Рішення № 90571308, 16.07.2020, Кальміуський районний суд міста Маріуполя (до 25.04.2025 - Іллічівський районний суд м. Маріуполя)

264/2968/16-ц

2/264/543/2020

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" липня 2020 р. Іллічівський районний суд м. Маріуполя Донецької області під головуванням судді Іванченко А. М. , за участі секретаря судового засідання Солонській Т.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Маріуполі цивільну справу за позовом Акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, -

В С Т А Н О В И В:

У травні 2016 року Публічне акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк», правонаступником якого є Акціонернє товариство комерційний банк «ПриватБанк» (далі - АТ КБ «ПриватБанк»), звернувся до суду із вказаним позовом, в якому зазначив, що 18.05.2007 року між ним та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір №MR14GK11060022. Відповідно до умов кредитного договору АТ КБ «Приватбанк» зобов`язався надати ОСОБА_1 кредит у розмірі 14 030,62 доларів США на термін дії до 17.05.2027 року, а ОСОБА_1 зобов`язався повернути кредит та сплатити відсотки за користування кредитними коштами в строки та порядку, встановленому кредитним договором. Згідно договору у випадку порушення зобов`язань за кредитним договором, відповідач сплачує Банку відсотки за користування кредитом у подвійному розмірі на місяць, нараховані від суми непогашеної в строк заборгованості за кредитом. АТ КБ «Приватбанк» свої зобов`язання за договором та угодою виконав у повному обсязі, а саме видав відповідачу кредит. Відповідач в порушення умов кредитного договору свої зобов`язання не виконав. Станом на 04.04.2016 року відповідач має заборгованість за кредитним договором 10 035,99 доларів США, яка складається з наступного: 8 242,88 доларів США - заборгованість за кредитом, 1 219,56 доларів США заборгованість по процентам за користування кредитом, 86,52 доларів США заборгованість за комісією; а також штрафи відповідно до умов кредитного договору: 9,58 доларів США - штраф (фіксована частина), 477,45 доларів США - штраф (процентна складова). В забезпечення виконання зобов`язання за кредитним договором №MR14GK11060022 між ПАТ КБ «Приватбанк» та ОСОБА_2 було укладено договір поруки. Відповідач ОСОБА_1 свої зобов`язання за кредитним договором не виконав, тому позивач просить суд стягнути з відповідачів як солідарних боржників заборгованість за кредитним договором у сумі 10 035,99 доларів США, що за курсом 26,10 відповідно до службового розпорядження НБУ від 04.04.2016 року складає 261 939,25 грн. за кредитним договором MR14GK11060022, а також стягнути судові витрати у розмірі 3 929,09 грн.

Рішенням Іллічівського районного суду м. Маріуполя від 13 липня 2016 року цивільну справу за позовом Акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, було прийнято заочне рішення та позовні вимоги було задоволено частково.

Ухвалою Іллічівського районного суду м. Маріуполя від 02 жовтня 2019 року заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення суду було задоволено, заочне рішення Іллічівського районного суду м. Маріуполя від 13 липня 2016 року було скасовано та призначено справу до розгляду за правилами загального позовного провадження.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце судового засідання повідомлений належним чином, в матеріалах справи мається заява, в якій він просив розглянути справу за його відсутністю, підтримав позовні вимоги, просив позов задовольнити у повному обсязі, проти винесення заочного рішення не заперечує.

Відповідач ОСОБА_1 позов не визнав, просив відмовити у задоволенні позову, надав письмові заперечення та копії квитанцій щодо погашення заборгованості за кредитом.

Відповідач ОСОБА_2 в судовому засідання не з`являлась з невідомих суду причин. Письмового відзиву на позовну заяву суду не надала.

Дослідивши письмові докази та оцінивши докази по справі в їх сукупності суд приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що 18 травня 2007 року між ПАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір MR14GK11060022, за умовами якого Банк зобов`язався надати позичальнику кредитні кошти в розмірі 12 000 доларів США на придбання житлової нерухомості, а також 2 030,64 доларів США на сплату страхових платежів, зі сплатою 0,84% на місяць на суму залишку заборгованості за кредитом, строком повернення кредиту до 17 травня 2022 року.

Погашення заборгованості за кредитним договором здійснюється щомісячно (щомісячний платіж) у сумі 154,57 доларів США для погашення заборгованості за кредитним договором, що складається із заборгованості по кредиту, відсоткам, винагороди (а.с.17-19).

18 травня 2007 року між ПАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_2 було укладено договір поруки в забезпечення виконання ОСОБА_1 зобов`язань за кредитним договором від 18 травня 2007 року №MR14GK11060022 в розмірі 14 030,64 доларів США, зі сплатою 0,84% за місяць у період сплати з «20» по «24» число кожного місяця 154,57 доларів США, строком виконання по 17 травня 2022 року (а.с.20).

Відповідно до п.13 вказаного договору поруки зміни і доповнення до цього Договору вносяться тільки за згодою сторін, в письмовому вигляді, шляхом укладання відповідної додаткової угоди.

18 травня 2007 року між ОСОБА_1 та ПАТ КБ «ПриватБанк» було укладено договір іпотеки предметом договору якого є надання Іпотекодавцем в іпотеку нерухомого майна, а саме: житловий будинок літ.А-1 з усіма надвірними побудовами та спорудами в цілому загальною площею – 51,1 кв.м., житлова площа – 23,6 кв.м., за адресою: АДРЕСА_1 та земельну ділянку, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , в забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором №MR14GK11060022 від 18 травня 2020 року (а.с. ).

За розрахунком заборгованості за договором №MR14GK11060022 від 18 травня 2007 року, укладено між ПриватБанком та клієнтом – ОСОБА_1 , станом на 04.04.2016 року рахується заборгованість в розмірі 10 035, 99 доларів США, яка складається: 8242,88 доларів США – загальний залишок заборгованості за наданим кредитом (тіло кредиту), в тому числі залишок простроченої заборгованості за наданий кредит – 698,27 доларів США; 1219,56 доларів США – загальний залишок заборгованості за процентами, в тому числі залишок заборгованості за процентами, нарахованими на залишок простроченої заборгованості за кредитом – 1181,34 доларів США; 86,52 доларів США – заборгованість з комісії в тому числі заборгованість за простроченою комісією; 9,58 доларів США – штраф (фіксована частина); 477,45 доларів США – штраф (відсоток від суми заборгованості) (а.с.4-9).

Згідно розрахунку заборгованості в період з 18.05.2007 року по 20.11.2008 року відсотки нараховувалися за процентною ставкою 10,08 % річних, з 24.11.2008 року по 04.04.2016 року відсотки нараховані за процентною ставкою 12,12 %.

03 жовтня 2008 року за вихідним номером 20.1.3.2/6-22855/3304 Банком ОСОБА_1 за місцем мешкання: АДРЕСА_1 , було направлено лист про підвищення відсоткової ставки до 12,12 % з 24.11.2008 року .

Відповідно листа представника Банку від 03.04.2020 року №272504-ВБ, повідомлення ОСОБА_2 щодо підвищення відсоткової ставки не надсилалось .

21.09.2015 року відповідачам було направлено повідомлення про дострокове виконання кредитного договору та повернення суми кредиту (а.с.11-12).

Згідно письмових пояснень представника позивача ОСОБА_3 , викладених у відповіді на відзив станом на день складання цієї відповіді предмет іпотеки Банком не реалізовано, з невідомих причин .

Відповідно до статті 559 ЦК України порука припиняється, зокрема, у разі зміни зобов`язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності.

Згідно роз`яснень Верховного Суду України наведених у постанові від 13.09.2017 року у справі №6-1539цс17, до припинення поруки призводить такі зміни умов основного зобов`язання без згоди поручителя, які призвели до збільшення обсягу відповідальності останнього. Збільшення відповідальності поручителя внаслідок зміни основного зобов`язання виникає в разі: підвищення розміру процентів; відстрочення виконання, що призводить до збільшення періоду, за який нараховуються проценти за користування чужими грошовими коштами; установлення (збільшення розміру) неустойки; встановлення нових умов щодо порядку зміни процентної ставки в бік збільшення тощо.

Позивачем не надано доказів узгодження з відповідачем ОСОБА_2 зміни відсоткової ставки за основним зобов`язанням в бік її збільшення та письмової згоди поручителя на такі зміни.

За таких обставин, суд не находить підстав для задоволення вимог позивача щодо стягнення з відповідача ОСОБА_2 , як поручителя суми заборгованості за кредитним договором.

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідачем ОСОБА_1 не заперечується утворення заборгованості за кредитним договором у зв`язку фінансовою кризою у світі. З наданих платіжних документів в період з травня 2007 по березень 2016 року, на виконання умов кредитного договору, відповідачем вносилися кошти на рахунок НОМЕР_1 .

Відповідно до п.3.2 розділу 3 Постанови Національного Банку України №168 від 10.05.2007 року «Про затвердження Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту» (що діяли на час укладання спірного кредитного договору), (далі за текстом – Постанова НБУ №168) кредитний договір має містити графік платежів (згідно зі строковістю, зазначеною у договорі, - щомісяця, щокварталу тощо) у розмірі сум погашення основного боргу, сплати процентів за користування кредитом, вартості всіх супутніх послуг, а також інших фінансових зобов`язань споживача за кожним платіжним періодом з урахуванням даних, передбачених у додатку до цих Правил. У графіку платежів має бути докладно розписана сукупна вартість кредиту за кожним платіжним періодом.

Відповідно до п.п.2.3.-2.4. розділу 2 Постанови НБУ №168, у разі, якщо окремі умови кредитування діятимуть протягом не всього строку користування кредитом, банки мають обов`язково ознайомити споживача з умовами, а також зі строком, протягом якого діятимуть такі умови, та з порядком інформування споживача про їх зміну. Банки зобов`язані отримати письмове підтвердження споживача про ознайомлення з вищенаведеною інформацією.

Згідно частини 1 статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановленим договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 527 ЦК України боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор – прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту. Кожна із сторін у зобов`язанні має право вимагати доказів того, що обов`язок виконується належним боржником або виконання приймається належним кредитором чи уповноваженою на це особою, і несе ризик наслідків непред`явлення такої вимоги.

Відповідно до статті 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

З аналізу наведених норм слідує, що банк має довести надання позичальникові грошових коштів у розмірі та на умовах, встановлених договором, правомірність підвищення відсоткової ставки

Відповідно до ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Доказами, які підтверджують наявність заборгованості та її розмір є первинні документи, оформлені відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність». Згідно вказаної норми Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це не можливо – безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Відповідно до пункту 5.6 Положення про організацію операційної діяльності в банках України, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 18 червня 2003 року №254, виписки з особових рахунків клієнтів є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту.

Розрахунок заборгованості позивача не є належним доказом, який доводить обґрунтованість вимог Банку. Такий висновок узгоджується з правовою позицією ВС наведену у постанові від 30.01.2018 року по справі №161/16891/15-ц.

Умовами кредитного договору для позичальника встановлена фіксована сума в розмірі 154,57 доларів США, яка підлягає сплаті щомісячно в рахунок погашення заборгованості за кредитом в строк до 17 травня 2022 року.

Проте, позивачем на вимогу суду не надано графіку погашення заборгованості із зазначенням розміру сум погашення основного боргу, сплати процентів за користування кредитом, вартості всіх супутніх послуг, а також інших фінансових зобов`язань позичальника за кожним платіжним періодом.

Також позивачем не надано суду первинних документів, що свідчать про виконання Банком перед позичальником умов договору з надання позики саме в розмірі визначеному кредитним договором.

Не надано суду особового рахунку позичальника ОСОБА_1 , що підтверджує або спростовують внесення ним на поточний рахунок НОМЕР_1 коштів та списання їх на погашення заборгованості згідно умов договору та графіку платежів.

Крім того, суд приходить до висновку, що наведений позивачем розрахунок заборгованості не відповідає умовам кредитного договору, оскільки наведена в ньому процента ставка не узгоджена з позичальником. Розмір відсоткової ставки зазначений у графі «процентна ставка (прострочена)» не є подвійною, тому не відповідає умовам п.7.4 кредитного договору.

На підставі вищенаведеного суд приходить до висновку про те, що позов ПАТ КБ «ПриватБанк» до відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, як основного позичальника за кредитним договором, також не підлягає задоволенню з підстав недоведеності правомірності своїх вимог та розміру заборгованості.

На підставі ст. ст. 16, 509, 526, 527, 530, 559, 610, 1054 ЦК України, ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність», розділ 2-3 Постанови Національного Банку України №168 від 10.05.2007 року «Про затвердження Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту», пункту 5.6 Положення про організацію операційної діяльності в банках України, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 18 червня 2003 року №254, Керуючись ст. ст. 11,12, 76-81, 141, 259, 263-265, 268 213, 215, 224-226 ЦПК України суд, -

В И Р І Ш И В:

У задоволені позовних вимог Акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості - відмовити.

На рішення може бути подана апеляція до Донецького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя: А. М. Іванченко