-ц/ ОСОБА_5 до дня своєї смерті (померла ІНФОРМАЦІЯ_4 ) проживала і була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_4 . Разом з нею проживали: дочка - ОСОБА_3 .

Аналізуючи зазначені документи, судом зроблено такі висновки: для встановлення факту прийняття спадщини у 1999 року (ч. 1 ст. 549 ЦК України 1963 року) має значення факт проживання із спадкодавцем підтверджений довідкою (п. 113 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України від 14 червня 1994 року).

В цій частині зазначені вище довідки одна одній не суперечать. Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Тому, ОСОБА_3 не відповідає за діяльність органу місцевого самоврядування, який у своїх документах (довідках) підтвердив факт прийняття спадщини про який зазначено вище, проте вказав різні адреси проживання, без підтвердження зміни назви вулиці. Для суду ж мають значення факти, що існували на час відкриття спадщини ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Стосовно позовної вимоги позивача - ОСОБА_1 , визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН - НОМЕР_1 в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , право власності на 1/ 2 частку житлового будинку за адресою АДРЕСА_1 , суд зазначає наступне:

позивач за законом спадкоємцем в принципі не є, оскільки згідно статті 529 ЦК України 1963 року при спадкоємстві за законом спадкоємцями першої черги є, в рівних частках, діти (у тому числі усиновлені), дружина і батьки (усиновителі) померлого. До числа спадкоємців першої черги належить також дитина померлого, яка народилася після його смерті. Онуки і правнуки спадкодавця є спадкоємцями за законом, якщо на час відкриття спадщини немає в живих того з їх батьків, хто був би спадкоємцем; вони успадковують порівну в тій частці, яка належала б при спадкоємстві за законом їх померлому родителю.

ОСОБА_5 , як спадкоємець першої черги після смерті спадкодавця - ОСОБА_4 прийняла спадщину по 1/ 2 за законом, яку не прийняв внук - ОСОБА_2 . Відтак позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.

Суд критично оцінює доводи третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору ОСОБА_2 , оскільки підтвердження таких не знайшло своє відображення у матеріалах справи і таким не надано належних на це підтверджуючих документів.

За вказаних вище обставин, суд прийшов до висновку, що позивач - ОСОБА_1 за первісним позовом має право на 1 / 2 спадщини після смерті ОСОБА_4 . Тому, позовні вимоги підлягають задоволенню частково, в частині визнання за позивачем права власності на 1 / 2 частину спадкового майна, яке зазначено вище. Встановлені вище обставини вказують на те, що ОСОБА_3 , з підстав що не заборонені законом набула право власності на 1/ 2 частину спадкового майна, яке зазначено вище.

Судові витрати підлягають розподілу у відповідності до ст. 141 ЦПК України.

ухвалив:

позовні вимоги ОСОБА_1 - задоволити частково.

Визнати за ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 права власності на 1/ 2 частку житлового будинку за адресою АДРЕСА_1 в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_5 .

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 , в іншій їх частині - відмовити.

Позовні вимоги ОСОБА_3 - задоволити повністю.

Визнати за ОСОБА_3 , РНОКПП: НОМЕР_2 право власності на 1/ 2 частку житлового будинку за адресою АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за законом після смерті матері ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Стягнути з Пустомитівської міської ради код ЄДРПОУ: 04372187 в користь ОСОБА_1 /РНОКПП: НОМЕР_1 / 1848, 60 грн. (одна тисяча вісімсот сорок вісім грн. 60 коп.) судових витрат на оплату судового збору.

Стягнути з Пустомитівської міської ради код ЄДРПОУ: 04372187 в користь ОСОБА_3 /РНОКПП: НОМЕР_2 / 1848, 60 грн. (одна тисяча вісімсот сорок вісім грн. 60 коп.) судових витрат на оплату судового збору.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30 - денний строк з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасники справи:

ОСОБА_1 , АДРЕСА_3 ; Пустомитівська міська рада Львівської області, м. Пустомити, вул. Грушевського, 60; ОСОБА_3 , АДРЕСА_4 ; ОСОБА_2 , АДРЕСА_5 .

Повне рішення суду складено 23.01. 2020 року.

СуддяЄ. О. Данилів