Рішення № 90565404, 06.07.2020, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.07.2020 справа № 914/2178/19

місто Львів

Господарський суд Львівської області у складі судді Сухович Ю.О., за участі секретаря судового засідання Прокопів І.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом Департаменту архітектури та містобудування Черкаської міської ради, м.Черкаси

до відповідача Малого підприємства «ГАФСА» у формі товариства з обмеженою відповідальністю, м.Стрий Львівська область

за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: Державного підприємства «Спеціалізована державна експертна організація – Центральна служба української державної будівельної експертизи в особі Філії ДП «Укрдержбудекспертиза» у Черкаській області, м.Київ

про 1). Стягнення 204 799,86 грн штрафних санкцій.

2). Розірвання договору.

За участю представників:

від позивача: Житнікова Т.А. – представник (довіреність №144 від 08.01.2020) присутній в режимі відеоконференції у Господарському суді Черкаської області;

від відповідача: Ковальчук Н.П. – представник (довіреність вих.№151 від 03.07.2020);

від третьої особи: не з`явився.

Процес.

На розгляд Господарського суду Львівської області надійшла позовна заява Департаменту архітектури та містобудування Черкаської міської ради до Малого підприємства «ГАФСА» у формі товариства з обмеженою відповідальністю про 1). Стягнення 204 799,86 грн штрафних санкцій. 2). Розірвання договору №16 на проектні роботи від 11.06.2018 р. укладеного між Департаментом архітектури та містобудування Черкаської міської ради та Малим підприємством «ГАФСА» у формі товариства з обмеженою відповідальністю. Третьою особою позивач зазначив Державне підприємство «Спеціалізована державна експертна організація – Центральна служба української державної будівельної експертизи Філія ДП «Укрдержбудекспертиза» у Черкаській області.

Ухвалою від 30.10.2019 р. суд залишив без руху позовну заяву Департаменту архітектури та містобудування Черкаської міської ради та надав позивачу строк для усунення недоліків. У зв`язку з усуненням допущених недоліків позовної заяви, 18.11.2019 р. Господарським судом Львівської області ухвалою прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, постановлено розгляд справи здійснювати в порядку загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 11.12.2019 р. Вказаною ухвалою суду залучено до участі у справі Державне підприємство «Спеціалізована державна експертна організація – Центральна служба української державної будівельної експертизи в особі Філії ДП «Укрдержбудекспертиза» у Черкаській області як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача

Ухвалою від 11.12.2019 р. суд задоволив клопотання відповідача про відкладення підготовчого засідання та відклав підготовче засідання на 15.01.2020 р.

Ухвалою від 15.01.2020 р. суд продовжив строк підготовчого провадження на 30 днів, до 17.02.2020 р. включно та відклав підготовче засідання на 04.02.2020 р.

Ухвалою від 04.02.2020р. суд закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті, судове засідання для розгляду справи по суті призначив на 28.02.2020 р.

У судовому засіданні 28.02.2020 р. суд протокольною ухвалою відклав розгляд справи по суті на 12.03.2020 р., та в порядку статей 120-121 ГПК України постановив ухвалу про виклик у судове засідання для розгляду справи по суті - Державне підприємство «Спеціалізована державна експертна організація – Центральна служба української державної будівельної експертизи в особі Філії ДП «Укрдержбудекспертиза» у Черкаській області.

Судове засідання призначене на 12.03.2020 р. на 14:30 год. не відбулося через перебування судді Сухович Ю.О. у відпустці.

Ухвалою від 16.03.2020р. суд призначив судове засідання для розгляду справи по суті на 08.04.2020 о 12:30 год.

Ухвалою від 17.03.2020 р. суд задовольнив клопотання представника позивача про участь в судовому засіданні у справі №914/2178/19 в режимі відеоконференції. Розгляд справи №914/2178/19, призначеної на 08.04.2020 р. о 12:30 год. постановив здійснювати в режимі відеоконференції, проведення якої доручив Господарському суду Черкаської області (18005, Черкаська область, м.Черкаси, бульвар Шевченка, 307).

Водночас, Господарський суд Черкаської області листом від 19.03.2020 р. вих. №05/3132/2020 повідомив про те, що у зв`язку зi складною епiдемiологiчною ситуацiєю та запровадженням особливого режиму роботи на перiод карантинних заходiв, судовi засiдання в режимi вiдеоконференцiї мiж Господарським судом Черкаської областi та iншими судами проводитись не будуть. Про вiдновлення проведення судових засiдань в режимi вiдеоконференцiї буде повiдомлено додатково.

Ухвалою від 08.04.2020 р. суд постановив відкласти судове засідання для розгляду справи по суті без визначення дати. При цьому суд керувався постановою Кабінету Міністрів України №211 від 11.03.2020 року якою з 12 березня 2020 р. до 03 квітня 2020 р. на усій території України було введено карантин.

Ухвалою від 15.06.2020 р. суд постановив призначити розгляд справи по суті на 06.07.2020 р. на 14:30 год.

Ухвалою від 02.07.2020 р. суд задовольнив клопотання представника позивача про участь в судовому засіданні у справі №914/2178/19 в режимі відеоконференції. Розгляд справи №914/2178/19, призначеної на 06.07.2020 р. о 14:30 год. постановив здійснювати в режимі відеоконференції, проведення якої доручив Господарському суду Черкаської області (18005, Черкаська область, м.Черкаси, бульвар Шевченка, 307).

Представник позивача в судове засідання 06.07.2020 р. для розгляду справи по суті в режимі відеоконференції до Господарського суду Черкаської області з`явився, позовні вимоги підтримав у повному обсязі. Просив стягнути з відповідача 204 799,86 грн, з яких 102 399,93 грн основного боргу та 102 399,93 грн штрафних санкцій, а також просив розірвати договір №16 на проектні роботи від 11.06.2018 р. укладений між Департаментом архітектури та містобудування Черкаської міської ради та Малим підприємством «ГАФСА» у формі товариства з обмеженою відповідальністю.

Представник відповідача в судове засідання 06.07.2020 р. для розгляду справи по суті з`явився, проти позовних вимог заперечив, просив відмовити у задоволенні позову з підстав викладених у відзиві на позовну заяву та поясненнях по справі.

Третя особа явки уповноваженого представника в судове засідання 06.07.2020 р. для розгляду справи по суті не забезпечила, проте попередньо представник третьої особи подавав пояснення щодо позову та відзиву за вих. б/н від 11.01.2020 р. (вх.№1540/20), в якому просив суд розглядати справу у всіх судових засіданнях за відсутності представника ДП «Укрдержбудекспертиза», враховуючи відсутність у підприємства іншої, окрім викладеної у даних поясненнях, інформації та необхідність здійснення витрат на правову допомогу, відрядження тощо.

Відводів складу суду та секретарю судового засідання учасниками судового процесу не заявлено.

Відповідно до ч.1, ч.3 ст.202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки; повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.

Суд, враховуючи належне повідомлення учасників справи про дату, час, місце проведення судового засідання, не заперечення третьої особи щодо розгляду справи без участі її представника, достатність документів наявних у матеріалах справи для вирішення спору по суті, не вважає відсутність представника третьої особи перешкодою для вирішення спору по суті.

У судовому засіданні 06.07.2020 р. проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Правова позиція сторін та третьої особи.

Позиція позивача.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що за результатами тендерної закупівлі 11.06.2018 р. між Департаментом архітектури та містобудування Черкаської міської ради (позивач, згідно з договором - замовник) та Малим підприємством «ГАФСА» у формі товариства з обмеженою відповідальністю (відповідач, згідно з договором – виконавець) було укладено договір №16 на проектні роботи, відповідно до умов якого виконавець зобов`язувався виконати роботи з проектування по об`єкту: Будівництво полігону твердих побутових відходів в районі с. Руська Поляна (І,II,III черги) (надалі - об`єкт), а саме: роботи з розробки проектно-кошторисної документації на стадіях «П» та «Р» по II черзі будівництва; роботи з розробки проектно-кошторисної документації на стадіях «П» та «Р» по III черзі будівництва; подати і отримати на розроблену проектно-кошторисну документацію позитивний звіт експертизи (за всіма напрямами) на стадіях «П» та «Р» по II та III чергах будівництва.

У зв`язку зі зміною тривалості стадій виконання робіт, викладених додатку №3 «Календарний графік виконання робіт» до договору №16 на проектні роботи, між сторонами підписано наступні додаткові угоди: №1 від 11.06.2018 р., №2 від 10.10.2018 р., №3 від 27.12.2018 р.

На виконання умов договору, позивачем було перераховано на розрахунковий рахунок відповідача 102 399,93 грн як оплату за фактично виконані роботи, відповідно до актів здачі-приймання виконаних проектних робіт: №1 від 13.09.2018 р. та №2 від від 19.09.2018 р. Однак, відповідач порушив свої зобов`язання щодо виконання умов договору та додаткових угод до нього, зокрема щодо календарного графіку виконання робіт 5 етапу «Проведення експертизи проектно-кошторисної документації на стадії «Проект (II черга)».

Позивач стверджує, що незважаючи на продовження строків проведення експертизи проектно-кошторисної документації на стадії «Проект» (II черга) – (додаткові угоди до договору № 1, 2, 3) недоліки відповідачем усунуті не були, оскільки за результатами розгляду проектної документації об`єкту, філія ДП «Укрдержбудекспертиза» у Черкаській області видала негативний експертний звіт від 31.05.2019 за № 24-0850-18 яким зазначила, що виявлені помилки та недотримання вимог до міцності, надійності та довговічності об`єкта будівництва, його експлуатаційної безпеки та інженерного забезпечення; санітарного і епідеміологічного благополуччя населення; охорони праці; екології; пожежної безпеки; техногенної безпеки; кошторисної частини проектної документації.

У зв`язку з систематичним порушенням та невиконанням відповідачем своїх обов`язків щодо виконання умов договору, позивач звернувся до суду із позовом про розірвання договору №16 на проектні роботи від 11.06.2018 р. та стягнення з відповідача 204 799,86 грн з яких 102 399,93 грн сплачених позивачем відповідачу за фактично виконані роботи та 102 399,93 грн штрафні санкції відповідно до п.2.9. договору.

Позиція відповідача.

Відповідач заперечив проти позовних вимог з підстав, зазначених у відзиві на позовну заяву (вх.№45901/19 від 05.11.2019 р.). Зокрема зазначив, що при складанні ТЕО «Будівництво полігону твердих побутових відходів в с.Руська Поляна» був розроблений розділ «Оцінка впливу на навколишнє середовище» (ОВНС), в якому розглянуто вплив на навколишнє середовище всіх черг будівництва.

При розробці II і III черги будівництва полігону ТПВ в с. Руська Поляна в завданні на проектування замовником було передбачено розробку розділу ОВНС для цих стадій будівництва, який би конкретизував вплив об`єкту на навколишнє середовище при будівництві і експлуатації II і III черг, про що вказано в «Технічному завданні» на виконання проектної документації. Відповідно до ДБН А.2.2-3-2014 «Склад та зміст проектної документації на будівництво», які встановлюють склад і зміст проектної документації на нове будівництво, реконструкцію, капітальний ремонт та технічне переоснащення будинків, будівель, споруд будь-якого призначення, їх комплексів або їх частин, лінійних об`єктів інженерно-транспортної інфраструктури, додатків В, Д та Е для проектів на будівництво об`єктів невиробничого чи виробничого призначення розділ «Оцінка впливу на навколишнє середовище (ОВНС)» є обов`язковим.

Згідно розрахунку договірної ціни, що є додатком до договору №16 від 11.06.18 р., на стадії проектування передбачалася розробка розділу «Оцінка впливу на навколишнє середовище» (ОВНС) вартістю 16.9511 тис. гривень (20.3432 грн. з ПДВ).

На думку відповідача, роботи по складенню «Оцінки впливу на довкілля» (ОВД) відповідно до Закону України «Про оцінку впливу на довкілля», предметом договору №16 не були, та не можуть вимагатись замовником до виконання.

Всупереч Закону України «Про оцінку впливу на довкілля» замовник не пройшов процедуру Оцінки впливу на довкілля, включаючи і І чергу будівництва, хоча за Законом «Про оцінку впливу на довкілля» замовнику необхідно було розпочати процедуру Оцінки впливу на довкілля ще перед прийняттям рішення про початок планованої діяльності (проектування об`єкту) «Будівництво полігону твердих побутових відходів в районі с. Руська Поляна, І,II,III черги».

Неодноразові прохання виконавця (відповідача) до замовника (позивача) щодо надання результатів Оцінки впливу на довкілля планованої діяльності «Будівництво полігону твердих побутових відходів в районі с. Руська Поляна, І,II,III черги», залишились без розгляду, замовник не надав виконавцеві результатів Оцінки впливу на довкілля планованої діяльності, та не зробив ніяких дій для початку проходження процедури Оцінки впливу на довкілля, (листи МП ТзОВ «Гафса» на Департамент архітектури та містобудування Черкаської міської ради №10 від 19.02.2019р,, №17 від 04.03.2019р., №20 від 25.03.2019р.).

Відповідач також зазначає, що вимога надання результатів оцінки впливу на довкілля не могла бути виконана виконавцем, оскільки замовник не надав результатів проходження процедури оцінки впливу на довкілля планованої діяльності «Будівництво полігону твердих побутових відходів в районі с. Руська Поляна (усі черги)» і не вчинив ніяких дій зі своєї сторони для здійснення цієї процедури. На думку відповідача, замовник проектних робіт по об`єкту «Будівництво твердих побутових відходів в районі с. Руська Поляна, II.III черги» - Департамент архітектури та містобудування Черкаської міської ради - неправомірно вимагав від «Виконавця» - МП у формі ТзОВ «Гафса» виконати роботи, не передбачені договором №16 від 11.06.2018р.

Відповідач також зазначає, що проектна документація по II черзі будівництва, стадія «Проект» була розроблена виконавцем, пройшла погодження зі службами замовника та подана на виконання експертизи проекту будівництва згідно договору №24-0850-18 від 10.09.2018р. в Державне підприємство «Спеціалізована державна експертна організація - Центральна служба Української державної будівельної експертизи» філія в Черкаській області. Вартість експертизи склала 63348,00 грн (додаткова угода до договору №24-0850-18 від 10.09.2018 р.) та була оплачена виконавцем.

Терміни виконання експертизи були продовжені за погодженням із замовником через необхідність вирішення питання здійснення Оцінки впливу планованої діяльності на довкілля (лист МП ТзОВ «Гафса» на філію ДП «Укрдержбудекспертизи» у Черкаській області вх.№128 від 19.12.2018р.).

Відповідач також зазначає, що в експертному звіті №24-0850-18 від 31.05.2019 «Щодо виявлення помилок і недотримання нормативних вимог у проектній документації» неодноразово вказані зауваження, що стосуються помилок «замовника» і які знаходяться за межами компетенції «виконавця», а саме: згідно з додатком до експертного звіту №24-0850-18 від 31.05.2019 «Щодо виявлення помилок і недотримання нормативних вимог у проектній документації», вказані наступні зауваження:

- у частині загальних зауважень: 1. Вихідні дані, що передаються на експертизу, для архівної справи завірити «замовником будівництва»;

- у частині дотримання вимог з питань санітарного і епідеміологічного благополуччя населення та екології: 2. Відсутнє підписане і затверджене «замовником будівництва» «завдання на розробку матеріалів ОВНС» її черги; 3. Не підписано «замовником будівництва» розділ 10 матеріалів ОВНС «заява про екологічні наслідки»; 4. Відсутні в ОВНС підтвердження в ЗМІ оголошення «Заява про екологічні наслідки діяльності»; 5. Надати результати оцінки впливу на довкілля, т. я. обов`язкової експертизі підлягають проекти будівництва об`єктів, які «підлягають оцінці впливу на довкілля згідно із Законом України «Про оцінку впливу на довкілля» в частині врахування результатів оцінки впливу на довкілля.

Отже, на думку відповідача, посилання на невиконання договору з вини виконавця є неправомірним, дії позивача направлені на приховування своєї не компетенції та бездіяльності, що призвело до грошових бюджетних втрат, відтак, відповідач просить суд у задоволенні позову відмовити.

Позиція третьої особи.

Третя особа виклала свою позицію у поясненні щодо позову та відзиву на позовну заяву (вх.№1540/20 від 13.01.2020 р.).

Зокрема зазначила, що позивач має обов`язок перед затвердженням проекту будівництва отримати позитивні результати експертизи проекту будівництва та делегувати повноваження пройти експертизу відповідачу згідно з договором на проектні роботи від 11.06.2018 року №16.

Відповідно до зазначеного, відповідач звернувся до філії ДП «Укрдержбудекспертиза» у Черкаській області з проханням виконати експертизу проекту «Будівництво полігону твердих побутових відходів в районі с. Руська Поляна» (II черга).

ДП «Укрдержбудекспертиза» погоджується з доводами відповідача щодо того, що без низки документів від позивача, зокрема, результатів оцінки впливу на довкілля (вимога абз. 4 ч. 1 ст. 31 та п. 4 ч. 4 ст. 31 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», ст. ст. 2, 3 Закону України «Про оцінку впливу на довкілля») та результатів інженерно-геологічних вишукувань (вимоги п. 4.1. ДБН А.2.2-3:2014 «Склад та зміст проектної документації на будівництво», затверджених наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 04.06.2014 року №163) неможливо отримати від експертної організації позитивний експертний звіт (з інформацією про дотримання установлених вимог та рекомендацію до затвердження) за проектом «Будівництво полігону твердих побутових відходів в районі с. Руська Поляна» (II черга).

У ДП «Укрдержбудекспертиза» відсутня інформація щодо передачі позивачем результатів оцінки впливу на довкілля та результатів інженерно-геологічних вишукувань відповідачу.

У поясненні третьою особою зазначено, що у ході виконання експертизи вказаного проекту будівництва було виявлено й ряд зауважень до виготовленої відповідачем проектної документації (повний перелік зауважень міститься у експертному звіті від 31.05.2019 року № 24-0850-18). При цьому, третя особа вважає, що вказані зауваження до проектної документації, при бажанні, можуть бути усунені відповідачем шляхом внесення змін до проектної документації згідно із зауваженнями, викладеними у експертному звіті від 31.05.2019 року №24-0850-18.

Третя особа просить врахувати її пояснення при прийнятті рішення у справі.

Обставини встановлені судом.

11.06.2018 р. між Департаментом архітектури та містобудування Черкаської міської ради, в особі директора департаменту Савіна А.О., що діє на підставі Положення (позивач, згідно з договором - замовник) та Малим підприємством «ГАФСА» у формі товариства з обмеженою відповідальністю, в особі директора Кухара Я.А., який діє на підставі Статуту (відповідач, згідно з договором – виконавець) було укладено договір №16 на проектні роботи, відповідно до умов якого замовник доручає, а виконавець зобов`язується виконати роботи з проектування по об`єкту: Будівництво полігону твердих побутових відходів в районі с. Руська Поляна (І,II,III черги) (надалі - об`єкт), а саме: роботи з розробки проектно-кошторисної документації на стадіях «П» та «Р» по II черзі будівництва; роботи з розробки проектно-кошторисної документації на стадіях «П» та «Р» по III черзі будівництва; подати і отримати на розроблену проектно-кошторисну документацію позитивний звіт експертизи (за всіма напрямами) на стадіях «П» та «Р» по II та III чергах будівництва.

Відповідно до п. п. 1.2.-1.3. договору виконавець зобов`язується надати в повному обсязі проектно-кошторисну документацію (в паперовому вигляді та на електронних носіях) у відповідності до ДБН А.2.2-3-2014. Виконавець зобов`язується виконати проектно-кошторисну документацію відповідно до завдання на проектування (коригування), вихідних даних, містобудівних умов та обмежень. ДСТУ Б Д.1.1-7:2013, ДБН А.2.2-3-2014, наказу Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 16.05.2011 № 45 (зі змінами), інших норм України в галузі будівництва, з врахуванням звітів інженерно-геодезичних та інженерно-геологічних вишукувань у встановлений Договором термін.

Згідно з п. 1.4. договору збір вихідних даних, необхідних для проектування, та необхідні погодження проектних рішень здійснює виконавець.

Пунктом 1.5. договору передбачено, що протягом 5 (п`яти) днів з дати підписання договору замовник надає виконавцю звіти з інженерно-геодезичних вишукувань та інженерно-геологічних вишукувань, а також інші вихідні дані, що додаються до проектної документації на стадії «ТЕО» (за необхідністю).

Згідно з п. 1.6. договору зміст, терміни виконання робіт визначаються календарним графіком виконання робіт (додаток № 3), який є невід`ємною частиною цього договору.

Відповідно до п. 2.1. п. 2.3. договору ціна договору становить 999 999,00 грн (дев`ятсот дев`яносто дев`ять тисяч дев`ятсот дев`яносто дев`ять грн 00 коп.), в т.ч. ПДВ 20% - 166 666,50 грн. Договірна ціна може підлягати зменшенню з урахуванням фактично виконаних робіт та фактичних показників вартості будівельно-монтажних робіт за підсумком глав 1-9 зведеного кошторисного розрахунку вартості робіт об`єкту після отримання позитивного звіту експертизи, відповідно до п. 5.5.4 ДСТУ Б Д.1.1-7:2.013.

Згідно з п. 2.4. договору визначення вартості проектних робіт та її розподілу за стадіями проектування здійснювати відповідно до вимог ДСТУ Б Д. 1.1 -7:2013 «Правила визначення вартості проектно-вишукувальних робіт та експертизи проектної документації на будівництво» (далі ДСТУ Б Д. 1.1 -7:2013) та збірників цін на проектні роботи для будівництва.

Відповідно до п. 2.6. договору оплата по об`єкту здійснюється поетапно (фактично виконані роботи) - протягом 14 календарних днів з дня підписання акту здачі-приймання робіт.

Згідно з п. 2.8. договору замовником експертизи проектної документації є виконавець. Усі витрати, пов`язані з проходженням експертиз, збору вихідних даних та погодження проектних рішень, оплачуються безпосередньо виконавцем у встановленому порядку.

Пунктом 2.9. договору передбачено, що при необхідності проходження повторної експертизи з вини виконавця, останній сплачує вартість повторної експертизи. При неможливості отримання позитивного звіту експертизи проекту з вини виконавця останній повертає кошти, які замовник сплатив за проектні роботи у подвійному розмірі.

У п. 3.1. договору сторони погодили, що початок робіт визначається датою укладання договору, закінчення робіт - датою приймання - передачі проектно-кошторисної документації в повному обсязі з позитивним звітом експертизи.

Згідно п. 3.2 договору при виникненні обставин, які не залежать від діяльності сторін і перешкоджають виконанню їх зобов`язань у встановлений термін, сторони зобов`язуються письмово ставити питання про перенесення строків виконання робіт на об`єкті. Рішення про зміну строків виконання робіт та їх завершення узгоджується сторонами із внесенням відповідних змін до договору шляхом укладання додаткової угоди, у тому числі до календарного графіка виконання робіт.

11.06.2018 р. сторони підписали додаткову угоду №1 до договору на проектні роботи від 11.06.2018 р. №16, якою виклали у новій редакції додаток №3 до договору «Календарний графік виконання робіт».

10.10.2018 р. сторони підписали додаткову угоду №2 до договору на проектні роботи від 11.06.2018 р. №16, якою виклали у новій редакції додаток №3 до договору «Календарний графік виконання робіт».

27.12.2018 р. сторони підписали додаткову угоду №3 до договору на проектні роботи від 11.06.2018 р. №16, якою виклали п. 2.1. договору у новій редакції: «Відповідно до протоколу погодження договірної ціни проектних робіт (додаток №2) договірна ціна становить 999 999,00 грн.». Також, даною додатковою угодою сторони виклали у новій редакції додаток №3 до договору «Календарний графік виконання робіт».

Пунктом 5 календарного графіку виконання робіт (додаток до додаткової угоди №3 до договору №13 від 11.06.2018 р.) сторони погодили, що тривалість стадії проведення експертизи проектно-кошторисної документації на стадії «Проект» (II черга) – 30 календарних днів з 30.05.2019, але в будь-якому випадку після отримання замовником висновку Міністерства екології і природніх ресурсів України. У вказаному календарному графіку виконання робіт сторони погодили, що вартість етапу на цій стадії проводиться за рахунок виконавця, а також визначили період виконання даної стадії виконання робіт – 11.09.2018 – 29.06.2019 р.

Відповідно до п. 3.3. договору за умови несвоєчасного початку робіт з вини виконавця, відставання його від погодженого календарного графіка виконання робіт замовник попереджує виконавця письмово про порушення ним умов договору. Якщо в триденний строк не відбудеться усунення порушень, замовник має право розірвати договір і вимагати відшкодування збитків згідно з чинним законодавством України.

Пунктом 4.4. договору передбачено, що виконавець перед поданням розробленої проектно-кошторисної документації на експертизу зобов`язаний ознайомити замовника з її змістом.

Згідно з п. п. 5.7.-5.8. договору за невиконання або неналежне виконання зобов`язань за цим договором виконавець і замовник несуть відповідальність у відповідності з діючим законодавством та цим договором. Виконавець зобов`язується виконати роботи у строки, встановлені цим договором.

Відповідно до п. 5.14. договору у разі не надання замовником документації в терміни визначені п. 1.5. договору, виконавець може ініціювати перенесення термінів виконання робіт.

Пунктом 5.15. договору передбачено, що у разі невиконання виконавцем умов п. 4.4. договору виконавець сплачує замовнику штраф у розмірі 20 % від договірної ціни протягом 30 календарних з моменту отримання виконавцем письмової вимоги замовника.

Відповідно до п. 8.2. договору сторони погодили, що дія договору припиняється при настанні однієї з умов: а. повного виконання сторонами своїх зобов`язань за договором; б. за згодою сторін; в. з інших підстав, передбачених чинним законодавством України.

Сторонами підписано акти здачі-приймання виконаних проектних робіт за договором №16 від 11.06.2018 р. на загальну суму 102 399,93 грн, а саме:

- акт №1 від 13.09.2018 р. на суму 69 999,93 грн, відповідно до якого виконавець здав, а замовник прийняв частину робіт, зокрема: збір вихідних даних та проектування стадії «Проект» (II черга);

- акт №2 від 19.09.2018 р. на суму 32 400,00 грн, відповідно до якого виконавець здав, а замовник прийняв частину робіт, зокрема: збір вихідних даних та проектування стадії «Проект» (II черга); проектування розділу ОВНС; до отримання експертного звіту по II черзі на стадії проектування «Проект».

Позивач оплатив фактично виконані роботи згідно актів №1 від 13.09.2018 р. та №2 від 19.09.2018 р. на суму 102 399,93 грн.

Відповідно до експертного звіту філії ДП «Укрдержбудекспертиза» у Черкаській області від 20.11.2018 р. за № 24-0850-18, за результатами розгляду проектної документації виявлені помилки та зазначено про необхідність доопрацювання проектної документації.

Листами від 18.01.2019 р. за № 25188-01-14, від 13.03.2019 № 5005-01- 14, від 24.05.2019 р. за № 1970-01-14 позивач повідомляв відповідача щодо необхідності доопрацювання проектної документації з врахуванням зауважень та рекомендацій експертизи.

У зв`язку із невиконанням умов договору, зокрема щодо строків виконання робіт, позивач звернувся до відповідача із претензійним листом за вих. №2549-01-14 від 04.07.2019 р. з вимогою протягом 10 (десяти) календарних днів, з моменту отримання претензії повернути кошти які замовник сплати за проектні роботи у подвійному розмірі – 204 799,86 грн.

У зв`язку з порушенням та невиконанням відповідачем своїх обов`язків щодо виконання умов договору, позивач звернувся до суду з позовом до Малого підприємства «ГАФСА» у формі товариства з обмеженою відповідальністю про розірвання договору №16 на проектні роботи від 11.06.2018 р. та стягнення з відповідача 204 799,86 грн з яких 102 399,93 грн сплачених позивачем відповідачу за фактично виконані роботи та 102 399,93 грн штрафні санкції відповідно до п.2.9. договору.

Висновки суду.

Згідно ст.11 ЦК України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Згідно зі ст.509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Як передбачено ст.174 Господарського кодексу України однією з підстав виникнення господарського зобов`язання є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди не передбачені законом, але які йому не суперечать.

Згідно ст.627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору, з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

За умовами ст.629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Як встановлено судом, підставою виникнення правовідносин між сторонами є договір №16 на проектні роботи.

Згідно ст.887 ЦК України за договором підряду на проведення проектних та пошукових робіт підрядник зобов`язується розробити за завданням замовника проектну або іншу технічну документацію та (або) виконати пошукові роботи, а замовник зобов`язується прийняти та оплатити їх. До договору підряду на проведення проектних і пошукових робіт застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ст.889 ЦК України замовник зобов`язаний, якщо інше не встановлено договором підряду на проведення проектних та пошукових робіт:

1) сплатити підрядникові встановлену ціну після завершення усіх робіт чи сплатити її частинами після завершення окремих етапів робіт або в іншому порядку, встановленому договором або законом;

2) використовувати проектно-кошторисну документацію, одержану від підрядника, лише для цілей, встановлених договором, не передавати проектно-кошторисну документацію іншим особам і не розголошувати дані, що містяться у ній, без згоди підрядника;

3) надавати послуги підрядникові у виконанні проектних та пошукових робіт в обсязі та на умовах, встановлених договором;

4) брати участь разом з підрядником у погодженні готової проектно-кошторисної документації з уповноваженими органами державної влади та органами місцевого самоврядування;

5) відшкодувати підрядникові додаткові витрати, пов`язані із зміною вихідних даних для проведення проектних та пошукових робіт внаслідок обставин, що не залежать від підрядника;

6) залучити підрядника до участі у справі за позовом, пред`явленим до замовника іншою особою у зв`язку з недоліками складеної проектної документації або виконаних пошукових робіт.

Згідно ст.890 ЦК України підрядник зобов`язаний:

1) виконувати роботи відповідно до вихідних даних для проведення проектування та згідно з договором;

2) погоджувати готову проектно-кошторисну документацію із замовником, а в разі необхідності - також з уповноваженими органами державної влади та органами місцевого самоврядування;

3) передати замовникові готову проектно-кошторисну документацію та результати пошукових робіт;

4) не передавати без згоди замовника проектно-кошторисну документацію іншим особам;

5) гарантувати замовникові відсутність у інших осіб права перешкодити або обмежити виконання робіт на основі підготовленої за договором проектно-кошторисної документації.

Відповідно до ст.891 ЦК України підрядник відповідає за недоліки проектно-кошторисної документації та пошукових робіт, включаючи недоліки, виявлені згодом у ході будівництва, а також у процесі експлуатації об`єкта, створеного на основі виконаної проектно-кошторисної документації і результатів пошукових робіт. У разі виявлення недоліків у проектно-кошторисній документації або в пошукових роботах підрядник на вимогу замовника зобов`язаний безоплатно переробити проектно-кошторисну документацію або здійснити необхідні додаткові пошукові роботи, а також відшкодувати завдані збитки, якщо інше не встановлено договором або законом.

При розробці II і III черги будівництва полігону ТПВ в с. Руська Поляна в завданні на проектування замовником було передбачено розробку розділу ОВНС для цих стадій будівництва, який би конкретизував вплив об`єкту на навколишнє середовище при будівництві і експлуатації II і III черг, про що вказано в «Технічному завданні» на виконання проектної документації.

Відповідно до ДБН А.2.2-3-2014 «Склад та зміст проектної документації на будівництво», які встановлюють склад і зміст проектної документації на нове будівництво, реконструкцію, капітальний ремонт та технічне переоснащення будинків, будівель, споруд будь-якого призначення, їх комплексів або їх частин, лінійних об`єктів інженерно-транспортної інфраструктури, додатків В, Д та Е для проектів на будівництво об`єктів невиробничого чи виробничого призначення розділ «Оцінка впливу на навколишнє середовище (ОВНС)» є обов`язковим.

Згідно розрахунку договірної ціни, що є додатком №3 до договору №16 від 11.06.2018 р., на стадії проектування передбачалася розробка розділу ОВНС («Оцінка впливу на навколишнє середовище») вартістю 16 951,12 грн.

Закон України «Про оцінку впливу на довкілля» встановлює правові та організаційні засади оцінки впливу на довкілля, спрямованої на запобігання шкоді довкіллю, забезпечення екологічної безпеки, охорони довкілля, раціонального використання і відтворення природних ресурсів, у процесі прийняття рішень про провадження господарської діяльності, яка може мати значний вплив на довкілля, з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.1 Закону України «Про оцінку впливу на довкілля» вплив на довкілля (далі - вплив) - будь-які наслідки планованої діяльності для довкілля, в тому числі наслідки для безпечності життєдіяльності людей та їхнього здоров`я, флори, фауни, біорізноманіття, ґрунту, повітря, води, клімату, ландшафту, природних територій та об`єктів, історичних пам`яток та інших матеріальних об`єктів чи для сукупності цих факторів, а також наслідки для об`єктів культурної спадщини чи соціально-економічних умов, які є результатом зміни цих факторів.

Згідно ч.1 ст.2 Закону України «Про оцінку впливу на довкілля» оцінка впливу на довкілля - це процедура, що передбачає:

1) підготовку суб`єктом господарювання звіту з оцінки впливу на довкілля відповідно до статей 5, 6 та 14 цього Закону;

2) проведення громадського обговорення відповідно до статей 7, 8 та 14 цього Закону;

3) аналіз уповноваженим органом відповідно до статті 9 цього Закону інформації, наданої у звіті з оцінки впливу на довкілля, будь-якої додаткової інформації, яку надає суб`єкт господарювання, а також інформації, отриманої від громадськості під час громадського обговорення, під час здійснення процедури оцінки транскордонного впливу, іншої інформації;

4) надання уповноваженим органом мотивованого висновку з оцінки впливу на довкілля, що враховує результати аналізу, передбаченого пунктом 3 цієї частини;

5) врахування висновку з оцінки впливу на довкілля у рішенні про провадження планованої діяльності відповідно до статті 11 цього Закону.

Згідно ч.3 ст.2 Закону України «Про оцінку впливу на довкілля» суб`єктами оцінки впливу на довкілля є суб`єкти господарювання, органи державної влади, органи місцевого самоврядування, які є замовниками планованої діяльності і для цілей цього Закону прирівнюються до суб`єктів господарювання (далі - суб`єкт господарювання), уповноважений центральний орган, уповноважені територіальні органи, інші органи виконавчої влади, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування, громадськість, а у випадках, визначених статтею 14 цього Закону, - держава походження та зачеплена держава.

З огляду на положення ч.3 ст.2 Закону України «Про оцінку впливу на довкілля» саме позивач є суб`єктом оцінки впливу на довкілля (суб`єкт господарювання).

Згідно ч.1 ст.6 «Про оцінку впливу на довкілля» суб`єкт господарювання забезпечує підготовку звіту з оцінки впливу на довкілля і несе відповідальність за достовірність наведеної у звіті інформації згідно з законодавством.

Роботи по складенню оцінки впливу на довкілля відповідно до Закону України «Про оцінку впливу на довкілля», предметом договору не були та не можуть вимагатись замовником (позивачем) до виконання.

Згідно абзацу 4 ч.1 ст.31 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» до проектної документації на будівництво об`єктів, що підлягають оцінці впливу на довкілля згідно із Законом України "Про оцінку впливу на довкілля", додаються результати оцінки впливу на довкілля.

Відповідно до п.4.ч.4.ст.31 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» обов`язковій експертизі підлягають проекти будівництва об`єктів, які підлягають оцінці впливу на довкілля згідно із Законом України "Про оцінку впливу на довкілля" в частині врахування результатів оцінки впливу на довкілля.

Згідно з ч. 4 ст. 31 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» обов`язковій експертизі підлягають проекти будівництва об`єктів, які: 1) за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з середніми (СС2) та значними (ССЗ) наслідками, - щодо додержання нормативів з питань санітарного та епідеміологічного благополуччя населення, екології, охорони праці, енергозбереження, пожежної, техногенної, ядерної та радіаційної безпеки, міцності, надійності, довговічності будинків і споруд, їх експлуатаційної безпеки та інженерного забезпечення, у тому числі щодо додержання нормативів з питань створення безперешкодного життєвого середовища для осіб з обмеженими фізичними можливостями та інших маломобільних груп населення; 2) споруджуються на територіях із складними інженерно-геологічними та техногенними умовами, - в частині міцності, надійності та довговічності будинків і споруд; 3) споруджуються із залученням бюджетних коштів, коштів державних і комунальних підприємств, установ та організацій, а також кредитів, наданих під державні гарантії, якщо їх кошторисна вартість перевищує 300 тисяч гривень, - щодо кошторисної частини проектної документації; 4) підлягають оцінці впливу на довкілля згідно із Законом України "Про оцінку впливу на довкілля" в частині врахування результатів оцінки впливу на довкілля.

Згідно з п. 6 Порядку затвердження проектів будівництва і проведення їх експертизи, затвердженого постановою КМУ № 560 (надалі по тексту - Порядок) метою проведення експертизи проектів будівництва є визначення якості проектних рішень шляхом виявлення відхилень від вимог до міцності, надійності та довговічності будинків і споруд, їх експлуатаційної безпеки та інженерного забезпечення, у тому числі щодо додержання нормативів з питань створення безперешкодного життєвого середовища для осіб з інвалідністю та інших маломобільних груп населення, санітарного і епідеміологічного благополуччя населення, охорони праці, екології, пожежної, техногенної, ядерної та радіаційної безпеки, енергозбереження, кошторисної частини проекту будівництва. Експертиза є завершальним етапом розроблення проектів будівництва.

Згідно з п. 12 Порядку замовником експертизи може бути замовник будівництва або проектувальник, якщо це передбачено договором на виконання проектно-вишукувальних робіт.

Саме на підставі наведених норм позивач має обов`язок перед затвердженням проекту будівництва отримати позитивні результати експертизи проекту будівництва та делегував повноваження пройти експертизу відповідачу згідно з договором на проектні роботи від 11.06.2018 року №16.

Відповідно до вказаного, відповідач звернувся до філії ДП «Укрдержбудекспертиза» у Черкаській області з проханням виконати експертизу проекту «Будівництво полігону твердих побутових відходів в з районі с. Руська Поляна» (II черга).

Згідно з п. 15 Порядку, експертна організація за результатами проведеної експертизи надсилає її замовникові письмовий звіт, який містить інформацію про: дотримання вимог до міцності, надійності та довговічності будинків і споруд, їх експлуатаційної безпеки та інженерного забезпечення, у тому числі щодо додержання нормативів з питань створення безперешкодного життєвого середовища для осіб з інвалідністю та інших маломобільних груп населення, санітарного і епідеміологічного благополуччя населення, охорони праці, екології, пожежної, техногенної, ядерної та радіаційної безпеки, енергозбереження, кошторисної частини проекту будівництва; допущення помилок та недотримання зазначених вимог.

За результатами виконання експертизи даного проекту було складено експертний звіт від 20.11.2018 року № 24-0850-18 та експертний звіт від 31.05.2019 року № 24-0850-18 щодо виявлення помилок та недотримання нормативних вимог у проектній документації.

Слід зазначити, що відповідач виконав розробку розділу ОВНС проекту в повному обсязі, крім пунктів, які вказані в зауваженнях експертного висновку від 20.11.2018 р. та додані 18.12.2018 р. До того ж, замовником (позивачем) підписаний акт №2 з проектуванням розділу ОВНС.

Крім того, за умовами договору перед поданням матеріалів на експертизу проектант повинен пройти погодження служб замовника, що виключає будь-які питання щодо неузгодженості наданих проектних матеріалів.

Виконавець (відповідач) у своєму листі до замовника (позивача) №20 від 25.03.2019 р. наголошує на необхідності виконання крім розділу ОВНС відповідно до Закону «Про регулювання містобудівної діяльності» також і оцінки впливу планованої діяльності на довкілля відповідно до Закону «Про оцінку впливу на довкілля» та просить вирішити це питання з огляду на соціальне значення проекту і неможливість початку будівництва полігону твердих побутових відходів с.Руська Поляна (І черга).

Вищевказане підтверджується третьою особою та викладено нею у письмових поясненнях по справі.

Всупереч Закону України «Про оцінку впливу на довкілля» замовник (позивач) не пройшов процедуру оцінки впливу на довкілля, включаючи І чергу будівництва.

За Законом України «Про оцінку впливу на довкілля» позивачу необхідно було розпочати процедуру оцінки впливу на довкілля ще перед прийняттям рішення про початок планованої діяльності (проектування об`єкту) «Будівництво полігону твердих побутових відходів в районі с. Руська Поляна, І,II,III черги».

Замовник (позивач) не надав виконавцеві (відповідачу) результатів оцінки впливу на довкілля планованої діяльності та не вчинив дій для початку проходження процедури оцінки впливу на довкілля.

З цього приводу відповідач звертався до позивача з листами №10 від 19.02.2019 р., №17 від 04.03.2019 р., №20 від 25.03.2019 р.

Вимога надання результатів оцінки впливу на довкілля не могла бути виконана відповідачем, оскільки позивач не надав результатів проходження процедури оцінки впливу на довкілля планованої діяльності «Будівництво полігону твердих побутових відходів в районі с. Руська Поляна (усі черги)» і не вчинив ніяких дій зі своєї сторони для здійснення цієї процедури.

Передбачена договором проектна документація по II черзі будівництва, стадія «Проект» була розроблена відповідачем, пройшла погодження зі службами позивача та прийнята ним як виконана, про що свідчать підписані акти здачі-приймання виконаних проектних робіт №1 та №2 та подана на проходження експертизи проекту будівництва згідно договору №24-0850-18 від 10.09.2018 р. укладеного між МПТОВ «Гафса» та ДП «Спеціалізована державна експертна організація – Центральна служба Української державної будівельної експертизи).

Вартість експертизи склала 63 348,00 грн (додаткова угода до договору №24- 0850-18 від 10.09.2018 р.) та була оплачена відповідачем.

Терміни виконання експертизи були продовжені за погодженням із позивачем через необхідність вирішення питання здійснення оцінки впливу планованої діяльності на довкілля (лист МП ТзОВ «Гафса» до філії ДП «Укрдержбудекспертиза» у Черкаській області вх.№128 від 19.12.2018р.).

В експертному звіті філії ДП «Укрдержбудекспертиза» у Черкаській області №24-0850-18 від 31.05.2019 р. «Щодо виявлення помилок і недотримання нормативних вимогу проектної документації», вказано, що за результатами розгляду проектної документації виявлені помилки та недотримання вимог і потребує доопрацювання проекту будівництва. Виправлена проектна документація має бути надана на повторну експертизу.

Позивач посилаючись на п.2.9 договору просить стягнути з відповідача 204 799,86 штрафних санкцій.

Водночас, п.2.9. договору передбачено, що при необхідності проходження повторної експертизи з вини виконавця, останній сплачує вартість повторної експертизи. При неможливості отримання позитивного звіту експертизи проекту з вини виконавця останній повертає кошти, які замовник сплатив за проектні роботи у подвійному розмірі.

З аналізу п.2.9 слідує, що штрафні санкції сплачуються у випадку неможливості отримання позитивного експертного звіту. Водночас, відповідач має можливість виправити та доопрацювати проектно-кошторисну документацію та подати її на повторну експертизу.

Якщо порівняти зауваження та рекомендації експертного звіту від 20.11.2018р. та від 31.05.2019р. вони не є тотожними, як стверджує позивач, більш деталізовані тільки стосовно окремих креслень, крім пунктів, які повинен був забезпечити замовник (позивач).

Проектувальник повністю опрацював зауваження та рекомендації експертної організації та вніс необхідні зміни в проектну документацію, про що зазначено у протоколі розгляду зауважень експертизи. Спроба перекласти відповідальність за прийняті проектні рішення на відповідача спростовується погодженням замовника із запропонованим проектною організацією обладнанням (лист ДАМ №15372-01-13 та Протокол наради від 31.08.2018р.).

Головний інженер проекту Пушкаренко О.О. листом від 05.03.2019 р. звертався до МП ТзОВ «Гафса» з вимогою надати результати оцінки впливу на довкілля, проте це було неможливо, оскільки процедура ОВД не була пройдена замовником.

Позивач уклав договір на виконання розробки проектної документації по оцінці впливу на довкілля (ОВД) планової діяльності по об`єкту «Будівництво полігону твердих побутових відходів в районі с. Руська Поляна» лише 24.12.2019 р. (договір № 148 від 24.12.2019 р. укладений між Департаментом архітектури та містобудування Черкаської міської ради та ТОВ «Науково-технічний лабораторний центр «Трім-Еко»).

Отже, позивач виконав свій обов`язок по розробці ОВД, уклавши договір 24.12.2019 р., тобто вже після подання позовної заяви до суду та відкриття провадження у даній справі.

Крім того, третя особа - ДП «Укрдержбудекспертиза» у поясненнях по справі зазначила, що погоджується з доводами відповідача щодо того, що без низки документів від позивача, зокрема, результатів оцінки впливу на довкілля (вимога абз. 4 ч. 1 ст. 31 та п. 4 ч. 4 ст. 31 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», ст. ст. 2, 3 Закону України «Про оцінку впливу на довкілля») та результатів інженерно-геологічних вишукувань (вимоги п. 4.1. ДБН А.2.2-3:2014 «Склад та зміст проектної документації на будівництво», затверджених наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 04.06.2014 року №163) неможливо отримати від експертної організації позитивний експертний звіт (з інформацією про дотримання установлених вимог та рекомендацію до затвердження) за проектом «Будівництво полігону твердих побутових відходів в районі с. Руська Поляна» (II черга).

Посилання позивача на аналогічну правову позицію у постанові Вищого господарського суду України від 14.05.2014р. у справі № 910/523/13 не може бути враховане, оскільки у договорі підряду, щодо якого розглядалась справа, усунення недоліків, визначених у висновках відповідних експертних органів, повинно відбуватись за власні кошти та своїми силами у чітко обмежений термін часу, який і був порушений виконавцем, чого в укладеному між сторонами договорі №16 від 11.06.2018р. на проектні роботи по об`єкту «Будівництво полігону твердих побутових відходів с.Руська Поляна (II, III черги)» немає.

У відповідності із ст.193 ГК України зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Аналогічно відповідно до ст.526 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

Частиною 1 ст. 612 ЦК України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Частиною 4 ст.612 ЦК України передбачено, що прострочення боржника не настає, якщо зобов`язання не може бути виконане внаслідок прострочення кредитора.

Згідно із частиною 2 статті 613 ЦК України якщо кредитор не вчинив дії, до вчинення яких боржник не міг виконати свій обов`язок, виконання зобов`язання може бути відстрочене на час прострочення кредитора.

Статтею 614 ЦК України передбачено, що особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання.

Відповідно до ч.3 ст. 220 ГК України боржник не визнається таким, що прострочив виконання зобов`язання, поки воно не може бути виконане внаслідок прострочення кредитора.

В даному випадку прострочення відповідача у виконанні умов договору відсутнє, у зв`язку з невиконанням позивачем дій, які унеможливлюють подальше виконання умов договору у передбачені ним строки.

Відтак, позовні вимоги про стягнення з відповідача 204 799,86 грн відповідно до п.2.9. договору задоволенню не підлягають.

Щодо позовних вимог про розірвання договору №16 на проектні роботи від 11.06.2018 р., суд зазначає наступне.

В обгрунтування позовних вимог про розірвання договору позивач посилається на положення п.3.3 договору.

Пунктом 3.3. договору передбачено, що за умови несвоєчасного початку робіт з вини виконавця, відставання його від погодженого календарного графіка виконання робіт замовник попереджує виконавця письмово про порушення ним умов договору. Якщо в триденний строк не відбудеться усунення порушень, замовник має право розірвати договір і вимагати відшкодування збитків згідно з чинним законодавством України.

Відповідно до ст.651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору. У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

Згідно з ч.2 ст.652 ЦК України якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, або щодо його розірвання, договір може бути розірваний, а з підстав, встановлених частиною четвертою цієї статті, - змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов:

1) у момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане;

2) зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися;

3) виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору;

4) із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.

Отже, закон пов`язує можливість розірвання договору безпосередньо не з наявністю істотної зміни обставин, а з наявністю всіх чотирьох умов, передбачених частиною другою статті 652 ЦК України, при істотній зміні обставин.

Крім того, четвертою необхідною умовою, передбаченою згаданою нормою ЦК України, є те, що із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона. Випадки ускладнення у виконанні договору не можуть мати місце, якщо потерпіла сторона прийняла на себе ризик зміни обставин. Прийняття на себе ризику зміни обставин не обов`язково повинно бути прямо відображено у договорі, такий висновок може слідувати із самого характеру та змісту зобов`язання. Вказана правова позиція викладена в постанові ВС від 17.12.2019 р. у справі №916/547/19.

З огляду на те, що позивач прострочив виконання зобов`язань, внаслідок чого відповідач не зміг продовжити виконання умову договору, суд не вбачає підстав для задоволення позовних вимог про розірвання укладеного між сторонами договору. Відтак, у задоволенні позову слід відмовити повністю.

Відповідно до вимог ч.1 ст.73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ч.1 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

У відповідності до ст.76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Зі змісту ст.77 ГПК України вбачається, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Згідно ст.78 ГПК України достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

У відповідності до ст.79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Враховуючи все вищезазначене, суд дійшов висновку про те, що позивачем не доведено належними, допустимими, достовірними та вірогідними доказами наявність правових підстав для задоволення його позовних вимог, внаслідок чого суд вирішив у задоволенні позову відмовити повністю.

Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Частинами ч. ч. 1, 2, 3 ст.13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Салов проти України» від 06.09.2005 р.).

У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Надточий проти України» від 15.05.2008р. зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.

Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.

Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об`єктивного з`ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.

Суди здійснюють правосуддя на основі Конституції і законів України та на засадах верховенства права (ч. 1 ст. 6 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»).

У свою чергу, Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 р. у справі «Серявін проти України» зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

У справі «Трофимчук проти України» (№ 4241/03, §54, ЄСПЛ, 28.10.2010 р.) Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.

Суд враховує висновки, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі «Проніна проти України» (рішення Європейського суду з прав людини від 18.07.2006). Зокрема, Європейський суд з прав людини у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

Розподіл судових витрат.

Відповідно до ст. 129 ГПК України судові витрати слід покласти на позивача.

Керуючись ст. ст. 4, 13, 73, 74, 76-79, 86, 129, 236-238, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. У задоволенні позову відмовити повністю.

2. Судові витрати покласти на позивача.

Рішення набирає законної сили в порядку ст. 241 ГПК України та може бути оскаржене до Західного апеляційного господарського суду в порядку і строки встановлені ст.ст.256, 257 ГПК України.

Інформація щодо руху справи розміщена в мережі Інтернет на інформаційному сайті за посиланням http://www.reyestr.court.gov.ua та на офіційному веб-порталі судової влади України за посиланням: http://court.gov.ua.

Повне рішення складено 16.07.2020 р.

Суддя Ю.О. Сухович