Постанова № 90572813, 24.07.2020, Заводський районний суд м. Запоріжжя

Заводський районний суд м. Запоріжжя

Справа № 332/1158/20

Провадження №: 3/332/542/20

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 липня 2020 р. суддя Заводського районного суду м. Запоріжжя Шалпегіна О.Л., за участі: секретаря судового засідання – Хіміч С.М., захисника – Козара М.В., розглянувши справу про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, не працевлаштованого, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

за ч. 1 ст. 130 КУпАП,

в с т а н о в и в:

06.05.2020 о 02.18 год. біля будинку № 76 по вулиці Демократичній у м. Запоріжжі водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом ВАЗ 21150, номерний знак НОМЕР_1 , перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння. Медичний огляд на стан алкогольного сп`яніння проводився у встановленому законодавством порядку у медичному закладі у лікаря-нарколога та підтверджується висновком № 2333 від 06.05.2020. Від керування відсторонений. Своїми діями ОСОБА_1 порушив п. 2.9 «а» Правил дорожнього руху України.

Захисник Степаненка С.В. під час розгляду справи в суді заявив клопотання про закриття провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП на підставі п. 6 ч. 1 ст. 247 КУпАП – через скасування акту, який встановлює адміністративну відповідальність. Також захисник вважав, що провадження у справі підлягає закриттю у зв`язку із відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, мотивуючи тим, що поліцейськими не було дотримано вимоги Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції та пункту 7 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Крім того, захисник зазначив, що огляд його підзахисного був проведений закладом, який не входить до переліку закладів охорони здоров`я, яким надається право на його проведення, а надані Комунальним некомерційним підприємством «Обласний клінічний заклад з надання психіатричної допомоги» копії документів не засвідчені у встановленому порядку.

Вирішуючи клопотання захисника про закриття провадження у справі через скасування акту, який встановлює адміністративну відповідальність, суд виходить з такого.

Згідно з ч. 1 ст. 8 КУпАП особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, підлягає відповідальності на підставі закону, що діє під час і за місцем вчинення правопорушення. Близькі за змістом положення містяться у ч. 2 ст. 4 КК України, відповідно до якої кримінальна протиправність і караність, а також інші кримінально-правові наслідки діяння визначаються законом про кримінальну відповідальність, що діяв на час вчинення цього діяння. Зазначені положення кореспондуються з положеннями ч. 2 ст. 58 Конституції України, згідно з якою ніхто не може відповідати за діяння, які на час їх вчинення не визнавалися законом як правопорушення.

Виходячи із цих положень, до осіб, які до 01.07.2020 вчинили керування транспортним засобом в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, або інші дії, виключені зі ст. 130 КУпАП Законом України № 2617-VIII від 22.11.2018 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень», має бути застосовано закон, що діяв під час і за місцем вчинення правопорушення. Вказаним Законом № 2617-VIII від 22.11.2018 посилено юридичну відповідальність і замість адміністративної відповідальності було передбачено кримінальну відповідальність, яка є найбільш суворою за змістом державного примусу та правовими наслідками.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю в разі скасування акта, який встановлює адміністративну відповідальність. В даному випадку йдеться саме про випадки скасування акта, який встановлює адміністративну відповідальність, натомість в результаті внесення змін до ст. 130 КУпАП юридична відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, або інші дії, виключені зі ст. 130 КУпАП, була не скасована, а навпаки – посилена.

Отже, підстави для закриття провадження у цій справі на підставі п. 6 ч. 1 ст. 247 КУпАП відсутні, тому суд відмовляє у задоволені клопотання захисника.

Вирішуючи питання про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, у зв`язку із порушенням п. 2.9 «а» Правил дорожнього руху України, суд виходить з такого.

Адміністративним правопорушенням, передбаченим ч. 1 ст. 130 КУпАП (у відповідній редакції) визнавалось, зокрема, керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.

Відповідно до п. 2.9 «а» Правил дорожнього руху України, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Зі змісту протоколу про адміністративне правопорушення серії ОБ № 162789 від 06.05.2020 випливає, що працівниками поліції було зафіксовано факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, у зв`язку із порушенням п. 2.9 «а» Правил дорожнього руху України (а.с. 3).

Вказаний протокол відповідає вимогам ст.ст. 254-256 КУпАП, а саме - містить всі обов`язкові реквізити, складений уповноваженою посадовою особою у встановленому законом порядку, тому приймається судом до уваги при вирішені цієї справи. Фактичні дані, що містяться у вказаному документі підтверджують час, місце та обставини керування ОСОБА_1 транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння у взаємозв`язку з іншими доказами і цій справі.

Виправлення у часі вчинення правопорушення та пункті Правил дорожнього руху є незначними і не впливають на зміст вказаного документа таким чином, щоб суд визнав його недопустимим доказом у цій справі. Крім того, відомості щодо обставин вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, зазначені у протоколі серії ОБ № 162789 від 06.05.2020 повністю узгоджуються із іншими доказами, зібраними у справі.

Так відеозапис, зроблений нагрудною камерою (відеореєстратором) поліцейського відповідно до вимог ст. 40 Закону України «Про національну поліцію» та відтворений судом під час розгляду справи містить інформацію про керування ОСОБА_1 автомобілем ВАЗ 21150, номерний знак НОМЕР_1 , його зупинку працівниками поліції, вимогу пройти огляд на стан сп`яніння із зазначенням виявлених ознак сп`яніння, відмову ОСОБА_1 від проходження вказаного огляду на місці зупинки транспортного засобу із висловленням недовіри працівникам поліції, погодження ОСОБА_1 пройти огляд у закладі охорони здоров`я на неодноразові вимоги працівника поліції, проходження вказаного огляду та складання протоколу про адміністративне правопорушення.

Доводи захисника про порушення з боку працівників поліції не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи, оскільки існували законні підстави зупинки транспортного засобу під керування ОСОБА_1 через наявність обґрунтованої підозри у порушені ним Правил дорожнього руху. Ознаки, за якими працівниками поліції було прийнято рішення направити водія на огляд чітко вказані у відповідному направлені від 06.05.2020: запах алкоголю із порожнини рота, млява мова, порушення координації рухів та були оголошені особі (а.с. 7).

Згідно з висновком № 2333 від 06.05.2020 Комунального некомерційного підприємства «Обласний клінічний заклад з надання психіатричної допомоги» Запорізької обласної ради, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 пройшов огляд на стан сп`яніння у вказаній установі 06.05.2020 о 03.30 год. Під час огляду встановлено, що ОСОБА_1 перебував у стані алкогольного сп`яніння (а.с. 8).

Зазначений висновок щодо результатів медичного огляду складений із дотриманням Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої спільним наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров`я України від 09.11.2015 № 1452/735.

Огляд був проведений у закладі охорони здоров`я – Комунальному некомерційному підприємстві «Обласний клінічний заклад з надання психіатричної допомоги», який згідно з інформацією у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань є правонаступником всіх прав та обов`язків Комунальної установи «Обласна клінічна психіатрична лікарня», що входить до переліку закладів, яким надане право проведення огляду водіїв на стан сп`яніння (а.с. 62-65).

Відповідно до акту медичного огляду № 2333 від 06.05.2020, копія якого надана суду, висновок про перебування ОСОБА_1 у стані алкогольного сп`яніння – 1,8 ‰ був зроблений лікарем з урахуванням результатів огляду за допомогою спеціального технічного засобу та системного огляду особи за такими параметрами, як: поведінка обстежуваної особи; мовна здатність; вегето-судинні реакції; рухова сфера, запах алкоголю з рота та інш. (а.с. 57-59). Суд бере до уваги копії вказаних документів та відхиляє доводи захисника про їх недопустимість, оскільки вони надійшли до суду засобами електронного поштового зв`язку із офіційної адреси електронної пошти закладу.

Акт медичного огляду та відтворений судом відеозапис з нагрудної камери поліцейського містить інформацію про проходження ОСОБА_1 ще й додаткової лабораторної діагностики з метою уточнення наявних речовин впливу, що спростовує доводи захисника в частині невідповідності часу проведення медичного огляду. Судом достовірно встановлено, що огляд був проведений не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення підстав для його проведення.

На підставі викладеного, суд при розгляді цієї справи бере до уваги висновок Комунального некомерційного підприємства «Обласний клінічний заклад з надання психіатричної допомоги» № 2333 від 06.05.2020 як належний та допустимий доказ у сукупності із іншими доказами.

Одночасно суд зазначає, що під час судового розгляду було відмовлено у задоволені клопотання захисника про виклик та допит судом свідків, які були присутні під час відмови водія від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу, оскільки факт відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки автомобілю не є предметом судового розгляду у цій справі ( ОСОБА_1 обвинувачується не у відмові від проходження огляду на стан сп`яніння, що врегульоване п. 2.5 Правил дорожнього руху, а у керуванні автомобілем у стані алкогольного сп`яніння, тобто – у порушені п. 2.9 «а» вказаних Правил).

Суд зауважує, що законодавець саме з метою забезпечення безпеки дорожнього руху, життя та здоров`я його учасників, поклав на водіїв транспортних засобів додаткові обов`язки, зокрема – пройти на вимогу працівника поліції в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп`яніння.

Європейський суд з прав людини у своєму рішенні у справі «O'Halloran and Francis v United Kingdom» від 29.06.2007, яке з урахуванням положень ст.ст. 8, 9 Конституції України, а також ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є частиною національного законодавства, зазначив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі держави. За результатами розгляду вказаної справи, Суд не встановив порушень прав заявників, передбачених ч. 1,2 ст. 6 Європейської Конвенції з прав людини.

Відтворений судом під час розгляду справи відеозапис з нагрудної камери поліцейського містить інформацію про відмову ОСОБА_1 від проходження ним огляду працівниками поліції у присутності двох свідків та виловлювання ним недовіри і сумнівів у результатах вказаного огляду, а також небажання залишати транспортний засіб під наглядом поліцейських на час проходження огляду у медзакладі.

З цього приводу суд зазначає, що поведінка водія ОСОБА_1 після зупинки транспортного засобу та після оголошення працівником патрульної поліції вимог про проходження огляду на стан сп`яніння із зазначенням підстав його проведення, не свідчить про усвідомлення ОСОБА_1 – як водієм транспортного засобу встановленого законодавством обов`язку щодо проходження відповідного огляду. Лише після неодноразових вимог та роз`яснень працівника поліції, ОСОБА_1 погодився пройти відповідний огляд.

Також суд зазначає, що у задоволені клопотання захисника про виклик з метою допиту як свідків працівників поліції було відмовлено із урахуванням правової позиції Верховного суду у справі № 161/5372/17 від 29.04.2020, відповідно до якої пояснення особи, яка склала адміністративний протокол не можуть бути доказами у справі про адміністративне правопорушення через їх зацікавленість.

За таких обставин, вина ОСОБА_1 у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП через порушення п. 2.9 «а» Правил дорожнього руху є доведеною під час розгляду справи.

Вирішуючи питання про адміністративне стягнення, суд виходить з таких обставин.

Згідно з довідкою Управління патрульної поліції в Запорізькій області Департаменту патрульної поліції ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 має посвідчення водія НОМЕР_2 (а.с. 4).

З урахуванням викладеного, суд застосовує до ОСОБА_1 безальтернативне стягнення, передбачене санкцією ч. 1 ст. 130 КУпАП - у вигляді штрафу у розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік.

Відповідно до вимог ст. 40-1 КУпАП та п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», зі ОСОБА_1 також підлягає стягненню судовий збір у розмірі 420,40 грн. на користь держави.

Керуючись ст.ст. 283-285 КпАП України,

п о с т а н о в и в:

Визнати ОСОБА_1 винним у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян у сумі 10200 (десять тисяч двісті) грн. (номер рахунку (IBAN): UA708999980313000149000008001, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), ЄДРПОУ отримувача: 37941997, отримувач: ГУК у Зап.обл./Зап.обл./21081300) з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.

Стягнути зі ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 420 (чотириста двадцять) грн. 40 коп. на користь держави (отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача: UА908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету: 22030106).

Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення до Запорізького апеляційного суду.

Постанова набирає чинності з наступного дня після закінчення строку на її оскарження, визначеного КУпАП, а у випадку такого оскарження - з дня набрання законної сили рішенням за результатами такого оскарження, яке винесено за наслідками розгляду справи по суті.

Суддя О.Л.Шалпегіна