Рішення № 90565694, 22.07.2020, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

________________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" липня 2020 р.м. ХарківСправа № 922/1087/20

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Присяжнюка О.О.

при секретарі судового засідання Лепенець К.В.

розглянувши в порядку загального позовного провадження справу

за позовом Фізичної особи-підприємця Кусової Тетяни Олександрівни ( АДРЕСА_1 ) до Приватного акціонерного товариства "Харківський верстатобудівний завод" (61089, м. Харків, проспект Московський, буд.277) про стягнення коштів за участю представників :

позивача - не з`явився

відповідача - не з`явився

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа - підприємець Кусова Тетяна Олександрівна звернулась до господарського суду Харківської області із Приватного акціонерного товариства "Харківський верстатобудівний завод", в якій просить суд :

81 500, 00 гри. (вісімдесят одна тисяча п`ятсот грн. 00 коп.) - основної заборгованості за Договором;

13 462, 52 грн. (тринадцять тисяч чотириста шістдесят дві грн. 52 коп.) - пені;

1 411, 76 грн. (одна тисяча чотириста одинадцять грн. 76 коп.) - три відсотки річних;

793, 95 грн. (сімсот дев`яності три грн. 95 кой.) - витрат від інфляції;

16 300, 00 грн. (шістнадцять тисяч триста грн.00 коп.) - штрафу за п.4.7. Договору,

2 102, 00 грн. (дві тисячі сто дві грн.00 коп.) - витрат по сплаті судового збору.

Позов обґрунтований неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань по договору транспортного експедитування №31 від 12.12.2016 року.

Нормативно позов обґрунтований ст.ст. 20, 173-175, 193, 216-218, ГК України, ст.ст. 11-16, 258, 509, 525, 526, 530,611,625,929,931 ЦК України. Судові витрати позивач просить суд покласти на відповідача.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 13.04.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 922/1087/20; постановлено справу розглядати за правилами загального позовного провадження з повідомленням сторін; підготовче засідання призначено на "18"травня 2020 р. о(об) 11:00 год.

30.04.2020 до суду від представника відповідача надійшло клопотання про надання відповідачу додаткового часу для подання відзиву на строк , не менший строк дії карантину та відкладення розгляду справи на іншу дату, у зв`язку із спалахом короновірусу, а також для недопущення поширення масштабів захворювання на території України.

Ухвалою господарського суду від 18.05.2020 року, розгляд підготовчого засідання відкладено до 02.06.2020 року.

02.06.2020 до суду від відповідача надійшло клопотання відкладення розгляду справи на іншу дату, у зв`язку із спалахом короновірусу, а також для недопущення поширення масштабів захворювання на території України.

23.06.2020 до суду від відповідача надійшло клопотання відкладення підготовчого засідання на іншу дату, у зв`язку із спалахом короновірусу, а також для недопущення поширення масштабів захворювання на території України.

Ухвалою господарського суду від 23.06.2020 року, закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті в судовому засіданні на "07" липня 2020 р. 12:00 .

07.07.2020 року від позивача, через канцелярію суду (вх.№15479) надійшов відзив на позовну заяву, разом із клопотанням про продовження строку на подання відзиву на позов, в якому останній просить суд закрити провадження у справі у зв*язку із відсутністю предмету спору, Відповідач не заперечує, що 12.12.2016 р. між Позивачем (Експедитором) та Відповідачем (Клієнт) було укладено договір транспортного експедирування № 31, за яким Експедитор від свого імені за рахунок коштів Клієнта на протязі червня 2016 р. - липня 2018 р. здійснював комплекс робіт по організації перевезень вантажів автомобільним транспортом, але за надані ФОП Кусова Т.О. послуги за зазначеним договором Клієнт розрахувався у повному обсязі, та навіть має передоплату за договором № 31 від 12.12.2016 р. у розмірі 25 700,00 грн., що підтверджується даними оборотно - сальдової відомості АТ «ХАРВЕРСТ» за рахунком 63 «Розрахунки з постачальниками та підрядниками» контрагент ФОП Кусова Т.О. та Картки клієнта Кусова Т.О з 01.01.16 по 03.07.20, що додає до Відзиву.

Як вказує відповідач у відзиві , жодного доказу порушення умов договору № 31 від 12.12.2016 р. позивач суду не надав.

Ухвалою господарського суду від 07.07.2020 року, розгляд справи по суті відкладено до 22.07.2020 року.

22.07.2020 року від позивача, через канцелярію суду (вх.№2651) надійшло клопотання про розгляд справи за відсутністю позивача, зокрема у вищевказаному клопотання позивач наполягав на тому, що за бухгалтерськими даними ФОН КУСОВА Г.О. заборгованість АТ «ХЛРВЕРСТ» на користь ФОН КУСОВА Г. О. станом на «22» липня 2020 року складає: 81 500, 00 грн., єдиним документом, який може підтверджувати виконання грошових зобов`язань - є платіжне доручення про сплату, проте Відповідач не надав, в підтвердження своїх доказів, копії платіжних доручень про сплату заборгованості. А тому, твердження Відповідача, на думку позивача, є такими, що не підтверджені документально та не відповідають обставинам справи

Представник позивача в судове засідання 22.07.2020 року , не з`явився.

Представник відповідача у судове засідання 22.07.2020року, не з`явився, на адресу суду направив клопотання про відкладення розгляду справи (вх.№2608 від 20.07.2020 року).

Суд, розглянувши клопотання представника відповідача про відкладення розгляду, ухвалив відмовити у його задоволенні з підстав необґрунтованості.

Відповідно до ст. 2 Господарського процесуального кодексу України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі. Основними засадами (принципами) господарського судочинства є: верховенство права; рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; гласність і відкритість судового процесу та його повне фіксування технічними засобами; змагальність сторін; диспозитивність; пропорційність; обов`язковість судового рішення; забезпечення права на апеляційний перегляд справи; забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у визначених законом випадках; розумність строків розгляду справи судом; неприпустимість зловживання процесуальними правами; відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.

Аналізуючи практику Європейського суду з прав людини, можна дійти висновку, що критерії оцінки розумності строку розгляду справи/заяви має формувати суд, який розглядає справу/заяву. Саме суддя має визначати тривалість вирішення спору, розгляду заяви, спираючись на здійснену ним оцінку розумності строку розгляду в кожній конкретній справі, враховуючи її складність, поведінку учасників процесу, можливість надання доказів тощо.

За висновками суду, заявлене відповідачем клопотання про відкладення розгляду справи спрямовано не на забезпечення реалізації ним своїх процесуальних прав, а має на меті лише відкладення його на невизначений термін, тобто спрямовано на затягування судового процесу. Під час розгляду справи судом було створено сторонам необхідні умови для доведення фактичних обставин справи, зокрема, було надано достатньо часу для реалізації кожним учасником спору своїх процесуальних прав, передбачених ст.ст. 42, 46 Господарського процесуального кодексу України.

Приймаючи до уваги вищевикладене суд дійшов висновку про наявність підстав для відмови у задоволенні клопотання відповідача про відкладення розгляду справи.

При цьому, судом не встановлено обставин, що неявка представників сторін перешкоджає вирішенню спору, і також суд прийняв до уваги, що явка представників сторін у засідання обов`язковою не визнавалась.

Відповідно до ч.1 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Згідно з п.1 ч.3 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

За таких обставин, суд вважає за можливе розглядати справу за відсутністю представника відповідача .

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову позивача з наступних підстав.

Судом встановлено, що внаслідок укладення договору транспортного експедирування №31 від 12.12.2006 року між позивачем та відповідачем згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України, виникли цивільні права та обов`язки.

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Частина 1 статті 626 ЦК України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Частиною 1 статті 628 Цивільного кодексу України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).

Згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Правові та організаційні засади транспортно-експедиторської діяльності в Україні регулюються Законом України "Про транспортно-експедиторську діяльність", згідно ст. 1 якого транспортно-експедиторська послуга - робота, що безпосередньо пов`язана з організацією та забезпеченням перевезень експортного, імпортного, транзитного або іншого вантажу за договором транспортного експедирування.

Відповідно до ст. 9 ЗУ "Про транспортно-експедиторську діяльність", за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов`язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов`язаних з перевезенням вантажу.

Згідно ст. 929 Цивільного кодексу України, за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов`язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов`язаних з перевезенням вантажу.

Договором транспортного експедирування може бути встановлено обов`язок експедитора організувати перевезення вантажу транспортом і за маршрутом, вибраним експедитором або клієнтом, зобов`язання експедитора укласти від свого імені або від імені клієнта договір перевезення вантажу, забезпечити відправку і одержання вантажу, а також інші зобов`язання, пов`язані з перевезенням.

Договором транспортного експедирування може бути передбачено надання додаткових послуг, необхідних для доставки вантажу (перевірка кількості та стану вантажу, його завантаження та вивантаження, сплата мита, зборів і витрат, покладених на клієнта, зберігання вантажу до його одержання у пункті призначення, одержання необхідних для експорту та імпорту документів, виконання митних формальностей тощо).

Отже договір зберігання за своєю правовою природою відноситься до двосторонніх (синалагматичних) договорів, укладення якого зумовлює взаємне виникнення у кожної зі сторін прав та обов`язків. В даному випадку за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов`язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов`язаних з перевезенням вантажу.

Положеннями ст.13 ГПК України визначено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ст.73 ГПК України доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи

Згідно із п.1 ст.76 ГПК України суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Всупереч вказаних вимог позивачем не надано належних доказів на підтвердження факту надання відповідачу за договором транспортного експедирування №31 від 12.12.2006 року.

В матеріалах справи міститься договір транспортного експедирування №310818-00 від 31.08.2018 року, а також наступні первинні документи :

Копія Заявки з організації експедиційно-транспортних послуг №КУ000000199 від " 15" липня 2019 року. Копія ТТН. Копія Акту надання послуг № 176 від " 15" липня 2019 р. Копія Заявки з організації експедиційно-транспортних послуг №КУ000000219 від " 08" серпня 2019 року. Копія ТТН. Копія Акту надання послуг № 189 від " 09" серпня 2019 р.1Копія Заявки з організації експедиційно-транспортних послуг №КУ000000222 від " 12" серпня 2019 року. Копія ТТН. Копія Акту надання послуг №193 від " 14" серпня 2019 р. Копія Заявки з організації експедиційно-транспортних послуг №КУ000000234 від " 29" серпня 2019 року. Копія ТТН. Копія Акту надання послуг №205 від " 02" вересня 2019 р. Копія Заявки з організації експедиційно-транспортних послуг №КУ000000236 від " 03" вересня 2019 року. Копія ТТН. Копія Акту надання послуг №210 від " 05" вересня 2019 р. Копія Заявки з організації експедиційно-транспортних послуг №КУ000000239 від " 05" вересня 2019 року. Копія ТТН. Копія Акту надання послуг №212 від " 06" вересня 2019 р. Копія Заявки з організації експедиційно-транспортних послуг №КУ000000248 від " 26" вересня 2019 року. Копія ТТН. Копія Акту надання послуг №217 від " 27" вересня 2019 р. Копія Заявки з організації експедиційно-транспортних послуг №КУ000000262 від " 23" жовтня 2019 року. Копія ТТН. Копія Акту надання послуг №229 від " 25" жовтня 2019 р.

Проте, вказані первинні документи містять посилання на договір транспортного експедирування №310818-00 від 31.08.2018року , в той час як предметом спору у даній справі є матеріально-правова вимога про стягнення заборгованості та штрафних санкцій за договором №31 від 12.12.2016року.

Тож позивачем не надано доказів та не доведено підстав для виникнення у відповідача обов`язку щодо оплати вартості послуг зберігання за договором транспортного експедирування №31 від 12.12.2016року.

Відповідно до ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Відповідно до ч.1 ст.77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами ч.1 ст.86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Зважаючи на викладене, з`ясувавши повно і всебічно обставини, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, надавши оцінку всім аргументам учасників справи, суд дійшов висновку, що позивачем належними та допустимими доказами не доведено обставин, якими він обґрунтовує позовні вимоги, а також порушення його прав та законних інтересів діями відповідача, а тому позовні вимоги задоволенню не підлягають.

За приписами статті 129 ГПК України, витрати по сплаті судового збору покладаються на позивача.

Керуючись статями 86, 129, 233, 236 - 240 Господарського процесуального кодексу України,

ВИРІШИВ:

Відмовити в задоволенні позовних вимог повністю.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Згідно ст.257 ГПК України, апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Відповідно до п.17.5 Перехідних положень ГПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Позивач: Фізична особа - підприємець Кусова Тетяна Олександрівна ( АДРЕСА_1 , код ІПН НОМЕР_1 ).

Відповідач: Приватне акціонерне товариство "Харківський верстатобудівний завод" (61089, м. Харків, проспект Московський, буд.277, код 00223243) .

Повне рішення складено "23" липня 2020 р.

Суддя О.О. Присяжнюк