Ухвала суду № 90565203, 24.07.2020, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

24.07.2020Справа №910/9153/20

За позовомРегіонального відділення Фонду державного майна по м. КиєвудоДержавного підприємства "Держвуглепостач"за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача:Міністерства енергетики Українипророзірвання договору оренди та виселення, стягнення 1 064 493,72 грн. Суддя Бойко Р.В.Ухвалу постановлено в порядку письмового провадження.

ВСТАНОВИВ:

У червні 2020 року Регіональне відділення Фонду державного майна по м. Києву звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Державного підприємства "Держвуглепостач", в якому просить суд розірвати укладений сторонами Договір оренди нерухомого майна, що належить до державної власності, №7652 від 18.11.2016 та виселити відповідача із орендованих згідно цього договору приміщень.

В обґрунтування позовних вимог Регіональне відділення Фонду державного майна по м. Києву вказує на систематичне (більше трьох разів) порушення Державним підприємством "Держвуглепостач" своїх зобов`язань за вказаним договором зі сплати орендних платежів, у зв`язку з чим за період з липня 2019 року по травень 2020 року у останнього виникла заборгованість по орендній платі у розмірі 2 219 090,10 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.07.2020 відкрито провадження у справі №910/9153/20 та вирішено здійснювати її розгляд за правилами загального позовного провадження; залучено до участі у справі Міністерство енергетики України в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача; визначено учасникам справи строки для надання заяв по суті спору.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.07.2020 підготовче засідання по справі №910/9153/20 призначено на 01.09.2020.

20.07.2020 через відділ діловодства суду від Регіонального відділення Фонду державного майна по м. Києву надійшла заява про збільшення розміру позовних вимог, у якій позивач крім вимог про розірвання договору оренди та виселення відповідача з приміщень заявляє вимогу про стягнення з Державного підприємства "Держвуглепостач" заборгованості за Договором оренди нерухомого майна, що належить до державної власності, №7652 від 18.11.2016 в частині 1 064 493,72 грн. При цьому, у своїй заяві позивач вказує, що загальний розмір заборгованості Державного підприємства "Держвуглепостач" з орендної плати за вказаним договором за користування орендованим майном у період з липня 2019 року по травень 2020 складає 2 219 090,10 грн., однак у зв`язку з обмеженим фінансуванням Регіонального відділення Фонду державного майна по м. Києву на судовий збір, позивачем заявляється вимога про стягнення орендної плати за період з грудня 2019 року по червень 2020 року у розмірі 1 064 493,72 грн. До вказаної заяви позивачем долучено докази її направлення іншим учасникам справи та докази сплати судового збору.

Зважаючи, що норми Господарського процесуального кодексу України не встановлюють обов`язку суду здійснювати розгляд заяви позивача про збільшення розміру позовних вимог в судовому засіданні, з метою економії процесуального часу учасників справи та виконання завдань господарського судочинства, визначених у ст. 2 Господарського процесуального кодексу України, в тому числі щодо забезпечення своєчасного вирішення судом спору, суд вважає за можливе розглянути відповідну заяву Регіонального відділення Фонду державного майна по м. Києву в письмовому провадженні.

Розглянувши подану позивачем заяву про збільшення розміру позовних вимог, суд зазначає наступне.

Пунктом 2 частини 1 статті 46 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог - до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

Під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві.

В свою чергу, Регіональним відділенням Фонду державного майна по м. Києву у своїй позовній заяві не заявлялось вимоги про стягнення з Державного підприємства "Держвуглепостач" заборгованості по орендній платі за Договором оренди нерухомого майна, що належить до державної власності, №7652 від 18.11.2016, а відтак остання не може бути збільшена або зменшена.

Отже, у суду відсутні підстави розцінювати заяву Регіонального відділення Фонду державного майна по м. Києву як заяву про збільшення розміру позовних вимог.

Водночас, частиною 3 статті 46 Господарського процесуального кодексу України визначено, що до закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви. У справі, що розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, зміна предмета або підстав позову допускається не пізніше ніж за п`ять днів до початку першого судового засідання у справі.

Предметом позову є певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача (яка складається із однієї або декількох поховних вимог), а підставою позову - факти, які обґрунтовують вимогу про захист права чи законного інтересу. При цьому особа, яка звертається до суду з позовом, самостійно визначає у позовній заяві, яке її право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред`явлено позов та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права. У свою чергу, суд має перевірити доводи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, у тому числі щодо матеріально-правового інтересу у спірних відносинах, і у разі встановлення порушеного права з`ясувати, чи буде воно відновлено у заявлений спосіб.

При цьому, предметом спору є об`єкт спірних правовідносин, тобто те благо, щодо якого виникає спір між позивачем та відповідачем.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 14.11.2018 у справі №924/478/18.

Із змісту позовної заяви та заяви Регіонального відділення Фонду державного майна по м. Києву про збільшення позовних вимог вбачається, що позовні вимоги про виселення та розірвання договору є пов`язаними з вимогою про стягнення заборгованості, оскільки саме наявністю у відповідача заборгованості з оплати орендної плати за Договором оренди нерухомого майна, що належить до державної власності, №7652 від 18.11.2016 у період з липня 2019 року по травень 2020 складає 2 219 090,10 грн. позивач обґрунтовує свої позовні вимоги про розірвання договору та виселення відповідача.

Отже, предметом спору у даній справі є захист прав позивача у орендних правовідносинах з відповідачем, а предмет позову - складається із таких позовних вимог: вимога про розірвання спірного договору та вимога про виселення відповідача.

Відтак, фактично заява позивача стосуються зміни предмету позову шляхом його доповнення вимогою про стягнення заборгованості з орендної плати без зміни підстав позову. Тобто, замість первісно заявлених двох позовних вимог, позивач змінює предмет позову на три позовні вимоги.

Вирішуючи питання співвідношення поняття "зміна" та "доповнення", суд виходить із того, що вони співвідносяться як ціле та частина, адже кожне доповнення призводить до зміни, проте не кожна зміна є наслідком доповнення.

Відповідно до ч. 4 ст. 277 Господарського процесуального кодексу України зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частини. Аналогічні норми містяться в ч. 4 ст. 311 вказаного Кодексу. Тобто, наведені положення процесуального закону допускають можливість зміни шляхом доповнення.

Крім того, вимоги про виселення, розірвання договору та стягнення заборгованості по орендній платі є пов`язаними між собою підставою виникнення та поданими доказами, підлягають розгляду в порядку господарського судочинства, підсудні Господарському суду міста Києва та могли бути об`єднанні згідно статті 173 Господарського процесуального кодексу України.

Тобто, заява Регіонального відділенням Фонду державного майна по м. Києву за своєю суттю є заявою про зміну предмету позову.

З огляду на те, що заява Регіонального відділення Фонду державного майна по м. Києву відповідає вимогам, встановленим ст.ст. 46, 170 Господарського процесуального кодексу України, зокрема до неї додано докази направлення примірника такої заяви іншим учасникам справи та докази сплати судового збору, а також зважаючи на те, що вказана заява подана до суду в межах підготовчого провадження, суд вважає за необхідне прийняти до розгляду відповідну заяву позивача, у зв`язку з чим має місце змінений предмет позову, який складається з трьох позовних вимог.

Водночас, у зв`язку зміною предмету позову, суд з метою забезпечення рівності сторін перед законом і судом, змагальності сторін, та дотримання принципів диспозитивності та пропорційності, закріплених положеннями ст.ст. 7, 8, 13, 14, 15 Господарського процесуального кодексу України, вважає за необхідне визначити учасникам господарського процесу нові строки для надання відзиву, відповіді на відзив, заперечень на відповідь на відзив та пояснень.

На підставі ст.ст. 2, 7, 8, 13, 14, 15, 46, 172, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва -

УХВАЛИВ:

1. Прийняти заяву Регіонального відділення Фонду державного майна по м. Києву вих. №30-10/5729 від 15.07.2020 до розгляду.

2. Запропонувати відповідачу у строк протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення даної ухвали надати суду:

- відзив на позов, складений з урахуванням вимог ст. 165 Господарського процесуального кодексу України та заяви позивача вих. №30-10/5729 від 15.07.2020, з викладенням мотивів повного або часткового відхилення вимог позивача з посиланням на чинне законодавство та докази, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення, якщо такі докази не надані позивачем;

- докази направлення відзиву іншим учасникам справи.

3. Попередити відповідача, що у разі ненадання відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи (ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України). При цьому, якщо докази не можуть бути подані разом з відзивом з об`єктивних причин, відповідач повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу (ч.ч. 3, 4 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України).

4. Запропонувати позивачу у строк протягом п`яти днів з дня отримання відзиву на позов надати суду відповідь на відзив на позов, а також докази направлення відповіді на відзив іншим учасникам справи.

5. Визначити відповідачу строк для подання заперечень на відповідь на відзив (якщо такі будуть подані) з доказами їх направлення іншим учасникам справи - протягом п`яти днів з дня отримання відповіді на відзив.

6. Встановити строк для подання пояснень третьою особою щодо позову та/або відзиву з доказами їх направлення іншим учасникам справи - протягом двадцяти днів з дня вручення даної ухвали.

7. Звернути увагу учасників справи, що згідно ухвали Господарського суду міста Києва від 20.07.2020 підготовче засідання по справі №910/9153/20 призначено на 01.09.2020 о 12:00 год. Засідання відбудеться у приміщенні Господарського суду міста Києва за адресою: м. Київ, вул. Богдана Хмельницького, буд. 44-В, зал судових засідань №41 (корпус В).

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання (24.07.2020) та не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.

Суддя Р.В. Бойко