Рішення № 90570574, 20.07.2020, Тульчинський районний суд Вінницької області

Справа № 148/678/20

Провадження №2-а/148/14/20

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

20 липня 2020 року Тульчинський районний суд

Вінницької області

в складі: головуючого судді Саламахи О.В.,

за участю секретаря Немирівської Ю.А.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Чернігівській області та інспектора Управління патрульної поліції в Чернігівській області Гавриленка Олександра Володимировича про скасування постанови про адміністративне правопорушення,

В С Т А Н О В И В :

Позивач ОСОБА_1 звернувся до Тульчинського районного суду Вінницької області з адміністративним позовом до Управління патрульної поліції в Чернігівській області та інспектора Управління патрульної поліції в Чернігівській області Гавриленка Олександра Володимировича про скасування постанови про адміністративне правопорушення.

Позов мотивований тим, що постановою інспектора серії ЕАК № 2474143 від 02.05.2020 на позивача накладено адміністративне стягнення за порушення ним ч. 2 ст. 122 КУпАП у виді штрафу в розмірі 425 грн. за те, що він під час керування транспортним засобом, здійснив рух прямо зі смуги, призначеної для повороту ліворуч, чим порушив п. 11 ПДР України.

Позивач вважає постанову про накладення на нього адміністративного стягнення незаконною та такою, що підлягає скасуванню з наступних підстав.

По-перше, відповідач невірно зазначив його прізвище у постанові, оскільки його прізвище " ОСОБА_1 ". По-друге, відповідач не надав жодних доказів вчинення позивачем правопорушення, а складання постанови без будь-яких фактичних доказів його вчинення вчинення є неправомірним та незаконним, про що зазначено у постанові ВС у справі № 357/10134/17 від 23.10.2019 і подібні постанови підлягають скасуванню.

Також, пизивач посилається на п. 24 Постанови Пленуму ВС від 23.12.2005 № 14 "Про практику застосування судами в Україні законодавства про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті", відповідно до якої, зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим ст. 283, 284 КУпАП, у ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких грунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник чи висловлених ним доводів.

Таким чином, у разі відсутності в оскаржуваній постанові посилань на технічний засіб, за допомогою якого здійснено відеозапис, такий відеозапис не може вважатися належним доказом вчинення адміністративного правопорушення.

Відповідач же під час складання постанови, не вніс як додатки, будь-які докази до постанови, не зазначив жодних відомостей про технічний засіб, яким здійснено фото-, відеозапис, а тому не має права посилатися взагалі на будь-які докази.

Окрім того, при розгляді справи про адміністративне правопорушення, позивачу не було розяснено права та обов`язки, інспектор залишив поза увагою клопотання позивача про ознайомлення з матеріалами справи, про залучення захисника, порушив процесуальний порядок розгляду справи, обмежившись формальним складанням постанови.

Вказані обставини стали причиною звернення позивача до суду з даним позовом.

Просить вищевказану постанову серії ЕАК № 2474143 від 02.05.2020 скасувати.

Відповідач - інспектор Управління патрульної поліції в Чернігівській області Гавриленко О.В. надіслав на адресу суду відзив на позовну заяву (а.с. 28-37), відповідно до якого, позов не визнає з огляду на наступні підстави.

Перед перехресттям вулиць Шевченка та Кільцева у м. Чернігові, розташований дорожний знак 5.16 "Напрямки руху по смугах", який показує кількість смуг на проїзній частині і дозволені напрямки руху по кожній із них. На даній ділянці дороги по вулиці Шевченка є дві смуги для руху в одному напрямку. Для повороту наліво на вул. Кільцева необхідно зайняти крайню ліву смугу для руху, а для руху прямо по вул. Шевченка - крайню праву смугу для руху в одному напрямку. Однак, позивач здійснив рух прямо по вул. Шевченка зі смуги руху, призначеної для повороту ліворуч, тобто з крайньої лівої смуги, чим порушив розташування транспортного засобу на проїзній частині і вже на перехрестті перемістився в крайню праву смугу, здійснивши своїми діями адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 122 КУпАП., а саме: порушення розташування транспортних засобів на проїзній частині

Статтею 40 Закону України "Про національну поліцію" передбачено, що поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на форменому одязі, транспортних засобах, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель автоматичну фото-, відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману із автоматичної фото- і відеотехніки, що знаходиться в чужому володінні, з метою серед іншого, виявлення або фіксування правопорушення, забезпечення дотримання правил дорожнього руху.

Так, на відеозаписі із відеореєстратора та нагрудної бодікамери інспектора зафіксовано, що транспортний засіб під керуванням позивача здійснив рух прямо із смуги для руху ліворуч.

Крім того, під час спілкування позивач не заперечував, що порушив Правила дорожнього руху, пояснював, що не побачив дорожній знак та просив застосувати до нього попередження. Однак, оскільки санкція ч. 2 ст. 122 КУпАП не передбачає такого виду адміністративного стягнення, інспектор застосував штраф.

Вважає, що під час розгляду справи про адміністративне правопорушення було дотримано порядку та всіх вимог законодавства. Просить відмовити у задоволенні позову.

Відповідач Управління патрульної поліції в Чернігівській області відзиву на позовну заяву не надіслав.

Відповідно до надісланої позивачем відповіді на відзив (а.с. 38-39), останній вказує, що інспектор взагалі не надав пояснень з приводу скоєного позивачем правопорушення, що свідчить про те, що він не з`ясував чи було вчинено адміністративне правопорушення. У справах про адміністративні правопорушення суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за вийнятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від них причин.

Згідно ч. 3 ст. 283 КУпАП постанова про адміністративне правопорушення у сферах забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про технічний засіб, яким здійснено фото -, відеозапис (якщо такий здійснювався).

Жодного технічного засобу, за допомогою якого ймовірно були зібрані докази, у постанові не зазначено, а тому відповідач не має права посилатися у майбутньому на будь-які докази, адже вони не є додатками до зазначеної постанови, а отже, у відповідача відсутні належні докази вчинення позивачем правопорушення. Викладене узгоджується з позицією ВС у постанові від 15.11.2018 у справі № 524/5536/17.

Таким чином, наданий працівником поліції відеозапис не можна вважати належним доказом, оскільки після його перегляду не вбачається порушення вимог ПДР України. Натомість, вказаний відеозапис містить лише фіксацію винесення постанови про притягнення до адміністративної відповідальності.

Крім того, позивач повторно зазеначає, що відповідач не вірно вказав його прізвище у постанові, яке є " ОСОБА_1 ".

Позивач, будучи належним чином повідомленим, в судове засідання не з`явився.

Відповідачі, будучи належним чином повідомленими, в судове засідання не з`явились.

Відповідно до ч. 3 ст. 268 КАС України, неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Згідно копії постанови інспектора поліції Гавриленка О.В. серії ЕАК № 2474143 від 02.05.2020 (а.с. 6-9), на позивача накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 455 грн. Вказане адміністративне стягнення накладено за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП, а саме за те, що 02.05.2020 о 09:56 год. позивач, керуючи транспортним засобом, здійснив рух прямо зі смуги призначеної для повороту ліворуч, чим порушив п. 11 ПДР - порушення розташування транспортного засобу на проїздній частині.

Відповідачем на обгрунтування своєї позиції щодо не визнання позовних вимог, надіслано диск з відеозаписом (а.с. 36). На даному відеозаписі зафіксовано вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП, визнання позивачем своєї вини, його пояснення, про те, що він не побачив дорожній знак. Зафіксовано роз`яснення інспектором прав позивачу.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Положеннями пункту 8 частини першої статті 23 Закону України «Про Національну поліцію», визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань у випадках, визначених законом, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання.

Відповідно до пункту 11 частини першої статті 23 Закону України «Про Національну поліцію», встановлено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань, регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів.

Частиною другою статті 122 КУпАП встановлено відповідальність за порушення правил проїзду перехресть, зупинок транспортних засобів загального користування, проїзд на заборонний сигнал світлофора або жест регулювальника, порушення правил обгону і зустрічного роз`їзду, безпечної дистанції або інтервалу, розташування транспортних засобів на проїзній частині, порушення правил руху автомагістралями, користування зовнішніми освітлювальними приладами або попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку, використання цих приладів та їх переобладнання з порушенням вимог відповідних стандартів, користування під час руху транспортного засобу засобами зв`язку, не обладнаними технічними пристроями, що дозволяють вести перемови без допомоги рук (за винятком водіїв оперативних транспортних засобів під час виконання ними невідкладного службового завдання), а так само порушення правил навчальної їзди, що тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти п`яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Згідно зі статтею 31 Закону №580-VIII, поліція може застосовувати превентивні заходи, серед яких: перевірка документів особи; опитування особи; зупинення транспортного засобу; застосування технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису, засобів фото - і кінозйомки, відеозапису.

Статтею 40 Закону №580-VIII встановлено, що поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на форменому одязі, службових транспортних засобах, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель автоматичну фото- і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману із автоматичної фото- і відеотехніки, що знаходиться в чужому володінні, з метою: 1) попередження, виявлення або фіксування правопорушення, охорони громадської безпеки та власності, забезпечення безпеки осіб; 2) забезпечення дотримання правил дорожнього руху.

Відповідно до статті 283 КУпАП, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі. Постанова повинна містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення.

Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис; розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу.

Згідно ст. 251 КУпАП, доказами у справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

В силу ч. 1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно ч. 1 ст. 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно ст. 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими, електронними доказами, висновками експертів, показаннями свідків.

Відповідно положень ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 КАС України. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» № 14 від 23.12.2005, зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим статтями 283 і 284 КУпАП. У ній зокрема потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.

Виходячи із норм, викладених в ст. 77 КАС України, встановлено, що за загальним правилом, що випливає з принципу змагальності, кожна сторона повинна подати докази на підтвердження обставин, на які вона посилається, або на спростування обставин, про які стверджує інша сторона. При розгляді справи щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень встановлена презумпція його винуватості. Презумпція винуватості покладає на суб`єкта владних повноважень обов`язок аргументовано, посилаючись на докази, довести правомірність свого рішення, дії чи бездіяльності та спростувати твердження позивача про порушення його прав, свобод та інтересів.

Як зазначалось вище, частиною третьою ст. 283 КУпАП передбачено, що постанова по справі про адміністративне правопорушення у сферах забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості, серед іншого, про технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис (якщо такий запис здійснювався).

Разом з тим, оскаржувана постанова від 02.05.2020 відомостей про технічний засіб, яким здійснено відеозапис, не містить, з огляду на що, поданий відповідачем на підтвердження факту порушення позивачем правил дорожнього руху відеозипис не може вважатися належним доказом.

Дослідивши обставини справи, суд приходить до висновку про відсутність належних доказів вчинення позивачем правопорушення, встановленого статтею частиною другою 122 КУпАП, оскільки відеозапис, поданий відповідачем на підтвердження факту порушення позивачем правил дорожнього руху, не може вважатися належним доказом у зв`язку з тим, що оскаржувана постанова не містить посилань на технічний засіб, за допомогою якого здійснено даний відеозапис.

Викладене, узгоджується з позицією ВС, висловленою у постанові від 15.11.2018 у справі № 524/5536/17.

Такої ж позиції притримується ВС у постанові від 13.02.2020 у справі № 524/9716/16-а

Відповідно до ч. 3 ст. 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право:

1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення;

2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи);

3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення;

4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

З огляду на встановлені в судовому засіданні обставини, суд вважає, що постанова іспектора Гавриленка О.В. про накладення на позивача адміністративного стягнення за порушення ч. 2 ст. 122 КУпАП підлягає скасуванню.

Керуючись ч. 2 ст. 19 Конституції України, ст. 251, 280 КУпАП, ст. 72-77, 241-246, 286 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В :

Позов - задовольнити..

Постанову інспектора Гавриленка О.В. серії ЕАК № 2474143 від 02.05.2020 скасувати.

Рішення суду може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Тульчинський районний суд Вінницької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення, з урахуванням п. 3 Розділу VI Прикінцеві положення КАС України.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду, з урахуванням п. 3 Розділу VI Прикінцеві положення КАС України.

Суддя: