Вирок № 90571010, 24.07.2020, Торецький міський суд Донецької області (до 25.04.2025 - Дзержинський міський суд Донецької області)

Справа №233/3853/18

Провадження №1-кп/225/59/2020

В И Р О К

іменем України

24 липня 2020 року м.Торецьк

Дзержинський міський суд Донецької області у складі:

головуючого судді Качаленка Є.В.,

суддів Челюбєєва Є.В.,

Скиби М.М.,

за участю: секретарів Федорцової І.С., Солодкої (Панаслюк) Є.В., Савченко О.О., Черникової Н.В., Петрової С.О.

прокурорів Загребельного Ю.О., Калашнікової Т.В.,

обвинуваченого ОСОБА_1 ,

обвинуваченого ОСОБА_2 ,

і їх захисника Ружицького В.В.,

обвинуваченого ОСОБА_3 ,

і його захисників Бєляєва В.О., Коника Г.В.,

потерпілої ОСОБА_4 ,

свідків ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі Дзержинського міського суду Донецької області кримінальне провадження внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12018050380000408 від 23.04.2018 року відносно

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець м. Сколе Львівської області, громадянин України, освіта середня, не одружений, не працює, зареєстрований АДРЕСА_1 , проживає АДРЕСА_2 , раніше судимий:

1) 10.11.2014 Сколівським районним судом Львівської області за ч.1 ст.185, ст.75 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 1 рік, звільнений від відбуття покарання з випробуванням з іспитовим строком 1 рік;

2) 25.05.2015 Стрийським міськрайонним судом Львівської області за ст. 190 ч.2, 71 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 1 рік 2 місяці,

за обвинуваченням у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.27 ч.3 ст.186 КК України,

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженець смт Тересва Тячівського району Закарпатської області, громадянин України, з неповною вищою освітою, одружений, не працює, зареєстрований АДРЕСА_3 , проживає АДРЕСА_4 , в силу ст. 89 КК України не судимий,

за обвинуваченням у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.186 КК України,

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженець смт Буштино Тячівського району Закарпатської області, громадянин України, освіта середня, неодружений, не працює, зареєстрований АДРЕСА_5 , проживає АДРЕСА_6 , раніше судимий 29.04.2014 року Тячівським районним судом Закарпатської області за ч.1 ст. 122, 75, 76 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 2 роки, звільнений від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 2 роки; 06.05.2015 звільнення від відбування покарання скасовано, направлено для відбування покарання у виді позбавлення волі на строк 2 роки,

за обвинуваченням у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.186 КК України,

ВСТАНОВИВ

В квітні 2018 року, точний день та час не встановлено, у ОСОБА_1 виник злочинний умисел, спрямований на викрадення грошових коштів та ювелірних виробів ОСОБА_4 , яка мешкає за адресою: АДРЕСА_7 , про наявність яких знав, оскільки мешкав з її племінницею ОСОБА_8 та бував у ОСОБА_4 вдома. З цією метою ОСОБА_1 розробив детальний злочинний план, відповідно до якого в якості виконавців необхідно було залучити осіб, які мають проникнути до приміщення вказаного домоволодіння та викрасти її майно, а він буде здійснювати загальне керівництво їх діями, підшукати засоби та знаряддя злочину, здійснювати організацію їх пересування до місця скоєння злочину та забезпечити втечу з місця події.

Приблизно 08.04.2018, точний день та час достовірно не встановлено, ОСОБА_1 , діючи відповідно до розробленого ним злочинного плану, зателефонував своєму знайомому ОСОБА_2 , з метою залучення останнього в якості виконавця злочину, якому запропонував викрасти майно ОСОБА_4 , на що останній, усвідомлюючи протиправність вказаних дій, добровільно погодився на його вчинення, чим вступив з ОСОБА_1 у попередню змову. У свою чергу ОСОБА_2 , беручи на себе погоджену з ОСОБА_1 функцію виконавця викрадення майна, залучив у якості співучасника свого знайомого ОСОБА_3 , якому повідомив про задум вчинення злочину, на що останній, усвідомлюючи протиправність дій, добровільно погодився на його вчинення, чим вступив з ОСОБА_2 та ОСОБА_1 у попередню змову.

Згідно розробленого ОСОБА_1 злочинного плану викрадення майна ОСОБА_4 , ОСОБА_3 та ОСОБА_2 22.04.2018 приїхали до м.Костянтинівка Донецької області, де вказаними особами було погоджено вищевказаний злочинний план та розподілені злочинні ролі, відповідно до яких ОСОБА_1 повинен був привезти ОСОБА_3 та ОСОБА_2 до місця скоєння злочину, а вони повинні були проникнути до домоволодіння та викрасти майно ОСОБА_4 , і після цього ОСОБА_1 мав відвезти їх назад, а також повинен був забезпечити їх знаряддями злочину, а саме масками, рукавичками та ліпкою стрічкою.

22.04.2018 приблизно о 20:00, більш точний час не встановлено, ОСОБА_1 , діючи повторно, згідно розподілених злочинних ролей відповідно до розробленого ним плану, передав ОСОБА_3 та ОСОБА_2 ліпку стрічку для зв`язування потерпілої, а також для приховування слідів злочину - рукавички та панчохи для закриття обличчя, які заздалегідь придбав та підготував для викрадення майна, та, діючи в групі з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , реалізуючи свій спільний злочинний умисел, приїхали до с.Олександро -Калинове Костянтинівського району Донецької області, де привів останніх до домоволодіння АДРЕСА_7 , за місцем мешкання ОСОБА_4 . Крім цього, ОСОБА_1 розповів останнім схему розташування кімнат в будинку та ймовірне розташування грошей і місцезнаходження потерпілої ОСОБА_4 . Після цього ОСОБА_3 і ОСОБА_2 залишились біля домоволодіння АДРЕСА_7 та здійснювали візуальне спостереження за мешканкою будинку з метою вибору зручного моменту проникнення до будинку ОСОБА_4 з метою викрадення її майна, а ОСОБА_1 поїхав за місцем свого мешкання.

23.04.2018 приблизно о 01:00, більш точний час не встановлено, ОСОБА_1 , продовжуючи реалізовувати спільний злочинний умисел, діючи повторно, згідно розподілених ролей відповідно до розробленого ним плану, на автомобілі «ВАЗ 2101» р/н НОМЕР_1 повернувся до с.Олександро-Калинове і, розуміючи, що в будинку АДРЕСА_7 ) можливо перебуває ОСОБА_4 , настояв, щоб виконавці ОСОБА_3 та ОСОБА_2 негайно розпочали скоєння злочину, після чого став чекати їх неподалік від зазначеного домоволодіння, щоб швидко забрати останніх після скоєння злочину з метою запобігання можливості бути поміченими або затриманими на місці події.

23.04.2018 приблизно о 02:28, більш точний час не встановлено, ОСОБА_3 разом з ОСОБА_2 , діючи згідно розподілених злочинних ролей відповідно до розробленого ОСОБА_1 плану, з метою відкритого викрадення чужого майна, перелізли через паркан і таким чином проникли на територію домоволодіння АДРЕСА_7 , шляхом розбиття шлакоблоком скла вікна в приміщенні коридору, проникли всередину будинку. На шум від розбиття скла прокинулась потерпіла ОСОБА_4 та вийшла в коридор, де ОСОБА_3 , продовжуючи реалізовувати спільний злочинний умисел, наніс їй один удар рукою в ліве око, один удар рукою в ліву частину лоба та один удар рукою в перенісся, при цьому став утримувати потерпілу ОСОБА_4 рукою, щоб остання не змогла виконати будь-які дії до опору. Внаслідок дій ОСОБА_3 , який діяв спільно з ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , згідно розробленого останнім плану з метою реалізації злочинного умислу, спрямованого на відкрите викрадення чужого майна, потерпілій ОСОБА_4 були заподіяні тілесні ушкодження: крововиливи в області лобу ліворуч, на нижній повіці лівого ока, садно на спинці носа, які за ступенем тяжкості відносяться до легких тілесних ушкоджень.

Далі ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , продовжуючи діяти відповідно до розробленого злочинного плану, згідно розподілених ролей, стали вимагати від потерпілої ОСОБА_4 віддати грошові кошти. Після чого ОСОБА_3 залишився біля потерпілої, наглядаючи щоб вона не змогла виконати будь-які дії до опору, а ОСОБА_2 в цей час обшукував кімнати будинку.

Подавивши вищевказаними діями волю потерпілої ОСОБА_4 та позбавивши її можливості до опору, ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , діючи відповідно до розробленого плану, реалізуючи свій спільний з ОСОБА_1 злочинний умисел, діючи умисно, з корисливих мотивів, із застосування насильства, яке не є небезпечним для життя та здоров`я особи, відкрито викрали майно, яке належить ОСОБА_4 , а саме:

- гаманець коричневого кольору, який матеріальної цінності для потерпілої не становить, в якому знаходились грошові кошти в сумі 4400 доларів США, що згідно офіційного курсу валют 2617,8455грн/100дол. складає 115185,20 грн, та грошові кошти в сумі 2000 російських рублів, що згідно офіційного курсу валют 4,269грн/10руб. складає 853,8 грн;

- жіночий гаманець яскраво червоного кольору, який матеріальної цінності для потерпілої не становить, в якому знаходились грошові кошти у сумі 10000 грн;

- грошові кошти в сумі 10600 грн;

- грошові кошти в сумі 150 доларів США, що згідно офіційного курсу валют 2617,8455грн/100дол. складає 3926,77 грн;

- мобільний телефон "Нокія С7-00", вартістю 420 грн;

- мобільний телефон "Samsung GT-E102i", вартістю 219,64 грн, в якому знаходилась сім-карта оператора «Водафон» НОМЕР_2 , яка матеріальної цінності для потерпілої не становить;

- сережки у формі ромбу, виконані з золота 585 проби, вагою 2,07г, вартістю 1956,15 грн;

- сережку у формі піки, виконану з золота 585 проби, вагою 2,35г, вартістю 2220,75 грн;

- обручку, виконану з золота 585 проби, вагою 2,74г, вартістю 2589,30 грн.

Після чого, ОСОБА_3 та ОСОБА_2 з метою утримання викраденого майна та позбавлення опору з боку потерпілої, липкою стрічкою, яка заздалегідь була підшукана і раніше надана ОСОБА_1 , зв`язали потерпілій руки і ноги, та з місця скоєння злочину втекли, розпорядившись викраденим на свій розсуд, завдавши потерпілій матеріальну шкоду на загальну суму 147971,61грн.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 вину у вчиненні злочину визнав повністю та пояснив, що в квітні він був вдома на Закарпатті . Попросив знайомого ОСОБА_10 допомогти з ремонтом, сказав, що потрібні гроші на лікування вагітної дружини. ОСОБА_10 повідомив, що у нього є знайомий ОСОБА_11 , який проживає у Донецькій області, можна туди поїхати та заробити грошей. ОСОБА_10 розповів, що є хата і там можна вкрасти гроші 20000 доларів. Через скрутний матеріальний стан погодився на пропозицію ОСОБА_10 . Вони купили білети та поїхали до м.Київ, а звідти на потязі до м.Костянтинівка десь 20-21 квітня приблизно о 12:00-12:30. На залізничному вокзалі їх зустріли ОСОБА_12 та ОСОБА_13 . На вокзалі пробули хвилин 20-30, сіли в таксі та поїхали до знайомого ОСОБА_12 , щоб вони з ОСОБА_10 там відпочили після дороги. Куди саме йому відомо не було. Будинок був нежилий і поселив їх туди ОСОБА_13 . На той час деталі крадіжки йому не були відомі. Через 2-3 години за ними на машині приїхав ОСОБА_12 з ОСОБА_13 . За кермом був невідомий чоловік. ОСОБА_12 передав їм скотч, рукавиці та панчохи. Приїхали в село, назва невідома. Зупинились біля пожежної частини, він, ОСОБА_10 та ОСОБА_12 вийшли з машини, йшли метрів 200-300. ОСОБА_10 і ОСОБА_12 йшли попереду, він позаду. ОСОБА_12 та ОСОБА_10 про щось спілкувались, після чого ОСОБА_12 пішов геть. Коли залишились вдвох, ОСОБА_10 вказав на будинок та повідомив, що там нікого не має і туди треба залізти і вкрасти гроші. Як йому відомо, про будинок ОСОБА_10 розповів ОСОБА_12 . Також сказав, що в будинку живе жінка і на вихідних її вдома немає. Підійшли ближче і побачили, що там горить світло, вирішили туди не ходити. ОСОБА_10 зателефонував комусь і вони повернулись до пожежної станції. Біля станції вони трохи почекали і до них під`їхав ОСОБА_12 з невідомим чоловіком. Вийшовши з машини, ОСОБА_12 сказав їм все одно йти в будинок, сказав, що все нормально і там нікого немає. І вони з ОСОБА_10 пішли вдруге. На вулиці біля забору вони знайшли шлакоблок і ним розбили скло, залізли в хату. Розташування кімнат йому повідомив ОСОБА_10 , сказав, де приблизно можуть лежати гроші та цінності. Коли залізли в хату, побачив силует, розгубився і автоматично вдарив, потім побачив, що то жінка. Жінці стало погано, і він пішов набрав їй води. Жінка запитала, що їм треба, вони сказали, що гроші. Жінка разом із ними пішла до кухні, дістала гаманець і віддала гроші. Коли він знаходився з потерпілою у спальні, ОСОБА_10 ходив по інших кімнатах. У жінки питали чи є ще гроші, вона сказала, що грошей більше немає. Тоді він перестрибнув через ліжко і у тумбочці знайшов ще гроші. Грошей вони забрали приблизно 15000 грн, приблизно 2800 чи 3000 доларів та ювелірні вироби, кільце та сережки. Золоті вироби віддала потерпіла, зняла з себе. ОСОБА_10 погрожував потерпілій, говорив йому, щоб він взяв праску, але ОСОБА_14 відмовився. Після цього зв`язали скотчем жінку, щоб виграти час і вийшли через двері. Пройшли метрів 100-200, їх чекала машина, вони сіли та поїхали до м.Костянтинівка. По дорозі вони викинули панчохи, скотч та мобільний телефон. В Костянтинівці вони сіли в таксі та поїхали до м.Харків, з Харкова до м.Київ, а звідти до Закарпаття . Приблизно через тиждень їх затримали. Також повідомив, що викрадене майно вони поділили з ОСОБА_10 і частину віддали ОСОБА_12 . Кількість грошей точно не пам`ятає, були гривні і долари. Також ОСОБА_47 віддали кільце. Особисто у нього залишилось 1500 доларів, приблизно 5-6 тис. грн, сережки та телефон «Самсунг». Телефон вилучила поліція. Сережки - та яка була у нього та ОСОБА_10 - він здав у м.Хуст скупщику, чоловіку на ім`я ОСОБА_15 , за сережки отримав близько 2000 грн. Викрадені гроші витратив на лікування дружини.

В ході додаткового допиту обвинувачений ОСОБА_3 уточнив свої показання, і пояснив, що коли в с.Олександро-Калинове близько 2 годин спостерігали за хатою, на яку їм вказав ОСОБА_12 , то бачили, що в будинку горить світло і там знаходиться жінка. З цього приводу порадились з ОСОБА_10 та повернулись назад на зупинку. Тоді ОСОБА_10 затефонував ОСОБА_12 та попросив його приїхати. Коли ОСОБА_12 приїхав до них, вони йому сказали, що в будинку жінка і вони туди не підуть, але ОСОБА_12 сказав, що все одно це треба зробити зараз, оскільки вранці буде дуже людно. Також коли вони йшли від пожежної станції до будинку потерпілої, чув як ОСОБА_12 розмовляв з ОСОБА_10 , та говорив йому, де лежать гроші - в тумбочці біля ліжка, вказував на хату потерпілої. Чому ОСОБА_12 не пішов з ними, йому не відомо, напевно, щоб його не впізнали. Це ОСОБА_12 передав їм панчохи, перчатки та скотч, показав хату та розповів, де лежать гроші. Також разом втрьох обговорювали, що треба було розбити скло, потрапити в будинок, і якщо буде жінка, треба її зв`язати. Про те, що треба зв`язати жінку, сказав ОСОБА_12 , для цього і дав скотч. Скотч поклав у рюкзак. Спочатку він з ОСОБА_10 не хотіли йти, пока там є жінка, пропонували піти пізніше, коли вона піде з хати, але ОСОБА_12 наполягав «Беріть розбивайте скло, зв`язуйте скотчем і забирайте кошти», аргументував тим, що зранку буде більш людно. Вони погодились. Хто буде застосовувати насильство, наперед не обговорювали. ОСОБА_12 говорив, що у потерпілої є 20000 доларів, казав, що це знайома його дівчини. На дачі родичів ОСОБА_12 вони не були, пива не пили.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 вину у вчиненні злочину визнав частково і пояснив, що приблизно 20 квітня він зателефонував до ОСОБА_12 та запитав за роботу. ОСОБА_12 повідомив, що робота є на металобазі. Так як він знав, що ОСОБА_14 також потрібні кошти, запропонував і той погодився. 23 квітня вони поїхали до м.Костянтинівка. О 13 : 30 їх зустрів на вокзалі ОСОБА_12 разом з ОСОБА_16 . Через деякий час ОСОБА_12 відлучився, сказав, що йому треба сходити за грошима та дізнатись про роботу. Коли ОСОБА_12 повернувся, сказав, що з роботою не вийшло, попросили ОСОБА_12 влаштувати їх на ночівлю. ОСОБА_17 повідомив, що у нього є будинок, де можна залишитись. Поїхали до ОСОБА_17 . Потім він знову зателефонував ОСОБА_12 та попросився переночувати в іншому місці, оскільки будинок ОСОБА_13 непридатний для проживання, без світла, холодно. ОСОБА_12 сказав, що в с.Олександро-Калинове у його жінки є дача. ОСОБА_12 приїхав за ними з ОСОБА_13 , за кермом був ОСОБА_18 , відвезли їх на дачу. По дорозі ОСОБА_12 говорив, що треба поводити себе тихо, поруч живе тітка. Дача знаходилась біля будинку потерпілої. Посиділи трохи, випили пива і ОСОБА_12 поїхав додому, а він з ОСОБА_14 залишився. Вони вирішили "підзаробити", вийшли на вулицю та почали дивитись, де можна щось вкрасти. Вирішили залізти саме до потерпілої, оскільки її будинок знаходився найближче. Перед цим на дачі взяли рукавиці та панчохи. Походили біля двору, собака гавкала, але світло не вмикалось, подумали, що нікого не має. У двір залізли через хвіртку. Взяли блок і розбили скло у вікні, залізли в хату. ОСОБА_14 заліз перший. Коли потрапив у будинок, побачив, що потерпіла стоїть біля ОСОБА_14 . Потерпілій ні він, ні ОСОБА_14 ніяких ушкоджень не спричиняли, не били, не погрожували. Потерпіла сама сказала, що гроші є та повела їх на кухню, віддала гаманець з грошима. Він ходив ще по кімнатах, шукав, що можна вкрасти, а ОСОБА_14 залишався поруч з потерпілою. У потерпілої він питав, чи є ще гроші, вона заперечувала, після цього вони зв`язали її і вийшли. Зв`язали потерпілу, щоб встигнути втекти. Окрім грошей він взяв ще телефон «Самсунг», більше нічого не брав. Чи брав щось ОСОБА_14 йому не відомо. Побігли в кущі, і він зателефонував ОСОБА_12 , попросив, щоб забрав їх. Про вчинене не говорив. ОСОБА_12 приїхав разом з ОСОБА_13 , вони сіли в машину і поїхали. Дорогою він передав ОСОБА_17 телефон і скотч, та попросив викинути. ОСОБА_19 зняли, коли вибігли з дому потерпілої. Коли приїхали до ОСОБА_20 , він віддав ОСОБА_47 5000 гривень та обручку, сіли в таксі та поїхали до Харкова. З приводу грошей ОСОБА_12 нічого не питав.

В ході додаткового допиту обвинувачений ОСОБА_2 вину у вчиненні злочину визнав частково та додатково пояснив, що ОСОБА_12 на вокзалі запропонував заробити іншим способом - вчинити крадіжку з хати, де нікого немає, і вони погодились. Подробиці вчинення крадіжки між собою не обговорювали, знали що вдома нікого немає, так сказав їм ОСОБА_21 дав їм панчохи, рукавиці та скотч, сказав, що скотчем закриєте вікно, а маски треба вдягнути, щоб не бачили сусіди. ОСОБА_12 увечері вказав на будинок потерпілої та поїхав, чому не захотів брати участь - не відомо, хоча від початку домовлялись вчиняти крадіжку втрьох - він, ОСОБА_12 та ОСОБА_14. Перебуваючи біля двору потерпілої, вони ходили і придивлялись, чи є світло, чи є хто вдома. Коли впевнились, що в будинку нікого не має, залізли. Розбили скло, і лише коли залізли, побачили, що потерпіла вдома. Коли обікрали потерпілу і вийшли з будинку, зателефонували ОСОБА_12 і він забрав їх біля магазину. Викрадене поділили: він взяв собі сережку, ОСОБА_47 кільце, гривні поділили порівну на трьох, а долари у них відібрали у Харкові на вокзалі.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 спочатку вину у вчиненні злочину не визнавав, пояснював, що з ОСОБА_2 познайомились у м.Ужгород, коли відбували покарання. 20.04.2018 до нього зателефонував ОСОБА_2 та запитав чи є робота, відповів, що щось придумає. 22 квітня ОСОБА_10 приїхав в ОСОБА_20 із знайомим, це був ОСОБА_14 . Зустрілись на вокзалі, сказав їм, що роботи немає. ОСОБА_10 запитав, де можна переночувати. ОСОБА_13 запропонував переночувати у нього у с.Бересток. Хлопців відвезли до ОСОБА_24 повернувся додому. Близько 17:30-18:00 зателефонував ОСОБА_10 і сказав, що в будинку холодно, попросив інше житло. ОСОБА_12 запропонував переночувати на дачі тестя в с.Олександро-Калинове. Перед цим попередив, що неподалік живе тітка його дружини і треба поводити себе тихо. Відвіз їх. Через деякий час зателефонував ОСОБА_10 , сказав, що треба щось робити, відповів, що завтра щось придумаємо. Приблизно через півтори години знову зателефонував ОСОБА_10 та попросив їх забрати. Приїхав, пішов на дачу і побачив, що зачинено. Повернувся в машину. ОСОБА_10 вийшов на зв`язок та сказав, що вони в кущах. Зустрілись біля магазину, поїхали в Костянтинівку. По дорозі ОСОБА_14 сказав, що поранив руку, її перебинтували. В Костянтинівці ОСОБА_7 відійшов в магазин, а вони втрьох вийшли з машини, ОСОБА_14 дістав з рюкзака червоний гаманець та дав йому 5000 гривень та кільце, розповів, що вони обікрали хату і їм треба їхати, сіли в таксі та поїхали до Харкова . А він з ОСОБА_13 поїхали додому. Підтвердив, що у потерпілої вдома був один раз на 8 березня, переночував з дружиною, але нічого не пам`ятає, бо був п`яний, вранці прокинулись та поїхали, по хаті не ходив.

В ході додаткового допиту обвинувачений ОСОБА_1 вину у вчиненні злочину визнав частково та змінив показання в тій частині, що на вокзалі запропонував ОСОБА_10 та ОСОБА_14 вчинити крадіжку з будинку в с.Олександро-Калинове. Розповів, що на вихідних нікого не має, потерпіла їздить на базар та залишається у родички ночувати. Обговорили деталі, участь у крадіжці мали брати втрьох. У с.Олександро-Калинове на дачі сказав ОСОБА_10 та ОСОБА_14 , що брати участь у крадіжці не буде. Потім показав будинок потерпілої та пішов геть. Також підтвердив, що давав ОСОБА_10 та ОСОБА_14 рукавиці, маски та скотч. Повернувся на Бересток . Приблизно через дві години ОСОБА_10 вийшов на зв`язок, щоб їх забирав. Приїхав в с.Олександро-Калинове, чекав біля магазину, ОСОБА_10 та ОСОБА_14 прийшли, сіли до машини, і поїхали. Приїхали на "Нульовий" до м.Костянтинівка, дали ОСОБА_13 500 гривень та послали в магазин. Після чого вони розповіли, що залізли до хати, взяли 15000 гривень та золоті вироби. Гроші та золото поділи порівну, вони сіли в таксі та поїхали, а він поїхав додому. Знав, що у Кубати є гроші, оскільки вона займається продажем молока та сиру, має господарство, обстановку в її будинку також знав.

З метою всебічного і повного з`ясування всіх обставин кримінального провадження, суд допитав потерпілу та свідків, а також дослідив у судовому засіданні письмові докази:

Допитана потерпіла ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , пояснила, що вночі приблизно о 02:28 почула шурхіт, потім звук розбитого скла, вийшла зі спальні та побачила силует у чорній масці. Вона закричала «Хто ти?» Після чого послідував удар в око, вона перестала бачити, потім було ще декілька ударів. Було двоє в панчохах. Кричали: "Де гроші, давай гроші". Вона просила не бити її, сказала, що віддасть гроші. Пішли до кухні, вона ввімкнула світло і віддала гаманець, в якому було 9600 грн та 150 доларів. Гроші вони забрали, гаманець залишили. Знову кричали: "Давай ще гроші", повели її у спальню. Вона сіла на ліжко, ОСОБА_14 весь час стояв поруч, удари також наносив ОСОБА_14 . Коли їй стало погано, ОСОБА_14 приніс їй води. ОСОБА_14 і ОСОБА_10 вона розрізняє за зростом і комплекцією, за голосом. Вони скрутили їй руки та зв`язали скотчем, скотч подав ОСОБА_10 , зв`язував ОСОБА_14 . В спальні стояв столик у верхній шухляді якого був гаманець червоного кольору, в ньому було 10000 гривень, які вона відклала на купівлю курчат. Гроші забрав ОСОБА_10 разом з гаманцем. Потім ОСОБА_10 пішов далі по кімнатах, а ОСОБА_14 стояв поруч із нею. ОСОБА_10 повернувся, знову кричав: «Давай гроші, повинні бути ще», «Ти здаеш землю в оренду». ОСОБА_10 переступив через ліжко та пішов до тумби, там у шухляді він забрав ще гаманець, в якому було 4400 доларів та 2000 рублів і золота сережка у формі піки, золота каблучка, сережки. ОСОБА_14 взяв за сережку та сильно смикнув, їй стало боляче і вона сама зняла з себе та віддала. Ще забрали мобільні телефони: Нокію з полиці в кухні, а Самсунг зі спальні. ОСОБА_10 весь час бігав туди-сюди і декілька разів висловлював погрози: "Зараз візьму ніж та поріжу". Коли вони все забрали, їй зв`язали ноги та пішли. Скотч вона перекусила та вибігла через вікно на вулицю до сусідів, звідки викликала поліцію. Також повідомила, що ОСОБА_12 знає по імені " ОСОБА_30 ", а не " ОСОБА_31 ", оскільки він одразу так представився, знає його як ОСОБА_32 8 березня ОСОБА_12 із племінницею залишались у неї вдома ночувати. Наступного дня вранці близько 5 ранку вона пішла поратись по господарству і повернулась до хати близько 8 ранку, в цей час ОСОБА_30 був вже на кухні. Своїй племінниці ОСОБА_33 потерпіла займала напередодні 3500грн, і вони знали, що у неї є гроші. Погрожував ОСОБА_2 , що будуть її питати: "Вмикай праску", "Зараз візьмемо ніж, поріжемо", а ОСОБА_3 відповів "Малий, досить, пішли".

Допитаний в свідок ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , суду пояснив, що з ОСОБА_12 знайомий близько року. Працює в таксі. Минулого року ОСОБА_12 попросив його здати кільце в ломбард. У м.Костянтинівка зустрівся з ОСОБА_1, який був з жінкою, ОСОБА_12 попросив його здати обручку, оскільки у них не було документів. Обручку свідок здав в ломбард, який знаходиться на ринку на вул. Ціолковського. Документи в ломбарді він давав свої, а ОСОБА_12 весь час був поруч з ним. Гроші за обручку віддав ОСОБА_31 , приблизно 2000 грн. ОСОБА_12 сказав, що обручка належить ОСОБА_34 . Також свідок пояснив, що бачив у поліції на впізнанні ОСОБА_12 у кайданках, його проводили повз свідка у наручниках.

Допитаний свідок ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , суду пояснив, що 22.04.2018 близько 17:00 ОСОБА_12 попросив його відвезти в с.Олександро-Калинове. У свідка був автомобіль "копійка". Відвіз його та ще двох хлопців. Дорогою зустріли ОСОБА_35 , який поїхав з ними. Обличчя двох хлопців не запам`ятав. Про що розмовляли, не пам`ятає. Їхали через Яблунівку, ОСОБА_30 вказував дорогу та сказав зупинитись біля пожежної станції. Вони втрьох вийшли та пішли у бік "пожарки", а він з ОСОБА_13 залишився в машині. Через 15 хвилин повернувся ОСОБА_12 , сказав, що чекати хлопців не треба. Додому повернулись близько 9-10 вечора. ОСОБА_12 пішов додому, а свідок - до друзів. Близько 22:00 зателефонував ОСОБА_12 та попросив відвезти його ще раз до с.Олександро-Калинове. Він відмовив, бо випив і за кермо не сяде. ОСОБА_12 попросив дати автомобіль і свідок дозволив, дав ключі, і той поїхав. Свідок повернувся до друзів. Близько 5 години ранку зателефонував ОСОБА_12 і сказав, що повернувся, він вийшов, забрав ключі. ОСОБА_12 дав 500 гривень на пальне. Де був ОСОБА_12 , не питав. Пізніше його викликали в поліцію, допитували, там же бачив і ОСОБА_12 .

Допитаний свідок ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , суду пояснив, що свідку ОСОБА_12 представлявся як " ОСОБА_30 ", а пізніше у поліції дізнався, що ОСОБА_12 звуть ОСОБА_36 . ОСОБА_12 знав, бо той жив із знайомою дівчиною на ім`я « ОСОБА_37 » ОСОБА_38 його також називала на ім`я « ОСОБА_30 ». Раніше, точну дату не пам`ятає, зустрілись вокзалі з ОСОБА_1 та двома хлопцями - ОСОБА_10 та ОСОБА_14 , забрали їх та поїхали разом в село на таксі, яке замовив ОСОБА_36 . Приїхали на Бересток , хлопці попросились відпочити, свідок пустив їх до свого орендованого будинку. Хлопці залишились там, а він з ОСОБА_39 пішов грати у футбол. Пізніше побачив, що ОСОБА_18 кудись їде з ОСОБА_40 , зупинив їх та попросився з ними. По дорозі забрали хлопців та поїхали в с.Олександро-Калинове. Навіщо йому невідомо. Зупинились в селі біля "пожарки", ОСОБА_12 з двома хлопцями вийшли, він з ОСОБА_41 залишився в машині, хвилин через 10 повернувся ОСОБА_31 і поїхали додому. Де залишились хлопці, ОСОБА_36 не говорив. Повернувся до знайомих. Пізніше побачив, що ОСОБА_36 їде кудись за кермом "копійки", поїхав з ним. До с.Олександро-Калинове був коротший шлях, але вони так не поїхали, бо там блокпост. В с.Олександро-Калинове біля "пожарки" зупинились чекати хлопців. Чекали довго 1,5 - 2 години, ОСОБА_36 часто телефонував, майже кожні 20 хвилин. Брав для цього телефон у свідка, разів сім телефонував на вулиці, але з ким спілкувався, не знає, бо свідок спав в машині. Кому телефонував ОСОБА_36 - не знає, той відразу видаляв номера. Потім переїхали на інше місце біля гаражу, там ще чекали. Хлопці повернулись вночі. В руках у одного з них був рюкзак. Свідок сидів на передньому сидінні, ОСОБА_36 - за кермом, а хлопці - позаду. Коли пересікали Красноармійську дорогу, його попросили викинути телефон, старенький чорного кольору, і він його викинув у вікно. Телефон пізніше на цьому місці знайшли в ході слідчого експерименту. Повернулись до м.Костянтинівка, на "Нульовому" всі вийшли, він пішов за цигарками, всі розійшлись. Звернув увагу, що у одного була поранена рука. Про що розмовляли, не слухав. Хлопці на таксі поїхали. ОСОБА_46 нічого не розповідав. Наступного дня з ОСОБА_39 пили пиво, а ввечері їх викликала поліція. ОСОБА_33 зателефонували із поліції і сказали: «Ми вас чекаємо». За ними приїхали, кайданки на них не вдягали, повезли у відділок, чекав у коридорі, потім його допитували, не били, пізніше відпустили. У ОСОБА_33 є родичі в Олександро-Калинове. Під час судового розгляду влітку 2019 йому погрожував ОСОБА_12 - звонив ОСОБА_33, а вона давала свідку телефон. ОСОБА_12 особисто говорив, щоб він підтверджував те, що вони скажуть, або зроблять його "наводчиком": «Скажи так як ми, або будеш там, де ми зараз». В той час ОСОБА_12 був арештований.

Також судом було досліджено письмові докази:

Витяг з ЄРДР 12018050380000408 від 23.04.2018, відповідно до якого внесено відомості щодо розбійного нападу на ОСОБА_4 в с. Олександро-Калинове (т.3 а.с.103).

Протокол огляду місця події від 23.04.2018 з фототаблицею, відповідно до якого під час огляду будинку АДРЕСА_7 , встановлено, що подвір`я огороджено парканом. У коридорі будинку виявлена розірвана москітна сітка та пластикове вікно, скло якого розбите, уламки скла лежать на підлозі. З коридору ліворуч прохід до спальні №1. Перед входом до кімнати №1 на підлозі є пляма бурого кольору розміром до 5 мм, поруч є аналогічна пляма. В спальні є комод з відкритими шухлядками. На підлозі лежать речі. Поруч ліжко, матрац піднятий. На підлозі лежить плед та картонна коробка. Вікно відкрите. Перед ліжком на підлозі лежать два фрагмента скотчу, один - полоса 42 см, другий - 70 см. Прямо від входу зі спальні є коридор, на підлозі - уламки скла та шлакоблок. На підвіконні - уламки скла. В спальні №2 є комод, шухлядки відкриті, шафа, двері відкриті, на підлозі картоні коробки. В кухні на підлозі є пляма бурого кольору 7 мм. Навпроти будинку №11 є будівля магазину, перед яким на асфальтованому майданчику виявлено 7 недопалків цигарок «Rotmans» та коробка із сірниками. З правої руки ОСОБА_4 вилучено відрізок скотча 15 см, яким їй було зв`язано руки. В ході огляду було виявлено та вилучено три відрізка скотча, три змиви з плям бурого кольору, 7 недопалків, коробка з сірниками, 3 відрізки стрічки технічної зі слідами з вікна (т.3 а.с.107- 123).

Відповідно до висновку судово-медичної експертизи №43 від 27.04.2018 року, виявлені у ОСОБА_4 крововиливи в області лобу ліворуч, на нижньому повіку лівого ока, садно на спинці носа утворилися внаслідок дії тупих предметів, від нанесення не менше 3 впливів, можливо у термін та за обставин указаних в ухвалі (двоє невідомих нанесли ушкодження) та відносяться до легких тілесних ушкоджень (т.3 а.с.124).

Заява ОСОБА_3 АДРЕСА_4 28.04.2018, про те, що він добровільно надає для огляду телефон Нокіа, який він взяв з місця злочину, білет на потяг, штани та кросівки, в які був одягнений під час скоєння злочину (т.3 а.с.125).

Протокол огляду речей від 28.04.2018 з фототаблицею, відповідно до якого біля будинку АДРЕСА_4 , де проживає ОСОБА_3 , останній надав на огляд наступні речі при понятих: мобільний телефон «Nokia RM-675» сірого кольору, model: С7-00, імеі: НОМЕР_3 , в якому карта «Київстар» з номером НОМЕР_4 на корпусі тріщина. ОСОБА_3 пояснив, що телефон він взяв під час скоєння злочину 23.04.2018. Також надав білет на ім`я ОСОБА_42 21.04.2018 о 21.18 № потяга 124, яким він їхав до м.Костянтинівка. Надав одежу, вказавши, що саме у ній він був 23.04.2018, а саме: джинси, кросівки. Також видав мотузку. Усі вищезазначені речі ОСОБА_3 доставав з чорного рюкзака та вказав, що рюкзак брав до м.Костянтинівка. Виявлені речі вилучено (т.3 а.с.126-129).

Заява ОСОБА_2 АДРЕСА_10 , про те, що він добровільно надає для огляду свої речі: куртку, штани, футболку, кросівки, в які був одягнений під час скоєння злочину; мобільний телефон Iphone, який придбав за гроші, які відібрав під час скоєння злочину (т.3 а.с.130).

Протокол огляду речей від 28.04.2018 з фототаблицею, відповідно до якого біля будинку АДРЕСА_11 області ОСОБА_2 надав для огляду: куртку, штани, футболку, кросівки. ОСОБА_2 вказав, що речі були одягнені на ньому під час скоєння злочину 23.04.2018 року. Також надав для огляду мобільний телефон чорного кольору «Iphone 4s» при наборі комбінацій *#06# на екрані висвітився номер НОМЕР_5 , задня кришка має пошкодження у вигляді тріщин. Як зазначав ОСОБА_2 вищезазначений телефон він придбав за гроші, які відібрав під час скоєння злочину 23.04.2018. Виявлені речі вилучено (т.3 а.с.131-133).

Протокол огляду місця події від 29.04.2018, відповідно до якого встановлено, що в кабінеті №7 Хустського ВП ГУНП в Закарпатській області свідок ОСОБА_43 добровільно видав сережки жовтого кольору з вставками металу білого кольору та кулон жовтого кольору з гравіруванням у вигляді листочків. Виявлені речі вилучено (т.3 а.с.134-137).

Протокол огляду від 29.04.2018 з фототаблицею, відповідно до якого, за адресою: м.Костянтинівка, вул. Злагоди, буд.2 в присутності власника ОСОБА_6 оглянуто автомобіль ВАЗ 2101 д/н НОМЕР_1 білого кольору. При огляді встановлено, що в багажнику знаходяться пачка цигарок «Rothmans», на задньому сидінні пляшки з-під пива (т.3 а.с.139-146).

Протокол огляду речей від 30.04.2018 з фототаблицею, відповідно до якого у приміщенні кабінету №5 Костянтинівського ВП за адресою м. Костянтинівка, вул.Злагоди, буд.2, оглянуто документи, які добровільно надав ОСОБА_5 : розрахункову квитанцію серії №863208 щодо надання фінансового кредиту з написами «1807 грн», розрахунок провів «25.04.2018», підпис. Також на квитанції стоїть відтиск печатки з написом «Ломбард «Перший 41589168». Оглянуто специфікацію прийняття закладу від 25.04.2018 року № 0000011221, вказано опис застави "обручка, проба 583, вага 2,76", містить підписи. Також договір про надання кредиту та застави №0000011221, в якому визначені умови. Договір має підписи та відтиск печатки. Оглянуті документи вилучені (т.3 а.с.149-152).

Протокол пред`явлення речей для впізнання від 30.04.2018, відповідно до якого потерпіла ОСОБА_4 впізнала серед інших свій мобільний телефон під номером 1 - «Nokia C7-00 imei НОМЕР_3 », яким заволоділи під час розбійного нападу за місцем її проживання 23.04.2018, за кольором, моделлю та тріщиною (т.3 а.с.183-187).

Висновок експерта №2/20-502 від 19.06.2018, відповідно до якого ринкова вартість мобільного телефону торгівельної марки «Nokia» моделі «С7-00» станом на 23.04.2018 могла становити 420 гривень, ринкова вартість мобільного телефону торгівельної марки «Samsung» моделі «GT-E1202i» станом на 23.04.2018 року могла становити 219,64 грн (т.3 а.с.213-224).

Висновок судово-медичної експертизи №54 від 02.07.2018 року, відповідно до якого рубець на задній поверхні правого передпліччя ОСОБА_3 утворився на місці загоєння шкірної рани, заподіяної одноразово, дією гостро-ріжучого предмета, який міг бути уламок скла, можливо в строк і при обставинах вказаних в ухвалі суду (...пролізаючи через вікно поранив об скло руку) та на слідчому експерименті і відноситься до легких тілесних ушкоджень (т.3 а.с.239-240).

Протокол проведення слідчого експерименту від 30.04.2018, відповідно до якого зафіксовано, що ОСОБА_2 в присутності захисника Ружицького В.В. було запропоновано показати та пояснити обставини вчинення ним кримінального правопорушення, яке мало місце 23.04.2018 року, на що ОСОБА_2 погодився та на місці в с.Олександро-Калинове показав та пояснив, що йому зателефонував ОСОБА_44 та запропонував приїхати до м.Костянтинівка. 22.04.2018 року він із ОСОБА_3 приїхали до м.Костянтинівка, їх зустрів ОСОБА_12 . Поїхали на ринок, де ОСОБА_31 купив скотч та печатки, не пояснив, навіщо йому це. Поїхали в покинутий будинок, де він разом з ОСОБА_45 залишались до 20:00. Потім ОСОБА_12 відвіз їх в сусіднє село, за кермом був невідомий чоловік, та ще один хлопець. У с.Олександро-Калинове біля пожежної станції навпроти будинку №9 по вул. Центральна ОСОБА_10 показав, що саме на цьому місці вони вийшли з автомобілю. Саме на цьому місці ОСОБА_12 пояснив йому та ОСОБА_14 , що необхідно пограбувати будинок та повів їх по дорозі вглиб села. ОСОБА_2 провів всіх учасників слідчого експерименту до АДРЕСА_7 , де вказав на будинок АДРЕСА_7 та пояснив, що ОСОБА_12 вказав на цей будинок, що його необхідно пограбувати. Після чого ОСОБА_31 поїхав додому, а він з ОСОБА_45 залишились біля вказаного будинку, спостерігали за мешканцями, простояли 30 хвилин і повернулися до місця, де їх висадили з авто, чекати ОСОБА_46 приїхав на автомобілі, вони йому сказали, що мешканці будинку знаходяться вдома, не сплять, на що ОСОБА_31 відповів, щоб вони все одно залазили до будинку та розбивали вікно. Він разом з ОСОБА_3 пішли до будинку, перелізли через паркан. ОСОБА_2 показав учасникам на паркан праворуч від вхідних воріт у місці, де паркан граничить з гаражем, та пояснив, що саме в цьому місці вони перелізли через паркан, показав, що поруч знаходяться шлакоблоки. Він взяв один з блоків, щоб розбити вікно. Потім ОСОБА_2 запропонував пройти до домоволодіння, де вказав на двері та пояснив, що вони пройшли до тамбуру, де ОСОБА_14 розбив вікно шлакоблоком та перший заліз до будинку, а він заліз другим. В будинку ОСОБА_2 вказав на коридор та пояснив, що через розбите вікно вони потрапили до будинку. Коли ОСОБА_2 заліз до будинку, то ОСОБА_3 вже стояв біля потерпілої та тримав її за руку, вимагав гроші. ОСОБА_10 уточнив, що на голові у них були панчохи. ОСОБА_2 пояснив, що потерпіла віддала гроші, які були в кухні в гаманці. Вони зв`язали їй руки та ноги, вона сіла на ліжко в спальній кімнаті, продовжили вимагати гроші. ОСОБА_3 дістав з-під тумбочки за ліжком гроші, саме у тому місці, де вказував ОСОБА_44 . ОСОБА_2 пояснив, що вони забрали ювелірні прикраси, два телефони «Samsung» та «Nokia». Він не бачив, як ОСОБА_3 спричиняв потерпілій тілесні ушкодження. Коли залазили через вікно, ОСОБА_3 порізав руку. Забрали речі і вийшли через вхідні двері, пішли до місця, де на них чекав ОСОБА_12 . ОСОБА_2 вказав на місце, яке знаходиться навпроти домоволодіння за ангаром та пояснив, що саме тут на них чекав ОСОБА_12 на автомобілі разом із хлопцем, вони сіли до авто та поїхали до м.Костянтинівка. Пояснив, що викрали приблизно 15000 грн та 2800 доларів. Гроші, а саме 15000грн. вони поділили на трьох - на нього, ОСОБА_47 та ОСОБА_48 , а долари вони поділили з ОСОБА_3 на двох, ОСОБА_47 вони дали лише 50 доларів. Телефон «Nokia» ОСОБА_49 забрав з собою, а телефон «Samsung» вони викинули по дорозі до м.Костянтинівка. Ювелірні вироби він з ОСОБА_3 поділили між собою, а ОСОБА_12 дали одну каблучку. ОСОБА_19 та скотч викинули. Хлопця, який був з ОСОБА_12 , звали ОСОБА_50 , з ним не ділились. (т.4 а.с.10-14)

Протокол проведення слідчого експерименту від 30.04.2018, відповідно до якого зафіксовано, що ОСОБА_3 в присутності захисника Ружицького В.В. було запропоновано показати та пояснити обставини вчинення ним кримінального правопорушення 23.04.2018. ОСОБА_3 погодився та на місці в с.Олександро-Калинове Костянтинівського району показав, що зупинились біля пожежної станції навпроти будинку №9 по вул. Центральній. Як пояснив підозрюваний, перебуваючи на зазначеному місці, що це те саме село, яке він мав на увазі та це саме місце. 22.04.2018 із ОСОБА_2 приїхали до м.Костянтинівка, їх зустрів ОСОБА_31 , також був хлопець на ім`я ОСОБА_51 пояснив, що у нього є знайома, у якої є 20000 доларів, які треба викрасти, вони погодились. Поїхали на автобусі до якогось села, де їх ОСОБА_31 разом з ОСОБА_50 привели до будинку відпочити. О 20:00 приїхав ОСОБА_31 на автомобілі ВАЗ білого кольору, за кермом був ОСОБА_52 . Вони з ОСОБА_10 сіли в авто, їх повезли до місця, де він перебуває на теперішній час - вул.Центральна біля б.9. ОСОБА_3 пояснив, що коли вони приїхали до вказаного місця, то він, ОСОБА_53 та ОСОБА_31 вийшли з авто та пішки пішли за пожежну станцію, ОСОБА_11 довів до одного з будинків. ОСОБА_3 запропонував проїхати до зазначеного будинку і вказав дорогу до адреси АДРЕСА_7 . На цей будинок їм вказав ОСОБА_31 та пояснив, що в ньому живе знайома, у якої є гроші, які треба викрасти. По дорозі ОСОБА_31 дав їм пакет з жіночими панчохами, скотчем, будівельними печатками, викруткою. На запитання, навіщо, ОСОБА_31 відповів, про всяк випадок, у разі, якщо щось піде не так, і речі вони переклали до себе. Після того як ОСОБА_31 показав їм будинок, він поїхав. Вони стали чекати, щоб жінка пішла з будинку, однак прочекали приблизно 2 години і повернулися до пожежної станції, де зустріли ОСОБА_31 та пояснили, що жінка з будинку не виходить, а він сказав їм, щоб вони камінням розбили вікно, зв`язали жінку та забрали гроші. Вони повернулися до будинку, одягнули панчохи на обличчя та через паркан ліворуч від гаражу вдвох перелізли до подвір`я, взяли шлакоблок, який стояв під забором. Перебуваючи на території домоволодіння, ОСОБА_3 провів учасників експерименту до будинку та пояснив, що перші двері були відчинені, вони зайшли до "передбанника", де вдвох кинули шлакоблок у вікно та розбили скло. Після чого він перший заліз до будинку через розбите вікно, і коли ліз, поранив праву руку об скло в районі зап`ястку. Потім ОСОБА_3 провів всіх до будинку, де вказав на коридор, в якому він опинився, коли заліз до будинку, та пояснив, що праворуч від себе побачив жінку, до якої підбіг та наніс один удар долонею правої руки по обличчю в область лівого ока, жінка стала просити не бити її. ОСОБА_3 провів всіх до кухні та пояснив, що саме в цьому приміщенні жінка віддала йому гроші приблизно 15000 грн. Пояснив, що вони зв`язали скотчем їй руки, вона попросила води і ОСОБА_53 приніс їй води та почав кричати на жінку, вимагаючи гроші, став погрожувати праскою. ОСОБА_3 пояснив, що під тумбочкою за ліжком вони знайшли коробку з грошима, приблизно 3000 доларів. Почали вимагати у неї золоті прикраси, які вона зняла з себе, щоб вони не зривали з неї. Гроші вони пізніше поділили на трьох. Золоті вироби продали в Закарпатській області, а каблучку одну віддав ОСОБА_31 . Також забрали два телефони: «Nokia» та «Samsung». Коли виходили, зв`язали жінці ноги та через двері вийшли на вулицю. ОСОБА_3 вказав на гараж, який знаходиться навпроти будинку, та пояснив, що за цим гаражем на них чекав ОСОБА_54 на автомобілі. Вони сіли до авто та поїхали. По дорозі викинули панчохи, скотч та телефон (т.4 а.с.16-20).

Протокол проведення слідчого експерименту від 30.04.2018, відповідно до якого зафіксовано, що ОСОБА_1 в присутності захисника Ружицького В.В. було запропоновано показати та пояснити обставини вчинення ним кримінального правопорушення 23.04.2018. ОСОБА_1 погодився та на місці в с.Олександро-Калинове показав і пояснив, що йому на телефон зателефонував ОСОБА_10 та питав чи є щось украсти. Коли через декілька днів ОСОБА_10 знову зателефонував, то він повідомив, що може вказати будинок, в якому можна вчинити крадіжку. 22.04.2018 він зустрів ОСОБА_10 та ОСОБА_14 на вокзалі м. Костянтинівка та повіз їх в с.Берестовий, де залишив відпочити у знайомого. В 20.00 він попросив знайомого відвезти його, ОСОБА_14 та ОСОБА_10 до с.Олександро-Калинове, той повіз їх і висадив біля пожежної станції. ОСОБА_12 привів ОСОБА_14 та Артем`єва до будинку АДРЕСА_7 та пояснив, що там живе жінка, яка займається господарством, після чого він пішов до машини, а ОСОБА_10 та ОСОБА_14 залишилися. 23.04.2018 приблизно о 01:00 йому зателефонував ОСОБА_10 та попросив забрати їх. ОСОБА_1 взяв у знайомого автомобіль та з ОСОБА_50 поїхали до с.Олександро-Калинове, зупинилися біля сільської ради, де стали чекати. Через приблизно 40 хвилин йому знову зателефонував ОСОБА_53 та пояснив, що необхідно під`їхати до будинку. Він під`їхав до гаражу, що навпроти вказаного будинку та побачив там ОСОБА_14 та ОСОБА_10 , які сіли до авто, і вони поїхали до м.Костянтинівка, через села Яблунівка, Степанівка, Довга Балка. Пояснив, що скотч та перчатки були у ОСОБА_10 та ОСОБА_14 з собою, а панчохи він придбав, бо вони його просили. Також ОСОБА_1 пояснив, що він розказував ОСОБА_10 та ОСОБА_14 , що власниця будинку в суботу та неділю вранці їздить на ринок та красти необхідно, коли її немає вдома, однак останні відмовились та повідомили, що вони "полізуть", коли вона буде вдома. Після всього він відвіз ОСОБА_14 та ОСОБА_10 на район «Нульовой» у м. Костянтинівка, де йому ОСОБА_10 та ОСОБА_14 далі 4000 грн, золоту каблучку та 50 доларів, також дали 500 грн ОСОБА_54 та 500 грн ОСОБА_52, який є власником автомобіля, після чого роз`їхалися. Каблучку він заклав до ломбарду на ринку «Ювілейний» у м.Костянтинівка та запропонував проїхати до вказаного місця. Перебуваючи в м.Костянтинівка по вул. Ціалковського ОСОБА_1 вказав на ломбард «Благо» та пояснив, що саме в цей ломбард за його проханням його знайомий ОСОБА_55 заклав золоту каблучку, отриману від ОСОБА_10 (т.4 а.с.24-27).

Протокол проведення слідчого експерименту від 30.04.2018, відповідно до якого потерпіла ОСОБА_4 , перебуваючи у АДРЕСА_7 показала та пояснила, що 23.04.2018 приблизно о 02:10 вона знаходилась в своєму будинку та відпочивала. О 02:28 вона почула хлопок та звук розбитого скла, звук від падіння чогось важкого. Підвелась з ліжка. Коли дійшла до дверей, побачила силует чоловіка, який по коридору рухався до неї, стала питати хто він, чоловік підбіг та одразу наніс їй один удар рукою в ліве око, другий удар наніс їй в ліву частину ока, а третій в перенісся, під час нанесення ударів тримав її за ліву руку. До неї підбіг другий чоловік та вони столи говорили їй, щоб вона віддала гроші, на що вона відповіла, щоб її не били, вона віддасть гроші та повела їх до кухні, де ввімкнула світло, взяла гаманець та віддала. В гаманці знаходились гроші 150 доларів та гривні приблизно 4000. Повели її до спальні, вона сіла на ліжко. Вказала на шухляду стола та пояснила, що там був гаманець червоного кольору з грошима 10000 грн купюрами по 500 грн, один з нападників забрав гаманець. Їй зв`язали руки скотчем. Їй стало погано, попросила води. Один приніс їй води. Один, який був меншим на зріст, став говорити другому: «Вмикай утюг, я зараз тебе ножем поріжу». Після чого той, що вище зростом, переступив через ліжко та під тумбочкою взяв коробок, в якому знаходились гроші 4300 доларів та 2000 російських рублів. Їй погрожували праскою, але в руки її ніхто не брав. В червоному гаманці також була золота каблучка та золота сережка, які у неї забрали. Коли забрали долари, то чоловік, який був вищим, сказав: «Малий, пішли, хватить», а той відповів, що ні, не досить, треба шукати ще, почав перегортати всі речі. Чоловік, який був вищим, взяв рукою за золоту сережку, яка була на ній, та потягнув на себе, від чого вона відчула біль та запропонувала віддати сама. Вона зняла з себе сережки, кільце з руки та віддала, потім кільце попросила повернути, оскільки воно не є коштовним, та він віддав. Чоловік, який був нижчий на зріст, став ритися в столі та говорив їй: «Ти все знаєш, яке положення в країні». Також у неї забрали телефон «Samsung», а з кухні телефон «Nokia». Один з нападників зв`язав їй ноги скотчем та сказав: «Щоб у нас був час». Вони вийшли з кімнати, вона почула, як захлопнулись двері та звук замка, зрозуміла, що її замкнули в будинку. Перекусила скотч на руках та щипчиками для нігтів перекусила скотч на ногах, відкрила вікно та через нього вилізла на вулицю, побігла до сусідів, викликала поліцію. Коли підбігла до сусідів, то почула, як неподалік від неї навпроти будинку з боку сільської ради завівся автомобіль (т.4 а.с.28-32).

Протокол слідчого експерименту від 01.05.2018, відповідно до якого свідок ОСОБА_7 , перебуваючи біля будинку №9 по вул. Центральній с.Олександро-Калинове, пояснив, що 22.04.2018 на вокзалі з ОСОБА_1 зустріли двох чоловіків. Поїхали до с.Бересток, де двох знайомих ОСОБА_31 залишили відпочити у будинку ОСОБА_7 Пізніше ОСОБА_56 на автомобілі забрали двох хлопців та вони вп`ятьох поїхали до с.Олександро-Калинове біля пожежної станції біля будинку №9 по вул. Центральна. ОСОБА_11 повів двох хлопців за приміщення пожежної станції. Через 15 хв ОСОБА_31 повернувся без хлопців, і вони поїхали до с.Бересток. Приблизно о 00:10 23.04.2018 року йому зателефонував ОСОБА_31 і вони удвох на автомобілі ОСОБА_57 поїхали до с.Олександро-Калинове забрати двох хлопців. Їхали через с.Довга Балка, Степанівка та Яблунівка до с.Олександро-Калинове, такий шлях обрали, щоб об`їхати блокпост. Перебуваючи біля клубу в с.Олександро-Калинове, свідок вказав на стоянку, де вони чекали хлопців біля сільської ради по вул. Танкістів, буд.1. Свідок пояснив, що ОСОБА_31 виходив з автомобілю, телефонував та ходив кудись. Потім він повернувся, та вони поїхали до гаражу біля будинку №17 по вул. Зарічна, чекали там. Через дві години двоє хлопців повернулися та сказали, щоб ОСОБА_31 швидко їхав. Вони поїхали тим же шляхом, що і приїхали до села. ОСОБА_7 пояснив, що він сидів на передньому сидінні, а хлопці сиділи позаду, коли вони їхали по дорозі зі с.Яблунівка до с.Довга Балка, то переїжджали автодорогу сполученням Бахмут - Покровськ, хтось з цих хлопців передав йому мобільний телефон «Samsung» чорного кольору та сказав, щоб він його викинув, що він і зробив. Далі ОСОБА_7 , перебуваючи на зазначеному перехресті, вказав на узбіччя, яке праворуч за автодорогою Бахмут - Покровськ та пояснив, що саме там він викинув зазначений мобільний телефон. В ході слідчого експерименту при огляді вказаної свідком ділянки на землі виявлено мобільний телефон «Samsung GT E 1202 і» чорного кольору з сімкартою «МТС», кришка, акумулятор окремо, імеі НОМЕР_6 , імеі 2 НОМЕР_7 , телефон у справному стані. Як пояснив ОСОБА_7 , що це саме той телефон, який він викинув. ОСОБА_7 пояснив, що вони доїхали до м.Костянтинівка, де по вул. Громова висадили хлопців та поїхали додому. По дорозі ОСОБА_31 дав йому 500 грн. та пояснив, що віддає борг. В ході експерименту було виявлено та вилучено телефон «Samsung GT E 1202 і» (т.4 а.с.45-49).

Протокол огляду від 19.06.2018 з фототаблицею, відповідно до якого в приміщенні ювелірної майстерні за адресою м.Костянтинівка, вул. Космонавтів, 4/31, було оглянуто обручку, виконану з металу жовтого кольору, трохи деформовану, вилучену під час тимчасового доступу до речей та документів 07.05.2018. При огляді видимих штампів, значків немає. Під час огляду спеціаліст за допомогою реактиву встановив, що вказана обручка виготовлена з золота 585 проби. За допомогою вагів зважена - вага 2,74 гр. Дві золоті сережки, виконані з металу жовтого кольору, ромбовидної форми в середині метал білого кольору. Під час огляду за допомогою мікроскопу було встановлено, що на поверхні є заводський штамп проби 585. Виріб зважено - вага 2,07г. Одна сережка у вигляді піки з гравіюванням на поверхні плоскої форми, виготовлена з металу жовтого кольору. Під час огляду за допомогою мікроскопу було встановлено, що на поверхні виробу мається заводський штамп проби 585. Виріб зважено - вага 2,35 г. (т.4 а.с.50-52)

Протокол огляду від 23.06.2018 з фототаблицею, відповідно до якого було оглянуто полімерний пакет, який опечатаний паперовою склейкою з пояснювальним написом «золоті вироби, а саме золота обручка та три сережки вилучені 23.04.2018». Цілісність упаковки не порушена. При відкритті упаковки виявлено обручку з металу жовтого кольору; дві золоті сережки з металу жовтого кольору, ромбовидної форми; одна сережка з металу жовтого кольору у вигляді піки з гравіюванням. Як пояснила потерпіла ОСОБА_4 , вказані золоті вироби належать їй, були викрадені 23.04.2018 під час розбійного нападу. Обручку впізнає по зовнішньому вигляду, розміру, залишкам написів. Золоті сережки впізнає по зовнішньому вигляду, формі, гравіюванням, вставкам. (т.4 а.с.53-55).

Висновок судово-медичної експертизи №55/43 від 04.07.2018, відповідно до якого тілесні ушкодження потерпілої ОСОБА_4 могли утворитись за обставин, вказаних нею в ході проведення слідчого експерименту (чоловік наніс їй один удар рукою в ліве око, другий удар в ліву частину ока, а третій удар в перенісся). При обставинах, на які вказує підозрюваний ОСОБА_3 (наніс один удар долонею по обличчю, удар правою рукою в область лівого ока) у потерпілої міг утворитись крововилив лівого ока (т.4 а.с.56).

Висновок судової товарознавчої експертизи №2670 від 23.07.2018, відповідно до якого ринкова вартість золотих сережок 585 проби, вагою 2,07г, станом на 23.04.2018 становить 1956,15 грн; ринкова вартість золотої сережки 585 проби, вагою 2,35г, станом на 23.04.2018 становить 2220,75 грн; ринкова вартість золотої обручки 585 проби, вагою 2,74г, станом на 23.04.2018 становить 2589,30 грн. Загальна вартість об`єктів дослідження станом на 23.04.2018 становить 6766,20 грн (т.4 а.с.59-62).

Протокол огляду від 12.07.2018 з фототаблицею, відповідно до якого було оглянуто поліетиленовий пакет, опечатаний біркою з написом «до висновку експерта №2/20-502 телефон «Samsung GT-E1202i», sim-картка». При відкритті упаковки виявлено телефон чорного кольору «Samsung», сім карта «Водафон». Модель телефону «Samsung GT-E1202i». Корпус має потертості та подряпини. Як пояснила ОСОБА_4 , вказаний телефон належить їй, його було викрадено 23.04.2018, впізнає по подряпинам, моделі, пін-коду та збереженим контактам. (т.4 а.с.63-64)

Протокол тимчасового доступу до речей від 07.05.2018, згідно якого в ломбардному відділенні ПТ "Ломбард Перший" ТОВ "Мікрофінанс і Компанія" у м.Костянтинівка, вул.Ціалковського, 72 було вилучено золоту обручку вагою 2,76г (т.4 а.с.138-139).

Згідно довідки ПАТ "Ощадбанк" станом на 23.04.2018 офіційний курс НБУ 100 дол. США/2617,8455 грн; 10 рос.руб./4,269 грн (т.4 а.с.141)

Також судом було досліджено надані прокурором речові докази, серед яких телефони, білет, квитанції, ювелірні вироби, рюкзак, скотч, мотузка, одяг (журнал с.з. - т.5 а.с.223).

В ході судового розгляду захист вважав, що низку досліджених судом доказів слід визнати недопустимими через допущенні під час досудового слідства та судового розгляду порушення.

Суд проаналізував всі суттєві доводи сторін.

Захист ОСОБА_1 та ОСОБА_2 стверджував (т.2 а.с.146), що невідкриття в порядку ст.290 КПК України матеріалів тягне за собою недопустимість усіх представлених прокурором письмових доказів.

Прокурор пояснював, що після завершення досудового розслідування трьом обвинуваченим та їх захисникам у липні 2018 було відкрито матеріали провадження і надано усі зібрані докази для ознайомлення.

Захист ОСОБА_1 та ОСОБА_2 наполягав, що в липні 2018 року при відкритті матеріалів їм не надали всі письмові докази, відкрили лише частину, але яку саме точно вказати не можуть, оскільки у протоколі за ст.290 КПК не вказано найменування матеріалів.

Разом з тим захист ОСОБА_3 підтвердив, що на досудовому слідстві з матеріалами справи їх було ознайомлено в повному обсязі в двох підшитих томах, захиснику також надано можливість сфотографувати матеріали (т.2 а.с.253).

Суду представлено протоколи надання доступу до матеріалів досудового розслідування:

Згідно протоколу від 25.07.2018 підозрюваному ОСОБА_1 було надано для ознайомлення матеріали справи - т.1 на 280 арк., т.2 на 271 арк. та два диски (т.4 а.с.198) Останній розписався у тому, що ознайомлення з матеріалами розслідування у повному обсязі підтверджує. Власноручно вказав, що з матеріалами кримінального провадження ознайомлений в повному обсязі, заяви та клопотання будать надані в суді. Однак у судовому засіданні ОСОБА_1 пояснював, що не читав матеріали, бо не захотів читати, підписав, не дивлячись (журнал засідання т.2 а.с.251-261).

Згідно протоколу від 25.07.2018 захиснику Ружицькому В.В. було надано для ознайомлення матеріали справи - т.1 на 280 арк., т.2 на 271 арк., та два диски (т.4 а.с.199) Він вказав, що з протоколом ознайомлений без заяв та клопотань на цій стадії, ознайомлений у повному обсязі. В судовому засіданні захисник стверджував, що не пам`ятає, які матеріали йому відкривали.

Згідно протоколу від 24.07.2018 підозрюваному ОСОБА_2 було надано для ознайомлення матеріали справи - т.1 на 280 арк., т.2 на 271 арк., та два диски (т.4 а.с.200) Він вказав, що ознайомлений, заяв та клопотань не має.

Згідно протоколу від 25.07.2018 захиснику Новікову О.О. надано для ознайомлення матеріали т.1 на 280 арк., т.2 на 271 арк., та диски (т.4 а.с.201) Вказав, що заяв не має.

Згідно протоколу від 24.07.2018 підозрюваному ОСОБА_3 було надано для ознайомлення матеріали справи - т.1 на 280 арк., т.2 на 271 арк., та два диски (т.4 а.с.202) Вказав, що ознайомлений, заяв та клопотаннь не має.

Згідно протоколу від 24.07.2018 захиснику Бєляєву В.О. було надано для ознайомлення матеріали т.1 на 280 арк., т.2 на 271 арк., та два диски (т.4 а.с.203) Вказав, що заяв не має.

Частина дев`ята статті 290 КПК України зобов`язує сторону кримінального провадження письмово підтвердити протилежній стороні факт надання їм доступу до матеріалів із зазначенням найменування таких матеріалів.

Прокурор погодився, що протоколи про відкриття не містили переліку найменувань матеріалів окремим списком, і звернувся до суду для надання часу для додаткового відкриття матеріалів із зазначенням їх найменування. Судом було надано таку можливість.

У подальшому прокурор надав суду протоколи ознайомлення ОСОБА_3 та його захисника Бєляєва В.О. з матеріалами досудового розслідування від 17.12.2018 (т.3 а.с.56-60) та від 19.12.2018 (т.3 а.с.61-66) з додатками із зазначенням найменування відкритих матеріалів. Матеріали надано на ознайомлення в двох томах: т.1 на 280 арк., т.2 на 271 арк., а також диски з ноутбуком для їх перегляду. ОСОБА_3 та ОСОБА_58 підтвердили ознайомлення з матеріалами.

Разом з тим, згідно протоколу (т.3 а.с.67-75) 17.12.2018 ОСОБА_1 відмовився від ознайомлення з наданими двома томами т.1 на 280 арк., т.2 на 271 арк. та дисками вказавши, що відмовляється від ознайомлення у зв`язку з порушеннями ст.290 КПК України.

Аналогічно, згідно протоколу (т.3 а.с.85-93) 17.12.2018 ОСОБА_2 відмовився від ознайомлення з наданими двома томами т.1 на 280 арк., т.2 на 271 арк. та дисками.

Захисник Артем`єва Ю.Р. та ОСОБА_1 - адвокат Ружицький В.В. 17.12.2018 згідно протоколів (т.3 а.с.76-84, т.3 а.с.94-102) також відмовився від ознайомлення через порушення приписів ст.290 КПК України.

Суд констатує, що складені у липні 2018 року протоколи надання доступу до матеріалів досудового розслідування містять недоліки оформлення: відсутнє зазначення найменування відкритих матеріалів, як того вимагає ч.9 ст.290 КПК, зазначено лише загальну кількість аркушів у двох томах та два диски.

Частина дванадцята статті 290 визначає, якщо сторона кримінального провадження не здійснить відкриття матеріалів відповідно до положень цієї статті, суд не має права допустити відомості, що містяться в них, як докази.

Вирішуючи питання допустимості зібраних доказів, суд має з`ясувати, чи було в дійсності відкрито доступ захисту до зібраних обвинуваченням матеріалів, і прогалина у протоколі є лише недоліком процесуального документу, або мало місце формальне складання протоколу без фактичного надання матеріалів для ознайомлення.

Суд приймає до уваги, що захист ОСОБА_3 підтвердив, що їм було відкрито 24.07.2018 матеріали справи в двох томах: т.1 на 280 арк., т.2 на 271 арк. та диски, про що складено протокол без зазначення найменування. Також захист ОСОБА_3 підтвердив, що 17 та 19 грудня 2018 року їм повторно відкрито матеріали справи в двох томах: т.1 на 280арк., т.2 на 271арк. та диски, про що складено два протоколи вже із зазначенням найменування матеріалів. Захист ОСОБА_3 не заявляв про відмінність відкритих матеріалів.

У ті ж часові проміжки - 24.07.2018, 25.07.2018, 17.12.2018 прокурор також надавав захисту ОСОБА_1 та ОСОБА_2 матеріали справи в двох томах і диски. Кількість аркушів - т.1 на 280 арк., т.2 на 271 арк. - співпадає із тією, яку надано для ознайомлення ОСОБА_3 та захиснику Бєляєву В.О.

На думку суду, це підтверджує той факт, що ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_59 прокурор в липні 2018 року дійсно відкрив письмові матеріали в двох томах та диски, однак протоколи було оформлено із недоліками - відсутнє зазначення найменування матеріалів.

Відкриття матеріалів під час судового розгляду саме по собі не спростовує недоліки протоколів, складених при відкритті матеріалів на досудовому слідстві. Водночас, поведінка учасників демонструє суду їх дійсні наміри - прокурор доклав зусиль, що б виправити недоліки і підтвердити відкриття із зазначенням матеріалів, а не лише загальної кількості аркушів у томах. В той же час дійсний намір захисту зводився до використання ст.290 КПК для визнання доказів недопустимими, а реального наміру ознайомитись з доказами і використати їх для захисту від обвинувачення у ОСОБА_1 та ОСОБА_2 не було. Суд вважає, що це допустима форма реалізації захисту підсудними, побудована на використанні процесуальних помилок обвинувачення. Однак сумнівно, що адвокат може дозволити собі відмовитись від пропозиції ознайомитись із відкритими прокурором доказами, оскільки він, як захисник зобов`язаний докладати усіх зусиль для здійснення захисту, а нерозсудлива відмова від ознайомлення з наявними доказами обмежує його можливості використання цих доказів в інтересах підзахисних.

Наведене в сукупності переконує суд, що відкриття прокурором матеріалів 24.07.2018 та 25.07.2018 дійсно мало місце, а захист ОСОБА_1 та ОСОБА_2 лише користується таким недоліком протоколу (не вказано найменування документів) для твердження про недопустимість доказів.

Суд вважає, що заперечення ОСОБА_1 і ОСОБА_2 відкриття їм матеріалів в порядку ст.290 КПК є їх захисною позицію. Варто відмітити, що ОСОБА_1 також пояснював, що у липні 2018 року не читав матеріали, бо не захотів читати, і підписав протокол, не дивлячись. Тому він не міг знати і стверджувати, що відкриті матеріали не відповідають описові. Також слід розуміти, що ознайомлення з матеріалами досудового розслідування при відкритті матеріалів в порядку ст.290 КПК України є правом, а не обов`язком захисту. Сторона обвинувачення не має повноважень примушувати обвинуваченого читати письмові докази, якщо він не бажає їх вивчати, а просто підписує протокол.

Суд доходить висновку, що недоліки протоколів надання доступу до матеріалів досудового розслідування, складених у липні 2018, а саме відсутнє зазначення найменування матеріалів, не є настільки суттєвими і вирішальними, щоб взагалі заперечувати відкриття матеріалів прокурором.

Суд допускає представлені прокурором наведені вище письмові докази.

Захист вказував, що диски із відеозаписами слідчих експериментів (т.4 а.с.21-22) не можна взяти до уваги, оскільки суду не представлено оригінал носіїв інформації, на який було здійснено запис. Відеозйомка проводилась телефоном. Згідно інформації щодо властивостей файлів, вони були записані на диск 02.07, тобто пізніше, ніж проведено слідчий експеримент.

Судом досліджено записи на дисках (т.4 а.с.206, 222). Слід відмітити, що загалом від учасників не надійшло заперечення того факту, що 30.04.2018 в с.Олександро-Калинове було проведено ряд слідчих експериментів із підозрюваними та потерпілою, а 01.05.2018 зі свідком, і їх хід було записано на відео. Захист не заперечував сам зміст відеозаписів, їх відповідність дійсності, не ставив під сумнів монтаж записів. Учасники експериментів не вказували, що відеозапис не відповідає в якійсь частині ходу слідчої дії.

За змістом ст.ст.105, 106 КПК України особою, яка проводила процесуальну дію, до протоколу долучаються додатки, якими можуть бути відеозаписи процесуальної дії. Додатки до протоколів повинні бути належним чином виготовлені, упаковані з метою надійного збереження, а також засвідчені підписами слідчого, прокурора, спеціаліста, інших осіб, які брали участь у виготовленні та/або вилученні таких додатків. Протокол під час досудового розслідування складається слідчим або прокурором, які проводять відповідну процесуальну дію, під час її проведення або безпосередньо після її закінчення.

Відсутність оригіналу носія інформації, на який здійснено відеозапис, та невчасний, більш пізній запис відеофайлів на диски є недоліками оформлення додатків до протоколів. Водночас, недолік додатку до протоколу не тягне за собою автоматично недопустимість самого протоколу. Суд, приймаючи аргументи захисту, оцінює самі протоколи слідчих експериментів як допустимі докази і критично сприймає зафіксовані на додатках (відеозаписах) відомості з урахуванням зауважень учасників провадження.

Наступним аргументом захисту щодо недопустимості протоколів пред`явлення ОСОБА_3 , ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до впізнання потерпілій та свідкам було те, що на час проведення цих слідчих дій не було забезпечено участі захисника у кримінальному провадженні щодо розслідування особливо тяжкого злочину.

Суд відмічає - ще в ході оглядів, проведених 28.04.2018 в смт Буштино із ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , вони вказували на свою причетність до вчинення злочину.

30.04.2018 року було здійснено ряд слідчих дій, характер проведення яких переконує суд, що орган досудового розслідування фактично підозрював ОСОБА_3 , ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.187 КК.

Так, свідок ОСОБА_5 в своїх показаннях суду пояснив, що бачив 30.04.2018 у поліції на впізнанні ОСОБА_12 у кайданках, його проводили повз свідка у наручниках.

Також, 30.04.2018 відповідно до постанов прокурора з підстави перевірки можливої причетності до вчинення злочину, передбаченого ч.3 ст.187, відібрано біологічні зразки крові для проведення експертизи у ОСОБА_2 о 10:30-10:45, у ОСОБА_3 о 10:50-11:00, у ОСОБА_1 о 11:05-11:15.

За змістом ч.3 ст.245, ч.1 ст.241 КПК, відбирання біологічних зразків у особи здійснюється за правилами, освідування; слідчий, прокурор здійснює освідування підозрюваного, свідка чи потерпілого для виявлення на їхньому тілі слідів кримінального правопорушення або особливих прикмет.

Тобто КПК встановлює, що освідування проводиться щодо особи із чітким процесуальним статусом - підозрюваний, свідок чи потерпілий.

Беручи до уваги наявність у розпорядженні слідчого протоколів оглядів, проведених 28.04.2018 в смт Буштино із ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , у яких вони вказують про свою причетність, а так само оцінюючи мотивування постанов про відібрання біологічних зразків (т.3, а.с.203, 205, 207) - встановлено що ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 причетні до скоєння кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.187 КК України - слід дійти висновку, що освідування відносно них мало проводитись як щодо осіб із статусом підозрюваного, і тому з того моменту з ними мали поводитись як з підозрюваними.

Згідно ст.52 КПК, участь захисника є обов`язковою у кримінальному провадженні щодо особливо тяжких злочинів. У цьому випадку участь захисника забезпечується з моменту набуття особою статусу підозрюваного.

Однак, на момент відібрання зразків крові захисник не був залучений. ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 не було роз`яснено прав підозрюваного, не роз`яснено права на захист. А тому докази, отримані за результатами слідчих дій відібрання біологічних зразків суд визнає недопустими, а саме: три протоколи від 30.04.2018 щодо отримання біологічних зразків крові ОСОБА_2 (т.3 а.с.204), ОСОБА_3 (т.3 а.с.204), ОСОБА_1 (т.3 а.с.204).

Також суд визнає недопустими похідні докази, а саме висновки судових імунологічних експертиз, в ході яких було досліджено зразки крові підозрюваних, відібраних без забезпечення участі захисника: висновки судово-медичної імунологічної експертизи №593 від 22.05.2018 (т.3 а.с.225-226), №595 від 25.05.2018 року (т.3 а.с.228-229), №594 від 25.05.2018 року (т.3 а.с.231-232), №596 від 25.05.2018 року (т.3 а.с.234-328).

В подальшому 30.04.2018 відразу після відбору біологічних зразків було проведено ряд слідчих дій - пред`явлення осіб для впізнання:

11:35-11:50 ОСОБА_3 пред`явлено для впізнання потерпілій у панчосі на голові. ОСОБА_3 роз`яснено права свідка згідно ст.66 КПК і в ході слідчої дії він називав запропоновані фрази, оскільки впізнання відбувалось і за голосом. Однак йому не було роз`яснено права підозрюваного, закріплені у ст.42 КПК, зокрема, право не давати показання, що включає в себе право мовчати і відмовитись зачитувати запропоновані фрази.

11:55-12:15 ОСОБА_2 пред`явлено для впізнання потерпілій у панчосі на голові. Йому роз`яснено права свідка згідно ст.66 КПК і в ході слідчої дії він називав запропоновані фрази, оскільки впізнання відбувалось і за голосом. Однак йому не було роз`яснено права підозрюваного, закріплені у ст.42 КПК, зокрема, право не давати показання, що включає в себе право мовчати і відмовитись зачитувати запропоновані фрази.

12:25-12:30 ОСОБА_1 пред`явлено для впізнання свідку ОСОБА_5 ОСОБА_1 роз`яснено права свідка згідно ст.66 КПК. Однак свідок ОСОБА_5 дав суду показання, що перед впізнанням бачив, як поліцейські вели повз нього ОСОБА_1 у кайданках. На думку суду, це грубе порушення процедури впізнання, що зводить нанівець об`єктивність ходу цієї слідчої дії.

Також пізніше 12:55-13:10 ОСОБА_3 та 13:20-13:30 ОСОБА_2 пред`явлено для впізнання свідку ОСОБА_7 . При цьому їм роз`яснено лише права свідка згідно ст.66 КПК.

13:40-13:50 ОСОБА_1 , пред`явлено для впізнання свідку ОСОБА_60 . При цьому ОСОБА_1 роз`яснено лише права свідка згідно ст.66 КПК.

Стаття 228 КПК України, яка визначає порядок пред`явлення осіб для впізнання, прямо не визначає у якому процесуальному статусі має бути особа, яка пред`являється для впізнання. Водночас, на думку суду, якщо на момент проведення впізнання у органу досудового розслідування є обгрунтовані підстави підозрювати особу у вчиненні особливо тяжкого злочину, поводження з нею в ході цієї слідчої дії має забезпечити дотримання усього обсягу прав підозрюваного. Зокрема, має бути роз`яснено права згідно ст.42 КПК України: право мовчати, відмовитись давати показання, на зустріч із адвокатом, має бути забезпечено участь захисника і його присутність в ході слідчої дії в тій мірі, яка не перешкоджатиме проведенню пред`явлення особи для впізнання.

На час проведення цих слідчих дій у ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 не було визнаного слідчим статусу підозрюваних, відомостей про їх заяви залучити захисника у розпорядженні суду немає, а згідно протоколів їм були роз`яснені лише права свідка. Однак загалом поводження органу досудового розслідування з ними на той момент відповідало поводженню з підозрюваними, а відтак, вони могли розраховувати на весь об`єм гарантій прав підозрюваного, насамперед, на обов`язкову участь захисника у кримінальному провадженні щодо особливо тяжких злочинів, яким є ч.3 ст.187 КК України. І хоча в ході судового розгляду кваліфікація обвинувачення змінилась на ч.3 ст.186 КК, однак це не відміняє необхідність додержання вимог ст.52 станом на 30.04.2018, коли провадження здійснювалось за ч.3 ст.187 КК.

Праналізувавши сукупність допущених порушень прав на захист ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 починаючи від відбору біологічних зразків і пізніше в ході пред`явлення їх для впізнання, суд доходить висновку, що органом досудового розслідування не було забезпечено об`єктивне проведення цих слідчих дій, і допущено істотні порушення прав людини, а тому протоколи пред`явлення осіб для впізнання суд на підставі п.3, п.4 ч.2 та п.1 ч.3 ст.87 КПК України визнає недопустимими.

Зокрема, суд визнає недопустимими протоколи пред`явлення особи для впізнання від 30.04.2018, в ході яких ОСОБА_4 впізнавала ОСОБА_3 (т.3 а.с.153-158) та ОСОБА_2 (т.3 а.с.159-162), свідок ОСОБА_5 впізнавав ОСОБА_1 (т.3 а.с.163-167); свідок ОСОБА_7 впізнавав ОСОБА_3 (т.3 а.с.168-172) та ОСОБА_2 (а.с.173-177); свідок ОСОБА_60 впізнавав ОСОБА_1 (т.3 а.с.178-182).

Слід відмітити, що 30.04.2018 слідчим доручено (т.4 а.с.3, 5, 7) призначити захисника кожному з підозрюваних. Згідно наявних доручень, захист ОСОБА_1 (т.4 а.с.4), ОСОБА_3 (т.4 а.с.6), ОСОБА_2 доручено адвокату Ружицькому В.В. (т.4 а.с.8). При цьому у дорученнях визначено прибути ОСОБА_59 до Костянтинівського відділення поліції для здійснення захисту о 14:00 30.04.2018. Однак в ході проведення слідчих дій з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у період до 14:00 участь захисника забезпечена не була.

Того ж дня після 14:00 в присутності захисника Ружицького В.В. було повідомлено про підозру ОСОБА_1 о 14:00 (т.4 а.с.34), ОСОБА_2 о 15:50 (т.4 а.с.38) і ОСОБА_3 о 14:55 (т.4 а.с.42), а також пізніше проведені слідчі експерименти за їх участю.

Захисник Ружицький В.В. вказував на недопустимість протоколів слідчих експериментів, проведених 30.04.2018 з підозрюваними, з тих підстав, що останні фактично давали показання під тиском. ОСОБА_59 вказував, що суд має сприймати показання безпосередньо, а тому слід взяти до уваги свідчення ОСОБА_1 і ОСОБА_2 надані під час судового розгляду, а не їх пояснення в ході слідчого експерименту, які на момент завершення дослідження доказів судом не повністю відповідають їх захисній позиції.

Суд критично сприймає аргументи адвоката Ружицького В.В. стосовно того, що під час слідчого експерименту ОСОБА_1 і ОСОБА_2 були під тиском поліцейських, оскільки сам захисник Ружицький В.В. був присутній під час цих слідчих дій, і від нього до протоколів не надійшло заяв чи зауважень стосовно ходу слідчого експерименту. Для суду є очевидним, що 30.04.2018 в ході слідчих експериментів з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 не було допущено тиску чи погроз на підозрюваних, останні не здійснювали самообмову, інакше адвокат відобразив би такі суттєві порушення права на захист у протоколі, і виконуючи свої прямі професійні обов`язки, надав клієнтам рекомендацію не свідчити проти себе. Суд не допускає можливості того, щоб захисник міг проігнорувати злочинні дії працівників поліції стосовно своїх підзахисних і не звернутись без зволікання із заявою про перевищення влади у випадку незаконного обмеження волі особи. Інакша поведінка захисника була б порушенням наданої адвокатської присяги дотримуватися принципів верховенства права, законності, незалежності, правил адвокатської етики, чесно і сумлінно забезпечувати право на захист та надавати правову допомогу відповідно до Конституції України і законів України.

Стосовно факту надання пояснень в ході слідчого експерименту, суд відмічає, що така процесуальна дія проводиться з метою перевірки і уточнення відомостей, які мають значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, шляхом відтворення дій, обстановки, обставин певної події.

Слідчий експеримент з метою перевірки і уточнення показань підозрюваного дозволяє продемонструвати, що особа, яка надає свідчення про місцевість, приміщення, адреси, дійсно знає і може вказати на них у реальності, а не обмовляє себе чи інших. Особа може розповісти і при цьому продемонструвати напрямки руху, розміщення на місцевості, шляхи підходу і відходу від місця злочину, механізм та шляхи потрапляння у будинок, переміщення у кімнатах, дії з предметами у будинку. Дієвість таких слідчих експериментів продемонстрована і у цьому кримінальному провадженні, коли за допомогою свідка ОСОБА_7 було знайдено телефон. Очевидним є те, що в ході слідчого експерименту особі доцільно пояснювати причини і порядок своїх дій, а не обмежуватись мовчазним їх відтворенням.

Звичайно, що особа не може під відеозапис лише надати свої свідчення без проведення дій і демонстрації на місцевості, оскільки це суперечитиме сутності слідчого експерименту.

На переконання суду, доцільність і допустимість надання особою конкретного об`єму пояснень в ході слідчого експерименту має бути оцінена в кожному окремому випадку з огляду на логічне узгодження та співмірність об`єму наданих пояснень із об`ємом продемонстрованих дій. При цьому суд має оцінювати доказове значення результатів такого слідчого експерименту із сукупністю інших представлених суду доказів.

Оцінивши протоколи слідчих експериментів з підозрюваними в сукупності із іншими доказами, зокрема, показаннями обвинувачених, потерпілої та свідків, суд доходить висновку, що загалом вони між собою органічно узгоджуються, при цьому є певні відмінності в повідомлених ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на різних стадіях обставинах, що логічно пояснюється їх захисною позицією.

Суд не знаходить підстав для визнання протоколів слідчих експериментів з підозрюваними ОСОБА_1 та ОСОБА_2 недопустимими доказами.

Найбільш суттєвим аргументом захисту щодо критики допустимості протоколів слідчих експериментів з підозрюваними, було твердження про застосування до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 та ОСОБА_2 працівниками поліції незаконного затримання, фізичного насильства, погроз та морального тиску з метою отримати викривальні свідчення та домогтися згоди на участь у процесуальних діях. Сторона захисту посилалась на акт, складений в Державній установі "Бахмутська установа виконання покарань (№6)" 04.05.2018, про те, що у ОСОБА_1 наявні сині жовтого кольору на правому плечі та попереку, які він, зі слів, отримав 25.04.18 у м.Костянтинівка.

Слід відмітити, що про застосування у квітні 2018 недозволених методів до підозрюваних захист заявив лише 20.03.2019 (т.4 а.с.144), тобто майже через рік.

Раніше, під час обрання та продовження запобіжних заходів слідчим суддею Костянтинівського міськрайонного суду 01.05.2018 (т.1 а.с. 177-178, 259-260), 27.06.2018 (т.1 а.с.114-115, 200-201, 271-272) жоден з підозрюваних і захисник Ружицький В.В. не повідомляв про застосування недозволених методів розслідування, будь-яких заяв про застосування насильства для перевірки в порядку ст.206 КПК України не надходило.

В судовому засіданні 03.03.2020 обвинувачений ОСОБА_3 пояснив, що фізичного впливу чи морального тиску працівники поліції до нього не застосовували, давав показання добровільно, претензій до поліції не має (журнал т.6 а.с.102-106).

Разом з тим, відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини, у випадках, коли особа висуває небезпідставну скаргу про те, що вона була піддана неналежному поводженню зі сторони суб`єктів владних повноважень в порушення ст.3 Конвенції, це положення, якщо його тлумачити як загальний обов`язок держави відповідно до ст.1 Конвенції, вимагає, щоб було проведено ефективне офіційне розслідування, метою якого є виявлення і покарання відповідальних осіб (рішення у справі "Ассенов та інші проти Болгарії", рішення у справі "Лабіта проти Італії").

Таке розслідування було проведено, як за ініціативою Дзержинського міського суду - згідно ухвали від 20.03.2019 (т.4 а.с.148-150) зареєстровано кримінальне провадження, внесене до ЄРДР №62019050000000400 від 05.04.2019 за ч.2 ст.365 КК України (т.4 а.с.194), так і за повідомленням Донецького апеляційного суду 10.12.2019 (т.5 а.с.245) - ЄРДР №62019050000002016 від 27.12.2019 за ч.2 ст.365 КК України (т.5 а.с.246).

За наслідками розслідування слідчий Другого слідчого відділу Територіального управління Державного бюро розслідувань виніс постанову від 06.02.2020 про закриття кримінального провадження №6201905000000400 від 05.04.2019 (об`єднано з ЄРДР №62019050000002016 від 27.12.2019) у зв`язку з відсутністю в діях працівників Костянтинівського відділення поліції Бахмутського ВП ГУНП в Донецькій області ознак складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.365 КК України (т.6 а.с.81-88 ). В ході розслідування не здобуто об`єктивних даних, які б вказували на те, що співробітники застосовували до підозрюваних фізичний чи моральний тиск, незаконне затримання чи перевищували службові повноваження. Відповідно до письмових заяв ОСОБА_1 встановлено, що ушкодження він отримав в результаті падіння через власну необережність.

Оцінюючи наведені обставини в сукупності з результатами проведеного досудового розслідування, суд доходить висновку, що стверджуване обвинуваченими ОСОБА_1 та ОСОБА_2 застосування до них незаконного затримання та примусу працівниками поліції є обраним ними способом захисту.

Відтак, суд відкидає спростовані досудовим розслідуванням аргументи сторони захисту про визнання протоколів слідчих експериментів із підозрюваними недопустимими доказами через нібито застосовані недозволені методи слідства.

Також судом було досліджено представлені прокурором докази:

Протокол огляду від 30.04.2018, відповідно до якого у приміщенні Костянтинівського ВП було оглянуто та вилучено добровільно наданий ОСОБА_3 його мобільний телефон марки «Nokia» білого кольору. (т.3 а.с.189-193)

Протокол огляду від 30.04.2018, відповідно до якого у приміщенні Костянтинівського ВП оглянуто та вилучено добровільно наданий ОСОБА_2 мобільний телефон марки «Fly» чорного кольору моделі FF 282. (т.3 а.с. НОМЕР_8 )

Оскільки зазначені два протоколи, а так само вилучені два мобільних телефони не містять будь-яких фактичних даних, на підставі яких суд може встановити наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для даного кримінального провадження та підлягають доказуванню, суд не приймає їх як докази у даному кримінальному провадженні.

Оцінюючи представлені сторонами докази відповідно до ст.94 КПК з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку, суд доходить висновку, що обвинувачені ОСОБА_1 та ОСОБА_61 , не заперечуючи своєї безпосередньої участі у досліджуваній події, в ході судового розгляду змінювали свої показання і врешті зайняли захисні позиції, що в меншій мірі суперечили іншим доказам, наполягали на своїх версіях з метою зменшення відповідальності один одного.

При цьому показання обвинуваченого ОСОБА_3 , який вину визнав повністю, суд оцінює як правдиві і достовірні, оскільки він досить повно пояснив обставини вчиненого злочину, які логічно узгоджуються із іншими доказами.

Даючи оцінку показанням обвинуваченого ОСОБА_2 , суд вважає їх частково правдивими, однак констатує певні викривлення деталей, які суд розцінює як спроби обвинуваченого зменшити у суду негативне враження від характеру його злочинних дій, а відповідно і пом`якшити покарання. Так, в ході первинного допиту ОСОБА_2 з метою допомогти ОСОБА_1 уникнути відповідальності пояснював, що останній не причетний до планування і реалізації злочину, а просто знайшов їм місце ночівлі. В подальшому визнав, що вони втрьох із ОСОБА_1 заздалегідь домовились про вчинення злочину, однак вказував, що готувались до крадіжки, а не грабежу.

Даючи оцінку показанням обвинуваченого ОСОБА_1 , суд вважає їх часково правдивими, однак констатує спроби обвинуваченого представити свої дії як такі, що охоплюються менш тяжкою кваліфікацією. Суд відмічає, що ОСОБА_1 спочатку не визнавав вину і пояснював, що лише допоміг ОСОБА_2 і ОСОБА_3 знайти будинок для відпочинку. В ході судового розгляду, після того, як ОСОБА_3 надав викривальні свідчення, ОСОБА_1 змінив показання, і визнав причетність до підготовки крадіжки, однак заперечив організацію грабежу, наполягав, що не знав про присутність потерпілої у домі.

Захисні позиції ОСОБА_2 та ОСОБА_1 повністю спростовано дослідженими судом доказами:

- ОСОБА_3 дав показання, що з ОСОБА_2 та ОСОБА_1 вирішили обікрасти будинок, однак коли зрозуміли, що там є жінка, розповіли про це ОСОБА_1 , який наполіг на продовженні злочину і вчиненні грабежу;

- ОСОБА_2 на слідчому експерименті також вказував, що вони розповіли ОСОБА_1 про наявність жінки у будинку;

- вказані обставини підтверджуються протоколами слідчих експериментів з підозрюваними, які були проведені в один день в присутності захисника Ружицького В.В. Продемонстровані і пояснені підозрюваними дії співпадали і логічно узгоджувались між собою. В ході судового розгляду ОСОБА_1 і ОСОБА_2 змінили показання щодо певних деталей, однак ОСОБА_3 продовжив послідовно і повно пояснювати обставини злочину;

- встановлений характер переміщень ОСОБА_2 і ОСОБА_3 , тривале очікування і їх повернення до ОСОБА_1 пояснює, що вони узгоджували можливість продовжити вчинення злочину навіть за наявності в будинку потерпілої;

- знаряддя, яке надав ОСОБА_2 і ОСОБА_3 ОСОБА_1 - скотч, рукавички і панчохи, очевидно вказує на умисел вчинити саме відкрите заволодіння майном потерпілої. Застосування вночі панчох пояснює бажання запобігти подальшому впізнанню потерпілою;

- суд відкидає спробу захисту пояснити наявність скотчу метою заклеїти вікно. Це спростовується як показаннями ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , так і протоколами слідчого експерименту з ОСОБА_2 і ОСОБА_3 , протоколом огляду місця події. Останні не скористались скотчем, а просто розбили вікно шлакоблоком. Скотч вони використали виключно з метою зв`язати потерпілу, і саме з цією метою ОСОБА_1 спорядив їх скотчем.

В ході судового розгляду встановлено, що ОСОБА_1 , ОСОБА_3 та ОСОБА_2 заздалегідь домовившись, вступили в злочину змову на вчинення грабежу - відкрите заволодіння чужим майном, поєднане з проникненням у житло, передбачаючи необхідність застосування насильства до потерпілої, її зв`язування для подолання опору, при цьому очікували викрасти значний розмір грошових коштів у долларах США.

Суд вважає встановленим, що ОСОБА_1 був організатором вчинення злочину, оскільки організував та керував його підготовкою, підшуканням знарядь, розподілом ролей, вчиненням і в подальшому приховуванням. Судом встановлена активна організуюча роль ОСОБА_1 :

- він дізнався про наявність у потерпілої грошових коштів, що вона живе сама у будинку, розташування кімнат, при цьому потерпілій та іншим особам ОСОБА_1 представлявся на ім`я " ОСОБА_30 ";

- підшукав безпосередніх виконавців вчинення злочину із іншого регіону, які ніколи не були в с.Олександрово-Калинове;

- організував їх зустріч на вокзалі, відпочинок, перевезення територією Костянтинівського району до місця злочину;

- підшукав транспорт і сам здійснював перевезення;

- проінструктував щодо деталей вчинення злочину, розповів про розташування будинку і кімнат у ньому, місцезнаходження грошей, розподілив ролі;

- запезпечив заздалегідь підготовленими знаряддями вчинення злочину;

- провів і вказав на будинок потерпілої;

- коли виконавці почали сумніватись, що потрібно залізати в будинок, де перебуває потеріла, ОСОБА_1 наполіг, що вони мають повернутись і вчинити грабіж, використати надані ним знаряддя - панчохи і скотч;

- ОСОБА_1 очікував, коли вони здійснять напад, постійно за допомогою телефона свідка зв`язувався з виконавцями, і організував перевезення виконавців до м.Костянтинівка відразу після вчинення злочину. Дорогою вони позбавились рукавиць, скотчу, панчох та телефона, приховуючи сліди вчинення злочину;

- дорога, якою ОСОБА_1 віз виконавців в об`їзд блокпосту, запобігала їх викриттю і забезпечувала їх приховування.

Суд дійшов висновку, що обвинувачений ОСОБА_1 винуватий у вчиненні злочину і його дії слід кваліфікувати

- за ч.3 ст.27 ч.3 ст.186 КК України, як організація та керування підготовкою і вчиненням відкритого викрадення чужого майна (грабіж), поєднаного із застосуванням насильства, яке не є небезпечним для життя та здоров`я потерпілого, вчинене повторно, за попередньою змовою групою осіб, поєднане із проникненням у житло, яке завдало значної шкоди потерпілому.

Також, суд дійшов висновку, що обвинувачений ОСОБА_3 винуватий у вчиненні злочину і його дії слід кваліфікувати:

- за ч.3 ст.186 КК України, як відкрите викрадення чужого майна (грабіж), поєднане із застосуванням насильства, яке не є небезпечним для життя та здоров`я потерпілого, вчинене за попередньою змовою групою осіб, поєднане із проникненням у житло, яке завдало значної шкоди потерпілому.

Також, суд дійшов висновку, що обвинувачений ОСОБА_2 винуватий у вчиненні злочину і його дії слід кваліфікувати:

- за ч.3 ст.186 КК України, як відкрите викрадення чужого майна (грабіж), поєднане із застосуванням насильства, яке не є небезпечним для життя та здоров`я потерпілого, вчинене за попередньою змовою групою осіб, поєднане із проникненням у житло, яке завдало значної шкоди потерпілому.

При визначенні виду та міри покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особи обвинувачених, обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання, а саме:

ОСОБА_1 раніше судимий, неодружений, не працює, на обліку у психіатра, нарколога не перебуває, за місцем реєстрації характеризується посередньо, брав безпосередню участь в антитерористичній операції в м.Торецьк Донецької області з 16.07.2017 до жовтня 2017.

Судом взято до уваги ставлення обвинуваченого до скоєного, поведінку ОСОБА_1 після злочину, який частково визнав вину, частково відшкодував завдані збитки, однак категорично заперечував свою роль організатора.

Обставин, що згідно зі ст.ст. 66, 67 КК України пом`якшують чи обтяжують покарання обвинуваченого, судом не встановлено.

За таких обставин, суд вважає за необхідне призначити ОСОБА_1 покарання у виді позбавлення волі на строк в межах, передбачених відповідною статтею КК України.

Відповідно до ухвали слідчого судді Костянтинівського міськрайонного суду до ОСОБА_1 01.05.2018 застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою (т.4 а.с.33-36). Згідно ч.5 ст.72 КК України, попереднє ув`язнення зараховується судом у строк покарання у разі засудження до позбавлення волі день за день.

Оскільки визначений ст.177 КПК України ризик у виді можливості переховуватись від суду є реальним, та ставить під загрозу виконання рішення, до набрання вироком законної сили запобіжний захід обвинуваченому слід залишити у вигляді тримання під вартою.

ОСОБА_3 в силу ст.89 КК України раніше не судимий, одружений, має двох малолітніх дітей, не працює, на обліку у психіатра, нарколога не перебуває, характеризується посередньо.

Судом взято до уваги ставлення обвинуваченого до скоєного, поведінку ОСОБА_3 після злочину, який повністю визнав вину, здійснив повне відшкодування завданих ним збитків, потерпіла підтвердила, що претензій саме до ОСОБА_3 не має.

Обставинами, що згідно з п.1, п.2 ч.1 ст. 66 КК України пом`якшують покарання обвинуваченого, суд визнає щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення та добровільне відшкодування завданого збитку. Обставин, що згідно ст.67 КК України обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_3 , судом не встановлено.

За таких обставин, суд вважає за необхідне призначити ОСОБА_3 покарання у виді позбавлення волі на строк в межах, передбачених ст.69-1, ч.3 ст.186 Особливої частини КК України, та вважає за можливе на підставі ст.75 КК звільнити його від відбування покарання з випробуванням.

Захист клопотав про зміну умов запобіжного захисту і просив суд змінити до набрання вироком законної сили місце домашнього арешту на адресу фактичного проживання ОСОБА_3 у АДРЕСА_4 .

Оскільки визначений ст.177 КПК України ризик у виді можливості переховуватись від суду є реальним, та ставить під загрозу виконання рішення, до набрання вироком законної сили ОСОБА_3 слід продовжити дію запобіжного заходу у виді домашнього арешту.

Водночас, беручи до уваги наявність дружини і двох дітей, а також обгрунтованість застосування ст.75 КК України, суд вважає за можливе змінити умови запобіжного заходу у виді домашнього арешту ОСОБА_3 , а саме встановити нічний домашній арешт з 21:00 до 06:00 за адресою АДРЕСА_4 .

ОСОБА_2 на обліку у психіатра, нарколога не перебуває, характеризується посередньо, раніше судимий, неодружений, проживає з матір`ю, яка є особою з третьою групою інвалідності, не працює.

Судом взято до уваги ставлення обвинуваченого до скоєного, поведінку ОСОБА_2 після злочину, який частково визнав вину, однак цивільний позов заперечив, збитків не відшкодовував.

Відтак, обставин, що згідно зі ст. 66 КК України пом`якшують покарання обвинуваченого, судом не встановлено. Відповідно до п.1 ч.1 ст.67 КК України, обставиною, що обтяжує покарання обвинуваченого ОСОБА_2 , суд визнає рецидив злочинів.

За таких обставин, суд вважає за необхідне призначити ОСОБА_2 покарання у виді позбавлення волі на строк в межах, передбачених відповідною статтею КК України.

Відповідно до ухвали слідчого судді Костянтинівського міськрайонного суду до ОСОБА_2 01.05.2018 застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою (т.4 а.с.37-40). Згідно ч.5 ст.72 КК України, попереднє ув`язнення зараховується судом у строк покарання у разі засудження до позбавлення волі день за день.

Оскільки визначений ст.177 КПК України ризик у виді можливості переховуватись від суду є реальним, та ставить під загрозу виконання рішення, до набрання вироком законної сили запобіжний захід обвинуваченому слід залишити у вигляді тримання під вартою.

У кримінальному провадженні потерпілою ОСОБА_4 заявлено цивільний позов про стягнення солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_3 та ОСОБА_2 матеріальної шкоди 147592,85 грн та моральної шкоди 100 000 грн. Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що умисними злочинними діями обвинувачених потерпілій завдано матеріальну шкоду - викрадено майна на суму 147971,61 грн. Мобільні телефони, прикраси вилучено та знаходяться на зберіганні у поліції. Водночас грошові кошти на суму 140565,77 грн не повернуто. Також потерпіла витратила кошти на лікування тілесних ушкоджень 2127,08 грн. Потерпіла ремонтувала пошкоджене вікно за 900 грн, а також в цілях власної безпеки встановила металеві решітки за 4000 грн. Моральна шкода в сумі 100000 грн обґрунтовується тим, що потерпіла отримала тілесні ушкодження, відчувала біль, напад її налякав, її зв`язували. Вона зазнала моральних страждань через тривалий страх залишатись на самоті в оселі, втратила нормальні зв`язки та потребує зусиль для нормальної організації її життя.

В ході судового розгляду ОСОБА_3 цивільний позов визнав і відшкодував частину завданної шкоди. В ході розгляду потерпіла ОСОБА_4 надала суду письмову заяву (т.6 а.с.100), згідно якої відмовилась від частини вимог до ОСОБА_3 , у зв`язку з тим, що останній виплатив їй 1/3 частину завданої шкоди.

ОСОБА_1 визнав цивільний позов частково: матеріальну шкоду 3800 грн та моральну шкоду 1200 грн. Також ОСОБА_1 відшкодував частково матеріальну шкоду 3800 грн та моральну шкоду 1200 грн потерпілій ОСОБА_4 в ході судового розгляду (т.6 а.с.101)

ОСОБА_2 на початку розгляду визнав 1/3 суми матеріальної шкоди та 7000 грн моральної шкоди. До кінця судового розгляду ОСОБА_2 змінив позицію і позов не визнавав.

Вирішуючи питання заявленого цивільного позову суд зауважує, що правові норми відшкодування матеріальної (майнової) та моральної шкоди передбаченні положеннями Цивільного кодексу України:

За змістом частин першої та третьої статті 1166, майнова шкода, завдана неправомірними діями особистим немайновим правам фізичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Частина перша статті 1167 - моральна шкода, завдана фізичній особі неправомірними діями, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини. Частина перша статті 1168 - моральна шкода, завдана ушкодженням здоров`я, може бути відшкодована одноразово або шляхом здійснення щомісячних платежів.

Частина перша статті 1195 - фізична особа, яка завдала шкоди ушкодженням здоров`я фізичній особі, зобов`язана відшкодувати потерпілому, у тому числі, додаткові витрати, викликані необхідністю посиленого харчування, санаторно-курортного лікування, придбання ліків, протезування, стороннього догляду тощо.

На підтвердження своїх вимог про відшкодування матеріальної шкоди цивільний позивач надала:

виписку амбулаторного хворого на ім`я ОСОБА_4 з діагнозом посттравматичний синдром, гіпертонічний криз з підстав звернення за медичною допомогою 26.04.2018 року. Отримала лікувальні рекомендації щодо медикаментів (т.2 а.с.39). Надала квитанції на придбання медикаментів на суму 2127,08 грн (т.2 а.с.40);

чек на придбання склопакету на суму 900 грн (т.2 а.с.41);

чек на придбання кованих решіток на суму 4000 грн (т.2 а.с.42);

Суд погоджується, що витрати на лікування підтвердженні на суму 2127,08 грн. Також підтверджуються витрати 900 грн на відновлення пошкодженного злочинними діями майна - розбитого склопакету. Зібраними стороною обвинувачення доказами підтверджується сума викрадених грошових коштів (в тому числі еквівалент валютних цінностей) - 140565,77 гривень.

Зазначені суми матеріальної шкоди в загальному розмірі 143592,85 грн суд вважає доведеними.

Водночас, витрати на придбання кованих решіток на суму 4000 грн суд вважає необгрунтовано заявленими для стягнення матеріальної шкоди, оскільки встановлення решіток не є відновленням первісного матеріального стану, порушенного злочином. Причиною прийняття рішення про встановлення решіток були зміни в суб`єктивній оцінці потерпілою стану своєї захищеності. Вважаючи себе більш вразливою, вона вжила додаткових заходів для свого захисту в майбутньому. Однак по своїй сутті переживання потерпілої через кривду, що вона зазнала від злочину, зміни в подальшому житті і додаткові зусилля, які вона змушена докласти для організації побуту, є складовими моральної шкоди і мають розглядатися під час вирішення питання про стягнення моральної, а не матеріальної шкоди.

Вирішуючи цивільний позов у частині відшкодування моральної шкоди, суд на підставі досліджених доказів дійшов висновку, що діями обвинувачених дійсно була спричинена моральна шкода потерпій, що полягає у фізичному болі, душевних стражданнях та приниженні, які вона відчувала та продовжує відчувати у зв`язку із протиправними діями щодо неї, конфліктна ситуація, у якій було застосовано фізичну силу і отримані тілесні ушкодження, викликала у неї біль, напад її налякав, її зв`язували. Вона зазнала моральних страждань через тривалий страх залишатись на самоті в оселі, було порушено звичний для неї образ життя, вона докладає додаткових зусиль для відновлення нормальної організації її життя, почуття захищенності.

Відповідно до частини третьої статті 23 ЦК України, розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. Відтак суд відповідно до засад розумності і справедливості вважає обгрунтованим завлений потерпілою розмір завданої моральної шкоди 100000 грн.

Разом з тим, в ході розгляду потерпіла ОСОБА_4 надала суду письмову заяву (т.6 а.с.100), згідно якої відмовилась від частини вимог до ОСОБА_3 , у зв`язку з тим, що останній виплатив їй 1/3 частину завданої шкоди.

Згідно ч.5 ст.128 КПК України, цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв`язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільного процесуального кодексу України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.

Відповідно до п.1 ч.2 ст.49 ЦПК України позивач вправі відмовитися від частини позовних вимог на будь-якій стадії судового процесу.

Суд приймає відмову цивільного позивача ОСОБА_4 від частини позовних вимог, а саме від стягнення 1/3 розміру моральної та матеріальної шкоди, яку їй виплатив ОСОБА_3 ОСОБА_4 підтвердила, що претензій до ОСОБА_3 не має.

Відтак, ОСОБА_4 підтримує свої 2/3 первинних вимог про стягнення солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 моральної і матеріальної шкоди.

Оскільки судом визнано обгрунтованими первинні вимоги про стягнення 143592,85 гривень матеріальної шкоди та 100000 гривень моральної, 2/3 від цих сум становить 95728,57 грн (143592,85/3*2) та 66666,67 грн (100000/3*2) відповідно.

Згідно ст.1190 ЦК України, особи, спільними діями або бездіяльністю яких було завдано шкоди, несуть солідарну відповідальність перед потерпілим.

Оскільки в ході судового розгляду ОСОБА_1 відшкодував частково матеріальну шкоду 3800 грн та моральну шкоду 1200 грн, то до солідарного стягнення з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 належить 91928,57 грн (95728,57-3800) матеріальної та 65466,67 грн (66666,67-1200) моральної шкоди.

Витрати на проведення експертиз склали: судово-товарознавча №2/20-502 від 19.06.2018 - 1144 грн, судова трасологічна №2/4-83 від 15.05.2018 - 1144 грн, судово-товарознавча № 2670 від 23.07.2018 - 1716 грн, а усього на суму 4004 грн.

Відповідно до ст.124 КПК України у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинувачених на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експертів в рівних частинах.

Долю речових доказів слід вирішити відповідно до ст.100 КПК України. При цьому, оскільки вилучений у ОСОБА_2 мобільний телефон Iphone він придбав на гроші, здобуті злочинним шляхом, згідно п.6 ч.9 ст.100, цей телефон слід конфіскувати.

Керуючись ст.ст. 368, 370, 374 КПК України, суд -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.27 ч.3 ст.186 КК України, та призначити покарання у виді позбавлення волі на строк 6 (шість) років.

Початок строку відбування покарання ОСОБА_1 рахувати з дня його фактичного затримання, а саме з 01.05.2018 року.

Запобіжний захід ОСОБА_1 до набрання вироком законної сили залишити у вигляді тримання під вартою.

Відповідно до ч.5 ст.72 КК України зарахувати ОСОБА_1 в строк відбування покарання строк його попереднього ув`язнення з розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі з 01.05.2018 до набрання вироком законної сили.

ОСОБА_42 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.186 КК України, та призначити покарання у виді позбавлення волі на строк 4 (чотири) роки.

На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_42 від відбування призначеного покарання, якщо він протягом іспитового строку 3 (три) роки не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов`язки.

На підставі ст.76 КК України покласти на ОСОБА_42 такі обов`язки:

1) періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання;

3) не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації;

4) працевлаштуватися або за направленням уповноваженого органу з питань пробації звернутися до органів державної служби зайнятості для реєстрації як безробітного та працевлаштуватися, якщо йому буде запропоновано відповідну посаду (роботу).

Клопотання захисника Бєляєва В.О. про зміну умов запобіжного заходу у виді домашнього арешту ОСОБА_3 задовольнити.

Запобіжний захід ОСОБА_3 до набрання вироком законної сили залишити у вигляді домашнього арешту, змінивши умови на домашній арешт з 21:00 до 06:00 за адресою АДРЕСА_4 .

Зобов`язати ОСОБА_42 виконувати наступні обов`язки:

1) прибувати за викликом до суду;

2) не залишати з 21:00 до 06:00 місце проживання за адресою: АДРЕСА_4 без дозволу суду.

ОСОБА_2 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.186 КК України, та призначити покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (п`ять) років.

Початок строку відбування покарання ОСОБА_2 рахувати з дня його фактичного затримання, а саме з 01.05.2018 року.

Запобіжний захід ОСОБА_2 до набрання вироком законної сили залишити у вигляді тримання під вартою.

Відповідно до ч.5 ст.72 КК України зарахувати ОСОБА_2 в строк відбування покарання строк його попереднього ув`язнення з розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі з 01.05.2018 до набрання вироком законної сили.

Стягнути з обвинувачених ОСОБА_1 , ОСОБА_42 , ОСОБА_2 на користь держави витрати на проведення судових експертиз в розмірі 4004 гривень в рівних частинах, а саме по 1334,66 гривень з кожного.

Цивільний позов, заявлений потерпілою ОСОБА_4 - задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 солідарно на користь ОСОБА_4 в рахунок відшкодування завданої злочином шкоди суму 157395 (сто п`ятдесят сім тисяч триста дев`яносто п`ять) гривень 24 копійки, в тому числі 91928,57 гривень матеріальної шкоди та 65466,67 гривень моральної шкоди.

Скасувати арешт, накладений на майно: пакет з білетом; пакет з джинсами, мотузкою, рюкзаком, пакет з кросівками, пакет з курткою, джинсовими штанами, футболка, кросівки; пакет з телфоном Iphone, пакет з телефоном Нокіа RM-1172; пакет з телефоном Fly FF-282.

Речові докази, які зберігаються в кімнаті речових доказів Костянтинівського ВП Бахмутського ВП ГУНП в Донецькій області:

- пакет з білетом на потяг, мотузку, рюкзак; фрагменти скотчу з підлоги в спальні, фрагмент скотчу з правої руки ОСОБА_4 ; залишки змивів з ліпких стрічок, волокна з двох ліпких стрічок; три змиви речовини бурого кольору з підлоги в коридорі та кухні; залишки семи недопалків, коробок з сірниками; залишки змивів з коробка з сірниками; таблицю зі слідами на 3 відрізках ліпкої стрічки; зразки крові ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_1 - знищити;

- джинси, пакет з кросівками сірого кольору, телефон Нокіа RM-1172 - повернути ОСОБА_3 ,

- куртку, джинсові штани, футболку, кросівки, мобільний телефон Fly FF-282 - повернути ОСОБА_2

- мобільний телефон Iphone - конфіскувати;

- оригінал договору про надання фінансового кредиту та застави №0000011221 від 25.04.2018 року, розрахункову квитанція ББАЕ №863208 та специфікацію - залишити в матеріалах кримінального провадження;

- мобільний телефон «Nokia C7-00», мобільний телефон «Samsung GT-E1202i» з сім-картою, сережки у формі ромбу, виконані з золота 585 проби, вагою 2,07г, сережку у формі піки, виконану з золота 585 проби, вагою 2,35г, обручку виконану з золота 585 проби, вагою 2,74г - повернути потерпілій ОСОБА_4 .

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не було скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

На вирок суду може бути подано апеляційну скаргу до Донецького апеляційного суду через Дзержинський міський суд Донецької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копію вироку після його проголошення негайно вручити прокурору та обвинуваченим.

Головуючий суддя:

Судді: