Ухвала суду № 90571365, 24.07.2020, Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області

233 № 233/4627/18

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 липня 2020 року Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області у складі:

головуючого судді Орчелоти А.В.,

за

участю:

секретаря Петріщевої А.В.,

прокурора Медяник С.В.,

захисника Новікова О.О.,

потерпілої ОСОБА_1

обвинувачених ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

розглянув у підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Костянтинівка, Донецької області, в рамках окремої процесуальної дії, клопотання прокурора про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12018050380000271 від 12 березня 2018 року за обвинуваченням ОСОБА_2 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.15, ч.3 ст.185, ч.3 ст.185, ч.2 ст.187КК України, ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.187 КК України -

В С Т А Н О В И В :

Прокурор у підготовчому судовому засіданні звернувся з письмовим клопотанням про продовження обраного раніше строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинувачених ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , з підстав, викладених в письмовому клопотанні та доданих документах, зважаючи на те, що ризики, передбачені п.п.1,3,5 ч.1 ст.177КПК України станом на теперішній час не перестали існувати.

Потерпіла ОСОБА_1 підтримала клопотання прокурора.

Обвинувачений ОСОБА_2 заперечував проти задоволення клопотання прокурора, посилаючись на тривалість строків утримування його під вартою та на те, що ризики зазначені у клопотанні прокурора, жодним чином не підтвердженні. Просив змінити запобіжний захід на цілодобовий домашній арешт.

Обвинувачена ОСОБА_3 заперечувала проти клопотання прокурора, просила відмовити у його задоволенні, посилаючись на погіршення стану її здоров`я в умовах ізоляції та необхідності належного лікування. Просила змінити запобіжний захід на більш м`який, такий, як домашній арешт.

Захисник Новіков О.О., посилаючись на безпідставність ризиків зазначених в клопотанні прокурора, підтримав думку своїх підзахисних та просив змінити їм запобіжний захід з тримання під вартою на домашній арешт.

Вислухавши думку учасників судового провадження з приводу заявленого клопотання, суд встановив наступне.

Відповідно до ч.3 ст.315КПК України під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого.

Ухвалою Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 29 травня 2020 року відносно ОСОБА_2 і ОСОБА_3 продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів до 27 липня 2020 року включно.

За загальними правилами статті 331КПК України у разі спливу строку утримання обвинуваченого під вартою, суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не перевищує двох місяців.

На поточний час судове провадження відносно ОСОБА_2 , ОСОБА_3 - не завершено, строк тримання під вартою останніх закінчується 27 липня 2020 року.

За вимогами п. п. 3 і 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практикою Європейського суду з прав людини, обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

Згідно з ч.1 ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є, зокрема, забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення.

Відповідно до ч.2 ст.177 КПК України, підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною 1 вказаної статті Закону.

Суд вважає, що на час розгляду справи у підготовчому судовому засіданні не зникли підстави вважати про існування ризиків, передбачені у п.п. 1,3,5 ч.1 ст.177 КПК України, а саме:

ОСОБА_2 - може спробувати: переховуватися від суду, впливати на потерпілого, вчинити інше кримінальне правопорушення;

ОСОБА_3 - може спробувати: переховуватися від суду, впливати на потерпілого, вчинити інше кримінальне правопорушення;

Обговоривши з учасниками кримінального провадження питання продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_2 і ОСОБА_3 , а також враховуючи зауваження сторони захисту щодо необхідності та потребі у відповідному лікуванні обвинуваченої ОСОБА_3 , та тривалість тримання під вартою обвинувачених, суд вважає, що зазначені ризики виправдовують продовження обраного відносно обвинувачених запобіжних заходів, що відповідає практиці Європейського суду з прав людини, відповідно до якої суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, забезпечення яких вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

Існуючи вищенаведені ризики, передбачені ст.177 КПК України, які суд оцінює у сукупності, а не окремо, унеможливлюють зміну обраного щодо обвинувачених запобіжного заходу на більш м`який, який, як і раніше так, і на зараз, не зможе забезпечити належну процесуальну поведінку обвинувачених.

У разі застосування до обвинувачених ОСОБА_2 і ОСОБА_3 більш м`якого запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою, не можливо запобігти вищевказаним ризикам, оскільки всі вони передбачають перебування на волі, що дає можливість вчинити дії вказані у наведених ризиках, тим самим негативно вплинути на повне та всебічне встановлення об`єктивної істини у кримінальному провадженні.

До того ж заяви сторони захисту про необхідність у лікуванні обвинуваченої ОСОБА_3 та погіршення стану здоров`я останньої в умовах ізоляції, є необґрунтованими, оскільки вони хоч і підтверджуються медичними документами, проте згідно довідки Бахмутської міської медичної частини філії ДУ «Центр охорони здоров`я державної кримінально-виконавчої служби: «На теперішній час стан здоров`я обвинуваченої ОСОБА_3 відносно задовільний, вона отримує антиретровірусну терапію, амбулаторне лікування».

Посилання сторони захисту на тривалість утримування під вартою, судом враховано та при цьому суд вважає, що продовження застосованого запобіжного заходу обвинуваченим ОСОБА_2 і ОСОБА_3 не суперечить вимогам ст.5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, оскільки, незважаючи на презумпцію невинуватості, тримання під вартою завжди є законним, якщо є достатні підстави вважати, що існує необхідність у запобіганні вчиненню особою правопорушення чи ухиленню від правосуддя після обвинувачення у вчиненні злочину, з тією метою, щоб особа, яка обґрунтовано обвинувачується, постала перед компетентними органами.

Зазначене узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини, який посилаючись на застосування ст..5Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини у рішеннях «Кудла проти Польщі» та «МакКей проти Сполученого королівства» констатував, що основною метою ст..5 Конвенції є запобігання свавільному або необґрунтованому позбавленню свободи. Проте безперервне тримання під вартою є виправданим лише за умови, якщо у справі наявний значний суспільний інтерес, який переважає принцип поваги до особистої свободи.

Будь-яких обставин, які б свідчили про те, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, з урахуванням наявності ризиків переховування від суду, незаконного впливу на потерпілого та вчинення інших кримінальних правопорушень, не виправдовує такий ступінь втручання у права і свободи обвинувачених ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , судом на теперішній час не встановлено.

Враховуючи, що кримінальне провадження неможливо завершити до закінчення строку дії ухвали про застосування запобіжного заходу, тобто до 27 липня 2020 року, суд, не роблячи передчасних висновків, щодо вини обвинувачених ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , не даючи оцінки зібраним доказам, приймаючи до уваги тяжкість покарання, що їм загрожує у разі визнання їх винуватими у його скоєнні; дані про осіб обвинувачених, а також наявність ризиків, які дають підстави вважати, що обвинувачені можуть здійснити дії, зазначені у ч.1 ст.177КПК України, вважає необхідним продовжити строк тримання під вартою обвинувачених ОСОБА_2 і ОСОБА_3 на строк шістдесят днів.

За таких підстав, суд вважає, що клопотання прокурора є обґрунтованим і підлягає задоволенню, та не знаходить підстав для задоволення клопотання обвинувачених та захисника про зміну запобіжного заходу на більш м`який.

З урахуванням ч.4 ст.183 КПК України, зокрема із обвинуваченням ОСОБА_2 і ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення із застосуванням насильства, підстав для визначення розміру застави у кримінальному провадженні немає.

Керуючись ст. ст.315, 331КПК України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Клопотання прокурора про продовження обвинуваченим ОСОБА_2 та ОСОБА_3 застосованого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - задовольнити.

У задоволенні клопотання сторони захисту про зміну запобіжного заходу – відмовити.

Продовжити строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_2 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 та обвинувачується у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.15, ч.3 ст.185, ч.3 ст.185, ч.2 ст.187КК України, на строк 60 днів до 21 вересня 2020 року включно.

Продовжити строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченої ОСОБА_3 , яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_2 та обвинувачується у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.187 КК України, на строк 60 днів до 21 вересня 2020 року включно.

Обвинувачених ОСОБА_2 і ОСОБА_3 тримати від вартою в ДУ «Бахмутська установа виконання покарань (№6)».

Копію ухвали вручити обвинуваченим, захиснику та прокурору, а також направити начальнику ДУ «Бахмутська установа виконання покарань (№6)».

Зобов`язати завідувача Бахмутської міської медичної частини - повідомляти суд про стан здоров`я обвинуваченої ОСОБА_3 , періодично, кожні два тижня, у строк утримування в умовах ізоляції.

Ухвала може бути оскаржена до Донецького апеляційного суду протягом семи днів з моменту проголошення, а особами, які тримаються під вартою, з моменту отримання копії ухвали.

Суддя А.В.Орчелота