Ухвала суду № 90574329, 12.05.2020, Пустомитівський районний суд Львівської області

Справа № 450/1377/20 Провадження № 2/450/1165/20

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 травня 2020 року Пустомитівський районний суд Львівської області в складі:

головуючого-судді Данилів Є.О.

при секретарі Ориняк Н.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Пустомити заяву представника позивача ТзОВ «Абсолют Вест Сервіс» - Купець О.І. про вжиття заходів забезпечення позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Абсолют Вест Сервіс» до ОСОБА_1 про (предмет позову): відшкодування завданої майнової шкоди внаслідок ДТП на суму 82 878, 27 грн., шляхом накладення арешту на автомобіль марки «Фольксваген пасат», 1998 року виписку, двигун – дизель, об`єм 1896, що належить ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт серії НОМЕР_1 ,

встановив:

зазначена заява надійшла до 07.05.2020 року. Підстава заяви: внаслідок ДТП позивачеві відповідачем заподіяна шкода, яку позивач оцінив у 82 878,27 грн. Відповідач шкоди у добровільному порядку не відшкодував, т/з. зазначений у заяві про забезпечення позову є власністю відповідача, яка може бути ним відчужена, що унеможливить виконання рішення суду в користь позивача у майбутньому.

Згідно ч. 1 ст. 153 ЦПК України, ч. 2 ст. 247 ЦПК України сторони у судове засідання не викликалися, фіксування судового процесу технічними засобами не здійснюється.

Виходячи з засад диспозитивності цивільного судочинства, відповідно до частини 1 статті 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Окрім того, згідно положень ч. 3 ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом, що слід застосовувати і при розгляді заяви про забезпечення позову.

Пленум ВСУ України у п. 4 Постанови "Про практику застосування судами цивільно-процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову" №9 від 22 грудня 2006 року з метою правильного застосування норм закону роз`яснив, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір і існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачені статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Необхідність застосування заходу забезпечення позову суб`єкт звернення, крім іншого, обґрунтовує тим, що у позивача та його представника відсутня інформація про постійне місце праці відповідача отримання останнім постійного доходу, відсутні відомості в державних реєстрах про наявність нерухомого майна у відповідача.

Відповідно до правового висновку Верховного Суду України, викладеного в постанові № 6-605 цс16 від 25 травня 2016 року, винесеної за результатами перегляду рішення Апеляційного суду м. Києва, та ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних з ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).

Отже, метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективного виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Достатньо обгрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов`язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 15 серпня 2018 року у справі №922/4587/13.

Отже, підставою для забезпечення позову є те, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити або зробити неможливим виконання рішення суду.

Однак проаналізувавши клопотання позивача, судом встановлено, що таке не містить достатнього обгрунтування вжиття забезпечення позовних вимог та даних про те, що відповідач має намір відчужити вказане майно, що в подальшому може утруднити виконання рішення суду, а саме по собі пред`явлення позовних вимог до відповідача про відшкодування шкоди, не є підставою для застосування судом заходів забезпечення позову.

З огляду на вищенаведене суд вважає необґрунтованою заяву про забезпечення позову.

Керуючись ст. 260, 261, 263 ЦПК України, суд,-

постановив:

у задоволенні заяви представника позивача ТзОВ «Абсолют Вест Сервіс» - Купець О.І. про вжиття заходів забезпечення позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Абсолют Вест Сервіс» до ОСОБА_1 про (предмет позову): відшкодування завданої майнової шкоди внаслідок ДТП на суму 82 878, 27 грн., шляхом накладення арешту на автомобіль марки «Фольксваген пасат», 1998 року виписку, двигун – дизель, об`єм 1896, що належить ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт серії НОМЕР_1 , - відмовити.

Ухвала набирає законної сили 12.05.2020.

Ухвала може бути оскаржене в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 15 - денний строк з дня проголошення ухвали. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повної ухвали суду.

Роз`яснити, що відповідно до п. 3 розділ ХІІ Прикінцевих положень ЦПК України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 49, 83, 84, 170, 178, 179, 180, 181, 185, 210, 222, 253, 275, 284, 325, 354, 357, 360, 371, 390, 393, 395, 398, 407, 424 цього Кодексу, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, подання доказів, витребування доказів, забезпечення доказів, а також строки звернення до суду, подання відзиву та відповіді на відзив, заперечення, пояснень третьої особи щодо позову або відзиву, залишення позовної заяви без руху, подання заяви про перегляд заочного рішення, повернення позовної заяви, пред`явлення зустрічного позову, заяви про скасування судового наказу, розгляду справи, апеляційного оскарження, розгляду апеляційної скарги, касаційного оскарження, розгляду касаційної скарги, подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами продовжуються на строк дії такого карантину.

СуддяЄ. О. Данилів