Рішення № 90571212, 15.07.2020, Центральний районний суд міста Маріуполя (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Маріуполя)

Справа № 263/4699/20

Провадження № 2/263/1611/2020

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 липня 2020 року Жовтневий районний суд міста Маріуполя Донецької області у складі головуючого судді Соловйова О.Л., при секретарі Кирилюк В.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного провадження в залі суду в м. Маріуполі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на повнолітню дитину, яка продовжує навчання,

ВСТАНОВИВ:

До Жовтневого районного суду міста Маріуполя Донецької області 17 квітня 2020 року надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , в якій позивач просить суд стягнути з ОСОБА_2 на її користь аліменти у розмірі 1/4 частини усіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, на період навчання, але не більше ніж до досягнення 23 річного віку.

На обґрунтування вимог позивач посилається на те, що вона є донькою ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , які перебували у зареєстрованому шлюбі. На теперішній час позивач є повнолітньою дитиною та з вересня 2019 року навчається на 1 курсі Донецького юридичного інституту МВС України денної форми навчання, контрактної основи, у зв`язку із чим не має можливості самостійно влаштуватися на роботу та потребує матеріальної допомоги. Строк закінчення навчання – 30 червня 2022 року. Відповідач є особою працездатного віку, не є інвалідом. У зв`язку з чим, керуючись ст. ст. 199-201 СК України, позивач просить суд задовольнити позовні вимоги.

Ухвалою Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області від 30 квітня 2020 року відкрито провадження у справі та призначено її до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження із повідомленням (викликом) сторін. Роз`яснено відповідачу право подати відзив на позов, а позивачу відповідь на відзив.

Відповідачем надано суду відзив на позов, в якому останній позовні вимоги визнав частково, а саме не заперечував проти задоволення позову у розмірі 1/8 частини від усіх видів заробітку, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку до досягнення 23 років або до закінчення навчання. Свої заперечення обґрунтував тим, що при визначенні розміру аліментів мають бути враховані вартість навчання, вартість підручників, проїзду до навчального закладу, проживання за місцем знаходження. Вказав, що донька зареєстрована та проживає в його квартирі, частково сплачує комунальні послуги.

Позивачка у судове засідання не з`явилася, надала суду письмову заяву, в якій просила справу розглянути у її відсутність, наполягала на задоволенні позовних вимог.

Відповідач у судове засідання не з`явився, надав суду письмові пояснення, в якій зазначив, що позовні вимоги визнає частково, а також просив розгляд справи провести у його відсутність.

Визнаючи наявні матеріали про права та взаємини сторін достатніми, суд розглянув справу в порядку ч.2 ст. 247 ЦПК України без фіксування судового процесу технічними засобами, на підставі наявних у справі доказах у відсутність не з`явившихся сторін.

Судом досліджуються саме представлені письмові докази на підтвердження та спростування тих обставин, на які посилалася позивач, інших суду не представлено та про їх витребування перед судом не порушувалося клопотань.

Суд, вирішуючи питання, передбачені ст. ст. 12, 264 ЦПК України, виходить з наступного.

Судом встановлено, що відповідно свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , виданого Відділом реєстрації актів громадянського стану Ілічівського райуправління юстиції м. Маріуполя Донецької області від 13 червня 2002 року, батьками ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .

З довідки від 30 червня 2020 року № 57/20с, виданої Донецьким юридичним інститутом МВС України, вбачається, що ОСОБА_1 є студенткою денної форми навчання 1 курсу Донецького юридичного інституту МВС України за спеціальністю «Правоохоронна діяльність» з 01 вересня 2019 року по 30 червня 2022 року за контрактом, вартість якого складає 13800 грн на рік.

Згідно довідки з місця проживання, позивачка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , Ѕ частки власником якої, відповідно до свідоцтва про право власності є ОСОБА_2 .

Разом з тим, у матеріалах справи наявна довідка про доходи відповідача від 25.05.2020, з якої вбачається, що середньомісячний дохід відповідача становить 35868,85 грн.

Відповідно до ст.4 ЦПК України, до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів має право звернутись кожна особа.

Відповідно до ст.12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ч.1ст.13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Статтею 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно ст. 199 СК України, якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов`язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умов, що вони можуть надавати матеріальну допомогу. Право на утримання припиняється у разі припинення навчання. Право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків, з ким проживає дочка, син, а також самі дочка, син, які продовжують навчання.

Відповідно до ст. 200 СК України суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у статті 182 цього Кодексу. При визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим з батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином.

Згідно зі ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.

Згідно з ч. 3 ст. 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Відповідно до п.20 Постанови Пленуму Верховного Суду України №3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» від 15 травня 2006 року обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття, виникає за обов`язкової сукупності таких юридичних фактів: досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18, але є меншим 23 років; продовження ними навчання, потреба у зв`язку з цим у матеріальній допомозі; наявність у батьків можливості надавати таку допомогу. При визначенні розміру аліментів на повнолітніх дітей суд враховує такі обставини: стан здоров`я та матеріальне становище повнолітніх дочки, сина; стан здоров`я й матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, інших дітей; можливість надання утримання другим з батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дітьми; інші обставини, що мають істотне значення.

Аналогічний правовий висновок викладено в рішенні ВС №583/664/17 від 21.11.2018.

Обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина передбачений главою 16 СК України. Вказана глава передбачає стягнення аліментів на період навчання і не передбачає стягнення додаткових витрат. До такого висновку прийшов ВС у справі № 642/36/16-ц від 29.03.2018, предметом розгляду якої було стягнення аліментів на повнолітню дитину та додаткових витрат.

Згідно до ч.ч.5, 6 ст.13 Закону України «Про судоустрій та статус суддів», висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов`язковими для всіх суб`єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права. Висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

Відповідно до ч.4 ст.263 ЦПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

З аналізу наведених норм необхідно дійти висновку, що обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов`язкової сукупності таких юридичних фактів: досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18, але є меншим 23 років; продовження ними навчання; потреба у зв`язку з цим у матеріальній допомозі; наявність у батьків можливості надавати таку допомогу.

Як встановлено судом відповідач є особою працездатного віку, доказів про наявність медичних протипоказань встановлених йому щодо працевлаштування та заняття певними видами діяльності суду надано не було, у нього немає інших неповнолітніх дітей, яких він повинен утримувати, тому в сукупності оцінених судом доказів, є підстави вважати, що відповідач спроможний надавати матеріальну допомогу на утримання дочки.

Таким чином, суд дослідив всі докази, оцінив їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, оцінив належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, виходячи з системного аналізу наведених вище норм чинного законодавства, враховуючи, що ОСОБА_1 , є повнолітньою та продовжує навчання, у зв`язку з чим не має власного заробітку, а відповідач в свою чергу є особою працездатного віку, працює, доказів про наявність у нього інших неповнолітніх дітей, яких він повинен утримувати не надав, тому в сукупності оцінених судом доказів, є підстави вважати, що відповідач спроможний надавати матеріальну допомогу на утримання дочки та беручи до уваги обов`язок обох батьків брати участь в утриманні повнолітньої дитини, що продовжує навчання, суд дійшов до висновку про наявність підстав для задоволення позову та стягнення аліментів у розмірі 1/4 частини з усіх видів його заробітку щомісячно, що забезпечить ОСОБА_1 рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку, а саме такий розмір буде необхідним і достатнім для належного утримання повнолітньої дитини, яка продовжує навчання, оскільки рівнозначний обов`язок щодо його утримання покладається також на мати позивачки, тому позовні вимоги є такими що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ч. 1 ст. 191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду з дня пред`явлення позову.

Відповідно до вимог п. 1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України рішення суду в межах суми платежу за один місяць допускається до негайного виконання.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь держави підлягає стягненню судовий збір у сумі 840,80 гривень.

Керуючись ст. ст. 180, 182, 191, 199 СК України, ст. ст. 3, 12, 13, 76–80, 89, 141, 263–265,430 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на повнолітню дитину, яка продовжує навчання, задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ІПН НОМЕР_2 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ІПН НОМЕР_3 , аліменти в розмірі 1/4 частини зі всіх його видів заробітку (доходів) щомісячно, починаючи з 17 квітня 2020 року і до закінчення навчання, але не більше ніж до досягнення ОСОБА_1 двадцяти трьох років.

Рішення в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць підлягає негайному виконанню.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ІПН НОМЕР_2 , у дохід держави судовий збір у сумі 840,80 грн.

Рішення суду може бути оскаржене до Донецького апеляційного суду через Жовтневий районний суд м. Маріуполя Донецької області шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя О.Л.Соловйов