Рішення № 90573815, 08.07.2020, Броварський міськрайонний суд Київської області

Справа № 361/1012/20

Провадження № 2/361/1871/20

08.07.2020

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 липня 2020 року Броварський міськрайонний суд Київської області в складі:

головуючого судді Радзівіл А.Г.

за участю секретаря Бас Я.В.

представника відповідача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Бровари цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю ”УКР КРЕДИТ ФІНАНС” про визнання недійсним кредитного договору,

В С Т А Н О В И В:

У лютому 2020 року ОСОБА_2 звернулась до суду із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю “УКР КРЕДИТ ФІНАНС” про визнання недійсним кредитного договору № 0052-6082 від 19 липня 2018 року.

Свої вимоги обґрунтовує тим, що 19 липня 2018 року між нею та Товариством з обмеженою відповідальністю “УКР КРЕДИТ ФІНАНС” було укладено кредитний договір № 0052-6082. Згідно вказаного договору кредитодавець надає позичальникові на умовах, що передбачені даним договором грошові кошти в сумі 7 000 грн. на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити нараховані кредитодавцем проценти за користування кредитом. Кредит надавався виключно за допомогою Веб-сайту Кредитодавця (https://сreditkasa.соm.uа), за умови ідентифікації позичальника та використання електронного цифрового підпису одноразовим ідентифікатором. Строк дії договору складав 14 днів, кредит мав бути повернутий згідно графіку платежів до 01 серпня 2018 року. Розмір процентів складає 2% від суми кредиту за кожен день користування кредитом. Кредит надавався позичальнику за допомогою електронних пристроїв та мережі інтернет. Позивач вважає, що при укладенні даного кредитного договору, він не був підписаний з її сторони, їй не була надана інформація, яка стосується суті наданих відповідачем фінансових послуг,а отже відсутнє і будь яке письмове підтвердження про ознайомлення споживача з вищенаведеною інформацією, вважає п. 1.6. несправедливою умовою договору, чим порушені її права як споживача, згідно з нормами Закону України “Про захист прав споживачів”, Закону України “Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг”, Закону України “Про захист персональних даних”, у зв`язку з чим, нею у досудовому порядку неодноразово направлялись листи про припинення порушень з боку відповідача, проте, такі вимоги були залишені без задоволення, а тому позивач змушена була звернутись до суду.

Ухвалою Броварського міськрайонного суду Київської області від 13 лютого 2020 року провадження у вказаній справі відкрито за правилами спрощеного позовного провадження, призначено судове засідання для розгляду справи по суті, сторонам встановлені строки для надання відзиву, відповіді на відзив, заперечення.

19 березня 2020 року до суду надійшов відзив на позовну заяву, у якому представник відповідача просив відмовити у задоволенні позову у повному обсязі. Вважає, що позовні вимоги позивача не підлягають задоволенню, оскільки, кредитний договір № 0052-6082 від 19 липня 2018 року укладений у спосіб визначений чинним законодавством України з повним дотриманням вимог щодо його укладення із зазначенням умов, які жодним чином не порушують вимоги Закону України “Про захист прав споживачів”; порядок надання та повнота наданої інформації відповідають вимогам Закону України ”Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг”, відповідно підстави для визнання Кредитного договору № 0052-6082 від 19.07.2018 року недійсним - відсутні.

У відзиві зазначалось, що кредитний договір № 0052-6082 від 19 липня 2018 року між сторонами укладений в порядку передбаченому Законом України “Про електронну комерцію” та відповідно до Правил надання грошових коштів у кредит, які діяли на момент укладення договору та є його невід`ємною частиною, забезпечує дотримання відповідачем вимоги щодо письмової форми для даного виду договору. Позивачем здійснені дії, які чітко свідчать про його свідомий вибір щодо укладення договору. Без відповідних дій з боку позивача укладення договору було б неможливе.Крім того, відповідно до ч. 12 ст. 11 Закону України “Про електронну комерцію”, електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. До того ж, позивачем на сайті відповідача самостійно створено особистий кабінет, заповнено Заявку на отримання Кредиту, надано підтвердження ознайомлення з офертою відповідача. Вся актуальна інформація щодо діючої угоди постійно доступна в особистому кабінеті позивача на сайті відповідача. Представник відповідача звертає увагу суду, що укладення кредитного договору № 0052-6082 від 19.07.2018 р. на суму 7000 грн. між ОСОБА_2 та ТОВ “УКР КРЕДИТ ФІНАНС” визнається сторонами, а відтак, відповідно до ст. 82 ЦПК України дані обставини не підлягають доказуванню. Відповідач надав, а відповідно позивач до укладення договору отримала всю інформацію передбачену чинним законодавством, позивач мав необмежену кількість часу для ознайомлення з усіма умовами кредитування та в разі необхідності отримання додаткової інформації, він не обмежений в праві зателефонувати по зазначеним (розміщеним) на сайті відповідача телефонним номерам за отриманням додаткових роз`яснень. Відповідач вказує на те, що це не перший договір укладений між ОСОБА_2 та ТОВ “УКР КРЕДИТ ФІНАНС”, було укладено договір № 0044-2908 від

20 червня 2018 року на суму 2500 грн. зі строком на 14 днів, за яким зобов`язання позивачем було виконано у повному обсязі.

Крім того, згідно наданого розрахунку ОСОБА_2 , відповідно до п. 1.6 Договору, сума компенсації у зв`язку з невиконанням ним своїх зобов`язань становить 1960 грн. За твердженнями позивача даний розмір (1960 грн.) становить більше 50 % від вартості продукції (суми (тіла) кредиту - 7000 грн., згідно Договору), а відтак пункт 1.6 є несправедливою умовою Договору та порушує права ОСОБА_2 згідно п. 5 ч. 3 ст. 18 ЗУ “Про захист прав споживачів”. Проте, з такими твердженнями відповідач не погоджується, оскільки, наданий розрахунок позивача щодо суми компенсації за невиконанням своїх зобов`язань становить 1960 грн., що в свою чергу є менше 50 % від суми (тіла) кредиту - 7000 грн. (7000* 50 % = 3500 грн.) та в свою чергу є таким, що не перевищує даний розмір (1960<3500), в зв`язку з чим твердження позивача про порушення відповідачем п. 5 ч. 3 ст. 18 ЗУ “Про захист прав споживачів” є безпідставними, а відтак вимоги в даній частині не підлягають задоволенню.

Окрім цього, згідно позовної заяви, позивач посилається на порушення відповідачем абз. 5, 11 п. 2 ст. 8 ЗУ “Про захист персональних даних”, як підстави для визнання недійсним кредитного договору, проте, з даними твердженнями відповідач не погоджуєтьсята зазначає у відзиві, що у зв`язку з укладенням (виконанням) Кредитного договору № 0052-6082 від 19 липня 2018 року, відкликання згоди персональних даних передбачено (можливе) лише п. 1 ч. 1 ст. 11 ЗУ “Про захист персональних даних” (згода суб`єкта персональних даних на обробку його персональних даних), проте ТОВ “УКР КРЕДИТ ФІНАНС”, в свою чергу, здійснює обробку персональних даних, зокрема відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 11 ЗУ “Про захист персональних даних” (укладення та виконання правочину), а отже дана вимога є необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.

Позивач в судове засідання не з`явилась, про дату та час розгляду справи повідомлялась належним чином, в позовній заяві просила суд розглядати справу за її відсутності.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, просив відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.

Суд, заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши письмові докази у справі, встановив такі факти і відповідні їм правовідносини та дійшов наступних висновків.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Судом встановлено, що між ОСОБА_2 та ТОВ “УКР КРЕДИТ ФІНАНС” укладено кредитний договір № 0052-6082 від 19 липня 2018 року. Згідно Договору кредитодавець надає позивальникові на умовах, що передбачені даним договором грошові кошти в сумі 7 000 грн. Строк дії договору складає 14 днів, розмір процентів складає 2% від суми кредиту за кожен день користування кредитом.

Кредитний договір укладений строком на 14 днів (пункт 1.3.).

У пункті 1.1 кредитного договору зазначено, що кредитодавець надав позивачу грошові кошти в кредит у сумі 7000,00 грн на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов`язалась повернути кредит і сплатити нараховані проценти за користування кредитними коштами з розрахунку 2 % від суми кредиту за кожен день користування коштами упродовж строку, передбаченого пунктом 1.3 (пункт 1.5).

Пункт 1.4. кредитного договору передбачає, що цей договір є укладеним з моменту підписання сторонами та набуває чинності з моменту перерахування суми кредиту на поточний банківський рахунок, до якого емітована (прив`язана) платіжна картка, вказана позичальником для укладення цього договору.

Відповідно до пункту 1.5 кредитного договору протягом строку кредиту, встановленого пунктом 1.3 договору, розмір процентів складає 2 % від суми кредиту за кожен день користування кредитом. Проценти за користування кредитом нараховуються з першого дня перерахування суми кредиту позичальнику до закінчення визначеного договором строку, на який надається кредит. Річна відсоткова ставка 730%.

У пункті 1.6. кредитного договору зазначено, що у разі, якщо позичальник не повернув суму кредиту у строк, встановлений пунктом 1.3 договору, за весь час прострочення, включаючи день погашення кредиту, кредитодавець має право нарахувати, а позичальник зобов`язаний сплатити включно до 2 % від неповерненої суми кредиту за кожен день прострочення.

Даний договір укладений з використанням інформаційно-телекомунікаційної системи - Веб-сайту Відповідача ( https:// creditkasa.com ua )(п.1.2. Договору), який є сукупністю інформаційних та телекомунікаційних систем Відповідача (Кредитодавця), в рамках якої реалізуються технології обробки інформації з використанням технічних і програмних засобів і які у процесі обробки інформації діють як єдине ціле.

Позивач в момент реєстрації на сайті відповідача створила власний Особистий кабінет, який є сукупністю захищених сторінок.

Особистий кабінет забезпечив позивачу повну взаємодію з відповідачем, постійний доступ до інформації та документів, необхідних для укладення/виконання Договору.

При укладенні договору позивачем здійснені дії, які чітко свідчать про його свідомий вибір щодо укладення Договору. Без відповідних дій з боку позивача укладення Договору було б неможливе.

Крім того, відповідно до ч. 12 ст. 11 Законом України “Про електронну комерцію” , електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Даний порядок укладення Договору відповідає ч. 12 ст. 11 Закону України “Про електронну комерцію” та вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі, що також підтверджується інформаційним повідомленням Нацкомфінпослуг (державного регулятора на ринку фінансових послуг) від 13.02.2019 року.

До того ж, позивачем на сайті відповідача самостійно створено Особистий кабінет, логін та пароль до якого визначені самим позивачем, заповнено Заявку на отримання Кредиту, надано підтвердження ознайомлення з офертою Відповідача. Вся актуальна інформація щодо діючої угоди постійно доступна в Особистому кабінеті позивача на сайті відповідача.

Згідно із пунктом 3 частини першої статті 3 ЦК України однією із засад цивільного законодавства є свобода договору.

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 6 ЦК України сторони мають право укласти договір, який не передбачений актами цивільного законодавства, але відповідає загальним засадам цивільного законодавства. Сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд. Сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов`язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами.

Відповідно до статей 11, 18 Закону України ”Про захист прав споживачів” до договорів зі споживачами про надання споживчого кредиту застосовуються положення цього Закону про несправедливі умови в договорах, зокрема про встановлення вимоги щодо сплати споживачем непропорційно великої суми компенсації (понад п`ятдесят відсотків вартості продукції) у разі невиконання ним зобов`язань за договором. Продавець (виконавець, виробник) не повинен включати в договори зі споживачем умови, які є несправедливими. Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов`язків за шкоду споживача. Якщо положення договору визнано несправедливим, включаючи ціну договору, таке положення може бути змінене або визнане недійсним. Положення, що визнане недійсним, вважається таким з моменту укладення договору.

Згідно зі ст. 627 ЦК України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

У договорах з участю фізичної особи-споживача враховуються вимоги розумності та справедливості.

Згідно зі статтею 1054 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові в розмірах та на умовах, установлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (стаття 526 ЦК України).

Частиною першою статті 627 ЦК України встановлено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно зі статтями 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Сторони є вільними в укладенні договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору (частина перша статті 638 ЦК України).

Відповідно до частини першої статті 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому ЦК України, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Згідно із частиною першою статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Як вбачається із матеріалів справи в момент вчинення правочину сторони дотримались вимог визначених у вищевказаних нормах. Позивач була обізнана із умовами та порядком укладення договору. В судовому засіданні не знайшли свого підтвердження твердження позивача, що договір належно не був підписаний, а тому відсутні підстави для задоволення позову.

Керуючись ст. ст. 76 - 83, 90, 263, 264, 265, 268, 273 ЦПК України, суд-

В И Р І Ш И В:

В задоволенні позову ОСОБА_2 до Товаристваз обмеженою відповідальністю ”УКР КРЕДИТ ФІНАНС” про визнання недійсним кредитного договору за № 0052-6082 від 19 липня 2018 року,- відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Київського апеляційного суду через Броварський міськрайонний суд Київської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.

Суддя Радзівіл А.Г.