Ухвала суду № 90570378, 21.07.2020, Вінницький районний суд Вінницької області

Справа № 128/1817/20

УХВАЛА

21 липня 2020 року м. Вінниця

Суддя Вінницького районного суду Вінницької області Саєнко О.Б., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення матеріальної та моральної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням ,-

УСТАНОВИВ:

17.07.2020 до Вінницького районного суду Вінницької області з підсистеми «Електронний суд» надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення матеріальної та моральної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, справа № 128/1817/20, в якій позивач просить суд: стягнути на його користь з відповідача кошти, які він втратив внаслідок порушення нею ч.1 ст. 388 КК України у сумі з розрахунку 95950,91 грн. ; кошти згідно ст.230 ЦК України у сумі 1921192,8 грн.; втрачену вигоду у сумі відсоток депозиту 8175 грн. та моральну шкоду у сумі 50 000 грн.

Вивчивши позовну заяву та додані до неї документи, суд вважає, що позовна заява позивача підлягає залишенню без руху, виходячи з такого.

Згідно до ч. 4 ст. 177 ЦПК, до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Згідно до положень ч.1 ст.4 закону «Про судовий збір», судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до ст. 7закону «Про Державний бюджет України на 2020 рік» прожитковий мінімум для працездатних осіб становить 2 197 грн.

Згідно до ч.2 ст.4 закону «Про судовий збір», за подання до суду позовної заяви з вимогою майнового характеру, позивачу слід сплатити судовий збір у розмірі 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 840,80 та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 10 510 гривень.

Так, зі змісту позовних вимог, судом убачається, що позивачем заявлено чотири вимоги майнового характеру, а саме: про стягнення з відповідача: коштів які позивач втратив внаслідок порушення відповідачем ч.1 ст. 388 КК України у сумі з розрахунку 95950,91 грн. ; коштів згідно ст.230 ЦК України у сумі 1921192,8 грн.; втрачену вигоду у сумі відсоток депозиту 8175 грн.; моральну шкоду у сумі 50 000 грн.

Згідно п.6 ч.1 ст. 5 закону « Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про відшкодування матеріальних збитків, завданих внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

З вищезазначеного убачається, що позивач є суб`єктом п.6 ч.1 ст. 5 закону « Про судовий збір» та він звільнений від сплати судового збору за подання до суду позовної вимоги майнового характеру про стягнення коштів, які позивач втратив внаслідок вчинення відповідачем кримінального правопорушення за ч.1 ст. 388 КК України у сумі з розрахунку 95950,91 грн.

Крім цього, позивач в своєму позові зазначає, що він є особою, що має інвалідність, однак на підтвердження даної обставини не надає жодного доказу.

Відповідно до п. 9 ч.1 ст. 5 закону « Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються особи з інвалідністю I та II груп, законні представники дітей з інвалідністю і недієздатних осіб з інвалідністю.

Згідно до п. 1 ч.1 ст. 176 ЦПК ціна позову визначається у позовах про стягнення грошових коштів - сумою, яка стягується, чи оспорюваною сумою за виконавчим чи іншим документом, за яким стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку.

Тому, позивачповинен надати суду докази, що він звільнений від сплати судового збору за даним позовом або сплатити судовий збір за інші три вимоги майнового характеру (про стягнення коштів з відповідача згідно ст.230 ЦК України у сумі 1921192,8 грн.; стягнення втраченої вигоди у сумі відсоток депозиту 8175 грн.; стягнення моральної шкоди у сумі 50 000 грн.), виходячи з 1% ціни позову ( без суми яка заявлена про відшкодування матеріальних збитків, завданих внаслідок вчинення кримінального правопорушення), але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 840,80 гривень та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 10 510 гривень.

Платiжнi реквiзити для перерахування судового збору: Отримувач коштів УК у Вінницьк.р-ні/Вінниц.р-н/22030101 , Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 38054712, Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), Код банку отримувача (МФО) - 899998, Рахунок отримувача - UA648999980000031215206002071, Код класифікації доходів бюджету-22030101.

Крім цього, в порушення вимог п.п. 6,9 ч. 3 ст. 175 ЦПК позивачем в позовній заяві не зазначено: відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов`язковий досудовий порядок урегулювання спору; попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.

Зазначені вище недоліки заяви перешкоджають відкриттю провадження по даній цивільній справі.

Згідно до ч.1 ст.185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Крім цього, в своєму позові позивач просить суд накласти арешт на майно ОСОБА_2 в якості забезпечення позову.

Вивчивши вимогу про забезпечення позову, суд вважає за необхідне повернути її заявнику ОСОБА_1 , як таку, що не відповідає вимогам ст.151 ЦПК України.

Згідно до положень ст.151 ЦПК заява про забезпечення позову подається в письмовій формі, підписується заявником і повинна містити: 1) найменування суду, до якого подається заява; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) заявника, його місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштові індекси, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України, номери засобів зв`язку та адресу електронної пошти, за наявності; 3) предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову; 4) захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; 5) ціну позову, про забезпечення якого просить заявник; 6) пропозиції заявника щодо зустрічного забезпечення; 7) інші відомості, потрібні для забезпечення позову.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 149 ЦПК забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Згідно до положень п.1,10 Постанови Пленуму Верховного суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» № 9 від 22.12.2006 р., вбачається, що єдиною підставою для забезпечення позову є відповідне клопотання у формі мотивованої заяви будь-якої з осіб, котрі беруть участь у справі. Забезпечення позову допускається на будь якій стадії розгляду справи після відкриття провадження у ній якщо не вжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Так, звертаючи із позовною заявою, позивач просить вжити заходи до забезпечення цього цивільного позову та накласти арешт на майно ОСОБА_2 , однак для вирішення даної вимоги позивач повинен подати заяву про забезпечення позову в письмовій формі, яка має відповідати ч.1 ст.151 ЦПК.

Крім цього, відповідно до положень ч.5 ст.151 ЦПК України, до заяви про забезпечення позову додається документ, що підтверджує сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави для звільнення заявника від сплати судового збору за подачу такої заяви до суду.

На підставі Закону України « Про судовий збір», ставка судового збору за подачу до суду фізичною особою заяви про забезпечення позову становить 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 420 гривень.

Судом установлено, що заявником не оплачено судовим збором заяву про забезпечення позову, та не надано суду доказів того, що заявник є особою, яка звільнена від сплати судового збору за даним позовом , а саме копії відповідного посвідчення суду не надано.

Відповідно до ч.9 ст. 153 ЦПК, суд, встановивши, що заяву про забезпечення позову подано без додержання вимог ст.151 цього Кодексу, повертає її заявнику, про що постановляє ухвалу.

Керуючись ст. ст. 151,153 175, 185 ЦПК України, суддя –

ПОСТАНОВИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення матеріальної та моральної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням?- залишити без руху.

Роз`яснити позивачу, що він має виправити вказані в ухвалі недоліки в строк , який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо позивач в цей же строк не виправить вказані недоліки позовної заяви, то вона буде вважатися судом неподаною і повернута позивачу.

Вимогу позивача ОСОБА_1 у позовні заяві про забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення матеріальної та моральної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, - повернути.

Роз`яснити позивачу, що повернення вимоги про забезпечення позову не перешкоджає його повторному зверненні з заявою про забезпечення позову, якщо перестануть існувати обставин, які стали підставою для її повернення.

Ухвала в частині повернення вимоги (заяви) про забезпечення позову може бути оскаржена протягом п`ятнадцяти днів з дня її отримання шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Вінницького апеляційного суду.

В іншій частині – ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: О.Б. Саєнко