Рішення № 90572738, 13.07.2020, Олександрівський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Запоріжжя)

Провадження № 2/331/837/2020

Справа № 331/6462/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 липня 2020 року місто Запоріжжя

Жовтневий районний суд м.Запоріжжя в складі :

головуючого - судді Скользнєвої Н.Г.,

за участю : секретаря Постарнак М.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Запоріжжі справу за позовом акціонерного товариства комерційний банк « ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № б/н від 31.07.2007 року,

ВСТАНОВИВ :

29 листопада 2018 року Акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк» ( далі ПАТ КБ « ПриватБанк», Банк, банківська установа) звернулося до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № б/н від 31 липня 2007 року, на загальну суму 12358,49 грн.

Позов обґрунтовано тим, що відповідно до укладеного договору N б/н від 31 липня 2007 року, ОСОБА_1 отримала кредит в розмірі 3700,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок.

У порушення умов договору відповідач зобов`язання за вказаним договором належним чином не виконала.

Станом на 18.10.2018 року за відповідачем обчислюється заборгованість за кредитним договором у розмірі 12358 грн. 49 коп., яка складається: з заборгованості по відсоткам за користування кредитом у сумі 4545,78 грн.; заборгованість за пенею 6748,02 грн.; штрафу (фіксована частина) у сумі 500 грн., штрафу (процентна складова) у сумі 564,69 грн.,

Заочним рішенням Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 20 лютого 2019 року позов АТ КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № б/н від 31.07.2007 року задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ КБ «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором № б/н від 31.07.2007 року станом на 18.10.2018 року в загальному розмірі – 12358 грн. 49 коп., з яких: 4545 грн. 78 коп. – заборгованість по процентам за користування кредитом; 6748 грн. 02 коп. - заборгованість по пені; 500 грн. 00 коп. – штраф (фіксована частина); 564 грн. 69 коп. – штраф (процентна складова), та судовий збір в розмірі 1 762,00 грн. (а.с. 81-83)

Не погоджуючись із заочним рішенням суду, відповідач звернулася до суду із заявою про перегляд заочного рішення суду (а.с. 98-99).

25.02.2020 року ухвалою Жовтневого районного суду м. Запоріжжя заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення суду задоволено. Заочне рішення Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 20 лютогоя 2019 по справі за позовом АТ КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № б/н від 31.07.2007 року скасовано. Вирішено розгляд справи проводити за правилами загального провадження, справу призначено до розгляду у підготовче судове засідання (а.с. 118-119).

15 квітня 2020 року від представника позивача ОСОБА_2 надійшов відзив на заяву про перегляд заочного рішення, в якому зазначено, що сторонами при укладенні кредитного договору були досягнути усі істотні умови договору. Умови і Правила надання банківських послуг, а також Тарифи банку є загальнодоступною інформацією, яка розміщена у відділеннях Банку та на офіційному сайті Банку. Відповідачу надано всю необхідну інформацію в письмовому вигляді, результатом чого є факт підписання сторонами кредитного договору. Умовами договору визначено, що Банк має право в будь-який момент збільшити, зменшити або анулювати кредитний ліміт. Виписка по картрахунку підтверджує, що відповідачу було видано платіжну картку та відкрито картрахунок, на який встановлено кредитний ліміт. Відповідач користувався грошима, отримував кошти через банкомат, здійснював розрахунки через термінали в касах магазинів, а отже й отримав кредитну картку “Універсальна”, оскільки проведення вказаних операцій є неможливим без наявності картки. Також з розрахунку заборгованості та наданої виписки про рух коштів чітко вбачається, що відповідач частково сплачував заборгованість за договором. Користуючись кредитними коштами, відповідачу були добре відомі і зрозумілі умови договору, а тому його твердження щодо не знання тарифів, умов та правил не відповідають дійсним обставинам справи. (а.с. 142-153).

Ухвалою суду від 22 квітня 2020 року підготовче провадження по справі закрито, справу призначено до розгляду по суті (а.с. 138).

Представник позивача в судове засідання не з`явилась, але надала заяву, в якій просила розгляд справи проводити у її відсутність, позов підтримала, на його задоволенні наполягала. (а.с. 201)

Представник відповідача – адвокат Косякова З.М. в судове засідання не з`явилась, але надала заяву, в якій просила розгляд справи проводити у її відсутність, проти задоволення позову заперечувала. (а.с. 204) Згідно заперечень проти позовних вимог, викладених в уточненій заяві про перегляд заочного рішення, відповідач заперечує проти задоволення позовних вимог банку, посилаючись на правову позицію Великої Палати Верховного Суду від 03.07.2019 р. по справі №342/180/17 Умови, згідно якої Правила та Тарифи, на які посилається ПАТ КБ "Приватбанк" при обґрунтуванні суми заборгованості, не можуть бути застосовані до спірних правовідносин, у зв`язку з відсутністю підпису позичальника на вказаних документах, а відтак ОСОБА_1 не була ознайомлена з Умовами та Правилами надання банківських послуг. Тому твердження позивача про те, що підписанням анкети-заяви відповідач погодився з Умовами про надання банківських послуг є хибним, оскільки суперечить приписам ст. 207 ЦК України. (а.с. 107-108)

Суд, вивчивши позовні вимоги позивача, перевіривши наявні в матеріалах справи докази, взявши до уваги заяви представників позивача та відповідача, приходить до такого.

Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що 31 липня 2007 року ОСОБА_1 підписала Анкету-заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг ( далі – Анкета-заява, Заява) ( а.с.13).

Відповідно до Анкети-заяви ця заява разом з Умовами надання банківських послуг, Правилими користування платіжною карткою та Тарифами складають між клієнтом та банком договір про надання банківських послуг.

З Умов та правил надання банківських послуг вбачається, що для надання послуг Банк відкриває Клієнту картрахунки, надає картки, вид та строк дії яких визначений у заяві та у Пам`ятці клієнта, підписанням якої Клієнт та Банк укладають договір про надання банківських послуг.

Датою укладення договору є дата відкриття рахунку, зазначена у розділі "відмітки банку" заяви.

В Умовах та Правилах надання банківських послуг визначено, що договір діє протягом 12 місяців з моменту підписання, а у разі коли жодна зі сторін не поінформує іншу про припинення дії договору, він автоматично лонгується на такий саме строк.

Визначити коли саме ПАТ КБ "ПриватБанк" відкрив відповідачеві картковий рахунок встановити не виявилось можливим за відсутністю відповідних відомостей в матеріалах справи.

Дослідивши в суді зміст Анкети – заяви, суд приходить до такого.

Так, у вказаній Заяві відсутні відомості щодо того, яку саме платіжну картку, з яким саме лімітом та на яких саме умовах бажав оформити відповідач. Відсутня інформація щодо строку дії виданої картки.

Позивачем до позовної заяви не додані Умови та Правила за кредитним договором №б/н від 31.07.2007 року, укладеного з ОСОБА_1 з наявним підписом відповідача на кожному аркуші. Не надані вказані документи представником позивача і під час розгляду справи , як у підготовчому провадженні, так і по суті.

На сайті банку відсутні Умови та Правила в редакції станом на 25.09.2009 р.

Також, в Анкеті-заявці базова процентна ставка за кредитом вказана 3% на місяць, а залишок заборгованості, щомісячна комісія 0%, та кредитний ліміт 0,00, проте в подальшому, як вбачається з розрахунку заборгованості, сума боргу нараховується спочатку за відсотковою ставкою в розмірі 36,00% річних (27.08.2007-31.12.2012), за ставкою 30,00% річних (01.01.2013-29.08.2014), за ставкою 34,80% річних (01.09.2014-31.05.2016), за ставкою 43,20% річних (01.04.2015-31.05.2015), надалі з 01.06.2015 по 18.10.2018 процентна ставка також змінювалась, що суперечить Умовам, визначених Анкетою - заявою.

Відповідно до пункту 1.1.3.2.4 Правил (а.с.18) за умови зміни умов Договору (кредитного ліміту), Банк зобов`язаний не менш ніж за 7 днів до введення змін проінформувати Клієнта, в частині виписки по Картковому рахунку згідно п. 1.1.3.1.9 Договору. Якщо протягом 7 днів Банк не отримав повідомлення від Клієнта про непогодження зі змінами, то Клієнт вважається таким, що прийняв нові умови.

Між тим, позивачем не надано доказів на підтвердження належного повідомлення Клієнта щодо наявних змін, а саме виписки по його картковому рахунку.

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Згідно із частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розроблює підприємець (в даному випадку АТ КБ "ПриватБанк").

Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.

За змістом статті 1056-1 ЦК України в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі статтею 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

За змістом статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Частинами першою, другою статті 551 ЦК України визначено, що предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Згідно із частиною першою статті 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

Таким чином, в разі укладення кредитного договору проценти за користування позиченими коштами та неустойка поділяються на встановлені законом (розмір та підстави стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі).

У Заяві позичальника від 31 липня 2007 року змінювана процентна ставка, на підставі якого обраховано борг за процентами, не зазначена.

Крім того, у цій Заяві, підписаній сторонами, відсутні умови договору про встановлення відповідальності у вигляді неустойки (пені, штрафів) за порушення зобов`язання у вигляді грошової суми та її визначеного розміру.

Банк, пред`являючи вимоги про погашення кредиту, просив у тому числі, крім тіла кредиту (сума, яку фактично отримав в борг позичальник), стягнути складові його повної вартості, зокрема заборгованість за відсотками на поточну і прострочену заборгованість за користування кредитними коштами, а також пеню і штрафи за несвоєчасну сплату кредиту і процентів за користування кредитними коштами.

Позивач, обґрунтовуючи право вимоги в цій частині, в тому числі їх розмір і порядок нарахування, крім самого розрахунку кредитної заборгованості за договором від 31 липня 2007 року, посилався на Витяг з Тарифів Банку та Витяг з Умов та правил надання банківських послу в ПриватБанку ресурс: Архів Умов та правил надання банківських послуг розміщені на сайті: https://privatbank.ua/terms/як невід`ємні частини спірного договору.

Витягом з Витягом з Умов та правил надання банківських послуг в ПриватБанку ресурс: Архів Умов та правил надання банківських послуг розміщені на сайті: https://privatbank.ua/terms/, що надані позивачем на підтвердження позовних вимог, визначені, в тому числі: пільговий період користування коштами, процентна ставка, права та обов`язки клієнта (позичальника) і банку, відповідальність сторін, зокрема пеня за несвоєчасне погашення кредиту та/або процентів, штраф за порушення строків платежів за будь-яким із грошових зобов`язань та їх розміри і порядок нарахування, а також містяться додаткові положення, в яких зокрема визначено дію договору (12 місяців з моменту підписання), позовну давність щодо вимог банку та інші умови.

При цьому, матеріали справи не містять доказів, що саме з цими Витягом з Тарифів та Витягом з Умов був ознайомлений відповідач та погодився з ними, підписуючи Заяву-анкету про приєднання до умов та Правил надання банківських послуг ПриватБанку, а також те, що вказані документи на момент отримання відповідачем кредитних коштів взагалі містили умови, зокрема й щодо сплати процентів за користування кредитними коштами та щодо сплати неустойки (пені, штрафів), та, зокрема саме у зазначеному в цих документах, що додані банком до позовної заяви розмірах і порядках нарахування.

Крім того, роздруківка із сайту позивача, як на думку суду, є неналежним доказом, оскільки цей доказ повністю залежить від волевиявлення і дій однієї сторони (банку), яка може вносити і вносить відповідні зміни в Умови та Правила споживчого кредитування, що підтверджено у постанові Верховного Суду України від 11 березня 2015 року (провадження № 6-16цс15).

Суд вважає, що в даному випадку також неможливо застосувати до вказаних правовідносин правила частини першої статті 634 ЦК України, за змістом якої договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому, оскільки Умови та правила надання банківських послуг, що розміщені на офіційному сайті позивача (www.privatbank.ua) неодноразово змінювалися самим АТ КБ "ПриватБанк" в період - з часу виникнення спірних правовідносин (31.07.2007 р.) до моменту звернення до суду із вказаним позовом (29.11.2018 р.), тобто кредитор міг додати до позовної заяви Витяг з Тарифів та Витяг з Умов у будь-яких редакціях, що найбільш сприятливі для задоволення позову.

За таких обставин та без наданих підтверджень про конкретні запропоновані відповідачу Умови та Правила банківських послуг, відсутність у Анкеті-заяві домовленості сторін про сплату відсотків за користування кредитними коштами, пені та штрафів за несвоєчасне погашення кредиту, надані банком Витяг з Тарифів та Витяг з Умов не можуть розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із відповідачем кредитного договору, оскільки достовірно не підтверджують вказаних обставин.

Надані позивачем Правила надання банківських послуг ПриватБанку, з огляду на їх мінливий характер, не можна вважати складовою кредитного договору й щодо будь-яких інших встановлених ними нових умов та правил, чи можливості використання банком додаткових заходів, які збільшують вартість кредиту, чи щодо прямої вказівки про збільшення прав та обов`язків кожної із сторін, якщо вони не підписані та не визнаються позичальником, а також, якщо ці умови прямо не передбачені, як у даному випадку - в анкеті-заяві позичальника, яка безпосередньо підписана останньою і лише цей факт може свідчити про прийняття позичальником запропонованих йому умов та приєднання як другої сторони до запропонованого договору.

На підставі викладеного, суд приходить до висновку про відсутність правових підстав для стягнення на користь Банку заборгованості за кредитним договором, яка підтверджується розрахунком заборгованості, що виконаний на підставі Правил, Умов та Тарифів банку.

Вимог про стягнення процентів за користування позиченими коштами та інших сум за прострочення виконання грошового зобов`язання, з підстав та у розмірах встановлених актами законодавства, зокрема статтями 625, 1048 ЦК України, позивач не пред`явив.

Вказані висновки також узгоджуються з позицією Великої Палати Верховного Суду викладеною в постанові від 03 липня 2019 року у справі N 342/180/17.

На підставі викладеного, позовні вимоги ПАТ КБ « ПриватБанк» задоволенню не підлягають.

Керуючись статтями 12,13,259, 263-265 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ :

У задоволенні позову акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» (юридична адреса : м. Київ, вул.Грушевського, 1Д ; ідентифікаційний код юридичної особи : 14360570) до ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання : АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_1 ) про стягнення заборгованості за кредитним договором № б/н від 31.07.2007 року, відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Запорізького апеляційного суду в 30-денний строк з дня складання повного рішення суду.

Повне рішення складено 23 липня 2020 року.

У відповідності до п.п. 15.5) п.п.15 п. 1 Розділу ХШ Перехідних Положень ЦПК України в новій редакції, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.

Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню короно вірусної хвороби ( COVID -19) процесуальні строки щодо апеляційного оскарження продовжуються на строк дії такого карантину.

Суддя: Н.Г. Скользнєва

13.07.2020