Ухвала суду № 90564645, 23.07.2020, Господарський суд Вінницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: inbox@vn.arbitr.gov.ua

_______________

УХВАЛА

про відстрочення або розстрочення виконання судового рішення

"23" липня 2020 р. Cправа № 902/785/19

Господарський суд Вінницької області у складі судді - Матвійчука Василя Васильовича, розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву Дочірнього підприємства "Монтажник" Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Валінор" № 405 від 13.07.2020 про розстрочку виконання рішення у справі

за позовом: Акціонерного товариства "Укртрансгаз" (Кловський узвіз, 9/1, м. Київ, 01021)

до: Дочірнього підприємства "Монтажник" Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Валінор" (вул. Заводська, буд. 7, смт. Браїлів, Жмеринський район, Вінницька область, 23130)

про стягнення 2 308 239,77 грн.

за участю секретаря судового засідання: Марущак А.О.

представників сторін:

позивача не з`явився;

відповідача Слободянюк А.В. керівник;

присутній Драчевська О.М., Кривонос С.П, Лавренова О.А.

В С Т А Н О В И В :

В провадженні Господарського суду Вінницької області перебувала справа № 902/785/19 за позовом Акціонерного товариства "Укртрансгаз" до Дочірнього підприємства "Монтажник" Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Валінор" про стягнення 2 308 239,77 грн, з яких: 1 965 471,14 грн - основний борг; 267 127,82 грн - пеня; 22 700,06 грн - 3% річних; 52 940,75 грн - інфляційні втрати.

Рішенням господарського суду від 13.01.2020 позов Акціонерного товариства "Укртрансгаз" задоволено в повному обсязі, і на виконання якого 07.02.2020 судом видано відповідний наказ.

14.07.2020 до суду надійшла заява Дочірнього підприємства "Монтажник" Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Валінор" № 405 від 13.07.2020 про розстрочку виконання рішення суду від 13.01.2020 за наступним графіком погашення:

до 31 липня 2020 року - 10 000,00 грн;

до 31 серпня 2020 року - 10 000,00 грн;

до 30 вересня 2020 року - 10 000,00 грн;

до 31 жовтня 2020 року - 300 000,00 грн;

до 30 листопада 2020 року - 300 000,00 грн;

до 31 грудня 2020 року - 300 000,00 грн;

до 13 січня 2021 року - 109 198,19 грн.

Ухвалою суду від 15.07.2020 заяву Дочірнього підприємства "Монтажник" Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Валінор" № 405 від 13.07.2020 призначено до розгляду в судовому засіданні на 23.07.2020. Запропоновано стягувачу надати письмові пояснення щодо означеної заяви. Заявника ж зобов`язано надати суду належні докази в підтвердження наведених в заяві обставин.

23.07.2020 на електронну адресу суду надійшли заперечення позивача на заяву Дочірнього підприємства "Монтажник" Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Валінор" № 405 від 13.07.2020 про розстрочення виконання рішення, які скріплені електронним цифровим підписом представника позивача за довіреністю Никеруй Т.М.

На визначену судом дату з`явився представник відповідача (боржника).

Позивач (стягувач) правом участі в засіданні суду не скористався, пояснень причин неявки суду не повідомив. Про час та місце розгляду заяви повідомлений належним чином, ухвалою суду від 15.07.2020, яка направлена на електронну та поштову адреси позивача.

При розгляді заяви представник відповідача (боржника) підтримав подану заяву та просив про її задоволення.

Під час вказаного судового засідання, судом було постановлено ухвалу із занесенням до протоколу судового засідання про оголошення перерви в межах дня.

Після перерви судом з`ясовано до Загального відділу "Канцелярія" відповідачем подано заяву б/н від 23.07.2020 про уточнення до заяви № 405 від 13.07.2020, та заяву б/н від 23.07.2020 з доказами часткового виконання рішення суду в даній справі.

Розглянувши в судовому засіданні заяву Дочірнього підприємства "Монтажник" Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Валінор" про розстрочку виконання рішення суду у справі № 902/785/19, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, судом встановлено наступне.

Обґрунтовуючи заяву про розстрочення виконання рішення суду від 13.01.2020 у справі № 902/785/19 відповідач (боржник) зазначає, що ДП «Монтажник» ТОВ «Торговий дім «Валінор» залишається єдиним гарантованим постачальником природного газу на території Жмеринського району Вінницької області, яке забезпечує населення послугами з газопостачання. Підприємство боржника є суб`єктом природної монополії, самостійність якого в господарській діяльності обмежується, зокрема державним регулювання цін та тарифів на товари, що ним виробляються (реалізуються).

Регуляторні функції на ринку природного газу покладено на Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг. Саме дана Комісія здійснює формування цінової та тарифної політики у сфері енергетики та комунальних послуг.

Тому, ДП «Монтажник» ТОВ «Торговий дім «Валінор», як суб`єкт природної монополії обмежений у своєму праві здійснення інших видів господарської діяльності, а тому тариф на розподіл природного газу є основним джерелом фінансування діяльності відповідача, на якого покладена відповідальність за надійну та безпечну експлуатацію, підтримання у належному стані та розвиток (включаючи нове будівництво та реконструкцію) газорозподільної системи, якою він користується.

Ліцензійними умовами на відповідача покладається обов`язок використовувати кошти отримані на рахунок надання послуг розподілу природного газу, передбачені структурою тарифу (річної планової тарифної виручки) у визначену розмірі та за цільовим призначенням, що не дає можливості витрачати кошти поза встановленою НКРЕКП структурою тарифу.

Посилаючись на дані фінансової звітності товариства за 2019 рік, вказує на його збитковість у вказаному періоді.

Також наголошує на наявності поточної кредиторської заборгованості перед постачальником природного газу ПАТ "НАК "Нафтогаз-України" непогашення якої призведе до додаткового фінансового навантаження у вигляді штрафних та фінансових санкцій, що в свою чергу може призвести до банкрутства підприємства.

Вказані обставини, на думку відповідача, свідчать про неможливість здійснити останнім негайне виконання рішення суду у даній справі.

Виключає відповідач можливість виконання судового рішення шляхом звернення стягнення на майно боржника з огляду на те, що єдиним предметом звернення можуть бути газопроводи та споруди на них, які використовуються саме для забезпечення розподілу природного газу споживачам, та є цілісною системою, що не підлягає демонтажу і обліковуються на балансі відповідача як складова єдиної газотранспортної системи.

Крім того, відповідач звертає увагу на те, що право власності на кошти, що надходять від споживачів природного газу відповідач набуває тільки після здійснення розподілу коштів і повернення їх у відсотку, що залишився на його поточному рахунку. Розподіл коштів здійснюється без урахування коштів на виплату заробітної плати, першочерговість якої визначено законом України "Про оплату праці", податків і зборів які повинні бути сплачені у чітко визначні строки.

Разом з тим, за доводами відповідача, постановою НКРЕКП від 24.12.2019 № 3053 "Про встановлення тарифу на послуги розподілу природного газу для ДП "МОНТАЖНИК" визнано такою, що втратила чинність постанова Комісії від 28.03.2017 № 388 "Про встановлення тарифів на послуги розподілу природного газу для ДП "МОНТАЖНИК". Крім того, даною постановою встановлено для ДП "МОНТАЖНИК" ТОВ "ТД "ВАЛІНОР" нові тарифи, які є економічно обґрунтовані, що надасть змогу відповідачу виконати рішення господарського суду у даній справі без завдання шкоди майновому стану підприємства.

Також відповідач вказує, що на виконання судового рішення по справі № 902/785/19 було сплачено 310 008,91 грн.

При цьому в заяві б/н від 23.07.2020 про уточнення заяви № 405 від 13.07.2020 відповідач вказує на допущення помилки в сумі добровільної сплати, та зазначає, що станом на 09.07.2020 сума заборгованості за рішенням суду становить 1 049 207,70 грн.. Судове рішення виконано на суму 1 293 656,27 грн, з яких: 300 000,00 грн відповідачем сплачено добровільно; 993 656,27 грн стягнуто в межах виконавчого провадження.

Позивач (стягувач) заперечує проти задоволення заяви відповідача (боржника) посилаючись на наступне:

- ДП «Монтажник» ТОВ «Торговий дім «Валінор» не наведено жодної виняткової обставини, які б істотно ускладнювали або унеможливлювали виконання рішення та не доведено, належними та допустимими доказами, можливість настання негативних наслідків для господарської діяльності боржника.

- При вирішенні питання про відстрочку виконання рішення суду, суд повинен врахувати можливі негативні наслідки для господарської діяльності стягувача при затримці виконання рішення. На даний час АТ «Укртрансгаз» перебуває у скрутному фінансовому становищі, оскільки замовники послуг не здійснюють оплату наданих їм послуг у встановлені договорами та чинним законодавством строки. Так, станом на 31.03.2020 лише прострочена дебіторська заборгованість АТ «Укртрансгаз» складає 4 305 299 тис. грн. Крім того, за результатами діяльності за 1 квартал 2020 року АТ «Укртрансгаз» взагалі не отримало прибутку та навіть зазнало збитків на загальну суму 16 276 403 тис. грн. що на 12 390 644 тис. грн. більше ніж за аналогічний період 2019 року. З врахуванням цього, позивач (стягувач) стверджує, що надання розстрочки у виконанні рішення на такий тривалий строк може призвести до порушення його матеріальних інтересів.

- Неналежне планування своєї господарської діяльності ДП «Монтажник» ТОВ «Торговий дім «Валінор» не повинно порушувати права інших господарюючих суб`єктів, які належним чином виконали свої обов`язки. Ризики від власної господарської діяльності боржника не можуть покладатися на інших учасників господарських відносин, оскільки це порушує принцип розумності та справедливості. Сторони господарського договору несуть однакову економічну відповідальність за свої дії та однакові ризики, і важка економічна ситуація в країні носить загальний характер та у повній мірі стосується обох сторін.

- Відповідачем (боржником) не вчинялися дії щодо самостійного виконання рішення Господарського суду Вінницької області від 13.01.2020 у справі № 902/785/19 до відкриття приватним виконавцем 20.03.2020 виконавчого провадження та вжиття відповідних заходів примусового виконання. Лише після чергової відмови суду в задоволенні заяви боржника про розстрочення виконання рішення, останнім було сплачено на користь позивача (стягувача) кошти в розмірі 300 000,00 грн з рахунку зі спеціальним режимом використання, який використовується для здійснення розрахунків за природний газ.

- Відповідачем (боржником) не надано доказів, які б свідчили про майбутнє покращення скрутного матеріального становища боржника у вказаний в заяві про розстрочку термін.

Враховуючи доводи та пояснення сторін, оцінюючи докази у справі, суд дійшов висновку про таке.

Статтею 124 Конституції України встановлено, що судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України. Рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України і виконуються в порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".

Статтею 331 ГПК України передбачено, що за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення розглядається у десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: ступінь вини відповідача у виникненні спору; стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан; стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо. Розстрочення та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови. При відстроченні або розстроченні виконання судового рішення суд може вжити заходів щодо забезпечення позову. Про відстрочення або розстрочення виконання судового рішення, встановлення чи зміну способу та порядку його виконання або відмову у вчиненні відповідних процесуальних дій постановляється ухвала, яка може бути оскаржена. У необхідних випадках ухвала надсилається установі банку за місцезнаходженням боржника або державному виконавцю, приватному виконавцю.

В пункті 7.1.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" №9 від 17.10.2012 р. наведено визначення терміну "відстрочка". Так, відстрочка - це відкладення чи перенесення виконання рішення на новий строк, який визначається господарським судом. Вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо. Підставою для відстрочки виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у строк або встановлений господарським судом способом.

Господарський процесуальний кодекс України не визначає переліку обставин, які свідчать про неможливість виконання рішення чи ускладнюють його виконання, а тому оцінка доказів, що підтверджують зазначені обставини повинна бути здійснена судом за правилами ст.86 ГПК України.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Згідно з правовою позицією Європейського суду з прав людини, несвоєчасне виконання рішення суду може бути мотивоване наявністю певних обставин, відстрочка виконання рішення суду не повинна шкодити сутності права, гарантованого ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основних свобод, згідно якої кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру, а у системному розумінні даної норми та національного закону, суд не повинен перешкоджати ефективному поновленню у правах, шляхом виконання судового рішення, тобто довготривале невиконання рішення суду може набути форми порушення права на справедливий судовий розгляд, що не може бути виправдано за конкретних обставин справи.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях зазначає, що межі виправданої затримки виконання рішення суду залежать, зокрема, від складності виконавчого провадження, суми та характеру, що визначено судом. Стосовно системності виконання Європейський суд підкреслює, що присудження грошових коштів не надає пом`якшення у виконавчому провадженні, а отже сама можливість надання відстрочки виконання судового акту повинна носити виключний характер. Обставини, які зумовлюють надання відстрочки виконання рішення суду повинні бути об`єктивними, непереборними, іншими словами - виключними обставинами, що ускладнюють вчасне виконання судового рішення.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 20.07.2004 по справі "Шмалько проти України" (заява №60750/00) зазначено, що для цілей ст.6 Конвенції виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як невід`ємна частина "судового розгляду". У рішенні від 17.05.2005 по справі "Чіжов проти України" (заява №6962/02) Європейський суд з прав людини зазначив, що позитивним обов`язком держави є організація системи виконання рішень таким чином, щоб переконатися, що неналежне зволікання відсутнє та що система ефективна і законодавчо, і практично, а нездатність державних органів ужити необхідних заходів для виконання рішення позбавляє гарантії §1 ст.6 Конвенції.

Затримка у виконанні рішення може бути виправдана за виняткових обставин. Але затримка не повинна бути такою, що позбавляє сутності право, яке захищається п.1 ст.6 Конвенції ("Іммобільяре Саффі проти Італії", заява №22774/93, §74, ЄСПЛ 1999-V).

Під час прийняття рішення по даній справі та при розгляді заяви судом досліджено ступінь вини відповідача у виникненні спору.

Так, ДП "Монтажник" ТОВ "Торговий дім "Валінор" є суб`єктом природної монополії, самостійність якого в господарській діяльності обмежується, зокрема державним регулювання цін та тарифів на товари, що ним виробляються (реалізуються).

Регуляторні функції на ринку природного газу покладено на Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг, і саме Комісія здійснює формування цінової та тарифної політики у сфері енергетики та комунальних послуг.

Відтак, ДП "Монтажник" ТОВ "Торговий дім "Валінор" як суб`єкт природної монополії обмежений у своєму праві здійснення інших видів господарської діяльності, а тому тариф на розподіл природного газу є основним джерелом фінансування діяльності відповідача (боржника), на якого покладена відповідальність за надійну та безпечну експлуатацію, підтримання у належному стані та розвиток газорозподільної системи, якою він користується.

Починаючи із 2017 року встановлений НКРЕКП тариф для ДП "Монтажник" ТОВ "Торговий дім "Валінор" є економічно необгрунтованим та таким, що не покриває витрати підприємства та витрати на придбання природного газу для виробничо-технологічних потреб.

Наведене свідчить, що несвоєчасне погашення заборгованості перед стягувачем сталося у зв`язку з тим, що єдиним джерелом для оплати спожитого газу є кошти, отримані в якості оплати з боку населення, бюджетних установ та госпрозрахункових підприємств та субвенцій на погашення різниці у тарифах на теплову енергію.

Стосовно обставин, що істотно ускладнюють виконання рішення ( постанови ) або роблять його неможливим .

ДП "Монтажник" ТОВ "Торговий дім "Валінор" є оператором газорозподільної системи, який діє на підставі ліцензії, оформленої постановою НКРЕКП від 04.07.2017 № 884, та проводить господарську діяльність з розподілу природного газу в межах території смт. Браїлів, сіл Сьомаки, Біликівці, Тартак, Кармалюкове, Курилівці, Дубова Новоселиця, Василівка, Слобода Почапенецька, Почапинці, Зоринці, Лисогірка, Людовка Жмеринського району Вінницької області.

Як зазначено вище, з 2017 встановлений НКРЕКП тариф для ДП "Монтажник" ТОВ "Торговий дім "Валінор" є економічно необгрунтованим. При цьому, тариф на розподіл природного газу є основним джерелом фінансування діяльності відповідача, на якого покладена відповідальність за надійну та безпечну експлуатацію, підтримання у належному стані та розвиток газорозподільної системи, якою він користується.

Ліцензійними умовами на відповідача покладається обов`язок використовувати кошти отримані за рахунок надання послуг розподілу природного газу, передбачені структурою тарифу (річної планованої тарифної виручки) у визначеному розмірі та за цільовим призначенням, що не дає можливість витрачати кошти поза встановленою НКРЕКП структурою тарифу.

Відповідно до фінансової звітності ДП "Монтажник" ТОВ "Торговий дім "Валінор" за 2019 рік підприємство є збитковим, і в порівнянні з поперенім періодом (2018 рік) розмір збитку значно збільшився.

Так, відповідно до фінансового звіту суб`єкта малого підприємництва, а саме, розділу 2. «Звіт про фінансові результати за 2019 рік», зазначено, що чистий збиток за звітний період складає 3 367,1 тис. грн., що в порівнянні з аналогічним періодом 2018 року збільшився збиток на 2 190,9 тис.грн. (фінансова та податкова звітність за 2019 рік додається).

Додатковою обставиною, що свідчить про скрутний майновий стан відповідача, є поточна кредиторська заборгованість перед постачальником природного газу ПАТ "НАК "Нафтогаз України" згідно договору купівлі-продажу природного газу №18-568-Н від 20.11.2018.

Крім того, відповідач вказує на наявність поточної кредиторської заборгованості перед позивачем за транспортування природного газу у сумі 1 973 872,66 грн.

Майно , яке перебуває у власності ( на балансі ) відповідача, використовується ним виключно з метою обслуговування газопроводів та здійснення безперебійного розподілу природного газу. Отже, звернення стягнення на це майно несе загрозу технічному стану і безпечній експлуатації газових мереж , які знаходяться у власності держави, виникненню аварійних ситуацій в процесі забезпечення населення природним газом .

Вказані обставини, на думку суду, підтверджують відсутність можливості виконання рішення суду від 13.01.2020 у справі №902/785/19 на даний момент та свідчать про значне погіршення фінансового стану підприємства та реальну загрозу його банкрутства.

Отже, особливості господарської діяльності ДП "Монтажник" ТОВ "Торговий дім "Валінор", які не дозволяють йому впливати на цінову політику в сфері надання послуг з розподілу природного газу та стан розрахунків споживачів за надані послуги, його суспільно-економічне значення, вкрай незадовільний фінансовий стан підприємства, обумовлюють складність та можливість виконання рішення суду в даній справі без його розстрочення за таким графіком, що був би достатнім для акумулювання на банківських рахунках товариства грошових коштів в розмірі, необхідному для виплати присудженої суми без тяжких економічних наслідків для оператора ГРМ.

Стосовно можливості виконання рішення суду по даній справі у майбутньому .

Постановою НКРЕКІІ від 24.12.2019 № 3053 «Про встановлення тарифу на послуги розподілу природного газу для ДП "Монтажник" скасовано - визнано такою, що втратила чинність постанова Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 28 березня 2017 року № 388 "Про встановлення тарифів на послуги розподілу природного газу для ДП "Монтажник" .

Одночасно, даною постановою встановлено для відповідача наступні тарифи:

тариф на послуги розподілу природного газу - у розмірі 1.36 грн за 1 м-3 на місяць (без урахування ПДВ) на період з 01 січня 2020 року до 30 червня 2020 року включно;

тариф на послуги розподілу природного газу - у розмірі 1,61 грн за 1 м-3 на місяць (без урахування ПДВ) з 01 липня 2020 року.

Як наголошує відповідач, саме з підстав зміни тарифів останній сплатив частину заборгованості за рішенням суду.

Таким чином, встановленні НКРЕКП з 01.01.2020 економічно обґрунтовані тарифи на розподіл природного газу нададуть змогу виконати судове рішення у справі №902/785/19 без завдання істотної шкоди майновому стану відповідача та без створення загрози його банкрутству.

При розгляді заяви судом взято до уваги, що АТ "Укртрансгаз" має стратегічне значення для економіки і безпеки держави, та те, що позивач та відповідач знаходяться в рівних економічних умовах при здійсненні своєї господарської діяльності. Проте, за наявними матеріалами справи є неможливим встановити ту обставину, що фінансовий стан позивача є гіршим за фінансовий стан відповідача.

Судом також враховано, що за рішенням суду від 13.01.2020 у справі № 902/785/19 з ДП "Монтажник" ТОВ "Торговий дім "Валінор" підлягало до стягнення на користь АТ "Укртрансгаз" 1 965 471,14 грн. – боргу за послуги балансування обсягів природного газу; 267 127,82 грн. – пені; 22 700,06 грн. – 3% річних; 52 940,75 грн. – інфляційних втрат та 34 623,60 грн. - відшкодування витрат по сплаті судового збору, що в сукупності становить 2 342 963,37 грн.

При цьому, станом на день розгляду заяви судове рішення виконано відповідачем у значній частині, а саме: відповідачем сплачено самостійно 300 000,00 грн, в межах виконавчого провадження стягнуто 993 656,27 грн.

Відтак, сума боргу за рішенням суду становить 1 049 2017,70 грн, що не заперечується позивачем.

Також суд враховує, що постановою Кабінету Міністрів України №211 від 11.03.2020 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" (в редакції від 22.07.2020), Кабінет Міністрів України установив з 12.03.2020 до 31.08.2020 на усій території України карантин.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України №338-р від 25.03.2020 (зі змінами) "Про переведення єдиної державної системи цивільного захисту у режим надзвичайної ситуації" з урахуванням поширення на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, висновків Всесвітньої організації охорони здоров`я щодо визнання розповсюдження COVID-19 у країнах світу пандемією, з метою ліквідації наслідків медико-біологічної надзвичайної ситуації природного характеру державного рівня, забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення та відповідно до статті 14 та частини другої статті 78 Кодексу цивільного захисту України установлено для єдиної державної системи цивільного захисту на всій території України режим надзвичайної ситуації до 31.08.2020.

Суд враховує режим надзвичайної ситуації, спричинений коронавірусом SARS-CoV-2 (надзвичайною подією), наявність ряду обмежень у здійсненні господарської діяльності, що свідчить про наявність виняткових (особливих) і непереборних обставин, через які істотно ускладнюється виконання судового рішення ДП "Монтажник" ТОВ "Торговий дім "Валінор".

З метою реального виконання рішення суду, беручи до уваги інтереси обох сторін та епідемічну ситуацію в Україні, суд вважає за доцільне застосувати приписи п.3 ч.4 ст.331 ГПК України, відповідно до яких, вирішуючи питання про розстрочку виконання судового рішення, суд враховує надзвичайні події в Україні та в світі, що є обставинами, які істотно ускладнюють виконання рішення суду.

З огляду на встановлене на території України певне коло обмежень через введення карантину, який на час постановлення ухвали триває, зважаючи на те, що основним видом діяльності відповідача є розподіл природного газу для бюджетних установ , підприємств та організацій , населення , а також обслуговування газопроводів, беручи до уваги часткове виконання рішення суду боржником, дотримуючись принципів "справедливої рівноваги" та "справедливого балансу" у розумінні ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд дійшов висновку, що в цьому випадку наявні правові підстави для задоволення заяви про рострочення виконання рішення суду від 13.01.2020 у справі №902/785/20.

При задоволенні заяви ДП "Монтажник" ТОВ "Торговий дім "Валінор" судом враховано положення ч. 5 ст. 331 ГПК України, відповідно до якої розстрочення та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.

Керуючись ст.ст. 2, 5, 18, 46, 232, 233, 234, 235, 240, 242, 326, 331 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

Заяву Дочірнього підприємства "Монтажник" Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Валінор" № 405 від 13.07.2020 про розстрочку виконання рішення Господарського суду Вінницької області від 13.01.2020 у справі № 902/785/19 задоволити.

Розтрочити виконання рішення Господасрького суду Вінницької області від 13.01.2020 у справі № 902/785/19 терміном на 7 місяців в період з липня 2020 року по 13 січня 2021 року, зі щомісячною сплатою боржником:

до 31 липня 2020 року - 10 000,00 грн;

до 31 серпня 2020 року - 10 000,00 грн;

до 30 вересня 2020 року - 10 000,00 грн;

до 31 жовтня 2020 року - 300 000,00 грн;

до 30 листопада 2020 року - 300 000,00 грн;

до 31 грудня 2020 року - 300 000,00 грн;

до 13 січня 2021 року - 109 198,19 грн.

Примірник ухвали надіслати згідно переліку рекомендованими листами з повідомленням про вручення поштового відправлення.

Ухвала набирає законної сили відповідно до статті 235 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 254-257 Господарського процесуального кодексу України .

Ухвалу підписано 24.07.2020.

Суддя Матвійчук В.В.

віддрук. прим.:

1 - до справи

2 - позивачу (Кловський узвіз, 9/1, м. Київ, 01021)

3 - відповідачу (вул. Заводська, буд. 7, смт. Браїлів, Жмеринський район, Вінницька область, 23130)